Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни




НазваНавчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни
Сторінка5/11
Дата конвертації07.07.2013
Розмір1.59 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема № 10. Правове становище виробничих кооперативів
Підприємством колективної власності відповідно до ч.1 ст. 93 Господарського кодексу визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника або засновників.

Ч. 2 ст. 93 ГКУ відносить до підприємств колективної власності:

- виробничі кооперативи;

- підприємства споживчої кооперації;

- підприємства громадських та релігійних організацій;

- інші підприємства, передбачені законом.

Кооперативом, відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" визнається юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Виділяють три основні види кооперативів:

  • виробничі кооперативи;

  • обслуговуючі кооперативи;

- споживчі кооперативи.

Одним із найпоширеніших видів підприємств колективної власності є виробничий кооператив. Його правове становище визначається положеннями Глави 8 ЦКУ, Глави 10 ГКУ та Законом України "Про кооперацію".

Виробничим кооперативом визнається добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об’єднанні пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Пайовий внесок або пай – це майновий поворотний внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Управління справами виробничого кооперативу здійснюється відповідними органами управління. Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори членів кооперативу; виконавчим – правління на чолі з головою ( у кооперативі, до складу якого входить менше 10 членів, обирається лише голова); контрольним органом виробничого кооперативу є ревізійна комісія (ревізор, якщо до складу кооперативу входить менше 10 членів), а в кооперативах з кількістю членів понад 50 додатково може обиратися спостережна рада, яка контролює діяльність правління.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ч.2 ст. 95 ГКУ).

Виробничі кооперативи здійснюють свою діяльність за наступними принципами:

  • добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

  • особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

  • відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

  • демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;

  • розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

  • контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.


Основні питання:

    1. Поняття та ознаки виробничого кооперативу.

    2. Права та обов'язки членів виробничого кооперативу.

    3. Управління виробничим кооперативом.

    4. Правовий режим майна виробничого кооперативу.

    5. Органи управління виробничим кооперативом та їх компетенція.


Питання для самоконтролю:

  1. Поняття, види та особливості кооперативів.

  2. Які підприємства належать до підприємств колективної власності?

  3. З якою метою створюються виробничі кооперативи?

  4. Поняття та основні ознаки виробничого кооперативу.

  5. Членство у виробничому кооперативу.

  6. Основні права та обов’язки членів виробничого кооперативу.

  7. Загальні збори членів виробничого кооперативу.

  8. Правління виробничого кооперативу.

  9. Спостережна рада виробничого кооперативу.

  10. Ревізійна комісія виробничого кооперативу.

  11. Обов'язкова наявність яких фондів передбачена у виробничому кооперативі?

  12. За якими принципами здійснюють свою діяльність виробничі кооперативи?

  13. Поняття пайового внеску.

  14. Припинення діяльності виробничого кооперативу.


Завдання:

  1. Після смерті громадянина Нікіфорова О. О., який був одним із членів виробничого кооперативу, його син вирішив вступити до даного кооперативу та стати його членом. Але інші члени кооперативу виступили проти його вступу у кооператив і рішенням загальних зборів було вирішено виділити його частку, що дісталася йому у спадок в натурі. Син Нікіфорова О. О., вважаючи рішення загальних зборів незаконним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Чи є рішення загальних зборів законним? Вирішення яких питань входить до повноважень загальних зборів?

  1. Іваненко Д. В., який був членом будівельного кооперативу окрім того самостійно займався поставкою будівельних матеріалів різним суб’єктам господарювання. Вищий орган управління даного кооперативу прийняв рішення про примусове виключення Іваненка Д. В. із числа учасників кооперативу, оскільки вважали, що його власна трудова діяльність конкурує з діяльністю кооперативу та суперечить його інтересам. Іваненко звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

Яке рішення повинен прийняти суд?

  1. При створенні виробничого кооперативу троє учасників, що мали намір вступити до кооперативу в ролі пайового внеску внесли відповідні грошові суми і лише один учасник вніс в ролі пайового внеску земельну ділянку. Через рік діяльності кооперативу учасники, які внесли грошові суми прийняли рішення про продаж земельної ділянки, переданої четвертим членом кооперативу без його згоди для розрахунку з кредиторами. Член кооперативу, без згоди якого була продана земельна ділянка, звернувся з позовом до суду.

Яке рішення повинен прийняти суд?
Теми рефератів:
1.Права та обов’язки членів виробничого кооперативу.

2.Правовий режим майна виробничого кооперативу.

3.Зміст законодавства про кооперацію.

Рекомендовані нормативні акти:

1,2,4, 10, 33-35,38

Рекомендована література:

44, 47, 48, 62, 65, 75, 81, 84, 87, 100, 101, 107, 114, 115, 119, 123, 124, 136, 141, 146, 156-159.

Тема № 11. Правове становище підприємств та їх об’єднань
Домінуюче місце серед суб'єктів господарського права належить такому суб'єктові, як підприємство. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах та послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб'єкта є центральною частиною системи господарського права України, його правовою основою.

Правове становище підприємств визначається положеннями Глави 7 Господарського кодексу України та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 62 ГКУ підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.

Підприємство є самостійним суб’єктом. Підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України. Як господарюючий суб’єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну, торгівельну та іншу господарську діяльність. Як правило, підприємства належать до комерційних, спрямованих на отримання прибутку, організацій, хоч можуть створюватися і для некомерційної діяльності (ч.2 ст.62 ГКУ).

Підприємство має необхідне для суб’єкта господарювання майно. Це основні та оборотні кошти, інші цінності, якими воно володіє, користується і розпоряджається на праві власності, оперативного управління чи господарського відання. Також підприємство має печатку Ії своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Залежно від форм власності ч.1 ст. 63 ГКУ виділяє такі види підприємств:

  • приватне, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання;

  • підприємство, що діє на основі колективної власності;

  • комунальне, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

  • державне, що діє на основі державної власності;

  • підприємства, засновані на змішаній формі власності.

Залежно від способу утворення та формування статутного фонду (ч.3 ст. 63 ГКУ) виділяють наступні види підприємств:

  • унітарні, що утворюються одним засновником, який виділяє необхідне для того майно; формує статутний фонд, не поділений на частки; затверджує статут; розподіляє доходи; безпосередньо або через керівника керує підприємством; вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства;

  • Корпоративне, що утворюється двома і більше засновниками за їх спільним рішенням; діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників);їх спільного управління справами.

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства поділяються на:

  • малі, в яких середньо облікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні;

  • великі, в яких середньо облікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні;

  • середні – усі інші підприємства.

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менше як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст. 126 ГКУ, підприємство визнається дочірнім.

Згідно з ч.1 ст. 118 ГКУ об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Ч.1 ст. 120 ГКУ встановлює такі організаційно-правові форми об’єднань підприємств:

Асоціація – це договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Корпорація - це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети.

Концерн – це статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Основні питання:

  1. Поняття підприємства та його основні ознаки.

  2. Види та організаційно-правові форми підприємств.

  3. Правове положення майна підприємств і джерела його формування.

  4. Поняття, ознаки, види та організаційно-правової форми об’єднань підприємств.

  5. Органи управління об’єднанням підприємств.


Питання для самоконтролю:

  1. Чим відрізняється підприємство від інших суб’єктів господарських правовідносин?

  2. Які підприємства належать до категорії малих підприємств?

  3. Розкрийте поняття «державне комерційне підприємство». Чим воно відрізняється від казенного підприємства?

  4. Що таке унітарне підприємство?

  5. Що таке корпоративне підприємство?

  6. В яких галузях народного господарства створюються казенні підприємства?

  7. Які види та організаційно-правові форми об’єднань підприємств можуть створюватися за законодавством України?

  8. Порядок управління об’єднаннями підприємств.

  9. Вихід учасника з об’єднання підприємств.

  10. Припинення діяльності об’єднання.


Завдання:

1) Складіть таблицю відмінностей між такими організаційно-правовими формами об’єднань підприємств, як концерн та консорціум.

2) Для спільної діяльності три банки вирішили створити банківське об’єднання у формі асоціації, розробили статут даного об’єднання та пройшли державну реєстрацію. В процесі діяльності даного об’єднання один із банків вирішив вийти з кола його учасників та почав вимагати свою частку, але йому було відмовлено, оскільки останній рік діяльності даного об’єднання не приносив їм доходів, а навіть навпаки був збитковим. Яке рішення повинен прийняти суд?
Теми рефератів:

1.Правове становище казенного підприємства.

2.Правове положення майна підприємств і джерела його формування.

3.Асоційовані підприємства: поняття та ознаки.
Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 4

Рекомендована література:

8, 13, 42, 44, 100, 101, 128, 129

^ Тема 12. Загальна характеристика припинення господарської діяльності. Реорганізація та ліквідація суб’єктів господарювання.
Розглядаючи поняття припинення звернемо увагу на той спектр нормативно-правових актів, якими воно регулюється. Припинення діяльності суб’єктів господарювання регулюється наступними нормативно-правовими актами, а саме Цивільним кодексом України (ст.ст. 104-112), Господарським кодексом України (ст.ст.59-61), законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства» (ст.ст.19-21), «Про акціонерні товариства» (Розділ ХVI) тощо.

У відповідності до ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Звертаючись до другого питання слід вказати, що існує два способи припинення юридичної особи залежно від того, чи відбувається правонаступництво: 1) передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам; 2) ліквідація. Передання майна відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення. Термін «реорганізація» у Цивільному кодексі України не використовується, однак цей термін продовжує використовуватися в Господарському кодексі України.

Звертаючись до третього питання слід вказати, що під реорганізацією розуміють припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов’язків до правонаступника в порядку правонаступництва до іншої (інших) юридичних осіб.

У відповідності до ч.2-5 ст. 59 Господарського кодексу України передбачені види реорганізації суб’єктів господарювання – злиття, приєднання, поділ, перетворення.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Під ліквідацією слід розуміти припинення юридичної особи без правонаступництва, тобто без переходу до інших осіб прав та обов’язків ліквідованого суб’єкта.

У відповідності до ч.6 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується:

за ініціативою осіб, зазначених у чинному законодавстві;

у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;

у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;

у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу України.

Підставою для ліквідації юридичної особи може бути: 1) рішення учасників або органу управління юридичної особи (добровільна ліквідація); 2) рішення суду (примусова ліквідація).

Рішення про добровільну ліквідацію може бути прийнято у будь-який час і з будь-яких мотивів, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Настання обставин, які в установчих документах передбачені як підстави для ліквідації, саме по собі не призводить до ліквідації, а є лише приводом для розгляду питання про ліквідацію загальними зборами учасників або іншим уповноваженим органом юридичної особи.

Примусова ліквідація здійснюється за рішенням суду з підстав, передбачених законом.

Беручи за увагу одну із самих поширеніших організаційно-правових форм юридичної особи-господарських товариств (в якості прикладу), то на підставі ст. 19 Закону України «Про господарські товариства» товариство ліквідується:

а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

б) за рішенням вищого органу товариства;

в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

г) інших підстав, передбачених установчими документами.

Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур'єр» та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.

Основні питання.

1.Поняття та підстави припинення діяльності суб’єктів господарювання.

2.Способи і форми припинення господарської діяльності.

3.Види реорганізації та правові наслідки їх застосування.

4.Поняття та види ліквідації.
Завдання.

1.Подайте повний перелік нормативно-правових актів, якими регламентується припинення господарської діяльності в залежності від його юридичної сили в наступній схемі:

Нормативно-правовий акт (назва)

Статті

1.




2. і т.д.




2.Складіть таблицю відносно видів реорганізації та їх правових наслідків у відповідності до чинного законодавства України.
Питання для самоконтролю.

1.Поняття та підстави реорганізації суб’єктів господарювання.

2.Способи та форми реорганізації.

3.Види реорганізації та правові наслідки їх застосування.

4.Поняття та види ліквідації.

5.Механізм реорганізації суб’єкта господарювання у формі злиття, поділу, приєднання.

6.Державна реєстрація припинення суб’єкта господарювання.
Теми рефератів:

1.Загальні засади припинення діяльності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

2.Державна реєстрація припинення суб’єктів господарювання.
Рекомендовані нормативні акти:

1,2,4,6,7,9,10,23;
Рекомендована література:

71, 85, 93-96,100,101, 117-119,122, 124,125,128,129.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право»
Гелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право». К.: Навс, 201 І. 60 с
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни icon3 Закони України
Завдання для до практичних занять з навчальної дисципліни «Господарське право»
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни трудове право
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Процевський О. І
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМетодичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських І практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГосподарське право україни методичні вказівки
Господарське право України: Методичні вказівки до проведення практичних занять для студентів напряму підготовки 030401 «Правознавство»...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМ инистерство освіти І науки України Донецький національний університет...
Навчально-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Забезпечення виконання зобов'язань” (для студентів спеціальності 030401 „Правознавство”...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка