Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету




Скачати 95.44 Kb.
НазваЗахворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету
Дата конвертації28.10.2013
Розмір95.44 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Физика > Документы


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Учбовий елемент 8

Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування”

для студентів V курсу медичного факультету

Модуль 2. Торакальна, сердцево-судинна хірургія.

Змістовий модуль 4 Грудна, серцево-судинна хірургія

Учбовий елемент 8 Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування.

Визначення: Гострий медіастиніт - гостре гнійне, обмежене або розлите (абсцес, флегмона) запалення клітковини середостіння.

Учбовий елемент: Захворювання середостіння.

Механізм розвитку медіастиніту:

Багата на жирову тканину і судини пухка клітковина середостіння є прекрасним підґрунтям для блискавичного поширення інфекції.

Медіастиніти найчастіше являють собою ускладнення яких-небудь гнійних або гнильних процесів в організмі - це або безпосередній перехід запалення на медіастинальну клітковину, або розповсюдження збудників інфекції з певних чи невстановлених осередків інфекції.

^ Клінічні ознаки медіастиніту (залежать від поширеності процесу, тривалості захворювання і особливостей основного захворювання):

Скарги:

- підвищення температури тіла гектичного характеру з ознобом, надмірним потовиділенням;

- біль за грудниною;

- іррадіація болю в міжлопаткову, а також епігастральну ділянки;

- посилення болю при ковтанні;

- дисфагія;

- осиплість голосу;

- серцебиття.

^ Анамнез захворювання:

- ангіна;

- одонтогенні запальні захворювання;

- маніпуляції на стравоході (езофагоскопія, бужування);

- сторонні предмети стравоходу;

- травми шиї та грудної клітки;

- оперативні втручання на органах грудної клітки.

^ Об’єктивні ознаки захворювання (малоінформативні, можуть бути симптоми стискання органів середостіння):

огляд:

- вимушене положення в ліжку сидячи з нахиленою вперед головою;

- загальна слабкість;

- підшкірна емфізема шиї (при перфорації стравоходу, ушкодженні трахеї);

- акроціаноз;

- задишка (більше 24 дихальних рухів за хвилину);

пальпація:

- посилення болю при постукуванні по груднині і відкиданні голови назад;

- посилення болю при натягу судинно-нервового пучка на шиї (ковзний рух пальцями правої руки вгору уздовж судинно-нервового пучка), при пасивних зміщеннях трахеї;

- посилення болю при натисканні на остисті відростки грудних хребців;

- паравертебральний симптом - поява ригідності довгих м’язів спини;

- частішання пульсу до 100-110 ударів на хвилину;

- пульс стає м’яким, незабаром з’являється аритмія;

перкусія: розширення меж середостіння;

аускультація: малоінформативна, артеріальний тиск, як правило, низький;

симптоми, що залежать від стискання органів, судин, нервів середостіння:

- симптоми стискання верхньої порожнистої вени: венозний стаз в ділянці голови, шиї, верхніх кінцівок, розвивається ціаноз шкіри і слизових оболонок, контуруються яремні вени, на груднині з’являється підшкірна венозна сітка;

- при стисканні непарної і напівнепарної вен виникає розширення міжреберних вен, з’являється випіт у плевральній порожнині і порожнині перикарда;

- при подразненні стовбурів блукаючого нерва, крім змін характеру, ритму і частоти серцевих скорочень, може виникати спазматичний, дзвінкий, "гавкаючий" кашель, частіше нападоподібний, як при коклюші, осиплість голосу, а іноді - афонія;

- при стисканні симпатичного стовбура інфільтратом можна спостерігати симптом Горнера, анізокорію і т.п.;

- подразнення діафрагмальних нервів проявляється невпинною гикавкою, при значному стисканні - поява паралічу діафрагми на відповідному боці.

^ Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують рентгенологічне дослідження шиї, грудної клітки у двох проекціях.

^ Діагностична програма у хворих з підозрою на медіастиніт:

Лабораторні обстеження:

- клінічний аналіз крові - лейкоцитоз, анемія, прискорення ШОЕ, лімфоцитопенія;

- клінічний аналіз сечі - у початкових стадіях захворювання зміни відсутні, в подальшому -залежать від стадії захворювання.

^ Додаткові методи обстеження:

Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях (пряма і бічна):

- розширення тіні середостіння з нечіткими контурами аорти;

- зміщення стравоходу і трахеї;

- при гострих гнійних лімфаденітах середостіння рентгенологічно визначаються тільки збільшені до великих розмірів лімфатичні вузли, розширена тінь верхніх відділів середо­стіння має окремі випинання;

- при виникненні абсцесів, у верхніх або нижніх відділах середостіння з’являються опуклі тіні круглястої форми;

- при вогнепальних пораненнях, особливо сліпих, орієнтуючись на локалізацію стороннього тіла, вдається точно встановити і розташування гнійника;

- при розвитку флегмони середостіння рентгенологічне дослідження найменш ефективне, тому що зазвичай відсутнє скупчення гнійного ексудату і медіастинальна клітковина рівномірно інфільтрується гноєм; у цих випадках тінь середостіння розширена незначно.

Контрастна езофагографія з водорозчинним контрастом, при перфорації стравоходу, дає можливість виявити вихід контрасту за межі стравоходу (запливи в середостіння).

^ Ускладнення медіастиніту:

- ексудативний плеврит;

- перикардит;

- емпієма плеври;

- пневмоторакс;

- сепсис;

- хронічний медіастиніт.

^ Диференційна діагностика медіастинітів:

- гостра пневмонія;

- ексудативний плеврит;

- ексудативний перикардит;

- емпієма плеври;

- тератома або кіста середостіння, яка нагноїлася.

^ Лікувальна тактика у хворих з медіастинітом:

Хірургічне лікування:

- усунення причини захворювання;

- розкриття запального осередку (медіастинотомія) і його адекватне дренування;

- дренування середостіння 2-просвітним дренажем з постійною активною аспірацією і лаважом.

^ Медикаментозне лікування:

- антибактеріальна терапія;

- масивна протизапальна терапія;

- дезінтоксикаційна терапія;

- інфузійна терапія;

- парентеральне і зондове харчування.

- місцева санаційна терапія.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

  1. Формування попереднього діагнозу

  2. Діагностична програма та аналіз одержаних даних

  3. Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

  4. Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

  5. ^ ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Післяопераційне лікування

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом – захворювання середостіння.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

  1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

  2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

    • обґрунтування попереднього діагнозу

    • визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

    • проведення диференційної діагностики

    • формування клінічного діагнозу

    • визначення програми лікування

  3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

Визначення патогномонічних симптомів пневмомедіастінуму, медіастиніту.

Аналіз рентгенологічних прояв при доброякісних пухлинах, медіастиніті.

Інформаційна частина методичної розробки
Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

  1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика середостіння

  2. Фізіологія – функціональні особливості розповсюдження гнійно-запальних процесів у середостінні

  3. Патологічна фізіологія – зміни при гінійно-запальному процесі у середостінні

  4. Патологічна анатомія – особливості розповсюдження гнію у клітковині середостіння

  5. Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного фактору у виникненні ускладнень гнійно-запальних процесів шиї та підшелепної ділянки, первинних гострих медіастинітах

  6. Рентгенологія – вміння аналізувати рентгенівські знімки органів грудної клітки (гозширенння середостіння, наявність медіастінальної емфіземи)

  7. ^ Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень гострого медіастиніту (опитування хворого та фізикальне обстеження)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювання

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для травми грудної клітки.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми гнійно-запальних захворювань середостіння.

2.Визначення запальних процесів середостіння.

3.Причини та механізм розвитку порушень, які виникають при гострих медіастинітах.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) з гострим медіастинітом.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при медіастиніті.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ускладнень, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Аналіз оглідових рентгенограм грудної клітини, межистіння.

2. Виконання позадигрудинної блокади.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

  1. Дайте визначення медіастеніту?

  2. Які виділяють зони середостіння?

  3. Що знаходиться в середостінні відповідно до його ділянок?

  4. Який механізм розвитку медіастиніту?

  5. Від чого залежать клінічні прояви медіастиніту?

  6. Які скарги хворих спостерігаються при медіастиніті?

  7. Які анамнестичні відомості мають значення при медіастиніті?

  8. Які клінічні ознаки медіастиніту можна виявити при огляді хворого?

  9. Які клінічні ознаки медіастиніту можна виявити при пальпації і перкусії?

  10. Які клінічні симптоми виникають при стисканні органів, судин і нервів середостіння, при медіастиніті?

  11. Які додаткові методи дослідження використовують для діагностики медіастиніту?

  12. Які ускладнення можуть виникати при медіастиніті?

  13. З якими захворюваннями необхідно диференціювати медіастиніт?

  14. Який обсяг хірургічного лікування медіастиніту?

  15. Який обсяг медикаментозної терапії при медіастиніті?

  16. Які фактори впливають на рішення питань експертизи працездатності і реабілітації хворих медіастинітом?



Література


Базова:

1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

  1. Матеріал лекції.


Допоміжна:

  1. Гостищев В.К. Инфекции в торакальой хирургии (Руководство для врачей). М.-Медицина, 2004.- 280 с.


Методичну розробку склав

доцент кафедри хірургії № 2

Корпусенко І.В.


Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.



Схожі:

Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconАхалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація....
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету icon«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна...
Учбовий елемент Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconВроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази...
Вроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань. Сучасні...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconТравми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення....
Учбовий елемент 5 Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconГнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична...
Ня: Запальний синдром у торакальній хірургії це запалення органів, розташованих у грудній порожнині. Виникає внаслідок різних патологічних...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconРевматичні захворювання: системний червоний вовчак, дерматоміозит,...
Мета: удосконалити знання лікарів-педіатрів про сучасні погляди на механізми розвитку, клініко-параклінічні критерії діагностики...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету icon"Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму...
Навчальний елемент 12. Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму серця. Показання до хірургічного лікування....
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconПрактичного заняття Учбовий елемент 11
Учбовий елемент 11. Ішемічна хвороба серця. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconДіафрагмальна грижа. Релаксація діафрагми ” для студентів V курсу медичного факультету
Визначення: Вихід через стравохідний отвір діафрагми в середостіння органів черевної порожнини
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету icon«Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром,...
Учбовий елемент Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром, синдром черевної порожнини, колапс. Шок...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка