Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так




Скачати 165.84 Kb.
НазваСхематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так
Дата конвертації23.06.2013
Розмір165.84 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
Тести:
Тема 19


  1. Схематично процес планування і забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так:

а) визначення головних характеристик продуктів, що відображають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → встановлення обсягу потреб споживачів → виявлення бажаних параметрів виробів → обґрунтування шляхів досягнення цих характеристик і параметрів;

б) виявлення бажаних параметрів виробів → обґрунтування шляхів їх досягнення → визначення головних характеристик продуктів, що відображають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → визначення потреб споживачів;

в) визначення потреб споживачів → встановлення головних характеристик продуктів, що визначають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → виявлення бажаних параметрів виробів → обґрунтування шляхів досягнення цих характеристик і параметрів;*

г) визначення потреб споживачів → виявлення бажаних параметрів виробів → встановлення головних характеристик продуктів, що визначають їх якість або ступінь задоволення потреб споживачів → обґрунтування шляхів досягнення цих характеристик і параметрів.


  1. Головні принципи управління якістю у фірмах США можна узагальнити такими положеннями:

а) робота, спрямована на підвищення якості, повинна бути обов’язковою складовою стратегії фірми; постачальники повинні бути партнерами; покупці нашої продукції – наші найкращі друзі;

б) робота, спрямована на підвищення якості повинна бути обов’язковою складовою стратегії фірми; головне в управлінні конкурентоспроможністю продукції – не контроль, а бездефектна робота; постачальники повинні бути партнерами;*

в) постачальники повинні бути партнерами; покупці нашої продукції – наші найкращі друзі; головне в управлінні якістю продукції – не контроль, а бездефектна робота;

г) робота, спрямована на підвищення якості повинна бути обов’язковою складовою стратегії фірми; головне в управлінні якістю продукції – не контроль, а бездефектна робота; споживачі нашої продукції мають бути нею задоволені.


  1. Серед економічних методів управління якістю продукції є:

а) пільги в оподаткуванні продукції високої якості; надання державних кредитів на налагодження виробництва високоякісної продукції;

б) сприяння розвитку конкуренції; створення ефективного механізму правового захисту національних виробників і споживачів;

в) втілення в життя положень законодавства про антимонопольну діяльність; державна закупівля високоякісної продукції за вигідними для виробника цінами;

г) втілення в життя положень законодавства про антимонопольну діяльність; створення ефективного механізму правового захисту національних споживачів.


  1. Згідно українського законодавства монопольним вважається таке становище підприємства, коли його частка на ринку перевищує:

а) 30%;

б) 35%;*

в) 40%;

г) 45%.


  1. У третьому розділі Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності ” зазначено, що першим напрямом недобросовісної конкуренції є:

а) порушення державної і комерційної таємниці;

б) надання споживачу неправдивої інформації, яка може зашкодити діловій репутації конкурента;

в) неправомірне використання чужого товарного знаку;*

г) неправомірного використання чужих каналів збуту продукції.


  1. В склад Антимонопольного комітету України входять:

а) голова і п’ять державних уповноважених;

б) голова і вісім державних уповноважених;

в) голова і десять державних уповноважених;*

г) голова і дванадцять державних уповноважених.


  1. Державним органом, що розглядає справи про недобросовісну рекламу є:

а) Торгово-промислова палата України;

б) Ліцензійна палата України;

в) Державний комітет захисту прав споживачів;

г) Антимонопольний комітет України.*
Тема 20


  1. Естетичні параметри конкурентоспроможності продукції характеризують:

а) властивості продукції, які регламентуються обов’язковими нормами;

б) продукцію з точки зору її відповідності властивостям людського організму;

в) сферу використання продукції та рівень задоволення смаків (потреб) споживачів;

г) досконалість виробничого виконання продукції і стабільність товарного вигляду.*


  1. Параметри конкурентоспроможності продукції за її призначенням поділяються на :

а) класифікаційні, естетичні, технологічні;

б) класифікаційні, технічні, конструктивні;*

в) конструктивні, демонстративні, довговічні;

г) технічні, технологічні, естетичні.


  1. Оптимальні умови конкурентоспроможності товару виражаються відношенням:

а) корисного ефекту товару до ціни (експлуатаційних витрат) споживання;

б) корисного ефекту до ціни (експлуатаційних витрат) споживання, яке прямує до мінімуму;

в) корисного ефекту ( від використання товару) до ціни (експлуатаційних витрат) його споживання, яке прямує до максимуму;

г) корисного ефекту ( від використання товару) до ціни (експлуатаційних витрат) його споживання, яке прямує до максимуму.*


  1. Алгоритм оцінки конкурентоспроможності продукції насамперед передбачає:

а) визначення переліку параметрів виробу, який підлягає оцінці і врахування запитів потенційних покупців;

б) визначення цілей аналізу конкурентоспроможності, збір даних про конкурентів;

в) вивчення ринку, збір даних про конкурентів, врахування запитів потенційних споживачів;*

г) вибір бази порівняння продукції конкуруючих підприємств, вивчення ринку, аналіз споживчих цін.


  1. Інтегральний показник конкурентоспроможності продукції розраховується відношенням:

а) групового параметричного індексу споживчих параметрів продукції до групового параметричного індексу її економічних параметрів;*

б) групового параметричного індексу економічних параметрів продукції до групового параметричного індексу її нормативних параметрів;

в) групового параметричного індексу нормативних параметрів продукції до групового параметричного індексу її технічних параметрів;

г) групового параметричного індексу економічних параметрів продукції до групового параметричного індексу споживчих параметрів продукції.


  1. Метод розрахунку конкурентоспроможності продукції за допомогою параметричних індексів називається:

а) параметричним;

б) комплексним;*

в) системним;

г) розрахунковим.


  1. Диференційований метод оцінки конкурентоспроможності продукції базується на:

а) порівнянні одиничних параметрів окремо взятого товару і найкращого його аналогу;

б) порівнянні окремих продуктів за споживчими властивостями, тобто за здатністю задовольнити потреби споживачів;

в) порівнянні одиничних параметрів окремо взятого продукту і повного зразка;*

г) встановленні рівня вимог споживачів до того чи іншого товару і виявленні наскільки цей рівень витримується виробником.


  1. Експертними методами оцінки конкурентоспроможності продукції не здійснюється:

а) розробка класифікації оцінюваної продукції;

б) визначення коефіцієнтів вагомості показників конкурентоспроможності продукції;

в) атестація продукції;

г) визначення номенклатури показників програми виробництва продукції.*


  1. При аналізі макросередовища підприємства враховують таких ініціаторів його (макросередовища) факторів:

а) економіку, природу, техніку;

б) керівництво фірми, уряд, випадок;*

в) суспільство, населення, політику;

г) науку, техніку, уряд.


  1. Досліджуючи та аналізуючи конкурентне середовище попередньо слід відповісти на запитання:

а) на якій стадії життєвого циклу знаходиться галузь в якій ви і ваші конкуренти функціонують?

б) яку частину своїх доходів витрачають потенційні покупці на купівлю продукції галузі в якій працюєте ви і ваші конкуренти?

в) наскільки ефективні програми маркетингу ваших конкурентів?*

г) наскільки ефективні стратегічні програми розвитку підприємств ваших конкурентів?


  1. Аналіз характеристики основних конкурентів доцільно провадити за розділами:

а) ринок, покупці, продукт, організація збуту та розподілу продукції;

б) ринок, ціни, покупці, організація роботи по ефективному продажу продукції;

в) сегментація ринку, ціни на конкуруючі продукти, організація збуту та розподілу продукції;

г) ринок, продукт, ціни, просування продукту на ринку, організація збуту та розподілу продукції.*


  1. У бланку оцінки конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів є такі розділи:

а) ринок, продукти, ціна, канали збуту;

б) продукт, ціна, канали збуту, просування продукту на ринок;*

в) конкуренти, партнери, продукт, просування продукту на ринок;

г) продукт, якість, ціна, канали збуту.


  1. В розділі “продукт” бланку оцінка конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів оцінюються такі фактори конкурентоспроможності:

а) система контролю виробничих запасів, рекомендацій по використанню;

б) зручності у використанні, престиж торгової марки;*

в) гарантійний термін використання, ступінь охоплення ринку;

г) рівень ремонтного обслуговування, підприємства-виробники.


  1. У розділі “канали збуту” бланку оцінки конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів оцінюються такі фактори конкурентоспроможності:

а) підприємства-виробники, ступінь охоплення ринку, систем контролю запасів;*

б) демонстрація продуктів, премії торговим посередникам, стимули для споживачів;

в) форми та терміни платежу, умови кредиту, торгові посередники;

г) система транспортування, стимули для споживачів, навчання та підготовка персоналу збутових служб.


  1. У розділі “просування продукту каналами торгівлі” бланку оцінки конкурентоспроможності фірми стосовно провідних конкурентів оцінюються такі фактори:

а) стимули для споживачів, демонстраційна торгівля;

б) показ зразків виробів, навчання та підготовка персоналу збутових служб;

в) телевізійний маркетинг, нагадування про вирів у ЗМІ;

г) демонстрація продуктів, купони, рекомендації по використанню.*


  1. Оцінка конкурентоспроможності підприємства може проводитися методами:

а) ідеалу, різниць, “еталону”, балів;

б) різниць, рангів, балів, “еталону”;*

в) графічним, “еталону”, табличним, сітковим;

г) балансовим, нормативним, різниць, рангів.


  1. Для наочного відображення зон конкурентних переваг та недоліків підприємства при оцінці його конкурентоспроможності використовується метод:

а) рангів;

б) сітковий;

в) “еталону”;*

г) балів.


  1. Суть методу різниць оцінки конкурентоспроможності підприємства полягає у:

а) наочному відображенні зон конкурентних переваг та недоліків підприємства;

б) визначенні узагальнюючої кількісної оцінки становища підприємства в конкурентній боротьбі;

в) визначенні загальних положень, сильних і слабких сторін підприємства, що оцінюється;

г) визначенні переваг та недоліків підприємства за окремими показниками, що порівнюються.*


  1. Загальні положення, сильні та слабкі сторони підприємства, що оцінюється, в боротьбі з конкурентами визначає метод:

а) різниць;

б) балів;

в) “еталону”;

г) рангів.*


  1. Застосування методу балів при оцінці конкурентоспроможності підприємства дозволяє:

а) наочно відобразити зони конкурентних переваг та недоліків;

б) визначити узагальнюючу кількісну оцінку становища підприємства в конкурентній боротьбі;*

в) визначити переваги та недоліки підприємства за окремими показниками, що порівнюються;

г) визначити загальні положення, сильні та слабкі сторони підприємства, що оцінюється в боротьбі з конкурентами.

Тема 13


  1. Існуючі канали розподілу продукції передбачають такі основні методи збуту:

а) прямий, непрямий, системний;
б) прямий, опосередкований, комплексний;

в) прямий, непрямий, змішаний;*

г) прямий, непрямий, цільовий.


  1. Схема варіантів каналів розподілу включає:

а) однорівневий, дворівневий канали;

б) канал нульового рівня, одно та дворівневий канали;

в) однорівневий, дво та трьох рівневий канали;

г) канал нульового рівня, одно, дво та трьох рівневі канали.*


  1. Підходами до визначення числа торговельних посередників є:

а) розподіл на правах власності та селективний вибір;
б) інтенсивний вибір і розподіл на правах власності;

в) інтенсивний розподіл та виняткове дилерство;*

г) винятковий розподіл та селективний вибір.


  1. Оптовий торговець виконує ряд функцій, які виробник не здатний виконувати самостійно, а саме:

а) організація виробництва продукції;

б) забезпечення підприємства сировиною;

в) організація зберігання продукції;*

г) визначення номенклатури виробів.
5. За класифікаційною ознакою “форми товарної спеціалізації” підприємства роздрібної торгівлі діляться на:

а) магазини з індивідуальним обслуговуванням; магазини, що реалізують товари за зразками і каталогами;

б) магазини, що обслуговують міських жителів; магазини, що обслуговують сільських жителів;

в) магазини середнього рівня цін; магазини низьких та високих цін;

г) універсальні, комбіновані.*


  1. Колесо роздрібної торгівлі” має такі компоненти:

а) маркетинг, вразливість, пристосованість;

б) інновації, стабільність, зростання торгівлі;

в) вразливість, нововведення, зростання торгівлі;*

г) чутливість, вразливість, зростання.


  1. У процесі планування товарного асортименту враховуються наступні внутрішні фактори:

а) виробництво та збут продукції;

б) персонал та оплата праці;

в) виробнича програма та збутові канали;

г) матеріально-технічні ресурси та постачальники.*


  1. Першим компонентом алгоритму формування перспективного товарного асортименту є:

а) аналіз потреб, який включає прогноз можливості отримання держзамовлень та дослідження кон’юнктури ринку;

б) діагностика виробничого потенціалу;

в) довгострокові цілі підприємства, його місія;*

г) оцінка можливостей нарощування виробничого потенціалу підприємства.

Тема 21


  1. Багатокритеріальна оцінка виміру ефективності використовує наступні критерії:

а) фондовіддачу, матеріаломісткість;

б) кількість, якість;

в) умови роботи, впровадження нововведень;*

г) затрати, умови роботи та відпочинку.


  1. Одним з критеріїв виміру ефективності функціонування підприємства є дієвість, яка означає:

а) рівень досягнення системою поставлених перед нею цілей;*

б) досягнення цілей з найменшими сукупними витратами;

в) рівень досягнення системою стратегічних цілей і завдань;

г) найбільш повен використання явних і прихованих можливостей розвитку підприємства.


  1. Оцінку ефективності діяльності підприємства доцільно робити за наступними групами показників:

а) мета, стратегія, політика і цінності, фінанси, попит споживачів;

б) мета, стратегія, політика і цінності, фінанси, виробництво, споживчий результат і екологія;*

в) мета, стратегія її досягнення, фінансове забезпечення, виробництво та реалізація продукції;

г) виробництво, фінансове забезпечення, споживчий результат і екологія, соціальні стандарти та їх дотримання.


  1. Ефективність за сферою застосування розрізняють як:

а) народногосподарську та госпрозрахункову;

б) ефективність діючого виробництва, зовнішньоекономічних зв’язків;

в) загальну, локальну, часткову;*

г) абсолютну та порівняльну.


  1. Відповідно до об’єктів призначення, ефективність ділять на:
    а) ефективність охорони довкілля, ефективність розвитку науки і техніки;*
    б) ефективність виробничої та комерційної діяльності підприємства;
    в) ефективність транспортного відділу, ефективність складського господарства;

г) ефективність маркетингової діяльності, соціально-культурних заходів.


  1. В умовах ринкової економіки, на думку фахівців, за критерій економічної ефективності діяльності підприємства доцільно приймати:

а) максимальне задоволення потреб споживачів при мінімальних виробничих затратах;

б) максимально можливе використання потенційних можливостей по виробництву і реалізації продукції;

в) максимізацію прибутку від виробництва та реалізації продукції при середньо галузевому рівні відповідних видатків;

г) максимізацію прибутку від виробництва та реалізації продукції при мінімальних відповідних видатках.*


  1. Загальними показниками ефективності менеджменту підприємства є:

а) фондовіддача, темпи зростання продуктивності праці, матеріаломісткість;

б) виробництво продукції на 1 грн. витрат, відносна економія: основних виробничих фондів, фонду оплати праці;*
в) економія чисельності працівників, темпи зростання продуктивності праці, фондовіддача;

г) зниження трудомісткості виробів, питомі капітальні вкладення на 1 грн. приросту продукції.


  1. Абсолютна ефективність управління підприємством є відношенням:

а) суми прибутку, отриманого підприємством до відповідної величини відповідних витрат;

б) фактичного використання потенціалу підприємства до середньогалузевих можливостей розвитку бізнесу;

в) фактичного використання потенціалу підприємства до потенційних можливостей виробництва продукції;*

г) приросту прибутку до суми відповідних капітальних вкладень, викликаючих цей приріст.


  1. Критерій ефективності функціонування недержавного сектору характеризується:

а) максимізацією прибутку;

б) рівнем розвитку підприємницької діяльності і зростанням прибутку;*

в) зростанням прибутку та виконанням соціальних програм для своїх працівників;

г) збільшенням обсягу продукції, що виробляється і продається.


  1. Серед 15 критеріїв активізації діяльності працівників у процесі управління двома першим є:

а) кожна людина прагне до успіху; для кожного контроль збоку неприємний;

б) будь-які дії повинні бути осмисленими; кожен прагне виразити себе в праці;

в) більшість людей відчуває радість від роботи; людям подобається відчувати свою значимість;

г) будь-які дії повинні бути осмисленими; більшість людей відчуває радість від роботи.*


  1. Серед 15 критеріїв активізації діяльності працівників у процесі управління одинадцятим і дванадцятим є:

а) більшість людей прагнуть в процесі роботи набути нових знань; чи дозволяє робота бути самому собі шефом?

б) кожному потрібна інформація про якість власної праці; для кожного контроль з боку неприємний;*

в) успіх без визнання приводить до розчарування; людям подобається відчувати свою значимість;

г) кожна людина прагне до успіху; більшість людей прагнуть в процесі праці набути нових знань.


  1. Концепція, спрямована на ліквідацію “вузьких місць”, орієнтована на майбутнє відповідно до поставлених цілей і завдань одержання визначених результатів є системою:

а) системного аналізу;

б) облікової політики підприємства;

в) контролінгу;*

г) стратегічного менеджменту.


  1. Ефективність управлінської праці на підприємстві вимірюється відношенням:

а) досягнутого результату до затраченої суми основних і обігових коштів;
б) досягнутого підприємством результату до витрат управлінської праці;*

в) досягнутого підприємством результату до його максимально можливої величини;

г) чисельності управлінських працівників до витрат на оплату їх праці.


  1. Серед підходів до визначення ефективності управління організацією є:

а) застосування синтетичних показників ефективності управління ( коефіцієнт оперативності, надійності тощо);*

б) використання теорії багатокритеріального аналізу функціонування організації;

в) порівняння планових показників з нормативними;

г) розраховують абсолютні показники ефективності капітальних вкладень.


  1. Ефективність організації управління в організації можна оцінити за:

а) динамікою витрат на управління порівняно із загальними витратами виробництва;

б) коефіцієнтом стабільності кадрів;*

в) співвідношенням витрат на удосконалення управління і на сам процес управління;

г) порівнянням витрат на раціоналізацію з результатами діяльності об’єкта управління.


  1. При оцінці ефективності системи управління підприємством використовують групу показників продуктивності управлінської праці, до яких включається:

а) вихід валової продукції на одного середньорічного працівника підприємства;

б) питома вага витрат на управління в собівартості продукції;

в) прибуток, отриманий в розрахунку на одного працівника підприємства;

г) виробництво валової продукції на одного управлінського працівника.*


  1. Діючі або запроектовані системи управління підприємством можна оцінити відношенням:

а) результату від діяльності (який визначають як різницю між виручкою від реалізації продукції і собівартістю її виробництва) до величини затрачених зусиль (сума поточних і капітальних затрат);

б) ефективності виробництва (визначають відношенням фактичної маси прибутку до планової) до економічності персоналу підприємства (фактичної чисельності до нормативної);

в) ефективності господарської діяльності (визначають відношенням прибутку до собівартості) до економічності апарату управління, яку визначають як відношення фактичної чисельності працівників апарату управління до нормативної;

г) ефективності виробництва (яку визначають як відношення фактичної маси прибутку до планової) до економічності апарату управління, яку визначають як відношення фактичної чисельності працівників апарату управління до нормативної.*


  1. Коефіцієнт ефективності управління відображає ступінь використання потенційних можливостей підприємстві розраховується відношенням:

а) фактичного обсягу реалізованої продукції до потенційних можливостей виробництва валової продукції;

б) фактично використаної величини потенціалу підприємства до його сумарної величини;

в) фактичного валового доходу до потенційних можливостей його виробництва;*

г) фактичного обсягу прибутку до його середньогалузевої величини.


  1. Ефективність управлінської праці за річним обсягом товарної продукції розраховується відношенням:

а) річного обсягу готової продукції до середньооблікової чисельності управлінського персоналу;

б) річного обсягу валової продукції до середньооблікової чисельності постійних працівників підприємства;

в) річного обсягу товарної продукції до середньооблікової чисельності управлінського персоналу основних цехів підприємства;

г) річного обсягу товарної продукції до середньооблікової чисельності управлінського персоналу підприємства.*


  1. Загальні річні витрати на управління виробництвом (приведені сумарні витрати на управління) є:

а) сумою річних поточних і відповідних капітальних (одноразових) витрат;

б) сумою річних поточних витрат і добутку нормативного коефіцієнта ефективності на відповідні одноразові витрати;

в) сумою річних поточних витрат і добутку нормативного коефіцієнта ефективності на відповідні одноразові витрати та середньооблікову чисельність управлінського персоналу основних цехів підприємства;

г) сумою річних поточних витрат і добутку нормативного коефіцієнта ефективності на відповідні одноразові витрати і середньооблікову чисельність управлінського персоналу підприємства. *

Схожі:

Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconПитання до испиту з дисципліни «Планування І контроль на підприємстві»
Планування як наука. Процес планування І вибір рішень в умовах ринкової економіки
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconПлан: Вивчення собівартості сільськогосподарської продукції Дослідження...
Тема Витрати виробництва, собівартість, ціни І якість продукції аграрних підприємств
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconМодуль II. Система планування операційної
Практика показує, що більшість виробничих процесів без нормування праці не може бути раціонально організована. Крім того, в умовах...
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconСемінарське заняття 1
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : якість, якість продукції, продукція, послуга,...
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconЗадачами товарознавства як науки є забезпечення наукового підходу до
Визначити задачі товарознавства у срср, пояснити основні умови щодо створення в Україні господарського механізму, що базується на...
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconКафедра обліку, аудиту І статистики методичне забезпечення індивідуальних...
Облік І аудит. Підготовка фахівців банківського профілю потребує постійного підвищення її рівня, оскільки в умовах ринкових відносин...
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconПризначення (до 5 речень)
Максимальний розмір зображення, який може бути роздрукований без явної втрати якості (…см Х …см)
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так icon19 Облік доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо...
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconМаркетингова діяльність підприємства. План
Виробнича (організація виробництва впровадження новітніх технологій, забезпечення якості І конкурентно спроможності продукції, що...
Схематично процес планування І забезпечення рівня якості продукції в ринкових умовах може бути поданий так iconМаркетингова діяльність підприємства. План
Виробнича (організація виробництва впровадження новітніх технологій, забезпечення якості І конкурентно спроможності продукції, що...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка