Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету




Скачати 188.07 Kb.
НазваАхалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету
Дата конвертації28.10.2013
Розмір188.07 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Физика > Документы


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Учбовий елемент 7

Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування”

для студентів V курсу медичного факультету

Модуль 2. Торакальна, сердцево-судинна хірургія.

Змістовий модуль 4 Грудна, серцево-судинна хірургія

Учбовий елемент 7 Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування.

Визначення: Ахалазія кардії - порушення проходження по стравоходу в шлунок харчових мас внаслідок ураження нервово-м’язових елементів стравоходу в кардіальному відділі і відсутності рефлекторного розкриття кардії під час ковтання.

^ Причини розвитку ахалазії кардії:

Рефлекторна дисфункція стравоходу.

Стрес, тривале емоційне напруження.

Інфекційно-токсичне ураження нервових сплетінь стравоходу і нижнього сфінктера стравоходу.

Конституційна неврогенна дискординація моторики стравоходу.

Дегенерація ауербахівського сплетення.

^ Механізми розвитку ахалазії кардії:

Відсутність або недостатнє розслаблення нижнього сфінктера стравоходу після акту ковтання.

Зміна тонусу і перистальтики вищерозташованих відділів стравоходу.

Розкриття нижнього сфінктера стравоходу під впливом гідростатичного тиску стовпа рідини над ним.

^ Патологічна анатомія ахалазії кардії:

Дистрофія гангліонарних нейронів у нервових сплетеннях стравоходу, переважно в дистальному відділі.

Звуження дистальної частини стравоходу.

Розширення вищерозташованих відділів стравоходу.

Подовження і деформація стравоходу.

Зміна товщини стінок стравоходу.

Запалення стінок стравоходу і навколишніх тканин.

^ Клінічні прояви ахалазії кардії:

Скарги:

порушення ковтання їжі (дисфагія):

- виникає раптово або розвивається поступово;

- посилюється після нервового напруження, поспішного вживання їжі, при поганому пережовуванні їжі;

- залежить від температури їжі (холодна проходить краще, ніж тепла);

- зменшується під впливом різних прийомів, знайдених самим хворим (поза, повторне ковтання, заковтування повітря, запивання їжі великою кількістю води);

регургітація харчових мас:

- частота і об’єм регургітації залежить від ступеня розширення стравоходу;

біль за грудниною:

- виникає при наповненні стравоходу їжею внаслідок спазму м’язової стінки стравоходу і зменшується при блюванні або проходженні їжі в шлунок.

^ Ускладнення ахалазії кардії:

Запалення слизової оболонки стравоходу (езофагіт):

- виразність визначається за ендоскопічними даними ерозування слизової оболонки стра­воходу.

Бронхолегеневі ускладнення (внаслідок аспірації у бронхи та легені вмісту стравоходу та шлунка):

- рецидивуючий бронхіт або пневмонія;

- абсцес легені;

- пневмосклероз.

^ Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів.

Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують рентгенологічне дослідження стравоходу з барієвою сумішшю, езофагогастроскопію.

^ Діагностична програма при ахалазії кардії:

Рентгенологічне дослідження:

рентгеноскопія стравоходу з барієвою сумішшю (звужений в кардіальному відділі у вигляді "дзьоба" стравохід, з різним за виразністю його розширенням у супрастенотичному відділі);

рентгенографія контрастованого барієм стравоходу (фіксація на рентгенограмі звуженого стравоходу).

^ Ендоскопічне дослідження:

- фіброезофагогастроскопія (гіпертрофія та ерозування слизової оболонки стравоходу вище місця звуження, ендоскоп проходить через звужену ділянку, що підтверджує функціональний характер ураження).

^ Діагностичні фармакологічні проби (для диференціації функціонального та органічного ураження стравоходу):

нітропрепарати (нітрогліцерин, амілнітрит) знижують тонус м’язової оболонки і нижнього сфінктера стравоходу;

ацетилхолінергічні препарати (ацетилхолін, карбахолін) підвищують тонус м’язової оболонки.

При ахалазії кардії обидві проби позитивні, а при органічній патології стравоходу - негативні.

^ Диференційна діагностика ахалазії кардії:

Диференціація із захворюваннями стравоходу:

- пухлина стравоходу;

- рубцева стриктура стравоходу;

- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

^ Диференціація із захворюваннями шлунка:

- пухлина кардіального відділу шлунка.

Лікувальна тактика при ахалазії кардії:

Медикаментозна терапія:

- нітрати;

- ацетилхолінергічні препарати;

- блокатори кальцієвих насосів.

^ Малоінвазивні втручання:

пневмокардіодилатація балонним пневмокардіо­дилататором (насильне розтягнення звуженої ділянки стравоходу):

- показання: ахалазія кардії 1-2 ст.;

- протипоказання: езофагіт, варикозне розши­рення вен стравоходу.

^ Хірургічне лікування:

Показання до операції:

- ахалазія кардії 3-4 ст.;

- неможливість проведення кардіодилатації;

- відсутність ефекту від кардіодилатації.

Методи операції:

- позаслизова кардіоміотомія (на зонді по­здовжньо розсікається м’язова оболонка у звуженій ділянці стравоходу протягом 8-10 см).
Визначення: хімічний опік - це ушкодження стінки стравоходу (слизової, підслизової, м’язової оболонок) в результаті впливу агресивної рідини (кислота, луг) при попаданні її у стравохід.

^ Види хімічних ушкоджень стравоходу:

Корозійний вплив на стравохід лугом.

Корозійний вплив на стравохід кислотою.

Морфологічні зміни при опіках стравоходу:

Кислоти викликають коагуляційний некроз тканин з утворенням щільного струпа, що перешкоджає проникненню речовини вглиб і зменшує попадання його в кров.

При опіках органічними кислотами (оцтова есенція) утворення такого струпа менш виражене і отруйні речовини легше потрапляють у циркулюючу кров з різким її закисленням, гемолізом і наступним розвитком гемоглобінуричного нефрозу і токсичного гепатиту.

Луги викликають колікваційний некроз, що сприяє переносу і поширенню лугу на здорові ділянки (опік лугом характеризується більш глибоким і розповсюдженим ураженням стінки стравоходу).

Прийнята всередину речовина, крім місцевої, справляє і загальнотоксичну дію з розвитком поліорганної недостатності (насамперед, печінково-ниркової).

Найбільш виражені явища опіку виникають у місцях фізіологічних звужень стравоходу.

^ Стадії патоморфологічних змін при хімічному опіку стравоходу:

Гіперемія і набряк слизової оболонки стравоходу.

Некроз і виразка слизової оболонки стравоходу (до кінця 7 доби).

Утворення грануляційної тканини (4-8 тижнів).

Рубцювання (від 2 до 6 місяців).

^ Клінічні ознаки опіку стравоходу (залежать від виду, кількості прийнятої агресивної рідини, стадії захворювання):

Скарги:

гострий період - корозійний езофагіт (до 10 доби):

- біль в ділянці ротоглотки, за грудниною, в епігастральній ділянці;

- гіперсалівація;

- дисфагія;

період уявного благополуччя (2-3 тижні):

- починаючи з кінця 1 тижня, розпочинається відторгнення некротичних тканин, стихання явищ набряку і запалення слизової стравоходу - тому скарги практично відсутні;

період кінця захворювання (2-6 місяців):

при формуванні рубця стравоходу з явищами стенозу:

- ларингоспазм;

- непрохідність стравоходу (дисфагія);

- кашель (при попаданні їжі в дихальні шляхи);

при формуванні рубця без стриктури: скарги відсутні.

^ Анамнез захворювання:

- гострий початок;

- приймання агресивної рідини помилково або навмисне;

- кількість агресивної рідини, яка потрапила у стравохід і шлунок, залежить від причин, що призвели до приймання речовини (навмисне - менше, ненавмисне - більше);

- супутні провокуючі фактори - алкогольне сп’яніння.

^ Об’єктивні ознаки захворювання (залежать від кількості прийнятої агресивної рідини і її характеру):

огляд:

- сліди опіку агресивною рідиною в ділянці підборіддя, губ;

- збудження або загальмованість;

- шкірні покриви бліді, вкриті липким потом;

- дихання прискорене;

- осиплість голосу;

- акроціаноз, тахікардія;

- зменшення діурезу до анурії;

- жовтяничне забарвлення шкірних покривів;

- зниження АТ;

пальпація, перкусія, аускультація - не інформативні.

Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

^ Діагностична програма у хворих з підозрою на хімічний опік стравоходу:

Лабораторні обстеження:

- клінічний аналіз крові - лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ, підвищення Ht в перші дні, потім - анемія;

- клінічний аналіз сечі - гемоглобінурія, білок, збільшення питомої ваги;

- біохімічний аналіз крові - гіпо-, диспротеїнемія, гіпернатріємія, гіпохлоремія, білірубінемія;

- кислотно-лужний стан - метаболічний ацидоз.

Додаткові методи обстеження:

рентгеноскопія стравоходу у двох проекціях з водорозчинним контрастом, за показаннями, у зв’язку з розвитком ускладнень:

- локалізація і довжина ділянки звуження;

- дозволяє підібрати діаметр бужа для профілактичного бужування;

езофагоскопія (за показанням):

- огляд слизової оболонки виявляє довжину і глибину ушкодження її ділянок;

ларингоскопія (в першу добу).

^ Диференційна діагностика хімічних опіків стравоходу (проводиться в стадії рубцювання, тому що в ранніх періодах діагноз ставиться на підставі даних анамнезу і клініки):

- злоякісне новоутворення стравоходу;

- дивертикул стравоходу;

- хронічний езофагіт.

^ Ускладнення хімічних опіків стравоходу:

- гостра печінкова, ниркова недостатність (внаслідок внутрішньосудинного гемолізу);

- гострий трахеобронхіт, пневмонія, абсцес легені;

- ерозивна кровотеча зі стравоходу, шлунка;

- езофагіт;

- перфорація стравоходу;

- медіастиніт, емпієма плеври;

- рубцевий стеноз стравоходу (аж до повної облітерації його просвіту).

^ Лікувальна тактика у хворих з хімічними опіками стравоходу:

Перша допомога:

- встановлення назогастрального зонда;

- промивання ротової порожнини і шлунка;

- протиопікова бовтушка по 1 ст. ложці кожні 20-30 хв. (розчин новокаїну 0,5% - 200 мл, напівсинтетичний пеніцилін - 1 г, преднізолон - 30 мг, анестезин - 3 г, масло вазелінове - 50 мл);

- адекватне знеболювання;

- госпіталізація у відділення детоксикації, реанімаційне відділення для проведення протишокової терапії;

- дезінтоксикаційна терапія під контролем діурезу (за показаннями - форсований діурез);

- профілактика розвитку нирково-печінкової недостатності - методи екстракорпорального очищення крові (аж до гемодіалізу);

- кортикостероїдна терапія;

- протизапальна терапія (антибіотики широкого спектра дії);

- седативна терапія (піпольфен, супрастин);

- профілактичне раннє бужування стравоходу.

^ В стадії утворення стриктур (лікувальне бужування з 5-7 доби після опіку):

Види бужування:

- "сліпе" через рот;

- порожніми рентгеноконтрастними бужами по провіднику;

- ендоскопічне бужування;

- ретроградне бужування (через гастростому);

- бужування "без кінця" по провіднику (при наявності гастростоми) - у хворих зі звитими і множинними стриктурами.

^ Показання до оперативного лікування:

- повна облітерація просвіту стравоходу;

- кількаразові невдалі спроби проведення бужа через стриктуру;

- рецидив стриктури після бужування;

- стравохідно-трахеальні, стравохідно-бронхіальні нориці;

- перфорація стравоходу при бужуванні.

^ Хірургічні методи лікування опіку стравоходу:

- при великих стриктурах - пластика стравоходу тонкою або товстою кишкою (через 2 роки з часу опіку).

Визначення: Стриктура стравоходу - порушення прохідності стравоходу внаслідок утворення різних за довжиною рубцевих змін стінки стравоходу після перенесеного впливу на нього корозійної рідини.

^ Причини розвитку стриктури стравоходу:

Хімічний опік стравоходу.

Тривала наявність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Механізм розвитку стриктури стравоходу:

Попадання кислоти або луговини на слизову оболонку стравоходу викликає некроз (коагуля­ційний при попаданні кислоти, колікваційний - луговини).

Найбільш виражені зміни відбуваються в місцях фізіологічних звужень.

Виділяють чотири стадії патоморфологічних змін:

- гіперемія і набряк слизової оболонки;

- некроз і виразки слизової оболонки;

- утворення грануляційної тканини;

- рубцювання і стенозування стравоходу.

^ Види стриктур стравоходу:

- плівчаста стриктура (довжина стриктури до 1 см);

- трубчаста стриктура (довжина стриктури більше 1 см).

Клінічні прояви стриктури стравоходу:

Скарги:

- порушення ковтання (дисфагія);

- нудота, блювання;

- зниження маси тіла.

^ Iсторія захворювання: в анамнезі - хімічний опік стравоходу або довготривала наявність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Об’єктивні дані:

- виснаження;

- гіперсалівація.

^ Формування попереднього діаг­­нозу за клінічними даними.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів.

Для підтвердження або уточ­нення діагнозу формують діагнос­тичну програму, включаючи в неї методи дослідження, що впливають на уточнення діагнозу. При виборі методів обстеження використовують їх послідовне застосування від менш до більш інвазивних.

^ Діагностична програма при стрик­­турах стравоходу:

Iнструментальна діагностика:

рентгеноконтрастне до­слід­­жен­ня стравоходу (ви­зна­­чається рівень, вираз­ність і дов­жина стриктури)

ендоскопічне дослідження стравоходу з виконанням біопсії в ділянці стриктури.

^ Диференційна діагностика стрик­тури стравоходу:

- з пухлиною стравоходу;

- з ахалазією кардії.

Лікувальна тактика при стриктурах стравоходу:

Бужування стриктури:

- наосліп через рот;

- рентгенконтрастними бужами по провіднику;

- при наявності гастростоми - "бужування без кінця" по провіднику.

^ Хірургічне лікування:

показання до операції:

- неможливість проведення бужування;

- рецидив стриктури після бужування;

- утворення стравохідно-бронхіальних і стравохідно-трахеальних нориць;

- перфорація стравоходу при бужуванні;

види операцій:

- при сегментарних стриктурах - пластика стриктури;

- при протяжних стриктурах - видалення стравоходу і його пластика тонкою або товстою кишкою.
Визначення: Дивертикул стравоходу - це мішкоподібне випинання стінки стравоходу, в якому може затримуватись їжа і слина.

^ Причини розвитку дивертикулів стравоходу:

Порушення структури стінки стравоходу;

Підвищення внутрішньопорожнинного тиску у стравоході.

Механізм розвитку дивертикулів стравоходу:

Пульсійні дивертикули:

- стани, які сприяють підвищенню тиску в порожнині стравоходу (гіпертонус сфінктерного апарата стравоходу, ахалазія кардії, стриктура стравоходу);

- випинання стінки стравоходу в слабких місцях.

Тракційні дивертикули:

- параезофагеальні запальні і склеротичні процеси;

- спайковий процес із поруч розташованими органами (правий бронх);

- внаслідок тракції формується випинання стінки стравоходу.

^ Види дивертикулів стравоходу:

За кількістю дивертикули можуть бути поодинокими і множинними.

За локалізацією дивертикули можуть бути фаринго-езофагеальними, біфуркаційними, епіфре­нальними.

За клінічним перебігом дивертикули можуть бути неускладнені і ускладнені.

^ Клінічні прояви дивертикулів стравоходу (обумовлені наявністю ускладнень):

Скарги:

дисфагія - пов’язана із затримкою їжі в порожнині дивертикула;

гіперсалівація, дертя в горлі, дискомфорт при ковтанні.

При наявності ускладнень:

дивертикуліт:

- біль за грудниною;

- відрижка;

кровотеча з дивертикула - характеризується невираженою клінічною картиною;

перфорація дивертикула:

- утворення нориць при перфорації у бронх;

- кашель при прийманні їжі;

- розвиток пневмонії, абсцесів легень.

^ Iсторія захворювання - специфічних даних немає.

Об’єктивні прояви - залежать від наявності ускладнення і його виду.

Діагностична програма при дивертикулах стравоходу:

Фіброезофагогастроскопія.

Контрастна рентгеноскопія і рентгенографія стравоходу і шлунка.

^ Лікування дивертикулів стравоходу:

Неускладнені дивертикули не оперуються:

- напіврідка їжа;

- запивання твердої їжі рідиною;

- створення умов для спорожнення дивертикула після їжі (прийняття пози, що сприяє звільненню дивертикула).

Показання до операції:

- ускладнений перебіг дивертикулів;

- обсяг операції - видалення дивертикула або інвагінація його в порожнину стравоходу.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

  1. Формування попереднього діагнозу

  2. Діагностична програма та аналіз одержаних даних

  3. Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

  4. Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

  5. ^ ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Післяопераційне лікування

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом – травми грудної клітини.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

  1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

  2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

    • обґрунтування попереднього діагнозу

    • визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

    • проведення диференційної діагностики

    • формування клінічного діагнозу

    • визначення програми лікування

  3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

Визначення патогномонічних симптомів пневмо- та гідротораксу, відкритих травмах грудної клітки, внутришньоплевральній кровотечі.

Аналіз рентгенологічних прояв при неускладнених переломах ребер, пневмо- та гідротораксі.
Інформаційна частина методичної розробки
Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

  1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика стравохіду

  2. Фізіологія – функціональні особливості стравохіду

  3. Патологічна фізіологія – зміни при ахалазії кардії

  4. Патологічна анатомія – особливості змін стінки стравоходу при ахалазі та рубцевих звуженнях

  5. Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного фактору у виникненні ускладнень захворювань стравоходу та заживлення ран в післяопераційному періоді

  6. Рентгенологія – вміння аналізувати рентгенівські знімки органів грудної клітки (езофагографія з контастом)

  7. ^ Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень захворювань стравоходу (опитування хворого та фізикальне обстеження)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювання

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для захворювань стравохлду.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми ахалазії кардії, хімічних опіків стравоходу.

2.Визначення ахалазії, рубцевих звужень стравоходу.

3.Причини та механізм розвитку порушень, які виникають при ахалазії та рубцевих звуженнях.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) з захворюваннями середостіння.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при ахалазії, рубцевих звуженнях, дивертикулах.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ускладнень, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Аналіз контрастних рентгенограм стравоходу (езофагограма).

2. Правила виконання езофагоскопії, бужування стравоходу.
Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Дайте визначення дисфагії.

2. Які найчастіші причини дисфагії?

3. Який механізм розвитку дисфагії?

4. Назвіть діагностичну програму при дисфагії.

5. Дайте визначення ахалазії кардії.

6. Які причини розвитку ахалазії кардії?

7. Які патологоанатомічні зміни спостерігаються у стінці стравоходу при ахалазії кардії?

8. Які скарги хворих характерні для ахалазії кардії?

9. Які ускладнення можуть виникати при ахалазії кардії?

10. В чому полягає діагностична програма при ахалазії кардії?

11. Які діагностичні фармакологічні проби використовують при ахалазії кардії?

12. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику при ахалазії кардії?

13. У чому полягає медикаментозна терапія ахалазії кардії?

14. Які малоінвазивні втручання використовують для лікування ахалазії кардії?

15. Які показання до хірургічного лікування ахалазії кардії?

16. У чому суть операції при ахалазії кардії?

17. Які реабілітаційні заходи при ахалазії кардії?

16. Дайте визначення хімічного опіку стравоходу.

17. Які патоморфологічні зміни спостерігаються при опіку стравоходу?

18. Які стадії патоморфологічних змін при хімічному опіку стравоходу?

19. Від чого залежать клінічні ознаки опіку стравоходу?

20. Які скарги хворих спостерігаються в гострий період хімічного опіку стравоходу?

21. Які скарги характерні для періоду кінця захворювання?

22. Які об’єктивні клінічні ознаки хімічного опіку стравоходу?

23. Які додаткові методи дослідження можна використовувати для діагностики хімічного опіку стравоходу?

24. Які ускладнення хімічного опіку стравоходу?

25. В чому полягає перша допомога при хімічному опіку стравоходу?

26. Яка лікувальна тактика в гострий період хімічного опіку стравоходу?

27. Яке лікування застосовується в стадії утворення стриктур?

28. Які показання до оперативного лікування при хімічному опіку стравоходу?

29. Які застосовуються хірургічні методи лікування опіку стравоходу?

30 Дайте визначення стриктури стравоходу.

31. Які причини розвитку стриктури стравоходу?

32. Який механізм розвитку стриктури стравоходу?

33. Які клінічні ознаки стриктури стравоходу?

34. Яка діагностична програма при стриктурі стравоходу?

35. З якими захворюваннями необхідно диференціювати стриктуру стравоходу?

36. Які ускладнення можуть виникати при стриктурі стравоходу?

37. Які існують методи бужування стриктури стравоходу?

38. Які показання до хірургічного лікування стриктури стравоходу?

39. Які види операцій застосовуються для лікування стриктури стравоходу?


Література


Базова:

1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

  1. Матеріал лекції.


Допоміжна:

  1. Черноусов А.Ф., Богопольский П.Ф., Курбанов Ф.С. Хирургия пищевода. М.- Медицина, 2000. – 248с.


Методичну розробку склав

доцент кафедри хірургії № 2

Корпусенко І.В.


Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.



Схожі:

Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconЗахворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування”
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету icon«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна...
Учбовий елемент Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного...
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconВроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази...
Вроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань. Сучасні...
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconТравми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення....
Учбовий елемент 5 Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога...
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconГнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична...
Ня: Запальний синдром у торакальній хірургії це запалення органів, розташованих у грудній порожнині. Виникає внаслідок різних патологічних...
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету icon"Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму...
Навчальний елемент 12. Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму серця. Показання до хірургічного лікування....
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconПрактичного заняття Учбовий елемент 11
Учбовий елемент 11. Ішемічна хвороба серця. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconРевматичні захворювання: системний червоний вовчак, дерматоміозит,...
Мета: удосконалити знання лікарів-педіатрів про сучасні погляди на механізми розвитку, клініко-параклінічні критерії діагностики...
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету iconОпишіть клініку верхньощелепового асептичного артриту у коня. Лікування
Охарактеризуйте дивертикул стравоходу у коня. Клінічні ознаки, патогенез, лікування
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи хірургічного лікування ” для студентів V курсу медичного факультету icon«Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром,...
Учбовий елемент Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром, синдром черевної порожнини, колапс. Шок...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка