План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1




НазваПлан. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1
Сторінка1/9
Дата конвертації24.06.2013
Розмір1.44 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Математика > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД СТАТИСТИКИ.

План.

1 .1. Предмет статистики

1.2. Основні категорії статистики

1.3. Статистична методологія
1.1. Предмет статистики

Слово «статистика» (від лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об'єд­нує принципи та методи роботи з масовими числовими дани­ми — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.

Історично розвиток статистики пов'язаний з утворенням дер­жав. Уже в країнах Стародавнього світу склалися системи держа­вного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю. Середньо­віччя залишило унікальну пам'ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові суспільні явища ставало регулярним.

Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фак­тів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнен­ня, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком матема­тики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У XX ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи під­приємницькі та фінансові ризики, у маркетингових досліджен­нях, страхуванні тощо.

Отже, об'єктами статистичного аналізу можуть бути найріз­номанітніші явища й процеси суспільного життя. Іншими словами, об’єктом статистики є суспільство в цілому а також окремі явища і процеси, що відбуваються у суспільному житті. Основною особливістю об’єктів статистики є різноманітність суспільних явищ та процесів і їх зміна з плином часу.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.

У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюють­ся дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поо­динокі а масові явища. Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розмір Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Во­дночас вона встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуваних об'єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.

Іншими словами, предметом статистики є кількісна сторона якісно виражених масових соціально-економічних явищ та процесів. Вона відображається за допомогою статистичних показників - кількісних характеристик соціально-економічних явищ і процесів в конкретних умовах простору і часу.

Особливості предмету статистики:

1.Вивчає кількісні характеристики суспільних явищ в конкретних умовах простору і часу у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Кількісна характеристика суспільного явища є, насамперед, його розміром. А також співвідношенням між розмірами.

2.Вивчає не поодинокі, а масові суспільні явища. Для такого явища в статистичних показниках узагальнюються ті чи інші факти досліджуваних сукупностей.

3.Характеризує структуру суспільних явищ. Встановлює загальні властивості, виявляє відмінності окремих рис, об’єднує окремі елементи в однорідні групи, виявляє певні типи досліджуваних явищ.

4.Вивчає зміну рівня і структури явища в часі під дією різних факторів.

5. Виявляє і досліджує взаємозв’язки між явищами.

Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окре­мих самостійних розділів, які водночас тісно пов'язані між со­бою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.

  1. ^ Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби ана­лізу.

  2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбу­ваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

  3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної ін­фраструктури і т. ін.)

розробляють зміст і методи обчислення по­казників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.

  1. ^ Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер
    праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і
    послуг населенням.

Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якісну природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні роз­рахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.

^ 1.2. Основні категорії статистики

З питанням про предмет статистики пов'язані поняття ста­тистичної закономірності та статистичної сукупності.

Закономірність — це повторюваність, послідовність і поря­док у масових процесах. Виявити і виміряти статистичну законо­мірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовле­ність явищ. Згідно з цими принципами закони суспільного розви­тку виразно виявляються лише в досить численній сукупності подій. Об'єктивною основою існування статистичних закономір­ностей є складне переплетіння причин, які формують масовий процес, — основних, спільних для всіх подій масового процесу, та індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. У разі великої кількості подій вплив випадкових причин врівноважується, завдяки чому закон стає видимим.

Отже, статистичні закономірності притаманні лише сукупнос­тям. Саме сукупність, а не окремий елемент є тією базою реаль­ного світу, відносно якої можна встановлювати конкретні закони. Внаслідок об'єднання елементів у сукупність виникають якіс­но нові системні властивості. Вони відбивають спільність і від­мінність, сталість і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв'язків і співвідношень елементів. Системні влас­тивості становлять сутність статистичної закономірності. Відби­ваючи характер дії об'єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу, статистичні закономірності виявляються по-різному. їх можна об'єднати в чотири групи.

1).Закономірності розвитку (динаміки) явищ. Так, статистика свідчить про збільшення кількості населення Земної кулі, зростан­ня тривалості життя, зменшення середнього віку одруження тощо.

2)Закономірності розподілу елементів сукупності. Це може
бути розподіл населення за віком, сімей — за кількістю дітей,
комерційних банків — за статутним фондом.

3).Закономірності структурних зрушень. Прикладом може бу­ти збільшення частки міського населення в загальній його кіль­кості, збільшення частки населення похилого віку в сільській мі­сцевості.

4).Закономірності зв'язку між явищами. Наприклад, залеж­ність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартості продукції — від продуктивності праці, урожайності — від родю­чості грунту, попиту — від ціни на товар.

^ Статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку. Так, статистичною є сукупність комерційних банків країни. Їх об'єднує характер бан­ківських послуг, хоча капітал, кредитно-інвестиційний портфель, прибуток та інші ознаки в них різні.

Склад елементів і спосіб їх об'єднання визначають структуру сукупності. Складовою статистичної сукупності є так звана одиниця.

Одиниця статистичної сукупності – це якісно однорідні первинні елементи цієї сукупності, тобто, кожний окремо взятий елемент сукупності якому притаманні певні ознаки.

^ Ознака одиниці статистичної сукупності – це загальна властивість, характерна риса або інша особливість одиниць сукупності, яку можна спостерігати або кількісно вимірювати. Кожна одиниця сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюється від елемента до елемента, або від одного періоду до іншого.

Ознака., яка набуває в межах сукупності різних значень, називається такою, що варіює, а відмінність, коливання значень ознаки, варіацією.

Кожна ознака може бути задана або виражена в таких формах:

1). У вигляді числа – кількісна ознака, характеризує кількісні ознаки явища. Кількісні ознаки є: дискретні – задані одним числом ( вік) та неперервні – задані числовим проміжком (роки навчання від 1-го до 5).

2) У вигляді слова – атрибутивні, характеризують якісні ознаки одиниць сукупності (професія ).

Кожна ознака має назву в якій відображається її зміст та значення.

Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображується у відповідних типах шкал. Тип шкали можна визначити допусти­мими перетвореннями її чисел або допустимими арифметичними діями з цими числами. Згідно з класифікацією шкал за рівнем вимірювання — від «слабкої» до «сильної» — вирізняють три їх типи: номінальну, порядкову, метричну. Чим вищий рівень шка­ли, тим ширше коло відповідних допустимих перетворень чисел, тим більше арифметичних дій реалізується.

^ Номінальна шкала — шкала найменувань. «Оцифрування» ознак цієї шкали виконується так, щоб подібним елементам від­повідало одне й те саме число, а неподібним — різні числа. Оче­видно, число відіграє роль символа. Для ідентифікації наймену­вань шкали використовуються натуральні числа 1, 2, 3, ... або певні числові коди. Номінальні ознаки, які мають лише два протилежні значення (наприклад, задоволений / незадоволений), називають альтерна­тивними. Іх ідентифікують числами «1» або «0» залежно від на­явності чи відсутності властивості.

Порядкова (рангова) шкала встановлює не лише відношення подібності елементів, а й відношення послідовності — порядку. Це відношення типу «більше ніж», «краще ніж» і т. ін. Кожній позначці шкали приписується число — ранг. Такими числами мо­жуть бути: 1, 2, 3 ... п; 0, 25, 50, 75, 100; -2, -1, 0, 1,2, тобто зна­чення будь-якої монотонно зростаючої функції, що відповідають послідовності значень ознаки, не враховуючи відстань між ними.

Метрична шкала — це звичайна шкала дійсних чисел. За допо­могою метричної шкали вимірюються натурально-речові явища, ре­сурси та результати господарсько-фінансової діяльності. Вибір оди­ниці такої шкали залежить від природи, матеріального змісту явища, конкретних завдань дослідження та практичної доцільності. Скажі­мо, взуття природно вимірювати парами, костюми — штуками, споживання цукру — кілограмами.

За характером варіації ознаки метричної шкали поділяються на дискретні та неперервні. ^ Дискретні ознаки мають лише окремі цілочислові значення: кількість укладених на біржі угод, кількість дітей у сім'ї тощо. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах ва­ріації. Наприклад, вік людини в межах від 0 до 100 і більше ро­ків. Таке визначення неперервної ознаки дещо умовне, її можна подати квазідискретною величиною (вік — числом виповнених років). До неперервних належать також розрахункові ознаки, а саме: народжуваність, урожайність, балансова ліквідність тощо.

Окремо взяті елементи будь-якої сукупності характеризують­ся практично необмеженим числом різних ознак. Які саме з цих ознак підлягають вимірюванню в конкретному дослідженні, за­лежить від його мети.

Оскільки статистика вивчає масові процеси, індивідуальні значення ознак систематизуються, зводяться в єдине ціле. Уза­гальнюючою характеристикою явищ є статистичний показ­ник. На відміну від ознак, які реєструються, статистичні показ­ники розраховуються. Це може бути простий підсумок елементів сукупності або значень ознаки, результат порівняння двох вели­чин або складніших розрахунків.

^ 1.3. Статистична методологія

Статистична методологія — це комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів і прийомів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.

Згідно з принципами діалектичної логіки статистика будь-яке суспільне явище розглядає не ізольовано, а у взаємозв’язку з ін­шими, виявляє фактори, які спричинюють варіацію значень ознаки у межах сукупності, оцінює ефекти виливу факторів і щільність причинно – наслідкових .

Суспільні явища динамічні, тому статистика вивчає їх у роз­витку, оцінюючи тенденції та циклічні коливання, інтенсивність динаміки та структурних зрушень.

Розглядаючи сукупності елементів, статистика, з одного боку, визначає в них схожі риси і відмінності, об'єднує елементи в гру­пи, вирізняючи окремі типи й форми явищ, а з іншого — узагаль­нює інформацію як за окремими групами (типами), так і за сукуп­ністю в цілому.

Особливості статистичної методології пов'язані,

по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспі­льних явищ;

по-друге, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об'єктивних статистичних закономірностей.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи. ^ Перший етап — збирання первинного статистичного ма­теріалу реєстрацією фактів чи опитуванням респондентів.

На другому етапі зібрані дані підлягають систематизації та групу­ванню — від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин.

^ Третій етап передбачає аналіз варіації, динамі­ки, взаємозв'язків.

Етапи об'єднуються метою дослідження. На кожному з них застосовуються ті методи, які можуть дати глибоку й всебічну характеристику явищ, що вивчаються.

Так, масове статистич­не спостереження дає інформаційну базу для статистичних уза­гальнень і характеристики об'єктивних закономірностей. Статис­тичні дані мають безперечну доказову силу саме тому, що вони спираються не на окремі факти, а на їх сукупність.

На другому етапі — етапі узагальнення даних масового спо­стереження — елементи сукупності класифікують за певними ознаками, наприклад, народжених можна класифікувати за стат­тю та місцем народження, видобуток вугілля — за шахтами або за періодами. Впорядковану таким чином статистичну сукупність називають статистичним рядом. Залежно від способу класифі­кації розрізняють ряди розподілу та ряди динаміки. Ряд розпо­ділу — це результат класифікації, групування елементів сукупно­сті у статиці (станом на певний момент чи за певний інтервал часу). За допомогою групувань виокремлюються характерні вла­стивості та різноякісні типи явищ. Ряд динаміки класифікує зна­чення статистичних показників у часі (за періодами чи момента­ми часу), описує динаміку розвитку масового процесу.

В арсеналі статистичних методів аналізу — методи вивчення варіації, диференціації та сталості, швидкості та інтенсивності розвитку, узагальнюючі індекси, регресійні моделі тощо. Вивча­ючи різноманітні суспільні явища та процеси, статистичний ме­тод пристосовується до їх особливостей. Одна річ, скажімо, збирання даних про демографічні процеси (народжуваність, смерт­ність, міграцію), інша — про екологічний стан довкілля. Але в будь-якому дослідженні виявляються притаманні статистичному методу особливості — масовість даних, кількісне вимірювання, узагальнення.

Аналітичні можливості статистичних методів поглиблюються завдяки використанню компактної та раціональної форми подан­ня результатів узагальнення інформації, а також аналізу виявле­них закономірностей. Такими формами є статистичні таблиці та графіки.

Статистичні методи пов'язані з математикою. У них спільні методи обробки й оцінювання даних, але різні предмети пізнан­ня. Математична статистика вивчає закономірності масових явищ в абстрактній формі, статистика як суспільна наука характеризує розміри й співвідношення суспільних явищ у конкретних умовах їх існування та розвитку.

Передумовою використання статистичних методів у конкрет­ному дослідженні має бути визначення суті явища, що вивчаєть­ся, його істотних властивостей. Теоретичний аналіз дає всебічне уявлення про природу й логіку предмета пізнання. Це — об'єктивна основа методологічних рішень.

Статистичний аналіз масових явищ і процесів є необхідною ланкою в системі управління економікою та державою в цілому. Передусім за допомогою статистики здійснюється «зворотний зв'язок», тобто потік інформації йде від об'єкта до суб'єкта управ­ління — керівництва підприємств, об'єднань, територіальних, га­лузевих і центральних органів влади. Без вірогідної, всебічної і своєчасної інформації ефективні управлінські рішення неможливі.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 icon2. Предмет и метод статистики Предметом исследования
Предметом исследования статистики являются массовые яв­ления и процессы социально-экономической жизни. Статистика изу­чает количественную...
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 icon3. Задачи статистики: общие и частные. Задачи статистики гму. Использование...
Общее понятие статистики. Статистика как наука, как область практической деятельности и как учебная
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconЗ правової статистики
Предмет, метод І зміст науки правова статистика. Взаємозв’язок правової статистики з суспільними І правовими науками
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconЛекция по дисциплине «Правовая статистика»
Цель лекции: Сформировать представление у курсантов об истории российской статистики, современном понятии правовой статистики, ее...
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconЩо сприяло появі статистики навколишнього середовища?
Назвіть розділи, які сформовані в системі показників статистики навко­лишнього природного середовища
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconСтатистичний щорічник Полтавської області за 2010 рік / За ред. Безхлібняк...
С. 79 Кількість діючих підприємств за організаційно-правовими формами господарювання у 2010 р
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconСтатистичне спостереження
Ктами цивільно-правової статистики є : 1) цивільні справи, 2) сторони цивільного процесу (позивач І відповідач) та судові рішення....
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconЛекція №1 «Педагогіка як наука» План Предмет, основні категорії та...
Юридическая педагогика : Учебник для студентов вузов / под ред. В. Я. Кикотя, А. М. Столяренко. – М. Юнити-дана, Закон и право, 2004....
План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconПитання до заліку зі статистики

План. Предмет статистики Основні категорії статистики Статистична методологія 1 iconНаціональна академія статистики, обліку та аудиту

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка