Кафедра трудового та аграрного права




Скачати 434.37 Kb.
НазваКафедра трудового та аграрного права
Сторінка1/3
Дата конвертації05.07.2013
Розмір434.37 Kb.
ТипКодекс
mir.zavantag.com > География > Кодекс
  1   2   3

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ



КАФЕДРА ТРУДОВОГО ТА АГРАРНОГО ПРАВА


“Затверджую”

Завідуючий кафедрою

трудового та аграрного права

М.М. Чабаненко


ЛЕКЦІЯ 1


Предмет, система, джерела та пріоритети екологічного права України
з нормативної дисципліни

“Екологічне право”

з підготовки фахівців освітньо-професійного рівня “бакалавр”

за спеціальністю “Правознавство”

Навчальний час – 2 години

Дніпропетровськ -2011

Лекцію підготувала доцент кафедри

трудового та аграрного права

кандидат юридичних наук Ю.О. Легеза


Рецензенти:
Завідуючий кафедрою цивільного та господарського права Національного гірничого університету, к.ю.н., доцент Кірін Р.С.

Доцент кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України, к.ю.н., доцент Коваленко Н.В.

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри трудового та аграрного права __ _______ 200_р., протокол №__
Лекція 1. Предмет, система, джерела та пріоритети екологічного права України. Право природокористування.

Вступ

  1. Екологічне право: поняття, предмет, метод, принципи, об’єкти та система.

  2. Поняття та особливості права власності на природні об’єкти та їх ресурси.

  3. Поняття, суть, принципи права природокористування

  4. Класифікація права природокористування. Загальне і спеціальне природокористування.

Висновки

Рекомендована література:

  1. Конституція України.

  2. Цивільний кодекс України.

  3. Земельний кодекс України.

  4. Кодекс України про надра.

  5. Лісовий кодекс України.

  6. Водний кодекс України.

  7. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р.

  8. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 21.06.2001 р.

  9. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від
    10.06.1992р.




  1. Про тваринний світ України: Закон України від 13.12.2001 р.

  2. Про рослинний світ: Закон України від 09.04.1999 р.

  3. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р.

  4. Конвенція про доступ до інформації і участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля: прийнята в рамках Ради Європи 25.06.1998 р.(м. Орхус, Данія).

  5. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р.

  6. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р.

  7. Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля: постанова Верховної Ради України від 04.11.2004 р.

  8. Про затвердження Положення про щоквартальне інформування населення через ЗМІ про об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища: наказ Мінприроди України від 01.11.2005 р., зареєстрований в Мін'юсті України 15.12.2005р.

  9. Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля: наказ Мінприроди України від 18.12.2003 р., зареєстрований в Мін'юсті України 04.02.2004 р.

  10. Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації: наказ Мінприроди України від 18.12.2003 р., зареєстрований в Мін'юсті України 04.02.2004 р.

  11. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак-тів вузів. – К. 1996.

  12. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К., 2007.

  13. Дубовик О.Л., Кремер Л., Любе-Вольфф Г. Экологическое право: Учебник / Отв. ред. О. Л. Дубовик. - М., 2005.

  14. Колбасов О.С. Терминологические блуждания в зкологии // Государство и право. - 1999. - № 10. - С. 32.

  15. Природноресурсовое право и правовая охрана окружающей среды: Учебник / Под ред. В. В. Петрова. - М., 1988.

  16. Природноресурсове право України: Навч. посібник / За ред. І.І. Каракаша. – К. 2005.

  17. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. — X., 1998.

  18. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. 2005.


У лекції розкриваються базові категорії екологічного пра­ва та дається загальна його характеристика як самостійної галузі пра­ва України. Зокрема, дається характе­ристика предмета екологічного права та структури відносин, що його складають, методів правового регулювання відповідної галузі; роз­кривається система екологічного права; аналізуються види об'єктів екологічного права: навколишнє природне середовище (довкілля), природні об'єкти та природні ресурси; формулюється система основ­них принципів екологічного права; подається структурована система джерел екологічного права. Також у лекції аналізуються поняття, особливості, зміст права власності на природні об'єкти та їх ресурси, розкриваються особли­вості природних об'єктів як об'єктів власності, визначається поняття права природокористування, спів­відношення понять «використання природних ресурсів» і «користу­вання природними ресурсами»; характеризуються принципи права природокористування; подається класифікація права природокорис­тування та розмежовуються ознаки загального та спеціального при­родокористування.

^ Ключові поняття: джерела екологічного права; довкілля; екологічне право; екологічні відносини; екологія; методи правового регулювання екологічного права; навколишнє природне середовище; об'єкти еко­логічного права; предмет правового регулювання екологічного права; принципи екологічного права; природний об'єкт; природний ресурс; система екологічного права; форми охорони природи, зміст права власності; об'єкти права власності; загальне природокористування; обов'язки природокористувачів; права природокористувачів; право природокористу­вання; принципи права природокористування; спеціальне природо­користування.

Вступ

Умови сучасності поставили перед людством першочергову задачу захисту екологічної системи, що обумовлено передусім необхідністю забезпечення відновлення природних ресурсів, адже саме останні забезпечують життєдіяльність людини.

Але водночас достатньо тривалий час суспільні відносини, пов’язані з використанням природних ресурсів, не були врегульовані правом. Виділяються лише окремі нормативні положення, що визначають, як правило, право власності на природні ресурси. Наприклад, «Просторова правда» передбачала покарання у вигляді штрафу за такі правопорушення, як «викрадення» бобра (ст.69), псування княжої борти із бджолами (ст. 32) ненавмисне рубання власницького дерева (ст. 75), умисне рубання дуба знаменного (тобто такого, де діє борти) (ст. 73) тощо. В давнину бобри та інші види цінних порід звірів вважалися власністю князя1. У цих статтях «Руської правди» були захищені, по суті, власницькі права на природні об'єкти (бобри, бджоли, бортні дерева) від посягання на них із сторони інших осіб. Таким чином, за змістом даного законодавства природні об'єкти мали правовий захист держави, тільки став чиєю-небудь власністю.

У міру розвитку феодальних відносин природоохоронне законодавство продовжувало розвиватися в рамках права приватної власності на природні об'єкти, зачіпаючи в основному такі ж сфери - полювання, бджільництво, рибальство і лісокористування.

Але, як відомо вам з курсу теорії держави та права, конституційного права, лише сучасна цивілізована держава серед своїх функцій на одному рівні з економічною, правоохоронною, культурною, виділяє екологічну, яка розглядається як система заходів, спрямованих на збереження, відновлення та покращення природних умов життя людини2. Конституція України також закріплює право людини на безпечне навколишнє середовище.

Сукупність цих факторів призвели до виникнення потреби врегулювання охорони та використання природних ресурсів на нормативно-правовому рівні – а саме, виникненню та функціонування окремої галузі права – екологічного права.

Метою нашої лекції стало з’ясування сутності поняття екологічного права, його методів та принципів регулювання суспільних відносин, задач, що перед ним поставлені, для визначення його місця та ролі в сучасній правовій системі України. При цьому варто відзначити, що в рамках підготовки юристів за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» курс екологічного права значно зменшується, враховуючи потреби професії, і не вивчається окремо «Морське право», «Земельне право».
^ 1. Екологічне право: поняття, предмет, метод, принципи, об’єкти та система.
Термін «екологія» (екос - місцепроживання, дім; логос - наука) був запропонований німецьким ученим Ернстом Геккелем у 1866 році. Екологія вивчає взаємозв'язки організмів між собою і навколишнім природним середовищем. Зараз екологію часто визначають як науку про будову і функції живої природи. У такому широкому визначенні вона пов’язується із наукою, що вивчає біосферу, і служить теоретичною основою раціонального використання природних ресурсів. Слід ще сказати, що екологія - це біологія навколишнього середовища.

Ознаки екосистеми як об'єкта правового регулювання3:

1) ^ Замкнутість екосистеми. Її самостійне функціонування. Можна сказати, що наприклад, крапля води, ліс, море є екосистемами, оскільки в кожному з цих об'єктів функціонує власна стійка система організмів (інфузорій в краплі риб в морі). Замкнутість екологічних систем зобов'язує всіх природокористувачів враховувати екологічні результати своїх дій навіть в тому випадку, якщо немає видимих проявів дії на природу. Так, прокладення дороги на відкритій місцевості, на перший погляд, не впливає на навколишнє природне середовище. Але за певних умов дорога може стати джерелом екологічного лиха, наприклад якщо вона буде прокладена без урахування стоку паводкових вод, які, накопичуючись, можуть зруйнувати земляний покрив.

2) взаємозв'язок екосистем. Ця ознака обумовлює необхідність комплексного підходу при використанні природних об'єктів, який на практиці має назву ландшафтного. Наприклад, при відведенні земель під орані угіддя або проведенні меліорації необхідно враховувати міграційні шляхи представників дикої фауни, зберігати незайманими окремі чагарники, болота переліски тощо, тобто не порушувати ландшафт, що склався в даній місцевості.

3) біопродуктивність. Дана ознака сприяє самовідтворюванню екосистеми, виконанню тієї або іншої функції, що визначає в результаті різний правовий статус природного об'єкту. Так, землі підвищеної родючості потрібно відводити для потреб сільського господарства, а для інших цілей -малопродуктивні. Продуктивність також враховують при встановленні плати за користування природним об'єктом, при оподаткуванні, у разі відшкодування збитку або настання страхового випадку.
Загальні закономірності існування правової системи вимагають для виникнення самостійної галузі права мінімальної сукупності таких умов:

  • державний інтерес у створенні такої галузі;

  • специфіка регульованих суспільних відносин, що становлять предмет самостійного регулювання;

  • потреба в особливому методі правового регулювання;

  • наявність або потреба в особливих джерелах права.

^ Екологічне право як галузь права є системою правових норм, регулюючих екологічні суспільні відносини своїм специфічним методом в цілях досягнення гармонійних відносин між суспільством і природою, при яких якнайповніше задоволення суспільних потреб в природній сировині супроводжується поліпшенням природних умов. Екологічне право реалізується через земельне, водне, лісове, гірське та і інші галузі, що становлять єдину правову сім'ю, а значить, і повинні бути підгалузями екологічного права.

Предмет правового регулювання екологічного права - це екологіч­ні відносини, тобто відносини, які складаються у сфері взаємодії людини (суспільства) і природи з приводу використання, охоро­ни природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Схема 1. Предмет екологічного права




Схема 2. Поняття екологічного права




У юридичних науках предметом вважаються суспільні відносини, що складаються з приводу якого-небудь об'єкту і знаходяться у сфері дії правових норм.

Особливості екологічних відносин як предмета екологічного права:

  1. історичний характер – оскільки породжені особливостями конкретного історичного періоду;

  2. виробничий характер, оскільки тільки в рамках виробничих відносин існує відношення людей до природи. А тому екологічні відносини присутні у всіх чотирьох фазах економічного процесу відтворення: виробництві, розподілі виробленої продукції, її обігу і споживанні;

  3. спеціальних суб’єктний склад – на відміну від звичайного функціонуючого складу (громадяни, організації, держава) у всіх екологічних відносинах завжди присутня держава, що діє від імені народу і в його інтересах.

  4. спеціальні цілі екологічних відносин а) збереження природних об’єктів в ході їх використання; б) поліпшення природних об’єктів в ході їх використання, активізації корисних природних функцій і нейтралізації шкідливих; у) відновлення порушених природних об’єктів, вживання таких заходів, які б забезпечували заповнення природними об’єктами їх корисних властивостей, втрачених в ході експлуатації або іншої дії на них.; г) одночасно із збереженням, поліпшення і відновленням природних об’єктів їх ефективне використання (безпосередньо експлуатованих природних об’єктів і ефективне використання самої продукції, корисних властивостей природних об’єктів);

  5. сталість законів природи, що обумовлює відносну стабільність екологічних відносин, порівняно з майновими;

  6. імперативність державно-правового регулювання.
  1   2   3

Схожі:

Кафедра трудового та аграрного права iconКафедра трудового та аграрного права робоч а програм а
«бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» 030401 / Укладачі: к ю н. М. М. Чабаненко, С. В. Черноп’ятов. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський...
Кафедра трудового та аграрного права iconРобоча навчальна програма з дисципліни трудове право дніпропетровськ...
Л. О.; викладач кафедри трудового та аграрного права, к ю н. Бублейник В. А. ст викладач кафедри трудового та аграрного права Татарінов...
Кафедра трудового та аграрного права iconУважаемые студенты 2 курса!
Кафедра трудового права с 10 мая по 10 июня 2013 г проводит ежегодный Конкурс знатоков трудового права
Кафедра трудового та аграрного права iconТема: Предмет І система аграрного права. Джерела аграрного права
Характеристика, види та юридична сила внутрішньогосподарських локальних нормативних актів як джерел аграрного права
Кафедра трудового та аграрного права iconМіністерство освіти І науки україни хмельницький університет управління...
Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр з напряму підготовки 0601...
Кафедра трудового та аграрного права iconНні права та безпеки
Лекцію підготував завідувач кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю...
Кафедра трудового та аграрного права iconМаріупольський державний університет Економіко-правовий факультет...
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри конституційного адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного...
Кафедра трудового та аграрного права iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Маріупольський...
Розділ організаційно-методологічні засади проходження окремих видів практики
Кафедра трудового та аграрного права iconДля студентів юридичного факультету
Укладач: доцент кафедри трудового, земельного, екологічного, аграрного та господарського права Рєзнікова В. В
Кафедра трудового та аграрного права iconКафедра трудового права курсова робота

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка