Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни




НазваНавчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни
Сторінка7/11
Дата конвертації07.07.2013
Розмір1.59 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема № 15. Правове регулювання ціноутворення.
Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України «Про економічну самостійність Української РСР» самостійно здійснює політику цін.

У відповідності до ст. 10 Господарського кодексу України одним із основних напрямів економічної політики, що визначається державою, є цінова політика, спрямована на регулювання державою відносин обміну між суб’єктами ринку з метою забезпечення еквівалентності в процесі реалізації національного продукту, дотримання необхідної паритетності цін між галузями та видами господарської діяльності, а також забезпечення стабільності оптових та роздрібних цін.

Згідно ч. 2 ст. 12 Господарського кодексу України одним із основних засобів регулюючого впливу на діяльність суб’єктів господарювання є регулювання цін і тарифів.

При аналізі першого питання слід звернути увагу на положення Глави 21 Господарського кодексу України «Ціни і ціноутворення у сфері господарювання» (статті 189-192) та Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 року.

Відповідності до ч.1 ст.189 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), які реалізують суб’єкти господарювання. При цьому термін «тариф» в даній частині вживається щодо господарських зобов’язань, пов’язаних з наданням послуг, і є встановленим компетентними органами розміром плати за надання послуг певного виду (наприклад, зв’язку, транспортування, зберігання тощо).

Згідно ч.2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни – граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на яких встановлено державні ціни.

Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах – також за рішенням суб’єкта господарювання.

У практиці господарювання розрізняють два види вільних цін:

а) відпускні ціни, тобто ті, які встановлюються суб’єктом господарювання – виробником продукції (товарів). Інакше вони ще називаються цінами виробника;

б) договірні ціни, тобто ціни, що встановлюються у договорі за домовленістю сторін.

Державні (фіксовані та регульовані) ціни встановлюються:

  • на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення (перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України);

  • на продукцію (послуги) суб’єктів господарювання – природних монополістів (переліки видів продукції (послуг) зазначених суб’єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України);

  • на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України.

Певні особливості має ціноутворення при здійсненні експортно-імпортних операцій. Відповідно до ч. 4 ст. 189 та ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» при здійсненні експортно-імпортних операцій у розрахунках із зарубіжними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

За загальним правилом контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються її суб’єктами на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках під час укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Проте у ряді випадків Міністерство економіки України може запроваджувати на товари індикативні ціни, які є обов’язковими до використання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні та здійсненні зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Під індикативними розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції, з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України.

У відповідності до ч.3 ст. 19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання у сфері цін і ціноутворення, а саме з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги. У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

З метою забезпечення стабільності оптових і роздрібних цін законом можуть бути встановлені державні фіксовані та регульовані ціни на ресурси, які визначально впливають на загальний рівень і динаміку цін, а також ціни на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення, на продукцію (послуги) суб’єктів господарювання – природних монополістів, на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи місцевого самоврядування, у межах своїх повноважень, окреслених законом, мають право встановлювати комунальні фіксовані та регульовані ціни на продукцію та послуги, виробництво та надання яких здійснюється комунальними підприємствами.

Спеціалізований контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснює Державна інспекція з контролю за цінами. Щодо цін, встановлених на продукцію монопольних утворень, функції контролюючого органу покладено на Антимонопольний комітет України. Звернемо увагу на правове становище Державної інспекції з контролю за цінами.

Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:

організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Основні питання.

1. Поняття та види цін, їх функції.

2. Правове забезпечення ціноутворення в Україні.

3. Контроль за додержанням дисципліни цін.

Питання для самоконтролю.

1.Законодавство України про ціни та ціноутворення.

2.Ціна у господарських зобов’язаннях.

3.Вільні ціни.

4.Державні та комунальні ціни.

5.Особливості ціноутворення при здійсненні експортних та імпортних операцій суб’єктами господарювання.

6.Державний контроль та нагляд за цінами та ціноутворенням.

7.Правове становище Державної інспекції з контролю за цінами.
Завдання.

1. Подайте повний перелік нормативно-правових актів, якими регламентується ціноутворення в залежності від його юридичної сили в наступній схемі:

Нормативно-правовий акт (назва)

Статті

1.




2. і т.д.






Теми рефератів.

1.Ціна у господарських зобов’язаннях.

2.Державний контроль та нагляд за цінами та ціноутворенням.

3.Правове становище Державної інспекції з контролю за цінами.

Рекомендовані нормативні акти:

1,2,4,6,7,9,10,23;
Рекомендована література:

71, 85, 93-96,100,101, 117-119,122, 124,125,128,129.
Тема № 16. Захист прав споживачів
Дане питання врегульоване Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політки у сфері захисту прав споживачів.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також суди відповідно до законодавства.

Ключовими поняттями даного питання є:

Споживач – це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Споживач має право на те, що продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Виробник – суб’єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе я про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торгівельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання; або імпортує товар.

Виробник несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю або майну споживача, що виникла у зв’язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від рівня його наукових і технічних знань.

Недолік – це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від позивача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунений;

б) його усунення потребує понад 14 календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

^ Гарантійний строк – строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг.

^ Строк придатності – строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Основні питання:


  1. Основні права та обов’язки споживачів.

  2. Відповідальність виробника.

  3. Гарантійні зобов’язання.

  4. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.


Питання для самоконтролю:

  1. Ким та якими нормативно-правовими актами забезпечується захист прав споживачів.

  2. Право споживача на інформацію про продукцію.

  3. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості.

  4. Права споживача при придбанні товару належної якості.

  5. Основні зобов’язання споживача.

  6. У якому випадку виробник звільняється від відповідальності?

  7. Які права має споживач у разі придбання ним товару неналежної якості?

  8. Які властивості товару можуть бути визнані недоліком/істотним недоліком?

  9. Судовий захист прав споживачів.


Завдання:

1) Громадянка Труш В.І. придбала на ринку Барабашова термос для харчових продуктів. Коли вдома вона випробувала окропом, термос почав розповсюджувати неприємний запах хімічної речовини та через годину окріп охолонув до рівня кімнатної температури. Труш В.І. невдоволена істотними недоліками товару звернулася до продавця, в якого придбала термос. Але продавець сказав, що він не продавав їй ніякого термосу і взагалі заявив, що купований на ринку товар не підлягає поверненню. Постраждала звернулася до Товариства захисту прав споживачів.

Які права має споживач в разі придбання ним товару неналежної якості? Чи може Товариство захисту прав споживачів притягнути продавця неякісного товару до відповідальності? Що для цього потрібно?

2) Ігнатенко Л.Я. звернулася до суду з позовом до приватного підприємця Войнаровського О.Р. про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив її право споживача на інформацію про якість товару, зокрема не повідомив, що дублянку рекомендовано чистити лише в спеціалізованих хімчистках, а не прати в домашніх умовах. Відповідач відмовився задовольнити позов, обґрунтовуючи тим, що продав їй товар належної якості, який містив на собі ярлик з відповідною інформацією, а дефекти з'явились внаслідок звичайної експлуатації дублянки та застосування на виробі розчинників побутового характеру.

Яке рішення повинен прийняти суд?

3) Громадянин Сирніков С. В. звернувся до суду з позовом до магазину «Білий слон» про розірвання договору купівлі-продажу мікрохвильової пічі, оскільки під час її продажу продавець-консультант не надав інформацію, а також інструкцію про порядок експлуатаціі товару. В результаті, не маючи належної інформації про правила використання мікрохвильової пічі, позивач під час її експлуатаціїї використовував металевий посуд, що заборонено інструкцією і що призвело до виходу даного електроприладу з ладу.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Теми рефератів:

1. Зміст законодавства про захист прав споживачів.

2. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Рекомендовані нормативні акти:

1. Закон України «Про захист прав споживачів»

Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 3, 19, 22, 24, 27, 31, 41,42

Рекомендована література:

3, 6, 7, 8, 11, 37, 50, 84, 100, 101, 113, 117, 118

^ Тема 17. Загальна характеристика господарських зобов’язань
Вивчення даної теми у значній мірі базується на базових положеннях цивільного права, які стосуються цивільних зобов’язаннях та договорах. Окрім цього, при вивченні цієї теми необхідно звернутися й до відповідних положень господарського права. На базі вказаних вище положень потрібно визначити поняття господарських зобов’язань, вказати їх види та визначити особливості та відмінності від цивільних зобов’язань. При з’ясуванні видів господарських зобов’язань слід окремо визначити зміст майново-господарських, організаційно-господарських, публічних та інших господарських зобов’язань.

Окремо слід з’ясувати особливості виконання та припинення господарських зобов’язань та відмінність виконання та припинення господарських від цивільних зобов’язань.

При вивченні господарських договорів, як основної підстави виникнення господарських зобов’язань, необхідно з’ясувати поняття та ознаки господарського договору, його функції та види. Виходячи з цього необхідно провести порівняння господарських та цивільних договорів. На основі загальних положень цивільного права про договори та спеціальних норм господарського права необхідно встановити у чому полягають особливості укладання, виконання, забезпечення виконання, зміни та розірвання господарських договорів, їх змісту та форми.
Основні питання:
1. Поняття та підстави виникнення господарських зобов’язань.

2. Види господарських зобов’язань.

3. Поняття та ознаки господарського договору.

4. Види господарських договорів, їх характеристика.

5. Порядок укладання, зміни та розірвання господарського договору.
Питання для самоконтролю:


  1. Виконання господарських зобов’язань.

  2. Забезпечення виконання господарських зобов’язань.

  3. Припинення господарських зобов’язань.

  4. Функції господарського договору.

  5. Укладання, зміна та розірвання господарського договору.

6. Зміст та форма господарського договору.
Завдання:

1) Складіть порівняльну таблицю з зазначенням норм Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють зміст, підстави виникнення, порядок виконання та припинення цивільних та господарських зобов’язань.

2) Складіть порівняльну таблицю з зазначенням норм Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють зміст, порядок укладання та припинення цивільних та господарських договорів.

3) Складіть письмово структурно-логічну схему видів господарських договорів. Підстави для класифікації договорів оберіть самостійно.
Теми для рефератів:


  1. Поняття та характеристика майново-господарських та організаційно-господарських зобов’язань.

  2. Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання.

  3. Зміст та форма господарського договору.



^ Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 3, 7,8, 9,19, 22, 24, 26, 27, 31, 41,42

Рекомендована література:

3,4, 6, 7, 8, 9, 11, 12, ,16, 20, 34, 37, 50, 84, 100, 101, 113, 117, 118


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право»
Гелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право». К.: Навс, 201 І. 60 с
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни icon3 Закони України
Завдання для до практичних занять з навчальної дисципліни «Господарське право»
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни трудове право
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Процевський О. І
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМетодичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських І практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГосподарське право україни методичні вказівки
Господарське право України: Методичні вказівки до проведення практичних занять для студентів напряму підготовки 030401 «Правознавство»...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМ инистерство освіти І науки України Донецький національний університет...
Навчально-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Забезпечення виконання зобов'язань” (для студентів спеціальності 030401 „Правознавство”...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка