Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів




Скачати 421.07 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів
Сторінка3/4
Дата конвертації17.07.2013
Розмір421.07 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
mir.zavantag.com > Право > Методичні рекомендації
1   2   3   4
^
Рекомендована література:


Нормативно-правові акти:

  1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

  2. Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28 – Ст. 180.

  3. Закон України „Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

  4. Закон України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 354.


Навчальна та наукова література:

  1. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

  2. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.

  3. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

  4. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу. – К.: Атіка, 2005. – 351 с.

  5. Николаева Л.А., Соловьева А.К. Административная юстиция и административное судопроизводство: зарубежный опыт и российские традиции: Сборник. – СПб.: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004. – 332 с.


Тема 2.2. Учасники адміністративного процесу.

Семінарське заняття № 3. Інші особи, які беруть участь у справі.
Учасником адміністративного процесу є особа, яка відповідно до КАС України наділена адміністративною процесуальною правосуб’єктністю (адміністративна процесуальна правоздатність – здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві, адміністративна процесуальна дієздатність – здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові).

Законодавець розподіляє учасників адміністративного процесу за підставою наявності в них юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи. Виходячи з цього, таких учасників можна поділити на дві основні групи:

- особи, які зацікавлені в результаті справи – відповідно до ст. 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб – реалізують надані їм процесуальні права та обов’язки у адміністративному процесі для того, щоб досягти певного правового результату, в якому вони зацікавлені – розгляд та вирішення адміністративної справи.

- особи, які не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи – відповідно до ст. 62 КАС України учасниками адміністративного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник перекладач (особи, які обслуговують судовий розгляд адміністративної справи), свідок, експерт, спеціаліст (особи, які сприяють розгляду справи).
^ Основні поняття: сторони (позивач та відповідач), треті особи, представник, процесуальне правонаступництво.
Навчальні питання:

  1. Учасники адміністративного процесу: види, права та обов’язки.

  2. Поняття та правовий статус осіб в адміністративному процесі.

  3. Поняття та правовий статус третіх сторін в адміністративному процесі.

  4. Поняття та правовий статус представників сторін та третіх сторін в адміністративному процесі.

  5. Правовий статус секретаря судового засідання, судового розпорядника та перекладача в адміністративному процесі.

  6. Правовий статус свідка, експерта та спеціаліста в адміністративному процесі.

  7. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

  8. Представництво в судах адміністративної юрисдикції.

  9. Процесуальне правонаступництво.



Теми рефератів:

  1. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

  2. Процесуальне правонаступництво: поняття та зміст.


Питання для самостійної роботи студентів:

  1. Хто є сторонами у адміністративному процесі?

  2. Хто може бути позивачем та відповідачем в адміністративній справі?

  3. Якими повноваженнями наділені позивач і відповідач у адміністративному процесі?

  4. Що таке неналежна сторона у адміністративному процесі?

  5. Сформулюйте поняття процесуального правонаступництва.

  6. Назвіть ознаки третіх осіб, які беруть участь у адміністративній справі.

  7. Які види третіх осіб передбачені Кодексом адміністративного судочинства України?

  8. Які ознаки характеризують третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору та які не заявляють самостійних вимог на предмет спору?

  9. Яким органам державної влади та особам у адміністративному процесі надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб?

  10. Якими повноваженнями у адміністративному процесі наділений Уповноважений Верховної Ради з прав людини?

  11. У яких формах прокурор приймає участь у адміністративному процесі?

  12. Назвіть форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування у адміністративному процесі.

  13. Хто відповідно до КАС України є іншими учасниками адміністративного процесу?

  14. Яка особливість адміністративної процесуальної правосуб’єктності секретаря судового засідання, судового розпорядника, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача?

  15. На які групи класифікуються інші учасники адміністративного процесу?

  16. Назвіть ознаки процесуального представництва.

  17. Що таке процесуальне представництво?

  18. Які існують види процесуального представництва?

  19. Якими повноваженнями наділяються процесуальні представники у адміністративному процесі?

  20. Назвіть документи, якими підтверджуються повноваження процесуального представника у адміністративному процесі.


Нормативні акти:

  1. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.

  2. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

  3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

  4. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

  5. Указ Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – Ст. 2434.

  6. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

  7. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

  8. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

  9. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

  10. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” від 12 квітня 1996 року № 4 // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001. – № 1.

  11. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина” від 30 травня 1997 року № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 2.

  12. Наказ Міністерства юстиції України “Про внесення змін та доповнень до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5” від 30 грудня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2005. – № 5. – Ст. 325.

  13. Інформаційний лист Верховного Суду України “Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами” від 26 грудня 2005 року № 3.2.–2005 // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2.

  14. Інформаційний лист Вищого господарського суду України “Про деякі питання, пов’язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів” від 7 лютого 2006 року № 01-8/301 // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2.


Література:

  1. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

  2. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

  3. Коментар до Закону “Про судоустрій України” / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

  4. Основи адміністративного судочинства в Україні (навчальний посібник для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. ред. Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К.: Конус-Ю, 2006. – 256 с.

  5. Суд і судочинство в Україні. Нормативно-правове регулювання / Роїна О.М. – К.: КНТ, 2007. – 444 с.

  6. Фіолевський Д.П. Адвокатура: Підручник / Донецький ун-т економіки та права. Кафедра держ.-прав. дисциплін. Донецьк: ДонУЕП, 2006. – 329 с.


Тема 3. Судові виклики і повідомлення. Фіксування адміністративного процесу. Судові витрати. Строки.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Повістка про виклик.

2. Повістка-повідомлення.

3. Зміст повістки.

4. Вручення повістки.

5. Наслідки відмови від одержання повістки.

6. Виняткові засоби судових викликів та повідомлень.

7. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.

8. Обов’язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

9. Фіксування судового засідання технічними засобами.

10. Ведення журналу судового засідання.

11. Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання.

12. Відтворення та роздрукування технічного запису судового засідання.

13. Складення протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання.

14. Зміст протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання.

15. Із чого складають судові витрати у адміністративному процесі?

16. За що у адміністративному процесі справляється державне мито?

17. Що відноситься до витрат, пов’язаних із розглядом адміністративної справи?

18. Сформулюйте поняття процесуальних строків.

19. Який порядок обчислення процесуальних строків закріплено КАС України?
Тема 4. Позов. Докази та доказування у адміністративному процесі. Заходи процесуального примусу.

Семінарське заняття № 4.
Адміністративний позов – це оформлена відповідно до процесуального закону (КАС України) і подана через адміністративний суд вимога однієї особи (позивача) до іншої (відповідача) з метою поновлення суб’єктивних прав позивача, їх захисту чи визнання. Адміністративний позов складається з взаємозалежних елементів: 1) підстав (обставини, що дозволяють конкретній особі звернутись до адміністративного суду за захистом), 2) предмету (матеріально-правова вимога позивача до відповідача; те на що спрямований адміністративний позов; те з приводу чого подається позов) та 3) змісту позову (вказаний у адміністративному позові конкретний спосіб судового захисту прав, свобод та інтересів особи).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказування у адміністративному процесі – це врегульована процесуальним законодавством, підпорядкована законам логіки та психологічним процесам, діяльність адміністративного суду та учасників адміністративної справи (сторін, третіх осіб, їх представників, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів) спрямована на встановлення фактичних обставин публічно-правового спору, дійсних прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, необхідних для правильного вирішення такого спору по суті.

Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуального примусу. Попередження і видалення із залу судового засідання. Тимчасове вилучення доказів для дослідження сдом. Привід.
Основні поняття: позов, доказ, доказування.
Навчальні питання:

  1. Поняття адміністративного позову, його ознаки та елементи.

  2. Види позовів у адміністративному процесі.

  3. Забезпечення адміністративного позову.

  4. Доказування і докази в адміністративному процесі.

  5. Характеристика і види доказів.

  6. Сутність та зміст доказування у адміністративному процесі.

  7. Забезпечення доказів у адміністративному процесі.

  8. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.



Теми рефератів:

  1. Забезпечення адміністративного позову.

  2. Оцінка доказів адміністративним судом.


Питання для самостійної роботи студентів:

1. Які ознаки характеризують адміністративний позов?

2. Що таке адміністративний позов?

3. З яких елементів складається адміністративний позов?

4. Назвіть критерії класифікації та види адміністративних позовів?

5. Сформулюйте поняття права на позов.

6. Що таке доказування у адміністративному процесі?

7. Сформулюйте поняття доказів.

8. Назвіть види доказів.

9. Розкрийте сутність належності та допустимості доказів.

10. Наведіть поняття предмету доказування.

11. Які обставини не підлягають доказуванню у адміністративному процесі?

12. Охарактеризуйте засоби доказування, які використовуються у адміністративному процесі.

13. У чому полягає забезпечення доказів у адміністративному процесі?

14. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.

15. Види заходів процесуального примусу.

Нормативні акти:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

  2. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

  3. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

  4. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

  5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5) // Офіційний вісник України. – 2005. – № 5. – Ст. 325.

  6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” від 30 травня 1997 року № 8 // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3.


Література:

  1. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

  2. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 808 с.

  3. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / Навч. посібник / За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.

  4. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая / Кол. авт.: Белкин Р.С., Винберг А.И., Эйсман А.А. и др. – М.: Юридическая литература, 1966. – 584 с.

  5. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть особенная / Кол. авт.: Белкин Р.С., Винберг А.И., Эйсман А.А. и др. – М.: Юридическая литература, 1967. – 415 с.

  6. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): Монографія. – К.: УАВС, 1995. – 163 с.

  7. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.


^ МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМ 1-4.
МОДУЛЬ № 2.
Тема 5. Провадження в суді першої інстанції.

Семінарське заняття № 5-6.
До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Суддя після одержання позовної заяви з’ясовує певні факти (подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява встановленим вимогам та ін.) та відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу.
Навчальні питання:

  1. Порядок відкриття провадження в адміністративній справі.

  2. Поняття і ознаки стадії підготовки справи до судового розгляду та її роль у адміністративному процесі.

  3. Забезпечення адміністративного позову.

  4. Поняття стадії судового розгляду адміністративної справи та її особливості.


Теми рефератів:

  1. Особливості адміністративного позову.

  2. Право на звернення до адміністративного суду.

  3. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження.

  4. Судове доручення.

  5. Процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи.

  6. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків.


Питання для самостійної роботи студентів:

  1. Порядок відкриття провадження в адміністративній справі.

  2. Поняття і ознаки стадії підготовки справи до судового розгляду та її роль у адміністративному процесі.

  3. Забезпечення адміністративного позову.

  4. Поняття стадії судового розгляду адміністративної справи та її особливості.

  5. Підготовча частина судового розгляду справи.

  6. Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.

  7. Головуючий у судовому засіданні.

  8. Відкриття судового засідання.

  9. Роз’яснення особам, чкі беруть участь у справі, їхніх прав та обов’язків.

  10. Повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами.

  11. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу.

  12. Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

  13. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі.

  14. Обов’язки присутніх у залі судового засідання.

  15. Розгляд справи по суті.

  16. Початок судового розгляду справи по суті.

  17. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду.

  18. Зміна позовних вимог.

  19. Дослідження доказів.

  20. Консультації та роз’яснення спеціаліста.

  21. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами.

  22. Судові дебати.

  23. Ухвалення і проголошення судового рішення по справі.

  24. Вихід суду для ухвалення рішення.

  25. Таємниця нарадчої кімнати.

  26. Процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи.

  27. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді.

  28. Залишення позовної заяви без розгляду.

  29. Зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі.


Нормативні акти:

  1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.


Література:

  1. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

  2. Олійник О.Б. Судова документація: Навч. посібник. –- К.: Алерта. – 2007. – 282 с.

  3. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / Навч. посібник / За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.

  4. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.


Тема 6. Судові рішення.

Питання для самостійної роботи студентів:

  1. Юридична природа та види судових рішень в адміністративному процесі.

  2. Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.

  3. Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов.

  4. Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості постановлення.

  5. Проголошення судового рішення, видача або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі.

  6. Додаткове чудове рішення.

  7. Роз’яснення судового рішення.



Нормативні акти:

  1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” від 12 квітня 1996 року // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001. – № 1.


Література:

  1. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

  2. Олійник О.Б. Судова документація: Навч. посібник. –- К.: Алерта. – 2007. – 282 с.

  3. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / Навч. посібник / За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.

  4. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.


Тема 7. Провадження в окремих адміністративних справах.

Семінарське заняття № 7.
Виходячи із цих конституційних положень, у разі порушення чи невизнання органами державної влади та органами місцевого самоврядування прав, їх посадовими і службовими особами свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, останні вправі звернутись до адміністративних судів. З метою однозначного та однакового вирішення цими судами публічно-правових спорів чинним законодавством урегульовано окремі особливості здійснення адміністративного судочинства.

Слід акцентувати, що КАС України не закріплено вичерпної характеристики процедури розгляду та вирішення усіх публічно-правових спорів підвідомчих адміністративним судам, натомість законодавець визначив лише загальні правила здійснення правосуддя у адміністративних справах (Розділ І-ІІІ КАС України).

Проте процедура розгляду та вирішення деяких публічно-правових спорів в силу їх 1) суб’єктного складу, 2) змісту та 3) предмету оскарження певним чином визначена адміністративним процесуальним законодавством.

Так у ст.ст. 171-176, 180-183 Глави 6 Розділу ІІІ КАС України передбачено особливості провадження по 10 категоріях адміністративних справ, до яких віднесено:

– адміністративні справи щодо оскарження нормативно-правових актів (ст. 171 КАС України);

– адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 172 КАС України);

– адміністративні справи щодо уточнення списку виборців (ст. 173 КАС України);

– адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум (ст. 174 КАС України);

– адміністративні справи щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу (ст. 175 КАС України);

– адміністративні справи щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ст. 176 КАС України);

– адміністративні справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності (ст. 180 КАС України);

– адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (ст. 181 КАС України);

– адміністративні справи за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (ст. 182 КАС України);

– адміністративні справи за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ст. 183 КАС України).
^ Навчальні питання:

  1. Загальна характеристика проваджень з окремих категорій адміністративних справ.

  2. Особливості провадження у адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

  3. Особливості провадження у адміністративних справах пов’язаних із здійсненням виборчих прав.

  4. Провадження по адміністративним справам, які виникають із інших публічно-правових відносин підвідомчих адміністративним судам.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Назвіть та охарактеризуйте 10 категорій адміністративних справ щодо яких КАС України закріплено особливий порядок провадження.

2. Як класифікуються адміністративні справи щодо яких КАС України закріплено особливий порядок провадження?

3. Охарактеризуйте адміністративні справи щодо оскарження нормативно-правових актів.

4. Розкрийте сутність адміністративних справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

5. Назвіть та охарактеризуйте адміністративні справи, які виникають у зв’язку із здійсненням виборчих прав.

6. Розкрийте особливості провадження у адміністративних справах, пов’язаних із здійсненням виборчих прав.

7. Які особливості провадження по адміністративним справам, що виникають із інших публічно-правових відносин підвідомчих адміністративним судам?
Рекомендована література:
Нормативно-правові акти, судова практика:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

  2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

  3. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 33. – Ст. 443.

  4. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28 – Ст. 180.

  5. Закон України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.

  6. Закон України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.

  7. Закон України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.

  8. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 25 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27-28. – Ст. 366.

  9. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян” від 3 грудня 1997 року № 13 // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 4.

  10. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26 грудня 2003 року № 14 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 2.


Навчальна та наукова література:

  1. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

  2. Органи державної влади України / За ред. В.Ф.Погорілка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2002. – 592 с.



Тема 8. Оскарження і перегляд рішень адміністративних судів України.

Семінарське заняття № 8.
Конституційна гарантія судового захисту прав і свобод людини та громадянина отримала ґрунтовне забезпечення у вигляді низки правових засобів. Так, законність та обґрунтованість постанов і ухвал адміністративних судів забезпечується зокрема:

– принципами адміністративного судочинства, якими є (ст.ст. 7-16 КАС України): 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов’язковість судових рішень; 8) мова адміністративного судочинства; 9) гарантування правової допомоги при вирішенні справ в адміністративному суді;

– участю в адміністративному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які від свого імені можуть звернутись до адміністративного суду з адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах (ст. 60, 61 КАС України);

– встановленим порядком розгляду і вирішення адміністративних справ (наприклад, закріплений в ст.ст. 1, 2, 25 КАС України).

Разом з тим у судовій практиці ще зустрічаються помилки через суб’єктивні (некомпетентність, неуважність, спрощений підхід тощо) та об’єктивні (складність правовідносин, числен­ність співучасників тощо) причини, судами постановляються рішення, які не відповідають обставинам справи або нормам матеріального чи процесуального права.

Тому національним законодавством про адміністративне судочинство (Глава 1, Глава 2, Глава 3, Глава 4 Розділу ІV КАС України) в якості ще однієї гарантії захисту прав та інтересів, постановлення законного та обґрунтованого рішення у справі передбачено можливість оскарження та перегляду ухвал і постанов адміністративних судів:

1) в апеляційному порядку;

2) у касаційному порядку;

3) перегляд судових рішень за винятковими обставинами;

4) перегляд постанов або ухвал суду, що набрали законної сили у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Навчальні питання:

  1. Апеляційне провадження.

  2. Касаційне провадження.

  3. Підстави та порядок перегляду судових рішень за винятковими обставинами.

  4. Підстави та зміст перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.


Питання для самостійної роботи студентів:

1. Що таке апеляція у загальному розумінні?

2. Назвіть ознаки апеляційного провадження.

3. Перерахуйте та охарактеризуйте частини апеляційного провадження.

4. Які рішення можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвали та постанови суду першої інстанції?

5. Назвіть основні риси касаційного провадження.

6. Сформулюйте поняття касаційного провадження.

7. Із яких части складається касаційне провадження? Охарактеризуйте їх.

8. Які повноваження реалізує суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної інстанції?

9. Різновидом якого провадження є перегляд судових рішень за винятковими обставинами?

10. Назвіть підстави відкриття провадження за винятковими обставинами.

11. Охарактеризуйте порядок провадження за винятковими обставинами.

12. Які постанови можуть бути прийняті Верховним Судом України за наслідками провадження за винятковими обставинами?

13. Назвіть підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

14. Що таке нововиявлена обставина?

15. Які загальні правила перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами?
Рекомендована література:
Нормативно-правові акти:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

  2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

  3. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28 – Ст. 180.

  4. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами України цивільних справ у касаційному порядку” від 11 жовтня 1985 року № 8.


Навчальна та наукова література:

  1. Бринцев В. Апеляція: хто “за”? // Право України. – 1992. – № 12. – С. 19.

  2. Дем’янова О.В. Заява про апеляційне оскарження: окремі питання правового регулювання // Університетські наукові записки. – 2005. – № 4(16). – С. 114-116.

  3. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

  4. Коментар до Закону “Про судоустрій України” / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

  5. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 808 с.

  6. Михеєнко М., Шишкін В. Апеляційне провадження як резерв змагальності в судах другої інстанції // Право України. – 1995. – № 1. – С. 20.


^ МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМ 5-8.

ДЛЯ СЛУХАЧІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Семінарське заняття № 1. Загальна характеристика адміністративного процесу.
Адміністративний процес становить сукупність правовідносин, які виникають у зв’язку із захистом у спеціальному судовому порядку прав, свобод та законних інтересів приватних осіб від неправомірних дій (рішень) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також інших невладних за характером своєї діяльності суб’єктів у разі здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (суб’єктів владних повноважень). За змістом і суб’єктним складом процесуальних правовідносин адміністративний процес певною мірою подібний до інших існуючих процесуальних галузей національного права: цивільного процесу, господарського процесу. Однак принциповою відмінністю адміністративного процесу від зазначених видів процесу є його цільове призначення – забезпечення законності діяльності суб’єктів владних повноважень та гарантування вільного здійснення прав та свобод фізичних і юридичних осіб.

Створення системи адміністративних судів в Україні, прийняття Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) та низки інших нормативно-правових актів обумовили формування нової самостійної судово-процесуальної галузі права, яка отримала назву адміністративно-процесуальне право – сукупність закріплених у чинному національному законодавстві процесуально-правових норм, які регулюють діяльність адміністративного суду щодо розгляду та вирішення адміністративних справ.
^ Основні поняття: „адміністративна юстиція”, „адміністративне правосуддя”, „адміністративне судочинство”, адміністративний процес.
Навчальні питання:

  1. Розмежування термінів „адміністративна юстиція”, „адміністративне правосуддя” та „адміністративне судочинство”.

  2. Поняття адміністративного процесу.

  3. Адміністративно-процесуальне право: поняття, предмет, метод та система.

  4. Система адміністративно-процесуального права.

  5. Джерела адміністративного процесу.

  6. Структура адміністративного процесу.

  7. Принципи адміністративного судочинства.



1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до проведення семінарських, практичних занять,...

Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації та завдання для практичних занять І самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять І самостійної роботи студентів економічного факультету підготували: кандидати...
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до семінарських занять І самостійної підготовки Правова статистика
Методичні рекомендації до практичних занять І самостійної підготовки по навчальної дисципліні «правова статистика» для студентів...
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських І практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до с семінарських І практичних занять, самостійної...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації та завдання для практичних занять І самостійної...
Методичні вказівки підготували: д е н., професор Топіха І. Н., к е н., доцент Іваненко Г. М., к е н., доцент Котикова О.І., асистент...
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до семінарських, практичних занять та самостійної...
Спеціаліст за спеціальністю 03060101 Менеджмент організацій І адміністрування (за видами економічної діяльності) / [розр. І. Б. Ковтун]....
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до семінарських, практичних занять та самостійної...
Спеціаліст за спеціальністю 03060101 Менеджмент організацій І адміністрування (за видами економічної діяльності) / [розр. І. Б. Ковтун]....
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconЕкономіко-правовий факультет
Зміст лекцій, плани семінарських І практичних занять, завдання для самостійної роботи студентів та методичні вказівки
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо проведення самостійної роботи та підготовки...
Кісель В. Й. Методичні рекомендації щодо проведення самостійної роботи та підготовки до семінарських занять з дисципліни “Цивільний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка