Методичні матеріали




НазваМетодичні матеріали
Сторінка8/10
Дата конвертації17.06.2013
Розмір1.1 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Математика > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

6.3. Рисунки. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрації розміщують після їхніх номерів. Якщо необхідно, ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

  • найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

  • порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку “№”;

  • тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.

Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. Приклади оформлення рисунків представлено в дод. Е.

6.4. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен подаватися у вигляді таблиць.

Приклад будови таблиці

Таблиця 1.3

Тематичний заголовок


Головка (шапка)















Боковик
Горизонтальні рядки граф














Прографка

(вертикальні графи)


Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Слово “Таблиця” і назву пишуть з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути стислим. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати в тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Слова, що повторюються, об’єднують у рубрики; слова, загальні для всіх назв боковика, виносять у заголовку таблиці.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків – не менше 8 мм. Горизонтальних рядків граф, як правило не нумерують.

Таблицю після першого згадування про неї в тексті розміщують таким чином, щоб її можна було читати, або не перевертаючи роботу переплетеного блоку, або повертаючи її за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на другу сторінку. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж саме”, а при наступному повторенні – лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставиться прочерк.

Таблиця 1.6

Колір золотих сплавів, що використовуються в різних країнах світу [21]

№ з/п

Про-ба

Колір

Масова частка компонента, %

Точка плавл., 0С

Аu

Аg

Cu

Ni

Pt

Fe

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

750

жовтий

75

12-15,5

5-15

-

-

-

903

2

750

рожевий

75

-

25

-

-

-

862

3

750

зелений

75

25,5

-

-

-

-

965

4

750

синій

75

-

-

-

-

25

1165

5

585

жовтий

58,5

4-28

14-28

-

-

-

843

6

585

білий

58,5

-

16-19

23-26

-

-

920

7

585

рожевий

58,5

-

41,5

-

-

-

911

8

585

зелений

58,5

41,5

-

-

-

-

862

9

500

темно-червоний

50

-

50

-

-

-

1000

10

416

жовтий

42

20-30

28-38

16-19

-

-

85


6.5. Формули. При використанні формул слід додержуватися певних правил.

Довгі та громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька невеликих однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують в середині тексту.

Експлікацію – розшифрування символів і числових коефіцієнтів – розташовують безпосередньо під формулою у такій послідовності, як вони наведені у формулі. Пояснення кожного символу і числового коефіцієнту подають з нового рядка. Слово “де”, з якого починається експлікація, пишуть після формули з нового рядка без абзацного відступу. Після нього двокрапка не ставиться і відразу йде перший символ і його розшифрування.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті, інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами у круглих дужках і ставлять у правий край сторінки без крапки між формулою і її номером. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули, на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу дають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад, перша формула третього розділу позначається наступним чином:
U = f (x, p) ext (max або min), x є M, (2.1)
де U- критерії оптимальності;

x = (x1, x2…, xn)керовані змінні;

p = (p1, p2,…, pn)параметри;

M задані межі (область) зміни керованих змінних.

Написання формул рекомендується виконувати за допомогою стандартних математичних редакторів Microsoft Office. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумеруються послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

  1. Дані статистичних збірників.

  2. Оприлюднені фінансові звіти.

  3. Самостійні дослідження фірми.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

6.6. Посилання на використані джерела

Під час написання дипломної роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі дані, ідеї та висновки, на основі яких вирішується задача, вивченню якої присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Цитування повинно бути повним без довільного скорочення авторського тексту і без перекручувань думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками після пропуску. Посилання в тексті роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: " у працях [1 - 7]"; "у працях [1; 7; 23]". Використані джерела нумеруються арабськими цифрами без знака "№".

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі, наприклад, "... у монографії [7, с. 48]".

Посилання на ілюстрації в межах роботи здійснюється порядковим номером ілюстрації, наприклад "рис. 1.2". Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: "у формулі (2.1)". На всі таблиці в дипломній роботі повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "у табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3"; "див. рис. 2.1".

^ 6.7. Особливості складання списку використаних джерел

Список використаних джерел – це елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліотечних показників повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

Найчастіше списки літератури будуються у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні роботи), за алфавітним принципом або у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Список використаних джерел складають відповідно до вимог чинних нормативних документів (ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація, скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ДСТУ ГОСТ 7.1-2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" і вимог ВАК України). Приклади оформлення бібліографічних описів зазначено в дод.Д.

На перше місце списку літератури виносяться документальні джерела офіційного характеру:

  • Конституція України;

  • закони України;

  • міжнародні правові акти;

  • укази Президента України;

  • постанови та рішення Верховної Ради України;

  • постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України.

Інша література подається нижче в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і вихідних даних видавництв. Бібліографічний опис самостійних видань (книг, наукових монографій, брошур, довідкових видань, збірників документів, збірників статей, збірників статистичних матеріалів та ін.) супроводжується такою інформацією:

  • прізвище та ініціали авторів;

  • повна назва друкованого видання;

  • місце видання (іноді дозволяється вказувати лише першу букву назви таких міст: Київ К., Москва - М., Харків - X.);

  • назва видавництва;

  • рік видання;

  • кількісна характеристика (загальний обсяг).

  1. Якщо відомості про автора відсутні (наприклад, у збірнику документів чи статей), то бібліографічний опис подається за назвою. Відомості про осіб, які брали участь у виданні книги (редактор, укладач, перекладач та ін.) подаються з додатковими відомостями про назву. Якщо авторів декілька, то вказуються прізвища та ініціали лише двох з них (через кому, в алфавітному порядку), а після цього — "та ін." (в російськомовному виданні, відповідно - "и др.").

Якщо до списку використаних джерел включається стаття чи інша публікація (замітка, повідомлення, документ тощо) з періодичного видання чи збірника, то вказуються її перша й остання сторінки (через тире). Назва статті відокремлюється від назви збірника чи періодичного видання двома нахиленими управо рисками. При бібліографічному описі збірника видавництво не вказується, а при описі періодичного видання, крім автора статті, назви статті та назви газети чи журналу, подаються рік видання, номер (чи випуск) видання і сторінки, де розміщено матеріал. При описі газети після року видання вказується ще й дата видання, а номер видання береться в дужки.

Вимоги щодо бібліографічного опису іномовних видань в цілому такі ж самі, як і до вітчизняних видань.

6.8. Анотація до дипломної роботи подається в кінці роботи в стислому вигляді обсягом 2-3 сторінки друкованого тексту. Текст інформації в анотації зазначається двома мовами – українською та іноземною (англійською, німецькою, французькою тощо).

^ 6.9. Вимоги до оформлення додатків

Додатки подають в кінці роботи, вони оформляють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформляють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає цей додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" тощо. Якщо в роботі всього один додаток, то він позначається як "Додаток А". При оформленні додатків окремою книгою на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) - перша формула додатка А.

РОЗДІЛ 7

^ СУПРОВІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Окремим файлом, що переплітається в дипломній роботі перед титульною сторінкою, до пояснювальної записки додаються наступні документи:

  • рецензія з організації, за результатами якої виконувалася робота;

  • відзив наукового керівника;

  • рецензія від наукового консультанта .

Рецензія з організації – за результатами якої виконувалася робота, має бути засвідчена підписом керівника і печаткою. Вона має підтверджувати достовірність наведеної в роботі інформації, правдивість фактичних даних, актуальність теми та практичну значущість дослідження.

Відзив наукового керівника має містити:

  • висновки про актуальність досліджуваної теми;

  • коротку характеристику основних рішень, наукових і практичних досягнень студента;

  • зауваження щодо наявних у роботі недоліків;

  • характеристику рівня загальної економічної підготовки студента, вміння самостійно мислити, творчо вирішувати поставлені завдання;

  • висвітлення ступеню відповідності роботи вимогам щодо змісту та оформлення;

  • інформацію про своєчасність та регулярність роботи студента над дипломною роботою (включаючи період переддипломної практики);

  • рекомендовану оцінку роботи за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, або “незадовільно”);

  • у випадку позитивної оцінки – рекомендацію щодо присвоєння студенту кваліфікації спеціаліста.

Відгук складається в одному екземплярі та зачитується на засіданні ДЕК під час захисту роботи.

Зовнішніми рецензентами дипломної роботи можуть бути провідні висококваліфіковані спеціалісти, керівники, які працюють на підприємствах, в державних та наукових установах, викладачі інших вищих навчальних закладів.

^ Рецензія від наукового консультанта має містити такі складові:

  • висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної теми;

  • оцінку відповідності змісту роботи затвердженій темі та завданню на її роботу;

  • висновки щодо повноти використання під час підготовки роботи спеціальної літератури, нормативних та довідкових матеріалів, фактичних даних;

  • характеристику повноти вирішення поставлених завдань, ґрунтовність їх розробки, наявність елементів наукового дослідження, практичне значення одержаних результатів;

  • оцінку стилю і грамотності викладання роботи, правильності її оформлення;

  • висновок рецензента про відповідність якості виконаної дипломної роботи до вимог, що ставляться до таких робіт, про можливість допущення до захисту;

  • у випадку позитивної оцінки – рекомендацію щодо присвоєння студенту кваліфікації спеціаліста за спеціальністю 7.050301 “Товарознавство та комерційна діяльність”.

Рецензія подається в одному екземплярі, підпис рецензента повинен бути засвідчений печаткою організації, в якій він працює.

РОЗДІЛ 8

^ ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
8.1. Підготовка матеріалів до виступу на засіданні ДЕК

Під час підготовки до виступу на засіданні ДЕК необхідно написати тези доповіді та оформити демонстраційний матеріал.

У тезах доповіді розкривається сутність, теоретичне та практичне зна­чення результатів роботи. У структурному відношенні доповідь краще представити у вигляді трьох частин, кожна з яких являє собою самостій­ний смисловий блок, хоч загалом вони є логічно взаємопов'язаними і представляють результати єдиного дослідження. Час доповіді - не більше 15 хвилин.

Перша частина відповідає тим смисловим аспектам, стосовно яких формулюється актуальність теми, мета і завдання роботи, визначаються об'єкт та предмет дослідження.

У другій частині, найбільшій за обсягом, подається зміст розділів дипломної роботи. Особлива увага приділяється підсумковим результатам роботи. Наводяться також критичні зіставлення й оцінки.

Закінчується доповідь заключною частиною, яка будується за текстом висновку. Тут доцільно перелічити загальні висновки з її тексту і зібрати воєдино основні рекомендації.

Доцільно підготувати письмові відповіді на зауваження керівника та рецензента. Відповіді повинні бути короткими, чіткими та добре аргумен­тованими.

Доповідь повинна бути проілюстрована демонстраційним матеріалом, який може включає комп'ютерну презентацію, виконану за допо­могою програми підготовки презентацій Power Point, та роздатковий матеріал.

Структуру та дизайн комп'ютерної презентації, необхідно узгодити з консультантом з використання сучасних інформаційних технологій та науковим керівником.

У презентації необхідно навести: тему дипломної роботи, прізвище, ініціали автора та наукового керівника; мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження; графіки, схеми та таблиці, які мають смислове навантажен­ня в роботі та дають змогу наочно ілюструвати зміст доповіді; висновки та пропозиції за темою дослідження.

Роздатковий матеріал може повторювати структуру та зміст комп'ютерної презентації або бути доповнений додатковою інформацією по темі дослідження. Він виконується за допомогою комп'ютера, чорни­лом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері згідно з правилами оформлення ілюстрацій дипломної роботи. У верх­ньому правому куті кожного аркуша повинен бути його номер. Нумерація елементів графічного матеріалу йде за послідовністю поси­лання на них під час презентації результатів дипломної роботи на захисті.

Дозволяється виконувати роздатковий матеріал як у кольоровому, так і в чорно-білому варіанті.

Роздатковий матеріал на паперових носіях подається членам Держав­ної екзаменаційної комісії під час захисту у папках-швидкозшивачах (не менше 3 примірників).

У разі використання слайдів треба заздалегідь переконатися в наявності проектора, екрана, можливості затемнення, доступних джерел електричного струму та пам'ятати про специфіку підготовки й застосовування цього методу презентації.

^ 8.2. Процедура захисту дипломної роботи.

Захист дипломних робіт проводиться перед Державною екзаменаційною комісією. Склад комісії та графік захисту затверджується ректором інституту.

Тривалість захисту одного студента не повинен перевищувати 30 хвилин. Засідання ДЕК починається з того, що головуючий оголошує про за­хист дипломної роботі, вказуючи її назву, прізвище, ім'я і по батькові автора, а також доповідає про наявність необхідних документів.

Після цього студент оголошує доповідь (до 15 хвилин). Мова доповіді повинна бути виразною, що залежить від її темпу, гучності та інтонації. Доповідь має бути стислою, конкретною, з використанням демонстраційного матеріалу. Головне призначення такого матеріалу — детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.

Після доповіді голова та члени ДЕК, інші особи, що присутні під час захисту, ставлять студентові запитання, на які він повинен надати стислі, чіткі та кваліфіковані відповіді.

Наступним етапом захисту дипломної роботи є ознайомлення присутніх із відзивом керівника та рецензією. Студенту надається можливість відповісти на зауваження, зазначені в документах та виступити із заключним словом (за бажанням).

Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК. Окремо відзначається думка членів ДЕК про практичну цінність і рекомендації щодо використання пропозицій автора.

Після захисту всіх студентів, призначених на поточний день, на закритому засіданні ДЕК підводяться підсумки захисту дипломних робіт і приймається рішення про їх оцінку. Це рішення приймається простою більшістю голосів членів комісії. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості дипломної роботи, а саме:

  • актуальність обраної теми;

  • чіткість формулювання мети і завдання дипломного дослідження;

  • структура і логіка побудови плану роботи, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

  • якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми;

—якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки;

  • широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;

  • системність і глибина аналізу на матеріалах практики, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу;

  • спрямованість роботи на розроблення реальних практичних рекомендацій;

  • актуальність та обґрунтованість заходів, що пропонуються для підвищення економічної ефективності роботи організації замовника;

  • наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

—рівень обґрунтування запропонованих рішень;

  • ступінь самостійності проведення дослідження;

  • якість оформлення дипломної роботи;

  • уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

  • здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

  • загальний рівень підготовки студента;

  • володіння культурою презентації;

  • наявність і якість демонстраційного матеріалу для захисту дипломної роботи;

  • повнота і ґрунтовність відповідей на запитання членів Державної екзаменаційної комісії; зауваження і пропозиції, що містяться у відгуках наукового керівника та організації – об’єкта дослідження.

Рішення комісії оголошується її головою той самий день. На відкритому засіданні ДЕК голова оголошує оцінки всім студентам, повідомляє, що їм присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста.

Випускники, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з ЛІЕТ, отримуючи академічну довідку. До повторного захисту дипломна робота може бути подана протягом трьох років після закінчення навчання у ЛІЕТ.

Студентам, які не захищали дипломну роботу з поважної причини наказом ректора може бути продовжений термін навчання до наступної роботи ДЕКу, але не більше одного року.

Студенти, які виявили особливі здібності до наукової творчості, захистили дипломну роботу на “відмінно”, мають публікації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані державною комісією до вступу в аспірантуру. Кращі роботи можуть бути рекомендовані на конкурс студентських робіт, а також до друку у наукових виданнях.

Після захисту дипломна робота передається на зберігання до архіву ЛРІДУ НАДУ.

РОЗДІЛ 9

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Реальною вважається дипломна робота, виконана на замовлення конкретної організації (підприємства) на актуальну тему за фактичними матеріалами замовника. Вона повинна мати: елементи наукового дослідження, конкретні висновки та пропозиції практичного характеру, які можуть бути впроваджені в даній організації (підприємстві), що підтверджується відгуком замовника, економічні розрахунки щодо ефективності пропозицій.

За результатами захисту дипломної роботи виставляється оцінка:

«Відмінно» – реальна робота виконана на актуальну тему, в ній: наведений критерій аналізу проблеми, яка досліджується; надані власні дослідження властивостей товару та експертна оцінка його споживних властивостей; зазначені отримані науково-обгрунтовані результати дослідження; проведена оцінка конкурентоспроможності товару. Робота виконана із застосуванням комп’ютерної техніки для розрахунків, або створені власні програмні продукти.

Дипломник під час захисту повинен вміти правильно формулювати відповідь (за змістом, логікою та стилем) продемонструвати глибокі знання та вміння застосувати теоретичні знання для практичного вирішення актуальних питань, вміти відстоювати запропоновані науково-теоретичні та практичні завдання.

Захист супроводжується наочними матеріалами, які розкривають сутність роботи.

«Добре» – дипломна робота та її захист відповідав ознакам оцінки «відмінно». Виявлено широкий професіональний кругозір, уміння логічно мислити. Проте у відповідях допускаються неточності, які не змінюють суть питання.

«Задовільно» – дипломна робота та її захист головним чином відповідають тим вимогам, які пред’являються щодо знання основного фактичного матеріалу. Однак у відповідях недостатньо точно формулюються причинно-наслідкові зв’язки між явищами та процесами, оперування фактами відбувається на рівні запам’ятовування. Робота не має підтвердження щодо реальності. Візуальне супроводження роботи недостатнє.

Незадовільно” – дипломна робота та її захист не відповідають вимогам, що пред’являються, дипломник не знає більшої частини фактичного матеріалу, що складає теоретичну базу професії, не вміє встановлювати причинно-наслідкових зв'язків між явищами та процесами, завчив матеріал без його усвідомлення.

^ ДОДАТКИ

Додаток А

Орієнтовна тематика дипломних робіт

  1. Проблеми асортименту, якості та конкурентоздатності товарів.

  2. Товарознавчі аспекти дослідження сучасного ринку товарів та шляхи його вдосконалення.

  3. Стан та пріоритети ринку матеріалів.

  4. Порівняльна характеристика асортименту та якості товарів різних виробників.

  5. Шляхи підвищення конкурентоздатності підприємства в сучасних умовах.

  6. Формування асортименту та оцінка якості товарів, що реалізуються різними торгівельними підприємствами міста.

  7. Проблеми формування асортименту і вимоги до якості товарів для туристів.

  8. Товарознавчі аспекти дослідження ринку та експертиза якості художніх виробів.

  9. Організація сучасної роботи роздрібного торгівельного підприємства та шляхи її покращення.

  10. Шляхи вдосконалення збутової діяльності виробничого підприємства.

  11. Проблеми ефективності менеджменту торгівельного підприємства та шляхи його підвищення.

  12. Сучасний стан ринку сировини і її вплив на формування асортименту та якості продукції.

  13. Формування споживних властивостей та моніторинг ринку товарів.

  14. Управління асортиментом, якістю та конкурентоспроможністю товарів та прогноз комерційного успіху.

  15. Оцінка споживних властивостей, асортименту, якості товарів та логістичні канали їх розділу.

  16. Порівняльна характеристика асортименту та якості товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва і оцінка їх конкурентоспроможності (за матеріалами).

  17. Товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку товарів (за матеріалами).

  18. Експертна оцінка якості товарів та формування асортиментної політики торгівельного підприємства.

  19. Експертиза якості та кількості товарів вітчизняних товаровиробників та розроблення зовнішньоекономічної стратегії підприємства на товарному ринку.

  20. Товарознавча оцінка нових товарів та стратегія формування попиту на них.

  21. Структурно-асортиментна збалансованість ринку товарів.

  22. Ринок…товарів та методи їх ідентифікації.

  23. Дослідження споживних властивостей товарів та управління торгівельно-технологічними процесами (за матеріалами).

  24. Моніторинг безпечної продукції на ринку (за матеріалами).

  25. Конкурентоспроможність товарів як складова рентабельності підприємства.

  26. Особливості товарознавчої експертизи (якості, кількості, документальної) товарів та дослідження ринку товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва.

  27. Сучасний стан ринку товарів, які виробляють підприємства даного міста, регіону та виявлення їх споживчих переваг.

Додаток Б

^ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський інститут економіки і туризму
Факультет менеджменту, товарознавства та комерційної діяльності
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Методичні матеріали iconКиївський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні...
Базові навчально-методичні матеріали складені на основі робочої програми з дисципліни “Україна І європейський світ”
Методичні матеріали iconКиївський національний університет внутрішніх справ навчально-науковий...
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування» затверджені на засіданні кафедри мовної підготовки...
Методичні матеріали iconМ инистерство освіти І науки України Донецький національний університет...
Навчально-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Забезпечення виконання зобов'язань” (для студентів спеціальності 030401 „Правознавство”...
Методичні матеріали icon3 методичні матеріали щодо організації проведення та критеріїв оцінювання...
Методичні матеріали щодо організації проведення та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу
Методичні матеріали iconНавчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
Методичні матеріали iconМіністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінальне право України. Загальна частина» розглянуто та схвалено на засіданні кафедри...
Методичні матеріали iconГелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право»
Гелич Ю. О., Нескороджена Л. Л. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Господарське право». К.: Навс, 201 І. 60 с
Методичні матеріали iconМіністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх...
Безрутченко С. М. канд екон наук, професор кафедри економіко-правових дисциплін
Методичні матеріали iconМетодичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем,...
Методичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення студентами
Методичні матеріали iconІнструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка