№2: пальпація, перкусія, аускультація




Скачати 163.91 Kb.
Назва№2: пальпація, перкусія, аускультація
Дата конвертації20.07.2013
Розмір163.91 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы



Модуль 3. ССС Тема №2: пальпація, перкусія, аускультація.


  1. Критерії оцінки верхівкового поштовху:

    1. локалізація

    2. поширеність (площа)

    3. висота (величина)

    4. резистентність (сила)

  2. Площа верхівкового поштовху у дітей молодшого віку становить:

    1. 0,5×0,5 см

    2. 0,5×1,0 см

    3. 1,0×1,0 см

    4. 1,0×2,0 см

    5. 2,0×2,5 см

  3. Площа верхівкового поштовху у дітей старшого віку становить:

    1. 1,0×1,0 см

    2. 1,0×2,0 см

    3. 1,5×2,0 см

    4. 2,0×2,0 см

    5. 2,0×2,5 см

  4. Локалізація верхівкового поштовху по вертикальній лінії у дітей до 1,5 років:

    1. ІV міжребір’я

    2. III ребро

    3. IV ребро

    4. V міжребір’я

    5. V ребро

  5. Локалізація верхівкового поштовху по вертикальній лінії у дітей після 1,5 років:

    1. III ребро

    2. IV ребро

    3. ІV міжребір’я

    4. V ребро

    5. V міжребір’я

  6. Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей до 2 років:

    1. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

    2. на 1см назовні від лівої середньоключичної лінії

    3. по лівій середньоключичній лінії

    4. на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії

  7. Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей від 2 до 7 років:

    1. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

    2. по лівій середньоключичній лінії

    3. на 1см назовні від лівої середньоключичної лінії

    4. на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії

  8. Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей від 7 до 12 років:

    1. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

    2. по лівій середньоключичній лінії

    3. на 1 см назовні від лівої середньоключичної лінії

    4. на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії

  9. Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей старших від 12 років:

    1. на 2см назовні від лівої середньоключичної лінії

    2. по лівій середньоключичній лінії

    3. на 1см назовні від лівої середньоключичної лінії

    4. на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії

  10. Для набряків серцевого походження характерно:

    1. з’являються наприкінці дня

    2. виникають в ранковий час

    3. зменшуються після нічного сну

    4. виникають або підсилюються на фоні фізичного навантаження

  11. Для набряків серцевого походження характерно:

    1. ціанотичні

    2. бліді

    3. щільні

    4. м’які

  12. Для набряків серцевого походження характерно:

    1. поширюються знизу вверх

    2. поширюються зверху вниз

    3. холодні на дотик

    4. теплі на дотик

  13. Права межа відносної серцевої тупості у дітей до 2-річного віку знаходиться:

    1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями

    2. по правій парастернальній лінії

    3. всередину від правої парастернальної лінії

    4. посередині між правою парастеранльною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії

  14. Права межа відносної серцевої тупості у дітей 2-7 років знаходиться:

    1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями

    2. по правій парастернальній лінії

    3. всередину від правої парастернальної лінії

    4. посередині між правою парастеранльною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії

  15. Права межа відносної серцевої тупості у дітей 7-12 років знаходиться:

    1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями

    2. по правій парастернальній лінії

    3. всередину від правої парастернальної лінії

    4. посередині між правою парастеранльною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії

  16. Права межа відносної серцевої тупості у дітей старше 12 років знаходиться:

    1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями

    2. по правій парастернальній лінії

    3. всередину від правої парастернальної лінії

    4. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії

  17. Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей до 2-річного віку знаходиться:

    1. ІІ ребро

    2. ІІІ ребро

    3. ІІ міжребір’я

    4. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я

  18. Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей 2-7 років знаходиться:

    1. ІІ ребро

    2. ІІІ ребро

    3. ІІ міжребір’я

    4. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я

  19. Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей 7-12 років знаходиться:

    1. ІІ ребро

    2. ІІІ ребро

    3. ІІ міжребір’я

    4. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я

  20. Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей старших від 12 років знаходиться:

    1. ІІ ребро

    2. ІІІ ребро

    3. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я

    4. ІІ міжребір’я

  21. Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей до 2-річного віку знаходиться:

    1. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

    2. на 1см назовні від середньоключичної лінії

    3. на 0,5см назовні від середньоключичної лінії

    4. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5см усередину від неї

  22. Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей 2-7 років знаходиться:

    1. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5 см всередину від неї

    2. на 0,5 см назовні від середньоключичної лінії

    3. на 1 см назовні від середньоключичної лінії

    4. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

  23. Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей 7-12 років знаходиться:

    1. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5 см усередину від неї

    2. на 0,5 см назовні від середньоключичної лінії

    3. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

    4. на 1см назовні від середньоключичної лінії

  24. Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей старше 12 років знаходиться:

    1. на 1см назовні від середньоключичної лінії

    2. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії

    3. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5 см усередину від неї

    4. на 0,5 см назовні від середньоключичної лінії

  25. Поперечний розмір серця у дітей до 2 років становить:

    1. 2-6 см

    2. 8-12 см

    3. 6-9 см

    4. 9-14 см

    5. 14-20 см

  26. Поперечний розмір серця у дітей 2-7 років становить:

    1. 2-6 см

    2. 8-12 см

    3. 6-9 см

    4. 9-14 см

    5. 14-20 см

  27. Поперечний розмір серця у дітей 7-12 років становить:

    1. 2-6 см

    2. 8-12 см

    3. 6-9 см

    4. 9-14 см

    5. 14-20 см

  28. Негативний верхівковий поштовх (симптом Маккензі) – це:

    1. відсутність випинання грудної клітки під час серцевої систоли

    2. надзвичайно високе випинання грудної клітки під час серцевої систоли

    3. втягнення всередину грудної клітки під час систоли

    4. втягнення всередину грудної клітки під час діастоли

  29. Негативний верхівковий поштовх (симптом Маккензі) характерний для:

    1. гіпертрофії шлуночків

    2. високого стояння діафрагми

    3. злипливого перикардиту

    4. на фоні глибокого видиху

    5. ожиріння

  30. Високий верхівковий поштовх спостерігається при:

    1. посиленні та прискоренні серцебиття

    2. гіпертрофії лівого шлуночка

    3. глибокому видиху

    4. злипливому перикардиті

    5. емфіземі легень

  31. Низький верхівковий поштовх спостерігається при:

    1. емфіземі легень

    2. посиленні та прискоренні серцебиття

    3. ожирінні

    4. перикардиті

  32. Низький верхівковий поштовх спостерігається при:

    1. посиленні та прискоренні серцебиття

    2. глибокому вдиху

    3. лівобічному ексудативному плевриті

    4. гіпертрофії лівого шлуночка

  33. Зміщення верхівкового поштовху вліво характерно для:

    1. розширення лівого шлуночка

    2. правобічного ексудативного плевриту

    3. лівобічного ексудативного плевриту

    4. емфіземи легень

  34. Зміщення верхівкового поштовху праворуч характерно для:

    1. лівобічного ексудативного плевриту

    2. правобічного ексудативного плевриту

    3. гіпертрофії лівого шлуночка

    4. істинної декстрокардії

  35. Зміщення верхівкового поштовху вверх характерно для:

    1. гіпертрофії лівого шлуночка

    2. правобічного ексудативного плевриту

    3. лівобічного ексудативного плевриту

    4. високого стояння діафрагми

    5. ателектазі легень

  36. Зміщення верхівкового поштовху вниз характерно для:

    1. дилатації лівого шлуночка

    2. емфіземі легень

    3. ателектазі легень

    4. високого стояння діафрагми

  37. Симптом систолічного тремтіння характерний для:

    1. стенозу аорти

    2. стенозу легеневої артерії

    3. дефекту міжшлуночкової перетинки

    4. відкритої артеріальної протоки

  38. Симптом діастолічного тремтіння характерний для:

    1. стенозу аорти

    2. стенозу легеневої артерії

    3. дефекту міжшлуночкової перетинки

    4. стенозу мітрального отвору

  39. Розширення меж відносної серцевої тупості спостерігається при:

    1. вроджених і набутих вадах серця

    2. вроджених і набутих міокардитах

    3. емфіземі легень

  40. Зменшення меж відносної серцевої тупості спостерігається при:

    1. емфіземі легень

    2. лівобічному пневмотораксі

    3. астенічній конституції тіла




  1. Місце вислуховування першої точки аускультації серця:

    1. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

    2. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини

    3. ділянка верхівки серця

    4. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини

    5. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини

  2. Місце вислуховування другої точки аускультації серця:

    1. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини

    2. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

    3. ділянка верхівки серця

    4. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини

    5. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини

  3. Місце вислуховування третьої точки аускультації серця:

    1. ділянка верхівки серця

    2. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини

    3. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини

    4. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини

    5. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

  4. Місце вислуховування четвертої точки аускультації серця:

    1. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини

    2. ділянка верхівки серця

    3. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини

    4. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини

    5. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

  5. Місце вислуховування п’ятої точки аускультації серця:

    1. ділянка верхівки серця

    2. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини

    3. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

    4. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини

    5. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини

  6. В області верхівки серця знаходиться точка аускультації серця:

    1. перша

    2. друга

    3. третя

    4. четверта

    5. п’ята

  7. У другому міжреберному проміжку праворуч від грудини знаходиться точка аускультації серця:

    1. перша

    2. друга

    3. третя

    4. четверта

    5. п’ята

  8. У другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини знаходиться точка аускультації серця:

    1. перша

    2. друга

    3. третя

    4. четверта

    5. п’ята

  9. В ділянці прикріплення мечоподібного відростка до грудини знаходиться точка аускультації серця:

    1. перша

    2. друга

    3. третя

    4. четверта

    5. п’ята

  10. В ділянці прикріплення ІІІ-ІY ребер зліва до грудини знаходиться точка аускультації серця:

    1. перша

    2. друга

    3. третя

    4. четверта

    5. п’ята

  11. Звукові явища з мітрального клапана вислуховують у:

    1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

    2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини

    3. ділянці верхівки серця

    4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини

    5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини

  12. Звукові явища з клапанів аорти вислуховують у:

    1. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини

    2. ділянці верхівки серця

    3. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини

    4. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини

  13. Звукові явища з клапанів легеневої артерії вислуховують у:

    1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

    2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини

    3. ділянці верхівки серця

    4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини

    5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини

  14. Звукові явища з тристулкового клапана вислуховують у:

    1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

    2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини

    3. ділянці верхівки серця

    4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини

    5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини

  15. Додаткове вислуховування звукових явищ з клапанів аорти проводять у:

    1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва

    2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини

    3. ділянці верхівки серця

    4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини

    5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини

  16. Звукові явища з мітрального клапана вислуховують у точці аускультації серця:

    1. першій

    2. другій

    3. третій

    4. четвертій

    5. п’ятій

  17. Звукові явища з клапанів аорти вислуховують у точці аускультації серця:

    1. першій

    2. другій

    3. третій

    4. четвертій

  18. Звукові явища з клапанів легеневої артерії вислуховують у точці аускультації серця:

    1. першій

    2. другій

    3. третій

    4. четвертій

    5. п’ятій

  19. Звукові явища з тристулкового клапана вислуховують у точці аускультації серця:

    1. першій

    2. другій

    3. третій

    4. четвертій

    5. п’ятій

  20. Додаткове вислуховування звукових явищ з клапанів аорти проводять у точці аускультації серця:

    1. першій

    2. другій

    3. третій

    4. четвертій

    5. п’ятій

  21. Анатомічне утворення серця, з якого проводяться звукові явища у першу точку аускультації серця:

    1. клапани аорти

    2. мітральний клапан

    3. клапани легеневої артерії

    4. тристулковий клапан

  22. Анатомічне утворення серця, з якого проводяться звукові явища у другу точку аускультації серця:

    1. мітральний клапан

    2. клапани легеневої артерії

    3. тристулковий клапан

    4. клапани аорти

  23. Анатомічне утворення серця, з якого проводяться звукові явища у третю точку аускультації серця:

    1. клапани легеневої артерії

    2. клапани аорти

    3. мітральний клапан

    4. тристулковий клапан

  24. У п’ятій точці аускультації серця вислуховують:

    1. мітральний клапан

    2. клапани легеневої артерії

    3. тристулковий клапан

    4. додаткові шуми з клапанів аорти

  25. Перший тон серця обумовлений наступними компонентами:

    1. клапанним

    2. м’язовим

    3. судинним

    4. передсердним

  26. Клапанний компонент першого тону серця обумовлений коливаннями стулок клапанів:

    1. лише мітрального

    2. лише тристулкового

    3. мітрального і тристулкового

    4. півмісяцевих аорти і легеневої артерії

  27. Клапанний компонент другого тону серця обумовлений коливаннями стулок клапанів:

    1. лише мітрального

    2. лише тристулкового

    3. мітрального і тристулкового

    4. півмісяцевих аорти і легеневої артерії

  28. Судинний компонент першого тону серця обумовлений коливаннями:

    1. лише стінок аорти

    2. лише стінок легеневої артерії

    3. стінок аорти і легеневої артерії

    4. стулок мітрального і тристулкового клапанів

    5. стулок півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії

  29. М’язовий компонент першого тону серця обумовлений:

    1. напругою м’язів правого передсердя

    2. скороченням м’язів лівого шлуночка

    3. напругою м’язів обох передсердь

    4. скороченням м’язів обох шлуночків

  30. Передсердний компонент першого тону серця обумовлений:

    1. напругою м’язів правого передсердя

    2. напругою м’язів лівого передсердя

    3. напругою м’язів обох передсердь

    4. скороченням м’язів обох шлуночків

  31. Перший тон виникає під час:

    1. систоли

    2. діастоли

    3. систоли і діастоли

  32. Другий тон виникає під час:

    1. систоли

    2. діастоли

    3. систоли і діастоли

  33. Перший тон виникає після:

    1. короткої паузи

    2. довгої паузи

    3. систоли

  34. Другий тон виникає під час:

    1. короткої паузи

    2. довгої паузи

    3. діастоли

  35. Третій тон можна вислухати:

    1. під час усієї систоли

    2. під час усієї діастоли

    3. на початку систоли

    4. на початку діастоли

  36. Причиною виникнення третього тону є:

    1. скорочення м’язів шлуночків

    2. напруга м’язів передсердь

    3. розтягнення м’язової стінки шлуночків при надходженні в них крові

  37. Третій тон найкраще вислуховується:

    1. у горизонтальному положенні

    2. у вертикальному положенні

    3. у всіх точках аускультації серця

    4. у першій точці аускультації серця

    5. у п’ятій точці аускультації серця

  38. У дітей віком з 2-3 місяців на верхівці серця:

    1. гучнішим є перший тон

    2. гучнішим є другий тон

    3. гучність першого і другого тонів однакова

  39. У новонародженого на верхівці серця:

    1. гучнішим є перший тон

    2. гучнішим є другий тон

    3. гучність першого і другого тонів однакова

  40. У новонародженого на основі серця:

    1. гучнішим є перший тон

    2. гучнішим є другий тон

    3. гучність першого і другого тонів однакова

  41. У дітей віком з 1-1,5 років на основі серця:

    1. гучнішим є перший тон

    2. гучнішим є другий тон

    3. гучність першого і другого тонів однакова

  42. У дітей віком до 11-12 років на основі серця другий тон:

    1. гучнішим є справа

    2. гучнішим є зліва

    3. гучність справа і зліва однакова

  43. У дітей віком після 12 років на основі серця другий тон:

    1. гучнішим є справа

    2. гучнішим є зліва

    3. гучність справа і зліва однакова

  44. У дітей перших днів життя серцеві тони:

    1. гучніші, ніж у дорослих

    2. ослаблені

    3. такої гучності, як у дорослих

  45. У дітей з 1,5-2 років життя серцеві тони:

    1. гучніші, ніж у дорослих

    2. ослаблені

    3. такої гучності, як у дорослих

  46. Органічні шуми серця пов’язані з:

    1. анатомічними дефектами структур серця

    2. захворюваннями інших органів та систем

    3. з анатомо-фізіологічними особливостями ССС у дітей

  47. Функціональні шуми серця пов’язані з:

    1. анатомічними дефектами структур серця

    2. захворюваннями інших органів та систем

    3. з анатомо-фізіологічними особливостями ССС у дітей

  48. Фізіологічні шуми серця пов’язані з:

    1. анатомічними дефектами структур серця

    2. захворюваннями інших органів та систем

    3. з анатомо-фізіологічними особливостями ССС у дітей

  49. Фізіологічні та функціональні шуми серця:

    1. систолічні

    2. діастолічні

    3. нетривалі

    4. тривалі

  50. Фізіологічні та функціональні шуми серця як правило:

    1. пов’язані з тонами серця

    2. не пов’язані з тонами серця

    3. іррадіюють

    4. не іррадіюють

  51. Фізіологічні та функціональні шуми серця як правило:

    1. тихі або помірної гучності

    2. частіше гучні і грубі

    3. не змінюються при глибокому вдихові

    4. слабшають або зникають при глибокому вдихові

  52. Фізіологічні та функціональні шуми серця при переході дитини з горизонтального у вертикальне положення:

    1. слабшають

    2. зникають

    3. зберігаються

    4. посилюються

  53. Фізіологічні та функціональні шуми серця після фізичного навантаження дитини:

    1. посилюються

    2. слабшають

    3. зникають

    4. зберігаються

  54. Фізіологічні та функціональні шуми серця як правило вислуховують:

    1. над легеневою артерією

    2. над аортою

    3. на верхівці

    4. у всіх точках аускультації серця

  55. Органічні шуми серця як правило:

    1. пов’язані з тонами серця

    2. не пов’язані з тонами серця

    3. іррадіюють

    4. не іррадіюють

  56. До екстракардіальних шумів, які вислуховують у ділянці серця, належать:

    1. шум тертя перікарда

    2. плевроперікардіальний шум

    3. фізіологічні шуми

    4. функціональні шуми


Схожі:

№2: пальпація, перкусія, аускультація icon№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт
При поділі передньої черевної стінки на 9 ділянок 2 горизонтальні лінії візуально проводяться
№2: пальпація, перкусія, аускультація icon№1: афо. Скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія
Модуль сечовивідна с-ма тема №1: афо. Скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія
№2: пальпація, перкусія, аускультація icon№2: пальпація, перкусія
При проведенні порівняльної перкусії ззаду в надлопатковій ділянці палець-плесиметр розташовують
№2: пальпація, перкусія, аускультація iconМодуль №3 (кров) тема 1: афо, скарги, анамнез, огляд, пальпація лімфатичних...

№2: пальпація, перкусія, аускультація iconЗаняття
Перкусія та аускультація серця, разом зі збором анамнезу, оглядом, пальпацією, рутинним інструментальним, неінвазивним клініко-лабораторним...
№2: пальпація, перкусія, аускультація iconЗаняття
Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври)
№2: пальпація, перкусія, аускультація iconЗаняття
Огляд І пальпація передсерцевої ділянки. Перкуторне визначення меж відносної та абсолютної серцевої тупості
№2: пальпація, перкусія, аускультація iconЗаняття
Розпит та огляд хворих із захворюваннями органів травлення. Огляд та поверхнева пальпація живота
№2: пальпація, перкусія, аускультація iconЗаняття
Перкусія легень. Методика І техніка проведення порівняльної та топографічної перкусії легень
№2: пальпація, перкусія, аускультація iconЗаняття
Основні скарги хворих із захворюваннями органів дихання. Статичний та динамічний огляд грудної клітки. Пальпація грудної клітки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка