Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності




Скачати 175.58 Kb.
НазваЛекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності
Дата конвертації22.08.2014
Розмір175.58 Kb.
ТипЛекція
mir.zavantag.com > Право > Лекція
Розділ 1. Загальна частина

Тема 1. 1. Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності.

Лекція 1. Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності.

  1. Підприємницьке право як комплексна підгалузь господарського права, його предмет, методи, співвідношення з іншими галузями права.

  2. Підприємницька діяльність: поняття, ознаки та принципи.

  3. Види підприємницької діяльності та статус підприємців.

  4. Загальні принципи господарювання в Україні.

  5. Особливості здійснення підприємницької діяльності.


1. Підприємницьке право як комплексна підгалузь господарського права, його предмет, методи, співвідношення з іншими галузями права.

Сутність підприємницького права.

Підприємницьке право не є класичною галуззю права. Воно сформувалося порівняно нещодавно в результаті необхідності врегулювання специфічних відносин, що виникають у зв'язку із зайняттям підприємницькою діяльністю.

Донедавна підприємницьке право за своєю природою вва­жалося комплексною галуззю права. На відміну від основних (класичних) галузей права, комплексні формуються не за пред­метом правового регулювання (тобто сферою однорідних від­носин), а за такою підставою (ознакою), як об'єкт правового впливу. Об'єктом підприємницького права є підприємницька діяль­ність, що береться як цілісне утворення, яке для свого функ­ціонування вимагає регулювання окремими нормами різних галузей права у комплексі.

Так, у складі підприємницького права переважають норми адміністративного і цивільного права. ^ До норм адміністратив­ного права, предметом регулювання якого є, зокрема, відноси­ни у сфері управління, належать, наприклад, норми, що регу­люють порядок державної реєстрації суб'єктів підприємниць­кої діяльності, порядок отримання ними ліцензій, патентів та інших дозволів тощо. Норми цивільного права регулюють май­нові та пов'язані з ними немайнові відносини, що складаються в процесі зайняття підприємницькою діяльністю — порядок укладання договорів, визначення їх сторін, моменту виник­нення праводієздатності та інші питання. Проте у складі під­приємницького права не важко виділити також норми фінансо­вого, земельного, трудового та деяких інших галузей права.

Із прийняттям 16 січня 2003 р. Верховною Радою України Господарського кодексу (ГК) України статус галузі підприєм­ницького права дещо змінився. Внаслідок прийняття кодифі­кованого законодавчого акта було закріплене існування повно­цінної галузі права — господарського права. З цього моменту підприємницьке право набуває рис комплексної підгалузі права із збереженням наведених вище ознак. Підприємницьке право є підгалуззю господарського права, як і, власне, підприєм­ницька діяльність є видом господарської діяльності, співвідносячись з останньою як часткове з цілим.

Комплексний характер підприємницького права впливає на характер співвідношення цієї підгалузі з іншими галузями. З кожної класичної галузі підприємницьке право позичає відпо­відні правові норми, що прямо або опосередковано регулюють відносини, які складаються у зв'язку із зайняттям підприєм­ницькою діяльністю.

Одночасно підприємницьке право можна розглядати і як комплексну галузь законодавства, тобто як систему правових норм, що деталізують порядок реалізації конституційного права на зайняття підприємницькою діяльністю (ст. 42 Конституції України). Вказана система правових норм міститься в норма­тивних актах різної юридичної сили, створюючи тим самим своєрідний нормативний масив підприємницької діяльності.

2. Предметом підприємницького права, як і будь-якої іншої галузі права, є специфічне коло суспільних відносин, які виникають у процесі або у зв'язку із провадженням підприємницької діяльності її суб'єктами — носіями взаємо­пов'язаних прав і обов'язків, передбачених і забезпечених законом.

Незважаючи на те, що підприємницьке право фактично ут­ворилося на базі цивільного і адміністративного права, право­відносини, що є його предметом, у процесі розвитку набува­ють все більше специфічних рис. Як зазначають деякі автори, господарські (підприємницькі) відносини за своїм змістом і порядком регулювання суттєво відрізняються від цивільно- правових. Вони є не просто майновими, а організаційно-майновими.

У теорії зазвичай ставиться питання про співвідношення підприємницького права із суміжними галузями господарсько­го та комерційного права. Різниця полягає в обсягах відносин, що складають їх предмет правового регулювання.

3. ^ Предметом правового регулювання підприємницького пра­ва є підприємницька діяльність, яка відповідно до ст. 42 ГК України визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, вона є специфічним видом госпо­дарської діяльності, яка здійснюється від імені підприємця, під його майнову відповідальність, на його власний ризик і має на меті отримання прибутку.

У підприємницькій діяльності, зокрема, вбачають риси діяль­ності особливого творчо пошукового, новаторського характеру, під час якої опрацьовуються нові сфери вигідного вкладення ресурсів, ідеї нових комбінацій у виробництві, опанування нових ринків, створення нових продуктів і способів досягнення мети.

Розширення підприємницької діяльності і активна співпраця значної кількості юридичних і фізичних осіб різних форм власності вимагає прискорення розвитку підприємницького права і узагальнення вже набутих як теоретичних, так і прак­тичних результатів. Невід'ємною складовою цього процесу є і розробка механізму поступової гармонізації вітчизняного під­приємницького права відповідно до міжнародних вимог, зокре­ма законодавства країн ЄС. Але на першому етапі цієї роботи вітчизняна законодавча база потребує суттєвого вдосконален­ня, усунення суперечливості, забезпечення стабільності прий­нятих норм, особливо податкового законодавства, та створення тим самим більш сприятливих умов для розвитку бізнесу взагалі й приватного зокрема. Тільки ефективна, мобільна і прибуткова економіка України буде спроможною витримати жорстку конкуренцію більш досвідчених іноземних підпри­ємців.

За рівнем (предметом) правового регулювання відповідних відносин підприємницьке право поділяється на публічне і приватне право. Публічне підприємницьке право регулює питання організації державних установ та їх відносини з окре­мими особами, в тому числі — суб'єктами підприємницької діяльності. Публічними, наприклад, є відносини, пов'язані із ліцензуванням окремих видів діяльності, сертифікацією та стан­дартизацією продукції (робіт, послуг), здійсненням державного контролю за додержанням зазначених вимог.

^ Приватне підприємницьке право регулює відносини між окремими особами у зв'язку зі здійсненням ними підприєм­ницької діяльності. Наприклад, укладання між засновниками господарського товариства засновницького договору є проя­вом приватно-правових відносин між ними, оскільки залежить від волі його сторін і, відповідно, не залежить від волі держав­них органів.

^ 4. Метод підприємницького права. Із питанням про предмет підприємницького права тісно пов'язане питання про його метод, тобто спосіб впливу на від­повідні відносини.

Метод підприємницького права обумовлений специфікою методів тих галузей, норми яких входять до складу цієї галузі. Наприклад, майнові відносини, що складаються в процесі зайняття підприємницькою діяльністю, регулюються нормами різно­манітних галузей права; відповідно й методи регулювання в кожному разі різні. А саме: метод владних розпоряджень — при плановому розподілі матеріалів і коштів, що переважало при адміністративно-командному управлінні державним секто­ром (адміністративне право); метод заборони під загрозою пока­рання — при злочинних посяганнях на власність (кримінальне право); метод договору — при безпосередньому провадженні підприємницької діяльності її суб'єктами, які вступають у май­нові правовідносини як рівноправні сторони (цивільне право); метод рівноправ'я — при регулюванні майнових відносин між подружжям, що виникають у разі поділу майна суб'єкта під­приємницької діяльності, заснованого на базі спільного суміс­ного майна подружжя (сімейне право) та ін. Загалом методом підприємницького права є, переважно, дозвільний метод (для суб'єктів підприємницької діяльності — "дозволено все, що не заборонено законом"; для публічних органів влади — "дозво­лено те, що встановлено законом").

^ 5. Система підприємницького права. У межах галузі підприємницького права виділяються пра­вові інститути — сукупність норм права меншого обсягу, що регулюють споріднені відносини в межах тієї групи суспіль­них відносин, які становлять предмет галузі, тобто відносин у сфері провадження підприємницької діяльності. Наприклад, інститутами підприємницького права є інститути договірного права, права промислової власності, захисту економічної кон­куренції, інститут регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності суб'єктів підприємницької діяльності та ін. Сукупність інститутів, в свою чергу, дозволяє виділити в межах галузі підприємницького права Загальну та Особливу частини.

Вищенаведене дає змогу визначити підприємницьке право як систему загальнообов'язкових норм (правил), що регулюють від посини у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, встанов­люються і охороняються державою.


  1. Підприємницька діяльність: поняття, ознаки та принципи.

Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Визначення підприємницької діяльності і відокремлення її від інших видів діяльності, що мають на меті отримання прибутку або доходу, має як теоретичне, так і суто практичне значення. Наприклад, ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність, зокрема, за зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. Якщо ж не буде доведено, що діяльність, яка провадилася, була саме підприємницькою, притягти особу до відповідальності за вищевказаною статтею буде неможливо.

^ Характеристика (ознаки) підприємницької діяльності (підприємництва):

1. Підприємництво є самостійною діяльністю. Це означає, що, по-перше, підприємництво в Україні може здійснюватися в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця (ст. 45 ГК України). Також фізичні особи мають можливість зареєструватись як громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності і провадити таким чином діяльність без створення організації. По-друге, зважаючи на передбачений ч. 1 ст. 44 ГК України принцип вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, підприємці мають право здійснювати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, що не суперечать законодавству.

2. Підприємництво є ініціативною діяльністю. Це означає, що зайняття підприємницькою діяльністю є добровільним вчинком. Жоден державний орган, недержавна організація, посадова особа не можуть примусити до зайняття підприємницькою діяльністю. Проте це не означає, що особа не може бути примушена до виконання добровільно взятих на себе зобов'язань (наприклад, за договором, укладеним в процесі провадження підприємницької діяльності) або зобов'язань, що передбачені державою і випливають зі здійснення особою підприємницької діяльності (наприклад, зобов'язань зі сплати податків).

3. Підприємництво є систематичною діяльністю. Проте чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено. В літературі висловлюється думка про можливість застосування в цьому разі Декрету Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. № 24-93 "Про податок на промисел", за змістом ст. 1 якого систематичним вважається продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів, який здійснюється більше чотирьох разів протягом календарного року1. Хоча і цей кількісний критерій є дещо умовним, адже, наприклад, за положеннями кримінального права систематичною діяльністю вважається така, що відбувалася три і більше разів.

4. Підприємництво є діяльністю на власний ризик. Це означає, що за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство та приватний підприємець самостійно несуть відповідальність, передбачену законодавством України. Тобто суб'єкт підприємницької діяльності бере на себе як позитивні, так і негативні наслідки підприємницької діяльності. Підтвердженням цього є положення ЦК України, що встановлюють самостійну відповідальність фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності (ст. 52) та юридичної особи (ст. 96) за зобов'язаннями, пов'язаними з їх підприємницькою діяльністю. За загальними правилами ч. З ст. 96 цього Кодексу учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Тобто законодавство розрізняє відповідальність юридичної особи за наслідки своєї господарської діяльності (ризик) і відповідальність її засновника із винятками, передбаченими законодавством.

5. Підприємництво є господарською діяльністю. Це означає, що, незважаючи на свою специфіку, підприємницька діяльність є складовою ширшого за обсягом поняття "господарська діяльність".

6. Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями). Іншими словами, підприємницька діяльність провадиться фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Це означає, що підприємницькою діяльністю можуть займатися як юридичні, так і фізичні особи, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності за правилами Закону України від 15 травня 2003 р. № 755-ІУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців".

7. Внаслідок підприємницької діяльності досягаються економічні й соціальні результати.
Підприємницька діяльність суттєво впливає на розвиток економіки і соціальної сфери.
Серед економічних результатів найбільш принциповими є утворення конкурентного середовища, насичення ринку товарами і послугами, значна активізація міжнародних економічних стосунків.

8. Метою підприємницької діяльності є отримання прибутку. Якщо метою тієї чи іншої діяльності не є отримання прибутку, вона не може бути віднесена до підприємницької. Ця мета, як правило, знаходить своє відображення в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності і простежується, виходячи з характеру його діяльності. За цією ж ознакою підприємницька діяльність відмежовується від розглянутого нами вище поняття господарської діяльності, в якій отримання прибутку не ставиться за основну мету.

^ Згідно зі ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
1) вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності. Суб'єкт підприємницької діяльності самостійно вирішує, якими видами діяльності йому займатися з огляду на обмеження, встановлені чинним законодавством (наприклад, згідно зі ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ "Про підприємництво" — єдиною статтею, що є чинною у цьому Законі — діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями);
2) самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

3) вільного найму підприємцем працівників. Цей принцип обмежується положеннями спеціального законодавства про зайнятість, що містить положення, якими обмежуються трудові права іноземних громадян та осіб без громадянства — ст. 8 Закону України від 1 березня 1991 р. № 803-ХІІ "Про зайнятість населення" передбачена необхідність отримання дозволу на працевлаштування у державній службі зайнятості України (див. також Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. № 4);

4) комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (див. ознаку № 4 підприємницької діяльності);

5) вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. На практиці цей принцип суттєво обмежується шляхом встановлення правил щодо цільового використання коштів суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи, обмежень на проведення операцій у готівкових коштах та ін.;

6) самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.


  1. Види підприємницької діяльності та статус підприємців.

Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, до того ж — неофіційний, характер. Тому допускається застосування різних ознак і, відповідно, критеріїв та видів підприємницької діяльності.

^ За ознакою предмета діяльності учасників відповідних правовідносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на:

1. Виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція.

2. Невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяється:

— діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних перевезень);

— діяльність із зайняття торгівлею;

— інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансовому ринку.

^ За ознакою суб'єкта — учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:

1. Підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

^ 2. Підприємництво зі створенням юридичної особи (складне).

Залежно від наявності обмежень у зайнятті підприємницькою діяльністю останню можна поділити на:

1. Вільну підприємницьку діяльність. Для провадження такої діяльності не потрібна згода (дозвіл) держави в особі уповноважених нею органів. Така діяльність провадиться за принципом "дозволено все, що не заборонено законом". При цьому, наприклад, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності не є дозволом на зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки здійснюється за заявочним принципом. У той же час виготовлення печатки суб'єктом підприємницької діяльності вимагає дозволу відповідного органу внутрішніх справ, що є своєрідним обмеженням у провадженні підприємницької діяльності.

2. Дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвільною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановленими законодавством, які, в свою чергу, можна поділити на:

— обмеження, пов'язані з організаційно-правовою формою підприємців;

— обмеження, пов'язані з формою власності суб'єкта підприємництва (наприклад, діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями);

— обмеження, пов'язані з необхідністю придбання ліцензії. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, міститься у ст. 9 Закону України від 1 червня 2000 р. № 1775-ПІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

— обмеження діяльності, пов'язані із необхідністю придбання патенту.

Чинне законодавство України переважно тлумачить термін «підприємець» як фізичну особу, що здійснює підприємницьку діяльність, тобто ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність з метою одержання прибутку, без створення юридичної особи, і зареєстрована як підприємець у встановленому законом порядку.

В Україні ФОП можуть здійснювати підприємницьку діяльність користуючись загальною системою оподаткування або наєдиному податку.

Особливістю ведення господарської діяльності без створення юридичної особи є істотно більша відповідальність порівняно зюридичною особою та дещо обмежені права. Так, ФОП відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, фізична особа — підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна та ФОП не має право займатися певними видами господарської діяльності(діяльністю, яка потребує ліцензування(надання дозволу): діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів чи, наприклад, надавати фінансові послуги, якщо інше прямо не передбачене законом(випуск платіжних документів, фінансовий лізинг, послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення тощо).

Однак, ФОП мають право на отримання Свідоцтва платника ПДВ (Податок на додану вартість) за бажанням.

ФОП можуть винаймати на роботу як членів своєї родини так і сторонніх осіб, оформлюючи це через відповідні інстанції (Фонд зайнятостіПенсійний фондПодаткова служба)

^ Суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці) — громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, які здійснюють діяльність, метою якої є отримання прибутку; юридичні особи всіх форм власності, встановлених законодавством України.

Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

^ Число підприємців

Станом на 15 січня 2013 року в Україні було зареєстровано 2 507 083 фізичні особи-підприємці, тобто майже кожен 18-й громадянин сьогодні зареєструвався підприємцем 


  1. Загальні принципи господарювання.


Відповідно до ст..5 ГК України конституційні основи правопорядку у сфері господарювання Є:

1. Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

2. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.

3. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.



^ Відповідно до ст..6 ГК України, загальними принципами господарювання в Україні є:

-забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

-свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

-вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

-обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

-захист національного товаровиробника;

-заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Схожі:

Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconЛекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності
Тема Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconПатентування окремих видів підприємницької діяльності
Деякі види підприємницької діяльності вимагають отримання торгового патенту державного свідоцтва, що засвідчує право суб'єкта підприємницької...
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconПитання до контрольно-модульної роботи №2 з політичної економії
...
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconПлан Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня...
Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconТема Господарське право в системі права (4 години) Заняття 1
Поняття та ознаки підприємництва. Співвідношення економічної, господарської та підприємницької діяльності
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconЦивільне законодавство україни. 3
Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності (право на здійснення підприємницької діяльності) 9
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconК-ть годин
Основні види підприємницької діяльності: промислове, торгове, фінансове підприємництво, страховий бізнес
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconПоняття, предмет та метод господарського права. Точки зору на правову...
Поняття, предмет та метод господарського права. Точки зору на правову природу господарського права
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності icon1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської...
Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення
Лекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності iconЗаконодавство України про підприємницьку діяльність
Основні види підприємницької діяльності: промислове, торгове, фінансове підприємництво, страховий бізнес
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка