Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту




Скачати 230.18 Kb.
НазваКурсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту
Дата конвертації16.06.2013
Розмір230.18 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Химия > Документы


Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра електротехніки і автоматики

043-14





Методичні вказівки



до виконання курсового проекту

з дисципліни "Автоматизація періодичних технологічних процесів"

для студентів, які навчаються за напрямом підготовки

6.050202 "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології"

денної та заочної форм навчання

Рекомендовано методичною

комісією за напрямом підготовки

"Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології"

Протокол № 18 від 20.04.2010 р.

Рівне – 2010

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Автоматизація неперервних технологічних процесів" для студентів, які навчаються за напрямом підготовки 6.050202 "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології" денної та заочної форм навчання / М. І. Клепач. – Рівне: НУВГП, 2010.  23 с.


Упорядник: ^ М. І. Клепач, к. ф.-м. н.,

доцент кафедри електротехніки і автоматики



Відповідальний за випуск: Б.О. Баховець, к. т. н., професор, завідувач кафедри електротехніки і автоматики

© Клепач М. І., 2010 © НУВГП, 2010
У процесі вивчення дисципліни "Автоматизація періоди-них технологічних процесів" студенти виконують курсовий проект.

Метою виконання курсового проекту з дисципліни "Автоматизація періодичних технологічних процесів" є:

  • закріплення знань, отриманих при вивченні дисципліни та вміння їх використовувати при вирішенні завдань автоматизації періодичних технологічних процесів;

  • практичне засвоєння методів розробки автоматизованих систем керування об’єктами періодичної дії;

  • вироблення навичок проектування розгорнутих функціональних схем автоматизації;

  • обґрунтування вибору програмно-технічних засобів автоматизації;

  • розробка програмного забезпечення для реалізації алгоритму управління об’єктами періодичної дії.


1. Загальні методичні положення
Завданням даного курсового проекту є проектування автоматизованої системи управління типовим періодичним процесом чи апаратом періодичної дії.

Загальні вимоги до курсового проекту

  1. Курсовий проект виконується у відповідності з темою, затвердженою керівником проекту до початку проектування.

  2. Тема курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту.

  3. При формулюванні теми курсового проекту заповнюється бланк завдання на курсовий проект. Форма завдання приведена в додатку 2. Завдання повинно бути підписане студентом і керівником проекту.

  4. У процесі курсового проектування студент зобов'язаний дотримуватися графіка проектування, який затверджується до початку проектування, і своєчасно представляти результати виконаної роботи на перевірку керівникові проекту.

  5. Закінчений курсовий проект повинен бути зареєстрований на кафедрі та захищений студентом у встановлені терміни. За результатами виконаної роботи та захисту курсового проекту студентові виставляється оцінка.

Об’єктами автоматизації для курсового проекту є типові періодичні технологічні процеси та технологічні апарати періодичної дії. До них, зокрема, відносяться процеси сушіння, зміщування, дозування, подрібнення, фільтрації, біологічного очищення, пакування та реактори періодичної дії завантажувальні пристрої, автооператори, конвеєри, накопичувачі, пристрої транспортно-завантажувальних систем, складальні автомати тощо.

Курсовий проект складається з графічної частини і пояснювальної записки.
^ 2. Графічна частина проекту
Графічна частина проекту складається з:

  1. Функціональної схеми автоматизації;

  2. Структурної схеми комплексу технічних засобів;

  3. На окремий лист виноситься алгоритм та програма керування для програмованого логічного контролера (ПЛК), виконана однією зі стандартних мов програмування промислових контролерів.

Інші графічні матеріали приводять у записці у відповідності до обсягу виконаної роботи.

Розгорнуту функціональну схему автоматизації (ФСА) виконують згідно з діючими держстандартами на умовне зображення технологічного обладнання безмасштабно. Умовні позначення на технічні засоби автоматизації виконують згідно з ДСТУ Б А.2.4-16:2008. Правила і норми графічного виконання ФСА наведені в [14].

У загальному випадку при проектуванні автоматизованих виробничих систем у графічній частині проекту також можуть бути представлені:

- принципова, кінематична, пневматична або гідравлічна схема об'єкту керування;

- результати розрахунку систем логіко-програмного управління, блок-схема кінцевого автомата, граф функціонування тощо.

Графічна частина курсового проекту має давати повне уявлення про об'єкт проектування, достатнє для подальшої розробки робочої документації. До креслень повинні розроблятися специфікації на обладнання, матеріали та інші елементи, передбачені вимогами ЄСКД. Ці документи включаються в додаток до пояснювальної записки.

Обсяг графічної частини курсового проекту складають 3 листи формату А3. Креслення рекомендується виконувати з використанням систем автоматичного проектування (САПР) типу КОМПАС, AutoCAD тощо.
^ 3. Пояснювальна записка
У пояснювальній записці приводиться опис і обґрунтування положень щодо використання схемно-технічних рішень, вибору програмно-технічних засобів автоматизації та проектування програмного забезпечення проекту. Технічні рішення проекту повинні відповідати сучасному рівню розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій. Пояснювальна записка оформляється згідно вимог ЄСКД.

Пояснювальна записка має наступну структуру:

    • титульний лист;

    • завдання на курсовий проект;

    • зміст;

    • вступ;

    • основна частина, що складається з розділів:

  1. Аналіз періодичного технологічного процесу як об'єкта автоматизації.

1.1. Характеристика технологічного об’єкта автома-тизації періодичної дії.

1.2. Функції автоматизованої системи управління об’єктом періодичної дії.

1.3. Обґрунтування і вибір параметрів контролю, реєстрації, дискретного управління, програмного регулювання, захисту, блокування та сигналізації.

2. Розроблення автоматизованої системи управління технологічним об’єктом періодичної дії.

2.1. Вибір програмно-технічних засобів автомати-зації для реалізації функцій автоматизованої системи управління об’єктом періодичної дії.

2.2. Розроблення розгорнутої функціональної схеми автоматизації.

2.3. Розроблення структурної схеми комплексу технічних засобів.

3. Розроблення програмного забезпечення проекту.

3.1.Характеристика інструментального програмного забезпечення ПЛК.

3.2. Розроблення алгоритму управління технологіч-ним об’єктом.

3.3.Реалізація програмного забезпечення для ПЛК.

– висновок;

– перелік використаних джерел.

– додатки.

При необхідності в пояснювальну записку можуть бути включені інші розділи та підрозділи.

Вступ має бути конкретним і безпосередньо пов'язаним з темою курсового проекту. У вступі наводять обґрунтування актуальності розробки теми проекту, вказують мету і завдання проектування, а також вибирають шляхи вирішення поставлених завдань. Аналізують досягнутий рівень автоматизації технологічного об’єкта та обґрунтовують напрямки вдосконалення систем автоматизації з врахуванням сучасних можливостей програмно-технічних засобів і комп’ютерно-інтегрованих технологій.

Основна частина пояснювальної записки. У розділах і підрозділах цієї частини записки наводять опис та обґрунтування всіх розробок щодо технічного і програмного проектування системи автоматизації технологічного об’єкта. Тут детально описують всі креслення курсового проекту. При описі креслень необхідно посилатися на позиції елементів, вказаних на кресленнях. В записці також наводять необхідні формули, рисунки і таблиці. Всі формули, рисунки, таблиці, алгоритми, програми повинні бути пронумеровані і мати відповідні назви.
Розділ 1. Аналіз періодичного технологічного процесу як об'єкта автоматизації.

Технологічні об’єкти управління (ТОУ) являють собою сукупність спільно функціонуючого технологічного обладнання і реалізованого на ньому технологічного процесу.

До ТОУ відносять як окремі технологічні агрегати і установки, що реалізовують локальний технологічний процес, так і цілі виробництва. При підготовці до впровадження систем автоматизації до ТОУ висуваються наступні вимоги:

  • устаткування ТОУ повинно бути повністю механізоване та безвідмовно працювати в міжремонтний період;

  • об’єкт повинен бути керований, тобто розділений на певні зони із можливістю впливу на технологічний режим в кожній із них зміною матеріальних і енергетичних потоків;

  • можливість доступу обслуговуючого персоналу до місць установки давачів, виконавчих механізмів, регулюючих органів;

  • число збурюючих впливів повинно бути зведене до мінімуму, що досягається в результаті установки ресиверів, усереднюючих ємностей і теплообмінників.

1.1. Характеристика технологічного об’єкта управління періодичної дії.

До ТОУ періодичної дії відносяться апарати, що працюють в циклічному режимі, а технологічні процеси є послідовністю технологічних і організаційних операцій, що мають кінцеву тривалість. Терміну "періодичний процес", прийнятому в хімічній технології відповідає загальносистемний термін "дискретний процес".

Для періодичних процесів властива зупинка агрегатів на час завантаження сировиною та відвантаження отриманої продукції. Нестабільність технологічного режиму на початку і наприкінці процесу ускладнює обслуговування агрегату та його автоматизацію.

При аналізі періодичного процесу як технологічного об’єкта управління періодичної дії важливим етапом є побудова циклограм функціонування технологічного обладнання, а при наявності контурів регулювання будуються діаграми зміни завдання в функції фактору часу. Аналізують технологічну схему та описують основні стадії технологічного процесу і послідовність їх виконання.

1.2. Функції автоматизованої системи управління об’єктом періодичної дії.

В цьому підрозділі формулюють вимоги до системи автоматизації щодо забезпечення безпечного початку технологічного процесу, проведення його при оптимальних умовах та закінчення при досягненні заданих показників якості кінцевого продукту.

1.3. Обґрунтування і вибір параметрів контролю, реєстрації, дискретного управління, програмного регулю-вання, захисту, блокування та сигналізації.

Виходячи з аналізу функцій автоматизованої системи управління об’єктом періодичної дії, встановлених в П.1.2, технологічного регламенту та довідкових даних про умови проведення технологічного процесу, обґрунтовують вибір параметрів контролю, реєстрації, дискретного управління, програмного регулювання, захисту, блокування та сигналіза-ції. Враховуючи сучасні тенденції автоматизації проекто-ваного об’єкта, рівень науково-технічної підготовки об’єкта до автоматизації та функціональні можливості сучасних засобів автоматизації, визначають функціональні ознаки системи автоматизації по окремих технологічних об’єктах та параметрах.

Розділ 2. Розроблення автоматизованої системи управління технологічним об’єктом періодичної дії.

Особливістю систем автоматизації технологічних об’єктів періодичної дії є програмне управління. В сучасних умовах програмне управління технологічними процесами здійснюється за допомогою промислових комп’ютерів, програмованих логічних контролерів та спеціалізованих мікропроцесорних засобів автоматизації.

2.1. Вибір програмно-технічних засобів автоматизації для реалізації функцій автоматизованої системи управління об’єктом періодичної дії.

Основними програмно-технічними засобами автоматизації виробничих процесів є програмовані логічні контролери. В проекті рекомендується використовувати програмовані логічні контролери як вітчизняного виробника  підприємства "Мікрол", так і ліцензованих, відомих в Україні фірм Schneider Electric, Siemens, VIPA, Mitsubishi Electric та інших. Більшість програмованих логічних контролерів мають модульну структуру, тобто базовий варіант може доповнюватися модулями розширення аналогових і дискретних входів/виходів. При виборі блоків розширення слід звернути увагу на те, що деякі блоки вводу можуть безпосередньо працювати з давачами температури у вигляді термопар та термометрів опору. При цьому відпадає необхідність використання проміжних перетворювачів, що спрощує та підвищує надійність системи.

При виборі давачів перевагу слід надавати таким, які забезпечують вихідний струмовий сигнал 4-20 мА, при цьому віддаль між давачем і контролером може складати до 120 м.

При виборі виконавчих механізмів слід орієнтуватися на такі, що мають власні мікропроцесорні засоби керування. В цьому випадку значно спрощується їх зістикування з ПЛК.

Вибір технічних засобів автоматизації (ТЗА) здійснюють на основі каталогів та Інтернет-сайтів фірм-виробників і їх офіційних дилерів. Важливими факторами при виборі програмно технічних засобів автоматизації є співвідношення продуктивність/ціна.

Вибір засобів управління відбувається в такій послідовності:

  1. Вибір фірми-виробника засобів управління.

  2. Вибір моделі і комплектації програмованих контролерів.

  3. Вибір допоміжних засобів і засобів зв'язку з оперативним персоналом (засоби передачі і перетворення даних, панелі оператора тощо).

  4. Вибір комп'ютерів для верхнього рівня управління.

  5. Визначення складу інструментального програмного забезпечення.


На всі вибрані ТЗА складають специфікацію за формою табл.1.

Таблиця 1

^ Специфікація на технічні засоби автоматизації




з/п

Позиція на ФСА

Назва засобу та коротка техн. характеристика

Тип

Кількість

1

2

5

6

7


















2.2. Розроблення розгорнутої функціональної схеми автоматизації.

Функціональна схема автоматизації є основ­ним технічним документом, що визначає функціонально-блочну структуру окремих вузлів автоматичного контролю, управління і блокування технологічного процесу та оснащення об'єкта керування приладами і засобами автоматиза­ції.

Вказані завдання вирішуються на основі аналізу умов роботи технологічного устаткування, виявлених законів і критеріїв управління об'єктом, а також вимог, що пред'являються до точності управління, контролю і реєстрації техноло­гічних параметрів, до якості регулю­вання і надійності, проведених в розділі 1.

Функціональні завдання автоматизації реалізуються за допомогою техні­чних засобів, що включають: відбірні пристрої, засоби отримання первин­ної інформації, засоби перетворення і переробки інформації, засоби пред­ставлення і видачі інформації обслуговуючому персоналу комбіновані, ком­плектні та допоміжні пристрої.

Розроблення функціональної схеми автоматизації – відповідальний етап проектування, і від прийнятих на цьому етапі рішень залежить кінцевий результат автоматизації процесу. Загальні принципи, якими слі­д керуватися при розробці функ­ціональних схем автоматизації:

1. Рівень автоматизації технологічного процесу в кожен період часу повинен визначатися не лише доцільністю впровадження певного комплексу технічних засобів і досягнутим рівнем науково-технічних розробок, але й перс­пективою модернізації і розвитку техноло­гічних процесів. Повинна зберігатися можливість нарощування функцій управління.

2. При розробці функціональних та інших видів схем автоматизації і виборі технічних засобів повинні враховуватися: вид і характер технологічного процесу, умови пожежо- і вибухонебезпеки, агресивність і токсичність навколишнього середовища; параметри і фізико-хімічні властивості вимірюваного середовища; відстань від місць установки давачів, допоміжних пристроїв, виконавчих механізмів, при­водів машин і запірних органів до пунктів управління і контролю; необхідна точність і швидкодія засобів автоматизації.

3. Автоматизована система повинна будуватися на базі засобів автоматизації і керування, що випускаються серійно. Необхідно прагнути до використання однотипних засобів автоматизації та уніфікованих систем, що характеризуються сумісністю, взаємозамінністю і зручністю компонування. Використання однотипної апаратури дає значні переваги при монтажі, налагодженні, експлуата­ції, забезпеченні запасними частинами тощо.

4. У випадках, коли функціональні схеми автоматизації не можуть бути побудовані на базі тільки серійної апаратури, в процесі проектування видаються відповідні технічні завдання на розробку нових засобів автоматизації.

5. Вибір засобів автоматизації, що використовують допоміжну енергію (елек­тричну, пневматичну або гідравлічну), визначається умовами пожежо- і вибухо-небезпеки об'єкта автоматизації, агресивністю навколиш-нього середовища, вимогами до швидкодії, відстані передачі сигналів інформації і керування тощо.

6. Кількість приладів, засобів управління і сигналізації, що встановлюється на оперативних щитах і пультах, має бути обмежена. Надлишок апаратури ускладнює експлуатацію, відволікає увагу обслуговуючого персоналу від спостереження за основними приладами, що визначають хід технологічного процесу, збільшує вартість установки і терміни мон­тажних і налагоджувальних робіт.

7. Основним засобом управління технічними об'єктами в сучасних умовах є спеціалізовані мікропроцесорні засоби обчислювальної техніки (промислові комп'ютери і програмовані логічні контролери. Саме на ці засоби слід орієнтуватися при розробці системи автоматизації.

8. При побудові сучасних складних централізовано-розподілених систем управління використовується принцип локальних обчислювальних мереж, що дозволяє оптимізувати інформаційні лінії зв'язку і процеси обміну інформацією в системі управління.

Перераховані принципи є загальними, але не вичерпними для всіх випадків, які можуть зустрітися в прак­тиці проектування систем автоматизації технологічних процесів.

На кресленні функціональної схеми автоматизації об'єкта, перш за все, спрощено зображають сам об'єкт (технологічний процес, виробничу ділянку, технологічну установку тощо). Зображення об'єкта автоматизації займає основний простір креслення. При зображенні об'єкту автоматизації слід використовувати умовні позначення, передбачені стандартами ЄСКД. Схема об'єкта автоматизації повинна давати ясне уявлення про його будову, принцип роботи та про взаємодію засобів автоматизації з об'єктом автоматизації.

На схемі об'єкта автоматизації умовними символами показуються контрольовані величини і місця установки вимірювальних пристроїв і виконавчих механізмів, що використовуються для автоматизації об'єкта і управління ним.

На розгорнутій функціональній схемі автоматизації визначаються рівні і функції системи управління об'єктом автоматизації. Ця інформація подається у вигляді таблиці, яка поміщається в нижній частині креслення під схемою об'єкта автоматизації. Кожен рядок таблиці прив'язаний до певного місця розташування засобу управління і до рівня системи управління: прилади по місцю; прилади на щитах управління; програмовані контролери; автоматизоване робоче місце оператора (АРМ).

В рядках таблиці за допомогою графічних символів і буквених позначень описується кожна функція системи управління, що виконується на певному рівні управління. Входом функції управління є інформація від засобів вимірювання, а виходом – сигнал управління на виконавчий механізм. Окремі функції можуть не потребувати вхідної інформації або не створювати сигнали управління, наприклад, функція реєстрації вимірюваної величини не передбачає вироблення сигналу управління.

Функція може виконуватися окремим пристроєм управління. В такому випадку вона прив'язана до цього пристрою, наприклад, сигнальне табло, що забезпечує функцію сигналізації. Окремий рядок управління займає програмований контролер, що є багатофункціональним пристроєм і дозволяє реалізувати різноманітні функції управління. Для багатофункціональних засобів кожна функція зображується окремо.

Функціональна схема автоматизації оформлюється відповідно до вимог стандарту ДСТУ Б А.2.4-16:2008.

Для функціональної схеми автоматизації складається перелік засобів автоматизації, необхідних при реалізації системи.

2.3. Розроблення структурної схеми комплексу технічних засобів.

Для оцінки вимог до обчислювальних можливостей програмного пристрою управління по функціональній схемі автоматизації слід визначити загальне число функцій управління, що вимагають реалізації системою управління, та враховувати складність цих функцій.

Структурна схема комплексу технічних засобів розробляється на основі функціональної схеми та вибраної комплектації засобів управління. Сучасні автоматизовані системи управління є ієрархічними системами, що мають, як правило, три рівні.

На нижньому рівні знаходяться, первинні перетворювачі, модулі віддаленого вводу-виводу і прилади, розташовані по місцю та виконавчі механізми з регулюючими органами.

Середній рівень складають програмовані логічні контролери.

На верхньому рівні управління розташовуються промислові чи персональні комп'ютери та панелі оператора. Для зв'язку верхнього рівня із середнім використовується або з'єднання «точка-точка» (PtP), або локальна промислова мережа. З'єднання «точка-точка» застосовуються в простих випадках, наприклад, для з'єднання одного програмованого контролера з комп'ютером. При використанні такого з'єднання необхідно узгодити відповідні порти в контролера і комп'ютера. Для цього служать блоки перетворення інтерфейсів (БПІ), які ще називають адаптерами.

Основним способом зв'язку в сучасних системах управління є організація локальних обчислювальних мереж із засобів управління. У системах управління використо-вуються промислові стандарти локальних обчислювальних мереж. Локальна мережа дозволяє об'єднати всі засоби управління і організувати багатосторонній обмін інформацією.

При проектуванні системи управління необхідно вибрати конкретний стандарт мережі і додаткове устаткування для її реалізації (мережеві адаптери, концентратори зв'язку, комунікаційні процесори тощо).

Результат перерахованих дій оформляється у вигляді креслення структурної схеми комплексу технічних засобів.

Структурна схема комплексу технічних засобів повинна наочно відображати:

  • ієрархію системи управління;

  • зв'язки засобів управління з об'єктом управління;

  • зв'язки засобів управління з оперативним персоналом;

  • апаратний склад системи управління.

Загальний вигляд структурної схеми комплексу технічних засобів управління технологічним процесом наведено на рис. 1.

Рис. 1. Структурна схема комплексу технічних засобів
Безпосереднє управління устаткуванням процесу здійснюється від програмованого логічного контролера, який виконує функції дискретного і програмного управління.

На верхньому рівні управління використовується ЕОМ, що входить до складу автоматизованого робочого місця (АРМ) оператора. ЕОМ виконує функції індикації і реєстрації параметрів процесу, а також ручного управління виконавчими механізмами технологічного устаткування.

У нижній частині креслення прямокутниками вказані джерела і приймачі сигналів, встановлені на об'єкті управління. Для їх ідентифікації використовуються позиційні позначення функціональної схеми автоматизації. Окрім цього дається додатковий опис функцій давачів і виконавчих механізмів.
Розділ 3. Розробка програмного забезпечення проекту.

Для того, щоб запроектована система управління здійснювала функції управління об'єктом, необхідно розробити програмне забезпечення для використаних в системі мікропроцесорних засобів автоматизації.

3.1. Характеристика інструментального програмного забез-печення ПЛК.

В цьому пункті подають характеристику пакету інструментальних засобів, призначених для програмування та експлуатації вибраного ПЛК. Описують структуру пакету, вказуючи засоби для конфігурування і параметризації ПЛК, конфігурації промислових мереж, програмування, тестування, налагодження і запуску програм, документування та архівування даних проекту, оперативного керування і діагностування апаратури. Описують організацію інтерфейсу користувача.

3.2. Розроблення алгоритму управління технологічним об’єктом.

Програмне забезпечення розробляється на основі алгоритмів управління, які створюються в ході проектування АСУТП. Розробка алгоритмів управління – невід’ємна складова процесу проектування системи управління.

У курсовому проекті алгоритми управління зображають у вигляді схем алгоритмів. Перш за все, необхідно зобразити загальний алгоритм роботи системи управління, що пояснює взаємодію всіх рівнів управління з об'єктом управління і між собою. При цьому необхідно відображати і взаємодію системи управління з оперативним персоналом. Загальний алгоритм роботи системи управління складається укрупнено. Окремі режими роботи всієї системи можуть показуватися у вигляді конкретних процесів. Одночасна робота окремих засобів управління відображується паралельними процесами.

Загальний алгоритм управління доповнюється окремими алгоритмами для окремих завдань управління. Ці алгоритми можуть відноситися як до нижнього, так і до верхнього рівня управління. Найбільш важливим при цьому є алгоритм управління об'єктом на основі контролера. Цей алгоритм також може бути розбитий на окремі завдання з подальшою деталізацією у вигляді алгоритмів вирішення окремих завдань управління.

Схеми алгоритмів оформляються відповідно до стандарту ГОСТ 19.701-90 "Схеми алгоритмів, програм, даних і систем. Умовні позначення і правила виконання".

3.3. Реалізація програмного забезпечення для ПЛК.

Основою для розробки управляючої програми служить схема алгоритму функцій управління реалізованих в ПЛК, функціональна схема автоматизації та структурна схема комплексу технічних засобів.

Для створення керуючої програми для ПЛК слід використовувати спеціалізовані мови програмування, рекомендовані стандартом IEC 61131-3:

  • LD (Ladder Diagram) – мова ступінчастих діаграм, що є видозміненою мовою релейно-контактних схем;

  • FBD (Functional Block Diagram) – мова функціонально блокових діаграм;

  • SFC (Sequential Function Chart) – мова послідовних функціональних схем;

  • IL (Instruction List) – мова списку команд, подібна до асемблера;

  • ST (Structured Text) – мова структурованого тексту.

До розробленої програми потрібно наводити коментарі та детальний опис її роботи. Перевірку правильності реалізації алгоритму та налагодження програми проводять за допомогою симулятора інструментального середовища.

У висновку характеризують обсяг виконаної роботи та основні досягнення при розробленні проекту. Дають узагальнену технічну характеристику спроектованої системи.

У перелік використаних джерел включають технічну літературу, бібліографічні і патентні джерела, а також повні адреси Інтернет-ресурсів, які були використані при виконанні проекту, і на які є посилання в тексті записки.

У додатки до записки можуть включатися переліки елементів і специфікації до креслень, розроблені в ході проектування, програми, експериментальні і статистичні дані, документи САПР, створені в ході роботи та інші документи.

Пояснювальна записка представляється в друкованому вигляді на листах формату А4, а також в електронному вигляді. Обсяг пояснювальної записки 30 – 35 сторінок. Записка повинна відповідати вимогам ЄСКД до текстових конструкторських документів.

Вимоги до оформлення пояснювальної записки наступні: формат паперу – А4; орієнтація сторінки – книжкова; шрифт – Times New Roman; розмір шрифту – 14 пунктів; міжрядковий інтервал – одинарний; інтервал шрифту – звичайний; абзацний відступ – 1 см, ліве поле – 2,5 см, праве, верхнє та нижнє поля – 1,5 см; нумерація сторінок – наскрізна, починаючи з титульного листа (на титульному листі номер не проставляється).

Література


  1. Стенцель Й. І. Автоматизація технологічних процесів хіміч-них виробництв: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1995.  360 с.

  2. Стенцель Й. І. Математичне моделювання технологічних об’єктів керування: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1993. 320с.

  3. Автоматическое управление в химической промыш-ленности. Учебник для вузов (Под ред Дудникова).  М.: Химия, 1987.  368 с.

  4. Шински Ф. Системы автоматического регулирования химико-технологических процессов. – М.: Химия, 1974.  336 с.

  5. Шински Ф. Управления процессами по критерию экономии энергии. – М.: Мир, 1981.  387 с.

  6. Федоров Ю. Н. Справочник инженера АСУТП: Проекти-рование и разработка. Учебно-практическое пособие. – М.: Инфра-Инженерия, 2008. – 928 с.

  7. Рей У. Методы управления технологическими процессами. – М.: Мир, 1988. – 868 с.

  8. Справочник проектировщика автоматизированных систем управления производственными процессами. (Под ред. Г. Л. Снялянского).  М.: Машиностроение, 1983. – 528 с.

  9. Стефани В. П. Основы построения АСУТП. – М.: Энергия, 1982. – 852 с.

  10. Балакирев В. С. и др. Оптимальное управления процессами химической технологии. Экстремальные задачи АСУ. – М.: Химия, 1987. – 384 с.

  11. Бояринов А. Н., Кафаров В. В. Методы оптимизации в химической технологии.  М.: Химия, 1971.

  12. Полоцкий Л. М., Лапшинков Г. И. Автоматизация химичес-ких производств. – М.: Высшая школа, 1982.

  13. Ястребецкий М. А., Солянин В. Л. Определение надежности аппаратуры промышленной автоматики в условиях эксплуатации.  М.: Энергия, 1968.

  14. Клюев А. С. и др. Проектирование систем автоматизации технологических процес сов: Справочное пособие.  М.: Энергоатомиздат, 1990. – 464 с.

  15. Кошарский Б. Д. и др. Справочные материаллы. Автомати-ческие приборы и регуляторы.  М.: Машиностроение, 1976.

  16. Справочник. Промышленные приборы и средства автоматизации.  М.: Машиностроение, 1987.  847 с.

  17. Чистяков В. С. Краткий Справочник по техническим измерениям.  М.: Энергоатомиздат, 1990. – 320 с.

  18. ДСТУ Б А.2.4-16:2008. Автоматизація технологічних процесів. Зображення умовні приладів і засобів автоматизації в схемах. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.

  19. ДСТУ Б А.2.4-3:2009. Система проектної документації для будівництва. Правила виконання робочої документації автоматизації технологічних процесів. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.

  20. ГОСТ 2.789-74. Аппараты теплообменные. – М.: Стандартиздат, 1974.

  21. ГОСТ 2.782-68. Насосы и двигатели гидравлические и пневматические. – М.: Стандартиздат, 1982.

  22. ГОСТ 2.793-79. Элементы и устройства машин и аппаратов химических производств. – М.: Стандартиздат, 1979.

  23. ГОСТ 2.792-74. Аппараты сушильные. – М.: Стандартиздат, 1974.

  24. ГОСТ 2.791-74. Отстойники и фильтры. – М.: Стандартиздат, 1974.

  25. ГОСТ 2.790-74. Аппараты колонные. – М.: Стандартиздат, 1974.

  26. ГОСТ 2.788-74. Аппараты выпарные. – М.: Стандартиздат, 1974.

  27. http://microl.ua/ - офіційний сайт підприємства "Мікрол"

  28. http://www.svaltera.ua/ - сайт компанії "СВ Альтера"

  29. http://www.siemens.com/answers/ua/uk/ - сайт фірми

"Сіменс Україна"

  1. http://www.technoros.com.ua/ - сайт фірми

ТЕХНО-РОС”

  1. http://www.owen.ru/ - сайт компанії "ОВЕН"

Додаток 1
^

Міністерство освіти і науки України




Національний університет водного господарства та природокористування



Кафедра електротехніки і автоматики


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту

з дисципліни:

"Автоматизація періодичних технологічних процесів"
на тему ____________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

Виконав:

студент групи АУТП - ___


ФПМ і КІС

________________________

Керівник ________________

Рівне – 20__




Додаток 2


Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра електротехніки і автоматики

^
Завдання на курсовий проект

з дисципліни: "Автоматизація періодичних технологічних процесів"


  1. П.І.П студента_________________________________________

  2. Тема курсового проекту_________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

3. Вихідні дані до курсового проекту ________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробленню)______________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

5. Перелік графічних матеріалів____________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

6. Дата видачі завдання “_____”___________20___ р.
7. Термін захисту курсового проекту “_____” _________20___ р.

Студент ______________________________

Керівник___________________________


Схожі:

Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту icon4. Розрахунок потужності І вибір електродвигуна в рамках курсового...
Керівник курсового проекту задає певну модель (тип, марку) виконавчого механізму, наприклад
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconПри розробці курсового проекту кожний студент узгоджує з керівником...
Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту олії соняшникової( Кирилл Карак)
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconПри розробці курсового проекту кожний студент узгоджує з керівником...
Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту олії соняшникової( Кирилл Карак)
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconТектури розробка схеми генерального плану міста Методичні вказівки...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 092103
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconДоповіді, яка вказується в заявці має бути обов’язково погоджена з науковим керівником
...
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconТема: Оцінка ефективності та доцільності проекту
Розрахувати та проаналізувати ефективність проекту, використовуючи показники: 1 Чиста теперішня вартість проекту; 2 Термін окупності...
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту для студентів...
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту для студентів спеціальності
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconЗаява-анкета учасника телевізійного проекту
Постав відмітку поруч з напрямом, в якому хочеш взяти участь (може бути декілька напрямів)
Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту iconГрафік захисту курсового проекту «Організаційні процедури аудиту»

Курсового проекту може бути запропонована студентом та погоджена з керівником проекту icon15. функціональні аспекти проектного аналізу: фінансовий аналіз
Фінансовий аналіз має супроводжувати розробку проекту з самого початку, тому фінансовий аналітик повинен бути включений до складу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка