Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.»




НазваМетодичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.»
Сторінка1/10
Дата конвертації19.10.2013
Розмір0.9 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
mir.zavantag.com > Психология > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ТА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУР



РОБОЧА ПРОГРАМА,

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ К. ХІХ - ПОЧ. ХХ СТ.»



КРИВИЙ РІГ

2012

“Історія української літератури к. ХІХ – поч. ХХ ст.” Робоча програма, методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу (для студентів філологічних факультетів). / Укладач – кандидат філологічних наук, доцент Л.М. Семененко. – Кривий Ріг, 2012.



Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «КНУ», 2012.

Рецензенти: – кандидат філологічних наук, доцент Н.Є. Коломієць,

– кандидат філологічних наук, доцент Н.Г.Мельник.

Робоча програма розрахована на студентів педагогічних університетів. Програма укладена на основі «Галузевого стандарту вищої освіти» за спеціальністю 6010100 «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література» із урахуванням “Програми педагогічних інститутів. Історія української літератури. – К., 1993” та чинних програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української літератури КПІ____ ____________2012 року (протокол № ___ ).
^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ К. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.
ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛ1НИ


Курс 3:

Підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів,

відповідних ECTS:

Шифр та назва напряму:

0203 Гуманітарні науки

Обов’язковий

Piк підготовки: 3

Семестр: 5

Лекції:

УМЛ

УФР УФБ

УАФ

УМЛ 5

годин

Змістових модулів: 4
^

Шифр та назва спеціальності:


6020303 Філологія. Українська мова і література

Семінари і практичні:

УМЛ

УФР УФБ

УАФ

УМЛ 5

годин

Загальна кількість годин:

Самостійна робота:

^ УМЛ

УФР УФБ


УАФ

УМЛ 5

годин

Навчальний проект:

Реферат, анотування літератури

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Консультативна робота:


Вид контролю: екзамен


МЕТА

Основні завдання курсу:

  • підвищити інтерес студентів до читання;

  • розширити їх читацький досвід;

  • навчити розуміти специфіку художньої літератури як мистецтва слова,

  • сприймати літературний твір як естетичне явище у нерозривній єдності форми і змісту.

Курс “Історія української літератури к. ХІХ – поч. ХХ ст.” посідає важливе місце, оскільки саме в зазначену добу було сформовано засади реалістичної та модерної української літератури; на цей період припадає творчість письменників-класиків, активні пошуки авторів на ґрунті змісту та форми, створено справжні шедеври українського слова.

Курс розраховано на студентів 3 року навчання (5 семестр) стаціонарної та заочної форм навчання за спеціальностями «Українська мова і література та українознавство», «Українська мова і література та редагування освітніх видань», «Українська мова і література та англійська мова» «Українська мова та література та шкільне бібліотекознавство» (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр).

Курс включає чотири змістові модулі та індивідуальні науково-дослідні завдання.

У програмі враховано досягнення сучасного літературознавства, передбачено ознайомлення з рядом монографій та літературно-критичних статей, присвячених проблемам літератури відповідної доби. Оскільки значна кількість художніх текстів, що належать до даного періоду, вивчається в межах шкільного курсу української літератури, їм приділено окрему увагу. Пропоновані завдання для самостійної роботи дозволяють студентам використовувати програму в процесі самостійного здобуття та перевірки засвоєних знань.

У програмі також враховано особливості вікової психології, рівень навчально-методичного забезпечення курсу, наявність нових підручників, посібників та хрестоматій.

Програмою передбачено такі прийоми та форми роботи:

  • аналіз та синтез для поглибленого сприйняття та засвоєння текстів художньої літератури,

  • опрацювання відповідного термінологічного апарату для визначення особливостей літературного процесу та елементів художнього твору,

  • вибіркова перевірка конспектів з метою з’ясування найбільш складних для засвоєння питань,

  • використання елементів проблемного навчання,

  • систематичний контроль за самостійною роботою студентів.

^ Поетапний контроль знань здійснюється шляхом різних форм проведення практичних занять (семінари, колоквіуми, диспути), використання різних форм письмових робіт (тестування, репродуктивні та творчі завдання). Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється шляхом перевірки виконаних завдань, заслуховування анотацій відповідної літератури, перевірки рефератів та конспектів наукових джерел, самостійно аналізованих художніх текстів та творів, вивчених напам’ять.

^ Методичні поради по підготовці до лекційних занять. Готуючись до лекційного заняття, бажано повторити конспект з попередньої теми, звернутись до пояснення тих моментів, що викликають труднощі, з’ясувати відповідну термінологію.

^ Методичні поради по підготовці до практичних занять. При підготовці до практичних занять необхідно передусім перечитати художні тексти, винесені на заняття, проаналізувати їх в пропонованих планом аспектах, опрацювати матеріали лекції, підручника, рекомендованої літератури, з’ясувати необхідний термінологічний мінімум, скласти план відповіді по кожному питанню. При необхідності слід звертатись до довідкової літератури, користуватись словниками, довідниками та енциклопедіями.

^ Методичні поради для роботи з текстом художнього твору. Опрацьовуючи текст художнього твору, доцільно: уважно читати твір; під час читання робити помітки щодо сюжетно-композиційної структури твору; виділяти у творі сюжетні та позасюжетні компоненти; виділити коло проблем твору; встановити своєрідність образної системи; визначити стильові домінанти письменника; оцінити творчі здобутки автора та місце твору в літературному процесі.

^ Методичні поради для роботи з літературознавчими джерелами. Опрацьовуючи літературознавчі джерела, доцільно: уважно прочитати зміст; виділити основні питання, які розглядаються, відібрати ті, які передбачені поставленими завданнями (темою практичного заняття); при необхідності скласти план, тези, конспект опрацьованого джерела; реєструвати назви опрацьованих літературознавчих джерел; при потребі зробити огляд літератури по темі, підготувати доповідь тощо.
^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. Форми оновлення української літератури у зв’язку з розвитком модернізму на початку ХХ ст.

Переорієнтація, яка відбулася в світоглядних інте­ресах людини межі ХІХ-ХХст., вплив новітніх філософських концепцій світу та людини на розвиток суспільства в свою чергу зумовили і зміну пріоритетів у визначеності її мистецьких орієнтирів. Реалізм, який значною мірою був естетичним виразником ідей європейського позитивізму і впродовж майже двох останніх третин XIX ст. залишався панівним художнім методом, на кінець XIX – початок XX ст. починає поступатися новим художнім явищам та тенденціям. Ті суттєві зміни, які відбуваються у цей час в європейському, зокрема українському, мистецтві слова, прийнято позначати терміном "модернізм" (фр. тodernе - сучасний, найновіший). Під модернізмом перш за все розуміють сукупність мистецьких напрямків, течій та шкіл, які протиставили себе традиційній естетиці наслідування життя (реалізм і натуралізм). Модернізм – складне й багатовимірне явище, в якому прийнято виділяти кілька хронологічних етапів. Перший, найбільш ранній із них, – так званий декаданс або ранній модернізм, що охоплює останню третину XIX ст. Другий етап, який розпочинається з кінця XIX ст. і триває майже до середини XX ст., – це і є власне модернізм, який ще називають зрілим модернізмом. Третій етап пов'язаний із розвитком специфічного художнього відгалуження модернізму, що отримав назву авангардизм і поширився в літературах Європи, починаючи приблизно з 10-х років XX ст. Кожен із названих хронологічних етапів є сумарним позначенням достатньо значної і розмаїтої сукупності літературно-художніх напрямків, шкіл та угруповань.

Українська література на зламі ХІХ та ХХ століть характеризується виникненням і розвитком модерністських тенденцій у різних літературних сферах. Характерною для української літератури стала орієнтація на досягнення новітньої європейської літератури, що передбачало пошук шляхів оновлення мистецького слова, активізацію творчих шукань передусім письменників молодшого покоління. У цей час в літературу увійшли Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Володимир Винниченко, Олександр Олесь, Микола Вороний та інші автори. Саме вони й стали представниками раннього українського модернізму.

МОДУЛЬ 2. Філософська основа та стильовий синкретизм творчості письменників-модерністів (символізм, неоромантизм, неореалізм, імпресіонізм, експресіонізм).

У своєрідному віддзеркаленні сприйняли українські митці філософію екзистенціалізму як об'єднання прагнення особистості до волі і простору з естетизмом. Значний вплив (не завжди буквальний і безпосередній) на українських письменників мали філософські концепції Шопенгауера і Ніцше. Вважають, що саме Шопенгауер допоміг письменству звільнитися від етики співчуття, яка виразно характеризувала попередні, традиційні літе­ратурні напрямки. З особливим захопленням сприймались ідеї Ніцше, який, як здавалося модерністам, знав усю могутність і велич людини, сприймався як проповідник нового життя. Глибокий скепсис й особистісна агресія ніцшеанства не відповідають ментальним засадам українського світогляду, проте окремі складові були творчо засвоєні О.Кобилянською, С.Черкасенком, В.Винниченком, Г. Хоткевичем, М. Яцковим, О. Плющем, Б. Лепким та ін.

На формування філософського підґрунтя літературного процесу вплинули не тільки європейські школи і течії. Захоплення представників нових течій в літературі орієнтальними мотивами сприяло ближчому знайомству письменників зі східними філософіями, зокрема буддизмом з його спрямуванням до самопізнання і самовдосконалення.

Філософська основа літератури кінця XIX — початку XX ст. досить різноманітна, часто суперечлива, як і сама література. Кожна течія або напрям мають певні конкретні світоглядні засади. Для митців цього періоду очевидно, що творчість ґрунтується не на пізнавальній, а на емоційно-моральній грані свідомості. Тому об'єктом їхнього аналізу стає рефлексуюча свідомість, яка повернута вглиб себе, передає ірраціональні конструкції, а не реальні картини життя. Модерністи наголошують на первинності підсвідомого, тому у їхніх творах розвиток і логіка взаємодіють, а людина часто не залежить від зовнішнього світу. Філософізм їх ґрунтується на онтологічних категоріях, осмислення яких посідає особливе місце в творах.

Для письменників внутрішнє духовне життя наскрізь індивідуальне, неповторне, тому митець утверджує цінність і значущість кожної індивідуальності з її окремим неповторним світом. Індивідуалізм став однією з визначальних складових світогляду декадансу. Можна з упевненістю знаходити окремі риси декадансного мистецтва у творчості окремих письменників. Декаданс як сукупність світоглядних, психологічних і художніх явищ демонстрував процес самореалізації, нехай і негативної, тих представників молодого покоління, що були близькі до мистецьких кіл, зокрема демократичної інтелігенції, активної як суспільна і мистецька сила.

Історичні передумови, що спричинили формування модернізму, стосувались передусім філософсько-світоглядних засад творчих процесів. Прагнення до осмислення екзистенційних проблем не суперечило громадянській позиції українських письменників, що дбали насамперед про духовне й державне відродження України.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. повнокровно існують нап­рямки, які раніше домінували в літературі (реалізм, натуралізм). Однак як відповідь на потреби часу виникають інші, нові напрями та течії, які об'єднують складність, суперечливість, а часом і драматизм художніх шукань, новаторство на різних етапах пошуку, який мав власну специфіку в українській літературі, оскільки письменники відчували застарілість форм, але дозволяли собі звертатися до традицій у використанні художніх прийомів.

Тривали гострі дискусії щодо імпресіоністського напряму в українській літературі. Суттєвою ознакою експресіоністичного мистецтва вважалося заперечення будь-яких раціональних побудов, стрункості форми, окресленості змісту. Цей напрям певною мірою деструктивний, руйнує-зміст, форму, проте утворюючи при цьому нові структури.
МОДУЛЬ 3.. Творчість М. Коцюбинського в контексті історичної доби.

Значний внесок у розвиток української літератури на межі ХІХ та ХХ століть зробив Михайло Михайлович Коцюбинський. У його творчому доробку знайшли відбиток найбільш прикметні літературні шукання доби. Починав письменник як народник. Його перші твори були орієнтовані на стильову манеру відомих реалістів І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. Надалі письменник відмовився від наслідування манери тих, кого вважав своїми вчителями й активно займався літературними шуканнями. Результатом таких шукань стали твори так званого молдавського та кримського циклів, у яких автор намагався розширити межі української літератури за рахунок розширення тематики. Пізніше М.М.Коцюбинський надав перевагу глибоко психологічному зображенню особистості, природи, взаємин між людьми.

У творчості письменника початку ХХ століття дослідники виділяють риси стильової течії імпресіонізму, що яскраво виявились у творах «На камені», «Цвіт яблуні», «Intermezzo», «Fata morgana», «Persona grata» та ін. Вершиною творчості автора вважається його повість «Тіні забутих предків», позначена глибиною проникнення не лише в життя та побут Гуцульщини, а й у таємничий духовний світ мешканців Карпат, їх міфологічні уявлення про світ та людину в ньому. У стилі повісті органічно поєдналися образи переказів та легенд, пісень та коломийок з індивідуально-авторськими виражальними засобами. Вважається, що письменник започаткував в українській літературі явище неоміфологізму.
МОДУЛЬ 4. Творчість Лесі Українки в контексті історичної доби.

Леся Українка увійшла в історію української літератури як геніальна поетеса та драматург, прозаїк, критик, публіцист і перекладач широкого діапазону нових, неоромантичних, підходів до художнього зображення. Авторка стала не лише чільною постаттю своєї літературної доби, але й, як зазначав М.Зеров, своєрідним символом сміливого духовного новаторства у змісті і формі, ідеях та засобах їх оригінального творчого втілення.

Поетеса видала три поетичні збірки – «На крилах пісень», «Думи і мрії» та «Відгуки», які засвідчили силу та неповторність її таланту та здатність підноситись до самих вершин духовного світу.

Цілком новаторським, унікальним Явищем української літератури стала її поетична та неоромантична драматургія, яка далеко випередила свій час. У драматургічній творчості Леся Українка звернулась до своєрідної інтерпретації біблійних («Одержима», «На полі крові», «Йоганна, жінка Хусова», «Вавилонський полон», «На руїнах»), античних («Кассандра», «Оргія», «Орфеєве чудо», «Іфігенія в Тавриді»), світових («Камінний господар») сюжетів та образів, надаючи їх цілком оригінального, самобутнього звучання та ідейного навантаження.

Поетеса зверталася у драматургії й до власне українського життя, розкриваючи й творячи його різноманітні прояви: чуттєві («Прощання»), психологічні («Блакитна троянда»), національно-патріотичні («Бояриня»), міфологічно-філософські («Лісова пісня»). При цьому, на думку ряду сучасних дослідників, зокрема, М. Жулинського, Л. Мороз, Л. Скупейка, С. Павличко та ін., у творах Лесі Українки, присвячених сюжетам та персоналіям світової історії та міфології, обов’язково присутній «образ рідної неволі». Синкретизм виявився у творчості поетеси через використання елементів неоромантизму, символізму, екзистенціалізму та ін.

ТВОРИ, РЕКОМЕДОВАНІ ДЛЯ ЧИТАННЯ, АНАЛІЗУ,

ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ, СТАТТІ ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ

^

ТВОРИ ДЛЯ ТЕКСТУАЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ





  1. Михайло Коцюбинський: Харитя. Ялинка. Маленький грішник. П’ятизлотник. Для загального добра. На камені. Сон. Persona grata. Intermezzo. Подарунок на іменини. Коні не винні. Цвіт яблуні. Тіні забутих предків.

Додатково: Fata morgana. Невідомий.

  1. ^ Ольга Кобилянська: Некультурна. Природа. Битва. Лист засудженого на смерть вояка до своєї жінки. Valse melancolique. За готар. Царівна. Людина. Земля.

Додатково: Банк рустикальний. В неділю рано зілля копала.

  1. ^ Леся Українка: Поезія: Із збірки “На крилах пісень”. Цикл “Сім струн”. До мого фортепіано. Досвітні огні. Цикл “Сльози-перли”. Цикл “Подорож до моря”. Цикл “В дитячому крузі”.

Із збірки “Думи і мрії”: Давня казка. Роберт Брюс, король шотландський. Цикл “Мелодії”. Забута тінь.

Із збірки “Відгуки”: Цикл “Ритми”. “Талого снігу платочки сивенькі...”.

Поза збірками: “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами”. “Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти”. “Ой я постреляна, порубана словами”. Пісні про волю. Жіночий портрет. Цикл “З подорожньої книжки”. “І ти колись боролась, як Ізраїль”. Дим. Ізольда Білорука.

Драматургія: Одержима. Камінний господар. Бояриня. Лісова пісня. Оргія.

Додатково: Кассандра. На полі крові.

  1. ^ Василь Стефаник: Виводили з села. Стратився. Новина. Камінний хрест. Кленові листки. Сама саміська. Діточа пригода. Дорога. Нитка. Моє слово. Марія. Сини.

Додатково: Синя книжечка. Гріх. Воєнні шкоди.

  1. ^ Володимир Винниченко: Проза: Краса і сила. Федько-халамидник. Салдатики. Кумедія з Костем. Момент. Драматургія: Чорна Пантера та Білий Медвідь. Брехня. Базар.

Додатково: Голота. Біля машини. Уміркований та щирий. Гріх. Закон.

  1. ^ Олександр Олесь: Чари ночі. Айстри. “З журбою радість обнялась”. Три менти. Не беріть із зеленого лугу верби. “Як зграя радісна пташок”. “Ми не кинемо зброї своєї”. “Хіба не бачите, що небо голубіє”. “Яка краса: відродження країни”. “В вигнанні дні течуть, як сльози”. “О принесіть як не надію”. “О слово рідне”. “Рідна мова в рідній школі”.

^ Драматичні твори: По дорозі в Казку. Танець життя. Злотна нитка.

7. Володимир Самійленко: Українська мова. Вечірня пісня. Найдорожча перлина. Грішниця. Романс. Пісня про віщого Василя. На печі. Божий приклад.

8. ^ Микола Вороний: Євшан-зілля. Блакитна панна. Іванові Франкові. Мандрівні елегії. Палімпсест. За Україну. Vae victis. Зорі-очі. Старе місто. Краса. Ти не моя. Поезії в прозі за вибором.

Стаття: Театральне мистецтво і український театр.

9. Марко Черемшина: Карби. Святий Ніколай у ґарті. Злодія зловили.

  1. Лесь Мартович: Лумера. Винайдений рукопис про Руський край.

  2. Осип Маковей: Як Шевченко шукав роботи. Казка про Невдоволеного Русина.

  3. Архип Тесленко: Школяр. На чужині. Страчене життя.

  4. Степан Васильченко: Мужицька арихметика. Свекор. Дощ. Талант. Куди вітер віє.

  5. Михайло Яцків: Дівчина на чорному коні.

  6. Тимофій Бордуляк: Перший раз. Дай, Боже, здоровля корові.

  7. Богдан Лепкий: Кидаю слова. Заспів. Моя душа, як струна тая. Наші гори. Журавлі. Бачиш? Василеві Стефаникові. Мої пісні.

  8. Василь Пачовський: Я плакав у сні. Жайворонок. Дзвонять дзвони.


^ СПИСОК ТВОРІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ
Леся Українка: Один з віршів циклу “Сім струн”. Contra spem spero. “Стояла я і слухала весну”. “Слово, чому ти не твердая криця”. Лісова пісня (останній монолог Мавки). Давня казка (від слів: “Золотих не хочу лаврів...” до слів: “...Не подумаю довіку зброї чесної зложити”). “Хто вам сказав, що я слабка”. Вірш на вибір.
^ Володимир Cамійленко: Вечірня пісня. Найдорожча перлина.
Олександр Олесь: Айстри. “З журбою радість обнялась”. “О слово рідне, орле скутий”.
Микола Вороний: Поезія на вибір.
Богдан Лепкий: Журавлі (“Видиш, брате мій...”)

^ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ПИТАННЯ

ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ


Тема, основні питання

К-ть годин

Спеціальність

Модуль 1. Форми оновлення української літератури у зв’язку з розвитком модернізму на початку ХХ століття.

Тема 1: Специфіка літературного процесу в Україні к. ХІХ – поч. ХХ ст.

План:

Суспільно-історичні умови у зв’язку із станом літератури. Загальні тенденції розвитку літератури. Поява і розвиток раннього українського модернізму.

4

УМЛ, УФР, УАФ, УФБ

Тема 2: Розвиток української прози на межі ХІХ і ХХ ст.

План:

Характеристика провідних тенденцій розвитку прози к. ХІХ – поч. ХХ ст. Психологізм як одна з провідних ознак прози зазначеного періоду. Жанрова різноманітність української прози зламу ХІХ і ХХ ст.

4

УМЛ, УФР, УАФ, УФБ

Тема 3: Особливості української поезії к. ХІХ – поч. ХХ ст.

План:

Провідні ознаки української поезії зламу ХІХ і ХХ ст. Філософська лірика як новий етап розвитку української поезії межі ХІХ і ХХ ст. Творчість “Молодої Музи” в контексті модерністських шукань доби.

4

УМЛ, УФР, УАФ, УФБ

Тема 4: Новаторство української драматургії к. ХІХ – поч. ХХ ст.

План:

Передумови виникнення української модерністської драматургії на межі ХІХ і ХХ ст. Основні риси української драматургії окресленої епохи. Жанрові ознаки української драматургії к. ХІХ – поч. ХХ ст.

4

УМЛ, УФР, УАФ, УФБ

Модуль 2. Філософська основа та стильовий синкретизм творчості письменників-модерністів (символізм, неоромантизм, неореалізм, імпресіонізм, експресіонізм).

Тема 5: Стильові течії та їх специфічність в українській літературі зламу ХІХ і ХХ ст.

План:

Імпресіоністичні тенденції в літературі на межі ХІХ і ХХ ст. Риси експресіоністичної манери в українській літературі к. ХІХ – поч. ХХ ст. Неоромантизм та його ознаки в українській літературі зламу ХІХ і ХХ ст. Шукання на ґрунті символізму українських авторів межі ХІХ і ХХ ст.

4

УМЛ, УФР, УАФ, УФБ

Модуль 3. Творчість М.М.Коцюбинського в контексті історичної доби.

Тема 6: Особливості творчого доробку М.М.Коцюбинського.

План:

Еволюція світогляду та творчості письменника від реалізму до імпресіонізму. Періодизація творчості письменника. Риси імпресіонізму у творчому доробку автора. Міфологізм у повісті «Тіні забутих предків». Творчість М.Коцюбинського в оцінці літературознавців.

4

УМЛ, УФР, УАФ, УФБ

Модуль 4. Творчість Лесі Українки в контексті історичної доби.

Тема 7: Специфіка творчого доробку Лесі Українки.

План:

Концепція неоромантизму в баченні Лесі Українки. Втілення положень неоромантизму в поезії авторки. Драматургія Лесі Українки як новаторське явище. Переосмислення світових сюжетів та образів у драматичних творах поетеси. Риси символізму та міфологізму у драматургії письменниці.

4

УМЛ, УФР, УАФ, УФБ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconСписок художніх текстів, обов’язкових для прочитання при вивченні...
Котляревський. Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник. Ода до князя Куракіна. Ода Сапфо
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconЗ курсу “Історія української літератури”
Розвиток освіти та культури в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст як важливі чинники становлення нової української літератури
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconМетодичні рекомендації та завдання для практичних занять І самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять І самостійної роботи студентів економічного факультету підготували: кандидати...
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconІсторія держави І права україни
Тєлькінєна Т. Е. Завдання для індивідуальної, самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їх виконання для студентів юридичного...
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи
Григоренко О. В. Методичні рекомендації для самостійної роботи з дисципліни тпзсгп для студентів механіко-технологічного факультету...
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconМетодичні рекомендації до виконання самостійної роботи студента з...
Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи студентів з дисципліни «Митне право» для студентів 2 курсу денної форми навчання...
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconМетодичні рекомендації та завдання для практичних занять І самостійної...
Методичні вказівки підготували: д е н., професор Топіха І. Н., к е н., доцент Іваненко Г. М., к е н., доцент Котикова О.І., асистент...
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconМетодичні рекомендації до виконання та завдання для самостійної та індивідуальної роботи

Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconМетодичні рекомендації до курсу “Історична граматика української мови” для студентів ІІІ курсу
У системі підготовки висококваліфікованого вчителя-словесника одне з важливих місць посідає цикл історико-лінгвістичних дисциплін,...
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального курсу «історія української літератури к. ХІХ поч. ХХ ст.» iconМетодичні рекомендації Для студентів І курсу факультету іноземної...
Кравченко Я. П. Історія зарубіжної літератури (антична): Методичні рекомендації для студентів І курсу факультету іноземної філології....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка