План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці




НазваПлан лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці
Сторінка1/5
Дата конвертації18.07.2013
Розмір0.5 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > География > Документы
  1   2   3   4   5
План лекції:

  1. Політична система

  2. Поняття влада і влада у політиці

  3. Концепції влади

  4. Політична та державна влада

  5. Структура політичної влади:

  • джерела,

  • суб’єкт і об’єкт,

  • типи влади

  • ресурси

  1. Форми і механізми реалізації влади

  2. Функції влади

  3. Легітимність та типи легітимності

  4. Відмінність понять легітимність та легальність

  5. Криза легітимності та шляхи подолання

Політи́чна систе́ма — впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних стосунків соціальних (суспільних та політичних) інститутів, що виконують певні політичні функції. Вона покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації і рухи роблять вплив на державну владу.

Дане поняття об'єднує різноманітні дії і взаємини володарюючих груп і підвладних, таких, що управляють і керованих, пануючих і підпорядкованих, теоретично узагальнює діяльність і взаємозв'язки організованих форм владо-відносин — державних і інших інститутів і установ, а також і політичних цінностей і норм, регулюючих політичне життя членів даного суспільства. В межах окремих держав політичне життя найбільшою мірою проявляє себе як система, а політична система найповніше проявляє свою головну функцію — суспільної інтеграції. Тому поняття політична система застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли мова йде про політичну системусуспільства, то мають на увазі саме окремі держави.

Поняття політична система носить багатоаспектний характер. Тим і пояснюється неоднозначність підходів в його аналізі:

  • Якщо розглядати систему в інституційному плані, то її можна звести до сукупності державних і недержавних інститутів і норм, в рамках яких проходить політичне життя даного суспільства.

  • В іншому варіанті підкреслюється владний аспект політичної системи і її визначення пов'язується, головним чином, з узаконенням державного примусу як засобу регуляції взаємин між людьми.

  • В третьому — політичну систему розглядають як систему авторитарного (за допомогою влади) розподілу цінностей в суспільстві.

Структура політичної системи — сукупність владних інститутів, що пов´язані між собою і створюють стійку цілісність.

Головний єднальний компонент системи — політична влада — зосереджена в державі, політичних партіях і громадських організаціях. Важливою функцією влади є створення внутрішніх, зв´язків системи, врегулювання конфліктів політичними засобами і регламентація поведінки людини, тобто можливість впливати на неї з допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, сили. Отже, влада — це елемент, джерело управління, основа розвитку й функціонування політичних систем.

Структуру політичної системи становлять:

1. Політичні відносини.

2. Політична організація суспільства.

3. Засоби масової інформації.

4. Політичні принципи та норми.

5. Політична свідомість і культура.

6.Політичні відносини. Вони формуються в суспільстві щодо завоювання та здійснення політичної влади. Це —

- міжкласові, внутрікласові, міжнаціональні та міждержавні відносини;

- вертикальні відносини у процесі здійснення влади між політичними організаціями (державою, партіями, трудовими колективами);

- відносини між політичними організаціями та установами (адміністрацією, інститутами).

З політичних відносин виростає політична організація суспільства, охоплюючи його стабільні політичні організації та установи, які здійснюють політичну владу. Їх поділяють на три види:

- власне політичні організації (держава, політичні партії, політичні рухи);

- політизовані організації (народні рухи, профспілки);

- неполітичні організації (об´єднання за інтересами).

  Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через функції політичної системи

  • вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства

  • організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм

  • координація окремих елементів суспільства;

  • легітимізація (діяльність, спрямована на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм);

  • політична соціалізація (залучення людини до політичної діяльності суспільства);

  • артикуляція інтересів (пред´явлення вимог до осіб, які виробляють політику);

  • агрегування інтересів (узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення);

  • стабілізація (забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом).

Так, Ж. Блондель поділяє політичні системи за змістом і за формами управління. Він виділяє п´ять основних типів:

  • ліберальні демократії, що опираються на лібералізм у прийманні державних рішень;

  • комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зі зневагою до ліберальних засобів досягнення їх;

  • традиційні політичні системи, які управляються олігархією і відзначаються нерівномірним розподілом соціальних та економічних благ

  •  політичні системи, що переживають період становлення в країнах, які розвиваються, з авторитарними методами управління

  •  авторитарно-консервативні системи, мета яких — зберегти соціальну й економічну нерівність

  • Існують і спрощені підходи до класифікації політичних систем. Вони поділяють політичну систему на демократію й диктатуру або на демократію, авторитаризм і тоталітаризм.

Більшість сучасних політологів виділяють три типи політичних систем.

  • Політичні системи англо-американського типу (Вони характеризуються вільною політичною культурою, що спирається на раціональний розрахунок, терпимість і толерантність громадян і політичної еліти. Системи цього типу стабільні, ефективні, здатні до саморегуляції. У цій системі чітко реалізується принцип поділу влади на три гілки (законодавчу, виконавчу і судову) і чітко визначено функції гілок влади)

  • Політичні системи тоталітарного типу (У політичній системі такого типу влада зосереджена в руках нечисленної політичної номенклатури (бюрократії). Засоби масової інформації перебувають під контролем держави. У суспільстві, як правило, дозволено діяльність лише однієї партії, що контролює всі елементи політичної системи, включаючи й державу. Панує ідеологія керівної партії. Занадто розширено функції репресивних органів. Політична активність має дозвільний і примусовий характер.

  • Континентально-європейські політичні системи (Це політичні системи, які склались у Франції, Німеччині, Італії, країнах Скандинавії. Для них характерним є існування і взаємодія елементів старих і нових культур, політичних традицій і форм політичної діяльності. Партії й суспільно-політичні об´єднання вільно функціонують у межах існуючих конституційних норм. Представницькі й виконавчі гілки влади виконують свою діяльність на основі визначених законом регламентів і процедур.)

Теорія політичних систем була створена в 50-і рр.., Перш за все, зусиллямиамериканських політологів Д. Істона, Г. Алмонда, Р. Даля, К. Дойча та ін У виступі на щорічних зборах Американської асоціації політичних наук в 1962 році, її тодішній президент Г. Алмонд протиставив теорію систем - теорії поділу влади, відзначивши, що "парадигма систем" йде на зміну "панувала в XVIII-XIX ст. в політичних науках парадигмі поділу влади ".

Однією з причин виникнення і поширення теорії політичних систем саме в цей час стала загальна незадоволеність застосовувалися методами політичного аналізу. Бихевиористские підходи дозволяли аналізувати політичні явища лише в окремих, часто досить незначних фрагментах. Сформувалася цілком усвідомлена потреба в узагальнюючої теорії. І вона з'явилася, причому її творцям в цілому вдалося уникнути як сверхфактологічності "емпіриків", "з-за дерев не бачать лісу", так і великих втрат інформації при абстрактних філософських висновках "теоретиків".

В основу концепції були покладені, запозичені з економіки, соціології і кібернетики ідеї системного підходу. Вихідні постулати загальної теорії систем прості. Будь-який системний об'єкт повинен відповідати деяким неодмінним правилами системності, а саме: складатися з декількох взаємопов'язаних елементів, мати відносну відокремленість від інших об'єктів, тобто певну автономію, і нарешті, мати мінімальної внутрішньої цілісністю (це означає, що ціле не зводиться до суми елементів). Політична сфера має ці елементарні якості.

Суть системного аналізу (або структурного функціоналізму) - Це виявлення структури системного об'єкта і подальше вивчення функцій виконуваних його елементами. Таким чином, вирішувалася проблема вивчення політики як системи. Ставлячи в центр уваги взаємозв'язку між цілим (системою) і її частинами, прихильники системного аналізу досліджують також, яким чином конкретні складові системи впливають один на одного і на систему в цілому.

 Модель Т.Парсонса.

Поява категорії „політична система суспільства” безпосередньо пов’язана з розвитком системного аналізу суспільства Талкоттом Парсонсом. У своїй праці „Соціальна система” він розглядав суспільство як систему, що складається з окремих, інтегрованих елементів, кожен з яких виконує специфічні функції, спрямовані на підтримання цілісності всієї системи. Він виокремив чотири великих підсистеми суспільства: економічну, політичну, культурну та соціетальну).

Елементи політичної системи:

1. Інститут лідерства (виконує функцію ініціювання суспільних змін та залучення членів суспільства до реалізації поставленої суспільної мети);

2. Органи влади (виконують регулюючу функцію);

3. Інститут регламентації (виконує функцію видання норм та правил, які є правовою основою для соціального контролю).

Однак модель Т.Парсонса була надто абстрактною для політології, оскільки не могла пояснити всі процеси, що відбуваються в політичній сфері.

Модель Д.Істона:

Політична система - це сукупність взаємодій, які здійснюють індивіди в межах призначених для них ролей і які спрямовані на авторитарний розподіл цінностей у суспільстві.

Функції політичної системи:

1. Розподіл цінностей та ресурсів;

2. Забезпечення сприйняття зобов’язуючих рішень в якості обов’язкових більшістю громадян.

Схема «ВХІД-ВИХІД».

Модель К.Дойча.

К.Дойч першим провів аналогію між політичною системою та кібернетичною машиною.

Політична система – це сукупність комунікацій, спрямованих на координацію зусиль для досягнення поставлених цілей.

К.Дойч доповнив модель Д.Істона, розглянувши не тільки зовнішні зв’язки політичної системи з оточуючим середовищем, а й канали проходження та обробки сигналів всередині політичної системи (будова самої політичної системи)

Формулювання цілей та їхнє корегування здійснюється політичною системою на основі інформації.

Інформація – основна категорія політичної системи в інтерпретації К.Дойча. Для функціонування системі потрібна інформація про:

1) стан суспільства,

2) відстань, що залишилась до запланованої цілі та

3) результати попередніх дій самої системи.

Відповідно, функціонування політичної системи залежить від якості та обсягу

1) інформації, що надходить із зовнішнього середовища, та

2) інформації про власний стан (рух). На основі цих двох потоків інформації приймаються політичні рішення, що передбачають подальші дії на шляху до поставленої цілі.

Модель Г.Алмонда та Дж.Пауела.

Політична система – це сукупність інститутів і органів, які формулюють та втілюють в життя колективні цілі суспільства або окремих груп, що його складають (сучасне визначення).

При дослідженні різних політичних систем треба визначити перелік основних функцій кожного елемента системи, які сприяють ефективному соціальному розвитку.

Функції входу (4):

1) артикуляція інтересів, тобто формування вимог, які відповідають реальним, або уявним інтересам;

2) агрегування, тобто поєднання інтересів (цю функцію виконують переважно політичні партії);

3) політична комунікація, тобто забезпечення різних форм взаємодії та обміну інформацією між різними структурами політичної системи, лідерами, громадянами;

4) політична соціалізація (тобто засвоєння індивідом політичних цінностей, ідеалів, знань, досвіду, які дозволяють йому успішно виконувати різні політичні ролі).

Функції виходу (3): або «урядові функції»:

1) розробка норм (виконують органи законодавчої влади, парламент);

2) застосування норм (органи виконавчої влади);

3) контроль за дотриманням норм (виконують судові органи).

 Влада, як і політика, — одне з фундаментальних начал суспільства. Вона скрізь, де є стійкі об'єднання людей: у родині, виробничих колективах, організаціях і установах, у всій державі. Йдеться про верховну, політичну владу. Водночас владу не можна ототожнювати з політикою. Оскільки поняття політики ширше, ніж поняття влади. Влада разом з політикою є базовим поняттям політичної науки, одним із найдавніших складових політичного знання. Боротьба за владу, її здійснення є сенсом діяльності суб'єктів політичного процесу, вона супроводжує політичне життя людства протягом усієї його історії.

Поряд із суспільством, влада пройшла еволюційний шлях зміни власних форм. У первісних суспільствах влада була анонімною, розпорошеною серед членів роду і племені та виявлялась у слідуванні звичаям, традиціям і віруванням, що позбавляло її політичного характеру. З ускладненням соціальних потреб, появою нових видів діяльності, пов'язаних із суспільним поділом праці та посиленням інтенсивності взаємодії індивідів, анонімна форма влади закономірно змінилася на індивідуалізовану.

Зростання соціальної нерівності стимулювало процес інституціалізації влади — створення спеціальних інститутів, які здійснювали функції вираження загальних інтересів, управління і забезпечення порядку. І поряд із процесом ускладнення або диверсифікації соціальних відносин, влада поступово набувала політичного характеру.

Отже, влада існує в будь-якому суспільстві та є результатом існування відмінності інтересів. Водночас влада відрізняється від панування, оскільки їй властиві два елементи: а) матеріальний примус, б) переконання тих, що підпорюються, у справедливості підкорення. Відсутність другого елемента перетворює владу на панування, тому панування — більш вузьке поняття, ніж влада, і завжди пов'язане зі застосуванням силової технології. На цій основі французький політолог М. Дюверже відзначив двоякість влади: з одного боку, вона є інструментом панування одних груп суспільства над іншими, з іншого — ефективним засобом інтеграції та забезпечення соціальної солідарності всіх членів суспільства.

Отже, влада, як суспільне явище, виникає за наявності таких елементів:

— існування не менше двох індивідуальних чи групових суб'єктів, що беруть участь у владних відносинах;

— волевиявлення володарюючого по відношенню до підвладного через розпорядження або наказ, у якому передбачають певні санкцїї у випадку непідкорення владі;

— обов'язковість підкорення наказові;

— наявність суспільних норм, які закріплюють право володарюючого видавати накази та обов'язковість їх виконання.

 Водночас політична влада — це специфічний вид регулювання соціальних процесів. У суспільстві можливі три види регулюючих взаємодій суб'єктів політики з використанням влади:

  • ксеничний, що передбачає монопольне правління одноосібного суб'єкта при фактичному відчуженні від неї всіх інших суб'єктів політики;
  1   2   3   4   5

Схожі:

План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconТема: Влада як суспільне явище
Після вивчення матеріалу теми ви повинні вміти: визначати сутність понять «влада», «політична влада»
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconТема Політична влада
Поясніть поняття "вплив", "авторитет", "панування", "примус", "могутність". Як вони співвідносяться з поняттям "влада"?
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці icon1 Політична влада
Політична влада-здат­ність І можливість здійснювати визначальний вплив на політ, ді­яльність І політ, поведінку людей та їх об'єднань...
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconКонституційне право україни
Міни: конституція, пряма дія норм Конституції, безпосередня демократія, громадянство, виборча система, референдум, види референдумів,...
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconПлан Поняття та загальна характеристика керівництва Лідерство І влада
Ключові терміни І поняття: лідер, теорія лідерства, лідерство, керівництво, влада, стиль керівництва, форми влади харизма, поведінський...
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconЗаконність політичної влади
Політична влада – здатність І можливість здійснювати визначальний вплив на діяльність та поведінку людей, а також їх об’єднань за...
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconПлан-конспект занять до теми «Основи паблік-рілейшнз (зв’язків з...
Підтема: Соціальний діалог в трикутнику: влада, громадськість, бізнес. Ефективність взаємодії
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconПлан-конспект занять до теми «Основи паблік-рілейшнз (зв’язків з...
Підтема 9: Соціальний діалог в трикутнику: влада, громадськість, бізнес. Ефективність взаємодії
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці iconПлан лекції Поняття, предмет І система банківського права. Норми...
Тема Банківське право та банківські правовідносини. Банківська система України, місце Національного банку України в цій системі
План лекції: Політична система Поняття влада І влада у політиці icon1. п олітична система суспільства: поняття, структура та функції
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка