Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу




НазваХарактеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу
Дата конвертації25.09.2014
Розмір73 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > География > Документы


Тема: Характеристика методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі і сприймання навчального матеріалу.
План

  1. Словесні методи навчання:

    1. розповідь;

    2. бесіда;

    3. лекція;

    4. пояснення;

    5. робота з підручником.




  1. Наочні методи навчання:

  1. демонстрація;

  2. ілюстрація;

  3. спостереження.




  1. Практичні методи навчання:

  1. лабораторні роботи;

  2. практичні роботи;

  3. вправи.



Методи навчання за джерелом передачі й характером сприймання інформації (С.Петровського, Е.Галанта) поділяються на :

  1. Словесні методи навчання (розповідь, бесіда, лекція, робота з підручником, пояснення)

  2. Наочні методи навчання (ілюстрація, демонстрація, спостереження)

  3. Практичні методи (лабораторні роботи, практичні роботи, графічні роботи, дослідницькі роботи, вправи)



^

1.

Словесні методи навчання


а) Розповідь – це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форму розкриття навчального матеріалу з метою спонукання учнів до створення в своїй уяві певного образу (“малювання словом”).
Розповідь – монологічна форма усного викладу навчального матеріалу, яка дозволяє послідовно розкривати його зміст.
Види розповіді

  1. Художня розповідь – образний переказ фактів, вчинків, дійових осіб (Н., розповіді про географічні відкриття, написання художніх творів, створення мистецьких шедеврів).

  2. Науково-популярна розповідь - ґрунтується на аналізі фактичного матеріалу, точному викладу, який пов’язаний з теоретичним матеріалом, з абстрактними поняттями.

  3. Розповідь-пояснення використовується у випадках, коли необхідно розкрити інформацію в логічній послідовності, доказово розповісти про причинно-наслідкові зв’язки, залежності між об’єктами.

  4. Розповідь-опис передбачає чітку, виразну, образну характеристику предметів, явищ, подій, інших ознак тощо.
^

Вимоги до розповіді (розповідь повинна):


      1. Забезпечувати виховну спрямованість навчання.

      2. Оперувати тільки науково достовірними фактами.

      3. Спиратися на достатню кількість прикладів і фактів, що доводять правильність теоретичних положень.

      4. Будуватися за планом.

      5. Передбачати зрозумілість головної думки та основних моментів.

      6. Повторення найважливіших моментів, висновки, узагальнення.

      7. Доступною і зрозумілою, щодо мови.

      8. Бути емоційною за формою і змістом.


б) Бесіда передбачає використання попереднього досвіду учнів з певної галузі знань на сонові цього приведення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення уже наявних.
Бесіда – це метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблювання, розширювання відомого.
Бесіда – це метод навчання, що передбачає запитання і відповіді.

^

Види бесід


  1. За дидактичною метою (за призначенням у навчальному процесі).

    1. Підготовча (вступна) – проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу.

    2. Бесіда- повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих вчителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків.

    3. Бесіда-повторення – для закріплення навчального матеріалу.

    4. Контрольна бесіда для перевірки засвоєних знань.




  1. За рівнем пізнавальної самостійності учнів.

    1. Репродуктивна – спрямована на просте відтворення навчального матеріалу

(Н., учні прочитали біографію Т.Г. Шевченка, учитель ставить запитання, з метою з’ясування того, як учні засвоїли інформацію).

    1. Евристична (сократівська) – полягає в тому, що вчитель уміло сформованими

Запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження.

(Н., учитель на основі вивченого учнями матеріалу про закони гідростатики має намір підвести їх до розуміння основ кораблебудування, зокрема дії підводного човна ).
Вимоги до бесіди.

  1. Скласти план бесіди.

  2. Запитання короткі і точні.

  3. Ставляться в логічній послідовності.

  4. Породжують думку учня, розвивають його.

  5. Кількість запитань оптимальна.


в) Лекція – це метод навчання, за допомогою якого вчитель в словесній формі розкриває сутність ряду явищ, наукових понять, процесів.
Лекція використовується в старших класах, у вищих навчальних закладах.

Н., життєвий і творчий шлях письменника – з курсу літератури; з істрії – на теми, присвячені аналізу причин та наслідків важливих історичних подій.
Вимоги до лекції.

  1. Складання чіткого плану.

  2. Добір матеріалу, який змістовно розкриває тему.

  3. Добір наочного матеріалу для демонстрування ТЗН та ін., щоб активізувати увагу

  4. учнів.



г) Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів, дій, прикладів, наочних посібників, слів, термінів.

Н., пояснюючи вивчення нового тексту вчитель з іноземної мови пояснює

Нову групу слів. Учитель географії перед викладом нового матеріалу може пояснити учням записані на дошці нові терміни, назви.

Використовують під час пояснення нового матеріалу, або закріплення (коли учні не зрозуміли до кінця).
Вимоги до пояснення.

  1. Доказовість.

  2. Логіка викладу.

  3. Добір аргументації.


д) Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.
Види самостійної роботи з підручником.

  1. Читання тексту підручника (з метою закріплення вивчених знань).

  2. Відповіді на запитання, подані в підручнику.

  3. Заучування текстів.

  4. Розгляд і аналіз учнями таблиць, малюнків, ілюстрацій.


2.

Наочні методи навчання

а) Демонстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів в їх натурі, динаміці (демонстрація приладів, дослідів, технічних установок).
Вимоги до демонстрації.

  1. Всі учні мають добре бачити предмет або процес – наявність демонстраційного столу.

  2. Під час показу дію складного механізму розчленовують на елементи.

  3. Дотримання правил з техніки безпеки.


Правила демонстрування предметів.

  1. Всебічний огляд об’єкта.

  2. Чітко визначене головне.

  3. Детально продумане пояснення.

  4. Залучення учнів до пошуку необхідної інформації.


б) Ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (фотографії, малюнки, схеми, графік).
Види ілюстрованих предметів та процесів.

  1. Предмети в натурі (рослини, живі тварини, мінерали, техніка).

  2. Зображення об’єктів (фотографії, картини, моделі).

  3. Схематичні зображення предметів (географічні, історичні картки, графіки, схеми, діаграми).

в) Спостереження – це метод навчання, який передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному і виробничому середовищі без втручання у ці явища і процеси.
Методика організації спостереження.

  1. Інструктаж учителя про мету, завдання і методику спостереження (повторення або вивчення навчального матеріалу, необхідного для свідомого виконання завдань).

  2. Здіснення спостереження.

  3. Фіксація даних.

  4. Вибір та аналіз результатів спостереження.

  5. Узагальнення та формулювання висновків (вивчення вчителем поданих учнями матеріалів спостереження, їх аналіз і оцінка виконаної роботи).


3.

Практичні методи навчання

а) Лабораторні роботи передбачають організацію навчальної роботи з використанням спеціального обладнання та за визначеною технологією для отримання нових знань та перевірки певних наукових гіпотез на рівні досліджень.
Значення лабораторних робіт.

  1. Забезпечують зв’язок теорії з практикою.

  2. Озброюють учнів одним із методів дослідження в природних умовах.

  3. Формують навички використання приладів.

  4. Вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки.


Методика організації лабораторної роботи.

    1. Підготовка до лабораторної роботи:

1) інструктаж учнів вчителем:

      • вчитель формулює мету лабораторної роботи;

      • знайомить учнів з обладнанням;

      • пояснює в якій послідовності і як виконувати роботу;

      • вести записи, оформляти результати.

    1. складання карток-інструктажу.




    1. Хід лабораторної роботи.

  1. вчитель стежить за виконанням роботи, дає консультації.

  2. дотримання учнями правил безпеки.




    1. Завершується лабораторна робота усним або письмовим звітом.


б) Практична робота – спрямована на використання набутих навичок у розв’язанні практичних завдань.

Н., виготовлення моделі певного пристрою на уроках трудового навчання.

Значення практичних робіт.

  1. Сприяють формуванню необхідних вмінь і навичок для майбутнього життя та самоосвіти.

  2. Відбувається конкретизація та уточнення знань.

  3. Розкриває вміння спостерігати і пояснювати явища, що вивчаються.


Етапи проведення практичних робіт

  1. Пояснення вчителя (теоретичне осмислення роботи).

  2. Показ (інструктаж).

  3. Проба (2-3 учні виконують роботу, решта спостерігає).

  4. Виконання роботи (кожен учень виконує роботу самостійно).

  5. Контроль (роботи учнів приймають і оцінюють).



в) Вправи багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням.
Види вправ

    1. Підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань та способів їх застосування на практиці.

    2. Вступні – сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять, дій.

    3. Пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань.

    4. Тренувальні – набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням).

    5. Творчі – за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій.

    6. Контрольні – переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).



Схожі:

Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconВимоги охорони праці до організації навчального процесу, розпорядок дня учня
Ознайомитися з особливостями організації навчання учнів впродовж навчального року
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconВаріант №16 Класифікація методів навчання. Методи навчання
Методи навчання (від гр mthodos — спосіб пізнання, шлях дослідження) — це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані...
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconРеферат (лат referre доповідати, повідомляти) короткий виклад змісту...
Ндз є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру,...
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconОрганізаційні форми діяльності адвокатури
Правові засади організації І діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Конституція України та...
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові засади організації І діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconМатюхина М. В. Возрастная и педагогическая психология
Анатомо-фізіологічні особливості розвитку в ранньому юнацькому віці. Соціальна ситуація розвитку. Навчально-продуктивна діяльність...
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconНавчання як вид пізнавальної діяльності. Методологія процесу навчання....
Тема: Навчання як вид пізнавальної діяльності. Методологія процесу навчання. Суттєві ознаки процесу навчання: наявність організованої...
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу icon1. Загальна характеристика самостійної роботи студентів
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу у вільний від аудиторних навчальних занять час
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу iconТема. Аналіз підручників, навчально-методичних комплексів, періодичних...
Розробити фрагмент уроку роботи з підручником на етапах вивчення або закріплення навчального матеріалу з таких тем
Характеристика методів організації І здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів: за джерелом передачі І сприймання навчального матеріалу icon1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської...
Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка