№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт




Скачати 172.24 Kb.
Назва№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт
Дата конвертації20.07.2013
Розмір172.24 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы



Модуль 3. ШКТ. Тема № 2: пальпація, перкусія, аускультація ШКТ


  1. Пальпація органів черевної порожнини розрізняють:

    1. поверхневу

    2. зовнішня

    3. порівняльна

    4. глибока

  2. При проведенні поверхневої пальпації живота класичним є положення дитини:

    1. лежачи на животі

    2. лежачи на спині

    3. стоячи

    4. сидячи на краю ліжка

  3. При проведенні поверхневої пальпації живота дитина повинна лежати на:

    1. м’якій поверхні

    2. твердій поверхні

    3. немає значення на чому

  4. При проведенні поверхневої пальпації живота ноги дитини повинні бути:

    1. випрямленими

    2. зігнутими на 90 градусів в кульшових та колінних суглобах

    3. зігнутими на 45 градусів в кульшових та колінних суглобах

    4. у будь-якому положенні

  5. При проведенні поверхневої пальпації живота руки дитини повинні бути:

    1. у зручному для дитини положенні

    2. підкладені під поперек

    3. підігнуті за голову

    4. випрямленими вздовж тулуба

  6. При проведенні пальпації живота спеціальними є положення хворого:

    1. на животі

    2. на лівому боці

    3. на правому боці

    4. стоячи

  7. При проведенні пальпації живота лікар повинен знаходитись:

    1. з лівого боку від дитини (лікар правша)

    2. з правого боку від дитини (лікар правша)

    3. позаду дитини

    4. немає значення положення лікаря

  8. При поділі передньої черевної стінки на 9 ділянок 2 горизонтальні лінії візуально проводяться:

    1. верхня – по нижніх краях Х ребер з обох боків

    2. нижня – між передніми верхніми остями клубових кісток

    3. верхня – відразу під кутом Людовика

    4. нижня – по нижніх краях ХІІ ребер з обох боків

  9. При поділі передньої черевної стінки на 9 ділянок 2 вертикальні лінії візуально проводяться:

    1. по внутрішніх краях прямого м’яза живота

    2. по зовнішніх краях прямого м’яза живота

    3. в будь-якому місці

    4. по бокових фланках

  10. При поділі 2-ма горизонтальними лініями передня черевна стінка ділиться на ділянки:

    1. епігастральну

    2. мезогастральну

    3. парагастральну

    4. гіпогастральну

  11. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в епігастральній ділянці виділяють:

    1. праву клубову ділянку

    2. власне епігастральну ділянку

    3. ліве підребір’я

    4. праве підребір’я

    5. ліву клубову ділянку

  12. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в мезогастральній ділянці виділяють:

    1. правий боковий відділ (прав. фланк)

    2. власне епігастральну ділянку

    3. пупкову ділянку

    4. лівий боковий відділ (лівий фланк)

    5. ліву клубову ділянку

  13. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в гіпогастральній ділянці виділяють:

    1. праву клубову ділянку

    2. надлобкову ділянку

    3. пупкову ділянку

    4. лівий боковий відділ (лівий фланк)

    5. ліву клубову ділянку

  14. При поділі передньої черевної стінки 2-ма лініями через пупок вона ділиться на:

    1. нижній лівий квадрант

    2. верхній лівий квадрант

    3. нижній правий квадрант

    4. лівий боковий відділ (лівий фланк)

    5. верхній правий квадрант

  15. Поверхнева пальпація живота – це:

    1. глибоке занурення пальців вглиб в напрямку до стінки органа

    2. обережне ковзне натискування кінчиками пальців по поверхні живота

    3. визначення болючості в певних плевральних точках

    4. визначення розмірів органу, що пальпуємо

  16. Методика установки кисті руки при проведенні поверхневої пальпації живота:

    1. за бажанням лікаря

    2. кисть руки кладеться всією долонною поверхнею на передню стінку живота, з ледь зігнутими пальцями

    3. долонна поверхня кисті руки не торкається передньої стінки живота, а кінцеві фаланги пальців розташовані перпендикулярно до органу, що пальпуємо

    4. пальпацію проводимо лише ребром кисті

  17. Поверхнева пальпація проводиться в напрямку:

    1. „проти годинникової стрілки”

    2. „за годинниковою стрілкою”

    3. по ходу товстого кишечника

    4. в будь-якому за бажанням лікаря

  18. При поверхневій пальпації можна визначити:

    1. чутливість передньої черевної стінки

    2. форму органу

    3. напруження черевної стінки

    4. стан поверхні органу

  19. При поверхневій пальпації можна визначити:

    1. бурчання

    2. болючість

    3. напруження черевної стінки

    4. розслаблення черевної стінки

  20. При поверхневій пальпації можна визначити:

    1. значне збільшення та випинання внутрішніх органів

    2. болючість

    3. здуття живота

    4. наявність кил (пупкової та кили білої лінії живота)

  21. При проведенні глибокої пальпації живота класичним є положення дитини:

    1. лежачи на животі

    2. лежачи на спині

    3. стоячи

    4. сидячи на краю ліжка

  22. Глибока пальпація живота проводиться за методом:

    1. Щоткіна-Блюмберга

    2. Георгієвського-Мюссі

    3. Образцова-Стражеска

    4. Курлова

  23. При проведенні глибокої пальпації живота пальпується:

    1. 12-пала кишка

    2. тонкий кишечник

    3. товстий кишечник

    4. пряма кишка

  24. Глибока пальпація живота проводиться:

    1. тільки в певному порядку

    2. порядок пальпації немає ніякого значення

    3. „проти годинникової стрілки”

    4. за бажанням лікаря

  25. Першим етапом глибокої пальпації живота є:

    1. формування шкірної складки

    2. установка руки лікаря перпендикулярно до пошукового органу

    3. заглиблення

    4. перекачування через відділ товстого кишечника, що пальпують

  26. Другим етапом глибокої пальпації живота є:

    1. формування шкірної складки

    2. перекачування через відділ товстого кишечника, що пальпують

    3. установка руки

    4. заглиблення

  27. Третім етапом глибокої пальпації живота є:

    1. формування шкірної складки

    2. установка руки

    3. перекачування через відділ товстого кишечника, що пальпують

    4. заглиблення руки всередину живота під час видиху хворого

  28. Четвертим етапом глибокої пальпації живота є:

    1. формування шкірної складки

    2. установка руки

    3. заглиблення

    4. перекачування (ковзання) через відділ товстого кишечника, що пальпують

  29. Шкірну складку утворюють в бік пупка при пальпації:

    1. попереково-ободової кишки

    2. висхідної ободової кишки

    3. низхідної ободової кишки

    4. сигмовидної кишки

    5. сліпої кишки

  30. Шкірну складку утворюють вверх при пальпації:

    1. сигмовидної кишки

    2. сліпої кишки

    3. попереково-ободової кишки

    4. висхідної ободової кишки

    5. низхідної ободової кишки

  31. При проведенні глибокої пальпації товстого кишечника спочатку пальпується:

    1. пряма кишка

    2. сліпа кишка

    3. сигмовидна кишка

    4. поперечно-ободова кишка

  32. При проведенні глибокої пальпації товстого кишечника на другому місці пальпується:

    1. пряма кишка

    2. сліпа кишка

    3. сигмовидна кишка

    4. поперечно-ободова кишка

  33. Послідовність проведення глибокої пальпації товстого кишечника:

    1. сліпа, висхідна, поперечно-ободова кишка, низхідна, сигмовидна

    2. сигмовидна, сліпа, висхідна, низхідна, поперечно-ободова кишка

    3. сліпа, сигмовидна, висхідна, низхідна, поперечо-ободова кишка

    4. сліпа, сигмовидна, поперечно-ободова кишка, висхідна, низхідна

  34. При проведенні глибокої пальпації живота критеріями оцінки органу є його:

    1. локалізація

    2. форма

    3. болючість

    4. розміри

  35. При проведенні глибокої пальпації живота критеріями оцінки органу є його:

    1. щільність

    2. стан поверхні

    3. рухливість

    4. бурчання

  36. В нормі сигмовидна кишка при пальпації:

    1. рухлива

    2. з гладкою поверхнею

    3. шириною в діаметрі 1-2 см

    4. бурчить

  37. В нормі сигмовидна кишка при пальпації:

    1. безболісна

    2. м’яка

    3. не бурчить

    4. дещо болюча

  38. В нормі сліпа кишка при пальпації:

    1. шириною в діаметрі 1-2 см

    2. не бурчить

    3. може бурчати при надавлюванні

    4. шириною в діаметрі 3-3,5 см

  39. В нормі сліпа кишка при пальпації:

    1. безболісна

    2. з гладкою поверхнею

    3. дещо болюча

    4. малорухлива

  40. В нормі поперечно-ободова кишка при пальпації:

    1. безболісна

    2. з гладкою поверхнею

    3. може бурчати при надавлюванні

    4. не бурчить

  41. В нормі поперечно-ободова кишка при пальпації:

    1. розміщена на рівні пупка або дещо нижче

    2. шириною в діаметрі 2-2,5 см

    3. малорухлива

    4. рухлива вверх і вниз

  42. В нормі поперечно-ободова кишка пальпується:

    1. правою рукою

    2. лівою рукою

    3. бімануально

    4. білатерально

  43. Характерною ознакою подразнення очеревини є позитивний:

    1. симптом Кера

    2. симптом Щоткіна-Блюмберга

    3. симптом Керніга

    4. симптом Лепі не

  44. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга це:

    1. біль при пальпації в правій здухвинній ділянці

    2. різке посилення болю при швидкому віднятті руки від передньої черевної стінки

    3. посилення болю при різкому вдиху

    4. різке посилення болю при глибокій пальпації передньої черевної стінки

  45. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга обумовлений:

    1. збільшенням абдомінальних лімфатичних вузлів

    2. запаленням жовчного міхура

    3. запаленням підшлункової залози

    4. подразненням очеревини

  46. Пальпацію нижнього краю печінки найчастіше проводять по:

    1. передній серединній лінії живота

    2. правій середньо-ключичній лінії

    3. лівій середньо-ключичній лінії

    4. середній аксілярній лінії

  47. В нормі пальпацію нижнього краю печінки проводять:

    1. бімануально

    2. білатерально

    3. правою рукою

    4. лівою рукою

  48. Перед пальпацією нижнього краю печінки необхідно:

    1. зробити очисну клізму

    2. поділити передню черевну порожнину на 9 квадрантів

    3. зробити УЗД печінки

    4. визначити нижній край печінки перкуторно

  49. При проведенні пальпації нижнього краю печінки необхідно з’ясувати:

    1. розташування по відношенню до правої реберної дуги

    2. болючість

    3. наявність бурчання

    4. форму краю печінки

  50. При проведенні пальпації нижнього краю печінки необхідно з’ясувати:

    1. його рухливість

    2. форму краю печінки

    3. консистенцію печінки

    4. поверхню печінки

  51. Нижній край печінки в нормі:

    1. у всіх виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги

    2. у дітей до 5-7 років виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги

    3. знаходиться на рівні реберної дуги у всіх старше 5-7 років

    4. знаходиться на 2-3 см вище правої реберної дуги у всіх старше 5-7 років

  52. Гепатомегалія – це:

    1. зменшення розмірів печінки

    2. опущення печінки

    3. збільшення розмірів печінки

    4. недорозвинення печінки




  1. В нормі нижній край печінки:

    1. болючий

    2. безболісний

    3. заокруглений

    4. загострений

  2. В нормі нижній край печінки:

    1. м’який

    2. гладенький

    3. ущільнений

    4. горбистий

  3. В нормі при перкусії передньої черевної стінки майже по всій поверхні виникає:

    1. тимпанічний звук

    2. тупий звук

    3. притуплення перкуторного звуку

    4. ясний легеневий звук

  4. Тупий звук в нормі визначається при перкусії над:

    1. шлунком

    2. печінкою

    3. ділянками кишок заповненими каловими масами

    4. заповненим сечовим міхуром

  5. Притуплений звук в нормі визначається при перкусії над:

    1. шлунком

    2. печінкою

    3. ділянками кишок заповненими каловими масами

    4. селезінкою

  6. За „шумом плеску” визначають:

    1. нижній край печінки

    2. нижню межу шлунка

    3. дно шлунка

    4. верхню межу шлунка

  7. При визначенні нижньої межі печінки перкусію проводять по:

    1. передній серединній лінії живота

    2. правій середньо-ключичній лінії

    3. лівій середньо-ключичній лінії

    4. середній аксілярній лінії

  8. При визначенні нижньої межі печінки перкусію проводять:

    1. зверху вниз до тимпанічного звуку

    2. знизу вверх до тупого звуку

    3. немає значення




  1. Розміри печінки за Курловим визначають:

    1. у дітей старше 5 років

    2. починаючи з моменту народження

    3. лише у дітей старше 12 – 14 років

    4. тільки у дорослих

  2. За Курловим перший розмір печінки – це відстань між:

    1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

    2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо-ключичній лінії

    3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

  3. За Курловим другий розмір печінки – це відстань між:

    1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

    2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо-ключичній лінії

    3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

  4. За Курловим третій розмір печінки – це відстань між:

    1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

    2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо-ключичній лінії

    3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

  5. 1-й розмір печінки за Курловим:

    1. 6 – 8 см

    2. 9 – 11 см

    3. 7 – 9 см

  6. 2-й розмір печінки за Курловим:

    1. 6 – 8 см

    2. 9 – 11 см

    3. 7 – 9 см

  7. 3-й розмір печінки за Курловим:

    1. 6 – 8 см

    2. 9 – 11 см

    3. 7 – 9 см

  8. Розміри печінки за Курловим визначаються:

    1. пальпаторно

    2. аускультативно

    3. перкуторно

    4. методом аускультофрикції

  9. Методом аускультофрикції можна визначити:

    1. дно шлунка

    2. нижній край печінки

    3. нижню межу шлунка

    4. наявність патологічного процесу в 12-палій кишці

  10. Точка Кера – це місце проекції на передню черевну стінку:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. хвоста підшлункової залози

    4. жовчного міхура



  1. Локалізація точки Кера визначається:

    1. в місці перетину зовнішнього краю правого прямого м’язу живота з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

    2. між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    3. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого квадранта

    4. місце перетину бісектриси правого верхнього квадранта з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

  2. Локалізація точки Кера визначається:

    1. в місці перетину зовнішнього краю лівого прямого м’язу живота з лівою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

    2. в місці перетину лінії, проведеної від пупка до передньої правої аксілярної лінії, з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

    3. в місці перетину правої середньо-ключичної лінії з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

    4. на межі з’єднання середньої і верхньої третини бісектриси лівого верхнього квадранта

  3. В нормі натискування в точці Кера:

    1. помірно болюче

    2. болюче

    3. неболюче

    4. періодично болюче

  4. Болючість в точці Кера характерна для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. жовчного міхура

    4. цибулини 12-палої кишки

  5. Позитивний симптом Кера  це:

    1. поява болю в правому підребір’ї при натисканні між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

    3. поява болю при глибокому вдиху

    4. поява болю особливо при глибокому вдиху при натискуванні в точці Кера

  6. Позитивний симптом Кера характерний для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. жовчного міхура

    4. цибулини 12-палої кишки

  7. Для визначення симптому Кера необхідно:

    1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. постукати третім пальцем в точці Кера

    3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

    4. натиснути в точці Кера



  1. Позитивний симптом Лепіне  це:

    1. поява болю в правому підребір’ї при натисканні між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

    3. поява болю при глибокому вдиху

    4. поява болю особливо при глибокому вдиху при натискуванні в точці Кера

  2. Позитивний симптом Лепіне характерний для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. жовчного міхура

    4. цибулини 12-палої кишки

  3. Для визначення симптому Лепіне необхідно:

    1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. постукати третім пальцем в точці Кера

    3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

    4. натиснути в точці Кера

  4. Позитивний симптом Ортнера характерний для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. цибулини 12-палої кишки

    4. жовчного міхура

  5. Позитивний симптом Ортнера  це:

    1. поява болю в правому підребір’ї при натисканні між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

    3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі

    4. поява болю особливо при глибокому вдиху при натискуванні в точці Кера

  6. Для визначення симптому Ортнера необхідно:

    1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. постукати третім пальцем в точці Кера

