Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали




Скачати 388.44 Kb.
НазваДержавний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали
Сторінка1/3
Дата конвертації17.06.2013
Розмір388.44 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Спорт > Документы
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

« Дніпропетровський транспортно-економічний коледж»


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА МАТЕРІАЛИ

до самостійного опрацювання тем та підготовки до семінарських занять з дисципліни

«ЛЮДИНА І СВІТ»

Розроблено викладачем-методистом

вищої категорії Сливою О.Г.

Розглянуто і затверджено на засіданні

« Історії та суспільних дисциплін»

Протокол №_____від______ ____2011р.

Голова ПК___________Л.М. Воробйова


Дніпропетровськ , 2011

П Е Р Е Д М О В А

Навчальна дисципліна «Людина і світ» покликана формувати компетентісно-орієнтовану, інтелектуально-творчу особистість у гуманістичному творчому середовищі.

^ Мета навчального курсу:

  • Пізнавальний аспект: дати студентам знання про людину і світ як специфічну цілісність на високому науковому рівні – інтегрувати, систематизувати та поглибити знання студентів із природознавчої, людинознавчої та суспільствознавчої складової наукових знань; розширити знання понятійного матеріалу;

  • Виховний аспект: формування в молодих громадян України поваги до прав людини, здатності реалізувати свої права й свободи, поважаючи при цьому права й свободи інших громадян, а також діяти відповідно до власних переконань і цінностей на принципах плюралізму та демократії.

Навчальна програма з курсу « Людина і світ» розрахована на 34 академічні години і передбачає для спеціальностей «Економіка підприємства», «Бухгалтерський облік», «Готельне обслуговування», «Організація Обслуговування на транспорті» 30 годин аудиторного вивчення дисципліни, з яких 6 годин виділено на проведення семінарських занять. 4 години передбачено на самостійне вивчення дисципліни.

^ При самостійному опрацюванні матеріалу :

- вивчення теми розпочніть з прочитання теоретичного матеріалу, який запропонував вам викладач, для того, щоб скласти загальне уявлення про зміст теми;

- визначте за відповідними словниками визначення слів і термінів, які вам незрозумілі;

- спробуйте переказати матеріал;

- за наявності тих питань і проблем, що вас зацікавили, зверніться до літератури, запропонованої викладачем;

- підготуйте відповіді на запитання і завдання;

- виконайте запропоноване викладачем творче завдання, напишіть реферат.

Робота над повідомленням

1. Прочитайте в підручнику параграф, до якого ви складаєте повідомлення.

2. Складіть орієнтований план свого повідомлення.

3. Визначте літературу, за якою ви будете його готувати.

4. Опрацюйте літературу, за необхідності внесіть уточнення до плану. Зверніть увагу на логіку свого викладу.

5. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.

6. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати.

7. Під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність своєї мови.

^ Написання реферату

Реферат – доповідь на певну тему, заснована на огляді відповідних джерел. Реферат містить:

- аналіз теоретичного змісту питання;

- самостійний аналіз фактів, подій, процесів, явищ, що відповідають теоретичній частині реферату;

- узагальнення і висновки відповідно до змісту реферату.

1. З’ясуйте, на яку тему слід підготувати реферат,і відповідно до цього визначте мету його написання.

2. Продумайте які питання і в якій послідовності вам необхідно висвітлити під час роботи над рефератом. Це допоможе вам скласти план реферату.

3.Визначте обсяг необхідної літератури за темою реферату і опрацюйте її.

4. Реферат пишеться за таким планом:

  1. У вступі ви пояснюєте можливість і актуальність обраної теми. Акцентуєте увагу на тому, що і як ви будете описувати.

  2. В основній частині розкривається зміст реферату.

  3. У закінченні формуються основні підсумки та висновки, яких ви дійшли.

  4. Наприкінці реферату подається список літератури, яку ви використали.

5. Оформлення реферату повинно відповідати загальноприйнятим нормам посилань на джерела.

Розв’язання пізнавальних задач

Задача – питання, що вимагає пошуку рішення за відомими даними з дотриманням певних умов.

1. Уважно ознайомтеся зі змістом пізнавальної задачі.

2. З’ясуйте , що саме і з дотриманням яких умов ви повинні виконати.

3. Пригадайте зміст відповідного матеріалу.

4. Зверніть особливу увагу на наведені в умовах задачі поняття, терміни.

5. Пам’ятайте, що пізнавальна задача може мати декілька альтернативних варіантів розв’язання. Однак кожен варіант повинен мати логічне і фактичне обґрунтування.

6. Поміркуйте над тим, якими є можливі варіанти розв’язання задачі. Визначте декілька з тих, які, на вашу думку, заслуговують на подальший розгляд.

7. Проаналізуйте обрані вами вірогідні варіанти розв’язання задачі і визначте той, який вважаєте найбільш обґрунтованим.

8. У випадку виникнення ускладнень поверніться до умов поставленої задачі й ознайомтеся з ними ще раз; можливо ви не зрозуміли того, що вимагається.

Тема: « Агенти вторинної соціалізації особистості. Молодіжна субкультура.»

Мета: розуміти та тлумачити вплив навчальних закладів на формування особистісних рис; аналізувати взаємини викладачів та студентів у навчально-виховному процесі; застосовувати отримані знання для захисту своїх прав; співвідносити права та обов’язки студентів; давати оцінку власній поведінці та поведінці однолітків; висловлювати власну думку щодо норм поведінки підлітків в суспільстві; тлумачити поняття «молодіжна субкультура»;визначати роль молодіжних організацій у становленні творчої і активної молоді України; критично аналізувати молодіжні субкультури, виділяючи в них позитивне і негативне; сформувати усвідомлення того , що демократизація студентського життя є елементом демократизації суспільства в цілому.

^ Основні поняття: школа, вуз, права, обов’язки , учасники навчального процесу, субкультура, молодіжна субкультура.

План вивчення нового матеріалу

1. Школа. Вищі учбові заклади.

2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації.

3. Молодіжна субкультура.
1. Школа. Вищі учбові заклади.

Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну та адекватну підготовку людей до повноцінної реалізації в суспільстві. Система освіти - надзвичайно важливий чинник соціалізації людей.

Специфічність процесу соціалізації людей у системі освіти полягає в тому, що він відбувається цілеспрямовано, систематично , за допомогою певного кола осіб, у спеціальних закладах.

Освіта виконує ряд важливих соціальних функцій:

1. Функція професійної соціалізації ( підготовка кваліфікованих кадрів для всіх сфер життя).

2. Виховна функція ( цілеспрямоване формування у підростаючого покоління певного світогляду , ціннісних орієнтирів, норм поведінки).

3. Функція загальноосвітньої підготовки ( розширення меж професіоналізму та ерудиції).

4. Науково-дослідна функція ( творення нового знання в системі освіти0.

5. Відтворення і розвиток соціальної структури суспільства.

Структурні елементи освітньої системи:

  • Дошкільна освіта і виховання

  • Загальна середня освіта

  • Позашкільна освіта і виховання

  • Професійно-технічна освіта

  • Вища освіта

  • Післядипломна підготовка

  • Аспірантура і докторантура

  • Самоосвіта

Провідна функція школи виявляється в тому, що вона своєю дією задає головний напрямок і зміст соціальних впливів , їхню орієнтацію. У процесі шкільної соціалізації забезпечуються базові особистісні підвалини життєвої готовності, соціальної компетентності та адекватності молодої людини.

Після проголошення незалежності в Україні виникають нові типи навчальних закладів : гімназії, ліцеї, колегіуми, навчально-виховні комплекси, авторські школи. Починається створення приватних та альтернативних шкіл. Зміст навчання урізноманітнюється, запроваджуються базовий і шкільний компоненти освіти, проголошується принцип всебічного розвитку дитини, демократизація навчання.

Одним із важливих прав, що стосується студентів та учнів , є участь у роботі студентського та учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування – це така організація життя учнівського колективу, за якої кожний має право та можливість брати активну участь у плануванні, проведенні та підбитті підсумків акцій та проектів, пов’язаних з удосконаленням цього життя.

У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1) Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів , особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організовувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2) Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують ( за участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу ( свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі, тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідуються.

3) Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Із-поміж яких обирають голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто буває заформалізованим, або взагалі бездіяльними.

Студентське самоврядування – це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави, у захисті прав студентів. Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

Отже, студентське самоврядування є засобом реалізації студентською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень і їх впровадження за допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, які стосуються студентства.

Студентське самоврядування потрібно студентству, тому що це – практична школа для тих, хто бажає спробувати себе у ролі керівника, адміністратора, лідера. ОСС – це можливість реалізовувати суспільно значущі проекти, що підуть на користь усій студентській громаді. Студентське самоврядування можна сміливо назвати однією з перших сходинок до громадянського суспільства, коли громада висуває своїх лідерів та вчиться контролювати їхні дії.

Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу. Завдяки студентським ініціативам можна визначати нові напрями розвитку поза навчальною діяльністю, вдосконалювати навчальний процес тощо. Розвинуте студентське самоврядування може стати тим додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу. Також важливим фактором є те, що випускники вузів з розвинутим студентським самоврядуванням необхідні роботодавцям, бо ОСС допомагають студентам виробити необхідні в роботі навички організації праці, самодисципліни, формування почуття відповідальності тощо.

Необхідна також наявність інформованості студентів стосовно діяльності ОСС. На це варто спрямувати великі зусилля.

Потрібно підтримувати прагнення студентів до соціальної активності, до вирішення важливих питань, адже органи студентського самоврядування необхідні для розвитку демократичного громадянського суспільства.

^ 2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації в Україні.

Молодіжні громадські організації – об’єднання громадян віком від 14 до 35 років , метою яких є здійснення й захист своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних , культурних та інших спільних інтересів.

Молодіжні та дитячі організації створюються та діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності. Молодіжні громадські організації можуть створюватися шляхом повідомлення без набуття статусу юридичної особи або реєстрації.

Засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та досягли 15-річного віку.

Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях може бути індивідуальним та колективним, фіксованим і нефіксованим.

Молодіжні організації залучаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування до розробки й обговорення проектів з питань державної молодіжної політики.

Структура молодіжного громадського руху складається з таких громадських об’єднань:

  • Осередок молодіжного руху, найбільш важливою ланкою яких виступають молодіжні організації ( союзи, спілки, асоціації, рухи, тощо), які є різні за назвою, масштабами діяльності, політичним забарвленням;

  • Різноманітні громадські та дитячі фонди ( Дитячий фонд України, Благодійний фонд підтримки робітничої та селянської молоді, Український фонд студентів, Фонд « Молода Україна»);

  • Авторські клуби за інтересами, що відрізняються як за напрямками ( культурологічні, спортивні), так і за формою діяльності;

  • Молодіжні об’єднання, що не мають чітко вираженої організаційної структури, програмових документів. « Неформальні групи – це групи людей, яких пов’язують особисті, не закріплені організаційно та не оформлені юридичні зв’язки:

  • релігійні молодіжні об’єднання;

  • молодіжні секції, філії при дорослих громадських організаціях і партіях;

  • молодіжні підприємства, що діють при молодіжних громадських організаціях, а також окремі об’єднання молоді, які займаються виробничою, комерційною діяльністю не в межах громадських об’єднань ( молодіжний туризм);

  • різноманітні студентські ( профспілкові організації студентів, органи студентського самоврядування).

Особливо активно студентський рух розвивався в період так званих « процесів перебудови2 – наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр.

Нині спостерігається як політична поляризація молоді, так і відсутність у значної кількості юнаків та дівчат політичних орієнтацій узагалі.

Молодіжний рух в Україні координує Український національний комітет

молодіжних організацій, який є незалежною неурядовою організацією та має статус Всеукраїнської спілки молодіжних і дитячих організацій . У своїй діяльності цей комітет керується законодавством України та власним статутом.
^ 3. Молодіжна субкультура.

Субкультура – сукупність специфічних соціально-психологічних ознак ( норм, цінностей , стереотипів, уподобань), які впливають на стиль життя й мислення певних номінальних і реальних груп людей та дозволяють їм усвідомити й утвердити себе як «ми» на відміну від «вони» (решти представників соціуму).

Міра оформленості субкультури в цілому та вияв її окремих ознак пов’язані з віком і ступенем екстремальності умов життя її носіїв.

Соціальною базою формування тієї чи іншої субкультури можуть бути вікові , соціальні та професійні верстви населення, а також контактні групи всередині них, релігійні секти, об’єднання сексуальних меншин, масові неформальні течії ( хіпі, рокери, феміністки, екологісти), злочинні групи і організації, об’єднання за родом занять ( мисливці, шанувальники карт, більярду, комп’ютерники).

У номінальних, а частіше в реальних групах носіїв субкультури важливу роль відіграє сукупність забобонів, які вони поділяють і які можуть бути як безвинними, так і відверто антисоціальними ( наприклад, расизм у скінхедів). Забобони, з одного боку, відображають властиві субкультурі ціннісні орієнтації, а з другого - самі розглядатися як різновид субкультурних цінностей.

Норми поведінки , взаємодії, властиві субкультурам, суттєво відрізняються за змістом, сферами, їх регулятивного впливу.

Норми в просоціальних культурах змістовно в основному не суперечать суспільним нормам, а доповнюють і (або) трансформують їх, відображаючи специфічні умови життя й ціннісні орієнтації носіїв субкультури. В антисоціальних субкультурах норми прямо протиставлені суспільним. Тут залежно від умов життя й ціннісних орієнтацій їх носіїв наявні більш або менш трансформовані й частково анти суспільні норми, а також норми, характерні для конкретної субкультури ( наприклад у взаємодії зі «своїми» і «чужими»).

В антисоціальних, як правило, досить закритих субкультурах, нормативна регуляція є досить жорсткою. У багатьох соціальних субкультурах і в деяких протосоціальних регуляція може торкатися лише тих сфер життя, які констатують цю субкультуру ( захоплення музичним стилем), а ступінь імперативності регуляції залежить від ступеня відокремленості груп її носіїв.

У контактних субкультурних групах існує більш або менш жорстка статусна структура. Статус у цьому разі – становище людини в системі міжособистісних стосунків тієї або іншої групи, зумовлене її досягненнями в значущій для неї життєдіяльності , репутацією, авторитетом, престижем, впливом.

Ступінь жорсткості статусної структури в групах пов’язаний із характером субкультури, властивими її носіям ціннісними орієнтаціями й нормами. У закритих субкультурах статусна структура набуває крайнього ступеня жорсткості, визначаючи не тільки становище в ній людей, але багато в чому і їх життя, і долю загалом.

Неформальні групи , що мають антисоціальну спрямованість, створюють для своїх членів лише ілюзію добровільності та свободи. Насправді ними зазвичай керують лідери яскраво вираженого авторитарного складу, які прагнуть придушити решту членів. Така група своїми нормами , змістом життєдіяльності й стилем взаємин перетворює своїх членів на абсолютних маріонеток, позбавляючи їх права на вибір, інакомислення та «інакороблення», а нерідко – і права виходу з групи.

У кожній субкультури можна виявити більш або менш яскраво виражені спільні для її носіїв естетичні вподобання , захоплення, смаки, способи проведення дозвілля, які визначаються їхніми віковими та соціокультурними особливостями , умовами життя і наявними можливостями , а також модою.

Мода легко поширюється від однієї соціальної групи до іншої , зазначаючи водночас більш або менш значних трансформацій, які залежать від характеру того середовища, у якому мода функціонує ( статево—вікового й соціокультурного складу, ціннісних орієнтацій, умов життя тощо). Отже, можна говорити про особливості моди тих або інших субкультур.

Наслідування моди – найважливіша констатуюча ознака підлітково-юнацьких субкультур. Найвиразніше це виявляється в одязі, оформленні зовнішності ( зачіска, макіяж, татуювання), танцях, манері поведінки, розмові, музичних та інших естетичних уподобаннях.

Так, наприклад, мода в одязі й оформленні зовнішності в цілому має, умовно кажучи, загальний характер. Але в молодіжній субкультурі заведено дотримуватися її особливо скрупульозно. Вона має майже однакову значущість для обох статей. Водночас мода може більше або менше трансформуватися залежно від віку, соціально-культурної належності, а також мати деякі регіональні відмінності.

Мода визначає і іншу характерну рису субкультури – музичні вподобання. Захоплення певними напрямами та групами мають вікові, соціально-культурні, групові й регіональні особливості.

Однією з найочевидніших ознак субкультури є жаргон – своєрідний діалект, що відрізняє її носіїв.

Жаргон – багатошарове явище, яке містить у собі низку груп слів і виразів. Так, у підлітково-юнацькому жаргоні можливо вирізнити чотири лексичні групи. Перша – загальновживані слова й вирази, що набули в жаргоні іншого змістового значення ( «капуста», «зелень» - долари, «предки» - батьки). Друга –загальновживані слова і вирази, яким у жаргоні надається багатозначне експресивне забарвлення , що дозволяє вживати їх у значно більшій кількості випадків, ніж це дозволяють мовні норми («круто»). Третя – слова і вирази, уживані лише в жаргоні ( «бакси», «кльовий», «прикид» - англіцизми, слова з блатної лексики. Четверта – слова й вирази, уживані тільки в окремих регіонах, зокрема й ті, що мають корені в обласних діалектах.

У кожній субкультурі зароджується й побутує власний фольклор - комплекс словесних , музичних, ігрових , образотворчих видів творчості.

Словесний вид творчості об’єднує різні перекази з історії суспільства носіїв субкультури, про життя та « діяння», її легендарних представників, специфічні за змістом, віршовані й прозові твори, анекдоти.

Музичний фольклор – це переважно пісні , що виражають певне світосприйняття та ставлення до навколишнього середовища, почуття та прагнення , особливості стилю життя та мислення , що відображають та пропагують цінності та норми субкультури, розповідають про якість реальні або міфічні події з життя її носіїв.

Серед образотворчих видів фольклору слід вирізнити графіті. Термін «графіті» походить з італійської мови й означає «креслити лінії» , « писати карлючками», «видряпувати». Він позначає різноманітні недозволені написи, знаки, зроблені в будь-який спосіб ( крейдою, ручками й олівцями, маркерами, фарбою) на об’єктах суспільної та приватної власності ( стінах будинків, парканах, лавах, у транспорті, туалетах, ліфтах, на сходах, партах, столах і навіть на пам’ятках культури). Графіті містить у собі різноманітні повідомлення, лайки, вислови, малюнки, символи. Графіті – засіб утвердження групової ідентичності носіїв субкультури ( написання імен рок-символів, назв спорткоманд(, протест проти соціальних і культурних норм

( зображення татуйованих слів і символів), відображення агресивних реакцій на ту чи іншу дію або подію.

Завдання на осмислення матеріалу та самостійну перевірку знань
I.

1. Що таке соціалізація?

2. Назвіть агентів соціалізації.

3. Чи може навчання вдома за допомогою комп’ютера замінити школу? Відповідь обґрунтуйте.

4. Що таке учнівське самоврядування і як воно може здійснюватися?

5. Для чого потрібне студентське самоврядування?

6. Назвіть по п’ять прав , які мають студенти і викладачі.

7. Що, на вашу думку, означає поняття «активна громадянська позиція»?

8. Чи потрібні молодіжні організації?

9. Чому молодь не завжди охоче бере участь у роботі молодіжних організацій?

10. Чи можна молодіжну культуру назвати субкультурою7 Які особливості цієї субкультури ви б виділили?
II.

1.Напишіть невеликий твір-роздум на тему: « Молодіжна субкультура – позитивне чи негативне явище?»

2.Намалюйте модель школи майбутнього.

  1   2   3

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний...
Навчальна дисципліна «Людина І світ» покликана формувати компетентісно-орієнтовану, інтелектуально-творчу особистість у гуманістичному...
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад «криворізький національний університет»...
Методичні вказівки І програма переддипломної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр», «Спеціаліст” спеціальності...
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад «український державний хіміко-технологічний...
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни “Застосування еом в технології” для студентів IV курсу спеціальності...
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад «український державний хіміко-технологічний...
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Теоретичні основи теплотехніки” для студентів ІІ курсу механічного факультету...
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconД ержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний...
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад «краснодонський промислово економічний коледж»
Дипломне (курсове) проектування є одним із видів самостійної роботи студентів під час підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних...
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад
Методичні вказівки та навчальні завдання з виконання індивідуальної та самостійної роботи з дисципліни "Облік в банках" для студентів...
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали icon"дніпропетровський транспортно економічний коледж"

Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад «криворізький національний університет»...
Програма виробничої практики та методичні вказівки з підготовки І захисту звіту з виробничої практики для студентів спеціальності...
Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський транспортно-економічний коледж» методичні вказівки та матеріали iconДержавний вищий навчальний заклад
Основи культури мовлення: Методичні вказівки з курсу „Українська мова” для студентів І курсу економічного факультету / упор. Л. М....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка