Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни




НазваНавчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни
Сторінка6/11
Дата конвертації07.07.2013
Розмір1.59 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема 13. Особливості ліквідації суб’єкта господарювання у зв’язку з банкрутством.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Провадження у справах про банкрутство може проходити такі стадії:

1)порушення провадження у справі;

2)підготовче засідання господарського суду;

3)виявлення кредиторів та інвесторів;

4)попереднє засідання господарського суду;

5)визнання боржника банкрутом та оголошення про банкрутство;

6)припинення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, студенту (слухачу) при розгляді даного питання необхідно розглянути кожну стадію та її проаналізувати на підставі чинного законодавства.

Розпочинаючи розгляд третього питання необхідно вказати, що відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Щодо розгляду четвертого питання статтею 60 Господарського кодексу України передбачений загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання.

Так, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений Господарським кодексом України. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством.

Розкриваючи сутність п’ятого питання у відповідності до ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» черговість задоволення вимог кредиторів є наступною. Так, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому вищевказаною статтею:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;

в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування;

г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в передбаченому порядку.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.

Основні питання.

1. Поняття банкрутства та його правове значення.

2. Провадження у справах про банкрутство.

3. Санація боржника.

4. Ліквідаційна процедура, порядок призначення ліквідатора та створення ліквідаційної комісії.

5. Черговість задоволення вимог кредиторів.

Питання для самоконтролю.

1.Поняття та ознаки банкрутства.

2.Сторони у справі про банкрутство.

3.Стадії провадження у справі про банкрутство.

4.Санація боржника, порядок її проведення.

5.Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.

6.Правові засоби запобігання банкрутству суб’єктів господарської діяльності.
Завдання.

1.Розкрийте сутність заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації.

2. Іванов І.І., який є підприємцем, звернувся із заявою про порушення справи про його банкрутство господарського суду. Який порядок банкрутства суб’єкта господарської діяльності – громадянина?

3. Голова фермерського господарства «ЮК» Сидоров В.В. після закінчення сільськогосподарських робіт та у зв’язку з неспроможністю задовільнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями звернувся з заявою про порушення справи про банкрутство даного господарства до господарського суду. При цьому Петров В.В., який є членом фермерського господарства «ЮГ», категорично заперечував проти цього.

Дайте аргументований коментар даної ситуації.

Які підстави для визнання фермерського господарства банкрутом?

Який порядок провадження у справах про банкрутство фермерського господарства згідно чинного законодавства?

4. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виніс ухвалу про проведення санації товариства з обмеженою відповідальністю «Бригантина». З дня винесення ухвали про санацію повноваження генерального директора, який є одночасно його одноособовим засновником та ревізійної комісії ТОВ, не були припинені. Крім того, генеральний директор виявив бажання стати керуючим санацією даного підприємства.

Дайте аналіз даної ситуації?

Що таке санація?

Яка процедура призначення санації?

Права та обов’язки керуючого санацією.
Теми рефератів:

  1. Поняття та загальна характеристика банкрутства.

  2. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання на підставі рішення суду.

  3. Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.


Рекомендовані нормативні акти:

1,2,4,6,7,9,10,23;
Рекомендована література:

71, 85, 93-96,100,101, 117-119,122, 124,125,128,129.


^ Тема № 14. Правове регулювання обмеження монополізму та захисту суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.
Один з основних принципів ринкової економіки є вільна конкуренція товаровиробників. Конкуренція є потужним стимулом економічного росту, поліпшення якості продукції і прискорення науково-технічного прогресу в суспільстві.

На вищому рівні на підставі ч.2 ст.42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності та не допускає зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Економічною конкуренцією (конкуренцією) визнається змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначити умови обороту товарів на ринку (ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Нормативно-правовими актами в сфері захисту конкуренції (антимонопольно-конкурентне законодавство) є Конституція України (ч.2 ст.42), міжнародні нормативно-правові акти, які ратифіковані Верховною Радою України, Господарський кодекс України (ст.ст.18, 25-41), Кримінальний кодекс України (ст.ст.228, 229, 231, 232), Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.ст.164-3,166-1,166-2,166-3,166-4), закони України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України» та ряд інших підзаконних нормативно-правових актів.

Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.

Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

На підставі вищевказаного, при вивченні даної теми слід звернути увагу на наступне:

  1. Визначення конкуренції, недобросовісної конкуренції, монополізму.

  2. Поняття антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, узгоджених дій малих або середніх підприємців, стосовно постачання або використання товарів, стосовно прав інтелектуальної власності, узгоджені дії, які можуть бути дозволені. Окремо слід проаналізувати монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

  3. Визначення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

  4. Поняття та змісту обмежувальної та дискримінаційної діяльності суб’єктів господарювання, об’єднань.

  5. Правове становище Антимонопольного комітету України.

  6. Відповідальність в сфері порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.


Основні питання:


  1. Поняття та ознаки монополізму. Розвиток антимонопольного законодавства та законодавства про недобросовісну конкуренцію.

  2. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. Монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання, зловживання ним.

  3. Поняття та види недобросовісної конкуренції.

  4. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства. Правове становище Антимонопольного комітету України.

  5. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.


Питання для самоконтролю:


  1. Поняття та ознаки монополізму.

  2. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.

  3. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

  4. Монопольне (домінуюче) положення, зловживання ним та його наслідки

  5. Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання, об’єднань

  6. Поняття, ознаки та види недобросовісної конкуренції.

  7. Недобросовісна реклама та її наслідки.

  8. Правове становище Антимонопольного комітету України згідно чинного законодавства.

  9. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання

  10. Розгляд заяв та справ про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання.

  11. Санкції за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.


Завдання:
1. Скласти в письмовому вигляді розгорнуту схему, яка б відображала розвиток антимонопольного законодавства та законодавства про недобросовісну конкуренцію, витримуючи відповідну ієрархію: Конституція України – Закони України – підзаконні нормативні акти.
2. Цукровий завод займає монопольне положення на регіональному ринку надання послуг по заготівлі та переробці цукрового буряку сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств. Під час планової перевірки територіальним відділенням Антимонопольного комітету було встановлено, що заводом було укладено і реалізовано 50 договорів з сільськогосподарськими підприємствами на умовах, що 70 процентів продукції отримує господарство, а 30 процентів залишається заводу як оплата за переробку сировини. З фермерськими господарствами було укладено 155 договорів на умовах, що 65 процентів продукції отримує господарство, а 35 процентів залишається в розпорядженні заводу.

Чи порушив завод антимонопольне законодавство? Дайте аргументовану відповідь.

3. До територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся з заявою завод будівельних матеріалів в зв’язку з тим, що інше підприємство на вітрині свого магазину розмістив черепицю неналежної якості з надписом: “Шановні покупці, таку “якісну” черепицю ви можете придбати у наших сусідів на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як за якісну. Подумайте.”

В процесі розслідування було встановлено, що за період 2009-2010 років претензій від споживачів на якість черепиці заводу будівельних матеріалів не поступало. Дайте кваліфіковану оцінку ситуації.
Теми рефератів:


  1. Розвиток антимонопольного законодавства та законодавства про недобросовісну конкуренцію.

  2. Поняття та види недобросовісної конкуренції.

  3. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.

  4. Правовий статус Антимонопольного комітету України.

  5. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.


^ Рекомендовані нормативні акти:

1 - 4, 10 -12
Рекомендована література:

9, 28, 30, 45, 47, 52, 59, 60, 69, 100, 106, 108 - 112, 117, 118

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право»
Гелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право». К.: Навс, 201 І. 60 с
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни icon3 Закони України
Завдання для до практичних занять з навчальної дисципліни «Господарське право»
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни трудове право
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Процевський О. І
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМетодичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських І практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГосподарське право україни методичні вказівки
Господарське право України: Методичні вказівки до проведення практичних занять для студентів напряму підготовки 030401 «Правознавство»...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМ инистерство освіти І науки України Донецький національний університет...
Навчально-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Забезпечення виконання зобов'язань” (для студентів спеціальності 030401 „Правознавство”...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка