Нні права та безпеки




Скачати 422.24 Kb.
НазваНні права та безпеки
Сторінка1/3
Дата конвертації23.06.2013
Розмір422.24 Kb.
ТипЗакон
mir.zavantag.com > Право > Закон
  1   2   3




міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
ННІ ПРАВА ТА БЕЗПЕКИ
Кафедра трудового та аграрного права

ФОНДОВА лекція
з дисципліни «Аграрне право»
Тема № 1 Загальні положення аграрного права та законодавства


(2 години)


Для студентів 3 курсу денної форми навчання ННІ «Права та безпеки»


Дніпропетровськ – 2011

Лекцію підготував завідувач кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к.ю.н. Чабаненко М.М.
Рецензенти:

Уркевич В.Ю., доцент кафедри аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», д.ю.н., доцент

Малий В.Ю., доцент кафедри цивільного права Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, к.ю.н.

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри трудового та аграрного права

протокол № 1 від 26.08.2011 р.

^ ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1. Аграрна реформа в Україні.

2. Поняття, предмет та метод аграрного права

3. Система та принципи аграрного права

4. Джерела аграрного права

Висновки

РЕКОМЕНДОВАНА Література:


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141.

  2. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» вiд 18.10.2005 № 2982-IV // Відомості Верховної Ради України вiд 06.01.2006 - 2006 р., № 1, стор. 13, стаття 17.

  3. Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» вiд 17.10.1990 № 400-XII // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 06.11.1990 - 1990 р., № 45, стаття 602.

  4. Аграрне законодавство України: проблеми ефективності: монографія / за ред. В.І. Семчика. – К.: ІДП НАН України, 1998. – 245 с.

  5. Актуальні питання аграрного права України: теорія і практика: монографія / А. М. Статівка, В. Ю. Уркевич, В. М. Корнієнко, Т. В. Курман, О. М. Туєва, Ж. В. Чевичалова, В. П. Жушман, О. О. Погрібний, Н. В. Погорецька, В. С. Кайдашов; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — Х.: ФІНН, 2010. — 234 с.

  6. Багай Н.О. Розвиток науки аграрного права України : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Багай Надія Онуфріївна ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2002. - 243 арк.

  7. Єрмоленко В.М. Теоретичні проблеми аграрних майнових правовідносин: моногр. — К.: Магістр-ХХІ ст., 2008. — 188 с.

  8. Жушман В. П. Предмет і система аграрного права // Правознавство: Доп. та повідомл. ІІІ міжнар. конгресу україністів, 26 – 29 серпня 1996 р. – Х., 1996. – С. 57–62.

  9. Уркевич В.Ю. Аграрні правовідносини в Україні : дис... д-ра юрид. наук: 12.00.06 / Уркевич Віталій Юрійович ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2007.. - 411 арк.

  10. Уркевич В.Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин: монографія. – Х.: Харк. юрид., 2007. – 496 с.

  11. Чабаненко М. М. Про метод в аграрному праві // Право України. – 2004. – №1. – С. 122–124.

  12. Янчук В. Аграрно-господарче право – навчальна дисципліна // Право України. – 2000. – №2.


Вступ
Цією лекцією з теми «Загальні положення аграрного права та законодавства» ми розпочинаємо вивчення навчальної дисципліни «Аграрне право». Змістом цієї лекції є загальнотеоретичні положення галузі аграрного права.

^ Метою цієї лекції є охарактеризувати аграрне право як галузь права, розглянувши його поняття, предмет, метод, систему, принципи та джерела; ввести студентів у проблематику курсу, надати студентам базових, опорних знань з цієї теми, орієнтувати їх на самостійну роботу з вивчення цієї теми, у тому числі в процесі підготовки до семінарських занять та контрольних заходів, передбачених програмою курсу.

^ Зв'язок лекції з попередніми темами. Лекція з теми «Загальні положення аграрного права та законодавства» тісно пов’язана із усіма наступними лекціями курсу, має базове теоретичне та методологічне значення для їх опанування студентами.

^ Зв'язок лекції з іншими навчальними дисциплінами:

1) із загальною теорією держави і права. Саме загальна теорія права займається питаннями галузі права, її ознаками, визначає критерії самостійності галузі права; поняття «галузь права», «предмет галузі права», «метод галузі права», «правовідносини» розробляються на загальнотеоретичному рівні саме цією наукою;

2) із конституційним правом. Основи правового регулювання аграрних відносин базуються на положеннях конституційного права;

3) із цивільним правом, господарським правом, оскільки вони забезпечують загальне правове регулювання статусу юридичних осіб приватного права, зокрема, суб’єктів аграрного права; крім того, ці галузі стосуються регулювання майнових та зобов’язальних відносин в аграрному праві, аграрної виробничо-господарської діяльності;

4) із земельним правом, оскільки саме земля є основним засобом аграрного виробництва;

5) із адміністративним правом, оскільки окремі аграрні відносини мають характер відносин управління;

6) із фінансовим, у тому числі податковим правом, оскільки фінансові відносини в АПК також охоплюються предметом аграрного права;

7) із трудовим правом, оскільки трудові відносини у сільськогосподарських підприємствах також охоплюються предметом аграрного права.
^ 1. Аграрна реформа в Україні.
Україна – одна з найбільших країн Європи. Це велика аграрно-промислова держава, що має відповідні природнокліматичні умови, достатні виробничо-господарські потужності для інтенсивного розвитку сільського господарства. Крім того Україна має могутній земельно-ресурсний потенціал. Із 60,3 млн га земель майже 70% складають сільськогосподарські угіддя (27% чорноземів земної кулі).

Виробництво продуктів харчування та сільськогосподарської сировини, яке здійснюється на цих землях, є основою агропромислового комплексу. Цей комплекс охоплює цілі системи виробничих, переробних, науково-дослідних,
сервісних, та інших підприємств та об'єднань. У сфері с/г виробництва працює майже 4 млн людей.

До кінця 80 років в умовах державної та колгоспно-кооперативної власності основними товаровиробниками с/г продукції були колгоспи та радгоспи, а роль регулятора суспільних відносин у с/г виробництві відігравали спочатку колгоспне, а пізніше сільськогосподарське право.

Проголошення Україною незалежності і прийняття таких Законів як ЗУ "Про власність", "Про підприємства в Україні", ЗК, "Про господарські товариства", "Про КСП", "Про СФГ" та ін., зумовило принципово новий підхід до правового регулювання всієї економіки країни і в тому числі її аграрного сектора. Коло господарюючих суб'єктів значно розширилося - з'явилися їх нові види. Сьогодні сферою аграрного законодавства охоплюється діяльність с/г кооперативів, ФГ, державних та комунальних с/г підприємств, ТОВ, АТ, орендних формувань, приватних с/г підприємств, ОСГ та ін. Така різноманітність суб'єктів обумовлена існуванням різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання. Але незалежно від форми власності та організаційно-правової форми всі вони складають систему товаровиробників с/г продукції.

Аграрна реформа була започаткована прийняттям ВРУ ^ 18 грудня 1990 р. постанови "Про земельну реформу". Реформування існуючих земельних відносин завжди належало до надто складних завдань і найважливіших напрямків соціально-економічної політики держави взагалі і аграрної, зокрема. Адже ці перетворення стосуються насамперед відносин власності на землю, володіння, використання і розпорядження земельними ресурсами як основним засобом виробництва у сільському господарстві, просторовою базою для розташування будь-яких об'єктів.

Соціально-економічні та політичні умови в яких здійснюється земельна реформа надзвичайно несприятливі, складні і неоднозначні. Економічна криза, що охопила майже всі сфери суспільства, змушує у пошуках шляхів подолання цієї кризи вдаватися до застосування термінових, навіть пожежних, а тому недостатньо виважених заходів. До того ж навколо питань земельної реформи довгий час точилася гостра політична боротьба. Земельні відносини є серцевиною аграрної політики, їх реформування та удосконалення повинно вирішити питання економічних інтересів селянина. Без реального власника немає і справжнього інтересу, немає відповідальності. Отже, наближення с/г працівника до власності на землю та інші засоби виробництва треба розглядати як одне з найважливіших завдань земельної і аграрної реформи. Тут має бути дотриманий основний принцип соціальної справедливості у земельних відносинах - земля повинна належати тому, хто її обробляє. Однак, це не єдина точка зору, досить часто висловлюються і протилежні думки, які аргументуються тим, що земля не повинна бути приватною власністю, оскільки не створена працею людини, і що земельні відносини здатна вирішити не приватна власність, а відповідні економічні механізми, форми і методи господарювання та державна підтримка селянина.

Одним із важливих завдань земельної реформи є формування ринку землі. Без такого ринку навряд чи можна вважати логічно завершеним перетворення земельних відносин на зразок європейських. Але тут треба усвідомлювати, що не може існувати абсолютно вільного земельного ринку і необмеженого права приватної власності на землю, безконтрольних операцій з її купівлею-продажем. Отже, реформування земельних відносин в Україні процес поступовий і довгочасний. Він потребує відповідної законодавчої та нормативної бази. Можна стверджувати, що успішне вирішення завдань земельної реформи потребує комплексного проведення юридичних, економічних та організаційних заходів стосовно удосконалення цих відносин. Насамперед сучасність потребує прийняття нормативних актів, передбачених нормами ЗК.

Другою складовою частиною аграрної реформи є реструктуризація с/г підприємств заснованих на колективній формі власності. Колективна форма власності та засновані на ній організаційно-правові форми аграрних формувань у багатьох випадках показали свою нежиттєздатність. Це визначило необхідність реформування економіки аграрного сектора, а саме перетворення колективної власності та заснованих на ній колективних підприємств у підприємства засновані на приватній власності.

Правовою основою проведення таких перетворень став ^ Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 р. Він спрямований на поглиблення та прискорення земельної реформи, а також на здійснення організаційно-економічних заходів щодо розвитку приватних принципів господарювання. Відповідно до Указу колективні с/г підприємства мають бути реформовані в с/г підприємства з приватною формою власності на землю і майно, а саме у: 1) приватні с\г підприємства, які підпадають під загальний правовий режим таких підприємств; 2) приватно-орендні підприємства, які крім власної земельної ділянки можуть орендувати землю у інших власників (фізичних, юридичних осіб, держави, територіальної громади). Таке підприємство може орендувати і майно (техніку, засоби виробництва)1; 3) фермерські господарства, статус яких визначено ЗУ "Про ФГ"; 4) с\г господарські товариства (АТ, ТОВ), - відповідно до ЗУ "Про господарські товариства"; 5) сільськогосподарські кооперативи, що функціонують згідно із ЗУ "Про сільськогосподарську кооперацію".

Указом передбачається також формування необхідної інфраструктури аграрного ринку в тому числі аграрних бірж, оптових ринків, агроторгових домів, аукціонів, ярмарків, заготівельних кооперативів, яка б забезпечувала заготівлю і реалізацію с/г продукції та постачання виробникам необхідних матеріально-технічних ресурсів.

Досвід майже всіх розвинутих країн показує, що сільське господарство набагато залежить від державної підтримки, різноманітних економічних заходів і стимулів (фінансування, кредитування, ціноутворення, страхування). Тому одним із напрямків аграрної реформи має бути впровадження названих економічних важелів, а також зміна системи та розмірів оподаткування для с\г виробників, які б передбачали застосування відповідних податкових пільг.

Оскільки аграрні перетворення пов'язані з трансформацією всієї економіки країни, то процес реформування триватиме відносно довгий час.


Висновок. Таким чином, можна визначити декілька складових аграрної реформи:

  • проведення земельної реформи;

  • перетворення майнових відносин власності в АПК;

  • формування в процесі зміни майнових та земельних відносин власності нових суб'єктів господарської діяльності, найбільш адаптованих до ринкових умов;

  • формування ринку і ринкової аграрної інфраструктури;

  • застосування державних важелів підтримки розвитку підприємництва на селі.

Кінцева мета зазначених перетворень - створення конкурентноспроможного, в тому числі на міжнародному ринку, аграрного сектора, який забезпечував би продовольчу безпеку країни та достатній рівень доходів селян, як основи соціальної стабільності на селі.

^ 2. Поняття, предмет та метод аграрного права
Сільськогосподарське виробництво характеризується деякими ознаками, які відрізняють його від інших сфер діяльності людини. До таких ознак відносяться: різноманітність видів праці, сезонність виробництва, розрив між періодом трудового процесу та його результатами, залежністю від природно-кліматичних умов тощо. В с/г підприємствах можуть працювати як члени цих підприємств, так і особи, які уклали трудову угоду з цим підприємством і залежно від цього здійснюється різне правове регулювання їх трудової діяльності. Всі ці особливості вказують на те, що правове регулювання с/г праці неможливе здійснити лише нормами трудового права.

В процесі с/г виробництва виникають також майнові, земельні, управлінські, фінансові правовідносини, які мають свою аграрну специфіку. Таким чином, ці та інші особливості сільського господарства об’єктивно зумовлюють формування галузі аграрного права.

На даному етапі розвитку аграрне право складається в систему, яку слід розглядати у чотирьох аспектах: 1. Як самостійну галузь законодавства. Законодавчий процес безперервний, особливо останнім часом. Практична діяльність потребує прийняття нових законів, правові норми постійно змінюються, уточнюються. Все це приводить до значного накопичення законодавчого матеріалу. 2. Як галузь права. АП складає невід'ємну частину права України. За допомогою аграрно-правових норм визначається правове становище всіх виробників с/г продукції, регулюється їх виробничо-господарська діяльність, організаційні, майнові, трудові, господарсько-договірні та інші відносини. Через систему аграрних правовідносин здійснюється залучення правових норм інших галузей права. Питання про те, чи є АП самостійною галуззю права є дискусійний. Ми його розглянемо нижче. 3. Як галузь правової науки. Це сума знань про аграрне законодавство, про аграрно-правові норми, аграрні правовідносини. Наука АП охоплює історію виникнення аграрного законодавства та перспективи його розвитку. Зараз зростає кількість наукових розробок, які тягнуть за собою посилення законотворчої роботи. 4. Як учбову дисципліну, за допомогою якої вивчається аграрне право, законодавство та ефективність його застосування.

^ Аграрне право - це спеціалізована, комплексна, інтегрована галузь права, яка являє собою сукупність встановлених або санкціонованих державою правових норм, а також локальних норм, що прийняті у встановленому порядку самими с\г підприємствами, в яких закріплюються основні принципи, форми і порядок діяльності і організації с/г підприємств та об'єднань, які регулюють їх взаємовідносини між собою і з державою.
  1   2   3

Схожі:

Нні права та безпеки icon3 курсу юридичного факультету нні права та безпеки (денна форма навчання) 15, 16 тиждень

Нні права та безпеки icon3 курсу юридичного факультету нні права та безпеки (денна форма навчання) 15, 16 тиждень

Нні права та безпеки icon№28: Транспортні зобов’язання
Лекцію підготував викладач кафедри цивільно-правових дисциплін нні права та безпеки ддувс іванісова Ю. В
Нні права та безпеки iconДніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Укладач: Рибіцький С. Б. – викладач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету нні права та безпеки ддувс
Нні права та безпеки iconЗатверджую
Робоча програма навчальної дисципліни «Податкове право» для студентів 3 курсу юридичного факультету нні права та безпеки, напряму...
Нні права та безпеки iconДніпропетровський державний університет внутрішніх справ факультет...
Адміністративне право – професор кафедри загально правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент Доненко В. В
Нні права та безпеки iconЛекція 2 з дисципліни : «Податкове право» Тема: «Податкове право та податкові правовідносини»
Лекцію підготувала Фокша Л. В. – викладач кафедри економіко-правових дисциплін юридичного факультету нні права та безпеки ддувс
Нні права та безпеки iconМетодичні рекомендації по підготовці та написанню курсових робіт
«Цивільне право» для студентів 3 курсу денної форми навчання [Текст] : методичні рекомендації / Укладач к ю н. Волкова Н. В. – Дніпропетровськ:...
Нні права та безпеки iconЗ навчально-методичної та наукової роботи підполковник міліції О. М. Обушенко
Робоча програма навчальної дисципліни «Земельне право» для студентів 3 курсу юридичного факультету нні права та безпеки денної форми...
Нні права та безпеки iconЗ навчально-методичної та наукової роботи підполковник міліції О. М. Обушенко
Робоча програма навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право» для студентів 2 курсу юридичного факультету нні права та безпеки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка