Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю?




Скачати 162.46 Kb.
НазваОсобистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю?
Дата конвертації23.06.2013
Розмір162.46 Kb.
ТипВопрос
mir.zavantag.com > Культура > Вопрос

  1. Що таке людина індивід і особливість?

Індивід – це люди,що відрізняються від інших за своїм психофізіологічним набором ознак.

Особистість - поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає - бути особистістю? І чи можна нею не бути або бути особистістю слабкою?

  1. Поняття соціалізації?

Соціалізація – це процес набуття людиною якостей, характеру, звичок. Цей процес фактично нескінченний і триває від народження до смерті. Умовно його можна розділити на 3 частини:

  1. Родинна соціалізація;

  2. Шкільна соціалізація:

А) самоорганізація;

Б) саморегулювання;

В) самоврядування.

3. громадська соціалізація.

  1. Гедерна соціалізація.

Гендер – це система відмінностей у цінностях, нормах, характером поведінки, стилю та способу життя між чоловіком та жінкою.

1893р. – Австралія і Нова Зеландія

1906р. – Норвегія і Фінляндія

1907р. – Німеччина і Швеція

1918р. – Велика Британія

1920р. – Америка(США)

1944р. – Франція

1945р. – Італія

1971р. – Шверцарія.

На сьогодні у світі існує 6 країн де жінки немають прав: Саудівська Арабія, Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, республіка Бруней.

  1. ^ Поняття сім*ї.

Поняття сім'ї вживається в соціологічному та правовому значеннях. Такий поділ обумовлений тим, що регулювання сімейних відносин здійснюється не лише юридичною наукою, а й соціологією, етикою, психологією та ін.

Сім'я в соціологічному значенні - це заснована на шлюбі чи кровному спорідненні невелика група людей, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. Хоча сім'я має специфічні біологічні функції відтворення людського роду, вона водночас є формою соціальної спільності людей, характер якої визначається економічним базисом суспільства і змінюється з історичним розвитком людства.

Сім'я в силу своїх складових частин, наділення моральними та духовними ознаками є складним соціальним явищем. Багатогранність сім'ї виявляється в різному суб'єктному складі кожної сім'ї, в наявності в її членів персоніфікованих з огляду на їх становище в сім'ї прав та обов'язків. Складність цього явища також виявляється в тому, що суб'єктом сімейних правовідносин виступає не сама сім'я як колективне утворення, а кожен член сім'ї окремо.

  1. ^ Молодіжні субкультури(готи та скінхеди).

Скінхеди. Часто скінхедів вважають фашистами. Походить назва "скінхед" skinhead - в перекладі з англійської - гола голова), відірвали від своїх курток коміри, підкотили штани і взули свої робітничі черевики. Вигляд у них був якщо і не страшний, то, принаймні агресивний. Політичні переконання скінхедів тоді визначені не були. Точніше вони існували, але абсолютно різні, як і сама молодь. Серед чорних були любителі побазікати про чорношкіре братство, а серед білих знаходи­лися такі, що співчували правим рухам, хоча расизму і шовінізму як офіційної ідеології скінхедів ніколи не існувало

Готи з'явилися наприкінці 80-х років XX століття. Їхня естетика еклектична за набором вживаних і по­пулярних символів. Тут можна зустріти єгипетську, християнську і кельтську символіку Основний го­тичний символ -- єгипетський „Анх"-символ вічного життя. . В Україні ця субкультура щойно набирає сили. Готична молодь загалом ділиться на дві групи: «перки-готи», які люблять повеселитися в шумних компаніях, і «мобі-готи», котрі вважають за краще думати на самоті. Це стиль анти тусовки. Їм не конче бути разом, щоб бути готами, бо готика- це стиль індивідуалів. Майже всі представники цієї молодіжної субкультури – талановиті, обдаровані особистості.

  1. Молодіжні субкультури(фріки та панки).

  2. Молодіжні субкультури(графітери та рольовики).

  3. Стереотипи і їх характеристики.

Стереотип – це певне виокремлення явища або об*єкта,судження про нього, створення власної думки.

Стереотип було введено у 1922р. американським журналістом Уолтером Ліппманом. Він використав це слово у своїй книжці «Суспільна думка». Воно означало метод за яким люди поділяють інших людей на класи. Стереотипи завжди прості. Формуються на базі досвіду або інформації від друзів, знайомих та ЗМІ.

Стереотипи можуть бути правильними і неправильними( 30% - 80%). Зазвичай стереотип виникає в результаті певних спрощень.

Поділяються на декілька типів:

  • Групові

  • Класові

  • Національні

  • Державні

  • Регіональні

  • Релігійні

  • Політичні

  • Гендерні.

  1. Забобони та упередження.

  2. Ксенофобія та рацизм.

Ксенофобія ( поход. Від грец. Ксенон – чужий, фобос – страх) – це нестримність. Неприязність до когось або чогось нового і незнайомого.

Рацизм – це сукупність поглядів про фізичну та психологічну неповноцінність певних рас він виділяє вищі та нищі раси. І проповідує неможливість розвитку певних етнічних груп

  1. ^ Гендерні стереотипи.

Найбільш стійкими та незмінними є гендерні стереотипи це пов*язано з тим, що жінка тривалий час перебувала під демінуванням чоловіків.

  1. Поняття конфлікту та типи.

Конфлікт – це зіткнення інтересів на індивідуально психологічному або соціально – психологічному рівні.

  1. Фази конфлікту.

Процес конфлікту поділяється на 4 фази:

  1. Латентна – конфлікт поки що відсутній, однак присутні непорозуміння, замовлення, ухилення.

  2. Демонстративна – сторони конфлікту висловлюють свої інтереси присутні звинувачення, емоції, суперечки.

  3. Агресивна.

  4. Батальна – відкрита війна, агресія.

  1. Міжнародні конфлікти та їх види.

Виділяють такі можливі види конфліктів:

  1. Глобальний

  2. Міжнаціональний

  3. Національний

  4. Класовий

  5. Груповий

  6. Міжособистісний.

Види конфліктних ситуацій:

  1. Прагнення – прагнення, коли постає проблема вибору між двома подібними значеннями.

  2. Уникнення – уникання, ситуація вибору між позитивом і негативом.

  3. Прагнення – униканя, ситуація вибору між позитивом і негативом.

  1. Соціум.

Соціум – це певне об*єднання людей, які проживають в певних умовах розподіляють працю та чітко зберігають в середині групи суобдинація.

  1. Соціальна стратифікація.

Кожне суспільство та соціум соціально стратифіковані тобто його представники розподілені по різним класам.

Стратифікація відбувається по 4 критеріям:

  1. Грошові кошти

  2. Доступ до престижної роботи

  3. Доступ до влади

  4. Рівень освіти.

Стратифікація українського суспільства:

  1. Загальнодержавна еліта

  2. Регіональні еліти

  3. Вищий, середній клас

  4. Динамічний середній клас

  5. Аутсайдери

  6. Маргінали

  7. Криміналітет.

  1. Соціальна мобільність.

Соціальна мобільність – це здатність особистості переходити по шаблям ієрархічної драбини.

  1. Права, свободи та відповідальність.

Історія розвитку прав та обов*язків людини умовно може бути поділена на 3 етапи:

  1. XVII – XIX

  2. XIX – 1945

  3. Сучасність.

В загальному перші згадки про права та свободи зустрічаються в античному суспільстві.

Уявлення про права пов*язувались із богами. Однак у Греції нема жодного документа який затверджував би ці права, натомість такий документ є в Римі (Римський юрист Ульпіан, Римський кодекс). В період середньовіччя мають відсутні якісь документи що регументують права та свободи. Лише в 1215р. – Велика Британія створена Велика Хартія вільностей. Документ обмежував владу короля і розширював владу аристократії. В 1628р. – Велика Британія король Кароль І підписує « Біль про права». Цей документ обмежував владу короля парламенту, а також забороняв використовувати до народу військовий закон.

1679р. – Велика Британія підписано акт «Хабеас корпус»

  • Вперше при затриманні людині мали вказати звинувачення.

04. 07. 1775р. – підписано декларації незалежності США

26. 08. 1789р. – Франція. Декрет про права людини та громадянина.

26. 06. 1945р. – статус ООН

10. 12. 1948р. – всесвітня декларація прав людини.

04. 11. 1950р. – Європейська конденсація з захисту прав та свобод людини.

Основні місця серед прав та свобод займають так звані фундаментальні права та свободи. До них відносять: право на життя, право на недоторканість особистості, свобода від протиправного арешту, катувань та несправедливого суду, свобода від жорстокого поводження, право на житло, право на охорону здоров*я, право на освіту, свобода слова, свобода думки, свобода віросповідань.

  1. ^ Політ культурність( політична культура).

Політи́чна культу́ра — сукупність соціально-психологічних настанов, цінностей і зразків поведінки соціальних верств, окремих громадян, які стосуються їх взаємодії з політичною владою. Політична культура охоплює рівень знань та уявлень про політику, емоційне ставлення до неї, що мотивує політичну поведінку громадян. Політична культура – сукупність цінностей, знань, ставлень, орієнтації того чи іншого соціального суб’єкту, що фіксує рівень розвитку їх політичної свідомості, політичної діяльності і поведінки. Поняття політичної культури. Політологія вивчає насамперед політичну культуру, що характеризує розвиток теоретичних, ціннісних, нормативних, реальних і підсвідомих уявлень та ставлень громадян. Вони допомагають нам усвідомити й розвинути всебічні зв’язки з інститутами влади і між собою. Від політичної культури людей значною мірою залежать політичні процеси в суспільстві, стабільність і демократизм політичної системи тощо. Цей термін в політологію ввів Г. Алмонд (США). Існує багато уявлень щодо визначення політичної культури. Одні дослідники вважають, що політична культура це якісний бік системи політичних уявлень і політичної поведінки мас, це їх рівень політичних знань, міра включеності у політичний процес, компетентність і професіоналізм. Інші схильні вважати, що політична культура це не якість і не стан політики, а конкретні політичні феномени, які самі формують механізми політичного життя. Г. Алмонд гадав, що за допомогою цього поняття можливо провести зрівняльний аналіз різних політичних систем, бо воно охоплює такі явища як політичні теорії і цінності, ідеології, відмінності національного характеру, культурне середовище, рівень загальної освіти та інше. Це був інстумент, за допомогою якого можна було провести якісний аналіз характеру і рівня розвитку політичної системи.

Серед багатьох визначень поняття "політична культура" можна знайти спільний знаменник, яким є знання, оцінки та поведінка більшості громадян стосовно таких політичних об'єктів, як нація, держава, її політичні інститути. Б. Цимбалістий вважає, що "політична культура стосується не політичних надій, а специфічно політичних орієнтацій ставлення до політичної системи та її окремих компонентів і ставлення до ролі одиниці в системі."

  1. ^ Політичні режими. Демократія.

Демократія – це певний ідеал суспільного устрою і відповідний йому світогляд, що ґрунтується на певній системі цінностей. Складовими цього ідеалу можуть бути свобода, рівність, братерство, солідарність, права людини, народний суверенітет, повага до людської гідності. Похідною від етимологічного розуміння демократії є більш широке тлумачення її як форми устрою будь – якої організації, що ґрунтується на рівноправній участі її членів в управлінні та прийнятті рішень за більшістю.

Демократія – не лише вільні вироби і верховенство народу,не лише плюралізм політичних інтересів, а й жорстка система державної субординації з чітким розподілом повноважень, що дотримуються не тальки завдяки декретам і постановам, а й через силові структури верховних органів, обраних народом і підтримуваних ним.

  1. ^ Політичні режими. Тоталітаризм.

Тоталітаризм – означає прагнення влади контролювати всі сфери суспільного життя і навіть особисте життя громадян. Для нього характерні централізація та бюрократизація державного управління, наявність лише однієї ідеології та політичної партії, підпорядкованість громадян та їхніх організацій правлячій партії, яка виступає монополістом в організації соціальних відносин.

Окрім названих характеристик, тоталітаризм має такі риси:

  • Заборона демократичних організації

  • Ліквідація конституційних вправ і свобод громадян

  • Формування структур державної влади

  • Репресії проти прогресивних сил

  • Мілітаризація суспільного життя

  • Знищення громадського суспільства.

  1. Політичні режими. Авторитаризм.

Характерні риси:

  • Найбільш впливова політична сила суспільства – правляче угрупування, у руках якого зосереджена передусім виконавча влада, чиї вповноваження і владні можливості значно переважають законодавчу владу

  • Політичні права та свободи громадян значною мірою також обмежено

  • Існує легальна опозиція, до якої держава ставиться терпимо, але постійно прагне звузити можливості для її діяльності

  • У країні формально може бути кілька партій

  • Існує цензура засобів масової інформації, яким дозволено критикувати окремі хиби політики держави. Проте в цілому вони є лояльними до правлячої системи і залежні від неї

  • У суспільстві існує офіційна ідеологія

  • Поліція, армія, спецслужби виконують функцію як забезпечення правопорядку, так і каральних органів

  • Суспільство в цілому підтримує владу

  • Значний державний сектор економіки повністю контролюється і регулюється державою

  • За майже повні регламентації всіх сфер життя в суспільстві часто процвітають безгосподарність, корупція, а норми моралі мають застарілий характер

  • Форми устрою – унітарна, з жорстокою централізацією влади

Права національних меншин проголошені, але істотно обмежені.

  1. ^ Засоби масової інформації.

Засоби масової інформації призначені для поширення інформації. До них відносять друковані засоби масової інформації, які використовують паперові носії, а також телебачення та радіомовлення, які використовують радіотехнічні засобиЗасоби масової інформації представлені редакціями періодичної преси, телебачення та радіомовлення, а також інформаційними агенціями та іншими установами, що здійснюють виробництво масової інформації.

Засіб масової інформації є юридичною особою, користується правами і несе обов'язки, які випливають з його діяльності зі збору, переробки та поширення інформації.

  1. ^ Поняття нації.

Нація – це духовна спорідненість природно – соціального визначеного етапу.

Слово пов'язувало людину з народженням і кровною спорідненістю. Спочатку термін мав дещо принизливий зміст. У Давньому Римі "націями" називали групи чужинців з певного регіону, пов'язаних кровними зв'язками, які не мали таких прав як громадяни Риму. Націями також називали всі "варварські" етноси. В епоху середньовіччя слово natio вживали в традиціях стародавніх римлян. Різноманітні тлумачення терміну нація та їх еволюція ускладнили можливість формулювання його універсального значення. Ще й нині воно змінюється залежно від різних зовнішніх чинників. Нині у літературі існує кілька тлумачень поняття "нація". Для одних нація – це щось одвічне, біологічне, для других – тільки історичне і соціальне, для третіх – щось містичне, недоступне для пізнання, для четвертих – ірраціональне, що заважає поступальному розвитку людства. Так, в націях етнологи ще недавно вивчали "неполітизовану етнічність", історики – політичну історію етносів-народів, психологи – специфіку психіки, ментальність, культурологи — неповторне, особливе в культурі, політологи розглядають націю як один із базових суб'єктів політичного життя і т.п. Все це свідчить про існування різних визначень нації.

  1. Етапи розвитку української нації.

  1. Кожна нація має свою територію, «життєвий простір»

  2. Нація формується, як правило, з людей одного елітного складу. Етнічні ознаки – це самосвідомість, мова, усвідомлення спільності походження, єдиної історії, традиції

  3. Спільність господарських зв*язків універсального рівня консолідує людей, пов*язує єдиною справою, сподівання на позитивні результати

  4. Мова, традицій, звичаїв, обрядів, що передаються від покоління до покоління, з уста в уста. Немає мови – немає і нації. Нація також згасає, якщо втрачається її культура, порушується традиції, нехтуються звичаї, забувається історія

  5. Нація має спільні риси психічного складу, які формуються в процесі життя, діяльності, спілкування.

  1. ^ Політична культурність.

Культура – одне з найбільш популярних у роздумах про вічні людські проблеми. Ця особистість насамперед полягає в тому, що під культурою традиційно розуміють сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які виражають рівень його історичного розвитку, втілюються в повсякденній діяльності людини, відображаються в її соціальних, моральних, естетичних та інших характеристиках. Поняття «культура» часто позначають рівнем вихованості й освіченості людини, рівень оволодіння нею тією чи іншою сферою знань та діяльності. У цьому випадку фіксується якості людини, спосіб її поведінки, ставлення до інших людей, до праці. Культура є ціннісними надбаннями, створеними людством у процесі його сторичного розвитку, а також процесом засвоєння їх і – найсуттєвіше – створенням нових цінностей для людини і людства. Як частина культурної системи суспільства, політична культура вбирає в себе лише ті культурні елементи, які діють в політичному процесі. Вона детермінує політичну поведінку суспільства, форми участі громадян у політичному житті, функціонування та розвиток політичних інститутів. Політична культура - це частина духовної культури народу, що вбирає елементи, пов'язані з суспільно-політичними процесами. Вона активно взаємодіє з іншими видами суспільної культури - економічною, правовою, релігійною тощо. Поняття "політична культура", по-перше, характеризує не лише політичну свідомість, але й політичну поведінку. Свідомість настільки включається в політичну культуру, наскільки вона обумовлює поведінку громадян.

По-друге, поняття "політична культура" охоплює не всю політичну свідомість і не всю політичну поведінку, а лише їх сталі, типові прояви.

По-третє, поняття "політична культура" відбиває не просто сукупність політичних стереотипів суспільства, а типовий комплекс ідеальних уявлень про політику, який упіймає в себе розуміння того, якою повинна бути політична система, як вона має функціонувати. Саме ці уявлення ціле спрямовуються діяльність людей у царині політики.

По-четверте, поняття "політична культура", окрім раціональних, логічних чинників політичної поведінки, включає й позасвідомі, ефектні аспекти: типові прояви в політиці темпераменту, емоцій, що притаманні тій або іншій соціальній спільності.

  1. ^ Україна у світі(опис

  2. Сучасні соціальні проблеми України.



Започаткований проголошенням незалежності України процес демократизації та переходу до ринкових відносин, які передбачають "вільну гру" різноманітних соціальних та індивідуальних інтересів та прагнень, різко посилив дію конфліктогенних факторів в усіх сферах життя українського суспільства. Практичний досвід останнього десятиліття XX ст. яскраво демонструє значне загострення боротьби за владу, статус і ресурси, права і сфери впливу найрізноманітніших соціальних суб'єктів від владних структур центрального і регіонального рівня до трудових колективів, профспілок, політичних партій і громадських рухів, національних та релігійних спільнот, соціальних груп та окремих особистостей. Протиборство конфліктуючих сторін набуває різноманітних форм — від трудових суперечок, страйків до масових акцій соціального протесту з вимогами зміни існуючої системи влади, що супроводжуються внутрішніми розколами соціальних спільнот, рухів, соціальних інститутів. Посилюється конфлікт новонародженого класу буржуазії з іншими класами та соціальними групами, який розгортається навколо розподілу кредитів, механізмів приватизації, податкового законодавства. Наростають страйки шахтарів, працівників бюджетної сфери, організовані виступи трудящих у протест проти невиплати заробітної плати, заборгованостей з пенсій, підвищення цін на товари та комунальні послуги. Почастішали акції трудящих, пов'язані із відстоюванням свого права власності на майно підприємств. Поряд з економічними вимогами трудящі все частіше висувають політичні вимоги зміни існуючої системи влади, відставки уряду, переобрання президента України. Загалом трудові конфлікти є реакцією на перекоси в економічній та соціальній політиці уряду і пов'язані з перерозподілом власності та становленням ринкових відносин, які неминуче призводять до поляризації соціальних груп. Більшість соціально-політичних конфліктів виникають з приводу перерозподілу влади, домінування тих чи інших політико-бізнесових груп, прагненням розширення ними сфери свого впливу. Тут домінують конфлікти між різними гілками влади (зокрема, законодавчою та виконавчою), конфлікти між політичними партіями та блоками (як, наприклад, нинішній конфлікт між провладним блоком "За єдину Україну" та опозиційними політичними силами, представленими блоком "Наша Україна", Соціалістичною та Комуністичною партіями України та блоком Юлії Тимошенко), конфлікти між центральною та регіональною владою.Суттєву роль у сучасній українській дійсності відіграють такий різновид політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку, зокрема, між прихильниками ліберальної та соціально-орієнтованої стратегії, європейської інтеграції та проросійської орієнтації, входження України в НАТО та збереження позаблокового статусу української держави тощо. Розв'язання таких конфліктів можливе лише за умов досягнення широкого суспільного консенсусу шляхом проведення публічних дискусій, відкритого обговорення у засобах масової інформації, проведення референдумів з найбільш гострих проблем суспільного розвитку.Особливістю сучасної ситуації в Україні є те, що значна частина конфліктів, причини яких знаходяться поза політикою, набуває політичного забарвлення внаслідок спекулятивного використання політичними партіями та рухами історичних, соціокультурних, духовних проблем сьогодення у своїх вузькопартійних інтересах. Це, зокрема, стосується проблеми двомовності в Україні, оцінки окремих історичних подій та особистостей, міжконфесійних взаємин.

  1. ^ Українська діаспора у світі.

Украї́нська діа́спора — збірне визначення української національної спільноти поза межами українських земель (етнічної української території), яка почуває духовний зв'язок з Україною. Поняття «діаспора» (грец. διασπορά «розпорошення», «розсіяння») виникло у євреїв, яких, розпорошених по світу та існуючих поза своєю первісною батьківщиною, здавна сукупно так іменували.

Під українською діаспорою розуміють усіх українців поза політичними кордонами України, які відчувають духовний зв'язок з Україною. Проте існує інший погляд на значення терміну "українська діаспора", який відповідає буквальному перекладу слова "діаспора". Всі українці, що постійно мешкають за межами державного кордону України — закордонні українці (зарубіжні українці), і лише ті з них, що постійно мешкають за межами української етнічної території (за станом на початок ХХ ст.), є українською діаспорою. Певна частина закордонних українців була і є сьогодні корінними мешканцями прилеглих до України територій низки сусідніх з Україною країн (Румунії, Молдови, Словаччини, Польщі, Білорусі, Російської Федерації)[1]. Називати їх "діаспорою" не коректно з історичного й географічного поглядів. Адже і їхні предки жили і вони живуть сьогодні на території України в її колишніх чи сучасних етнічних межах (етнографічних кордонах). Раніше, коли не було державного кордону України, і вона існувала лише в етнічних межах, розрізняти "українську діаспору" та "закордонних українців" не було ні потреби, ні можливості. Українська діаспора - сформувалася в основному внаслідок сталінських депортацій і міграції часів II Світової війни. Вона умовно поділяється на східну (Росія 4,3 млн, Казахстан 900 тис., Молдова 600 тис., Білорусь 300 тис., Узбекистан 150 тис., Киргизія 100 тис.) і західну (США 2 млн., Канада понад 1 млн, Бразилія та Аргентина по 400 тис., Австралія і Франція по 40 тис., Велика Британія 30 тис., Німеччина 25 тис.). Частина українців віддавна проживає на територіях, які після II Світової війни увійшли до складу сусідніх з Україною держав (Польща 300 тис., Румунія 100 тис., Словаччина 40 тис. жителів українського походження). Усього у світі поза межами України проживає приблизно 10 млн людей українського походження. Зв'язок української діаспори з історичною Батьківщиною здійснює через товариство "Україна", "Конгрес вільних українців", громадські та культурні організації. Відчутну роль у зміцненні цих зв'язків відіграє журнал "Українська діаспора", що видається Національною Академією наук України.

  1. Я і світ.

Думки, мрії, живі істоти, гвалт міста, радість і турбота,- це те що оточує нас кожного дня. Світ навколо нас дуже суперечливий. З одного боку він щомиті змінюється, а з іншого сутність речей будь якого часу залишається єдиною. Інколи ось так зупинишся на хвильку і потім вже не знаєш чи біжать за тип світом навздогін, у безкінечній гонці, чи залишить все як є. Взагалі то, із розвитком суспільства все менше й менше часу залишається у людини для того щоб жити. Жити насправді, а не кружляти по колу буденних справ. Ось, ще кілька століть назад цінність часу не була на стільки значною. Це можна побачити глянувши на годинник. Спочатку в нього була лише одна стрілка для показу годин, потім друга для хвилин. Зараз же цінна не те що кожна секунда, цінна кожна мить. Як хочеться за всім встигнути, все пізнати. Але найчастіше ми на це не спроможні, з*являється необхідність розставляти пріоритети, розділяти речі на більш й менш важливіші. Постає вибір. Усе наше життя складається із суцільного вибору власного шляху. Для кожного він свій, і сутність його для кожного є правдивою. Ніколи не можна казати: "Ти живеш неправильно!",- лише дивлячись і спираючись на власний досвід і відчуття правдивості, бо інколи такі думки закорініються у нашому бутті й хтось все явно не має вибору, як тільки підкоритись системі. А може йдучи своїм шляхом він досяг значних успіхів. Треба вірити у себе, свої переконання, мати власну думку та бути упевненим у своїх силах.

Схожі:

Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconКим бути, щоб стати успішним?
Кожен скаже: бути треба хорошим! А що це означає? Приносити користь. А як це можна довести, що є корисним?
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconЛекція №4 Тема: Особистість. Соціалізація особистості
Людина як біосоціальна система. Поняття особистість та основні теорії особистості
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconКоординаційний центр Євроклубів «Pu-Re»
Тестування сотні видних бізнесменів, проведене Технологічним Інститутом Карнегі дало результати, які дозволили твердити, що для успішного...
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? icon1. Філософія фотомистецтва. Фотожурналістика як мистецтво І як професія
«діючої моделі» ока, яке було б всюдисущим, володіло властивостями швидкої фіксації, творення правильного відбитка побаченого, яке...
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconПсихологія особистості. Спілкування. Група
Особистість, частіше за все, визначають як людину в сукупності її соціальних, надбаних якостей. Це означає, що до числа особистісних...
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconПедагогічна технологія та принципи навчання
Технологія слово грецького походження, яке в оригіналі означає знання про майстерність
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconЩо належить до переліку невербальних + жести, рухи, міміка, інтонація,...
Що належить до переліку невербальних + жести, рухи, міміка, інтонація, мовчання Що означає поняття "планування" в
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconЩо означає поняття “сира зола”?

Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconОсновні методологічні принципи. Принцип системності, що став профілюючим...
Гегель об'єднує обидві вимоги: "Те, що істинне дійсно тільки як система, або те, що субстанція по суті є суб'єкт, виражено в поданні,...
Особистість поняття, яке для багатьох залишається загадкою. Що це означає бути особистістю? iconЛекція №2 «Особистість І група як суб’єкт І об’єкт педагогічного...
Юридическая педагогика : Учебник для студентов вузов / под ред. В. Я. Кикотя, А. М. Столяренко. – М. Юнити-дана, Закон и право, 2004....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка