Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Сторінка1/4
Дата конвертації25.06.2013
Розмір0.51 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Литература > Документы
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Факультет філології та журналістики

Кафедра української літератури

Затверджено на засіданні кафедри української літератури

«__» серпня 2012 р., протокол № __

________________ (підпис зав. каф.)

____________________ (прізв., ініц.)
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Робоча навчальна програма
для студентів факультету філології та журналістики. Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література. Освітньо-кваліфікаційний рівень: 7010103 «Спеціаліст» / Кваліфікація: вчитель української мови та літератури. Редактор освітніх та літературних видань; вчитель української мови, літератури, зарубіжної літератури
Уклала програму: ст. викл. ^ БІЛИК Г. М.

Полтава

2012–2013 н. р.

1. Загальні положення.


    1. Мета і завдання вивчення дисципліни.


«Теорія літератури» – обов’язкова дисципліна, яка читається студентам-філологам п’ятого року навчання й спрямована на поглиблення та систематизацію знань про мистецтво слова (у його естетичному, функціональному й генетичному аспектах), вироблення дослідницьких навиків – наукового опису, аналізу й інтерпретації літературно-художнього твору, вміння сприймати тексти різних стильових парадигм, давати їм критичну оцінку.

«Теорія літератури» продовжує й увиразнює пропедевтичний курс «Вступ до літературознавства», засвоєний студентами на першому році навчання; у розкритті свого категоріального апарату спирається на знання студентів із курсів «Історія української літератури», «Історія зарубіжної літератури»; слугує понятійною базою та інструментарієм для опанування навчальним матеріалом; формує в студентів розуміння дослідницької методології, привчає тлумачити твір з позиції певної наукової школи та напряму, зокрема під час написання курсової, дипломної робіт чи статті з літератури.

«Теорія літератури» сприяє виробленню в майбутніх учителів-словесників чіткості й точності мислення та висловлювання, доповнює спеціальні знання, збагачує мовлення й загальну культуру. Навчальний курс із предмета побудова-ний таким чином, щоб простежувався тісний в’язок зі шкільною програмою з української та зарубіжної літератури, згідно з якими вивчаються теоретико-літера-турні поняття й прищеплюються учням елементарні вміння та навики літературо-знавчого аналізу, – завдяки цьому поглиблюється фахова підготовка спеціаліста.

Вагомість вивчення курсу «Теорії літератури» підкреслюється статусом навчальної дисципліни як такої, що виноситься на державний іспит.

Мета навчальної дисципліни: дати студентам системні знання про поетику літературно-художнього твору й методологію його наукового вивчення; виробити розуміння образно-чуттєвої природи художнього слова, вміння тлумачити такі поняття, як література, художність, твір, текст, контекст, літературний процес, художня мова, версифікація, генерика, генезис, стиль, напрям тощо.

Основні завдання: навчити студентів на практиці застосовувати теоретичні відомості, послуговуватися ними в естетичному й науковому сприйманні творів, викладанні літератури в школі.
1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.

Таблиця 1.


семестр


обов’язкова чи за вибором

загальна кількість годин

загальна кількість кредитів

кількість змістових модулів

лекції, години

практичні заняття, години

самостійні робота, години

індивіду-альна робота, години

вид контролю


ІХ–Х


обов’язкова

108

54+54

3

1,5+1,5

3


20

10+10

22

12+10

33

13+14

33

13+14

екзамен


Таблиця 2.

Кількість модулів

Назви модулів

К-ть

год

К-ть

балів

Модуль І.




Теорія літератури як наука.

Історіографія теоретико-літературного знання.


29

56

Модуль ІІ.




Теорія літературознавчих категорій.

54

87

Модуль ІІІ.





Наукове вивчення літературно-художнього твору.



25


27


1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів (лекції, практичні, лабораторні тощо), їх стисла характеристика.
Вивчаючи навчальну дисципліну, студенти відвідують лекції (виклад лектора конспектують), практичні заняття, до яких заздалегідь готуються за рекомендованим планом і літературою (у робочих зошитах занотовують відповіді або тези для висвітлення теоретичних положень, засвоюють матеріал; виконують вправи та інші завдання). На практичних заняттях студенти дають усні або письмові відповіді на запитання з теми, виконують тренувальні вправи. Теми лекцій і практичних занять здебільшого дублюються, що спрямоване на глибше осмислення і більш ґрунтовне засвоєння студентами матеріалу.

Курс передбачає також виконання індивідуальної та самостійної роботи. Індивідуальні завдання спрямовані на поглиблення теоретичної бази знань студентів через конспектування першоджерел і розвиток практичних навиків, здійснення різних форм аналізу твору тощо. Самостійна робота – це домашні контрольні завдання (за індивідуальним варіантом); наукове реферування; наукове дослідження, котрі мають на меті перевірити якість набутих знань і стимулювати студентів до науково-теоретичної творчості.
1.4. Перелік форм контролю (поточного, модульного, підсумкового).
Таблиця 3.


КОНТРОЛЬ (форми)


Поточний

Модульний

Підсумковий

  1. усне опитування;

  2. письмове опитування;

  3. тестування;

  4. метод вправ;

  5. перевірка зошитів.

  1. контрольна робота;

  2. конференція;

  3. науково-творча робота (реферат, стаття).

  1. контрольна робота;

  2. рейтинг;

  3. екзамен.


1.5. Шкала оцінювання.

Таблиця 4.


За шкалою ECTS


За національною шкалою


За шкалою навчального закладу

А

Відмінно

90–100

B

C

Добре

82–89

75–81

D

E

Задовільно

67–74

60–66

F

Незадовільно з можливістю повторного складання

35–59

X

Незадовільно з обов’язковим повторним курсом


1–34



1.6. Критерії оцінювання знань.
Таблиця 5.


Зміст


Види

навчальної

діяльності

ІХ–Х семестр

загальна кількість годин

кількість занять або видів роботи

кількість балів за одне заняття або вид роботи

загальна максимальна кількість балів

Лекції

20

10

1

10

^ Практичні заняття

22

11

5

40(+15*)

Індивідуальна робота

33

11

5

40(+15*)


^ Самостійна робота

33

5

10

30(+20*)


Екзамен










40


УСЬОГО

108







120(+50*)/2+40




  • Відвідуючи лекцію, студент може максимально отримати 1 бал (якщо виклад лектора грамотно й охайно занотовано, матеріал осмислено).

  • Відвідуючи практичне заняття, студент може отримати 5; 4; 3; 2; 1; 0 балів:


5 балів – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання;

4 бали – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання, але допускає окремі неточності, виказує невпевненість;

3 бали – матеріал здебільшого засвоїв, дає правильну, але не повну відповідь; помиляється, але може виправити свою помилку після зауваження; відчуває складнощі практичного застосовування теоретичного знання;

2 бали – студент готувався до заняття, має в зошиті відповіді на питання плану, знає визначення понять, але не дає повної відповіді, збивається, відчуває проблеми з практичним застосуванням теоретичних знань;

1 бал – студент має фрагментарне уявлення про матеріал.

0 балів – студент не готовий до заняття.


  • Протягом навчальних семестрів студент зобов’язаний опрацювати 100% лекційних тем і не менше 70% практичних завдань. Якщо студент пропустив заняття або оцінений 0 балів, він усно складає цю тему викладачеві; пропущену лекцію переписує, опрацьовує літературу і також усно складає матеріал викладачеві. Відпрацювання оцінюється за загальним стандартом.

  • Протягом навчальних семестрів студент зобов’язаний виконати не менше 70% індивідуальних завдань. Індивідуальна робота оцінюється балами від 0 до 5. Враховується якість і обсяг знань, повнота висвітлення проблеми, творчий підхід, чіткий виклад, практичні навики. До окремих індивідуальних робіт пропонуються варіанти завдань.

  • Протягом навчальних семестрів студент зобов’язаний виконати не менше 50% самостійної роботи. ^ Самостійна робота оцінюється балами від 0 до 10 і передбачає написання модульних контрольних робіт (обов’язкові) та рефератів (один обов’язковий) у ІХ і Х семестрах, підготовку та опублікування наукової літературознавчої статті (необов’язкова) у Х семестрі.


1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу.
Змістовий модуль передбачає засвоєння студентами лекційного матеріалу, поглиблення знань і вироблення навиків застосування теорії на практиці, виконання самостійної та індивідуальної роботи.

Кожен вид роботи студента оцінюється; в окремих випадках (пропуски з поважної причини, інше) студент має право скласти або перескласти той чи той вид роботи.


  • Для запису лекцій студенти відводять окремий зошит, який охайно ведуть. Викладач може перевірити лекційні записи.

  • Для підготовки до практичних занять студенти відводять окремий зошит. У ньому виконують домашні завдання й тренувальні аудиторні вправи; тезами занотовують навчальний матеріал. Не допускається читання із зошита під час усної відповіді студента! Викладач періодично перевіряє робочі зошити.

  • Індивідуальна робота передбачає опрацювання студентами першоджерел, виконання аналізу твору тощо. ^ Дата зарахування індивідуальної роботи відповідає даті практичного заняття, до якого вона прикріплена.

  • Студенти виконують самостійну роботу: персональні контрольні роботи, пишуть наукові реферати, пробують себе в ролі дослідника, працюючи над літературознавчою статтею, готуючи її до друку як наукову публікацію. Контрольні роботи студенти виконують вдома, послуговуються всією доступною навчальною та науковою літературою. Завдання до контрольної роботи (на окремих картках) кожен студент отримує як індивідуальний варіант. Для цих робіт студенти відводять окремий зошит, який здають на перевірку викладачеві. Реферати і стаття пишуться в позаурочний час, їх презентація може відбувається на одному із занять (на розсуд викладача) або ж під час факультетських чи інших наукових зібрань, також через публікацію як наукової статті. Дата зарахування самостійної роботи: контрольної роботи – протягом 3-х днів після завершення вивчення модуля; наукового реферату – до останнього практичного заняття в семестрі; наукової статті – до останнього практичного заняття з курсу.

  • Консультаційно-залікові дні викладача (студенти можуть відпрацювати про-пуски, скласти індивідуальну та самостійну роботу, отримати консультацію): вівторок, четвер (щотижня), 14.40 – 16.00, ауд. 411 (кафедра укр. літератури).



^ 2. Зміст модулів.
2.1. Модуль І. Теорія літератури як наука. Історіографія теоретико-літературного знання.
2.1.1. Зміст теми.
Студенти усвідомлюють:

  • зміст, предмет і завдання теорії літератури;

  • місце теорії літератури в системі літературознавчих дисциплін, особливості інтеграції наук при вивченні літературно-художнього твору;

  • характер накопичення теоретико-літературного знання, історіографію та етапи розвитку науки;

  • поняття літературознавчої методології (напряму, школи);

  • зміст та інтерпретаційне поле теоретико-літературних дискурсів ХІХ–ХХІ сс.


2.1.2 Види навчальної діяльності студентів.

ЛЕКЦІЇ

Таблиця 6




п/п



Тематика і зміст лекцій


К-ть год


Література

(осовна, додаткова)


Обладнання, ресурси


К-ть балів

1.

Лекція № 1. Теорія літератури як наука.

1. Зміст, предмет і завдан-ня теорії літератури. Уяв-лення про поетику й мето-дологію.

2. Теорія літератури в сис-темі літературознавчих дисциплін.

3. Зв’язок теорії літерату-ри з гуманітарними і тех-нічними науками.

4. Етапи становлення тео-рії літератури як науки.

2

А:

1.Галич О., Назарець В., Ва-сильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 3–17.

2.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературо-знавства. – К., 2003. – С. 5–22.

3.Білик Г., Хоменко Н. Тео-рія літератури. – Полтава, 2003 (2006). – С. 5–9.

4.Лексикон загального та по-рівняльного літературознавс-тва. – Чернівці, 2001.

5.Літературознавчий слов-ник-довідник. – К., 2006.

Б:

1.Література. Теорія. Мето-дологія /Пер. з пол. – К., 2006. – С.9–37.

2.Моклиця М. Основи літе-ратурознавства. – Тернопіль, 2002.– С. 8–15.

3.Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002.

4. Хализев В. Теория лите-ратуры. – М., 1999.

Короткий тематичний літературо-знавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Укл. Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
Короткий тематичний літературо-знавчий словник.Ч. ІУ:  Напрями, школи, течії в теорії літерату-ри / Укл. Гали-на Білик. – По-лтава, 2010 (схеми).


1


^ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНА І САМОСТІЙНА РОБОТА

Практичне заняття № 1 (2 год, 5 балів)

Тема. Теорія літератури як наука.

Мета: з’ясувати зміст і специфіку теорії літератури в системі літературознавчих дисциплін, усвідомити її концептуально-плюралістичну природу, сформувати розуміння фахової ваги предмета для майбутнього спеціаліста – вчителя-філолога й літературознавця-дослідника.
План

1. Науковий зміст, предмет і завдання теорії літератури.

2. Теорія літератури в системі літературознавчих дисциплін. Принципи літературознавчих студій.

3. Інтеграція різногалузевого знання у вивченні художньої літератури.

Питання для дискусії

  1. Чому теорія літератури поділяється на поетику й методологію?

  2. Проблема методу в літературознавстві.

  3. «Криза теорії» в сучасному українському літературознавстві.

  4. Елементи теорії літератури в шкільному курсі: проблема сприймання і засвоєння.


Індивідуальна робота № 1. Практичне завдання (3 год, 5 балів)

Вивчіть шкільну програму з української літератури для середньої і старшої школи й у вигляді таблиці сформуйте – за класами – перелік усіх теоретичних понять, рекомендованих для засвоєння учням *(програми стандарту, академічного, профільного, профільного філологічного рівнів можна знайти на сайті http://skvschool2.ucoz.ru/index/navchalni_programi_dlja_znz/0-27).

Література

1. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Полтава, 2003. – С. 5–9.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 3–17.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 9–20.

4. Література. Теорія. Методологія. – К., 2006. – С. 9–37.

^ 5. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 5–22.

Практичне заняття № 2 (2 год, 5 балів)

Тема. Історіографія теоретико-літературного знання:

філософсько-естетичний контекст
Мета: засвоїти ґенезу літературознавства, простежити формування теоретико-літературного знання в системі філософії та естетики на ранніх етапах розвитку цивілізації й до Нового часу, ознайомитися з найважливішими науковими пам’ятками.
План

  1. Етапи становлення теорії літератури як науки (різні погляди вчених).

  2. Літературознавчі відкриття Стародавньої Греції. Зміст і значення «Поетики» Аристотеля.

  3. Осмислення природи, специфіки, ролі поезії в Стародавньому Римі. «Послання до Пізонів» Грація як перша нормативна поетика.

  4. Давній етап теоретико-літературного розвитку. Неокласичні поетики. «Поетичне мистецтво» Н. Буало.


Питання для дискусії

  1. Прокоментуйте зміст поняття «мімезис» та його переосмислення в історії культури.

  2. Назвіть 5 рис, які споріднюють давній та античний етапи, і 5 рис, які їх відрізняють.

  3. Як змінювалося уявлення про красу і гармонію в мистецтві від давнини до початку ХІХ ст.?

  4. Наскільки актуальними сьогодні є класики літературознавчої науки?


Індивідуальна робота № 2. Практичне завдання (3 год, 5 балів)

  1. Випишіть по 10 цитат з «Поетики» Аристотеля, «Послання до Пізонів» Горація, «Поетичного мистецтва» Н. Буало, які мають літературознавчий зміст і яскраво презентують позицію автора.




  1. На вибір:

А. Підготуйте повідомлення про одного з творців давньоукраїнських поетик: Т. Прокоповича, М. Довгалевського, Л. Горки, П. Конючкевича, ін.

Б. Висвітліть зміст, особливості композиції, стилю трактату «Поетика» («Сад поетичний») М. Довгалевського // Інтернет ресурс: Ізборник. Давня література // http: litopys.org.ua
Література

А:

1. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. – К., 1998. – С. 46–72.

2. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Полтава, 2003. – С. 10–15.

^ 3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 18–38.

4. Іванишин П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С.

5. Наєнко М. К. Історія українського літературознавства і критики. – К., 2010. – С. 21–43.
Б:

  1. Аристотель. Поетика. – К., 1967.

  2. Квінт Горацій Флакк. Твори. – К., 1982. – С. 215–226.

  3. Буало Нікола. Мистецтво поетичне. – К., 1967.

  4. Жирмунская Н. Творчество Никола Буало // История зарубежной лит. ХУІІ века. – М., 1999. – С. 134–143.

  5. Наливайко Д. «Поетика» Аристотеля і новоєвропейські літератури // Всесвіт. – 1968. – № 12. – С. 156–161.

  6. Ненько І. Горацій // Тема. – 2001. – № 4. – С. 107–111.

  7. Содомора А. Наче те листя дерев: Повість про Горація // Жовтень. – 1982. – № 9. – С. 70–81.

  8. Сивокінь Г. Давні українські поетики. – К., 2001.


Практичне заняття № 3 (2 год, 5 балів)

Тема. Напрями, школи, течій в теорії літератури
Мета: зауважити специфіку розвитку теоретико-літературного знання протягом ХІХ – початку ХХІ ст., усвідомити зміст понять напрям, школа, течія в теорії літератури, засвоїти їх методологічне спрямування.
План

  1. Нова фаза літературознавчого розвитку на початку ХІХ ст. Уявлення про наукові школи: біографічна, культурно-історична, міфологічна, порівняльно-історична, психологічна та ін.

  2. Українське літературознавство ХІХ ст. Діяльність І. Франка в контексті наукових шкіл.

  3. Основні напрями світового літературознавства ХХ ст. як системні методології (історичний, психоаналітичний, філологічний, структурний, естетичний та ін.), їх представники, фундаментальні праці.

  4. Українська теорія літератури на сучасному етапі розвитку.


Питання для дискусії

  1. Прокоментуйте співвіднесеність понять напрям, школа, течія, дискурс у літературознавчій науці.

  2. Що зумовлює появу нових течій і шкіл у системі напряму?

  3. Які дискурси найбільш актуальні і продуктивні сьогодні? Ваші пошукові орієнтири?

  4. Яка специфіка теоретико-літературного дослідження, порівняно з історико-літературним й літературно-критичним?


Індивідуальна робота № 3. Практичне завдання (3 год, 5 балів)

  1. Випишіть по 10 цитат з праць «Із секретів поетичної творчості» І. Франка, «Мова й думка» О. Потебні, які мають літературознавчий зміст і яскраво презентують позицію автора та певного наукового прямування.




  1. На вибір: Підготуйте повідомлення про

А: одного з українських теоретиків літератури;

Б: одного зі світових теоретиків літератури;

В: становлення та розвиток відділу теорії літератури в Інституті

літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.
Література

А:

^ 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 33–80.

2. Іванишин П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 41–70.

3. Наєнко М. К. Історія українського літературознавства і критики. – К., 2010.

4. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. – Львів, 1996.
Б:

1. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. – К., 1998.

2. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Полтава, 2003.

3. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. IV: Напрями, школи, течії в теорії літератури / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010. – 128 с.

4. Література. Теорія, Методологія / Переклад з пол. – К., 2006.

5. Мітосек З. Теорії літературних досліджень / Пер. з пол. – Сімферополь, 2005.
Література до індивідуальної роботи:

  1. Потебня О. Естетика і поетика слова. – К., 1985.

  2. Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993.

  3. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні. – К., 1993.

  4. Франко І. Я. Краса і секрети творчості. – К., 1980.

  5. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926–2001: Сторінки історії, 75; [відп. ред. та упор. О. В. Мишанич]. – К., 2003. – С. 341–353.



^ САМОСТІЙНА РОБОТА № 1 (5 год, 10 балів)
Напишіть реферат про одного з українських чи зарубіжних теоретиків літератури сучасності, підготуйтеся до його захисту на конференції.

^ Практичне заняття № 4 (2 год, 5 балів)

Тема. Становлення теорії літератури як науки:

модульна контрольна робота, конференція
Мета: перевірити рівень засвоєння теми, знання фактичного матеріалу й першоджерел, розуміння методологічного значення дискурсу.

План


  1. Модульна контрольна робота (студенти отримують картки із завданням, яке виконують вдома самостійно).




  1. Колоквіум-конференція з теми «Відомі імена в теорії літератури України і світу» (виголошення рефератів).


^ САМОСТІЙНА РОБОТА № 2 (5 год, 10 балів)
Написання домашньої контрольної роботи за індивідуальним завданням.
Зразок завдань для контрольної роботи


  1. Висвітліть давній етап у розвитку теоретико-літературного знання.

  2. Назвіть основні тези літературознавчої концепції О. Потебні.

  3. Схарактеризуйте одну зі шкіл у теорії літератури.

  4. Поясніть термін: «дискурс».

  5. Укажіть 5 сучасних українських учених-теоретиків.


Модульний контроль: 56 балів
Здійснюється на підставі результатів навчальних занять, індивідуальної та самостійної роботи за рейтинговою системою.

^ 2.2. Модуль ІІ. Теорія літературознавчих категорій.
2.2.1. Зміст теми.
Студенти усвідомлюють:

  • поняття література, твір, текст, образ, архітектоніка, композиція, засвоюють дискусійні моменти їх тлумачення сучасною наукою;

  • поняття рід, вид, жанровий різновид, вчаться практично визначати їх у творах;

  • поняття літературний процес, його змістові компоненти, набувають знань про літературні епохи, стилі, напрями;

  • стильові ознаки творів, учаться давати стильову характеристику, коментувати ідіостиль письменника.


2.2.2. Види навчальної діяльності студентів.

ЛЕКЦІЇ

Таблиця 7.


№ п/п

Тематика і зміст лекцій

К-ть год

Література

(основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

К-ть балів

2.

Лекція № 2. Художня література як вид мистецтва.

1. Поняття художньої лі-тератури. Уявлення про літературність і худож-ність.

2. Закони, критерії худож-ності.

3. Функції літератури.


2

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літе-ратури. – К., 2001. – С. 83–95.

2. Іванишин В. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 71–100, 117–136.

3. Ткаченко А. Мистецт-во слова. Вступ до літе-ратурознавства. – К., 2003. – С. 23–55.

4. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Пол-тава, 2006. – С. 20–26.

5. Тимофеев Л. Основы теории литературы.– М., 1976. – С.19–85.

Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).

1

3.


Лекція № 3. Літературно-художній образ.

1. Образ як спосіб існу-вання мистецтва. Специ-фіка літературно-худож-нього образу, його знако-ва природа.

2. Класифікація літератур-но-художніх образів.

3. Засоби творення обра-зів.


2


1.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літера-тури. – К., 2001. – С. 96–115.

2. Введение в литературо-ведение. – М., 2006. – С. 22–52.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 100–117.

4. Безпечний І. Теорія лі-тератури. – К., 2009. – С. 20–31.

Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).

1

4.

Лекція № 4. Теорія художньої мови.

1. Мова як спосіб буття літератури. Зображально-виражальні можливості слова.

2. Художньо-мовленнєва організація твору.

2. Поетична стилістика як наука про мову художньої літератури.

2

1.Безпечний І. Теорія лі-тератури. – К., 2009. – С. 47–154.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літе-ратури. – К., 2001. – С.169–238.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 148–160.

4. Тимофеев Л. Теория ли-тературы. – М., 1972. – С.178–256.

Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).



1

5.

Лекція № 5. Теорія стилю.

1. Багатозначність тлума-чення терміну стиль. Літе-ратурознавчий зміст по-няття.

2. Уявлення про стильові домінанти.

3. Індивідуальний стиль письменника.

4.Стиль-напрям. Стильова періодизація історії укра-їнської літератури Д. Чи-жевського.

2

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літера-тури.– К., 2001. – С. 341–460.

2. Ткаченко А. Мистецт-во слова. Вступ до літе-ратурознавства. – К., 2003. – С. 23–55.

3. Ткаченко А. Стиль. На-прям. Метод. Тип творчо-сті // Слово і час. – 1997. – № 4. – С. 41–49.

4. Кухар-Онишко О. Ін-дивідуальний стиль пись-менника: ґенезис, струк-тура, типологія. – К., 1985.

5. Наливайко Д. Искус-ство: направления, тече-ния, стили. – К., 1980.

6. Соколов А. Теория сти-ля. – М., 1969.

7. Поспелов Г. Проблема литературного стиля. – М., 1970.

8. Ситченко А. Визначен-ня індивыдуального сти-лю письменника (на ос-нові структурування по-няття) // Дивослово. – 2002. – № 5. – С. 48–50.

9. Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реа-лізму). – Тернопіль, 1994.

Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІ: Генезис та генерика літератури / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).


1

6.


Лекція № 6. Теорія твору.

1.Уявлення про мистець-кий твір, теорії твору в мистецтвознавстві.

2. Структура літературно-художнього твору.

2


1. Галич О., Наза-рець В., Васильєв Є. Тео-рія літератури. – К., 2001. – С.116–251.

2. Ткаченко А. Мистецт-во слова. Вступ до літера-турознавства. – К., 2003. – С.137–207.

3.Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Пол-тава, 2006. – С. 26–31.

4. Література. Теорія. Ме-тодологія / Переклад з пол. – К., 2006.

5. Хализев В. Теория

литературы. – М., 1999. – С.143–285.

Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).

1


7.

Лекція № 7. Теорія вірша.

1. Вірш (віршопорядок, метроряд) як повторювана ритмічна одиниця поетич-ного твору. Елементи рит-мотворення.

2. Поняття системи віршу-вання, її природа, історик-ні різновиди.

3. Версифікаційний аналіз поезії.


2

1.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літера-турознавства. – К., 2003.  – С.317–410.

2.Волинський П. Основи теорії літератури. Вступ до літературознавства. – К., 1967. – С.187–235.

3.Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – По-лтава, 2006. – С.35–43.

4.Качуровський І. Метри-ка. – К., 1994.

5.Сидоренко Г. Від кла-сичних нормативів до верлібру. – К., 1980.

6.Сидоренко Г. Українсь-ке віршування: Від най-давніших часів до Шев-ченка. – К., 1972.

Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2009 (схеми).


1

8


Лекція № 8. Теорія літературного процесу.

1. Проблема літературно-го процесу в літературо- знавстві.

2. Поняття і категорії лі-тературного процесу.

3.Літературна взаємодія.


2

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літе-ратури. – К., 2001. – С. 341–460.

2.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літерату-рознавства. – К., 2003. – С.411–435.

3.Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Пол-тава, 2006. – С.35–43.

Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІ: Генезис та генерика літератури / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).


1


^ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНА І САМОСТІЙНА РОБОТА

Практичне заняття № 5 (2 год, 5 балів)

Тема. Художня література як вид мистецтва

Мета: усвідомити зміст поняття «художня література», навчитися характеризувати її сутність і специфіку, трактувати функції; виробити розуміння «законів художності».
План


  1. Поняття художньої літератури. Уявлення про літературність і художність.

  2. Закони (критерії) художності.

  3. Функції художньої літератури.

  4. Художня література серед інших видів мистецтв.

Питання для дискусії

  1. Як зароджувалося світове й українське письменство? Його найдавніші ознаки, джерела, функції.

  2. Типи літератури за функціональною сферою. Чи всі вони наділені літературністю.

  3. Чи може мистецтво ґрунтуватися на певних законах, мати критерії якості? Хто їх виробляє?

  4. Який вид мистецтва має найбільші зображально-виражальні можливості? Що зумовило поділ мистецтв на види?


Індивідуальна робота № 4 (3 год, 5 балів)

  1. Ознайомтеся зі змістом і законспектуйте праці (ксерокопії праць див. у цій папці):

    • Сартр Ж.-П. Что такое литература? //Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ–ХХ вв.: Тракт., ст., эссе; [сост., общ. ред. Г. К. Косиков]. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1987. – С. 313–334.

    • Тодоров Ц. Поняття літератури // Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе; [перекл. з фр. Є. Марічева]. – К.: ВЦ «КМА», 2006. – С. 5–21.




  1. На вибір:

А. Підготуйте індивідуальне повідомлення за змістом праці Г. Е. Лессінга «Лаокоон, або Про межі живопису та поезії» (книга є на абонементі художньої літератури).

Б. Напишіть есе на одну з тем:

«Художня література в моєму житті»; «Художня література в житті народу»; «Художня література в житті нації»; «Художня література і культурний простір цивілізації».
Література

А:

  1. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 71–100, 117–136.

  2. Ткаченко А. О. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 23–54.


Б:

  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 83–116.

  2. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури: Конспект лекцій. – Полтава, 2003. – С. 20–26.

  3. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002. – С. 16–64.


Практичне заняття № 6 (2 год, 5 балів)

Тема. Літературно-художній образ
Мета: засвоїти зміст і структуру літературно-художнього образу, типологію образів, засоби творення образів у мистецтві слова; навчитися коментувати образний світ твору.
План

1. Поняття літературно-художнього образу. Л. Тимофєєв та інші вчені про природу й структуру образу.
2. Класифікація літературно-художніх образів:

- за способом буття у творі;

- за формою відображення світу;

- за семантикою;

- за місцем у творі;

- за чуттєвою характеристикою тощо.
3. Уявлення про художнє узагальнення як спосіб образотворення: ідеалізацію, типізацію, символізацію, індивідуалізацію.
4. Засоби образотворення: тропи, описи, дії, ситуації, мовлення. Простежте їх залежність від роду і напряму літератури.
Питання для дискусії

  1. Місце образу в творчому процесі (автора, реципієнта).

  2. Чому існує так багато підходів до класифікації образів?

  3. Що узагальнює митець і що узагальнює читач у творенні образів?

  4. Поясніть термін «синестезія».


Індивідуальна робота № 5 (3 год, 5 балів)

  1. На власний розсуд доберіть текст чи уривок тексту, визначте в ньому всі образи, дайте їм характеристику (письмово).

  2. Проаналізуйте (письмово) засоби творення образів у вірші «Пастораль ХХ сторіччя» Ліни Костенко.


Література

  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 116–141.

  2. Іванишин В. Нариси з теорії літератури: навч. пос. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 100–116.

  3. Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1972.

  4. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003.

  5. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999.



Практичне заняття № 7 (2 год, 5 балів)
Тема. Мова літературно-художнього твору
Мета: засвоїти специфіку мови художньої літератури; навчитися віднаходити в тексті засоби увиразнення мовлення, давати їм літературознавчу характеристику.
План

  1. Мова як спосіб буття літератури. Зображально-виражальні властивості слова.

  2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору:


- художній стиль мовлення;

- наявність різностильової лексики, вмотивована естетичною метою;

- мова автора;

- мова персонажів, уявлення про індивідуалізацію мовлення;

- зумовленість мовленнєвої системи твору родом і напрямом літератури.


  1. Засоби увиразнення художнього мовлення:

а) словотворчі;

б) лексико-синонімічні;

в) контекстуально-синонімічні (поняття тропів);

г) синтаксичні (поняття стилістичних фігур).
Питання для дискусії

        1. Зіставте поняття «мова художньої літератури» й «літературна мова». Яке з названих ними духовних явищ сформувалося раніше?

        2. Які 2 етапи можна вирізнити в розвитку мови художньої літератури України?

        3. Дифузія мовленнєвих стилів у художньому тексті, її вияв у словах автора й персонажів.

Література

        1. Безпечний Іван. Теорія літератури. – К.: Смолоскип, 2009. – С. 47–154.

        2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 141–238.

        3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури: навч. пос. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 148–159.

        4. Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1972. – С. 178–256.

        5. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 208–317.


Індивідуальна робота № 6 (3 год, 5 балів)
Тема. Художньо-стилістичний аналіз твору
Мета: виробити вміння художньо-стилістичного аналізу твору, навчитися характеризувати образний і мовленнєвий рівні твору.
Порядок художньо-стилістичного аналізу твору

1. Жанрова зумовленість (рід, вид, жанровий різновид).

2. Стильова зумовленість (напрям).

3. Образність:

    • Образна система твору;

    • Спосіб художнього узагальнення;

    • Характеристика образів (не менше 5–6 підходів);

    • Засоби творення образів.


4. Мова твору:

  • Організація художнього мовлення (проза, вірші);

  • Естетика художнього мовлення (засоби увиразнення);

  • Мова автора;

  • Мова персонажів.

5. Образно-мовленнєва гармонія твору.
Завдання

Зробіть повний художньо-стилістичний аналіз твору на вибір (письмово, самостійно):

  • «Мина Мазайло» М. Куліша,

  • «Лебеді материнства» В. Симоненка,

  • «Місяцева зозулька з Ластів’ячого гнізда» В. Шевчука.



Практичне заняття № 8 (2 год, 5 балів)
Тема. Сюжет і композиція літературно-художнього твору
Мета: ознайомитися з елементами сюжетної будови твору, навчитися пов’язувати їх з основним конфліктом та вирізняти в тексті; засвоїти зміст понять композиція, архітектоніка, виробити вміння давати їм текстуальну характеристику.
План

1. Уявлення про сюжет. Сюжет як елемент внутрішньої форми твору, його функції.
2. Сюжет і конфлікт.
3. Типологія сюжету.
4. Сюжет і фабула.
5. Уявлення про композицію твору, підходи до тлумачення поняття.
6. Різновиди композиційної будови.
7. Композиція й архітектоніка.
Питання для дискусії

1. Зумовленість композиції твору літературним родом і напрямом.

2. Сюжетність у постмодерних творах.

  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Фінанси І кредит” ден та заоч форм навчання / Л. О. Омелянович, Г.Є. Долматова, К. С. Лук’яненко, Н.І. Білозерова; м-во освіти І...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівська державна...
«Економіка та підприємництво» за напрямами 0305048 «Фінанси І кредит», складеної на основі освітньо-професійної програми підготовки...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство...
Спеціаліст за спеціальністю 03060101 Менеджмент організацій І адміністрування (за видами економічної діяльності) / [уклад. О. Ю....
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка