Розділ з організація адвокатської діяльності в україні




НазваРозділ з організація адвокатської діяльності в україні
Сторінка1/27
Дата конвертації18.07.2013
Розмір2.67 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
Розділ З ОРГАНІЗАЦІЯ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

3.1. Правовий статут адвоката та його помічника

3.1.1. Вимоги закону до адвоката та помічника адвоката

Адвокатура України є добровільним професійним гро­мадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти за­конні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією Украї­ни, Законом України "Про адвокатуру", іншими законодав­чими актами України і статутами адвокатських об'єднань.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокату­ру", адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юри­ста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на за­няття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адво­ката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, де­ржавному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про адвокатуру" адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови робо­ти визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з додержанням законо­давства про працю.

Помічник адвоката може виконувати доручення у спра­вах, які с у провадженні цього адвоката, крім тих, що на­лежать до процесуальних повноважень останнього.

Не можуть бути помічниками адвоката особи, які працю­ють у суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внут­рішніх справ, служби безпеки, державного управління. По­мічником адвоката не може бути особа, яка мас судимість.

3.1.2. Права та обов'язки адвоката і помічника адвоката

Стаття б Закону України "Про адвокатуру" визначає, що, здійснюючи професійну діяльність, адвокат мас право:

• представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підпри­ємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

• збирати відомості про факти, які можуть бути вико­ристані як докази в цивільних, господарських, криміналь­них справах і справах про адміністративні правопорушен­ня, зокрема:

- запитувати іі отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднані», а від грома­дян за їх згодою;

ознайомлюватися на підприємствах, в установах і ор­ганізаціях з необхідними для виконання доручення доку­ментами та матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опи­тувати громадян;

• застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

• доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадо­вих осіб та відповідно до закону одержувати від них пись­мові мотивовані відповіді па ці клопотання і скарги;

• бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснен­ня щодо суті клопотань і скарг;

• викопувати інші дії, передбачені законодавс твом.

Здійснюючи свої професійні обов'язки, адвокат зобов'яза­ний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не мас права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прий­нятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, під­судного (ст. 7 Закону України "Про адвокатуру").

Адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги у випадках, коли він у цій справі на­дає або раніше надавав юридичну допомогу особам, інтере­си яких суперечать інтересам особи, що звернулася з про­ханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник по­терпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, сві­док, перекладач, понятий, у випадках, коли він с родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь- кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача, а також: в інших випадках, передбачених статтею 61 Кримі­нально-процесуального кодексу України.

Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом під час здійснення своїх професій­них обов'язків.

Дані досудового слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені лише з дозволу слідчого або про­курора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей досудового слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адво­катських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використо­вувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Правила адвокатської етики розрізняють інформацію, що є конфіденційною, та інформацію, що становить адво­катську таємницю. Перелік інформації, що становить адво­катську таємницю, визначається у статті 9 Закону України "Про адвокатуру". Згідно з Правилами адвокатської етики, конфіденційною визнається будь-яка інформація, що отри­мана адвокатом у процесі здійснення адвокатської діяль­ності і виходить за межі предмета адвокатської таємниці.

Між цими видами інформації є певна відмінність. По- перше, конфіденційна інформація може бути розголошена у разі "скасування" конфіденційності особою, яка зацікав­лена в її дотриманні, або спадкоємцями зазначеної особи. По-друге, адвокат не відповідає за розголошення конфі­денційної інформації у випадку його допиту в установле­ному законом порядку як свідка. Розголошувати відо­мості, що становлять адвокатську таємницю, заборонено в будь-якому разі.

Стаття 10 Закону України "Про адвокатуру" визначає гарантії адвокатської діяльності. Відповідно до цієї норми професійні права, честь і гідність адвоката охороня­ються законом. Забороняється будь-яке втручання в адво­катську діяльність, вимагання від адвоката, його помічни­ка, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємни­цю. Із цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.

Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручен­ня, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефон­них розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, області, міста Києва.

Не може бути внесено подання органом дізнання, слід­чим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасни­ками процесу.

Кримінальна справа проти адвоката може бути поруше­на лише Генеральним прокурором України, його заступни­ками, прокурорами Автономної Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до криміналь­ної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожува­ти її застосуванням у зв'язку з наданням юридичної допо­моги громадянам та організаціям згідно із законом.

Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за:

• недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а та­кож інше грубе порушення права підозрюваного, обвину­ваченого, підсудного на захист, вчинене особою, яка прова­дить дізнання, слідчим, прокурором або суддею (ст. 374);

• вчинення в будь-якій формі перешкод здійсненню правомірної діяльності захисника чи представника особи щодо надання правової допомоги або за порушення вста­новлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці (ст. 397);

• погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо захисника чи представника особи, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з діяль­ністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близь­ким родичам легких, середньої тяжкості або тяжких тілес­них ушкоджень у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з на­данням правової допомоги (ст. 398);

• умисне знищення або пошкодження майна, що нале­жить захиснику чи представнику особи або їх близьким ро­дичам, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням пра­вової допомоги (ст. 399);

• вбивство або замах на вбивство захисника чи пред­ставника особи або їх близьких родичів у зв'язку з діяль­ністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400).

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про адвокатуру" адвокат та його помічник користуються правом на відпуст­ку та на всі види допомоги з державного соціального стра­хування. Внески на державне соціальне страхування спла­чуються адвокатом та його помічником на рівні осіб, які займаються діяльністю, основаною на особистій власності фізичної особи та виключно на її праці.

Призначення і виплата адвокату та його помічнику до­помоги і пенсій за державним соціальним страхуванням провадяться відповідно до законодавства про соціальне страхування і соціальне забезпечення.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

У разі участі адвоката у кримінальній справі за призна­ченням та в разі звільнення громадянина від оплати юридич­ної допомоги через його малозабезиеченість оплата праці ад­воката здійснюється за рахунок держави в порядку, встанов­леному Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для надання юридичної допомоги громадянам ви­значається кримінально-процесуальним законодавством.

Якщо договір розривається достроково, оплата праці ад­воката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадяни­на або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об'єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а у разі виникнення спору — за рішенням суду.

Порядок оплати праці помічника адвоката визначаєть­ся угодою між ним та адвокатом чи адвокатським об'єднанням. Заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

За порушення вимог Закону "Про адвокатуру", інших ак­тів законодавства України, що регулюють діяльність адво­катури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінар­ної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адво­ката згідно зі статтею 16 Закону України "Про адвокатуру" можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

• попередження;

• зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокат­ською діяльністю на строк до одного року;

• анулювання свідоцтва про право на заняття адвокат­ською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене у Вищій кваліфікаційній комісії ад­вокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката — члена адвокатського об'єднання — регулюється також ста­тутом відповідного об'єднання.

Стаття 17 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а ви­дане свідоцтво анульоване у випадках:

• засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили;

• обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

• втрати громадянства України;

• грубого порушення вимог цього Закону та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвока­тури, Присяги адвоката України.

3.2. Організаційні форми та види діяльності адвокатів

3.2.1. Організаційні форми та види діяльності адвокатів за українським законодавством

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднува­тися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповід­но до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міні­стерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово пові­домляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та лікві­дації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних ор­ганів, порядок їх обрання та інші питання, що стосуються їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адво­катські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та ад­вокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депо­зитні) рахунки в банках на території України, а у встановле­ному чинним законодавством порядку — і в іноземних бан­ках, мають печатку і штамп зі своїм найменуванням.

Заняття адвокатською діяльністю індивідуально — організаційна форма адвокатської діяльності, за якої адво­кат здійснює свою діяльність без створення юридичної осо­би. Адвокат інформує місцевий орган влади про одержан­ня свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльні­стю. Він реєструється у податкових органах, стає на облік у Пенсійному фонді, сплачує відповідні податки, обов'язкові платежі, відкриває рахунок у встановленому порядку, має свою печатку.

Адвокатське бюро — організаційна форма адвокат­ської діяльності, за якої адвокат діє один зі створенням юри­дичної особи. Адвокат, який створив бюро, має право най­мати технічних та інших (крім адвокатів) працівників і ко­ристуватися іншими правами юридичної особи. Адвокат­ське бюро має свій статут.

Адвокатське об'єднання — організаційна форма адво­катської діяльності, за якої адвокат для здійснення адво­катської діяльності об'єднується з іншими адвокатами. Пе­релік видів адвокатських об'єднань, наведений у законо­давстві України, не є вичерпним. Адвокатські об'єднання не займаються підприємницькою діяльністю, не надають послуги, не виконують роботи, а забезпечують право на за­

хист та надають правову допомогу. Адвокатські об'єднання є юридичними особами, мають свій статут.

Адвокатські об'єднання діють на засадах добровіль­ності, самоврядування, колегіальності та гласності.

Добровільність означає, що адвоката не можна приму­сити стати членом будь-якого адвокатського об'єднання, так само як ніхто не може утримати його від виходу з будь- якого адвокатського об'єднання за його власним бажан­ням. Адвокат може вільно обирати, з ким зі своїх колег об'єднуватись і чи об'єднуватися взагалі.

Самоврядування адвокатського об'єднання означає, що останнє створюється з ініціативи адвокатів, і вони вільно виявляють бажання утворити таке об'єднання, аби здій­снювати свою професійну діяльність та брати участь у ке­руванні власними справами. Адвокати на власний розсуд обирають керівні органи, які їм підзвітні, визначають їх права й обов'язки, самі встановлюють порядок діяльності адвокатського об'єднання, структуру, штати, порядок ви­трачання коштів і вирішують інші питання функціонуван­ня адвокатського об'єднання.

Під колегіальністю розуміється такий набір правил ме­неджменту, який обумовлює прийняття важливих рішень групою осіб, кожна з яких несе персональну відповідаль­ність лише за свою сферу діяльності. Таким чином, "керів­ник" адвокатського об'єднання насправді є "першим серед рівних" собі колег і виконує суто господарські та розпоряд­чі функції, не впливаючи на професійну діяльність решти членів адвокатського об'єднання
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Схожі:

Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconОрганізаційні форми діяльності адвокатури
Правові засади організації І діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Конституція України та...
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові засади організації І діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconПоняття адвокатської діяльності в Україні, її сутність
Адвокатура України, пропонуються за 11 та п ня І завдання для самоконтролю. Навчальний посібник містить список рекомендованої літератури....
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconПлан вступ розділ I. Поняття нотаріату. Історія розвитку нотаріату...
Розділ II. Організаційні основи нотаріальної діяльності. Порядок установи посади нотаріуса
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconРозділ створення та організація діяльності комерційного банку
Комерційні банки, як правило, розглядаються у двох аспектах широкому та вузькому
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconПлан Організація аудиторської діяльності в Україні. Організація роботи...
Про аудиторську діяльність: Закон України №3125-хіі від 22. 04. 1993р. // Закони України. Т – К.: Ін-т Законодавства Верховної Ради...
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconРозділ Економічна суть, класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей
Розділ Організація І методика обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconC емінарське заняття № регулювання міжнародних торговельних відносин план
Стратегія І організація виробничої діяльності філіалів іноземних корпорацій в Україні
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні iconЛекція Гарантії адвокатської діяльності
Професійні права, честь І гідність адвоката гарантуються та охороняються, зокрема(ст )
Розділ з організація адвокатської діяльності в україні icon1: Правові основи адвокатської діяльності
Загальна характеристика Закону України „Про адвокатуру та адвокатську дяільність”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка