Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету




Скачати 239.33 Kb.
НазваГнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету
Дата конвертації28.10.2013
Розмір239.33 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Физика > Документы


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Учбовий елемент 6

Гнійні захворювання легень і плеври. Абсцес і гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра і хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.”

для студентів V курсу медичного факультету

Модуль 2. Торакальна, сердцево-судинна хірургія.

Змістовий модуль 3 Грудна, серцево-судинна хірургія

Учбовий елемент 6 Гнійні захворювання легень і плеври.

Визначення: Запальний синдром у торакальній хірургії - це запалення органів, розташованих у грудній порожнині. Виникає внаслідок різних патологічних процесів в органах грудної порожнини за участю патогенної мікрофлори, що призводять до розвитку різних за локалізацією і клінічними проявами запальних процесів.

^ Учбовий елемент: Гнійні захворювання легень і плеври. Абсцес і гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра і хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.

^ Механізм розвитку запального синдрому в торакальній хірургії:

Порушення бронхіальної прохідності (секрет, мокротиння, пухлина, стороннє тіло);

Гематогенно-емболічний шлях проникнення інфекції - перенесення зі струменем крові інфікованих емболів із позалегеневих осередків інфекції.

Лімфогенний шлях - попадання інфекції в легені при ангіні, медіастиніті, піддіафрагмальних абсцесах.

Травматичний шлях - розвиток запального процесу в результаті травми або поранення з первинним попаданням інфекції у плевральну порожнину або середостіння.

Запалення плевральних листків з переходом в емпієму, як наслідок перенесених пневмоній, оперативних втручань, травм.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

  1. Формування попереднього діагнозу

  2. Діагностична програма та аналіз одержаних даних

  3. Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

  4. Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

  5. ^ ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Післяопераційне лікування

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом – Гнійні захворювання легень і плеври. Абсцес і гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра і хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

  1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

  2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

    • обґрунтування попереднього діагнозу

    • визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

    • проведення диференційної діагностики

    • формування клінічного діагнозу

    • визначення програми лікування

  3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

    • Дренування плевральної порожнини

    • Правила виконання бронхоскопії


Абсцес і гангрена легень.
Абсцес легені - гнійний розпад некротичних ділянок легеневої тканини, частіше в межах сегмента, з наявністю однієї або кількох порожнин деструкції, заповнених гноєм і оточених перифокальною інфільтрацією.

^ Гангрена легені - це гнійно-гнильний некроз значної ділянки тканини легені або всієї легені без ознак демаркації, що має тенденцію до поширення.

Причини і механізми розвитку абсцесів і гангрени легень:

У виникненні гострого абсцесу і гангрени легені велику роль відіграють:

- порушення прохідності бронха з розвитком ателектазу, порушенням кровообігу в ділянці легеневої тканини;

- створення замкнутого простору в зоні ателектазу і порушення або припинення природної санації бронхіального дерева зі створенням оптимальних умов для розвитку наявної інфекції;

- вплив великої кількості токсинів інфекції, що розвивається, на тканину легені в зоні ателектазу, опірність якої знижена у зв’язку з порушенням харчування.

Абсцес містить клітинні елементи запалення, стінка вистелена фіброзною грануляційною тканиною.

Типове розташування абсцесів - у задніх сегментах S2, S6.

Гнійне руйнування стінки бронха, що перебуває в зоні некрозу, спричиняє надходження гною в бронхіальне дерево:

  • при поодинокому абсцесі його порожнина швидко звільняється від гною, стінки поступово очищаються від некротичних мас і покриваються грануляціями з наступним заміщенням сполучною тканиною;

  • при великих, погано дренованих абсцесах, у їх порожнині виникає рубцева тканина, яка перешкоджає спаданню стінок, і це призводить до формування хронічного абсцесу.

При гангрені легені - демаркація відсутня, превалює гнильний некроз на тлі порушеного кровообігу; всмоктування продуктів гнильного розпаду, що утворюється при гангрені легені, і бактеріальних токсинів призводить до вираженої інтоксикації.

^ Формування абсцесу легень:

- утворюються дрібні некрози легеневої паренхіми;

- некрози зливаються і утворюють велике вогнище з лейкоцитарною інфільтрацією навколо;

- в центрі зони розпаду утворюється некроз;

- некротична легенева тканина розпадається, стінка порожнини потовщена і далі йде прорив у бронхи;

- грануляційна тканина переходить у сполучну тканину;

- при інкапсуляції гострого абсцесу останній переходить у хронічний абсцес.

^ Клінічні ознаки абсцесу і гангрени легень:

Скарги (залежать від тривалості захворювання, віку хворого):

- підвищення температури тіла з ознобом, надмірним потовиділенням;

- кашель сухий або з виділенням смердючого гнійного мокротиння до 500-1000 мл (при гангрені легені);

- утруднене дихання;

- біль у грудній клітці на боці ураження.

^ Анамнез захворювання (необхідно визначити причину та основне захворювання, яке призвело до формування абсцесу або розвитку гангрени):

- пневмонія, бронхіт;

- злоякісне новоутворення;

- аспірація сторонніх тіл або блювотних мас;

- травма грудної клітки;

- інфаркт-пневмонія;

- цукровий діабет;

- алкоголізм, ВІЛ-інфекція;

- оперативні втручання на органах грудної клітки.

^ Об’єктивні ознаки захворювання:

огляд:

- вимушене (напівсидяче) положення в ліжку;

- блідість шкірних покривів, землистий колір шкіри обличчя;

- акроціаноз;

- задишка (більше 24 дихальних рухів за хвилину);

- периферичні набряки на нижніх кінцівках (при гангрені легені);

пальпація: відставання грудної клітки в диханні на боці ураження;

перкусія: незначне притуплення перкуторного звуку над зоною абсцесу (при периферичній локалізації), значна зона притуплення над ділянкою гангрени легені;

аускультація:

- вислуховуються різнокаліберні хрипи на тлі послабленого дихання;

- іноді може вислуховуватись амфоричне дихання (після прориву порожнини абсцесу в бронх).

^ Ускладнення абсцесу і гангрени легень:

- легенева кровотеча;

- піопневмоторакс;

- піоторакс;

- сепсис;

- амілоїдоз внутрішніх органів.

^ Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують оглядову рентгенографію грудної клітки, комп’ютерну томографію, бронхоскопію, дослідження мокротиння.

^ Діагностична програма у хворих з підозрою на абсцес і гангрену легені:

Лабораторні обстеження:

- клінічний аналіз крові - лейкоцитоз, анемія, збільшення ШОЕ, лімфоцитопенія;

- біохімічний аналіз крові - збільшення сіалових кислот, серомукоїду, фібриногену, гаптоглобуліну, альфа- і гамма-глобулінів;

- дослідження мокротиння - при відстоюванні мокротиння ділиться на 3 шари (верхній - рідкий, пінистий, білуватого кольору; середній - серозний і нижній - гнійний детрит з обривками розплавленої легеневої тканини), значна кількість лейкоцитів, еластичні волокна, кристали гематоїдину, жирних кислот;

- імунограма - виявляється зниження клітинного і гуморального імунітету.

^ Додаткові методи обстеження:

Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях (пряма і бічна):

в період формування гнійника:

- інтенсивне інфільтративне затінення, що займає один або кілька сегментів, мож­ливо долю легені і більше;

- у навколишній легеневій тканині, як правило, виражений інтерстиціальний компонент легеневого малюнка;

- тінь кореня легені на боці ураження розширена;

в період прориву абсцесу у бронх:

- на тлі інфільтрації легеневої тканини визначається кільцеподібної форми тінь із горизонтальним рівнем рідини

у період рубцювання:

- виражений фіброз легеневої тканини;

при гангрені легені:

- на боці ураження визначається су­цільне затемнення з ділянками просвіт­ління в тій або іншій частині легені і з поступо­вим переходом до нормального легене­вого малюнка по периферії затемнення;

при хронічному абсцесі:

- визначаються одна або кілька порожнин деструкції правильної круглястої форми з товстою щільною піогенною капсулою і рівнем рідини в деяких порожнинах;

- перифокальна інфільтрація легеневої тканини, її поширеність залежить від стадії процесу.

Комп’ютерна томографія - дозволяє визначити локалізацію порожнини абсцесу, провести диференційну діагностику з пухлиною, що розпадається.

Бронхоскопія - визначається набряклість слизової оболонки бронхів, обтурація бронха (діагностична і лікувальна бронхоскопія).

Бронхографія - використовується при хронічних абсцесах.

Діагностична пункція абсцесу.

Диференційна діагностика абсцесу і гангрени легені:

Абсцедуюча пневмонія.

Бронхоектатична хвороба.

Злоякісне новоутворення легень.

Туберкульоз легенів.

Кіста легені, що нагноїлася.

Обмежена емпієма плеври.
^ Лікувальна тактика у хворих з абсцесом і гангреною легень:

При гострому абсцесі:

консервативне лікування:

- антибактеріальна терапія;

- корекція дегідратації (відновлення електролітного гомеостазу, кислотно-лужної рівноваги);

- забезпечення дренажу порожнини деструкції в легені (постуральний дренаж для відхаркування, бронхолітики);

- парентеральне харчування, введення білкових препаратів (альбумін);

- призначення піримідинових похідних (метилурацил, оротат калію), внутрішньовенні вливання 1% розчину хлориду кальцію (400-800 мл);

- оперативне лікування при легеневій кровотечі, яку не вдається зупинити консервативними методами;

місцеве лікування:

- санаційні бронхоскопії, ендобронхіальні заливки;

- відхаркуючі засоби;

- ферментотерапія;

- ендобронхіальне введення муколітиків;

- мікродренування абсцесу легені через пункційну голку.
^ Емпієма плеври - це запалення плевральних листків з нагромадженням гнійного вмісту у плевральній порожнині, яке супроводжується ознаками гнійної інтоксикації.

^ Стадії розвитку емпієми плеври (виділяють 3 стадії розвитку емпієми плеври):

Перша стадія - ексудативна (поява серозного ексудату у плевральній порожнині):

- при адекватній протизапальній терапії процес може купіруватись і набути абортивного перебігу.

Друга стадія - фібринозно-гнійна:

- в ексудаті збільшується кількість бактерій, поліморфно-ядерних лейкоцитів і детриту;

- ексудат стає каламутним і швидко набуває гнійного характеру;

- під дією фібробластів на поверхні парієтальної і особливо вісцеральної плеври утворюються фібринозні плівки;

- між листками плеври виникають зрощення - спочатку пухкі, а потім все щільніші, які об­межують поширення гною по порожнині плеври і сприяють виникненню внутрішньо­плевральних осумкувань (гнійний ексудат стає густим і самостійно розсмоктатися не може).

Третя стадія - стадія фіброзної організації:

- утворюються щільні шварти, що покривають колабірувану легеню;

- колабірувана легеня стає нерухомою і перестає функціонувати, піддаючись, в подальшому, фіброзним змінам;

- виникає так званий плеврогенний цироз легені.

^ Види емпієми плеври:

Гостра емпієма плеври - до 1 місяця з моменту втрати легені здатності до розправлення.

Хронічна емпієма плеври - більше 1 місяця з моменту втрати легені здатності до роз­правлення.

^ Клінічні ознаки емпієми плеври: визначити початок гнійного плевриту вдається не завжди, тому що його симптоми можуть бути завуальовані симптоматикою плевриту, який викликав захво­рювання. Підозрою до виникнення емпієми плеври є зміни у перебігу основного захворювання: поя­ва стійкої лихоманки, озноби, посилення болю у грудях, інтоксикація.

Скарги:

- біль у грудній клітці на боці ураження, що посилюється при диханні;

- задишка;

- кашель, іноді з відходженням гнійного мокротиння;

- підвищення температури тіла, що іноді супроводжується лихоманкою.

^ Анамнез захворювання (важливо визначити причину та основне захворювання, що призвело до розвитку емпієми плеври):

- запальні захворювання легенів;

- травми грудної клітки;

- запальні процеси в черевній порожнині;

- оперативні втручання на органах грудної клітки і черевної порожнини.

^ Об’єктивні ознаки захворювання (на перший план виступають симптоми гострого гнійного процесу):

огляд:

- вимушене (напівсидяче) положення хворого в ліжку;

- загальна слабкість;

- акроціаноз;

- задишка (більш ніж 24 дихальних рухи на хвилину);

- підвищення температури тіла до 39-40oС;

- втрата апетиту;

- порушення сну;

- периферичні набряки на кінцівках;

- збільшена печінка;

пальпація:

- пастозність грудної клітки, згладженість міжреберних проміжків при великій емпіємі (на боці ураження);

- відставання в диханні грудної клітки на боці ураження;

- болісність на боці ураження;

- слабке голосове тремтіння;

перкусія:

- результати перкусії залежать від поширеності процесу - притуплення перкуторного звуку над скупченням гною;

- тимпаніт над ділянками скупчення газу (при піопневмотораксі);

аускультація:

- дихання різко послаблене або не вислуховується (залежно від поширеності емпієми).

^ Діагностична програма у хворих з підозрою на емпієму плеври:

Клінічні ознаки:

- скарги;

- анамнез захворювання;

- об’єктивні дані.

^ Лабораторні обстеження:

- клінічний аналіз крові - лейкоцитоз, зрушення формули вліво, збільшення ШОЕ, лімфоцитопенія, анемія;

- клінічний аналіз сечі - у початкових стадіях захворювання зміни відсутні, і залежать вони від стадії захворювання;

- біохімічний аналіз крові - гіпопротеїнемія, збільшення g-глобулінів, електролітні зрушення, водно-електролітні порушення;

- дослідження пунктату із плевральної порожнини і мокротиння - наявність патогенної мікрофлори.

^ Додаткові методи обстеження:

- Оглядова рентгенографія грудної порож­нини у двох проекціях - виявляє наявність рідини, повітря у плевральній порожнині, наявність і локалізацію осумкування рідини. При рентгенологічному обстеженні може бути виявлене гомогенне затемнення з косою верхньою межею (лінія Дамуазо) при великій емпіємі, локальне затемнення (апікальне, пара­медіа­стинальне, пристінкове, між­дольове, над­діафрагмальне) при обме­женій емпіємі, зміщення органів середо­стіння у здоровий бік при тотальній емпіємі і горизон­тальний рівень рідини - при піо­пнев­мо­тораксі

- Плеврографія (введення водорозчинного контрасту в порожнину емпієми через дренаж або пункційну голку) - дозволяє визначити розміри та розташування залишкової порож­нини, її сполучення з бронхами, навколишніми тканинами і при затіканні контрасту в брон­хіальне дерево - можна виявити наявність бронхоплевральної нориці.

- Комп’ютерна томографія - визначення по­рож­нинних утворень, збільшених лімфо­вузлів середостіння для диференційної діагнос­тики зі злоякісними новоутвореннями, струк­турних змін у плеврі та легенях, деструктивних про­цесів у легенях.

- Пункція плевральної порожнини - виявляє наявність гною у плевральній порожнині, вико­нується в місці найбільш близького розташу­вання вмісту плевральної порожнини відносно грудної стінки.

- Торакоскопія - дає можливість більш точно встановити поширеність, причину патологічно­го процесу і наявність ускладнень. Також при торакоскопії можна виконати санацію, видалення сторонніх предметів, ультра­звукову кавітацію плевральної порож­нини.

^ 7. Диференційна діагнос­тика:

Плевропневмонія.

Деструкції легені (аб­сцес, гангрена).

Злоякісні новоутворення легенів з розвитком гній­но-запальних усклад­нень.

Кісти і новоутворення середостіння з розвит­ком нагноєння.

Ателектаз легенів.

Післятравматична діа­фраг­мальна грижа.

^ Ускладнення емпієми плеври:

Кровотеча - внутрішньоплевральна або легенева в результаті арозії стінки судини.

Формування бронхіальної або торакальної нориці - прорив гною з легеневої тканини (ускладнення гострого абсцесу) або назовні через грудну стінку.

Перехід у хронічну стадію - формування залишкової порожнини в результаті розвитку процесів ригідності, пневмосклерозу.

Аспірація вмісту у дихальні шляхи, асфіксія, сепсис.

Амілоїдоз нирок.

Лікувальна тактика у хворих з емпіємою плеври:

При гострій емпіємі - консервативне лікування:

- діагностична плевральна пункція в VII міжреберному проміжку по задній пахвовій лінії;

- при обмежених емпіємах - пункція в точці, обумовленій при рентгенографії грудної клітки в прямій, бічній, правій або лівій косій проекціях;

- торакоцентез із дренуванням плевральної порожнини;

- активна аспірація;

- промивання порожнини емпієми (до 3 разів на добу);

- корекція показників гомеостазу, в тому числі імунної недостатності.

^ При хронічній емпіємі - оперативне лікування:

- декортикація легені, плевректомія;

- ушивання бронхоплевральної нориці;

- плевропневмонектомія;

- торакопластика;

- пластика залишкової плевральної порожнини м’язами грудної стінки.
Бронхоектатична хвороба - захворювання, анатомічною основою якого є формування порожнинних розширень бронхів внаслідок органічних змін усіх шарів бронхіальної стінки, прояв­ляється клінічно кашлем з виділенням гнійного мокротиння через наявність інфекційного процесу, який періодично загострюється гнійним ендобронхітом і фіброзом легень.

^ Причини розвитку бронхоектазів:

Порушення прохідності бронхів (середніх і дрібних), що призводить до формування обтура­ційного ателектазу.

Уроджена схильність до спадання стінок бронха (недорозвинення хрящових кілець і глад­ком’язових волокон), зниження активності сурфактанта, підвищена в’язкість мокротиння, що призводить до формування щільних слизових пробок, які обтурують порожнину бронха.

Бронхолегенева бактеріальна інфекція, що викликає некротизуючий процес у бронхах.

Стадії розвитку бронхоектатичної хвороби:

Перша стадія:

- помірне розширення дрібних бронхів, які заповнюються слизовим бронхіальним секретом без зміни епітелію стінок бронха.

Друга стадія:

- розвиток запалення в оклюзійному відділі бронхіального дерева;

- запальний процес поширюється на стінку бронхів, у яких при цьому відзначається плоско­клітинна метаплазія циліндричного епітелію та ерозування слизової оболонки;

- при прогресуванні патологічного процесу запальні зміни поширюються на шари, що знаходяться глибше, відбувається рубцеве переродження гладких м’язів і підслизового шару бронха.

Третя стадія:

- ураження всіх шарів бронхіальної стінки і поширення запального процесу за межі брон­хіального дерева;

- різке розширення бронхів, що містять у просвіті гнійний ексудат;

- хрящовий кістяк бронхів зазнає сполучнотканинного переродження, а в місцях виразок слизової оболонки утворюється грануляційна тканина;

- зниження резистентності бронхів до підвищення внутрішньобронхіального тиску при кашлі, розтягнення бронхів мокротинням, яке накопичується, що обумовлює появу мішкоподібних розширень ділянок бронхіального дерева;

- виникнення і прогресування системних змін, що формують хронічну легенево-серцеву недостатність, розвиток дифузного хронічного гнійного бронхіту, емфіземи легень, дистрофії паренхіматозних органів.

^ Клінічні ознаки бронхоектатичної хвороби:

Скарги:

- постійний кашель, особливо вранці;

- наявність домішків крові в мокротинні;

- задишка;

- підвищення температури;

- загальна слабкість, швидка стомлюваність.

^ Анамнез захворювання:

- часті простудні захворювання;

- початок захворювання в дитячому віці;

- періодичні загострення кашлю з відходженням мокротиння;

- кількість мокротиння може змінюватися залежно від положення хворого;

- тривалість перебігу із частими загостреннями.

^ Об’єктивні ознаки захворювання:

огляд:

- землистий колір шкірних покривів;

- деформація грудної клітки (ознака давності захворювання);

- відставання однієї з половин грудної клітки при диханні (при наявності плевральних зрощень);

- пальці у вигляді "барабанних паличок";

- нігтьові пластинки у вигляді "годинникового скла";

пальпація:

- болісність при пальпації міжреберних проміжків (ураження вісцеральної і парієтальної плеври);

перкусія:

- притуплення звуку над ураженими відділами легені (пневмофіброз, ателектаз);

аускультація:

- вислуховується послаблене дихання, грубі сухі і великопухирчасті вологі хрипи, кількість яких зменшується після відкашлювання.

^ Ускладнення бронхоектатичної хвороби:

легенево-плевральні (ексудативні та адгезивні плеврити);

легеневі кровохаркання і легеневі кровотечі;

дегенеративно-склеротичні процеси в легеневій паренхімі (фіброз, емфізема легень, розвиток легеневого серця);

дегенеративні зміни у внутрішніх органах, амілоїдоз паренхіматозних органів.

^ Діагностична програма у хворих з підозрою на бронхоектатичну хворобу:

Лабораторні обстеження:

- клінічний аналіз крові - гіпохромна анемія, лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво, збільшення ШОЕ, лімфоцитопенія;

- клінічний аналіз сечі - протеїнурія;

- біохімічний аналіз крові - зменшення альбумінів, збільшення гамма-глобулінів, сіалових кислот, фібриногену, серомукоїду;

- аналіз мокротиння дозволяє судити про активність бронхо-легеневого процесу, оцінюється по об’єму мокротиння, його кольору, клітинному складу, бактеріальній контамінації - гнійне, тришарове, багато нейтрофілів, еластичних волокон, ери­троцитів.

^ Додаткові методи обстеження:

Оглядова рентгенографія грудної клітки у двох проек­ціях і КТ грудної клітки (рент­генологічні ознаки брон­хоектазів):

- посилення легеневого малюнка і його деформація, а також тяжистість легеневого малюнка в нижніх долях легень;

- кістоподібні розширення бронхів;

- компенсаторна емфізема здорової долі легені;

- зміщення середостіння та міждольових щілин у зв’язку зі зміною архітектоніки бронхіального дерева;

- ознаки склерозу легеневої тканини: зменшення об’єму паренхіми, підвищення рівня стояння купола діафрагми, звуження синусів, зближення ребер.

Бронхографія обов’язково проводиться в 3-х проекціях (пряма, бічна і коса):

- дозволяє встановити локалізацію, поширеність, форму бронхоектазів, наявність характеру ураження інших брон­хів, виявити деформуючий бронхіт, оцінити функціональні порушення бронхіального дерева, виявити наявність пнев­мо­склерозу;

- відмічаються циліндричні або мішкоподібні розширення бронхів III-IV порядку, їх зближення, деформація, інколи конфігурація у вигляді "грон винограду", "ластівкових гнізд";

- при ателектатичних формах брон­хоектазів сегментарні брон­хи різко зближені і одно­типні, а в сусідніх відділах легень відмі­чається гіперпневматизація па­ренхіми.

Бронхоскопія виконується для оцінки стану слизової оболонки бронхів, поширеності і характеру запального процесу, дозволяє знайти точну локалізацію джерела утворення гнійного секрету, част­ково евакуювати гній, провести лаваж бронхів, взяти вміст бронхів на цитологічне і бактеріологічне дослідження.

Бронхокімографія.

Диференційна діагностика бронхо­ектатичної хвороби:

Хронічний бронхіт.

Туберкульоз (вторинні бронхоектази).

Хронічна пневмонія.

Рак легень.

Нагноєння легень (абсцес, гангрена, полікістоз легень із нагноєнням).

^ Лікувальна тактика у хворих із бронхоектатичною хворобою:

Консервативне лікування проводиться хворим в 1-2 стадії перебігу захворювання:

- ендобронхіальне введення муколітиків, протеолітичних ферментів;

- інтенсивна санація бронхіального дерева (постуральний дренаж, санаційна бронхоскопія);

- антибактеріальна терапія з урахуванням характеру мікрофлори і її чутливості до антибіотиків;

- при наявності явищ гнійної інтоксикації - інфузійна дезінтоксикаційна терапія;

- імунозамісна, імуномодулююча терапія.

Хірургічне лікування:

показання до хірургічного лікування:

- ателектатичні форми бронхектазів;

- фіброз долі легені;

- легеневі кровотечі або часті кровохаркання;

- часті і довготривалі загострення хвороби з вираженою інтоксикацією;

види оперативних втручань:

- резекція уражених відділів легень (сегментектомія, лобектомія).

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

  1. Формування попереднього діагнозу

  2. Діагностична програма та аналіз одержаних даних

  3. Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

  4. Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

  1. ^ ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Післяопераційне лікування

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом – гнійні захворювання легень та плеври. Абсцес і гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра і хронічна епієма плеври.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

  1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

  2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

  • обґрунтування попереднього діагнозу

  • визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

  • проведення диференційної діагностики

  • формування клінічного діагнозу

  • визначення програми лікування

Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

  1. Дренування плевральної порожнини

  2. Правила виконання бронхоскопії.

Інформаційна частина методичної розробки
Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

  1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика грудної клітки, легень, плевральних порожнин

  2. Фізіологія – функціональні особливості газзобміну в легенях

  3. Патологічна фізіологія – зміни в легенях та плеврі при гнійно-запальних процесах

  4. Патологічна анатомія – морфологічні зміни в легенях та плеврі при гнійно-запальних процесах

  5. Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного фактору у виникненні при гнійно-запальних процесов

  6. Рентгенологія – вміння аналізувати рентгенівські знімки органів грудної клітки (абсцес легені, бронхоектазт, піо- та піопневмоторакс)

  7. ^ Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень при гнійно-запальних процесах грудної клітки (опитування хворого та фізикальне обстеження)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювання

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми гнійно-запальних захворювань легень та плеври.

2.Визначення гострої та хронічної, закритої та відкритої, емпієми плеври

3.Причини та механізм розвитку порушень, які виникають при гнійно-запальних процесах в легенях та певральній порожнині.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) з абсцесом легені, емпіємою плеври, бронхектатичною хворобою.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ускладнень, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації гнійно-запальних процесів легень та плевральної порожнини та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Дренування плевральної порожнини.

2. Правила виконання бронхоскопії.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Які захворювання входять у запальний синдром у торакальній хірургії?

2. Який механізм розвитку запального синдрому в торакальній хірургії?

3. Які скарги хворих характерні для запального синдрому органів грудної клітки?

4. Від чого залежать об’єктивні клінічні ознаки при запальному синдромі органів грудної клітки?

5. Які лабораторні методи дослідження використовуються при запальному синдромі органів грудної клітки?

6. Які додаткові методи дослідження застосовуються при запальному синдромі органів грудної клітки?

7. Дайте визначення абсцесу легені.

8. Дайте визначення гангрени легені.

9. Які причини і механізм розвитку абсцесу і гангрени легені?

10. Які скарги хворих характерні для абсцесу і гангрени легені?

11. Які анамнестичні дані часто зустрічаються при абсцесі або гангрені легені?

12. Які об’єктивні клінічні ознаки спостерігаються у хворих з абсцесом або гангреною легені?

13. Які ускладнення абсцесу або гангрени легені?

14. Які лабораторні методи дослідження застосовуються для діагностики абсцесу або гангрени легені?

15. Які інструментальні методи дослідження застосовуються для діагностики абсцесу або гангрени легені?

16. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при абсцесі або гангрені легені?

17. Яка лікувальна тактика і обсяг терапії при гострому абсцесі легені?

18. Яка лікувальна тактика при хронічному абсцесі і гангрені легені?

19. Які основні положення експертизи тимчасової непрацездатності і реабілітації хворих, які перенесли абсцес або гангрену легенів?

Література


Базова:

1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

  1. Матеріал лекції.


Допоміжна:

  1. Гостищев В.К. Инфекции в торакальой хирургии (Руководство для врачей). М.-Медицина, 2004.- 280 с.



Методичну розробку склав

доцент кафедри хірургії № 2

Корпусенко І.В.


Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.



Схожі:

Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету icon«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна...
Учбовий елемент Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного...
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconЗахворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування”
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconАхалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація....
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи...
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconВроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази...
Вроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань. Сучасні...
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconЗаняття
Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври)
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconТравми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення....
Учбовий елемент 5 Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога...
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconРевматичні захворювання: системний червоний вовчак, дерматоміозит,...
Мета: удосконалити знання лікарів-педіатрів про сучасні погляди на механізми розвитку, клініко-параклінічні критерії діагностики...
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету icon"Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму...
Навчальний елемент 12. Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму серця. Показання до хірургічного лікування....
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconПрактичного заняття Учбовий елемент 11
Учбовий елемент 11. Ішемічна хвороба серця. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань
Гнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра І хронічна емпієма плеври. Піопневмоторакс. Особливості клінічного перебігу. Диференційна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconЗаняття
Перкусія легень. Методика І техніка проведення порівняльної та топографічної перкусії легень
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка