1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон




Назва1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон
Сторінка1/9
Дата конвертації08.10.2013
Розмір1.05 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > География > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Питання І блоку
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон.

2. Склад, будова та властивості тканини.

3. Асортимент тканин.

4. Фурнітура для одягу, прокладкові, оздоблювальні матеріали.

5. Сучасний одяг і вимоги до нього.

6. Стандартизація і сортність тканин.

7. Неткані матеріали.

8. Основи композиції одягу. Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі.

9. Колір і зорові ілюзії в одязі.

10. Конструктивні пояси. Характеристика фігур за поставою, розміром, зростом, повнотою.

Питання ІІ блоку


  1. Історія виникнення і розвитку швейних машин. Класифікація швейних машин. Підприємства та фірми-виробники швейного обладнання.

  2. Електроприводи та основні робочі органи швейних машин.

  3. Човниковий стібок, процес його утворення. Заправка та регулювання натягу ниток. Кваліфікація машинних голок.

  4. Характеристика і конструкція універсальних машин (машин загального призначення) та їх варіантів. Робота на промисловій швейній машині.

  5. Правила безпечної роботи на швейній машині. Основні неполадки в роботі швейних машин та їх технічне обслуговування.

  6. Праски, преси та обладнання для ВТО.

  7. Одноголкові та двоголкові машини човникового стібка з розширеною функцією призначення.

  8. Машини однониткового та двониткового ланцюгового стібка.

  9. Обметувальні та зшивно-обметувальні машини.

  10. Обладнання підготовчого, експериментального та розкрійного цехів швейних підприємств.


Питання ІІІ блоку


  1. Ручні роботи.

  2. Машинні роботи.

  3. Волого-теплова обробка деталей та вузлів швейних виробів.

  4. Види дрібних деталей, способи їх обробки.

  5. Види кишень у виробах, способи їх обробки.

  6. Види виточок і підрізів, їх обробка.

  7. Види комірів, їх обробки.

  8. Види складок, їх обробка.

  9. Види застібок їх обробка.

  10. Види петель, їх обробка.


Відповіді до І блоку питань
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон
Слово „текстиль” походить від латинського текстум”, що означає „тканина”. Текстильні волокна використовують у виробництві тканин, штучного хутра, трикотажу, вати та інших виробів. Волокна – це тонкі, гнучкі й міцні нитки, довжина яких у безліч разів перевищує їх поперечний переріз.

Волокна за будовою поділяються на: елементарні, комплексні (технічні) профільовані, звиті; за довжиною – довгі та штабельовані. Елементарним називають одинарне волокно, не поділене на частини в поперечному напрямку (бавовна, вовна). Ці волокна довжиною від кількох десятків до кількох тисяч метрів утворюють елементарні нитки. Комплексне технічне волокно складається зі з’єднаних елементарних (наприклад луб’яних волокон, склеєних пектином), які за певних умов здатні розщеплюватися на дрібніші волокна, майже до елементарних клітин. Профільовані волокна – це хімічні волокна, що мають задані фігурні перетини, сформовані завдяки спеціальним за формою отворами. Звиті волокна – це волокна, що мають природну звитість (вовна) або звитість, набуту внаслідок механічної чи теплової обробки (хімічні волокна). Штапельовані волокна мають задану довжину. Їх отримують шляхом розрізання, розривання хімічних ниток.

^ Класифікація волокон. Загальноприйнятими ознаками класифікації волокон є їх походження та хімічний склад, згідно з цим текстильні волокна поділяються на натуральні та хімічні.

^ Натуральні волокна бувають органічні та неорганічні. До органічних належать рослинні волокна – насіннєві та плодові (бавовна, кокосові); стеблові (льон, конопля, джут, кенаф); листкові (сизаль, маніла, агава); і тваринні волокна – волосяний покрив (вовна овеча, козяча та верблюжа); виділені залозами (шовк тутового, дубового шовкопряда). До неорганічних – з гірських порід (азбест).

^ Хімічні волокна поділяються на органічні та неорганічні. До органічних належать штучні волокна – целюлозні та ефіроцелюлозні (віскозні, мідно-аміачні та ацетатні); білкові (казеїнов, соєво-бобові). До неорганічних штучних волокон – силікатні (скляні); металеві (золоті, срібні, мідні, алюмінієві). До органічних належать синтетичні волокна – поліамідні (капрон, амід, енант); поліефірні (лавсан); поліакрилнітрильні (нітрон); полівінілхлоридні (ПВХ, хлорин); полівінілспиртові (вінол); поліуретанові (спандекс); поліолефінові (поліетиленові, поліпропіленові).

^ Будова і властивості волокон. Властивості волокон залежать від їх будови. Всі текстильні волокна належать до високо-молекулярних сполук. Макромолекула полімеру складається з великої кількості однакових чи різних багаторазово повторюваних елементарних ланок, з’єднаних у ланцюг основними хімічними зв’язками головних валентностей. Існує три види структури макромолекул: лінійна, розгалужена, просторова.

Природне волокно бавовни має лінійну структуру макромолекул, волокна вовни (білок-каротин) мають сітчасту структуру. У вовні макромолекули кератину менш орієнтовані і більш зігнуті, що зумовлює меншу міцність і більшу розтяжність волокна. Хімічні волокна здебільшого мають лінійну або розгалужену структуру. Властивості текстильних волокон поділяються на геометричні, механічні, гігієнічні та хімічні. До основних геометричних властивостей волокон належать лінійна густина, довжина, хвилястість або звитість.

^ Лінійна густина (товщина) волокна Т-текс характеризується масою, яка припадає на одиницю довжини волокна. Лінійну густину волокна записують у мілітексах (мтекс), декатексах (дтекс). Що менша лінійна густина, то тонше волокно і відповідно менший його поперечний переріз.

^ Довжина волокна характеризується найбільшою відстанню між його кінцями в розправленому вигляді й вимірюється в міліметрах, сантиметрах, метрах, кілометрах. Самі найкоротші волокна це бавовняний пух, а найдовші – натуральні шовкові волокна. Довжина штучних і синтетичних може бути довільною. Від довжини волокон залежать спосіб прядіння, товщина та міцність одержаної пряжі. З довгих волокон виробляється тонка і гладенька пряжа, а з коротких волокон виробляється товста пухка пряжа.

^ Хвилястість, або звитість, волокон є їх позитивною властивістю, вона може бути плоскою і спіралеподібною. Натуральні волокна (вовна, бавовна) мають природну звитість, хімічним волокнам звитість надається спеціально під час їх виготовлення для збільшення чіпкості, розтяжності, об’ємності. Пряжа, виготовлена зі звитих волокон, міцніша, ніж пряжа з гладких волокон.

До механічних властивостей волокон належать міцність, подовження, стійкість до тертя, витривалість, довговічність. ^ Міцність волокон характеризується розривним навантаженням, тобто, найбільшим зусиллям, яке витримує волокно в момент розриву. Що більше навантаження витримує волокно, то воно міцніше.

^ Подовження волокон виникає під дією навантаження (без доведення волокна до розриву). Тертя волокна до волокна і різних твердих предметів супроводжується зменшенням його маси, розщепленням волокна, його розривом. Оцінюють стійкість до тертя кількість циклів тертя до повного зношування зразка.

^ Витривалість волокон визначають шляхом багаторазових згинань, розтягувань і характеризують кількістю циклів, під час яких волокно руйнується, або кількістю подвійних згинань, які волокно витримує до руйнування.

^ Довговічність волокна – це час від його багаторазового деформування до руйнування.

До гігієнічних (фізичних) властивостей волокон належать: гігроскопічність, повітропроникність. Водонепроникність (для плащових і курткових тканин); теплопровідність тощо.

Гігроскопічність – здатність волокон поглинати з навколишнього середовища і віддавати водяну пару. Гігроскопічні властивості оцінюються фактичною кондиційною та максимальною вологістю.

Повітропроникність – це здатність волокна пропускати повітря. Натуральні волокна мають вищі показники гігієнічних властивостей, ніж хімічні.

Хімічна стійкість волокон характеризується їх стійкістю до дії різних хімічних реагентів: кислот, лугів, органічних розчинників та інших хімічних речовин.

Опір волокон впливу зовнішнього середовища – це їх здатність протистояти дії світла, вологи. Поту, тертю, пранню, хімічній чистці. Волого тепловій обробці. Опір волокон визначає стійкість текстильних виробів до зношування.

^ 2. Склад, будова та властивості тканини

Волокнистий склад тканини слід враховувати під час моделювання, конструювання, крою та пошиття всіх швейних виробів. Волокнистий склад тканин визначають органолептичним і лабораторним способом. На практиці в швейному виробництві найчастіше застосовують органолептичний метод, при якому волокнистий склад тканини визначають за допомогою органів чуття (зір. Дотик). При визначенні волокнистого складу тканини цим методом звертають увагу на її колір, блиск, м’якість, жорсткість, товщину, щільність. Пружність (зминання) від ниток основи й спіткання, обривність цих ниток, гігроскопічність.

Будова тканин визначається взаємним розташуванням основних ниток і ниток спіткання. Основні параметри будови тканини:

  • структура ниток (лінійна густина і напрям крутки);

  • переплетення;

  • густина ниток основи і спіткання;

  • будова лицьової і виворітної сторони.

У швейній справі розглядають, як правило, геометричні, механічні, фізичні, оптичні й технологічні властивості тканин.

Геометричні властивості - це товщина, ширина, довжина, щільність тканини.

Товщина тканини впливає на призначення та фасон майбутнього одягу, добір швацьких ниток і голок, розкрій і обробку в швейній промисловості. Залежить вона від лінійної щільності пряжі і крутки, виду переплетення ниток, щільності і способу ткання.

Ширина - показник, від якого залежить кількість погонних метрів тканини, необхідна для розкроювання виробів. Відстань від пруга до пруга становить ширину тканини.

Довжина. Текстильна промисловість випускає тканини різної довжини (від 10 м до 150 м) залежно від їх вигляду і поверхневої щільності. Довжину тканини визначає довжина нитки основи, яка використовується при виготовленні тканини.

Щільність тканини визначають кількістю ниток основи і утоку, розміщених на певній одиниці довжини, найчастіше на 100 мм. Залежить вона від товщини ниток основи і утоку, виду переплетення та обробки тканини.

Механічні властивості характеризуються стійкістю до механічних впливів, до подовження і деформації, зминання, драпірування, стійкості до зношування.

Міцність - одна з найважливіших властивостей, що впливає на якість тканини. Вона характеризується границею міцності при розтягуванні, розриванні і продавлюванні тканини.

Зминальність - це здатність тканини утворювати складки і зморшки в результаті згинання і стискання тканини, які можна виправити шляхом волого-теплової обробки. Зминальність тканини залежить від властивостей волокон, структури тканини, характеру обробки.

Драпірувальність - здатність тканини утворювати симетрично спадаючі округлі складки, що залежить від структури тканини і її поверхневої щільності.

М'якість - здатність тканини легко змінювати свою форму, що залежить від виду і якості волокон, від крутки пряжі, від щільності переплетення і способу обробки.

^ Зношуваність і зносостійкість - дві взаємно протилежні властивості тканини. Причиною зношення тканини бувають механічні, фізико-хімічні та біологічні фактори, дії яких піддається виріб під час використання, чистки, прання, а також під впливом світла, вологи, температури повітря.

Фізичні властивості тканин - це гігроскопічність, повітропроникність та паропроникність, водопроникність, водопоглинальність, теплозахисні властивості, пилоємність.

Гігроскопічність - здатність тканини змінювати свою вологість залежно від вологості і температури навколишнього середовища.

Водопоглинальність - здатність тканини вбирати вологу, що дуже важливо для рушників, спальної і натільної білизни.

Водопроникність - здатність тканини пропускати через себе воду. Протилежна властивість - водоопірність - має велике значення для спеціальних тканин (брезент, плащові тканини тощо).

Повітропроникність - здатність тканини пропускати повітря і забезпечувати вентиляцію тіла.

Паропроникність - здатність тканини пропускати водяні пари і забезпечувати нормальні умови для організму людини.

^ Теплозахисні властивості - здатність тканини зберігати тепло, яке виділяється тілом людини. Вони залежать від товщини і щільності тканини.

Пилоемність і пилопроникність - здатність тканини затримувати пил та інші забруднення, що залежить від структури тканини, виду волокон та обробки.

Оптичні властивості - блиск, колорит, пофарбування - впливають на визначення характеру, фасону моделі, оздоблення виробу.

Блиск - здатність тканини відбивати світло, що значною мірою залежить від структури волокна і ниток тканини, щільності, характеру оздоблення та гладкості поверхні тканини.

Колорит — співвідношення всіх кольорів, що беруть участь в оформленні тканини.

Колір тканини може бути природним, а може створюватись пофарбуванням.

Деякі механічні і фізичні властивості, які мають значення для технології виготовлення швейних виробів, можна об'єднати в групу технологічних властивостей. Це здатність тканин протистояти різанню, ковзанню, обсипанню, прорубуванню, розсуванню ниток у швах, зсіданню, а також здатність до формування в процесі волого-теплової обробки.

Технологічні властивості тканин залежать від властивостей волокон, виду ткання і характеру обробки тканин.

^ Протистояння різанню залежить від волокнистого складу, щільності і обробки тканини.

Ковзання тканин залежить від характеру волокон та виду переплетення ниток. Прорубування - пошкодження тканини голкою при шитті. Прорубування залежить від будови тканини і умов шиття на машині.

^ Розсування ниток виникав в результаті тривалої дії сил деформації на тканину (розтягу, згину, тертя), нитки основи ніби зміщуються в один бік.

Здатність тканини до розтягування сприяє кращому формуванню деталей одягу при їх волого-тепловій обробці, одночасно підвищує термін носіння виробу. Сипкість - це випадання ниток з тканини по обрізних краях. Вона значною мірою залежить від роду волокна, ступеня сукання пряжі та структури тканини.

Зсідання властивість тканини зменшуватися в розмірах - відбувається під дією тепла і вологи, тобто під час прання та волого-теплової обробки деталей і виробів.

^ 3. Асортимент тканин
За призначенням тканини поділяють на три класи: тканини для пошиття одягу, декоративні, непроникні.

Під час виготовлення тканин встановлюють певні норми, наприклад: вид сировини, номер і характер пряжі, ширина тканини, вага, щільність, міцність, зсідання, зовнішній вигляд тканини тощо.

Якість тканини визначається стандартом.

Сукупність тканин, різноманітних за структурою та зовнішнім виглядом, виготовлених з різної сировини, але призначення яких однакове, називають асортиментом.

Асортимент тканин дуже великий. Залежно від роду волокна їх ділять на 4 види: бавовняні, льняні, шерстяні і шовкові.

Бавовняні тканини. Асортимент цих тканин дуже різноманітний, їх застосовують для виготовлення всіх видів одягу, а також у техніці, зокрема в гумовій промисловості (для вироблення покришок автомобілів). Всі бавовняні тканини за способом виготовлення і призначенням поділяють на такі групи: ситцева, бязева, білизняна та ін.

До ситцевої групи належать ситці вибивні та гладко пофарбовані. Ситці легкі, досить витривалі, мають різноманітні красиві малюнки, тому вони найпоширеніші з усіх бавовняних тканин. Ситці бувають різної щільності і ширини. За характером обробки їх поділяють на м'які, жорсткі і лощені, залежно від того, скільки додають крохмалю під час їх обробки.

^ Бязева група. Бязь - це тканина з таким самим полотняним переплетенням ниток, як і ситець, але на дотик грубша і щільніша. Застосовують бязь, в основному, для пошиття жіночих суконь, блузок, чоловічих сорочок.

^ Білизняна група поділяється на три підгрупи: бязева, міткалева і спеціальна.

Крім цих груп, є ще сатинова, платтяна, підкладкова та група ворсових тканин. Платтяні тканини, у свою чергу, поділяють на три підгрупи: демісезонні, літні й зимові. Наприклад, шотландка належить до демісезонної підгрупи, батист, маркізет, вольта - до літньої, а бумазея, байка та фланель - до зимової.

Льняні тканини. Основна маса льняної пряжі йде на виготовлення тканин спеціального призначення - парусини, брезенту тощо. У швейній промисловості використовують, головним чином, ті тканини, з яких можна пошити натільну і постільну білизну, літні чоловічі й жіночі костюми. Асортимент льняних тканин значно менший, ніж бавовняних.

Шерстяні тканини. За способом виготовлення шерстяні тканини поділяють на дві групи: суконні й камвольні. До суконних належать: бобрик, різні сукна, грубошерсте трико, а також різні драпи. До камвольних - бостон, коверкот, костюмне трико. У камвольних тканинах іноді роблять бавовняну основу. Залежно від складу волокна шерстяні тканини бувають чистошерстяні, напівшерстяні і змішані.

Шовкові тканини. Асортимент шовкових тканин дуже різноманітний. Їх поділяють на 8 груп. До першої групи належать тканини з натурального шовку: крепдешин, шовкове полотно й багато інших. Креп-марокен, епонж-клітинка, піке - це група тканин із штучного шовку.

Окремі групи становлять тканини з синтетичних і неоднорідних волокон, із штапелю, ворсові тканини та штучні вироби. Неоднорідні, або напівшовкові тканини, це такі, в яких основа з шовку, а піткання з бавовни, наприклад атлас.

Азбест - це натуральне волокно, яке добувають із покладів, що знаходяться в землі. Тканини з цього волокна застосовують для виготовлення спецодягу водолазів, пожежників та ін.

^ Синтетичні тканини дістають у результаті фізико-хімічної переробки з відходів газу, нафти, металу, кам'яновугільної смоли, вапна та ін. До них відносять: кримплен, ацетатний лавсан, елан, нейлон, капрон.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон icon6. Температура води (в °С) у четвертому баці для визначення виходу...
У перший бак для визначення виходу митого волокна овечої вовни добавляють концентрованого розчину у кількості л
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон icon1. загальні відомості лекція структура дисципліни, основні поняття І терміни
Дисципліна «Експлуатаційні властивості тз» – одна з обов´язкового циклу дисциплін. Вона вивчатиметься на протязі одного семестру...
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон iconФізичні властивості рідини та газів
Властивості тиску. Основний закон гідростатики в полі тяжіння. Сила тиску на плоскі поверхні
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон iconХерсонський національний технічний університет
Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни „Дизайн текстильних виробів” (частина І)
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон iconТема: Властивості рідини
Навчально-виховна мета: Вивчити І показати основні властивості та фізичні процеси, які відбуваються в рідинах на підставі молекулярно-кінетичної...
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон icon1. Структурні елементи біомембран. Фізичні властивості. Рідкокристалічний...
Пасивний транспорт речовин крізь мембранні структури. Рівняння Фіка. Коефіцієнт проникності мембрани для певної речовини. Рівняння...
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон iconТема: Ненасичені вуглеводні
Гомологічний ряд. Номенклатура, ізомерія. Фізичні властивості алкенів. Хімічні властивості. Реакції електрофільного приєднання (АЕ):...
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон iconВарій М. Й. Психологія: Навч посіб
Поняття про відчуття та їх види. Фізіологічні основи відчуттів. Загальні властивості відчуттів. Індивідуальні особливості відчуттів....
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон iconПлан-конспект заняття 30. 12. 11, п’ятниця. Загальні збори неформального...
Загальні збори за участю Консультативної ради. Підведення підсумків та погодження плану роботи на ІІ півріччя. Підсумки та результати...
1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон iconТема. Атеросклероз. Гіпертонічна хвороба
В інтимі аорти виявляється вогнищева інфільтрація суданофільної речовини (холестерин, в – ліпопротеїди). Повно жирових включень,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка