Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене




НазваГалак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене
Сторінка1/15
Дата конвертації24.06.2013
Розмір1.82 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Культура > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


Ірина Савченко

Інна Галак

Історія української літератури

(перші десятиріччя ХІХ століття)


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА
Ірина Савченко

Інна Галак


Історія української літератури

(перші десятиріччя ХІХ століття)
Посібник для студентів-філологів

КИЇВ – 2008
Савченко І., Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене і доповнене. – К.: , 2008. – с.

Для студентів-філологів денної та заочної форм навчання філологічних та історико-філологічних факультетів вищих навчальних закладів.

Рецензенти: М.Корпанюк, доктор філологічних наук, професор Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Г.Сковороди;

В.Кузьменко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології Київського славістичного університету.

Рекомендовано Вченою радою Інституту української філології

НПУ імені М.П.Драгоманова

(протокол № 6 від 27 лютого 2008 р.)

Передмова
Курсу “Історія української літератури перших десятиліть ХІХ ст.” належить одне з чільних місць серед предметів, що вивчаються майбутніми вчителями-філологами. Засвоєння принципів та етапів історичного руху української літератури, еволюції її стилів та жанрів істотно збагачує загальнокультурний, інтелектуальний та естетичний рівень студентів, формує у них концептуальний погляд на вітчизняне письменство.

Пропонований посібник містить тематику лекційних та практичних занять, списки необхідної навчальної та критичної літератури.

Теми та плани лекційних занять відповідають програмі курсу “Історія української літератури перших десятиліть ХІХ ст.” і включають питання, розгляд яких дозволить студентам скласти якнайповніше уявлення про національний літературний процес початку ХІХ ст. у зв’язку із розвитком європейської естетичної свідомості, з’ясувати ознаки нової української літератури, сформувати у студентів уміння орієнтуватися у розмаїтті стильових тенденцій, розвивати естетичний смак, уміння поціновувати художній текст за високими естетичними критеріями.

До кожної теми пропонується бібліографія, що в достатній мірі представляє рівень наукового освоєння того чи іншого питання, здобутки літературознавчої науки і залишає студентові можливість вибору у опрацюванні наукових праць. Також подається список рекомендованих художніх творів, які є обов’язковими для текстуального вивчення. При цьому враховано вимоги діючої шкільної програми з української літератури.

Плани практичних занять передбачають вироблення у студентів-першокурсників навичок і прийомів самостійної роботи зі словниками, довідниками, літературознавчими працями, іншими джерелами, уміння здійснювати аналіз літературного твору (цілісний, проблемний, пообразний).

Пропонована тематика практичних занять не є незмінною: залежно від конкретної мети і особливостей творчої роботи зі студентами кожен викладач може змінювати хід занять, а також вибирати твори для аналізу.

Також для полегшення засвоєння курсу до посібника вміщено короткий “Словник понять і термінів”, у якому подаються словникові статті, що дають стислу інформацію про жанри та стильові ознаки нової української літератури початку ХІХ століття.

Для з’ясування рівня засвоєння матеріалу студентами у посібнику подаються контрольні та тестові завдання.

Літературна творчість —

це акт екзистенційної заангажованості,

один із виявів людського буття,

літературний твір —

це проекція постаті автора,

а художні засоби —

форма виявлення екзистенційних проблем:

свободи, часовості, стосунків з іншими людьми

і з самим собою.

Ж.-П.Сарт

^ ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Становлення нової української літератури

План

  1. Поняття «нова українська література». Періодизація нової української літератури.

  2. Історико-культурні передумови формування нової української літератури. Особливості українського літературного процесу кінця XVIII – початку XIX століття.

  3. Роль періодичних видань у організації національного літературного життя. Літературно-художні журнали та альманахи.

  4. Синкретизм течій і літературних напрямів. Пізній класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм.

  5. Формування нової жанрової системи.


Література

    1. Білецький О. Українська література серед інших літератур світу // Білецький О. Зібр. праць: У 5 т. – Т.2. – К., 1965. – С.5-26.

    2. Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст. // Там само. – С.148-197.

    3. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001.

    4. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006.

    5. Бондар М. Діалог з історичним часом: формування нової української літератури // Київська старовина. - 1998. - №5. – С.9-54.

    6. Борзенко О. Сентиментальна „провінція”. Нова українська література на етапі становлення. – Харків, 2006.

    7. Веретюк О. Скажи мені, хто я ? (Проблема національної ідентичності літератури, літературного твору та його автора) // Слово і час. – 2005. - №12. – С.68-72.

    8. Волинський П. Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина ХІХ ст.). – К., 1969. – С.7-47.

    9. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. – К., 1993.

    10. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990.

    11. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. – С.3-23.

    12. Гончар О. Українська національна ідея у художній творчості (І половина та середина ХІХ ст.) // Слово і час. – 1994. - № 9/10. – С.65-70.

    13. Грабович Г. Семантика котляревщини // Грабович Г. До історії української літератури. – К., 1997. – С.316-332.

    14. Гром'як Р. Ще раз про «народність літератури» як категорію і духовний феномен // Біблія і культура: Зб. наук. праць. – Вип.6. – Чернівці, 2004. – С.100-104.

    15. Жмир В. На шляху до себе / Історичне становлення української національної свідомості // Філос. і соціол. думка. – 1991. - №2. – С.150-162.

    16. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С. 6-21.

    17. Ільєнко І. В пазурах у двоглавого: Українство під царським гнітом (1654-1917). – К., 2004. – С.51-111.

    18. Ільницький М. «В наймах у сусудів» як соціокультурний феномен // Слово і час. — 2005. — № 3. — С.29-33.

    19. Історія української дожовтневої журналістики. – К., 1983. – С.20-87.

    20. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.11-63, 88-126.

    21. Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / За ред. Яценка М.Т. – Кн.1. – Л., 1995. – С.3-68.

    22. Історія української літератури початку ХІХ ст. / За ред. Хропка П.П. – К., 1992. – С.9-47.

    23. Історія української літератури: У 8 т. – Т.2. – К., 1968. – С.133-190.

    24. Історія української літературної критики: Дожовтневий період. – К., 1989. – С.9-32.

    25. Казимиров О. Український аматорський театр (Дожовтневий період). – К., 1965. – С. 34-44.

    26. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. – К., 1977. – С.44-60, 80-134.

    27. Костомаров Н. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994. – С.280-296.

    28. Лешкович Н. Українці в російській імперській еліті другої половини XVIII – першої половини ХІХ ст. та їхня роль у розвитку української культури // Проблеми слов’янознавства: Міжвідомчий наук. збірн. – Вип. 48. – Львів, 1996. – С.21-31.

    29. Лімборський І. Європейське та українське Просвітництво: незавершений проект? – Чернівці, 2006.

    30. Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі. – К., 1995.

    31. Лімборський І. Український літературний сентименталізм у контексті західноєвропейських літератур // Українська мова й література в школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. - № 5. – С.32-38.

    32. Лосиевский И. Русская лира Украины: русские писатели Украины первой четверти ХІХ века. – Х., 1993.

    33. Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К., 1998. – С.22-50, 85-106.

    34. Мацапура В. Украина в русской литературе І половины ХІХ века. – Х., 2001.

    35. Молчанов В. Рівень життя селян України в першій половині ХІХ ст. // Історичний журнал. – 2007. - № 1. – С.80-94.

    36. Нудьга Г. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. – К., 1959. – С.8-21.

    37. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998. – С.290-343.

    38. Російщення України: Науково-популярний збірник. – К., 1992.

    39. Сивокінь Г. Одвічний діалог (Українська література і її читач від давнини до сьогодні). – К., 1984. – С.76-114.

    40. Федченко П. Літературна критика на Україні першої половини ХІХ ст. – К., 1982. – С.12-117.

    41. Филипович П. Соціальне обличчя українського читача 30-40рр. ХІХ в. //Филипович П. Літературно-критичні статті. – К., 1991. – С.17-31.

    42. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1989. – С.7-44.

    43. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1994. – С.308-317.

    44. Чижевський Д. Порівняльна історія слов’янських літератур. – К., 2005. – С.130-183.

    45. Шаповал Л. Елементи класицизму в українській літературі. – К., 1977.

    46. Шкандрій М. В обіймах імперії: російська і українська літератури новітньої доби. – К., 2004. – С.24-71.

    47. Шубравський В. Від Котляревського до Шевченка: Проблема народності української літератури. – К., 1976. – С.11-63.


Поміркуйте над висловлюваннями:
До здійснення централізаторських реформ Катерини українська культура зберігала свою виразну відмінність від великоросійської культури. Народ мав багатющі скарби фольклорної поезії, своїх професійних мандрівних співаків, свій популярний ляльковий театр, високо розвинені художні промисли. По всій країні снували мандровані спудеї, будувалися церкви в „мазепинському” бароковому стилі. Розмовною мовою була лише українська, а „москаль” був там такою рідкісною постаттю, що це слово ототожнювалося з назвою солдата.

Д.Мірський
То, что написано на малороссийском языке в нынешнем столетии, потому и может называться словесностью, что оно есть продолжение прежней малорусской словесности, которая процветала во всю бытность Украины казацкой и, в свою очередь, была продолжением словесности, существовавшей во времена Украины княжеской.

М.Максимович
В руках вправного мистця Малоросія подарує найцікавішу й наймальовничішу картину, бо ані Швейцарська, ані Нідерландська революції не містили стількох розбурханих і дивовижних подій.

М.Полєвой
...що далі від народу (українського. – І.С.) відходили його верхи, то демократичнішою ставала література; що дужче привілейовані класи замикалися у вузькому колі своїх класових інтересів, то більше інтереси мас знаходили собі захист у літературних творах.

В.Щепотьєв
Вираження та філософське, історіософське, політичне осмислення української ідеї набувало в літературі першорядного значення як завдання врятування нації, її культури, мови від насильницької асиміляції. Перші десятиліття ХІХ ст. ознаменувалися подихом ідей національно-культурного відродження.

О.Гончар
...українська література на протязі ХІХ-ХХ століть являє картину послідовного панування п’яти літературних течій – класичної, сентиментальної, романтичної, реалістичної та новоромантичної. Але в характері цих течій, їх потужності й тривалості, в розвитку відповідних ідеологій та способів писання у нас були своєрідні риси. Одні течії з’являються у нас з запізненням і переходять, не викристалізувавшись, інші, навпаки – виявляються сильно й різко, тримаються довго і потім якийсь час переживають себе в застиглих, скам’янілих формах.

М.Зеров
Українській літературі не довелося бути тільки «“мистецтвом слова”», вона була ще в більшій мірі, ніж література російська, зразу всім: політичною трибуною, публіцистикою, філософією, криком, плачем, стогоном поневоленої народної маси.

О.Білецький
Імена Наталки, Катерини, Марусі, Марії склали певний смисловий код української літератури. Неодмінним атрибутои їх стала ідеальність, яка створювала образ певного цілісного, повного народного світу, який просвічує крізь напівреальну візію жіночого образу.

Т.Гундорова

^

Тема 2. Творчість Івана Котляревського


(1769 – 1838)

План


  1. Творча біографія І.Котляревського, його світоглядні засади та участь у суспільному і культурному житті України.

  2. «“Енеїда”» І.Котляревського як травестія у контексті європейської пародії. Традиції і новаторство письменника у травестуванні поеми Вергілія.

  3. Поема І.Котляревського «“Енеїда”» як явище просвітницького реалізму.

  4. Національний колорит у поемі І.Котляревського.

  5. Значення «“Енеїди”» у становленні нової української літератури: послідовники і наслідувачі І.Котляревського (П.Білецький-Носенко, С.Александров, К.Думитрашко, П.Кореницький, Я.Кухаренко).

  6. І.Котляревський – зачинатель української драматургії першої половини ХІХ ст.:

  1. традиції української давньої драми у драматургічній творчості І.Котляревського;

  2. «“Наталка Полтавка”» як «“малоросійська опера”»: особливості жанру, характер драматичного конфлікту, система образів;

  3. «“Москаль-чарівник”» – перший водевіль української драматургії початку ХІХ ст.: джерела теми, характеристика жанру, морально-етична проблематика твору.


Тексти

І.Котляревський. Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник. Ода до князя Куракіна. Ода Сапфо.

Александров С. Вовкулака, українське повір’я, розказ в стихах // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. / Упоряд., підгот. текстів , передм. і прим. Г.Нудьги. – К., 1959. – С.309-390.

Білецький-Носенко П. Горпинида, чи вхопленая Прозерпіна, жартливая поема в трьох піснях // Там само. – С.105-145.

Думитрашко К. Жабомишодраківка (Батрахоміомахія) // Там само. – С.248-256.

Кореницький П. Вечорниці (Сатирицька поема) // Там само. – С.274-299.

Кухаренко Я. Харко, запорзький кошовий // Там само. – С.480-564.
Література

    1. Котляревський І. Повне зібрання творів: У 2-х т. – К., 1952.

    2. Котляревський І. Повне зібрання творів. – К., 1969.

    3. Котляревський І. Твори. – К., 1982.

    4. Вергілій П. Марон. Енеїда / З лат. переклав М.Дідик. – К., 1972.

    5. Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. / Упоряд., підгот. текстів, передм. та прим. Г.Нудьги. – К., 1959.

    6. Андрущенко М. Іван Котляревський на тлі української культури ХVІІІ ст. // Київська старовина. - 1998. - № 5. – С.60-67.

    7. Білецький О. «“Енеїда”» І.П.Котляревського // Білецький О. Письменник і епоха. – К., 1963. – С.109-124.

    8. Бовсунівська Т. Горгона з українським обличчям: Поетизація потойбіччя в «„Енеїді”» І.Котляревського // Дивослово. – 2000. - №12. – С.2-7.

    9. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ століття. – К., 2001. – С.86-114.

    10. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006. – С.21-74.

    11. Бовсунівська Т. Утвердження незнищенності нації: «„Енеїда”» І.Котляревського і проблеми українського етногенезу // Слово і час. – 1994. - № 9-10. – С.8-11.

    12. Вербицька Є. Елементи гротеску в «„Енеїді”» І.Котляревського // Рад. літературознавство. – 1971. - №1. – С.36-42.

    13. Вовк Я. «“Енеїда”» І.Котляревського у контексті травестій світової літератури // Українська мова й література. – 1999. - № 3. – С.70-73.

    14. Волинський П. І.Котляревський: Життя і творчість. – К., 1969.

    15. Гаранін В. Еней був парубок моторний: Лексична енциклопедія ««Енеїди»». – Одеса, 2005.

    16. Гнатюк М. Українська поема І половини ХІХ ст.: Проблеми розвитку жанру. – К., 1975. – С.

    17. Гнідан О. Традиції і новаторство І.Котляревського і Є.Гребінки // Гнідан О. Історія української літератури ХІХ – початку ХХ століття: Практ. заняття. – К., 1987. – С.12-29.

    18. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.68-70, 96-97, 122-129.

    19. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.24-53.

    20. Гундорова Т. Перевернений Рим, або «„Енеїда»” Котляревського як національний наратив // Сучасність. – 2000. - № 4. – С.120-134.

    21. Єфремов С. Котляревський // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С.121-140.

    22. Житецький П.Г. «Енеїда» І.Котляревського у зв’язку з оглядом української літератури ХVІІІ ст. // Житецький П.Г. Вибрані праці. Філологія. – К., 1987. - С. 139-253.

    23. Жулинський М. Духовна епоха в історії України: До 200-ліття виходу в світ «„Енеїди»” // Київська старовина. – 1998. - №5. – С.3-8.

    24. Жулинський М. Україна на шляхах до Вічного Міста (Втілення міфологеми «“Нового Риму»” у творчості Франческо Петрарки та Івана Котляревського) // Українська мова й література. – 1999. - № 3. – С.4-11.

    25. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С.21-54, 71-75.

    26. І.П.Котляревський та українська література і мова. – К., 1971.

    27. І.П.Котляревський у критиці та документах. – К., 1959.

    28. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. – К., 1969.

    29. Іван Петрович Котляревський: Життя і творчість в ілюстраціях і документах. – К., 1961.

    30. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.64-87.

    31. Казимиров О. Український аматорський театр (Дожовтневий період). – К., 1965. – С. 35.

    32. Кирилюк Є. І.Котляревський: Життя і творчість .- К., 1981.

    33. Лужицький Г. Український театр: Наукові праці. Статті. Рецензії. – Львів, 2004. – Т.2. – С.11-30.

    34. Микитенко О. Антична спадщина і становлення нової української літератури. – К., 1991. – С.58-72.

    35. Мороз З. Від шкільної драми до комедії: Дослідження. – К., 2004. – С.

    36. Мороз Л. Іван Котляревський: Соціальна критика – чи утвердження християнської моралі? // Слово і час. – 1999. - № 2. – С.63-66.

    37. Назар М. Пісня в драмі-опері І.Котляревського «„Наталка Полтавка»” // Дивослово. – 1996. - № 9. – С.46-48.

    38. Нахлік Є. Творчість Івана Котляревського: Замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроби нового прочитання (з погляду літературних напрямів і течій). – Л., 1994.

    39. Неборак В. Перечитана «“Енеїда”»: Спроба сенсового прочитання «“Енеїди”» І.Котляревського на тлі зіставлення її з «“Енеїдою”» Вергілія. – Львів, 2001.

    40. Нудьга Г. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. / Упоряд., підгот. текстів , передм. і прим. Г.Нудьги. – К., 1959. – С. 8-21, 29-40.

    41. Нудьга Г. Пародія в українській літературі. – К., 1961. – С. 97-103.

    42. Павлишин М. Риторика і політика в «“Енеїді»” І.Котляревського // Павлишин М. Канон та іконостас. – К., 1997. – С.294-307.

    43. Перепелиця П. З історії українського водевіля // Український водевіль. – К., 1965. – С.3-19.

    44. Погрібний А. Провісники (І.Котляревський, М.Шашкевич) // Погрібний А. Літературні явища і з'яви (Статті. Портрети. Силуети. Наближення). – Ніжин, 2007. – С.563-568.

    45. Сверстюк Є. Іван Котляревський сміється // Сверстюк Є. На святі надій. – К., 1999. – С.253-282.

    46. Скорина Л. Котляревский и Вергилий. – К., 1987.

    47. Соловей Е. Іван Котляревський в історико-літературній концепції Сергія Єфремова // Київська старовина. – 1998. - № 5. – С.75-78.

    48. Сулима М. «“Наталка Полтавка»” й українська драматургія ХVІІ-ХVІІІ століття // Київська старовина. - 1998. - №5.- С.67-74.

    49. Ткачук М. Естетична концепція людини в «“Енеїді”» Івана Котляревського. – К., 1995.

    50. Українська драматургія першої половини ХІХ століття: Маловідомі п’єси / Вступ. стаття, підготовка текстів та прим. В.Є Шубравського. – К., 1959.

    51. Хропко П. Біля джерел української реалістичної поезії. – К., 1972. – С.5-87.

    52. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.44-73, 113-131.

    53. Хропко П. Українська драматургія І половини ХІХ ст. – К., 1972. – С.6-29, 72-80.

    54. Чамата Н. Метро-ритмічна система поезії Івана Котляревського // Слово і час. – 1998. – № 9/10. – С.13-17.

    55. Шамрай А. Проблема реалізму в «„Енеїді”» І.П.Котляревського // Шамрай А. Вибрані статті і дослідження. – К., 1969.

    56. Шевчук В. «“Енеїда”» Івана Котляревського в системі літератури українського бароко. –

Львів, 1998.

    1. Яценко М. Історизм у творчості І.Котляревського // Київська старовина. - 1998. - №5. – С.55-59.

    2. Яценко М. На рубежі літературних епох: «“Енеїда”» Котляревського і художній прогрес в українській літературі. – К., 1977.


Поміркуйте над висловлюваннями:
Ще до Котляревського у нас було письменство і були писателі, було духовне життя, були люди, що сяк чи так вибігали думкою поза тісний круг буденних, матеріальних інтересів, сяк чи так шукали якихсь ідеалів і доріг для їх осягнення, але тільки від часу Котляревського українське письменство приймає характер новочасної літератури, стає чимраз ближче реального життя, чимраз відповідніше до його потреб.

І.Франко
І.П.Котляревський скористався світовою фабулою про Енея і влив у цей старий міх нове вино української народної творчості. Для нас, власне, не так важливо, звідки він запозичив цю фабулу – від Скаррона чи від Осипова, а важливе те, що він угадав момент, коли усвідомлена була потреба незалежного поетичного слова.

П.Житецький
Це люди (троянці І.С.авт.) виключно здорової і могутньої плоті, ненаситні їдці, невтримні у вживанні горілки. У них здоровенні кулаки, червоно-сині щоки, страшні, здатні перегризти і переламати будь-яку кістку зуби, неймовірні за здатністю вмістити будь-яку їжу шлунки. Це люди неймовірної сили, з залізними мускулами, гарними головами… Цей людський світ – апофеоз тілесності, неймовірної витривалості, здоров’я, яке плеще через край, повнокров’я. Це «“пройдисвіти»”, розбійники, босяки – і в той же час лицарі, герої, титани…

Це люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, вони з презирством ставляться до фізичного болю. Вони умруть, але не стануть рабами.

О.Білецький
Вихваляючи три твори Котляревського, ми залюбки зводимо мову на талант поета. Але щоб бути зачинателем нової української літератури – мало самого таланту: треба мати український хребет. Той хребет, який крізь усі лихоліття й катастрофи знову й знову випрямляється й утверджує вільне людське право – бути собою…

І в «"Енеїді“», і особливо в «“Наталці Полтавці»” та «“Москалеві-чарівнику»”, він утвердив високе почуття гідності, людської і національної гідності, без чого не можна було б і думати про відродження культури пригнобленого й полонізованого краю.

Це розвинене почуття стало хребтом нової української літератури, що в більшій чи менш гострій одвертій формі завжди послідовно обстоювала добру славу і честь українського імені.

Є.Сверстюк
«„Енеїда”» Івана Котляревського – обережне, але свідоме, цілеспрямоване, «„загорнуте”» в античний сюжет «„вилучення”» української культури з імперського, ідеологічно унормованого «„строю”», з тієї регламентованої російською мовою і державною церквою «„всеросійської єдності”» та імперської культурної моделі.

М.Жулинський
Коли наприкінці ХVІІІ ст. Іван Котляревський написав свою «„Енеїду”», повну дивовижних барокових пристрастей і глибокого болю за Україну, з візіями страхітливої братовбивчої війни, кінця якої він не бачив, твір, цілком зітканий з тем і мотивів саме давньої літератури, сучасники цього не зрозуміли. «„Енеїду”» сприйняли як жартівливий твір, як бурлеск, малоросійське блазнювання, не помітивши в ній головного: великого болю за трагедію рідної землі. Сучасники його розучилися бачити в алегоріях зміст твору – це було привілеєм старої академічної освіти, якої на той час фактично вже не існувало.

М.Андрущенко
Троя Вергілія стала «“приводом згадати Трою – Київ, тобто знову пов’язати в одне античне й місцеве, адже зруйновану Трою покидає Еней, щоб рушити в свої мандри. Ці мандри не безцільні, героєм опановує ідея світлого ідеального міста, нового Риму»”.

В.Шевчук
Новочасна ідеологія закріплена /…/ в ««Енеїді» І.Котляревського, яку можна вважати за проформу національного міфу модерної України. Новий зміст поеми зумовлений протистоянням «нової» історії «старим» часам, і в цьому аспекті – співвіднесенням новоутворюваного «закону» національного автономізму (що створюється як самоцінне буття енейців — зі своїм «іменням» і «видом») з римським державницьким міфом Вергілієвої «Енеїди». Адже поема зорієнтована на сучасність, на «закон» національного творення і спосіб морально-громадянського впорядкування, а не на римський (ergo російський) державницький провіденціалізм.

«Енеїда» несе в собі також значну функцію культурно-національного просторування, носіями якого є культурний герой – Еней, з одного боку, і матеріальність, тілесність автономного українського побуту, цілого етносу, закріпленого семантично (лінгівістично), з іншого боку. Отже, формою ствердження автономістичного ідеалу стає в «Енеїді» народна культура і мова, що символізує, навіть міфологізує реальні факти, побутові характеристики, політичні явища. Мова виростає з історично-побутового грунту і є суб’єктом нової смислової реальності – етнонаціональної.

Т.Гундорова


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconМетодичні рекомендації та завдання для самостійної роботи до навчального...
«Педагогіка І методика середньої освіти. Українська мова та література» із урахуванням “Програми педагогічних інститутів. Історія...
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconТема: Специфіка мовлення педагога
Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. 4-те видання, перероблене І доповнене. – К.: А. С. К.,2006
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconЗ курсу “Історія української літератури”
Розвиток освіти та культури в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст як важливі чинники становлення нової української літератури
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconТема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови Студенти повинні...
Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. 4-те видання, перероблене І доповнене. – К.: А. С. К.,2006
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconПлан: Видатки бюджету на обслуговування державного боргу Управління...
Бюджетна система України та зарубіжних країн: навчальний посібник, друге видання, перероблене І доповнене/Ю. В. Пасічник. К.: Знання-...
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconІрина савченко давня українська література посібник для студентів-філологів К
Савченко І. Давня українська література: Навчальний посібник: Видання третє, перероблене І доповнене. – К.: Нпу, 2009. – 217 с
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconКурсової роботи 4
Як написати та захистити курсову роботу з соціальної педагогіки та психології : методичні рекомендації / [укл. М. І. Миколайчук]....
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconБереза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч посібник....
Визначення І класифікація інформаційних систем І технологій торговельного менеджменту
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconЗатверджено
Сулм, вступ до мовознавства, історична граматика, українська діалектологія, стилістика української мови) та літературознавчих (історія...
Галак І. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття): Навчальний посібний. Видання 2-е, перероблене І доповнене iconІсторичний факультет кафедра історії Росії укладач: доц. Мельничук...
Дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «історія». Викладається на ІІ...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка