План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення




НазваПлан Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення
Дата конвертації29.06.2013
Розмір89.6 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
Тема 7. ДОГОВІРНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ У БІЗНЕСІ

План

  1. Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання.

  2. Види і типи договорів, порядок їх укладення.

  3. Оферта як особлива форма укладення договору.

  4. Формування умов договору підприємцем.

Література

Бусьігин А.В., Ситников П.И. Как вьійти на мировой рннок. — М„ 1991.

МолдовановМ.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ. — К.: Техніка, 1992.

Сборник типовнх договоров. — М.: ИНФРА, 1994.

ХалфинаР.О. Современньш рьінок: Правила игрьі. — М., 1993.

Хойер В. Как делать бизнес в Европе. — М., 1992.

1. Загальне поняття підприємницького договору

та його значення для ринкової системи господарювання

У всіх галузях економічного, соціального, культурного і політич­ного життя суспільства люди часто зустрічаються з поняттям догово­ру-
^ Договір (контракт, угода) — форма закріплення партнерських зв'язків, а саме предмета договору, взаємних прав і обов'язків, наслідків порушення домовленостей.

Договір має забезпечувати оптимальне співвідношення волі лю­дини, її інтересів з інтересами та потребами контрагентів (партнерів) суспільства. Наприклад, партнерські зв'язки підприємця розвива­ються за двома основними напрямками:

перший — відносини з постачальниками всього необхідного для організації процесу виробництва;

другий — відносини зі споживачами (клієнтами) всього того, що продукується підприємцем для ринку.


Партнери — постачальники


Партнери — споживачі




Рис. 7.1. Типова схема основних партнерських зв'язків підприємця

Весь спектр таких взаємовідносин (зв'язків) здійснюється на основі дотримання власних прав і намагання виконувати ті зобов'я­зання, котрі підприємець гарантує своїм партнерам при встановленні з ними будь-яких конкретних форм співробітництва. Такі права і обов'язки закріплюються у договорі, що має бути підписаний під­приємцем та його партнерами.

Договір опосередковує взаємини стосовно праці, виробництва і реалізації продукції (послуг) та основною формою практичного здій­снення ринкових відносин між контрагентами діючої системи госпо-

Схема можливих партнерських зв'язків може бути зображена таким чином (рис. 7.1).
дарювання. Ще у давнину знані в світі особистості говорили: «... про що домовляться, те й панує» (грек Демосфен) або «... основа права — вірність слову і договору» (римлянин Ціцерон).

З розвитком суспільства та зміни його формацій відразу виникає об'єктивна необхідність договору як адекватної форми зв'язків між членами суспільства, між людиною і державою в сфері господарської діяльності.

Договори вельми широко використовуються у різних сферах пра­ва (трудовому, господарському законодавстві тощо), де відіграють важливу роль у регулюванні людських стосунків. Саме у ринковій економіці договори € визначальною і майже єдиною правовою фор­мою (основою) партнерських взаємозв'язків.

Істотне розширення ринкових відносин, велика різноманітність договорів між партнерами вимагають разом з тим збереження фун­даментальних принципів взаємин, які роблять договір універсальною формою існування ринку.

^ В основу будь-якого договору покладаються зобов'язання, згідно з якими одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника) здійснення певних дій або утримання від їх виконання. Дійсність договору підтверджується виконанням передбачених для нього вимог: угода сторін; дієздатність партнерів; предмет договору; юридична основа договору. Угода сторін — це мета, яку мають досяг­ти партнери, та відшкодування, що чекають кожного партнера в обмін на взяті на себе певні обов'язки.

^ Договір вважається укладеним і юридично чинним з моменту його підписання партнерами.

2. Види і типи договорів, порядок їх укладення

У ринковій системі господарювання існує два види договорів: установчий і підприємницький.

^ Установчий договір — письмовий документ, який свідчить про волевиявлення фізичних або юридичних осіб щодо створення (заснування) нової організаційно-правової структури для ре­алізації будь-якої конкретної підприємницької ідеї. Підприємницький договір відображає волевиявлення сторін сто­совно не організації (створення, заснування), а безпосереднього здійснення підприємницької діяльності; він не передбачає (не вимагає) об'єднання сторін, що домовляються між собою, в пев­ну організаційну форму.

Зміст прав і обов'язків партнерів залежить від предмета догово­ру. Ним можуть бути, наприклад, купівля-продаж, оренда, кооперу­вання, посередництво тощо. Виходячи з цього, підприємницький договір, відповідно до його предмета, завжди має яку-небудь конк­ретну форму. Підприємець звичайно намагається визначити типові форми договорів, котрі він міг би використати як основу для укладен­ня певного конкретного договору. Можна виділити наступні типи договорів:

договір поставки; договір купівлі-продажу; трудовий договір; договір підряду; договір про виробничу кооперацію; договір про спільну діяльність; господарський договір про наукову діяльність; договір щодо брокерського обслуговування; договір щодо інформаційного обслуговування; агентська угода; лізингова угода; бартерна угода; державний контракт; державне замовлення; колективний договір; тарифна угода;

інші договори, угоди і контракти.

Оскільки договір будь-якого типу характеризує певний комп­роміс сторін, то й форма, у якій він укладається, має вільний (неви­мушений) характер. Типові форми договорів позбавлені обов'язко­вості (директивності). їх використовують звичайно як основу для укладення конкретного договору. Разом з тим варто зазначити, що існують певні вимоги, які потрібно виконувати під час підготовки і юридичного оформлення договору. Перш за все це стосується струк­тури самого договору. Звичайно будь-який договір включає: 1) пре­амбулу (вступну частину); 2) основну частину (з виділенням загальних та специфічних умов договору); 3) заключну частину. Структура договору викладається детальніше при висвітленні чет­вертого питання плану цієї теми.

Оскільки зміст договору визначається, як сказано вище, його предметом, то для ілюстрації можна навести, наприклад, зміст дого­вору купівлі-продажу. Такий договір включає наступні складові ча­стини:

  1. предмет договору;

  2. кількість товару;

  3. якість пропонованої на продаж продукції;

  4. продажна (договірна) ціна одиниці товару;

  5. форма оплати;

  6. термін поставки;

  7. упаковка (перелік щодо цього вимог);

  8. здавання — приймання товару;

  9. штрафні санкції;

  10. форс-мажор;

  11. арбітраж;

  12. інші умови договору.

Зрештою варто знати, що правове регулювання відносин, які виникають у процесі реалізації економічних інтересів партнерів, по­кладене на особливу галузь права — договірне право.

3. Оферта як особлива форма укладення договору

Укладенню договору передують переговори сторін. Вони можуть проводитись усно (по телефону, при зустрічі) або письмово. Ведення переговорів письмово означає, що одна з сторін готує письмову про­позицію іншій стороні у вигляді проекту договору. Останнє прийнято називати офертою (наміром, пропозицією щодо укладення дого­вору).

При цьому офертою вважають не всякий проект договору, а лише той, який підписано однією стороною — оферентом (автором офер­ти) . Прийнято відрізняти оферту тверду і вільну.

Тверда оферта направляється на одну адресу і перетворюється у договір за умови:

    1. підписання іншою стороною (покупцем);

    2. повернення зворотно на адресу оферента;

    3. отримання оферентом.

Необхідно зважувати на те, що кожна оферта має певний термін чинності (дії), котрий фіксується в її тексті. Наприклад, тверда офер­та дійсна протягом ЗО днів з моменту її відправлення. Це означає, що всі три умови (зазначені вище) мають бути дотримані впродовж 30 днів з дати відправлення оферти (опублікування у пресі). Це відно­ситься також до вільної оферти.

^ Вільна оферта направляється кільком адресатам. Коли лише в оферті вказано, що вона відноситься до категорії вільних, то поку­пець, навіть підписавши її, ще не отримає гарантії щодо поставки товару, який складає предмет оферти (партія товару одна, а пропо­зиції надіслані багатьом потенційним покупцям). У зв'язку з цим вільна оферта стає договором при дотриманні не лише трьох раніше зазначених умов, але й ще однієї додаткової умови — потенційний покупець має підписати оферту, надіслати її на адресу оферента, а останній, отримавши від покупця підписану ним оферту, повідомляє покупця про згоду оцінювати (вважати) підписану ним оферту як договір.

Тому в тексті оферти завжди зазначаєтся термін, протягом якого оферент зобов'язується надіслати таке підтвердження (наприклад, впродовж трьох днів з моменту закінчення дії оферти). Для самого оферента це має важливе значення тоді, коли всі адресати надішлють зворотньо підписані оферти і необхідно буде вибрати, яку з них вва­жати договором.

Для покупця це також важливо, тому, що після підписання офер­ти він бере на себе конкретні зобов 'язання. Проте, знаючи, що термін чинності становить, як уже зазначалось, ЗО днів (наприклад, з 1 по 31 січня поточного року), але протягом трьох днів (з 1 по 3 лютого) покупець не отримає від оферента підтвердження про визнання під­писаної ним оферти договором, він може вважати себе вільним від зобов'язань за офертою.

Підготовка оферти, як і договору, вимагає формування загаль­них та специфічних умов складання цих документів.

4. Формування умов договору підприємцем

Робота з формулювання умов договору відноситься до підготов­чого періоду. На цій стадії підприємець формулює умови договору вигідні не лише для себе, але й прийнятні для партнера. Однак для проведення цієї роботи необхідно знати, в яких формах можна фор­мулювати ту чи іншу умову договору.

^ Виконання укладеного договору повинне суворо відповідати його умовам. Для визначення ступеня виконання або невиконання прий­нятих зобов'язань сторін, необхідно встановити точний зміст умов договору. Обидві сторони повинні тлумачити умови договору по- своєму. Тому в формуванні договорів та їх умов мають брати участь кваліфіковані юристи, інші спеціалісти-експерти та досвідчені прак­тики.

У країнах «загального права» ці питання вирішуються на основі вже розроблених і широко використовуваних стандартів та інших нормативних документів. Саме про це йтиме мова далі.

На практиці існують певні вимоги, котрих партнери мають до­тримуватися у процесі підготовки умов договору. Перш за все це стосується структури документа. Як вже зазначалось, будь-який до­говір складається з преамбули, основної і заключної частини.

Преамбула — це своєрідний вступ до самого договору, у якому зазначається:

назва договору (договір купівлі-продажу, бартерний договір то­що);

місце і час укладення договору;

фіксування факту укладення договору відповідно умов, викла­дених у самому його тексті;

юридична назва підприємницьких утворень (партнерів, сторін договору), причому виробник (посередник) записується першим, а покупець (споживач) — другим.

^ Основна частина договору в свою чергу поділяється на специфіч­ні умови і загальні.

До специфічних відносяться лише ті умови, що є характерними для конкретної угоди (наприклад, ціна товару складає 1000 гр. од. за одиницю саме за цим договором, а той самий товар, постачання якого здійснюється за іншим договором, може мати більшу або меншу ціну).

^ Специфічні умови договору охоплюють наступне: предмет договору і кількість товару; якість товару;

знижка з ціни або надвишка до ціни (якщо вони застосовуються);

базові умови постачання;

форма оплати;

термін постачання;

маркування, пакування,тара;

здавання — приймання товару;

відповідальність сторін;

заборонне обумовлення (наприклад, про заборону перепродажу товару іншим клієнтам, якщо в цьому зацікавлений продавець).

^ Саме специфічні умови становлять тему й зміст обговорення на переговорах партнерів щодо його укладення. Ось чому конкретну форму кожної з перелічених специфічних умов ретельно виважує підприємець під час підготовки до переговорів про укладення угоди (договору).

^ До загальних умов договору відносяться ті його положення,тцо є стандартними і відображаються в усіх договорах незалежно від їх змісту. Такими положеннями є:

арбітражний припис (обумовлення); форс-мажорна обставина тощо.

^ У заключній частині договору містяться:

юридичні адреси сторін (партнерів);

усі додатки, котрі є невід'ємними частинами договору (ескізи товару, зразки тощо);

підписи сторін (партнерів);

місце і дата укладення договору (якщо це не було зафіксовано в преамбулі).

У більшості випадків для укладення договору достатньо згоди сторін. Інколи укладенню договору передують складні й тривалі пе­реговори. В деяких випадках договори укладаються майже автома­тично, коли партнери навіть не відчувають договірного характеру своїх взаємин.

Договір стає юридичним документом з дня його підписання сто­ронами (партнерами), а в окремих випадках — реєстрації або но­таріального засвідчення (наприклад, договору оренди).

/




Схожі:

План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconПлан Поняття І джерела права міжнародних договорів. Види міжнародних...
Право міжнародних договорів — це галузь міжнародного права, яку складає сукупність правових норм, що регулюють відносини суб'єктів...
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconНауковий стиль, основне його призначення, головні ознаки та підстилі
Визначення, види та типи договору. Реквізити договору з господарської діяльності. Вимоги до тексту договору
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconПлан практичного заняття з дисципліни “ Цивільне та сімейне право...
Порядок укладення шлюбу. Державна реєстрація укладення шлюбу. Значення державної реєстрації шлюбу
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconЛекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності
Тема Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconЛекція Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності
Тема Вступ до підприємницького права. Поняття та види підприємницької діяльності
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconПлан л екції Ринок, поняття, характеристика, види, методи визначення...
Економіка, в якій товарно-грошові відноси­ни є пануючими, в літературі отримала назву "ринкової економіки". Ключовим елементом конструкції...
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення icon1. Поняття та логіко-семантична природа договору. Мета тлумачення: воля або волевиявлення
Правила тлумачення договорів. Відсутні умови договору. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconТема: Оформлення договірних відносин у зовнішньо
Що з наведеного належить до, інших умов договору? порядок укладення І обов’язки сторін щодо подання технічної документації
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconПлан поняття конфлікту та його соціальні передумови. Типи, види та функції конфлікту
Конфлікт слово латинського походження й означає воно буквально зіткнення сторін, думок, певних сил, спільнот, соціальних інститутів,...
План Загальне поняття підприємницького договору та його значен­ня для ринкової системи господарювання. Види І типи договорів, порядок їх укладення iconРозділ 2 Ознаки та особливості договору купівлі продажу
До істотних умов цього договору традиційно відносять умову про ціну. Однак ціна не є істотною умовою, оскільки, якщо її не встановлено...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка