Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності




НазваПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності
Дата конвертації19.07.2013
Розмір170 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > География > Документы


полтавський національний педагогічний УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Г. КОРОЛЕНКА

Кафедра виробничо-інформаційних технологій

та безпеки життєдіяльності


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Дослідження санітарно-гігієнічних умов у навчальних приміщеннях

пОЛТАВА-2011


Дослідження санітарно-гігієнічних умов у навчальних приміщеннях
Мета роботи: закріплення теоретичних знань з нормування санітарно–гігієнічних параметрів для шкільних приміщень , набуття практичних навичок вимірювання та оцінки температури, відносної вологості, рухливості повітря та освітлення шкільних приміщень .

Прилади: психрометри: аспіраційний, статичний; гігрометр, термограф, кататермометр, два люксметра з комплектом світлофільтрів .
^ Загальні відомості
Параметри мікроклімату

Метеорологічні умови виробничого середовища (температура, швидкість руху повітря й вологість) впливають на протікання життєвих процесів в організмі людини і є важливою характеристикою гігієнічних умов праці.

В організмі людини безперервно протікають окислювальні процеси, пов’язані з утворенням тепла. Разом з тим, безперервно здійснюється й віддача в оточуюче середовище. Сукупність процесів, які обумовлюють теплообмін між організмом людини й зовнішнім середовищем, у результаті якого температура тіла залишається приблизно на одному рівні, називається терморегуляцією. Віддача тепла в зовнішнє середовище відбувається шляхом конвекції, радіації й випаровування. При температурі середовища близько 20°С тепловіддача здійснюється: шляхом конвекції – 31%, радіації – 43,7%, випаровування – 21,7%.

За високої температури повітря кровоносні судини шкіри розширюються, при цьому проходить переміщення крові в організмі до поверхні тіла, внаслідок чого тепловіддача збільшується. Починається посилене потовиділення, й частина тепла, що відводиться, збільшується.

Інакше реагує організм людини на зниження температури оточуючого середовища: кровоносні судини шкіри звужуються, швидкість протікання крові через шкіру зменшується, отже, зменшується й віддача тепла. Вологість повітря також є фактором, який впливає на терморегуляцію організму. Підвищення відносної вологості повітря в приміщенні (вище 85%) сповільнює терморегуляцію організму, оскільки віддача тепла шляхом випаровування буде вкрай зменшена.

Особливо несприятливі для терморегуляції організму умови настають у тому випадку, коли в приміщенні, поряд із підвищеною вологістю, підтримується й підвищена температура (вище 30°С). Порушення терморегуляції веде до тяжких наслідків: головокружіння, нудоти, теплового удару та ін.

Рух повітря сприяє тепловіддачі шляхом конвекції, покращує терморегуляцію в жаркому приміщенні, але є несприятливим фактором за низьких температур.

Для забезпечення сприятливих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях (ДСН 3.3.6.042 - 99) встановлені єдині норми, які враховують ступінь важкості роботи та пору року (табл.Д.1).Зокрема для більшості шкільних приміщень за санітарними правилами і нормами (ДСанПіН 5.5.2.008-01) температура повітря повинна бути 17…200С,вологІсть - 40…60% ,рухомість повітря – до 0,1м/с(табл.5.1).

Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл

Таблиця5.1

№ п/п

Назва приміщень

Оптимальні параметри

Допустимі параметри

Температура повітря,

С0

Відносна вологість повітря ,%

Швидкість руху повітря, м/с

Температура повітря, С0

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с

1

Класи, аудиторії (загальні)

17-20

(20-23)

40-60

0,1

17

60 (75)

0,2

2

Кабінети фізики (хімії)

17-20

(20-23)

40-60

0,1

17

60 (75)

0,2

3

Майстерня з обробки металу

16-18

(18-21)

40-60

0,3

16

60 (65)

0,4

4

Майстерня з обробки деревини

16-18

(18-21)

40-60

0,3

16

60 (65)

0,4

5

Майстерня з обробки тканини

17-20

(20-23)

40-60

0,1

17

60 (75)

0,2

Примітка: в дужках параметри для теплої пори року.

Прилади для вимірювання температури та вологості повітря

Температура повітря звичайно вимірюється термометрами. При вимірюванні температури вище 0°С перевагу слід надавати більш точним ртутним термометрам. Для вимірювання температури нижче 0°С рекомендуються спиртові термометри.

Для вимірювання температури і її запису на діаграмі використовуються термографи. Термограф складається з трьох частин: сприймаючої, передаючої і записуючої. Сприймаючою частиною звичайно є біметалева пластинка, один кінець якої жорстко прикріплений до корпусу приладу, а інший з’єднаний з системою важелів. При вимірюванні біметалева пластинка змінює свою довжину, а переміщення, яке здійснює при цьому вільний кінець пластинки, передаються системою важелів стрілці, яка здійснює відповідні переміщення відносно паперової стрічки на барабані. Записуюча частина термографа складається з барабана з годинниковим механізмом, паперової стрічки, шкали й пера.

Вологе повітря – це суміш повітря й водяної пари. Кількість водяної пари в повітрі називають абсолютною вологістю Вимірюють абсолютну вологість кількістю водяної пари в грамах, що припадає на 1 кг сухого повітря - вологовміст d (г/м3) або за парціальним тиском водяної пари в повітрі Рп (Па).

Чим вища температура повітря, тим вища його здатність тримати вологу у вигляді пари. Повітря, в якому міститься гранично можлива за даної температури кількість вологи, називають насиченим. Водяна пара, яка знаходиться у такому повітрі, буде насиченою. Для порівняння вологого повітря відносно його насиченого стану використовують поняття відносної вологості (φ) .

Відносна вологість – відношення вмісту водяної пари у повітрі до його вмісту в насиченому повітрі за тієї ж температури.





5


повітря

а) б)

Мал.5.1. Психрометри: статичний (а), аспірацій ний (б).

1 – сухий термометр; 2 – мокрий термометр; 3 – резервуар

мокрого термометра; 4 – трубки – екрани,5 - вентилятор

Відносна вологість визначається:



, (4.1)

де Рп – парціальний тиск водяний пари у повітрі, Па;

Рпн - парціальний тиск пари в насиченому повітрі при тій самою температурі.

При φ = 0% - повітря сухе, при φ = 100% – насичене (утворюється туман). Якщо вологе повітря охолоджувати (вміст вологи не змінюється - d сталий), то при досягненні деякої температури воно переходить в насичене. Ця температура отримала назву температура точки роси. Подібне явище часто спостерігається у природі: ранковий туман, роса.

Вологість повітря вимірюють психрометрами або гігрометрами. Психрометр аспіраційний складається з “сухого” й “мокрого” термометрів

ртутний резервуар останнього обмотаний тканиною і при вимірюванні змочується водою. Резервуари термометрів знаходяться в трубках, через які вентилятором засмоктується повітря. Вентилятор приводиться в рух пружиною або іншим механізмом. “Мокрий” термометр завдяки випаровуванню води з його поверхні показує меншу температуру за “сухий”. Різниця температур залежить від вологості повітря. Відносну вологість повітря визначають за показами “сухого” й “мокрого” термометрів при допомозі психрометричній таблиці (табл.Д.4) або за розрахунком.

. Гігрограф волосяний служить для запису вимірювання вологості в часі. Він складається із сприймаючої частини, виконаної з пучка знежиреного волосся, барабана з годинниковим механізмом, стрічки, шкали й пера. Дія приладу ґрунтується на здатності людського волосся видовжуватись у вологому повітрі й скорочуватись у сухому.

Вимірювання швидкості руху повітря

Для вимірювання швидкості руху повітря застосовуються кататермометри та анемометри: крильчасті, чашкові й індукційні.




Мал..5.2.Анемометри: чашковий(а),індукційний (б), крильчастий(в).

^ 1 – крильчатка; 2 – лічильний механізм.

Крильчастий анемометр АСО-3 застосовується для вимірювання швидкості руху повітря від 0,2 до 5 м/с, при більших швидкостях (від 1 до 20 м/с) – чашковий МС-13, при ще більших швидкостях – індукційні анемометри.

Анемометр АСО-3(мал.5.2) складається з крильчатки, лічильного механізму, дифузора й ручки. Крильчатка сполучається з лічильним механізмом за допомогою трубчастої вісі, яка обертається під дією вітру (повітря), передається через лічильний механізм на стрілку приладу.

Перед заміром аретиром вмикають лічильний механізм і записують початковий відлік по всіх трьох шкалах. Потім, не вмикаючи лічильного механізму, встановлюють прилад у потік так, щоб площина крильчатки була перпендикулярна напряму руху повітря, й витримують 10-15 с, після чого вмикають лічильний механізм й секундомір. По закінченні заміру лічильний механізм й секундомір вимикають одночасно й записують кінцевий відлік по трьох шкалах. Різниця відліків, поділена на час у секундах, дає число поділок за секунду, пропорційне швидкості руху повітря. Швидкість руху повітря визначається за знайденим числом поділок за секунду при допомозі графіку (паспорту), яким оснащений анемометр.

Швидкість повітря може бути визначена за допомогою кататермометра (мал. 1.3). Принцип дії приладу ґрунтується на залежності швидкості охолодження тіл від швидкості повітря.

Для вимірювання необхідно нагріти кататермометр до 40-450С, встановити його в точку виміру і виміряти час його охолодження від 400 С до 330 С.

Швидкість повітря обчислюється за залежності 5.2 або знаходиться за тарирувальною таблицею (графіком), що додається до приладу.



, м/с ( 5.2)

де kтар – тарирувальний коефіцієнт – дається в паспорті кататермометру (1,55 х 10 –5);

Т1, Т2, Тп – абсолютні температури відповідно кататермометру на початку та в кінці охолодження і температура повітря, К;

– час охолодження, с.
Освітлення шкільних приміщень
Раціональна система освітленості відіграє важливу роль у зниженні виробничого травматизму і підвищує загальну працездатність людини.

Освітленість характеризується кількісними та якісними показниками. Кількісними є: світловий потік «^ Ф» — потужність променевої енергії (вимірюється в люменах -Лм), освітленість «Е» — відношення світлового потоку до площі освітленої ним поверхні (вимірюється в люксах -Лк) та інші.


2

1

Мал.5.3 Люксметр Ю – 116

1 – фотоелемент; 2 – микроамперметр.

Освітленість вимірюють за допомогою люксметрів(мал.5.3), які складаються з фотоелемента і мiкроамперметра. За величиною струму визначають величину освітленості. Якісними показниками, які впливають на умови зорової праці, є фон, контраст об’єкту з фоном, кольоропередача, коефіцієнт пульсації освітленості.

За джерелом освітлення поділяють на природнє (від Сонця) і штучне. Природнє освітлення по своєму спектральному складу найбільш сприятливе його рівень характеризується коефіцієнтом природної освітленості(КПО). Це відношення природної освітленості всередині приміщення (Ев) до зовнішньої горизонтальної освітленості (Езов) в %.

5.3
Для районів м. Харкова, м. Полтави за БНіП мінімальне значення КПО для навчальних приміщень складає 1,5%, для кабінетів креслення — 2,5%. Крім цього показника, в будівництві широко використовують поняття світлового коефіцієнту (СК)- це відношення площі вікон (Sвік) до площі підлоги (Sпід) і виражається у вигляді простого дробу

5.4

Для навчальних приміщень він повинен бути більше 1/4 (1/6).

Розрахунок природного освітлення

Метою розрахунку є визначення площі вікон для заданого приміщення. Це можна зробити наступними способами:

  • по величині світлового коефіцієнту;

  • по величині КПО.

Розрахунок по світловому коефіцієнту:

, м2 (5.5)

Розрахунок по нормативному значенню КПО робиться в два етапи. Спочатку визначають нормативне значення КПО :

5.6

етабл табличне значення КПО в залежності від розряду зорової роботи;

m — коефіцієнт, який враховує географічне розташування (широту) будинку;

с — коефіцієнт сонячності, залежить від орієнтації вікон по сторонам світу .

Площа вікон визначається за залежністю (для бокового освітлення):

5.7

ηвік — світлова характеристика вікна залежить від співвідношень розмірів віконного прорізу та розмірів приміщення (ηвік=9…12);

кзб — коефіцієнт затемнення будинку (кзб=1,0…1,5);

кз — коефіцієнт запасу (кз=1,5…2,0), менше значення для бокового освітлення;

τ0 — коефіцієнт світлопропускання скла (0,45…0,55);

r1 — коефіцієнт, який враховує підвищення КПО, із-за відбиття від повернень приміщення (r1=1,5…3,0).

Джерелом штучного освітлення служать лампи: розжарювання або газорозрядні (люмінесцентні ,дугові) та інші в більшому або меншому ступені перекручують кольоропередачу, через відміну спектру випромінюючого ними світла від спектру Сонця. Лампи розжарювання дають жовтуватий колір, люмінесцентні лампи — голубуватий (лампи типу ЛН,ЛД і ЛДЦ), жовтий (типу ЛБ), рожевий (ЛТБ). Найкращу кольоропередачу забезпечують лампи типу ЛД, ЛДЦ, ЛХБ,ЛТПЦ,ЛН . Решту застосовують для освітлення допоміжних приміщень і зовнішніх площ. Деякі характеристики ламп наведені в таблиці Д.2.

Важливою характеристикою штучного освітлення є освітленість. Мінімальне її значення встановлено санітарними нормами. Інтенсивність освітленості люмінесцентними лампами повинна бути вище із-за пульсації світлового потоку, створеного ними. В таблиці Д.3 наведені нормативи по штучному освітленню деяких видів приміщень шкіл. Потрібно запам’ятати, що люмінесцентне освітлення не можна застосувати в якості місцевого для рухомих вузлів (верстати, швейні машини та інші) через можливе виникнення стробоскопічного ефекту.

Розрахунок штучного освітлення

Звичайно для розрахунку освітленості застосовують наступні методики: по питомій потужності , по коефіцієнту використання світлового потоку та точковим методом. За першою методикою необхідну для освітлення потужність визначають за формулою:

5.8

Рпит — питома потужність, Вт/м2 (табл.Д.4);

Sосв — освітлювальна площа приміщення, м2.

Тоді необхідна кількість ламп визначається:

5.9

Рл потужність, яку споживає одна лампа, Вт

Хід роботи

контроль параметрів мікроклімату

1.Ознайомлення з будовою психрометрів та інших приладів контролю параметрів мікроклімату.

2.Вимірювання параметрів мікроклімату в трьох точках аудиторії (біля вікна, дверей, посеред аудиторії). Одержані результати заносяться в журнал спостережень (табл.5.2).

Журнал спостережень

Таблиця 5.2

п/п

Температура,

Т, оС

Відносна вологість, %

Баром. тиск, В, Па

^ Час охолод-ження ката-термо-метра,

С

Швид-кість руху повітря, м/с

мокрого термо-метра

сухого термо-метра

1



















2



















3



















Ср.



















опт.














доп.














3.Визначення відносної вологісті за допомогою психрометричної таблиці ( табл.Д4)

4.Визначення швидкості повітря в точках заміру за допомогою тарірувальної таблиці (додається до паспорту кататермометра).

5.Визначення середніх значень параметрів мікроклімату в аудиторії.

6.Оцінка параметрів мікроклімату (порівняти результати дослідів з нормативними ,табл.5.1). Зробити висновки, дати рекомендації.

Контроль освітлення навчальних приміщень

Дослідження природної освітленості навчального приміщення Задачею цієї частини роботи є оцінка природної освітленості. Для цього визначають світлотехнічний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, нерівномірність освітлення.

1.Для визначення світлового коефіцієнту вимірюють площу підлоги і площу вікон та розраховують коефіцієнт за формулою 5.4.

2.Визначення коефіцієнту природної освітленості.

Взяти два люксметра. При контролі бокового освітлення один встановлюють в горизонтальній площині на робочих місця з найменшою освітленістю(на партах найбільш віддаленого від вікон ряду або на відстані 1м від стіни ї висоти 0,8м від підлоги) , другий — зовні приміщення біля вікна .

^ Запам’ятайте, що на люксметрі, який встановлений зовні, повинен бути 100-кратний фільтр.

По команді одночасно провести вимірювання показів люксметрів. Результати занести до журналу спостережень (табл.5.3).

Розрахувати коефіцієнт природного освітлення:

5.10

Езовн, Евн — відповідно освітленість всередині і зовні , Лк.

Журнал спостережень вимірювання природного освітлення

Таблиця 5.3

точки вимірювання

Освітлення

КПО, е( %)

Евнутр., Лк

Езовн., Лк

1…










3.Визначити нерівномірність освітлення

, 5.11

де, Еmin,Emax - мінімальна та максимальна (на робочих місцях біля вікон) освітленість в приміщенні ,Лк.

Нерівномірність при бічному освітленні не повинна бути меншою 0,3, а при верхньому або комбінованому – 0,6.

4. Розрахувати потрібну площу вікон за залежністю (5.5;5.6).

5. Зробити висновки (отримані результати порівняти з нормами).

Дослідження штучного освітлення

1.Для контролю штучного освітлення ввімкнути освітлення, затемнити вікна. Провести вимірювання штучної освітленості на робочих місцях. Результат занести в журнал спостережень (табл.5.4).

Вимірювання штучного освітлення

Таблиця 5.4

робочого місця

Освітленість Е, Лк

Вимір

Нормативна

1…








Отримані результати порівняти з нормативними значеннями.

2. Розрахунок штучного освітлення навчального приміщення.

У відповідності із завданням викладача визначити потрібну кількість ламп для освітлення навчального приміщення за формулою 5.9.

Контрольні запитання

1. Перерахувати параметри мікроклімату й вказати їх вплив на людину.

2. Прилади для контролю параметрів мікроклімату, їх будова й проведення вимірювань.

3. Поняття абсолютної і відносної вологості.

4. Розрахунок абсолютної й відносної вологості.

5. Нормування параметрів мікроклімату у навчальних приміщеннях.

6. Способи підтримання оптимальних параметрів мікроклімату.

7.Які види освітленості існують ?

8.Що характеризує світлотехнічний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості?

8.Назвіть основні види штучних джерел світла

9.Які марки люмінесцентних ламп треба використовувати для загального освітлення приміщення школи?

10.В яких випадках не можна застосовувати люмінесцентні лампи?

11.Як проводять розрахунок освітленості?

12.Які нормативи освітленості для навчальних приміщень школи?

13.Який прилад використовують для вимірювання освітленості і який принцип його роботи?

14.Яким способом вимірюють КПО, освітленість на робочих місцях?



Схожі:

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка...
Мета роботи: ознайомлення з нормативними документами по розслідуванню нещасних випадків, набуття вмінь проведення розслідування нещасних...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка...
Мета роботи: закріплення знань з порядку І послідовності дій під час евакуації людей у випадку пожежі, придбати навички складання...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка...
Для характеристики ефективності роботи з охорони праці використовують наступні показники
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Полтавський...
Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу І конкретну інформацію...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Полтавський...
Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу І конкретну інформацію...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconМіністерство освіти І науки Полтавський національний педагогічний...
Відтак у центрі уваги перебувають теоретичні аспекти історичної науки, концептуальні положення, які зумовлювали загальний рівень...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconОснови демографії
Основи демографії. Програма навчальної дисципліни. – Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. – Полтава,...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconФорма № н 02 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Міністерство освіти І науки україни полтавський національний технічний університет
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconМіністерство освіти та науки україни національний університет ”львівська...

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності iconКафедра фінансів, банківської справи та державного управління
Рецензент: д е н., проф. Кузняк Б. Я., Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка