Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни




НазваНавчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни
Сторінка4/11
Дата конвертації07.07.2013
Розмір1.59 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


3) Рішенням збору учасників ТОВ «Галс», яке здійснює в магазині у м. Харків роздрібну торгівлю продуктами питання на підставі придбаного торгового патенту, було вирішено відкрити два додаткових пункти продажу товару. Перший магазин ТОВ “Галс” був відкритий у м. Полтава та для нього був придбаний додатковий торговий патент на здійснення торгівельної діяльності. Інший пункт продажу у вигляді кіоску було відкрито у м. Харків у тому ж районі де був розташований головний продуктовий магазин і тому, оскільки вони обидва знаходились на території однієї і той же податкової інспекції, для кіоску – торговий патент придбано не було. Після позапланової податкової перевірки цього кіоску – торговельна діяльність в ньому була призупинена.

Дайте правову оцінку діяльності податкових органів у даної ситуації. Чи існує необхідність у придбанні додаткового торгового патенту, якщо в одному пункті продажу здійснюється два або більше видів підприємницької діяльності (наприклад, роздрібна та оптова торгівля)?
4) Обладнавши приміщення під казино, приватний підприємець Павлов установив один стіл з кільцем рулетки, три більярдних стола, п'ять автоматів з грошовим виграшем у встановленому порядку отримав ліцензію на здійснення ігорного бізнесу. Маючи ліцензію на здійснення такого виду діяльності, чи потрібне одержувати патент, і скільки у такому випадку повинно бути патентів? (Яка вартість річних патентів на такого виду діяльність?)
5) Приватний підприємець Кузнєцов здійснював торгівлю молочними продуктами на ярмарке на протязі чотирьох днів. Для цього ним було придбано короткостроковий торговий патент. Оскільки ярмарка продовжувалась ще три дня, Кузнєцов завіз на місце торгівлі ще партію молочної продукції, але ж у зв’язку з обміллю часу здійснював торгівлю ще два дня не придбавши патенту. Після перевірки наявності документів, що підтверджують право на торгівельну діяльність, податкові органи призупинили діяльність Кузнєцова. Останній просив не призупиняти свою діяльність ще один день до закінчення ярмарки після чого, він обіцяв сплатити і плату за патент і відповідний штраф за його відсутність. У якості завдатку він пропонував тимчасово вилучити в нього причеп з його автотранспорту.

Чи має право Кузнєцов у даному випадку продовжувати свою діяльність якщо він сплатить вищезазначені кошти після закінчення ярмарки? Скільки він повинен заплатити за торгівлю без патенту, враховуючи штраф?
6) Яку обов’язкову передоплату повинен сплатити суб’єкт підприємницької діяльності у разі, якщо він бажає придбати торговий патент на надання побутових послуг та на надання послуг в сфері грального бізнесу?
Теми рефератів:


  1. Порядок виготовлення, зберігання та реалізації торгових патентів.

  2. Види патентів та їх юридичне значення.

  3. Порядок отримання патенту на право здійснення діяльності з надання послуг в сфері грального бізнесу.



Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 5

Рекомендована література:

38, 39, 52, 54, 66, 83, 97, 100, 11

^ Тема 8. Правове регулювання стандартизації та сертифікації
Сертифікаційна діяльність у багатьох випадках є обов'язковою частиною процедури отримання дозволу на здійснення торгівельної (підприємницької) діяльності і тим самим охоплюється поняттям її легалізації. Вона спрямована на забезпечення прав споживачів і підтримку авторитету національного товаровиробника на ринках товарів, послуг і робіт. У зв'язку з цим сертифікації підлягає виробництво, технологія, послуги, роботи і товар. Загалом, сертифікаціяце процедура, в процесі якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес, послуга і ін. відповідають заданим вимогам.

Основоположним нормативним актом, що визначає правові і економічні основи систем стандартизації і сертифікації, а також що встановлює організаційні форми їх функціонування на території України, є Декрет КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня 1993 р. № 46-93 (далі Декрет). Відповідно до ч.1 ст.13 Декрету, сертифікація в Україні підрозділяється на обов'язкову і добровільну.

^ Обов'язкова сертифікація здійснюється на підставі законів і законодавчих положень і забезпечує доказ відповідності товару (послуги) вимогам технічних регламентів, обов'язковим вимогам стандартів. Оскільки обов'язкові вимоги цих нормативних документів відносяться до безпеки, охорони здоров'я людей і навколишнього середовища, то основними критеріями обов'язкової сертифікації є безпека і екологічність. Ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1024-XII в редакції від 01.12.2005 р., забороняє реалізацію і використовування товарів (в т.ч. імпортних), виконання робіт і надання послуг, які підлягають обов'язковій сертифікації.

Обов'язковій сертифікації підлягають такі види продукції, як продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафта і нафтопродукти, електропобутове обладнання і ін.

Добровільна сертифікація може проводитися на відповідність продукції вимогам, не віднесеними актами законодавства і нормативними документами до обов'язкових вимог, за ініціативою виробника, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади, громадських організацій і окремих громадян на договірних умовах між заявником і органом сертифікації.

Отже, сертифікаційна діяльність – це спеціальна діяльність визначених державою сертифікаційних органів, яка спрямована на підтвердження відповідності продукції, послуг і процесів вимогам рівня безпеки і якості. Вона включає експертизу і підтвердження третьою стороною (сертифікаційним органом) характеристик і якості продукції, послуг і процесів і виявляється в сертифікації продукції, робіт і послуг; процесів; атестації виробництва на підприємствах, які випускають продукцію, надають послуги, виконують роботи і здійснюють технологічні процеси.

Мета сертифікаційної діяльності полягає в: забезпеченні належних умов для захисту життя і здоров'я людей; забезпеченні належного рівня екобезпеки і захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу відповідної підприємницької діяльності; підвищенні потенційної безпеки продукції, послуг і робіт; підтвердженні гарантованого рівня якості і конкурентоспроможності товарів на внутрішньому і зовнішніх ринках; усуненні можливості проникнення на внутрішній і зовнішній ринки продукції, яка не відповідає встановленим вимогам; задоволенні потреб споживачів, захисті їх прав і інтересів; підтвердженні можливості здійснювати підприємницьку діяльність відповідними суб'єктами, що мають належним чином видані і оформлені сертифікати.

Сертифікаційна діяльність проводиться на принципах: об'єктивності і незалежності проведення випробування товарів (продукції), їх оцінки на відповідність вимогам нормативно-технічної документації; фінансової незалежності підприємств і організацій, яким надане право здійснення сертифікаційної діяльності від виробників і споживачів товарів; залучення до проведення сертифікації всіх зацікавлених сторін; відповідності сертифікації потенційно небезпечної продукції (товарів) і процесів безпеки життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, визначеними законом: державним стандартам, санітарним і будівельним нормам і правилам.

Сертифікація вважається основним достовірним способом доказу відповідності продукції (процесу, послуги) встановленим стандартам і вимогам. Процедури, правила, випробування і інші дії самого процесу сертифікації можуть розрізнятися залежно від низки факторів. Серед них – законодавство, що стосується стандартизації, якості і безпосередньо сертифікації, а також особливості об'єкту сертифікації, що в свою чергу визначає вибір методу або схеми проведення випробувань, і т.д. Доказ відповідності проводиться по тій або іншій системі сертифікації. Взагалі її складають: центральний орган, який управляє системою, проводить нагляд за її діяльністю і може передавати право на проведення сертифікації іншим органам; правила і порядок проведення сертифікації; нормативні документи, на відповідність яким здійснюється сертифікація; процедури (схеми) сертифікації; порядок контролю. Системи сертифікації можуть діяти на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Якщо система сертифікації займається доказом відповідності певного виду продукції (процесу, послуг) – це система сертифікації однорідної продукції, яка в своїй практиці застосовує стандарти, правила і процедуру, що відносяться саме до даної продукції. Декілька таких систем сертифікації входять в загальну систему.

При вивченні теми «Правове регулювання стандартизації і сертифікації» слід звернути увагу також на органи і систему сертифікації і стандартизації, порядок придбання сертифікатів та відповідальність за порушення законодавства про сертифікацію
Основні питання:


  1. Загальні положення про сертифікацію і стандартизацію.

  2. Органи і система сертифікації і стандартизаці

  3. Порядок придбання сертифікатів

  4. Відповідальність за порушення законодавства про сертифікацію.


Питання для самоконтролю:


  1. Поняття і зміст сертифікаційної діяльності.

  2. Правові підстави стандартизації в торгівельній діяльності.

  3. Суб'єкти та об'єкти стандартизації.

  4. Види сертифікатів.

  5. Об'єкти і види сертифікації.

  6. Критерії проведення обов'язкової сертифікації.

  7. Органи сертифікації.

  8. Сертифікація продукції, що імпортується.

  9. Способи вказівки відповідності стандартам.

  10. Порядок отримання сертифікату.

  11. Підстави відповідальності в сертифікаційній діяльності.


Завдання:
1) Зробить пакет документів на придбання сертифікату, підтверджуючого якість надання будь-яких послуг.

2) Пропишіть порядок проведення обов’язкової сертифікації товарів з наданням відповідним позитивним та негативним висновком випробувальної лабораторії.

3) Наведіть порядок оскарження рішення про відмову органа сертифікації заявнику у видачі сертифікату відповідності або припинення його дії.

4) Систематизуйте підстави відповідальності в сертифікаційний діяльності за ступенем тяжкості.
Теми рефератів:


  1. Підстави для проведення обов’язкової сертифікації.

  2. Система законодавства про стандартизацію і сертифікацію.

  3. Порядок придбання сертифікатів

  4. Види сертифікатів.


Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 10, 18, 35.

Рекомендована література:

93, 97, 98, 100.
Тема № 9. Правове становище господарських товариств
Одним із найпоширеніших видів суб’єктів господарювання є господарські товариства. Їх правовий статус визначається положеннями Глави 8 Цивільного кодексу України, Глави 9 Господарського Кодексу України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України «Про акціонерні товариства».

Цивільний кодекс України містить досить вузьке визначення поняття господарського товариства, визначаючи, разом з тим, його головні ознаки: наявність статусу юридичної особи і наявність статутного капіталу, поділеного на частки між учасниками.

У ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 79 ГКУ міститься легальне визначення господарського товариства: "^ Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою отримання прибутку".

Виходячи з вищезазначеного можна визначити такі ознаки господарського товариства:

  • створення на добровільних засадах;

  • це підприємство або інший суб’єкт господарювання;

  • створення як юридичними, так і фізичними особами;

  • створення товариства поєднане із об’єднанням майна осіб, які його створюють;

  • учасники товариства беруть участь в підприємницькій діяльності товариства;

  • господарське товариство створюється з метою отримання прибутку.

Порядок створення господарського товариства залежить від виду товариства. Загальним є те, що для створення усіх повинно бути рішення засновників про створення товариства, підписаний установчий договір, за необхідності розроблений і затверджений статут, усі господарські товариства повинні бути зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності.

Установчі документи господарського товариства – це передбачені чинним законодавством, розроблені і затверджені в установленому законом порядку правові документи встановленої форми, які фіксують факт створення господарського товариства й основні характеристики цього товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ГКУ та ч.2 ст. 87 ЦКУ, установчими документами господарського товариства є установчий договір та статут. При цьому установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю є статут, а для командитного товариства та повного товариства є установчий договір.

Основним джерелом майна господарського товариства є внески його учасників: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності, майнове право.

^ Учасниками господарського товариства є особи, які створили господарське товариство і зберігають свою участь у ньому в процесі його діяльності, або вступили в уже діюче господарське товариство у порядку встановленому законом та установчими документами товариства.

Господарські товариства залежно від складу учасників, наявності або відсутності відповідальності учасників за боргами товариства поділяються на п’ять видів:

1) акціонерне товариство;

2) товариство з обмеженою відповідальністю;

3) товариство з додатковою відповідальністю;

4) повне товариство;

5) командитне товариство.

1. ^ Акціонерним товариством – є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Акціонерні товариства відповідно до Закону «Про акціонерні товариства» можуть бути публічні та приватні.

2. ^ Товариством з обмеженою відповідальністю – є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном, а учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

3.^ Товариством з додатковою відповідальністю – є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а у разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

4^ . Повним товариством – є господарське товариство, усі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

5. ^ Командитним товариством – є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Основні питання:


  1. Поняття, види господарських товариств.

  2. Правове положення майна господарських товариств і його формування.

  3. Особливості створення і ліквідації окремих видів господарських товариств.

  4. Особливості управління господарськими товариствами.


Питання для самоконтролю:

  1. Поняття та характерні риси господарських товариств.

  2. За якими ознаками здійснюється класифікація господарських товариств?

  3. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю.

  4. Чи може створюватися господарське товариство однією особою?

  5. Порівняйте правове становище товариства з обмеженою відповідальністю і закритого акціонерного товариства, зазначивши їх спільні та відмінні риси.

  6. Порядок реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

  7. Правовий режим майна товариства з обмеженою відповідальністю.

  8. Відмінність між повним товариством і товариством з обмеженою відповідальністю.

  9. Поняття і види акціонерних товариств.

  10. Порядок створення акціонерного товариства.

  11. Порядок управління акціонерним товариством.

  12. Правовий режим акцій, порядок поширення.

  13. Правове положення командитного товариства.

  14. Порядок управління в командитному товаристві.

  15. Відмінність повного товариства від товариства з додатковою відповідальністю.


Завдання:

1) Задорнов виявив бажання займатись підприємницькою діяльністю, а саме, відкрити свій супермаркет. Його знайомий юрист Петросян дав йому пораду, що буде краще та менш ризиковим створити юридичну особу у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Та сказав, що Задорнов повинен буде внести в статутний капітал такого товариства суму в розмірі, що дорівнює 130 мінімальним заробітним платам, інакше його не зареєструють. А також сказав, що Задорнов буде відповідати перед кредиторами в сумі, що дорівнює його статутному капіталу та, якщо цієї суми буде недостатньо, то також він буде відповідати додатково своїм власним майном. Петросян також сказав Задорнову, що для створення такого товариства він повинен знайти людину, яка буде згодна стати його співзасновником, тому що для того щоб створити товариство з обмеженою відповідальністю, відповідно до законодавства повинно буди не менше 2-х засновників.

Зробіть висновок, чи правильно Петросян проконсультував Задорнова? Якщо ні, то що саме невірно він порекомендував Задорнову? Дайте будь ласка вірну, юридично обгрунтовану консультацію, як Задорнову створити товариство з обмеженою відповідальністю.
2) Галкін, Коклюшкін та Шифрін створили повне товариство «ЖМО» («Жіночий модний одяг»), яке займалось пошивом та продажем одягу для жінок. При створенні товариства Галкін вніс до статутного капіталу товариства 30 000 грн, Коклюшкін – 50 000 грн., Шифрін – 20 000 грн, що в сумі склало 100 000 грн статутного капіталу.

Але у зв’язку з тим, що одяг, який вони шили та продавали в своєму магазині був з неякісних тканин та старомодних фасонів, тому він не користувався попитом, в результаті чого діяльність підприємства не приносила прибутку. Але потрібно було розраховуватись з кредиторами та за оренду приміщень, за поставлені тканини, платити заробітну платню робітникам та інші витрати. В результаті вони заборгували кредиторам суму в розмірі 500 000 грн. Кредитори ініціювали проти «ЖМО» справу про банкрутство.

Дайте правову оцінку, яким чином Галкін, Шифрін та Коклюшкін як засновники повного товариства«ЖМО» будуть відповідати перед кредиторами.
3) ПАТ «Контора Ніканора» провело загальні збори акціонерів, на яких 2\4 голосів акціонерів, які були присутні на зборах було прийнято рішення про ліквідацію товариства.

Дайте оцінку щодо правомірності такого рішення загальних зборів ПАТ та поясніть, які питання відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів та який порядок прийняття рішень на таких зборах.

Теми рефератів:
1.Органи управління акціонерним товариством та їх компетенція.

2.Порядок виходу з господарського товариства.

3.Поняття та зміст корпоративних прав учасників господарського товариства.
Рекомендовані нормативні акти:

1,2,4,7,9,10

Рекомендована література:

44, 47, 48, 62, 65, 75, 81, 84, 87, 100, 101, 107, 114, 115, 116, 119, 123, 124, 136, 141, 146, 156-159.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право»
Гелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право». К.: Навс, 201 І. 60 с
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни icon3 Закони України
Завдання для до практичних занять з навчальної дисципліни «Господарське право»
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни трудове право
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Процевський О. І
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМетодичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських І практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconГосподарське право україни методичні вказівки
Господарське право України: Методичні вказівки до проведення практичних занять для студентів напряму підготовки 030401 «Правознавство»...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconМ инистерство освіти І науки України Донецький національний університет...
Навчально-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Забезпечення виконання зобов'язань” (для студентів спеціальності 030401 „Правознавство”...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни господарське право україни iconНавчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка