Методичні аспекти викладання теоретико-літературних дисциплін Курс «Вступ до літературознавства»
Скачати 53.12 Kb.
|
| Методичні аспекти викладання теоретико-літературних дисциплін Курс «Вступ до літературознавства» є нормативною дисципліною, запланованою для прочитання на 1-му курсі. Роль дисципліни у підготовці майбутнього вчителя-словесника надзвичайно вагома, адже саме у цьому курсі закладаються основи наукового підходу до аналізу художнього тексту. Мета курсу: закладання методологічних основ для подальшого вивчення історії окремих національних літератур, розуміння специфіки історико-культурних процесів, уміння орієнтуватися у багатоманітті як минулих, так і сучасних стильових напрямків. У зв’язку з цим у курсі виділяються основні блоки, які допоможуть студентам збагнути теоретичні засади літературознавства як науки і сформувати практичні навички аналізу художніх творів різноманітних родів, жанрів, стилів тощо. ^ : вироблення наукової позиції літературознавця, осмислення художньої літератури як феномену культури, усвідомлення специфіки мови художньої літератури, формування переконаності в існуванні різноманітних підходів до інтерпретації художнього твору. Як пропедевтичний курс "Вступ до літературознавства" має на меті коротко ознайомити студентів з різноманітними проблемами літературознавства як комплексу різних спеціальних і загальних дисциплін (зокрема з такими важливими розділами, як біографія письменника, історія текстів твору, літературне джерелознавство, порівняльне літературознавство, віршознавство). Курс повинен допомогти першокурсникам опанувати специфіку предмета літературознавчого дослідження, формувати у початківців-дослідників розуміння і потребу аналітичного підходу до художнього тексту, сучасний рівень культури теоретичного мислення, переконання щодо різноманітності літературознавчих позицій, професійну основу наступної навчально-дослідницької роботи в галузі вивчення літератури. Враховуючи складність курсу з його значним поняттєвим апаратом, ще вимагає опрацювання великої кількості довідкової (підручники, словники, енциклопедії) й наукової літератури різних наукових шкіл, на практичних і семінарських заняттях варто використовувати елементи комунікативної дидактики, запропонованої дослідником В.І.Тюпою. Діалогічна ситуація на лекціях, згідно з концепцією автора, створюється шляхом проблемного викладу матеріалу, а також систематичним обміном між аудиторією та лектором питаннями проблемного характеру. Тобто на початку кожної лекції студентам пропонується завдання: у письмовій формі сформулювати питання проблемно-евристичного характеру, які стосуватимуться тих проблем, що порушуватимуться на лекції. Така форма спонукає студента до внутрішнього діалогу з викладачем, концентрує увагу на ключових моментах лекції, активізує процес засвоєння. Доречність поставлених запитань, наукова коректність їх формулювання, глибина проникнення у проблемне поле дисципліни дають змогу аналізувати ступінь засвоєння змісту лекційного курсу, коректувати наступний виклад навчального матеріалу, шукати ефективні шляхи викладання курсу. ^ до викладання дисципліни вимагає не інформативності подачі матеріалу, а проблемно-пошукового підходу, що забезпечить формування у студентів власної літературознавчої концепції. Програми і навчальні посібники з курсу: 1. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ „Академія”, 1997. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. — К.: Правда Ярославичів, 1998. 3. Вступ до літературознавства: Хрестоматія / Упоряд. Н.І. Вернадська. – К., 1995 4. Галич О.А. Історія літературознавства: Посібник для філологічних спеціальностей. – Луганськ: Знання, 2002. – 252с 5. Казаков І.М., Сиротенко В.П. Практичні заняття з теорії літератури: Навч. посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - Слов’янськ: “Печатный двор”, 2003. – 248с. 6. Наєнко М.К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. - К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 320с. 7. Ткаченко А.О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: Підручник для гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – 2-е вид., випр. і допов. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 448с ^ є базовим у системі філологічної освіти для вивчення студентами, обізнаними з термінологічним і понятійним апаратом завдяки опануванню курсу «Вступ до літературознавства» Курс читається на 5 курсі і передбачає більш глибоке наукове опанування студентами літературознавчих понять, науково-дослідної діяльності в галузі теорії літератури, поглиблене вивчення сучасних вітчизняних і зарубіжних концепцій теоретичного літературознавства, готує до написання та захисту наукової роботи. Тому особливого значення набуває зв'язок з іншими філологічними дисциплінами, курсами естетики, філософії, психології. Програма курсу розробляється відповідно до загального навчально-тематичного плану дисципліни «Теорія літератури». Навички володіння цією дисципліною полягають у підході до художньої літератури як мистецтва слова з притаманними йому феноменальними філологічними особливостями вираження та зображення. ^ – підготовка майбутніх філологів до свідомого сприйняття шедеврів літератури, ознайомити їх з термінологічним апаратом дисципліни та методами аналізу художнього тексту. ^ Ознайомити з основними проблемами теорії літератури; Формувати уявлення про літературний процес і проблеми типологізації мистецьких феноменів; Ознайомити з основними критеріями поетики літературного твору як формо змістової єдності; Подати поняття літературної генеалогії; Поглибити і закріпити знання про цілісний аналіз тексту множинність його герменевтичних інтерпретацій. ^ курсу теорії літератури у процесі фахової підготовки вчнтеля-словесника обумовлюється оволодінням категоріальним апаратом дисципліни, умінням у процесі аналізу не руйнувати естетичну привабливість, художню самобутність твору означатиме формування висококваліфікованої культури читання. готовності адекватно до ідейно-естетичних позицій автора сприймати його творіння. ^ даного предмета полягає в тому, що студенту недостатньо оволодіти різноманітними теоретичними положеннями. збагнути їхню взаємодію в конкретному художньому творові як запоруку дійсно митецької вартості написаного. Слід розвинути навички самостійного літературознавчого дослідження, здатності вільно орієнтуватися у тексті будь-якої ідейно-художньої змістовності, зберігаючи при цьому естетичну цілісність твору. При висвітленні питань, які носять дискусійний характер (сюжет і фабула, образ автора) викладач має подати найбільш обґрунтовані теорії, висловити власну позицію і підштовхнути студентів до вироблення власної точки зору. ^ : Галич О.А., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 488 с. Бандура О.М. Теорія літератури. – К.: Радянська школа, 1969. – 286с. Павличко С. Теорія літератури. – К.: Видавництво С.Павличко “Основи”, 2002. – 679с. Курс "Теорія та історія літературної критики" передбачає усвідомлення специфічної природи літературної критики у процесі історичного розвитку культури, опанування вітчизняних і зарубіжних концепцій літературної критики, оволодіння методологією, методикою, практикою науково-дослідницької діяльності у галузі літературної критики. При плануванні курсу має простежуватися зв'язок з іншими філологічними дисциплінами, курсами естетики, філософії, психології. Контрольні питання:
|
Схожі:
 | М етодичні аспекти викладання історико-літературних дисциплін Дисципліна “Історія української літератури ” є нормативною навчальною дисципліною циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.... | | Зміст вступ розділ теоретико-концептуальні та методологічні аспекти... Розділ теоретико-концептуальні та методологічні аспекти дослідження політичної системи та політичного режиму Гвінеї |
| Змістовий модуль 2 Теоретико-методичні засади організації та надання аудиторських послуг Вступ | | Питання до іспиту Назвіть та охарактеризуйте основні принципи засвоєння теоретико-літературних понять |
| Питання до державного екзамену Формування теоретико-літературних понять в учнів на уроках української літератури | | Програма вступних випробувань з зарубіжної літератури для здобуття... Тестові завдання також зорієнтовані на перевірку знання історико-культурного контексту певних творів, знання І розуміння текстів... |
| Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх... Безрутченко С. М. канд екон наук, професор кафедри економіко-правових дисциплін | | «методика викладання фахових дисциплін» Вступ Сьогодні відбувається перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості. Від накопичення знань – до вміння... |
| Методичні рекомендації для студентів спеціальності 02030302 Т. П. Матюшкіна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського... | | Дисциплін І кримінального права Викладач: завідувач кафедри теоретико-правових дисциплін І кримінального права, доцент, к. Ю. Н. Петров Володимир Васильович |