    3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

    4. натиснути в точці Кера

  7. Для визначення симптому Георгієвського-Мюссі необхідно:

    1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. постукати третім пальцем в точці Кера

    3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

    4. натиснути в точці Кера

  8. Позитивний симптом Георгієвського-Мюссі  це:

    1. поява болю при натисканні пальцем над ключицею між передніми ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

    3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі

    4. поява болю особливо при глибокому вдосі при натискуванні в точці Кера

  9. Позитивний симптом Георгієвського-Мюссі характерний для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. цибулини 12-палої кишки

    4. жовчного міхура

  10. Позитивний симптом Мерфі характерний для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. цибулини 12-палої кишки

    4. жовчного міхура

  11. Позитивний симптом Мерфі  це:

    1. поява болю при натисканні пальцем над ключицею між передніми ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

    3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі

    4. поява болю, особливо при глибокому вдосі, в точці Кера

  12. Для визначення симптому Мерфі необхідно:

    1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. постукати третім пальцем в точці Кера

    3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

    4. натиснути в точці Кера

    5. лівою рукою охопити тулуб дитини в ділянці правої підреберної ділянки так, щоб великий палець розташувався в точці Кера, на видосі його занурити вглиб і попросити дитину зробити вдих

  13. Позитивний симптом Боаса характерний для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. селезінки

    4. жовчного міхура

    5. цибулини 12-палої кишки

  14. Позитивний симптом Боаса  це:

    1. поява болю при натисканні пальцем над ключицею між передніми ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

    2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

    3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі

    4. поява болю, особливо при глибокому вдосі, в точці Кера

    5. поява болю при натисненні пальцем на остисті відростки ІХ – ХІІ грудних хребців

  15. Пальпацію підшлункової залози проводять за методом:

    1. Образцова – Стражеско

    2. Курлова

    3. Гротта

    4. Мейо – Робсона

  16. Болючість в точці Дежардена характерна для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. жовчного міхура

    4. цибулини 12-палої кишки

  17. Локалізація точки Дежардена визначається:

    1. на межі з’єднання верхньої і середньої третини бісектриси лівого верхнього квадранта

    2. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого нижнього квадранта

    3. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого верхнього квадранта

    4. місце перетину бісектриси правого верхнього квадранта з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

  18. Болючість в точці Мейо-Робсона характерна для захворювань:

    1. печінки

    2. головки підшлункової залози

    3. жовчного міхура

    4. цибулини 12-палої кишки

    5. хвоста підшлункової залози

  19. Локалізація точки Мейо-Робсона визначається:

    1. на межі з’єднання верхньої і середньої третини бісектриси лівого верхнього квадранта

    2. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого нижнього квадранта

    3. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого верхнього квадранта

    4. місце перетину бісектриси правого верхнього квадранта з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

  20. Болючість в зоні Шоффара характерна для захворювань:

    1. печінки

    2. хвоста підшлункової залози

    3. головки підшлункової залози

    4. 12-палої кишки

Схожі:

№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт icon№2: пальпація, перкусія, аускультація
Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей від 2 до 7 років
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт icon№1: афо. Скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія
Модуль сечовивідна с-ма тема №1: афо. Скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт icon№2: пальпація, перкусія
При проведенні порівняльної перкусії ззаду в надлопатковій ділянці палець-плесиметр розташовують
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт iconМодуль №3 (кров) тема 1: афо, скарги, анамнез, огляд, пальпація лімфатичних...

№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт iconЗаняття
Перкусія та аускультація серця, разом зі збором анамнезу, оглядом, пальпацією, рутинним інструментальним, неінвазивним клініко-лабораторним...
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт iconЗаняття
Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври)
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт iconЗаняття
Огляд І пальпація передсерцевої ділянки. Перкуторне визначення меж відносної та абсолютної серцевої тупості
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт iconЗаняття
Розпит та огляд хворих із захворюваннями органів травлення. Огляд та поверхнева пальпація живота
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт iconЗаняття
Перкусія легень. Методика І техніка проведення порівняльної та топографічної перкусії легень
№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт iconЗаняття
Основні скарги хворих із захворюваннями органів дихання. Статичний та динамічний огляд грудної клітки. Пальпація грудної клітки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка