План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів




Скачати 125.22 Kb.
НазваПлан Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів
Дата конвертації21.06.2013
Розмір125.22 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Математика > Документы




Аналіз основних засобів

План

1. Напрямки і джерела аналізу.

2. Аналіз складу, структури, руху і технічного стану основних фондів.

3. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів.

4. Аналіз стану обладнання.

5. Аналіз екстенсивного використання обладнання.

6. Аналіз інтенсивного використання обладнання.

7. Результати аналізу.

1. Напрямки і джерела аналізу

Напрямки:

  1. З'ясування ступеню забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, аналіз їх складу, структури, руху, технічного рівня.

  2. Оцінка використання виробничих потужностей.

  3. Дослідження ефективності використання основних виробничих фондів і факторів, що її визначають.

  4. Виявлення резервів поліпшення використання основних виробничих фондів і розробка заходів по їх мотивації.


Джерела аналізу:

  1. Річний "Звіт про наявність і рух основних засобів (фондів)" (ф. №11).

  2. Річна "Зведена таблиця основних показників, що комплексно характеризують господарську діяльність підприємства (об'єднання)" (ф. №22).

  3. "Звіт про виконання плану введення в дію основних фондів" (ф. № 2-кс, 3 -кс).

  4. "Звіт про використання виробничого обладнання" (ф. №1- ТПмаш).

  5. "Баланс підприємства" за квартал і рік (ф. №1).

  6. Звіт відділу головного механіка.

  7. Дані поточного бухгалтерського обліку.

2. Аналіз складу, структури, руху і технічного стану основних фондів

Є пряма залежність випуску продукції від кількості і ефективності використання основних фондів. Аналіз складу, структури, динаміки основних фондів здійснюється в цілому і по складовим елементам. Вони групуються:

  1. Промислово-виробничі фонди, в т. ч. активна частина.

  2. Виробничі основні фонди інших галузей (які враховуються на балансі підприємства, основні фонди сільського господарства, будівельних, торговельних і інших організацій).

  3. Невиробничі основні фонди (житлового і комунального господарства, організацій освіти, охорони здоров'я та ін.).

Аналізуються основні фонди, що надійшли, в тому числі введені вдію, і вибулі, у тому числі, що ліквідувалися.

Розраховуються показники руху та технічного стану основних фондів:

1) коефіцієнт оновлення основних фондів, що визначається відношенням вартості знов надійшовших до їхньої вартості на кінець року:

Ко = Фн : Фк;

2) коефіцієнт вибуття як співвідношення вартості вибулих за звітний період основних фондів до їх вартості на початок періоду:

Кв = ФВ : Фп;

3) коефіцієнт зносу, що визначається відношенням суми зносу основних фондів до їх пер­вісної вартості:

Кз = 3 : Ф;

4) коефіцієнт придатності, що розраховується діленням залишкової (балансової) вартості основних фондів на їх первісну вартість:

Кп=Зв:Ф; Кп+Кз =1;

5) коефіцієнт приросту, що розраховується як відношення вартості приросту основних фондів до їх вартості на початок періоду:

Кпр = Фпр : Фп;

Означені коефіцієнти розглядаються взаємопов'язане по всім фондам, активній частині, групам обладнання. Вивчаються в динаміці за ряд періодів, порівнюються зі середньогалузевими і аналогічними коефіцієнтами, кращими технічному відношенні споріднених підприємств. Коефіцієнти оновлення, вибуття і приросту основних фондів слідує розглядати взаємопов'язане. Залучаючи додаткові дані, доцільно з'ясувати, чи здійснюється оновлення основних фондів за рахунок нового будівництва або модернізації, заміни старого обладнання на нове, більш висо­копродуктивне .

Далі дається характеристика стану виробничого обладнання. Виділяється обладнання, встановлене в основних виробничих цехах. Розраховується середній вік обладнання кожного виду:

;

де - питома вага кожної вікової групи по даному виду обладнання, %;

- середина вікового інтервалу обладнання, років.

3. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів

Ефективність використання основних виробничих фондів характеризується наступними показниками:

1. Коефіцієнт використання виробничої потужності.

Під виробничою потужністю підприємства розуміється максимально можливий випуск продукції при досягнутому рівні техніки, технології, форм організації виробництва і праці. По­тужність може змінюватися за умовами зміни перерахованих факторів.

Виробнича потужність підприємства обчислюється виходячи з потужності ведучих цехів, дільниць, агрегатів, розраховується на підставі технічних норм вироблення або проектних пока­зників продуктивності обладнання, агрегатів, машин, установок і використання площ, трудоміс­ткості виробів, норм виходу продукції з сировини.

У розрахунку потужностей приймається максимально можливий фонд часу обладнання:

а) для підприємств з безперервним процесом виробництва - кількість календарних днів в році по 24 робітничих години за добу за винятком часу, необхідного для проведення капітальних і пла­ново-запобіжних ремонтів і технологічних зупинок обладнання і агрегатів, якщо ці зупинки не входять в норми роботи техніки;

б) для підприємств з перервним процесом виробництва - календарний фонд часу роботи обладнання, виходячи з відповідної змінності і встановленої тривалості змін в годинах за винят­ком часу, необхідного дня проведення капітальних і планово-запобіжних ремонтів, часу вихід­них і святкових днів, скорочення робочого часу в святкові дні;

в) для галузей промисловості з сезонним характером виробництва фонд часу роботи об­ладнання визначається по проекту, або затвердженому режиму з урахуванням оптимальної кіль­кості змін, або доби роботи цехів;

г) по новим підприємствам і об'єктам, введеним в дію, але, які не засвоїли проектні поту­жності, в розрахунку приймається потужність по затвердженому проекту (при необхідності пе­рерахована по номенклатурі і асортименту продукції планового періоду).

Аналіз використання всієї виробничої потужності підприємства проводиться по даним планового і звітного балансів виробничих потужностей, що складаються в натуральному і варті­сному виразі в порівняних цінах по всій продукції, що випускається.

Баланс виробничої потужності розраховується за формулою:

Мк = Мп + Мо + Мр + Мб ± Ма – Мв;

де Мк - виробнича потужність на кінець періоду;

Мп - виробнича потужність на початок періоду;

Мо - збільшення потужності за рахунок організаційно-технічних заходів;

Мр - приріст потужності в результаті реконструкції діючих підприємств;

мб - введення в дію нових потужностей за рахунок будівництва нових і розширення діючих підприємств;

± Ма - збільшення (+) або зменшення (-) потужності у зв'язку зі зміною асортименту проду­кції;

Мв - зменшення потужності в результаті її вибуття.
При аналізі визначають плановий і фактичний коефіцієнти використання виробничої потужності, їх розраховують як відсоткове відношення планового або фактичного річного випуску продукції до пла­нової або фактичної середньорічної потужності відповідно.

В процесі аналізу зіставляють коефіцієнти з показниками інших підприємств і з середньогалузевими даними.

2. Показник фондовіддачі, що показує, скільки отримано продукції з одиниці основних фондів, може вимірюватися в натуральних і вартісних одиницях. Розраховується за формулою:

^ Фв = ВП:ОФ;

де Фв – фондовіддача;

ОФ - середня вартість ОФ, що досліджуються;

ВП – випуск продукції.

3. Показник фондомісткості, зворотний фондовіддачі, що характеризує вартість основних фондів, що приходяться на одиницю продукції, що випускається. Розраховується за формулами:

Фм = 1 : Фв = ОФ : ВП;

де Фм – фондомісткість продукції.

Особливістю показнику фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на скла­дові частини по окремим цехам і групам обладнання. Це дозволяє встановити вплив використання техніки на кожній виробничій дільниці на узагальнюючий показник використання фондів.

4. Фондоозброєність праці, що характеризує забезпеченість робочих основними фондами. Розра­ховується по формулі:

Фо = ОФ : Ч;

де Фо – фондоозброєність праці;

Ч - середня чисельність робочих.

Якщо перетворити формулу фондовіддачі, поділивши числівник і знаменник формули на чисельність промислово-виробничого персоналу, то отримаємо формулу взаємозв'язку між показниками фондовіддачі, фондоозброєності і продуктивності праці:

;

де П - продуктивність праці.

Таким чином, фондовіддача прямо пропорційна продуктивності праці і зворотно пропор­ційна його фондоозброєності. Тому для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його фондоозброєності.

На величину фондовіддачі ОВПФ впливає структура основних виробничих фондів. Це зумовлене тим, що різноманітні категорії основних фондів не однаково беруть участь у вироб­ничому процесі. Вплив структури ОВФ розраховується через питому вагу активної частини ос­новних засобів (маш. та об.; м. і об+тр. засоби) в загальній величині ОВПФ.

Пам'ятка: Wпппr = r *Wpr;

Wпппg = r *Wpg;

Wпппr = r *Wpr;

Фв = Уа * Фа;

де Фв - фондовіддача ОВПФ;

^ Уа - питома вага активної частини ОВПФ, коефіцієнт;

Фа - фондовіддача активної частини ОВПФ.


4. Аналіз стану обладнання

Для оцінки стану обладнання користуються даними цехів, відділу головного механіка і вибіркових обстежень.

Стан виробничого обладнання характеризується кількістю наявних, встановлених і фак­тично працюючих верстатів. (рис. 1).

Наявним обладнанням вважається все наявне на підприємстві обладнання незалежно від того, в якому стані і де воно знаходиться - в цехах або на складі (в тому числі демонтоване). Встановлене обладнання знаходяться в цехах, змонтоване і підготовлене до роботи. Частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті, модерніза­ції. Фактично працюючим обладнанням вважається все обладнання, що використовувалося за даний день, незалежно від часу його роботи.

Коефіцієнт використання наявного обладнання визначається відношенням кількості встановленого обладнання до кількості наявного обладнання:

Квн = В : Н;

Коефіцієнт використання встановленого обладнання характеризується відношенням фак­тично працюючого до встановленого обладнання:

Квв = Пф : В;

Аналіз стану обладнання доцільно проводити в розрізі цехів по окремим видам обладнан­ня.

Підвищення ефективності використання працюючого обладнання забезпечується двома шляхами: екстенсивним (по часу) і інтенсивним (по потужності).




Рис. 1. Групування обладнання за його участю в процесі виробництва.

5. Аналіз екстенсивного використання обладнання

Показники, що характеризують екстенсивний шлях використання обладнання: кількість обладнання, в тому числі частка засобів праці, що не діють, відпрацьований час (машино-година), коефіцієнт змінності роботи обладнання, структура парку машин і верстатів.

Аналіз екстенсивного використання обладнання, пов'язаний з розглядом балансу часу його роботи, включає наступні фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий, фак­тичний.

1. Календарний фонд часу:

Чк = 365*24*К;

де Чк - час календарний;

К - кількість одиниць обладнання.

Календарний фонд часу визначається виходячи з безперервної цілодобової роботи всіх одиниць обладнання. В аналітичних розрахунках він не може бути використаний, оскільки не відображає дійсно можливого часу роботи обладнання в зв'язку з тим, що воно вимагає ремонту і не може експлуатуватися все водночас.

2. Режимний фонд часу:

Чр = (365 - ВС)* 8*Кзм;

де ВС - вихідні і святкові дні;

Кзм - коефіцієнт змінності, що показує, скільки змін проробила одиниця обладнання. Чим він вище, тим більше обладнання працює протягом доби і тим більше випускається продукції. Кое­фіцієнт змінності визначається по формулам:

а) за добу:

І варіант:

;

де ТСТ(М)-С - фактичні відпрацьоване число станко (машино)-змін за добу;

qвст - загальна кількість встановлених верстатів (машин).

ІІ варіант:

К'зм=Тф:Т'ф;

де Тф - фактичне число відпрацьованих станко (машино) - годин за добу;

Т'ф - максимально можливе число станко (машино)-годин при роботі в одну зміну.

Показник дасть більш реальний результат, бо враховує втрати протягом зміни.

^ III варіант:

Як сума коефіцієнтів цілісного використання обладнання: Кцзм = К1вст + К2вст + К3вст, де 1,2, 3-відповідно, 1,2, 3 зміни роботи обладнання:

б) за період: ;

де ТСТ(М)-С фактичні відпрацьоване число станко (машино) - змін за період;

Тдн - число робочих днів в періоді;

в) за зміну:

К’’’зм = Т’’ф / qвст;
де Т"ф - фактична кількість відпрацьованих станко-змін в одній зміні.

За допомогою коефіцієнту змінності використання обладнання можна, характеризувати тимчасові резерви використання обладнання, необхідні для виконання виробничої програми. Вплив зміни коефіцієнту змінності на випуск продукції розраховується:

;
3. Можливий фонд часу рівний режимному за вирахуванням часу на ремонт обладнання;

4. Плановий фонд - це час, необхідний для виконання плану по виробництву продукції:
Вп = Вр - Пп – Рч;
де Пп - простої обладнання планові;

Рч - резервний час;

5. Фактичний фонд часу - це час, дійсно витрачений на випуск продукції:
Чф =Чп – Пн;
де Пн - простої обладнання надпланові.

Сукупність фондів часу дасть можливість проаналізувати час роботи обладнання. Так, порівняння календарного і режимного фондів дозволяє встановити можливість кращого викори­стання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнту змінності, а режимного і можливого - за рахунок кращого використання обладнання при скороченні затрат часу на ремонт в робочий час. Рівень використання часу роботи обладнання оцінюють в цілому по підприємству, цехам, конк­ретним машинам, поточним лініям.

На ефективність використання працюючого обладнання негативно впливають його прос­тої, дані про які фіксуються у відомості обліку простоїв обладнання.

Частина простоїв обладнання планується заздалегідь (наприклад, переналадка верстату, профілактичний ремонт обладнання), тому при оперативному аналізі необхідно перевірити від­повідність фактичних простоїв плану і визначити шляхи до скорочення планових простоїв.

При аналітичній обробці первинної оперативної інформації при простоях обладнання мо­жуть бути отримані наступні показники, що характеризують ступінь екстенсивного його вико­ристання: 1) простої обладнання - усього, в тому числі по причинам; 2) питома вага простоїв в плановому фонді часу роботи обладнання; 3) коефіцієнт екстенсивного використання обладнан­ня, що розраховується як відношення фактичного часу роботи верстатів до планового фонду:
Ке = Чф : Чп;
Дані про роботу обладнання по часу доцільно наводити за добу і наростаючим підсумком з по­чатку місяця, згуртовані по окремим виглядам обладнання, дільницям і цехам підприємства.

6. Аналіз інтенсивного використання обладнання

Для оцінки використання обладнання по потужності розраховується коефіцієнт інтенсив­ного навантаження обладнання по формулам:

1);

де qпр - кількість виробленої продукції;

tм - машинний час;
2) К'і= Пф : Пп;
де Пп - планова продуктивність одиниці обладнання;

Пф - фактична продуктивність одиниці обладнання.

Добутком коефіцієнтів екстенсивної і інтенсивного навантаження визначають коефіці­єнт інтегрального навантаження, що характеризує загальне використання обладнаний по часу і потужності:

Кінт = Ке * Кі;

Вплив факторів на коефіцієнт інтегральної завантаження розраховується засобами елімінування.

Оперативний аналіз дозволяє виявити наступні резерви неповного використання обладнання: наявність невикористовуємого і невстановленого обладнання, простої обладнання. Вимагається оцінити ці резерви, визначити економічну шкоду від неповного використання обладнання. Для цього окремі фактори непродуктивного використання обладнання наводять до одного вимірника кількості неповного використання часу роботи обладнання в станко-годинах шляхом множення кількості невстановлених і неповністю використовуємих верстатів на планову норму часу роботи одиниці обладнання.

^ ВП = Час * Продуктивність за одиницю часу



ВП = Кілікість обладн. * Продуктивність одиниці обладнання


Відомості про час роботи і виробіток обладнання дозволяють поширити факторну модель аналізу фондовіддачі ОВПФ:

;

де Обд - кількість діючого обладнання;

Чр - час роботи одиниці обладнання;

Сг.вир - середньогодинний виробіток;

- середня вартість активної частини.






Рис. 3. Факторна схема аналізу фондовіддачі ОВПФ (методи елімінування).


  1. Результати аналізу

По результатах аналізу підраховуються резерви:

  1. Підвищення фондовіддачі за рахунок:

а) збільшення продуктивності обладнання;

б) збільшення активної частини ОВПФ;

в) зниження вартості одиниці обладнання;

г) збільшення продуктивності праці робітника: Фв = Пт : Фо;

д) збільшення Фа;

  1. Збільшення випуску продукції за рахунок:

а) підвищення фондовіддачі;

б) оновлення ОФ;

в) установки наявного обладнання;

г) введення в дію встановленого обладнання;

д) додержання планового фонду робітничого часу;

е) зростання коефіцієнту змінності.

Схожі:

План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconПлан Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І...
...
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів icon№6 фінансове забезпечення відтворення основних фондів
Характеристика основних фондів. Амортизація та методи її нарахування. Фінансові показники руху та використання основних фондів
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconПитання до екзамену з дисципліни «Економіка І фінанси підприємства»
Показники руху, технічного стану та ефективності використання основних виробничих фондів
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconПлан Основні фонди підприємства, їх загальна характеристика Показники...
Головними ознаками основних фондів є термін їх експлуатації (більше одного календарного року), вартість І спосіб її перенесення....
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconОцінка основних фондів за відновленою вартістю необхідна тому що
Якщо збільшується вартість використаних у виробництві основних фондів, то коефіцієнт фондовіддачі
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconТема: Аналіз динаміки основних показників державного бюджету
Мета: навчитись використовувати систему індексів (зведені індекси, індекси середніх величин та ін.) для аналізу динаміки основних...
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconАналіз матеріальних ресурсів План
Аналіз узагальнюючих показників використання у виробництві матеріальних ресурсів
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів icon3. Аналіз прибутковості підприємства
Основною метою діяльності будь-якої комерційної структури є отримання прибутку, тому аналіз прибутковості підприємства є одним з...
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconЗадача 1 Середньорічна вартість виробничих основних фондів підприємства...
Х т. Оптова ціна за одну тонну становить Х грн., а рівень рентабельності продукції − Х %. Наступного року передбачається збільшити...
План Напрямки І джерела аналізу. Аналіз складу, структури, руху І технічного стану основних фондів. Аналіз узагальнюючих показників використання основних фондів iconАналіз матеріальних ресурсів
Аналіз узагальнюючих показників використання у виробництві матеріальних ресурсів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка