Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.)




Скачати 319.05 Kb.
НазваЛекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.)
Сторінка1/2
Дата конвертації01.07.2013
Розмір319.05 Kb.
ТипЛекція
mir.zavantag.com > География > Лекція
  1   2
Міністерство освіти та науки України

Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

 

Чеболда І.Ю.

 

 

ПРИРОДОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ”

 

Тернопіль 2003

 
Лекція 6. Лекція 7. Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.).

 

План.

  1. 1.    Загальна характеристика забруднень водного басейну. Сучасні технології питного водопостачання.

  2. 2.    Природозберігаючі методи очистки стічних вод.

  3. 3.    Використання екотехнологій у водному господарстві.

  4. 1.      На самостійне опрацювання студентами (Дуганов, ст. 137).

 

 

 

^ СТІЧНІ ВОДИ




 




 




 




 




Взвішані суміші




Колоїдні розчини




Молекулярні розчини




Істинні розчини





 

 

 

 

За впливом на водойму





 

 

 

Концентровані стоки




Виробничі





 

 

Господарсько-побутові





 

Умовно чисті





 

Атмосферні





 

 

 

Гетерогенні




Гомогенні





 

 

 

 

 

 

 

^ Рис. Схема класифікації стічних вод.

 


 

 

Виробничий комплекс




Умовно чисті стоки




Забрудненні стоки скинуті без очистки




Забрудненні стоки, скинуті на очисні споруди




Очистка





 

 

 

Нормативно-очищені стоки





 

 

 

 

 

Ненормативно-очищені стоки





 

 

 

 

 

^ Рис. Технологічна схема забруднення, очистки та скиду вод.

На жаль наші стандарти якості питної води на сьогодні не відповідають загальноприйнятим світом нормам. Наприклад, вміст хлорганіки в питній воді взагалі не входить до основних показників стандарту на питну воду.

Воду на українських станціях водогону як правило знезаражують та знебарвлюють хлором, а в наслідок значного забруднення наших вод органічними сполуками, така обробка води супроводжується утворенням токсичної хлорганіки із значним канцерогенним та мутагенним ефектом. Так за даними Грінпіс концентрація хлороформу у питній воді Придніпров’я перевищує допустимий в України рівень в 2-5 разів, а вміст інших хлорганічних сполук ще більший (це в той час коли їх взагалі не повинно бути).

Вихід з цього положення є. Для цього необхідно замінити стадію первинного хлорування води стадією озонування. Це вдвічі зменшує загальну концентрацію хлорганіки у питній воді і приводить у відповідність діючим санітарним нормам концентрації хлороформу. Крім цього у всіх розвинутих країнах використовується замість хлору обробку води не лише озоном, але й ультрафіолетовим опромінюванням, активованим вугіллям, сорбентами та іншими екологічно чистими методами.

 

2. Методи очистки стічних вод від промислових, сільськогосподарських та комунальних об’єктів базуються насамперед на властивостях цих вод та домішок, які їх забруднюють. Існує декілька класифікацій стічних вод:

  •  по ступеню їх забруднення (від умовних чистих до надзвичайно концентрованих стоків);

  •  по впливу на водойму та його екосистему (змінюючі фізико-хімічні та органолептичні властивості води; утримуючі взважені нерозчинні домішки, тобто ті, що скаламутніють воду; отруйні – знищують водну біоту; створюючи дефіцит кисню розчиненого у воді водойми);

  •  за походженням (виробничі, сільськогосподарські, господарсько-побутові, дощові, або атмосферні);

Але з точки вибору методу очистки стічні води класифікують по фізико-хімічним та деяким іншим властивостям домішок:

Гетерогенні – це двохфазні суміші: 1) взважені суміші (каламутні) розміром домішок більше 1 мкм (суспензії, емульсії, планктон); 2) колоїдні розчини – домішки високомолекулярного органічного походження розміром до 1 мкм.

Гомогенні – однофазні суміші: 1) молекулярні (розчинені гази і молекули); 2) істинні – молекули дисоційовані на іони.

В дійсності стічні води можуть одночасно відноситись до декількох цих груп.

Виходячи з вище наведеної класифікації методи очистки стічних вод поділяються на: механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні. Але кожна з цих груп методів включає в себе різні технології із використанням широкого спектру різних реагентів і технологічних установок.

Для очистки стічних вод 1 групи в основному використовується механічні методи – відстоювання, центрифугування, фільтрація, мікропроціжування (попередньо такі води можуть бути піддані фізико-хімічній очистці – коагуляції або флотації). На останніх стадіях такі води проходять бактерицидну обробку (хлорування, озонування або опромінення ультрафіолетовим промінням).

Стічні води 2 групи – очищаються фізико-хімічними методами коагуляції, озонування, хлорування, опромінення ультразвуком і ультрафіолетовими промінням.

Стічні води 3 групи – хлорування та озонування, аерування, еваперція (випаровування), очистка активованим вугіллям, піддаються впливу перманганату кальцію. Крім того використовується біологічна очистка (аеробними та анаеробними мікроорганізмами).

Стічні води 4 групи – хімічними методами (лугування та підкислення, пом’якшення та опріснення), а також окремі фізико-хімічні методи (дистиляція, екстракція, виморожування).

Вода, що надходить у міську систему водовідведення, звичайно являє собою суміш господарсько-побутових і виробничих стічних вод. По системі водовідведення ці води подаються на загальноміські очисні споруди. Якщо дозволяє продуктивність цих споруд, сюди ж надходять частково чи цілком дощові і поталі води. Повний комплекс загальноміських очисних споруд включає блоки: механічного і біологічного очищення, доочищення, знезаражування, обробки осаду.

Механічне очищення забезпечує видалення зі стічних вод великих включень, зважених домішок, що плавають. До складу блоку механічного очищення входять решітки, іноді з дробарками, пісколовки, преаератори і первинні відстійники.

Решітки призначені для уловлювання великих включень, що при необхідності подрібнюються в дробарках. В решітках досягається практично повне видалення зі стічних вод великих включень, що очищаються. Видалені великі включення вивозяться на полігон побутових відходів.

У пісколовках, що представляють собою ємності визначених розмірів, завдяки різкому зменшенню швидкості плину рідини, що очищається, відбувається осадження зважених речовин. У пісколовках видаляється зі стічної води приблизно 40—60% дрібних механічних домішок. З пісколовок осад подається на піскові площадки. Після висихання він може бути використаний для планувальних робіт.

У преаераторах відбувається первинне насичення стічних вод киснем шляхом подачі стиснутого повітря, що істотно поліпшує процес біологічного очищення. У стічних водах, що надходять із систем водовідведення, розчинений кисень практично відсутній. Змішування вод, що очищаються, з пухирцями повітря сприяє видаленню нафтопродуктів і інших домішок, що плавають, що відбувається в первинних відстійниках, називають їх також нафтовловлювачі. Ступінь видалення домішок, що плавають, складає 60-80%. Нафтопродукти, що спливли, спеціальними шкребками збираються в бочки і направляються на регенерацію чи на спалювання.

З первинних відстійників стічні води, що очищаються, надходять у блок біологічного очищення, де відбувається деструкція органічних сполук, що піддаються біохімічному окислюванню. Зі споруджень біологічного очищення найбільше поширення одержали аеротенки. Вони являють собою залізобетонні, рідше цегельні чи металеві подовжені ємності, де відбувається контакт стічних вод, що очищаються, з активним мулом при одночасному насиченні їх киснем повітря. Активний мул являє собою спеціально культивуєме співтовариство мікроорганізмів, їжею для яких служать органічні речовини, що містяться в стічних водах. Нормальний вміст активного мулу в стічних водах, що очищаються, складає 2 г/л (по сухій речовині). Для інтенсифікації процесу деструкції органічних сполук в аеротенки постійно нагнітається стиснене повітря в співвідношенні 10:1 — до обсягу рідини, що очищається. Аеротенки в блоці біологічного очищення розташовуються таким чином, щоб стічна вода, що очищається, проходячи через них послідовно одна за іншою, знаходилася в контакті з активним мулом протягом 18—20 годин. Температура води в аеротенках повинна бути не нижче +5° С и не вище 40° С. Ступінь деструкції в аеротенках органічних речовин, що піддаються біохімічному окислюванню, складає близько 90%.

Очищені в аеротенках стічні води надходять у вторинні відстійники, де відбувається осідання активного мулу, що потрапив сюди з аеротенок разом з водою. Мікроорганізми активного мулу при осіданні адсорбують своєю лускатою поверхнею дрібні суспензії, що залишилися в стічних водах, що очищаються, після проходження пісколовок і первинних відстійників, а також іони важких металів. Ступінь витягу металів за рахунок адсорбції мікроорганізмами коливається від 10 до 60%.

Після вторинних відстійників міські стічні води вважаються такими, які пройшли біологічне очищення і можуть бути скинуті в поверхневі водні об'єкти. Перед скиданням в обов'язковому порядку відбувається їхнє знезаражування шляхом обробки хлорною водою. Готування хлорної води проводиться в хлораторній розчиненням активного хлору у воді. Після хлорування скидова вода повинна пройти дегазацію, тому що попадання активного хлору у водний об'єкт може привести до загибелі риби. Дегазація скидових вод відбувається в каналах і швидкотоках по шляху проходження від місця хлорування до місця випуску у водний об'єкт. У деяких країнах замість хлорування застосовують озонування. І той, і інший способи знезаражування води мають свої переваги і недоліки. У нашій країні для знезаражування стічних вод застосовують в основному хлорування.

СХЕМА.

 

1. Діюча.

 

Фільтрація




Озонування





 

Первинне хлорування




Відстоюван

ня




Постхлору

вання




Споживан

ня





 

 

 

2. Альтернативна.

 

Альтернативне озонування




Флотація




Фільтрація




Озонування




Постхлорування

(екологічночисте)




Споживання





 

 
Якщо якість очищення стічних вод не задовольняє умов їхнього скидання у водні об'єкти, після очищення передбачається використовувати стічні води для технічного водопостачання для поповнення міських рік організується їхнє доочищення. При поповненні стоку міських рік очищеними стічними водами доочищення повинне забезпечити додання їм властивостей і складу, властивим природним річковим водам. Для доочищення стічних вод використовують фільтри з зернистим завантаженням, установки пінної і напірної флотації, коагуляцію і флокуляцію, сорбцію, озонування, установки для витягу з води з'єднань фосфору й азоту. Для додання очищеним стічним водам якостей природної води їхнє доочищення проводиться в каскаді біологічних ставків чи на біоінженерних спорудженнях типу біоплато.

У процесі біологічного очищення стічних вод утворюється велика кількість осаду, що представляє собою відмерлий чи надлишковий активний мул, що видаляється з аеротенків і вторинних відстійників. Мул має вологість 97—98% і дуже погано віддає воду. З метою зневоднювання його спочатку обробляють у метантенках чи аеробних стабілізаторах, потім піддають механічному зневоднюванню в гідроциклонах, центрифугах, чи фільтрах фільтр-пресах, після чого направляють на мулові площадки для остаточного висушування.

У метантенках, що представляють собою герметичні циліндричні резервуари, протягом декількох годин при температурі 33—53° С відбувається бродіння мулу. При обробці в метантенці мул втрачає свою водоутримуючу здатність, його вологість знижується до 92—94%. У процесі бродіння виділяється газ, головним чином метан, з теплотворною здатністю до 5000 ккал/м3. З 1 кг осаду (по сухій речовині) утвориться близько 1 м3 газу щільністю 1 кг/м3. Одержуваний газ використовується звичайно в казанових споруджень біологічного очищення.

В аеробних стабілізаторах, що представляють собою звичайні аеротенки, активний мул піддається посиленій аерації протягом декількох діб. Витрата повітря при цьому складає до 2 м3/година на 1 м3 місткості стабілізатора. Вологість мулу знижується на 2—3%, він значною мірою утрачає свою водоутримуючу здатність.

При механічному зневоднюванні вологість осаду може бути знижена до 65—70%, а обсяг його, у порівнянні із сирим осадом (вологістю 98%), зменшується у 15—20 разів.

Остаточне висушування осаду відбувається на мулових площадках. Площадки являють собою вирівняні ділянки (карти) площею 0,25— 2 га, обваловані невисокими (0,7—1 м) дамбами. Тут у природних умовах протягом декількох місяців (до року) відбувається висушування і компостування (перегнивання) мулового осаду. Компостируваний муловий осад є гарним органічним добривом. Обмеження в його застосуванні можуть бути зв'язані з наднормативним вмістом з'єднань важких металів.

Очищення порівняно невеликих витрат стічних вод може бути забезпечена на більш простих по конструкції спорудженнях, принцип дії яких також ґрунтується на процесах біохімічного розкладання органічних речовин співтовариством мікроорганізмів.

Найбільш простими очисними спорудами, використовуваними людиною вже більш п'яти сторіч, є поля фільтрації. Вони являють собою сплановані площадки (карти) з ухилом до 0,02, обваловані дамбами, площею від декількох квадратних метрів до 1,5—2 га. Поля фільтрації влаштовуються звичайно на проникних ґрунтах — пісках, супісках, легких суглинках. Поряд з біологічним очищенням стічних вод, у якій беруть участь співтовариства мікроорганізмів як водних, що формуються на поверхні карт, так і ґрунтових, що розвиваються в товщі проникних ґрунтів, у процесі фільтрації води через породи відбувається її додаткова механічна і частково фізико-хімічне очищення. Перевагами полів фільтрації є простота пристрою й експлуатації. До їхніх недоліків варто віднести необхідність заняття великих площ, можливість забруднень підземних вод і атмосферного повітря газоподібними продуктами розкладання господарсько-побутових стічних вод, що відчувається на відстані до 200 м від полів фільтрації.

Різновидом полів фільтрації є поля підземної фільтрації, у яких на глибині 0,5—1,8 м укладаються дренажні труби. По них очищена вода видаляється з полів фільтрації і використовується для зрошення сільськогосподарських угідь.

Прогресивним розвитком методів природного біологічного очищення є біоінженерні споруди типу біоплато. Для очищення і доочистки стічних вод населених пунктів можуть бути використані конструкції типу інфільтраційних і поверхневих біоплато.


  1   2

Схожі:

Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconЛекція №1. Київська Русь (2 год.)
Лекція №3. Україна в другій половині XIV — середині XVII ст. Утворення козацтва (2 год.)
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconТехнічні засоби І технології очищення викидів
Очищення пилегазових викидів є основним заходом щодо захисту І відновленню повітряного басейну
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconЛекція 7 8
Лекція 7 Українська революція І пошук її зовнішньополітичних орієнтацій. Початки дипломатичної діяльності унр. (4 год.)
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconПлан. Зростання техногенного впливу на природу. Історія розвитку...
Лекція Теоретичні засади екологічної технології (інженерної екології) (2 год.)
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconЛекція pr-інструментарій І маніпулятивні технології
Пр-технології, зокрема блогосферу І партизанський пр; дослідити маніпулятивні технології та засоби протидії їм, розглянути специфіку...
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconЛекція pr-інструментарій І маніпулятивні технології
Пр-технології, зокрема блогосферу І партизанський пр; дослідити маніпулятивні технології та засоби протидії їм, розглянути специфіку...
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconЛекція №5
...
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconЛекція №1
Лекція № Поняття культури. Античність – джерело європейської культури (2 год.)
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) iconЛекція Інформатизація діяльності інформаційних установ
Лекція Інформатизація діяльності інформаційних установ. Електронний документний фонд як модель управління інформаційними ресурсами....
Лекція Лекція Природозберігаючі технології по захисту водного басейну (3 год.) icon1. Вступ. Критерії якості та вимоги до одягу 10 год Лекція 1 2 год....
Лекція 1 – 2 год. Загальна структура підприємства по виготовленню одягу. Головні задачі конструювання промислових виробів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка