Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа




НазваКонсолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа
Сторінка2/4
Дата конвертації29.06.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
1   2   3   4

Величина


Структура




Підвищення номінальної

Зменшення кількості

и

акцій шляхом їх викупу та

вартості акцій

анулювання

Додаткова емісія (випуск)акцій


Зниження номінальної вартості акцій


Обмін раніше випущених облігацій на акції




Рис. 4.4. Зміна статутного капіталу акціонерного товариства



Рис. 4.5. Джерела збільшення статутного капіталу суб'єкта підприємництв а




Структурно-логічна схема збільшення СК акціонерного то­вариства представлена на рис. 4.6.

Загальні збори вважаються повноважними у розв'язанні цього питання, якщо у них беруть участь акціонери, що во­лодіють в сукупності більше як 60 % голосів (Закон "Про гос­подарські товариства"). Збільшення статутного капіталу не більше, ніж на 1/3 можливе за рішенням правління за умови, що це передбачено статутом.


Джерела збільшення статутного капіталу представлені на рис. 4.5.

Загалом додатковий випуск акцій — це завжди крайній за­хід, і вдаватися до нього слід обережно, причому як тим, хто їх випускає, так і тим, хто купує. Економічно доцільним є рішен­ня про додатковий випуск акцій і, відповідно, збільшення СК, якщо воно обґрунтовується відкриттям нових виробництв чи розширенням операційної діяльності підприємства, адже нові додаткові вкладання обіцяють приносити додатковий прибу­ток, а отже — додаткові дивіденди. Усі решта випадків слід де­тально проаналізувати. Особливо це стосується додаткової кількості акцій, випущених у відкритий продаж під ризико­вані проекти, оскільки разом із новими додатковими грішми будуть і нові додаткові зобов'язання, тобто доведеться випла­чувати додаткові суми дивідендів.
Щодо збільшення СК шляхом збільшення номіналу акцій, які вже є в обігу, то таке рішення, оскільки внаслідок цього не знижується курс акцій і не падають жодні інші показники ро­боти, є політично вмотивованим.

Володіння більшою, порівняно з іншими, сумою статутного капіталу підвищує шанси цього АТ посісти провідне місце на галузевому ринку.

На практиці трапляються випадки, коли зменшення СК відбу­вається з метою зменшення надзвичайно високого рівня капіталі­зації підприємства. Зменшення капіталу при цьому є складовою вибраної підприємством дивідендної політики підприємства. Мо­тиви зменшення величини СК відображено на рис. 4.7.

Зменшення СК за наявності заперечень кредиторів не допус­кається, оскільки в такому випадку зменшується капітал, в межах якого власники підприємства несуть відповідальність перед його кредиторами.

Законодавство України виділяє два основних методи змен­шення СК акціонерного товариства:

  1. зниження номінальної вартості акцій (деномінація);

  2. зменшення кількості акцій наявної номінальної вартості шляхом їх викупу та анулювання.

Приклад. Акціонерне товариство реалізувало споруду, яка входить до складу основних фондів невиробничого призначен­ня, за 10 000 грн. Виторг від реалізації цього об'єкта основних фондів АТ використало для придбання власних акцій номі­нальною вартістю 16 000 грн (курс 31,25 грн за одну акцію но­мінальної вартості 50 грн). Викуплені підприємством власні акції (як і інші корпоративні права) відображаються в активі балансу за ціною придбання. В результаті цієї операції перено­сять суми з однієї активної статті балансу в іншу. Безпосеред­ньо після цього придбані акції анулюються (вартість активів зменшується на 10 000 грн) з одночасним зменшенням статут­ного капіталу на номінальну вартість анульованих акцій (10 000 грн). Як результат виникає санаційний прибуток у розмірі різниці між номінальною вартістю анульованих акцій і курсом їх придбання. Цей прибуток можна спрямува­ти на покриття балансових збитків підприємства, якщо воно збиткове, або на поповнення додаткового капіталу.







У разі здійснення додаткових внесків для відкритого АТ:

  • реєструється в ДК ЦПФР інформація про емісію акцій;

  • публікується інформація про емісію акцій;

  • оформляється і депонується тимчасовий глобальний сертифікат (у разі бездокументарної форми випуску акцій);

  • здійснюється підписка на акції і подається до ДК ЦПФР звіт про результати підписки на акції

Для закритого АТ:


  • 2.2
    АТ має розподілити акції додаткового випуску

У разі реінвестиції дивідендів:

  • публікується у друкованих органах ВРУ, КМУ або офіційному віданні фондової біржі повідомлення про збільшення СК;

  • подається протокол рішення про збільшення СК до ДК ЦПФР не пізніше 10 днів після його опублікування;

  • отримується заява від акціонерів про їх згоду на спрямування суми дивідендів на збільшення СК


2.1
І




Рис. 4.6. Структурно-логічна схема збільшення статутного капіталу АТ




Рис. 4.7. Мотиви зменшення величини статутного капіталу АТ




Структура СК акціонерного товариства може змінюватися внаслідок обміну привілейованих акцій на прості, а також дроблення або консолідації акцій. Дроблення акцій — це змен­шення їхньої номінальної вартості діленням на певний кое­фіцієнт. При цьому кількість акцій збільшується пропорційно до коефіцієнта дроблення, а їхня сумарна номінальна вартість не змінюється. Наприклад, на загальних зборах акціонерів при­йнято рішення про дроблення 100 000 акцій номінальною вар­тістю 10 грн кожна із застосуванням коефіцієнта 2. Це означає, що номінальна вартість однієї акції становитиме 5 грн (10 : 2), а в обігу перебуватимуть 200 000 акцій (100 000 • 2). При цьому загальна величина СК не змінюється й дорівнює 1 млн грн. Дроблення акцій звичайно застосовують, коли ринкова ціна акцій дуже висока, й акціонерне товариство намагається у такій спосіб зробити її доступною для широкого кола потенцій­них інвесторів.

Консолідація акцій — це зменшення загальної кількості ак­цій з одночасним пропорційним зростанням номінальної вар­тості акцій, внаслідок чого загальна номінальна вартість ак­цій (загальна величина СК) також не змінюється.

Реєстрація випуску акцій АТ при дробленні або консоліда­ції акцій без зміни величини СК, відповідно до Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості акцій без зміни розміру статутного капіталу, затвердженого рішенням ДК ЦПФР від 14 вересня 2000 р. № 125 здійснюється ДК з ЦПФР або її територіальни­ми органами, які відповідно до повноважень зареєстрували по­передній випуск акцій цих товариств. Дроблення і консоліда­ція акцій у межах статутного капіталу називається деномі­нацією акцій.

Зміна СК товариства з обмеженою відповідальністю і приватного підприємства. Зміна статутного капіталу госпо­дарського товариства з обмеженою відповідальністю мож­лива лише після того, як усі учасники зробили свої внески пов­ністю. На рис. 4.8 відображено шляхи зміни СК товариства з обмеженою відповідальністю.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальніс­тю збільшується за рахунок додаткових внесків учасників, розширення кола учасників та збільшення внесків за рахунок прибутку товариства. Додаткові внески учасників впливають на розмір їх частки у СК лише в тому разі, якщо це не передба­чено установчими документами. Статутний капітал товариства зменшується внаслідок виходу (вибуття) одного або кількох учасників та у разі прийняття рішення про списання необхід­них збитків товариства за рахунок внесків його учасників.

На рис. 4.9 показано порядок зміни СК ГТзОВ, який на від­міну від акціонерного товариства значно спрощений.

Щодо приватного підприємства, то порядок збільшення його статутного капіталу (як й обов'язковість його формуван­ня) не регламентований. Однак з огляду на те, що статут під­приємства має містити відомості про порядок формування май­на підприємства, можна зробити висновок, що зміни СК при­ватного підприємства належать до реєстрації, як і будь-які

інші зміни статуту. Рішення про збільшення СК приватного

*




Рис. 4.8. Зміна статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю




підприємства його засновник оформляє наказом. Безпосеред­ньо внесок слід здійснювати після державної реєстрації змін до статуту.




Рис. 4.9. Структурно-логічна схема порядку зміни статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю




4.2. Набуття прав суб'єкта підприємництва

4.2.1. Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір стати підприємцем

Початок підприємницької діяльності настає з моменту дер­жавної реєстрації суб'єктів підприємництва та набуття ними прав юридичної особи. Ця процедура важлива для підприєм­ця, оскільки на цій стадії він уперше проходить "школу вижи­вання", стикаючись із різними проявами функціонально-інс- титуціонального середовища підприємництва.

Технологічно набуття прав суб'єкта підприємництва вклю­чає такі стадії: т

  1. Проводяться збори засновників, на яких приймається рі­шення про створення підприємства відповідного статусу та ор­ганізаційної форми. Ця стадія завершується оформленням протоколу про рішення зборів і це один із перших документів, які підприємець кладе в попередньо підготовлену папку.

  2. Формуються засновницькі документи залежно від орга­нізаційно-правової форми майбутнього підприємства.

  3. В установі банку відкривається тимчасовий рахунок для внесення 50 % СК (для ТзОВ), а у філії Ощадбанку вноситься плата за державну реєстрацію, підтверджена відповідною кви­танцією.

  4. Нотаріально засвідчуються підписи засновників на зас­новницьких документах.

  5. Проводиться резервування найменування юридичної осо­би, яке має містити інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Засновник (засновники) юридичної особи має право зарезер­вувати найменування юридичної особи строком на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств строком на дев'ять мі­сяців. Засновник (засновники) юридичної особи повинен ука­зати у заяві про резервування найменування юридичної особи повне найменування юридичної особи, під яким він (вони) ма­ють намір її зареєструвати.

Для резервування найменування юридичної особи державному реєстратору подаються такі документи:

  • заява встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи (форма заяви пред­ставлена в додатку);

  • документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення резервування найменування юри­дичної особи, якщо вони не передбачені чинним законодавс­твом. Якщо документи для проведення резервування наймену­вання юридичної особи подаються засновником юридичної особи або уповноваженою ним особою особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження. Документи, подані для проведення резервування найменування юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження доку­ментів видається (надсилається рекомендованим листом з опи­сом вкладення) засновнику юридичної особи або уповноваже­ній ним особі з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів для проведення резервування найменування юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Резервування найменування юридичної особи здійс- Увага! нюється протягом трьох робочих днів із дати надхо­дження документів.

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі наймену­вання юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про резервування найменування юридичної особи і видає (надси­лає рекомендованим листом) засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі довідку з Єдиного державного реєс­тру про резервування найменування юридичної особи, яка дій­сна протягом строку резервування. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про резервування найменування юридичної особи є датою резервування найменування юридич­ної особи. Якщо протягом строку резервування до Єдиного дер­жавного реєстру не буде внесено запис про державну реєстра­цію юридичної особи або про державну реєстрацію змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною найменування юридичної особи відповідно до найменування, яке зарезерво­ване, запис про резервування найменування юридичної особи має бути виключений з Єдиного державного реєстру протягом наступного робочого дня після закінчення строку резервуван­ня. У разі наявності в Єдиному державному реєстрі наймену­вання юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстр протягом певного строку, видає (надсилає рекомендова­ним листом) засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі повідомлення встановленого зразка про відмову в ре­зервуванні найменування юридичної особи. Плата за прове­дення резервування найменування юридичної особи в такому випадку не повертається.
За проведення резервування найменування юридич- Увага! ної особи справляється плата в розмірі двох неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян.

Кошти, одержані за резервування найменування юридичної особи, спрямовуються на фінансування видатків, іцо пов'язані з веденням Єдиного державного реєстру. Документом, що під­тверджує внесення плати за резервування найменування юри­дичної особи, є копія квитанції, виданої банком, або копія пла­тіжного доручення з відміткою банку.

6. Проводиться державна реєстрація майбутнього суб'єкта підприємництва на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Державна реєстрація проводиться за принципом "одного ві­кна", роль якого виконує державний реєстратор.



Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-під- ириємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі держав­ній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ним особа повинні особисто подати державному реєстра­тору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

  • заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

  • копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випад­ках, передбачених законом;

  • два примірники установчих документів; доку­мент, що засвідчу є внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

У разі, якщо проводиться резервування найменування юри­дичної особи, крім цих документів, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування най­менування юридичної особи. У випадках, що передбачені зако­

ном, крім документів, додатково подається (надсилається) ко­пія рішення органів Антимоноиольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.

Якщо документи для проведення державної реєстрації подаю­ться засновником або уповноваженою ним особою особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження. Дата надхо­дження документів для проведення державної реєстрації юри­дичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду:

  • документи, подані заненалежним місцем проведення дер­жавної реєстрації;

  • документи, які не відповідають вимогам;

  • документи, подані не в повному обсязі.

Державний реєстратор за браком підстав для залишення до­кументів, які подані для проведення державної реєстрації юри­дичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці докумен­ти на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи. Перевірка на відсутність підстав для відмови, здійснюється з використанням відомостей з Єди­ного державного реєстру.

За браком підстав для відмови у проведенні державної реєс­трації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код замовника відповід­но до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та ор­ганізацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру за- Увага! пису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен пе­ревищувати трьох робочих днів з дати надходження докумен­тів для проведення державної реєстрації юридичної особи, піс­ля чого підприємцю видається свідоцтво про державну ре­єстрацію (оригінал і три копії).

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної осо­би має бути оформлене і видане (надіслане рекомендо­ваним листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи. Разом зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видається (надсилається ре­комендованим листом) один примірник оригіналу установчих доку ментів з відміткою державного ре­єстратора про проведення державної реєстрації юри­дичної особи.

Порядок передачі державному реєстратору ідентифікацій­них кодів Єдиного державного реєстру підприємств та органі­зацій України для внесення їх до реєстраційної картки визна­чається спеціально уповноваженим органом з питань держав­ної реєстрації та спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері статистики.

Державний реєстратор після внесення до Єдиного держав­ного реєстру запису про проведення державної реєстрації юри­дичної особи зобов'язаний сформувати реєстраційну справу, в якій, зокрема, будуть зберігатися документи, що подаються для проведення державної реєстрації, тобто один екземпляр оригіналів установчих документів, документи, що подаються для проведення державної реєстрації змін до установчих доку­ментів та інші.

Відомості про юридичну та фізичну особу-підприємця вклю­чаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення за­писів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних кар­ток.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юри­дичну особу:

  • повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;

  • ідентифікаційний код юридичної особи;

  • форма власності;

  • організаційно-правова форма;

  • місцезнаходження юридичної особи;

  • перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний код фізичної особи — платника податків, якщо засновник — фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник — юридична особа;

  • основні види діяльності;

  • прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчи­няти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб — платників податків;

  • дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

  • дані про розмір статутного фонду (статутного або складе­ного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (ста­тутного або складеного капіталу) на дату проведення держав­ної реєстрації та закінчення його формування;

  • дата та номер запису про проведення державної реєстра­ції юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього;

  • підстави для відмови у проведенні державної реєстрації;

  • серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію;

  • дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них;

  • підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів;

  • дата та номер запису про скасування державної реєстра­ції змін до установчих документів юридичної особи;

  • дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсій­ного фонду України, фондів соціального страхування;

  • дані про відокремлені підрозділи юридичної особи;

  • дані про перебування юридичної особи в процесі припи­нення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасни­ків) уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, лікві­даційну комісію тощо);

  • дата та номер запису про державну реєстрацію припинен­ня юридичної особи, підстава для його внесення;

  • дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення;

  • місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим За­коном;

  • місцезнаходження реєстраційної справи;

  • дані про видачу виписок, витягів, довідок із Єдиного дер­жавного реєстру;

  • прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію юридичної особи, внесла зміни до цього запису або внесла за­пис про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

  • дата передачі реєстраційної справи до державної архівної установи, адреса її знаходження.

    1. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної подат­кової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєс­трації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесен­ня відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відо­мості з реєстраційної картки на проведення державної реєстра­ції юридичної особи.

    2. В управлінні статистики проводиться реєстрація суб'єкта підприємництва на основі повідомлення державного реєстра­тора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.

    3. У податковій адміністрації здійснюється реєстрація су­б'єкта підприємництва як майбутнього платника і відбуваєть­ся знайомство з його податковим інспектором.

Підставою для взяття суб'єкта підприємницької діяльності на облік в органах державної податкової служби є копія реєс­траційної картки, свідоцтво про державну реєстрацію та копія установчих документів (для юридичної особи). Строк взяття на облік суб'єкта підприємництва органом податкової служби, за наявності цих документів, не повинен перевищувати двох днів.

10. У районному відділі внутрішніх справ отримується доз­віл на виготовлення печатки і штампів. Для одержання дозво­лу суб'єкт підприємництва подає копію свідоцтва про держав­ну реєстрацію, два примірники зразків печаток і штампів, які затверджуються власником і додаткового погодження не по­требують, а також документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печатки і штампів.

Протягом п'яти робочих днів із дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготов­лення печаток і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України.

11. В установі банку відкривається розрахунковий рахунок підприємства. Підставою для відкриття рахунку в будь-яких банках є свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підпри­ємництва та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органі державної податкової служби.

Розрахунковий рахунок є одним з основних способів кон­тролю за грошовими засобами. При відкритті рахунку йому присвоюється реєстраційний номер, а на банківських картках проставляються зразки підписів осіб, які мають право підпису на чеках. Зразок підпису використовується банком для визна­чення достовірності підпису на чеку, який подається до опла­ти. Усі операції за рахунком банку оформляють банківською випискою. Як правило, на підприємствах вимагається, щоб усі виплати грошових коштів були підтверджені чеком, виписа­ним уповноваженою посадовою особою.

Підприємства (їх відокремлені підрозділи) можуть відкри­вати по одному поточному рахунку у національній та інозем­ній валютах. У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робо­чих днів із дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один із рахунків у національній валюті як основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що списується (стягується) у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, в якому він обліковується як платник податків, та банкам, в яких відкриті додаткові рахун­ки в національній валюті, а також рахунки в іноземній валюті. Операції за рахунками здійснюються після отримання пові­домлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

Обираючи банк, щоб відкрити рахунок, уже не потрібно зва­жати на його місце розташування, близькість до вашого місця роботи. Сучасні банківські технології дають змогу головному бухгалтеру проводити всі банківські операції, не залишаючи офісу. Багато банків і послуг, що надаються ними, дозволяють без проблем підібрати партнера.

Перед тим як обрати банк, підприємцю треба визначитися, які послуги йому потрібні. Крім розрахунково-касового обслу­говування багато банків пропонує такі послуги, як інкасація виручки, інтернет-банкінг, управління рахунком за допомо­гою системи "Клюні-Бамк" тощо, але необов'язково передпла­чувати весь пакет послуг, запропонованих банком. Можна по­чати з розрахунково-касового обслуговування і поступово ку­пувати нові послуги. Саме купувати, адже за свою роботу банк бере гроші, тому непогано для початку з'ясувати, скільки кош­туватиме відкриття рахунку, його обслуговування, плата за зняття готівки, комісія за перерахування. Як правило, тарифи на окремі операції з розрахунково-касового обслуговування оформляють у вигляді окремого документа, який є доповнен­ням до договору на розрахунково-касове обслуговування.

Ще одна суттєва деталь — операційний день, тобто період часу, протягом якого банк здійснює операції. Зазвичай банки встановлюють операційний день із 9.00 до 16.00, але деякі про­понують своїм клієнтам подовжений операційний день (до 16.30 або навіть до 17.00), що суттєво для підприємств, які не зберігають виручки в касі і щодня здають її в банк. Також у банку може бути вечірня каса. Це свого роду додаткова послуга для клієнтів, що дає змогу оформлювати касові операції навіть після робочого дня (у деяких банках вечірні каси працюють до 21.00). Але такі операції проведуть за рахунком підприємця тільки наступного операційного дня (у банкірів це називається "дата валютування — завтра").

Стосовно ж безпосередньо договору на розрахунково-касове обслуговування, то це стандартний (типовий) розроблений бан­ком договір, до якого практично неможливо внести будь-яких змін, тому клієнтам доводиться погоджуватися на умови бан­ку. Іноді банки дозволяють обрати одну з декількох програм обслуговування. Наприклад, за інших рівних умов можуть за­пропонувати щомісяця платити за обслуговування фіксовану суму незалежно від кількості операцій за місяць або ж вносити символічну плату за обслуговування кожного прийнятого від вас платежу. Припустимо, ПП-єдиннику, найімовірніше, ви­гідніший другий варіант, тому що крім як перерахування єди­ного податку до бюджету у нього може й не бути інших опера­цій за рахунком за весь місяць, а підприємству, у якого багато контрагентів, такий варіант не підійде.

Підписуючи договір на розрахунково-касове обслуговуван­ня, слід звернути особливу увагу на права банку щодо рахунку підприємця, оскільки деякі банки передбачають можливість закриття рахунку, якщо операції за ним немає протягом ви­значеного часу і при цьому він порожній.

Плату за свої послуги банки часто здійснюють самостійно, тобто списують суму, зафіксовану в договорі, з рахунку без втручання підприємства.

Відкриття рахунків проводиться з урахуван- Увага! ням умов, визначених у договорі між установою банку і власником рахунку.

Основою для відкриття рахунку в банку є Інструкція НБУ "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12 грудня 2003 р. № 492.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття поточного рахунку їй потрібно подати такі докумен­ти (додаток 1):

  • заяву про відкриття поточного рахунку, підписану керів­ником юридичної особи або іншою уповноваженою на це осо­бою;

  • копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної осо­би в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утриму­ються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

  • копію належним чином зареєстрованого установчого до­кумента (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;

  • копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, за­свідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підпи­сом уповноваженого працівника банку;

  • копію документа, що підтверджує взяття юридичної осо­би на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

  • картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідче­ну нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки вклю­чаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавс­тва України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і від­повідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

  • копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвід­чену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом упо­вноваженого працівника банку;

  • копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Якщо фізична особа-підприємець не має рахунків у цьому банку, то для відкриття поточного рахунку їй потрібно подати до банку такі документи:

  • заяву про відкриття поточного рахунку, підписану фі­зичною особою-підприємцем;

  • копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної осо- би-підприємця органом виконавчої влади, іншим органом, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;

  • копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи- підприємця на облік в органі державної податкової служби, за­свідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи під­писом уповноваженого працівника банку;

  • копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

  • картку із зразками підписів.

Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Якщо фізична особа-підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунку додат­ково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Фонду со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого пра­цівника банку. В іншому разі фізична особа-підприємець обо­в'язково має зазначити, що вона не використовує найману пра­цю, у заяві про відкриття поточного рахунку в рядку "До­даткова інформація".

12. Паралельна реєстрація в Пенсійному фонді України та фондах соціального страхування на підставі повідомлення дер­жавного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи. У кожній із цих інституцій присвоюється свій реєстраційний номер для суб'єкта підприємництва і вида­ються бланки звітності.

^ 4.2.2. Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі — заявник), повинна пода­ти особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкла­дення) державному реєстратору за місцем проживання такі до­кументи:

  • заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

  • копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обо­в'язкових платежів;

  • документ, що підтверджує внесення реєстраційного збо­ру за проведення державної реєстрації фізичної особи-підпри­ємця.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фізичної осо­би-підприємця. Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстра­тору додатково пред'являється паспорт. Документи, які пода­ються для проведення державної реєстрації фізичної особи- підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надхо­дження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження докумен­тів. Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця заноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду до­кументи, подані для проведення державної реєстрації фізич­ної особи-підприємця, якщо:

  • документи подані за неналежним місцем проведення дер­жавної реєстрації фізичної особи-підприємця;

  • документи не відповідають вимогам;

  • документи подані не у повному обсязі.

Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстра­тором видається (надсилається рекомендованим листом з опи­сом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням під­став залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєс­трації фізичної особи-підприємця, відповідно до опису. Зали­шення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду не переш­коджає повторному зверненню заявника до державного ре­єстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

Є певний порядок проведення державної реєстрації фізич­ної особи-підприємця:

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишен­ня документів, які подані для проведення державної реєстра­ції фізичної особи-підприємця, без розгляду зобов'язаний пе­ревірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про про­ведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення дер­жавної реєстрації фізичної особи-підприємця. Строк держав­ної реєстрації фізичної особи-підприємця не повинен переви­щувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприєм­ця має бути оформлене державним реєстратором і видане (надіслане рекомендованим листом) заявнику не пізніше на­ступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

У бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізичної осо­би-підприємця зазначаються:

  • ім'я фізичної особи-підприємця;

  • ідентифікаційний номер фізичної особи — платника по­датків та інших обов'язкових платежів із Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів (далі — ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків);

  • місце проживання фізичної особи-підприємця;

  • дата проведення державної реєстрації;

  • місце проведення державної реєстрації;

  • прізвище та ініціали державного реєстратора.

Свідоцтво про державну реєстрацію підписується держав­ним реєстратором та засвідчується його печаткою.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобо­в'язаний передати відповідним органам статистики, держав­ної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів со­ціального страхування повідомлення про проведення держав­ної реєстрації фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного дер­жавного реєстру та відомості з реєстраційної картки на прове­дення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття фізичної особи-підприємця на облік.





Увага!

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізич­ної особи-підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця.


1   2   3   4

Схожі:

Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconКонсолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна...
Підприємець приступає до наступної, найважливішої з огляду права, стадії підприємницького процесу, яка дає змогу офіцій­но розпочати...
Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа icon3 Складання матеріалів про державну реєстрацію транспортних засобів
Опорні поняття: реєстрація, реєстраційне провадження, транспортний засіб, акт перевірки технічного стану транспортного засобу, свідоцтво...
Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconПрактикум з криміналістики теми та завдання до практичних занять харків
...
Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconОсновні поняття щодо використання інструкцій по всіх акціях
Окремі деталі, правила та інструкції по кожній з акцій викладаються у «Деталізації акції», що не суперечить основній інструкції «Інструкція...
Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconРеєстраційна картка учасника
Відомості про участь: особиста участь / тільки друк матеріалів (необхідне підкреслити)
Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconРеєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця

Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconРеєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця

Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconТов «авалон-консалтинг групп»
Реєстраційна картка учасника програми підготовки фахівців до роботи на страховому ринку
Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconРеєстраційна анкета учасника ІІ всеукраїнської науково-практичної...
Реєстраційна анкета надсилається разом з електронним варіантом тез на адресу: nauk conf2012@rambler ru
Консолідація акцій, дроблення акцій, нематеріальні активи, державна реєстрація, державний реєстратор, єдиний державний реєстр, реєстраційна картка, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстраційний збір, реєстраційна справа iconРеєстраційна анкета учасника ІІ всеукраїнської науково-практичної...
Реєстраційна анкета надсилається разом з електронним варіантом тез на адресу: nauk conf2012@rambler ru
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка