Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі




НазваОсновні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі
Сторінка3/4
Дата конвертації29.10.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > География > Документы
1   2   3   4

Гігроскопічність - здатність тканини змінювати свою вологість залежно від вологості і температури навколишнього середовища.

Водопоглинальність - здатність тканини вбирати вологу, що дуже важливо для рушників, спальної і натільної білизни.

Водопроникність - здатність тканини пропускати через себе воду. Протилежна властивість – водоопорність - має велике значення для спеціальних тканин (брезент, плащові тканини тощо).

Повітропроникність - здатність тканини пропускати повітря і забезпечувати вентиляцію тіла.

Паропроникність - здатність тканини пропускати водяні пари і забезпечувати нормальні умови для організму людини.

Теплозахисні властивості - здатність тканини зберігати тепло, яке виділяється тілом людини. Вони залежать від товщини і щільності тканини.

Пилоємність - пилопроникність - здатність тканини затримувати пил та інші забруднення, що залежить від структури тканини, виду волокон та обробки.

Оптичні властивості - блиск, колорит, пофарбування - впливають на визначення характеру фасону моделі, оздоблення виробу.

Блиск - здатність тканини відбивати світло, що значною мірою залежить від структури волокна і ниток тканини, щільності, характеру оздоблення та гладкості поверхні тканини.

Колорит - співвідношення всіх кольорів, що беруть участь в оформленні тканини.

Колір тканини може бути природним, а може створюватись пофарбування

Деякі механічні і фізичні властивості, які мають значення для технології виготовлення швейних виробів, можна об'єднати в групу технологічних властивостей - це здатність тканин протистояти різанню, ковзанню, обсипанню, прорубуванню, розсуванню ниток у швах, зсіданню, а також здатність до формування в процесі волого-теплової обробки.

Технологічні властивості тканин залежать від властивостей волокон, виду ткання і характеру обробки тканин.

Протистояння різанню - залежить від волокнистого складу, щільності і обробки тканини.

Ковзання - тканин залежить від характеру волокон та виду переплетення ниток.

Розсування ниток - виникає в результаті тривалої дії сил деформації на тканину (розтягу, згину, тертя), нитки основи ніби зміщуються в один бік.

Здатність тканини до розтягування - сприяє кращому формуванню деталей одягу при їх волого-тепловій обробці, одночасно підвищує термін носіння виробу.

Зсідання - властивість тканини зменшуватися в розмірах, що відбувається під дією тепла і вологи, тобто під час прання та волого-теплової обробки деталей і виробів.

^ 6. Загальні відомості про асортимент тканин. Класифікація тканин.

За призначенням тканини поділяють на три класи: тканини для пошиття одягу, декоративні, непроникні.

Під час виготовлення тканин встановлюють певні норми, наприклад: вид сировини, номер і характер пряжі, ширина тканини, вага, щільність, міцність, зсідання, зовнішній вигляд тканини тощо. Якість тканини визначається стандартом.

Сукупність тканин, різноманітних за структурою та зовнішнім виглядом, виготовлених з різної сировини, але призначення яких однакове, називають асортиментом.

Асортимент тканин дуже великий. Залежно від роду волокна їх ділять на 4 види: бавовняні, льняні, шерстяні і шовкові.

Бавовняні тканини - Асортимент цих тканин дуже різноманітний, їх застосовують для виготовлення всіх видів одягу, а також у техніці, зокрема в гумовій промисловості (для вироблення покришок автомобілів). Всі бавовняні тканини за способом виготовлення і призначенням поділяють на такі групи: ситцева, бязева, білизняна та ін.

До ситцевої групи - належать ситці вибивні та гладко пофарбовані. Ситці легкі, досить витривалі, мають різноманітні красиві малюнки, тому вони найпоширеніші з усіх бавовняних тканин. Ситці бувають різної щільності і ширини. За характером обробки їх поділяють на м'які, жорсткі і лощені, залежно від того, скільки додають крохмалю під час їх обробки.

Бязева група - Бязь - це тканина з таким самим полотняним переплетенням ниток, як і ситець, але на дотик грубіла і щільніша. Застосовують бязь, в основному, для пошиття жіночих суконь, блузок, чоловічих сорочок.

Білизняна група - поділяється на три підгрупи: бязева, міткалева і спеціальна.

Крім цих груп, є ще сатинова, платтяна, підкладкова та група ворсових тканин. Платтяні тканини, у свою чергу, поділяють на три підгрупи: демісезонні, літні й зимові. Наприклад, шотландка належить до демісезонної підгрупи, батист, маркізет, вольта - до літньої, а бумазея, байка та фланель - до зимової.

Льняні тканини. Основна маса льняної пряжі йде на виготовлення тканин спеціального призначення -парусини, брезенту тощо. У швейній промисловості використовують, головним чином, ті тканини, з яких можна пошити натільну і постільну білизну, літні чоловічі й жіночі костюми. Асортимент льняних тканин значно менший, ніж бавовняних.

Шерстяні тканини. За способом виготовлення шерстяні тканини поділяють на дві групи: суконні й камвольні. До суконних належать: бобрик, різні сукна, грубошерсте трико, а також різні драпи. До камвольних - бостон, коверкот, костюмне трико. У камвольних тканинах іноді роблять бавовняну основу. Залежно від складу волокна шерстяні тканини поділяють на чистошерстяні, напівшерстяні і змішані.

Шовкові тканини. Асортимент шовкових тканин дуже різноманітний. їх поділяють на 8 груп. До першої групи належать тканини з натурального шовку: крепдешин, шовкове полотно й багато інших. Креп-марокен, епонж-клітинка, піке - це група тканин із штучного шовку.

Окремі групи становлять тканини з синтетичних і неоднорідних волокон, із штапелю, ворсові тканини та штучні вироби. Неоднорідні, або напівшовкові тканини — це такі, в яких основа з шовку, а піткання з бавовни, наприклад, атлас.

Азбест - це натуральне волокно, яке добувають із покладів, що знаходяться в землі. Тканини з цього волокна застосовують для виготовлення спецодягу водолазів, пожежників та ін.

Синтетичні тканини дістають у результаті фізико-хімічної переробки з відходів газу, нафти, металу, кам'яновугільної смоли, вапна та ін. До них відносять: кримплен, ацетатний лавсан, елан, нейлон, капрон.

^ 7. Фурнітура для одягу, прокладкові, оздоблювальні матеріали

Фирнітира - це допоміжні матеріали, які застосовують під час виготовлення швейних виробів: ґудзики, гачки, кнопки, пряжки, нитки, корсажна стрічка тощо.

За призначенням ґудзики поділяють на кілька груп: пальтові, костюмні, платтяні, білизняні, дитячі та формені. Виготовляють ґудзики з наскрізними дірочками і глухі, тобто зверху без дірочок. Такі ґудзики мають знизу вушко з отвором для нитки. Кольорові, різноманітної форми ґудзики пришивають не тільки для застібання одягу, а й для його оздоблення.

Ґудзики бувають із пластмаси, перламутрові, металеві, скляні, рогові, кістяні, дерев'яні, прес-порошкові, акрилатові, фенопластові, ґудзики з полістиролу, а також обтягнуті, тобто обшиті зверху тканиною.

Крім ґудзиків, для застібання застосовують кнопки платтяні, гачки, петельки, застібки "блискавка", пряжки.

Кнопки найчастіше пришивають до суконь та блузок із закритою застібкою.

Гачки та петельки виробляють із сталевого або мідно-цинкового дроту; щоб захистити від корозії. їх лакують, оксидують, нікелюють або просріблюють. За призначенням гачки бувають: шубні, пальтові, для плащів, кителів, гімнастерок, для жіночих блузок і суконь. Є також спеціальні гачки для застібання штанів.

Пряжки для штанів виробляють зі сталевої стрічки штампуванням; щоб захистити від корозії, їх лакують або оксидують. Пряжки використовують для пальт, суконь, верхнього одягу. Форма і розміри пряжок різна: прямокутна, кругла, овальна з перекладиною посередині.

Кнопки складаються з основи з виступом (штифтом) і головки, що має заглиблення, яким фіксується основа зі штифтом. Виготовляють кнопки з латуні (нікельовані, посріблені), зі сталевої стрічки (лаковані) або пластмасові. Використовують їх для застібання жіночих блуз, суконь, дитячих сорочок, головних уборів.

Застібки "блискавка" складаються з двох бавовняних або шовкових стрічок з рядами металевих або пластмасових зубчиків і замка. Металеві деталі застібок мають бути нікельованими або хромованими, а пластмасові - з декоративним чи лаковим покриттям. Використовують застібки-блискавки з нерознімним ходом замка для суконь, спідниць, штанів, а з рознімними — для спеціального та спортивного одягу.

Швейні нитки. Для шиття використовують бавовняні швейні нитки, найчастіше № 60-30. Для оздоблення - шовкові, штучні і синтетичні.

Основною ознакою високої якості швейних ниток є їх міцність і еластичність. Якість шва у виробі залежить, в основному, від якості ниток.

Оздоблювальні матеріали - це стрічки, тасьма, шнури, мереживо, тюль, шитво. Вони широко використовуються у швейному виробництві для оздоблення одягу, а також як прикладні матеріали. В якості оздоблювальних матеріалів застосовують також тканини, шкіру, замшу, хутро, одягову фурнітуру, бісер тощо.

Стрічки - це вузькі смужки різної ширини, виготовлені переплетенням ниток основи та піткання. За способом виробництва стрічки поділяють на ткані, нарізні та в'язані.

За призначенням стрічки поділяються на оздоблювальні, докладні й одяговодопоміжні. Оздоблювальні стрічки: капелюшна, стрічка-оксамитка, стрічка "Українка", білизняна стрічка, декоративно-капронова, картата, стрічка-лаке, стрічка-бейка.

Докладні стрічки: кіперна, бортова, корсажна, корсетна, стрічка для штанів. Одяговодопоміжні: еластичні, підв'язувальні, бандажні та інші стрічки.

Тасьма - це вузька смужка, отримана на спеціальних петельних верстатах зі системи ниток, що переплітаються під кутом 45°. Серед видів тасьми найбільш поширені білизняна, корсетна, одягова, еластична.

Шнури за способом виробництва бувають плетені, сукані й в'язані. Найпоширенішими в швейному виробництві є сутаж, синелька, бортові, петельні, корсетні та оздоблювальні шнури.

Мереживо - це сітчасті, прозорі, плетені, в'язані або вишиті вироби, отримані машинним чи ручним способом. Мереживо буває: машинне, плетене, вишите, ручної роботи, пленете, філейне, в'язане.

Гіпюр - це мереживо, яке складається з випуклих фігурок, з'єднаних між собою ажурною сіткою, повітряна вишивка, яку виконують бавовняною пряжею або текстурованою ниткою на бавовняній чи натуральній шовковій тканині, просоченій солями алюмінію. Гіпюр застосовують для святкових блуз, суконь, оздоблення.

Тюль - це рідке сітчасте полотно. Буває гладким і візерунчастим. Використовують для виготовлення покривал, накидок, фіранок, занавісок.

Шитво отримують на основі тонкої бавовняної тканини (батисту, маркізету тощо), на яку машинним способом наносять вишивку, яку поєднують з вирізаними отворами, що входять до загальної композиції малюнка. Використовують для оздоблення жіночої білизни, суконь, блуз.

^ 8. Матеріали для з'єднання деталей одягу

Швейні нитки призначені для з'єднання деталей одягу з тканин та інших матеріалів.

Виготовляють бавовняні, шовкові, лляні та синтетичні швейні нитки. Найчастіше у швейній промисловості використовують бавовняні нитки, які виготовляють з високоякісної гребінної пряжі шляхом сукання, скручування та обробки в 3,6,9 і 12 складень. Найбільш поширені нитки в три і шість складень. Швейні нитки в шість складень спочатку скручують по дві в одну, після цього повторним скрученням з'єднують три нитки в одну. Кінцеве кручення обов'язково має бути направлене в бік, протилежний прядильному крученню.

Скручування робить нитку міцною, закріплює кінці волокон, надає їй гладкості, рівності. Кінцеве кручення може бути лівим або правим. Для швейних машин використовують переважно нитки правого кручення. Після скручування нитки проходять такі операції обробки: виварювання (кип'ятіння ниток у лугах під тиском з метою видалення кутикули, забруднень, жирових речовин); вибілювання (проводять у розчині натрію гіпохлориту, після чого нитки обробляють сірчаною кислотою); фарбування (відбувається прямими і кубовими барвниками, за забарвленням нитки бувають сурові, білі, чорні та кольорові); апретування - обробка ниток парафіном, воском, крохмалем.

Швейні нитки бувають матовими та глянцевими. Матові нитки мають незначний полиск, бо вкриті тонким шаром парафіну або сумішшю олії та крохмалю. Глянцеві нитки апретують сумішшю, яка містить крохмаль, клейкі речовини, віск, стеарин, після чого їх полірують на швидкообертальному щитковому барабані.

Готові нитки перевіряють за якістю й намотують на гільзи, шпульки, бобіни; довжина ниток - 200, 400, 500 м і більше.

Залежно від товщини швейним ниткам присвоюють різні торговельні номери - умовне числове позначення, наприклад № 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 100, 120. Що більше числове позначення торговельного номера, то тонші швейні нитки. Номер зазначають на етикетках, наклеєних на упаковках ниток.

Швейні нитки повинні бути міцними, рівними за крученням, пружними, без потовщень і дефектів.

Ступінь міцності швейних ниток під час розтягування є основним показником їх якості. На міцність ниток впливають кількість складень, операції, процеси вибілювання, фарбування, апретування. Білі нитки міцніші, ніж чорні та кольорові, глянцеві міцніші, ніж матові.

Допускається розтяжність ниток (3-8,5 %), яка залежить від їх номера, кількості складень, скручування, способу обробки. Скрученість та зрівноваженість за крученням впливають на процес утворення стібка швейною машиною. Скрученість і кількість складень визначають одночасно на крутковимірі методом розкручування зразків швейних ниток. Зрівноваженість визначають за крученням вільновисячої петлі довжиною 1 м. Зрівноваженість вважають доброю, якщо петля перекручується не більше шести разів.

При визначенні якості швейних ниток велике значення має рівномірність ниток за товщиною, міцністю, розтяжністю, масою. Допускається нерівномірність ниток за міцністю в межах 6.. .8,5 %, за масою - до 3 %.

Залежно від дефектів зовнішнього вигляду швейні нитки поділяють на два сорти. Кожний дефект відповідно до стандарту оцінюють певною кількістю штрафних одиниць - балів. Для білих ниток І сорту допускаються дефекти від 36-45 балів. Для швейних ниток II сорту незалежно від обробки допускаються дефекти до 110 балів. В упаковках недопустимими є суміш ниток різних номерів, фарбування смугами, ворсистість по всій котушці, послаблене намотування.

Шовкові нитки виробляють зі шовку-сирцю, який проходить подвійне скручування. Такий шовк випускають у 9 і 16, 36, 90 складень з торговельними номерами 75, 65, 33,18, 13. Шовкові нитки № 75, 65,33 використовують для зшивання одягу з тонких тканин, нитки № 18 і 13 найчастіше застосовуються для машинного обметування петель і оздоблювальної строчки при виготовленні одягу з різних тканин. Шовкові нитки виварюють і фарбують у різні кольори, у них недопустимі вузлики іншого кручення, плями, забруднення, непрофарбовані нитки тощо.

Петельний шовк (.гарус) застосовують для обметування петель ручним способом, а також прокладання оздоблювальної строчки при виготовленні одягу. Виробляють його з натурального шовку або з віскозних ниток у два кручення, фарбують у різні кольори.

Віскозні швейні нитки виробляють з комплексних блискучих і матових ниток у 9,12,15 і 18 складень.

Нитки із штапельованих полінозних волокон характеризуються блиском, м'якістю, підвищеною міцністю в сухому та мокрому стані, стійкістю до прання, меншою розтяжністю в сухому і мокрому стані. За міцністю полінозні нитки дещо слабші від бавовняних, але їх можна використовувати замість бавовняних при пошитті всіх видів одягу. Віскозні, полінозні нитки застосовують для обметування петель і прокладання оздоблювальної строчки.

Лляні швейні нитки виготовляють із лляної та пачосової пряжі мокрого прядіння в 2, 3, 4, 6 і 8 складень суровими, вареними або напіввибіленими № 12/2, 12/3, 14,5/2, 18/2, 24/3. Використовують для пошиття мішків, брезентів, взуття, плетення мережива.

Синтетичні нитки. Асортимент цих ниток з року в рік розширюється завдяки їх виробництву з хімічної сировини. Широке застосування синтетичних ниток пояснюється тим, що вони мають підвищену міцність і стійкі до витирання, високоеластичні, подібні за еластичністю до шовкових ниток. Гігроскопічність синтетичних ниток значно нижча, порівняно з натуральними, що збільшує їх стійкість до дії мікроорганізмів, які спричинюють плісняву. Синтетичні нитки надають швам підвищеної міцності на розтяг, а петлям, обметаним цими нитками, — підвищеної стійкості до зношування та гарного зовнішнього вигляду. Недоліком цих ниток, зокрема капронових, є невисока термостійкість.

Процес виробництва синтетичних ниток із комплексних волокон лавсану та капрону передбачає сукання, 1 скручування, виварювання, вибілювання, фарбування та обробку - покриття ниток силіконовими препаратами та парафіностеариновою емульсією в суміші з акриловою емульсією та антистатиком з метою підвищення їх термостійкості. У швейному виробництві найчастіше використовують капронові нитки № 50К (поліамідні, нейлонові) або лавсанові (поліефірні, поліестрові) № 22Л, ЗЗЛ, 55Л, 90Л. Синтетичні швейні нитки застосовують для пошиття жіночого, чоловічого, дитячого, спортивного одягу, а також білизни з різних видів тканин. Лавсанові нитки №4 (36/2x4) і№7(36/1х5) рекомендують використовувати для оздоблювальної рельєфної строчки.

Армовані (каркасні) нитки належать до комбінованих швейних ниток. Вони складаються з синтетичної основи — лавсанової, капронової нитки, обвитої бавовняною чи полінозною пряжею, їх виготовляють у два чи три складення: № 44ЛБ і 65ЛБ. Найкращими є нитки з осердям із поліефірного волокна (лавсану). Каркасні нитки, покриті полінозними волокнами, блищать і зовні схожі на мерсеризовані бавовняні нитки. Комбіновані нитки міцніші від бавовняних і мають розтяжність удвічі більшу, ніж бавовняні. Ступінь збігання цих ниток менший, а міцність у два-три рази більша від бавовняних. Каркасні нитки використовують при пошитті верхнього одягу з різних тканин, трикотажних матеріалів, а також при пошитті білизни, сорочок, піжам, блуз, предметів жіночого туалету.

Виробляють також безколірні мононитки з поліамідної та поліефірної смоли, які використовують при з'єднанні та підшиванні блуз, сорочок, жіночих суконь.

Текстуровані нитки типу таслан - це об'ємні нитки. Для отримання об'ємності цих ниток скручування елементарних волокон відбувається під дією на них струменя стисненого повітря. При цьому частина волокон утворює петельки різних розмірів, ачастина залишається без змін, внаслідок чого виникає об'ємна будова нитки. Нитки типу таслан виробляють з малою і великою розтяжністю, вони характеризуються високою еластичністю, невеликою об'ємною масою, сухим теплим грифом, значною пористістю.

Під час роботи на швейній машині нитки типу таслан завдяки петльованій будові забезпечують повітряні прошарки, частково охолоджують голку, що зменшує можливість їх оплавлення. Об'ємні нитки утворюють міцні, м'які та еластичні шви. їх використовують для всіх видів строчок, пришивання ґудзиків, обметування петель, підшивання низу при виготовленні білизни, сорочок, піжам, суконь, блуз, корсетних виробів, одягу з трикотажу.
1   2   3   4

Схожі:

Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі icon1. Текстильні волокна. Загальні властивості текстильних волокон
Основи композиції одягу. Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні...
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі icon№2: пальпація, перкусія, аускультація шкт
При поділі передньої черевної стінки на 9 ділянок 2 горизонтальні лінії візуально проводяться
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі icon1. Зобразити основну схему невузлової дільничної станції поперечного...
Рисунок 1 – Схема невузлової дільничної станції поперечного типу на одноколійній лінії
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі icon1. Зобразити основну схему невузлової дільничної станції поперечного...
Рисунок 1 – Схема невузлової дільничної станції поперечного типу на одноколійній лінії
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі icon1. Зобразити основну схему невузлової дільничної станції поперечного...
Рисунок 1 – Схема невузлової дільничної станції поперечного типу на одноколійній лінії
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі icon2 Зобразити основну схему невузлової дільничної станції подовжнього...
Зобразити основну схему невузлової дільничної станції поперечного типу одноколійної лінії, дати її аналіз
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі iconДержавний стандарт базової середньої освіти. Основні змістові лінії освітньої галузі
...
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі icon№2: пальпація, перкусія, аускультація
Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей від 2 до 7 років
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі iconБюгельне зубне протезування
Зміна топографії экваторної лінії коронки зуба при її нахилі
Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі iconA *В 2-му міжребір'ї по середньоключичній лінії B
Хворий госпіталізований до хірургічного відділення з місця дтп із закритою травмою
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка