Аналіз конкурентоспроможності товарів м'ясомолочної групи на внутрішньому ринку україни в умовах сот




Скачати 179.13 Kb.
НазваАналіз конкурентоспроможності товарів м'ясомолочної групи на внутрішньому ринку україни в умовах сот
Дата конвертації10.07.2013
Розмір179.13 Kb.
ТипАнализ
mir.zavantag.com > Спорт > Анализ
АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРІВ М'ЯСОМОЛОЧНОЇ ГРУПИ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ СОТ










Зміст

Нетарифні умови доступу до ринку
Тарифне регулювання ринку
Експортні режими торговельних партнерів
Цінова кон'юнктура світових м'ясомолочних ринків.
Оцінки цінової конкурентоспроможності української м'ясомолочної продукції на внутрішньому ринку.
Рис.2. Цінова конкурентоспроможність імпорту польської свинини за цінами станом на перший тиждень липня 2008 р., Є/кг
У групу ризику потрапляють також продукти птахівництва.
Рис.3. Порівняння цін на імпортоване та вироблене в Україні охолоджене та заморожене м'ясо птиці на внутрішньому ринку України (
Рис.4. Оцінки цінової конкурентоспроможності імпортованого сухого знежиреного молока (СЗМ) на ринку України в умовах СОТ (ціни с
Як показують дані рис.4, сухе знежирене молоко національного виробництва залишається конкурентоспроможним на внутрішньому ринку
Незагрозливою є ситуація на ринку сухого незбираного молока (СНМ)
Рис.5. Оцінки цінової конкурентоспроможності імпортованого сухого незбираного молока (СНМ) на ринку України в умовах СОТ (ціни с
Вершкове масло національного виробництва залишається конкурентоспроможним у порівнянні з імпортованим європейським після зниженн
На межі цінової конкурентоспроможності знаходяться тверді сири
Висновки і пропозиції





Осташко Т.О., доктор економічних наук, експерт Інституту розвитку аграрних ринків


Аналіз конкурентоспроможності товарів м'ясомолочної групи на внутрішньому ринку України в умовах СОТ


Анализ конкурентоспособности товаров мясомолочной группы на внутреннем рынке Украины в условиях ВТО


Examination of the competitive ability of dairy and meat products on domestic market of Ukraine under WTO commitments


На основі аналізу умов вступу України до СОТ і кон'юнктури світових ринків м'яса та молока проведені оцінки цінової конкурентоспроможності окремих товарів м'ясомолочної групи на внутрішньому ринку і визначені критичні групи товарів.

На основе анализа условий вступления Украины в ВТО и конъюнктуры мировых рынков мяса и молока проведены оценки ценовой конкурентоспособности отдельных товаров мясомолочной группы на внутреннем рынке и определены критичные группы товаров.


The ability of certain domestically produced meat and dairy products to compete in price with imported articles on domestic market is estimated based on WTO commitments and world markets opportunities. Critical commodity groups are identified.


Постановка проблеми. З 16 травня 2008 р. Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Відтепер країни-члени цієї організації вимагатимуть від України дотримання основних положень угод СОТ і виконання домовленостей, досягнутих Робочою групою із вступу України до СОТ. Чи не найбільші застереження викликають наслідки торговельної лібералізації для сільського господарства і харчової промисловості країни. Переваги і ризики для агропродовольчого ринку країни в умовах СОТ були проаналізовані в роботах українських і закордонних вчених [1,2]. Проте, хоча проблеми вступу України до СОТ досліджувалися науковцями в ході переговорного процесу, точні умови вступу, особливо для сільського господарства, довго лишалися невідомими або невизначеними. Відповідно, прогнози і передбачення щодо наслідків для сільського господарства в цілому і окремих його галузей будувалися в умовах недостовірної інформації. На сьогодні, коли опубліковано звіт Робочої групи із вступу України до СОТ з додатками, які містять, зокрема, графіки тарифних скорочень [3], аналіз наслідків для сільського господарства і агропродовольчого ринку України стає актуальною проблемою.

Завдання статті. Особливої актуальності набувають дослідження впливу зміни митних тарифів на конкурентоспроможність товарів м'ясомолочної групи національного виробництва на внутрішньому ринку країни. В умовах зростання світових та внутрішніх цін на продукти харчування тваринного походження ці проблеми тісно пов’язані із завданням підтримки продовольчої безпеки населення країни. Таким чином, завдання цієї статті полягають в аналізі: (1) умов доступу до внутрішнього ринку продукції тваринного походження, (2) тарифного регулювання ринків продукції тваринництва в умовах СОТ, (3) експортних режимів країн – основних торговельних партнерів України, (5) кон'юнктури світових ринків м'яса та молока та оцінці на основі проведеного аналізу цінової конкурентоспроможності продукції тваринного походження національного виробника на внутрішньому ринку.

Виклад основного матеріалу. Україна при приєднанні до СОТ взяла на себе зобов’язання з чотирьох напрямків, а саме, щодо: 1)доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; 2)державної підтримки сільського господарства; 3)санітарних і фітосанітарних заходів; 4)експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі. Ці зобов'язання встановлюють певні обмеження на застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання агропродовольчих ринків, у тому числі ринків продукції тваринництва.

^ Нетарифні умови доступу до ринку. У звіті Робочої групи із вступу України до СОТ встановлені певні обмеження щодо застосування заходів цінової політики, які, на думку країн - членів робочої групи, зачіпають інтереси імпортерів. Україна зобов'язалася у майбутньому не застосовувати мінімальні імпортні ціни. У 2006 році в ході адаптації національного законодавства до вимог СОТ норма, що передбачала можливість використання мінімальних імпортних цін як індикатора для здійснення державних інтервенцій на внутрішньому ринку для підтримки виробників, була виключена із Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» [4]. Україна зобов'язалася у майбутньому не застосовувати також імпортні квоти, які є ефективним заходом захисту внутрішнього ринку. Зокрема, Росія, яка активно стимулює розвиток власного виробництва продукції тваринництва, встановила квоту на імпорт яловичини з митом в межах квоти 15%, а понад квоту – 60%. В ході переговорів була досягнута домовленість про відмову від застосування заборон на імпорт м'яса великої рогатої худоби і відповідні зміни були внесені у Закон України „Про ветеринарну медицину” [5].

Таким чином, Україні не залишено можливості захищати національного виробника продукції тваринництва імпортними квотами, мінімальними імпортними цінами і заборонами на імпорт.

Досить жорсткими є також зобов'язання України у сфері використання санітарних і фітосанітарних заходів. З дати вступу до СОТ Україна зобов'язалася надавати перевагу міжнародним стандартам, регламентам і рекомендаціям над регіональними стандартами і стандартами інших країн як базі для розробки власних стандартів, технічних регламентів і процедур оцінки відповідності. Згідно зобов'язанням, з дати вступу всі існуючі національні та регіональні стандарти мають бути добровільними, крім тих, які встановлені у технічних регламентах, або на які посилаються технічні регламенти, спрямовані між іншим на захист національної безпеки, захист від шахрайської практики, захист життя і здоров'я людей, тварин, рослин і захист довкілля. Україна зобов'язалася до 30 грудня 2011 року привести все своє технічне регулювання, яке використовує міжнародні стандарти як базу, у відповідність з Угодою про технічні бар'єри у торгівлі. По відношенню до позицій, які вимагають оцінки відповідності і для яких стандарти ще не гармонізовані з відповідними міжнародними, Україна зобов'язалася, що з дати вступу у СОТ імпортні продукти будуть вважатися такими, що відповідають відповідним українським стандартам або технічним регламентам, якщо органи оцінки відповідності, визнані Україною, підтвердять, що ці продукти відповідають відповідним міжнародним стандартам, або регіональним чи національним стандартам, які їм ідентичні. Оскільки в Україні не заборонено використання антибіотиків і гормонів при відгодівлі худоби, буде дозволено імпорт м'яса і м'ясопродуктів, при виробництві яких використовувалися гормони.

Таким чином, можливості нетарифного регулювання імпорту в Україну суттєво обмежені, на той час як нетарифні бар'єри для експорту у країни ЄС для нашого виробника залишаються високими. Ці ризики посиляться із формуванням зони вільної торгівлі з ЄС.

^ Тарифне регулювання ринку. У ході переговорного процесу Україна погодилася знизити середній тариф на продукцію сільського господарства з 13,84% до 10,66%. Після вступу до СОТ буде використовуватися мито у адвалерному начисленні, тобто мито стягуватиметься у відсотках до митної вартості товару. У таблиці 1 представлені імпорті тарифи на основну продукцію тваринництва, які діяли до вступу у СОТ згідно Митному тарифу України, та тарифи, які набули чинності із часу вступу1.

Таблиця 1

Імпортні тарифи на продукцію тваринництва до і після вступу у СОТ, % до митної вартості


 Вид товару


Імпортні тарифи до вступу у СОТ


Зв'язані імпортні тарифи після вступу у СОТ


М’ясо великої рогатої худоби, свiже або охолоджене


10 %, але ≥0,6 Є/кг


15%


Свинина свіжа або охолоджена


10 %, але ≥0,6 Є/кг


12%


Свинина морожена


10 %, але ≥0,6 Є/кг


10%


м’ясо птиці, не розрізане на частини морожене


10 %, але ≥0,4 Є/кг


12%


Частини тушок і субпродукти морожені


10 %, але ≥0,4 Є/кг


10%


молоко


0,1 Є/л


10%


масло вершкове


1,5 Є/кг


10%


сири


0,8 Є/кг


9%



Джерело даних: Додаток до Закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року N 2371-III (в редакції Закону України від 31 травня 2007 року N 1109-V) та  Додаток до Звіту робочої групи по вступу України до СОТ.


Зауважимо, що ринки багатьох розвинутих країн захищені значно вищими тарифами. Наприклад, середньозважені тарифи на м'ясо та м'ясопродукти в ЄС складають 67,3%, а на молочні продукти – 56%. Після застосування формули зниження тарифів, яка пропонується Доха-раундом СОТ, середньозважені тарифи на м'ясо та м'ясопродукти становитимуть 22,2%, а на молоко та молочні продукти - 19,7% [6]. Таким чином, навіть після скорочення за формулою Доха-раунду тарифний захист агропродовольчого ринку України буде набагато нижчим (звичайно, до формування зони вільної торгівлі з ЄС).

Якщо конкурентоспроможність українських експортних товарів – зерна, насіння олійних, олії не викликає сумнівів, то щодо продукціі тваринництва існують ризики втрати частини внутрішнього ринку національними виробниками. Тим більше, що багато розвинутих країн- членів СОТ субсидують експорт тваринницької продукції.

^ Експортні режими торговельних партнерів. Особливість сучасного регулювання сільського господарства у СОТ полягає у тому, що деякі члени СОТ, насамперед, розвинуті країни, мають право використовувати такі заходи підтримки, як експортні субсидії та спеціальні захисні заходи (у використанні яких Україні відмовлено), а також мають значні обсяги підтримки галузі заходами «жовтої скриньки». Зокрема, експортні субсидії мають право використовувати 36 членів СОТ, понад 20 країн-членів СОТ їх використовують, серед яких ЄС США, і Канада. Проте, понад 90% всієї суми експортних субсидій, які використовуються членами СОТ, приходяться на ЄС [7]. З початку 2007 р. Європейська комісія запровадила доплати до вивозу яловичини у розмірі 15 євро за 100 кг [8], а з 30 листопада 2007 - доплати до вивозу свинини у розмірі 31,10 євро за 100 кг [9]. Субсидія у розмірі 54,2Є/100кг виплачується при експорті в'ялених та копчених окороків; 19,5Є/100 кг – при експорті неварених ковбас, які не містять м'ясо птиці та субпродукти. З 20 липня 2008 р. в ЄС діють нові ставки субсидування експорту м'яса птиці: для живих курей – 1,4 Є/100 голів, індиків та гусей – 2,8 Є/100 голів; для морожених курячих тушок - 55 Є/100 кг при поставках у країни СНД.

^ Цінова кон'юнктура світових м'ясомолочних ринків. У п'ятірку найбільших світових експортерів яловичини та телятини входять Бразилія, Австралія, Індія, Аргентина та Нова Зеландія. За прогнозами FAPRI на 2008 р. [10], ціна виробників (фермерська ціна) на ринках Бразилії складе 2,96 реалів за кг, Австралії – 1,353 австралійських доларів за кг, Індії – 46,69 рупій за кг, Аргентини – 2,63 аргентинських песо за кг, що у доларовому еквіваленті складає відповідно 1,84, 0,89, 1,11, 0,65 дол. США за кг. Що стосується Європейського Союзу, то він став чистим імпортером яловичини та телятини протягом останніх років.

Найбільшими світовими експортерами свинини є США, ЄС, Бразилія та Канада. За прогнозами FAPRI на 2008 р., ціна виробників на ринках США складе 0,968 дол. США за кг., на ринках ЄС - 1,54 Є/кг, Бразилії – 3,05 реалів за кг, Канади – 0,476 канадських доларів за 1 кг свинини (у доларовому еквіваленті: на ринках ЄС – 2,32, Бразилії – 1,89, Канади – 0,45 дол. США за кг.). Лідерами світового експорту м'яса бройлерів є Бразилія, США, Таїланд, ЄС, Австралія. На ринках Бразилії оптова ціна на м'ясо бройлерів у 2008 р. прогнозується на рівні 2,94 реалів (1,89 дол. США) за кг, США - 164,8 дол. за 1 кг, ЄС – 1,55 Є/кг (2,33 дол. США за кг).

На цінову кон'юнктуру світових ринків молока та молочних продуктів вплинули зростання цін на корми, зростання світового попиту і обмежена пропозиція провідних експортерів. За даними FAPRI [11], протягом 2007 року світові ціни на вершкове масло, тверді сири, сухе знежирене молоко та сухе незбиране молоко зросли відповідно на 65,8%, 50,0%, 95,3% та 90,6%. Найбільшими експортерами вершкового масла є Нова Зеландія, ЄС та Австралія, які разом контролюють 90% світової торгівлі маслом. За прогнозами FAPRI, експортні ціни на масло у 2008 році складають: з Океанії – 2,667 дол. США за кг, з ЄС на умовах FOB – 3,515 дол. США за кг. Разом із ЄС, Новою Зеландією та Австралією Україна входить у четвірку найбільших експортерів твердих сирів. За прогнозами FAPRI, експортні ціни на тверді сири у 2008 році складають: з Океанії – 3,889 дол. США за кг, з ЄС на умовах FOB – 4,10 дол. США за кг.

Австралія, Нова Зеландія, ЄС та США займали у 2007 р. близько 85% експортного ринку сухого знежиреного молока. Україна входить у п'ятірку найбільших експортерів цього продукту. За прогнозами FAPRI, експортні ціни на сухе знежирене молоко у 2008 році складають: з Океанії – 3,499 дол. США за кг, з ЄС на умовах FOB – 3,750 дол. США за кг. Провідними експортерами сухого незбираного молока є Нова Зеландія, ЄС, Австралія та Аргентина. Україна входить у шістку найбільших експортерів. За прогнозами FAPRI, експортні ціни на сухе незбиране молоко у 2008 році складають: з Океанії – 3,526 дол. США за кг, з ЄС на умовах FOB – 3,897 дол. США за кг.

^ Оцінки цінової конкурентоспроможності української м'ясомолочної продукції на внутрішньому ринку. В умовах нестабільної цінової кон'юнктури світових ринків тваринницької продукції і внутрішніх ринків країн-членів СОТ проведемо порівняння цінової конкурентоспроможності імпортованих та вітчизняних товарів на внутрішньому ринку України станом на червень – початок липня 2008 року.

З метою оцінки цінової конкурентоспроможності імпортованого та українського м'яса проведемо порівняння ціни української, польської та новозеландської яловичини та свинини на внутрішньому ринку з урахуванням зниження митних тарифів. Результати аналізу представлені на рис.1 та рис.2.



Рис.1. Оцінка цінової конкурентоспроможності імпорту польської та новозеландської яловичини за цінами станом на перший тиждень липня 2008 р., Є/кг

Джерело даних: розрахунки на основі даних Міністерства аграрної політики України, Агенції сільськогосподарського ринку Польщі, AgBrief.- щотижневого огляду аграрного ринку Нової Зеландії.




^ Рис.2. Цінова конкурентоспроможність імпорту польської свинини за цінами станом на перший тиждень липня 2008 р., Є/кг


Джерело даних: розрахунки на основі даних Міністерства аграрної політики України, Агенції сільськогосподарського ринку Польщі.


Як уже згадувалося, Агенція сільськогосподарського ринку (АСР) Польщі субсидує експорт яловичини з бюджету ЄС у розмірі 15 євро за 100 кг. Якщо врахувати, що за даними АСР, на внутрішньому ринку Польщі оптові ціни реалізації яловичини (чвертьтуші) м'ясопереробними підприємствами складали в перший тиждень липня 2008 року 2,79 євро за кг (без ПДВ) [12], то з урахуванням експортних субсидій мінімальна митна вартість, за якою польським експортерам вигідно експортувати м'ясо, складає принаймні 2,64 євро за кг. Таким чином, фактично ввізне мито для польської яловичини після вступу до СОТ буде знижено майже в 1,5 рази - з 0,6 Є/кг до 0,4 євро/кг. Ціна імпортного товару з ПДВ складе як мінімум 3,64 Є/кг.

Для порівняння, оптово-відпускні ціни з ПДВ вітчизняних переробних підприємств на яловичину І категорії складали в перший тиждень липня (станом на 4 липня) 2008 року 23,59 грн., тобто 3,15 Є/кг (за даними цінового моніторингу МінАП [13]). Отже, розрахунок показує, що українська яловичина залишиться конкурентоспроможною відносно імпортованої польської після вступу до СОТ навіть з урахуванням експортних субсидій ЄС.

Цікаво також оцінити цінову конкурентоспроможність новозеландської яловичини на внутрішньому ринку України. За даними AgBrief [14], середні експортні ціни на яловичину протягом першого тижня липня 2008 складали 3,78 новозеландських доларів за кг з урахуванням фрахту суден, або 1,765 євро за кг. Після справляння ввізного мита та ПДВ ціна імпортованої новозеландської яловичини складе як мінімум 2,44 євро за кг. Таким чином, українська яловичина не буде конкурентоспроможною порівняно з новозеландською за ціною.

За даними агентства Украгроконсалт, протягом червня 2008 року Україна імпортувала морожену яловичину із Бразилії, Аргентини, Австралії і Угорщини за середньою ціною 0,941 доларів США за кг [15] на умовах DAF, кордон України / FOB порти Чорного моря. З урахуванням митного тарифу і ПДВ ціна імпортованої яловичини складе принаймні 1,3 дол. США за кг (0,86 Є/кг) , отже українська яловичина повністю програє цінову конкуренцію імпортованій.

Аналогічний аналіз проведемо щодо цінової конкурентоспроможності польської імпортованої свинини на нашому ринку. З 30 листопада 2007 року Єврокомісія запровадила доплати до вивозу свинини у розмірі 31,10 євро за 100 кг. За даними АСР Польщі на внутрішньому ринку Польщі оптові ціни реалізації свинини (напівтуші) м'ясопереробними підприємствами складали у перший тиждень липня 2008 року 1,97 євро за кг (без ПДВ) [16]. З урахуванням експортних субсидій мінімальна митна вартість, за якою польським експортерам вигідно експортувати м'ясо, складає принаймні 1,66 євро за кг. Таким чином, фактично ввізне мито для польської свинини після вступу до СОТ буде знижено майже у три рази з 0,6 євро/кг до 0,2 євро/кг. Ціна імпортного товару з ПДВ складе принаймні 2,20 Є/кг.

Для порівняння, оптово-відпускні ціни з ПДВ вітчизняних переробних підприємств на свинину ІІ категорії складали в перший тиждень липня 2008 року (станом на 4 липня) 23,96 грн., тобто 3,19 Є/кг (за даними Міністерства аграрної політики України). Отже цінова конкурентоспроможність української свинини буде нижчою від імпортованої польської після зниження імпортних тарифів в умовах СОТ. Таким чином, виробники свинини потраплять у групу ризику і потребуватимуть державної підтримки після зниження митних тарифів.

Зауважимо, що у 2008 році в Україні спостерігається тенденція зростання імпорту свинини. У червні 2008 року основними імпортерами свинини були Польща та Бразилія, а середня ціна імпорту склала 2,075 дол. США за кг (1,38 Є/кг.).

^ У групу ризику потрапляють також продукти птахівництва. До таких висновків приводить порівняння цін на імпортоване м'ясо птиці і м'ясо птиці власного виробництва. Протягом 2008 року імпорт м'яса птиці в Україну зростає, чому сприяють значні закупівлі його Держрезервом України. За даними Агентства Украгроконсалт, середня ціна імпортних поставок м'яса птиці у червні 2008 року склала 1,191 дол./кг, на той час як середня оптова ціна зі складу виробника на охолоджене і заморожене м'ясо птиці – 14,72 грн./кг. Це майже вдвічі більше, ніж вартість імпортного м'яса птиці з урахуванням імпортного мита і ПДВ. (рис.3).



^ Рис.3. Порівняння цін на імпортоване та вироблене в Україні охолоджене та заморожене м'ясо птиці на внутрішньому ринку України (станом на червень 2008 р.)

Джерело даних: розрахунки на основі даних інформаційного агентства УкрАгроКонсалт та Міністерства аграрної політики України


Ситуація на ринку молока та молочних продуктів не вбачається настільки критичною, як ситуація на ринку м'яса. Основу імпорту молочної продукції складають кисломолочна продукція (йогурти, творожна продукція) і сири, які імпортуються переважно з Росії, на яку припадає понад 80% імпорту. Незначну частку в імпорті займають жирні, тверді і м'які сири середнього і дорогого сегментів з країн ЄС. У свою чергу, як згадувалося, Україна входить у четвірку найбільших експортерів сиру у світі (поряд із ЄС, Австралією та Новою Зеландією). Експортуються переважно тверді сири, насамперед, в Росію і країни СНД.

Оскільки виробники молочної сировини (молока і вершків - товарів, що швидко псуються) мають перевагу на внутрішньому ринку, оцінимо цінову конкурентоспроможність продуктів переробки молока – сухого молока, масла, сирів.



^ Рис.4. Оцінки цінової конкурентоспроможності імпортованого сухого знежиреного молока (СЗМ) на ринку України в умовах СОТ (ціни станом на червень 2008 р.), грн./кг.

Джерело даних: розрахунки на основі даних інформаційного агентства УкрАгроКонсалт та FAPRI

^ Як показують дані рис.4, сухе знежирене молоко національного виробництва залишається конкурентоспроможним на внутрішньому ринку після зниження митного тарифу. На внутрішньому ринку України у червні 2008 року ціни пропозиції на цю групу продукції складали від 14,00 до 15,00 грн./кг., на той час як світові ціни на умовах FOB протягом цього періоду коливалися в межах 3,3 – 4 дол. США за кг.

^ Незагрозливою є ситуація на ринку сухого незбираного молока (СНМ) (рис.5). На внутрішньому ринку України у червні 2008 року ціни пропозиції на цю групу продукції складали від 16 до 17 грн./кг, на той час як світові ціни на умовах FOB протягом цього періоду коливалися в межах 4,2-4,7 дол. США за кг.




^ Рис.5. Оцінки цінової конкурентоспроможності імпортованого сухого незбираного молока (СНМ) на ринку України в умовах СОТ (ціни станом на червень 2008 р.), грн./кг.

Джерело даних: розрахунки на основі даних інформаційного агентства УкрАгроКонсалт та FAPRI.

^ Вершкове масло національного виробництва залишається конкурентоспроможним у порівнянні з імпортованим європейським після зниження митного тарифу до 10% в умовах СОТ (рис.6). Якщо оптово-відпускні ціни на вершкове масло національного виробництва у перший тиждень липня 2008 року склали 20,55 грн./кг., то митна вартість імпортного масла склала 6,33 дол. США за кг., тобто 30,65 грн. за курсом НБУ у липні 2008 р. (імпорт здійснювався із Фінляндії та Австрії). За даними АСР Польщі, у цій країні ціна реалізації вершкового масла без ПДВ у перший тиждень липня склала 2,71 євро за кг (20,71 грн./кг. за курсом НБУ у липні 2008 р.), тобто з урахуванням ставки ввізного мита та ПДВ масло національного виробництва виграє цінову конкуренцію. Разом із тим, експортна ціна на вершкове масло світового лідера серед експортерів Нової Зеландії складає всього 3,33 новозеландських долари (10, 79 гривень), тобто вершкове масло з Нової Зеландії буде конкурентоспроможним на українському ринку (після врахування мита, ПДВ та транспортних витрат).




Рис.6. Оцінка цінової конкурентоспроможності польського і новозеландського вершкового масла на ринку України після зниження ставок ввізного мита в умовах СОТ (ціни станом на початок липня 2008 р.)

Джерело даних: розрахунки на основі даних інформаційного агентства УкрАгроКонсалт, Мінагрополітики та AgBrief.




Рис.7. Оцінки цінової конкурентоспроможності імпортованих твердих сирів на ринку України після зниження ставок ввізного мита в умовах СОТ (ціни станом на червень 2008 р.)

Джерело даних: розрахунки на основі даних інформаційного агентства УкрАгроКонсалт і FAPRI.

^ На межі цінової конкурентоспроможності знаходяться тверді сири. Оптова ціна сирів 45% жирності (Голландського, Буковинського, Пошехонського, Костромського) на внутрішньому ринку коливалася у червні 2008 року від 24,00 до 26,5 грн. за кг, а оптова ціна на сири 50% жирності була дещо вищою – до 31 гнр./кг. У той же час експортні ціни на тверді сири з Океанії складають 3,889 дол. США за кг, з ЄС на умовах FOB – 4,10 дол. США за кг. Таким чином, якщо тверді сири 45% жирності можуть конкурувати з імпортованими на внутрішньому ринку (тим більше після врахування транспортних витрат), то тверді сири 50% жирності знаходяться на межі цінової конкурентоспроможності.

^ Висновки і пропозиції. Таким чином, умови вступу до СОТ для вітчизняного виробника м'ясної та молочної продукції досить жорсткі, і можливості як тарифного, так і нетарифного захисту внутрішнього агропродовольчого ринку від імпортної продукції обмежені. В цих умовах ефективними заходами підтримки власних виробників, дозволеними в рамках СОТ, є заходи щодо сприяння створенню ринкової інфраструктури, особливо обслуговуючих і збутових кооперативів для особистих селянських господарств, а також створення оптових ринків сільськогосподарської продукції. Адже товарні селянські господарства – найбільш неконкурентоспроможна і вразлива група сільськогосподарських виробників. Але основні зусилля мають зосереджуватися на пришвидшенні гармонізації законодавства у сфері стандартизації із європейським і запровадженні міжнародних стандартів нашими виробниками. Без цієї роботи створення зони вільної торгівлі з ЄС стане для вітчизняних виробників м'ясомолочної продукції не меншим викликом, ні вступ до СОТ.

Література


1 Проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" (щодо приведення ставок ввізного мита у відповідність з рівнем, визначеним графіком тарифних зобов'язань України із вступу до СОТ на 2008 рік) № 2351, прийнятий Верховною Радою, був ветований Президентом України. Проект передбачав виключення щодо виконання зобов'язань із зміни ставок ввізного мита у 2008 році для товарних позицій по молоку та молочним продуктам (код УКТЗЕД 0401 – 0406) та виноматеріалам (код УКТЗЕД 220429 – 220430).


  1. 1Кобута І., Шевцов О. Внутрішня підтримка сільського господарства в контексті приєднання України до Світової організації торгівлі // Актуальні питання аграрної політики. Зб. праць Проекту “Аграрна політика для людського розвитку”.  Київ.  2002.  С. 342-412.


  1. 2Ф.Павел, І.Бураковський, Н.Селіцька, В.Мовчан. Економічний вплив вступу Україи до СОТ. Попередні результати розрахунків на основі моделі загальної рівноваги // Інститут економічних досліджень і політичних консультацій. – Наукові матеріали №30. – 43с.


  1. 3Report of the Working Party on the accession of Ukraine to the World Trade Organization. WT/ACC/UKR/152 25January 2008 //www.wto.org.


  1. 4Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про державну
    підтримку сільського господарства України" №401-16 від 30.11.2006 // Відомості Верховної Ради України, 2007, N 4, с.36.


  1. 5Закон України «Про внесення змін до Закону України
    "Про ветеринарну медицину" № 361-16 від 16.11.2006 // Відомості Верховної Ради України, 2007, N 5-6 , с. 53.


  1. 6 Sebastian Jean, Tim Josling, and David Laborde. Implication for the European Union of the May 2008 Draft Agricultural Modalities // International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD). – http://www.ictsd.org.


  1. 7Charles E.Hanrahan and Randy Schnepf. WTO Doha Round : the Agricultural Negotiations // CRS Report for Congress. –January, 2007. – www.fas.org.


  1. 8Rozporządzenie KE (WE) nr 1741/2006. - http://www.arr.gov.pl.


  1. 9Rozporządzenie Komisji nr 410/2007 r. - http://www.arr.gov.pl.


  1. 10World Meat: FAPRI 2008 Agricultural Outlook // http://www.fapri.iastate.edu/outlook2008/text/15Livestock.pdf


  1. 11World Dairy Products: FAPRI 2008 Agricultural Outlook http://www.fapri.iastate.edu/outlook2008/text/16Dairy.pdf.


  1. 12 http://www.arr.gov.pl/data/00163/06_28_01_03_02_08_m.doc.


  1. 13 http://www.minagro.gov.ua/page/?4791.


  1. 14 Price Trends //Agbrief. – Vol.1. - #24 // www.inventas.co.nz.


  1. 15 Рынок мяса и мясных продуктов Украины//Украгроконсалт. – 17 июня-17 июля 2008 г.


  1. 16 http://www.arr.gov.pl/data/00163/06_28_01_03_02_08_m.doc


Відомості про автора:

Осташко Тамара Олексіївна - експерт ГО «Інститут розвитку аграрних ринків»

Михайлівська 24 б, оф.81

tostashko@amdi.org.ua, тел. 222-95-24

Схожі:

Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Ринок товарів І послуг
Для функціонування такої економіки потрібна реалізація різноманітних форм власності (приватної, кооперативної, акціонерної, державної...
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Задача Маркетинговий потенціал ринку. Приклад. Львівська кондитерська фабрика «Світоч»
Львівська кондитерська фабрика «Світоч» продала на внутрішньому ринку в 2006 р печива на суму Q1 = 700 тис грн. На ринку печива за...
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\План поняття І характеристика ринкового типу господарювання. Функції ринку. Види ринків
Суспільний поділ праці, що призводить до відокремлення товаровиробників, виступає як головна умова І причина формування ринку. Суб'єкти...
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Які основні підходи трактування конкуренції?
Аналіз структури ринку для визначення міри свободи продавця І покупця на ринку І способу виходу з нього
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Які основні підходи трактування конкуренції?
Аналіз структури ринку для визначення міри свободи продавця І покупця на ринку І способу виходу з нього
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Маркетингові дослідження та аналіз інформації
Оцінка конкурентоспроможності та іміджу підприємства в структурі маркетингових досліджень є складовою
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Теми рефератів до модулю №2
Рівні ієрархії товарів: сімейство потреб, сімейство товарів, клас товарів, товарна лінія, тип товарів, торговельна марка, товарна...
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами
Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами. Товарна структура міжнародної торгівлі в розрізі груп та видів...
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\Переміщення та пропуск через митний кордон україни товарів та інших предметів
України товарів та інших предметів (далі — переміщення) — це ввезення на митну територію Украї­ни, вивезення з цієї території або...
Аналіз конкурентоспроможності товарів м\План заняття рейтинг товару І його розрахунок. Показники конкурентоспроможності товару
Коефіцієнти вагомості окремих показників конкурентоспроможності та методи їх визначення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка