Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету




Скачати 170.53 Kb.
НазваТравми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету
Дата конвертації28.10.2013
Розмір170.53 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Физика > Документы


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Учбовий елемент 5

Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога і тактика лікування.”

для студентів V курсу медичного факультету

Модуль 2 Торакальна, серцево-судинна хірургія.

Змістовий модуль 3 Грудна, серцево-судинна хірургія

Учбовий елемент 5 Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога і тактика лікування.

Визначення: Травми грудної клітки обумовлені механічним впливом на її кістково-м’язовий каркас і розташовані в ній органи. До травми грудної клітки відносять порушення цілісності та функцій м’яких тканин, каркаса грудної клітки або її органів внаслідок механічного впливу на них предмета, що ранить.

При травмі грудної клітки хворому показана консультація хірурга для виключення ускладнень, а при їх виникненні - термінова госпіталізація в хірургічне або торакальне відділення для надання спеціалізованої допомоги.

Найбільш частими ускладненнями травми грудної клітки є гемоторакс, пневмоторакс, флотуюча грудна клітка.

Учбовий елемент: Закрита та відкрита травма грудної клітки.

Закрита травма грудної клітки виникає внаслідок механічного впливу на грудну клітку і її органи, що призводить до порушення їх анатомічної цілісності та функції.

^ Відкрита травма грудної клітки виникає внаслідок впливу на неї предметів, які порушують цілісність її м’яких тканин і кісткового каркаса грудної стінки.

Неускладнена травма грудної клітки:

забиття грудної клітки - при даному виді травми відсутні порушення цілісності каркаса грудної клітки та ушкодження її органів;

гематоми грудної стінки - являють собою крововилив у підшкірну або міжм’язову клітко­вину грудної стінки, м’язи;

неускладнені переломи ребер - відсутнє ушкодження плеври і внутрішніх органів.

Ускладнена закрита травма грудної клітки:

ускладнені переломи ребер:

  • розрив великих бронхів з утворенням емфіземи середостіння і підшкірної емфіземи;

  • переломи ребер з емфіземою м’яких тканин внаслідок ушкодження парієтальної плеври і попадання повітря із плевральної порожнини у підшкірну клітковину, м’які тканини грудної клітки;

  • перелом ребер із пневмотораксом, що виник внаслідок ушкодження зламаним ребром тканини легені, бронхів (пневмоторакс при переломі ребер буває двох видів - закритий і клапанний);

  • переломи ребер з гемотораксом, причиною якого є ушкодження зламаним ребром тканин грудної стінки, міжреберних судин, легені та її судин, аорти та її гілок, інших судин середостіння;

  • переломи ребер з гемопневмотораксом;

вікончасті (флотуючі) переломи ребер - це перелом ребер по кількох анатомічних лі­ніях, з утворенням стулки грудної стінки, флотуючої при диханні: під час вдиху вона западає, під час видиху - пролабує. Порушення каркаса грудної клітки призводить до порушення біомеханіки дихальних рухів і розвитку гострої дихальної не­достатності.

Види відкритих травм грудної клітки:

  • За характером предмета, що ранить:

  • колото-різана травма;

  • вогнепальна травма.

  • За кількістю ран грудної клітки:

  • поодинокі рани;

  • множинні рани.

  • За характером ураження:

  • непроникаючі у плевральну порожнину;

  • проникаючі у плевральну порожнину.

  • За наявністю ушкоджень органів грудної порожнини:

  • з ушкодженням легень, плеври;

  • з ушкодженням бронхів;

  • з ушкодженням серця;

  • з ушкодженням аорти та/або судин грудної стінки;

  • з ушкодженням стравоходу, діафрагми.

Клінічна картина залежить від характеру ушкодження грудної клітки, плеврального мішка і (або) легені, наявності ускладнень, ступеня колапсу легені, величини гемотораксу, тривалості пневмотораксу, віку хворого.

Об’єктивні ознаки закритої травми грудної клітки:

огляд:

  • положення травмованого вимушене: сидячи або напівлежачи;

  • наявність ушкоджень на грудній клітці;

  • задишка (більше 24 дихальних рухів на хвилину);

  • ціаноз (ознака зростаючої гіпоксемії, обумовленої дихальною недостатністю);

  • набряклі і непульсуючі шийні вени (ознака гострої тампонади серця, що розвивається);

  • парадоксальне дихання - при вікончастому переломі ребер із флотацією грудної стінки;

пальпація:

  • локальна болючість в ділянці травми;

  • можлива крепітація кісткових відламків ребер, підшкірна емфізема;

  • розширення міжреберних проміжків на боці травми (при напруженому пневмотораксі)

перкусія:

  • при наявності пневмотораксу - коробко­вий звук або тимпаніт;

  • при напруженому пневмотораксі - зміщення меж середостіння у протилежний бік;

  • при наявності гемотораксу - притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах грудної клітки;

аускультація:

  • ослаблення або повна відсутність дихаль­них шумів на боці травми в результаті розвитку пневмо- або гемотораксу.

^ Клінічні прояви відкритої травми грудної клітки (залежать від характеру поранення грудної клітки і внутрішніх органів, наявності ускладнень, віку хворого):

Об’єктивні ознаки відкритої травми грудної клітки:

скарги:

  • біль на ділянці травмованого відділу грудної клітки;

  • наявність рани на грудній клітці;

  • зростаюча задишка;

  • кашель;

  • кровохаркання;

  • наявність явищ підшкірної емфіземи.

анамнез захворювання: з’ясовуються дані про характер травми, давність її виникнення, обсяг наданої первинної допомоги.

Об’єктивні прояви відкритої травми грудної клітки:

огляд:

  • наявність рани (або ран) на грудній клітці;

  • положення вимушене: сидячи або напівлежачи;

  • загальна слабкість;

  • тахікардія;

  • задишка (більше 24 дихальних рухів на хвилину);

  • ціаноз слизових оболонок і шкірних покривів (ознака зростаючої гіпоксемії, обумовленої дихальною недостатністю);

  • асиметрія дихальних рухів - при пневмотораксі, односторонньому гемотораксі;

  • набряклі і непульсуючі шийні вени (ознака гострої тампонади серця);

пальпація:

- розширення міжреберних проміжків на боці поранення (при напруженому пневмотораксі);

- крепітація навкого рани при емфіземі м’яких тканин;

перкусія:

- при пневмотораксі визначається коробковий звук або тимпаніт;

- при напруженому пневмотораксі - зміщення меж середостіння в протилежний бік;

- при гемотораксі - притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах грудної клітки;

аускультація:

- послаблення або повна відсутність дихальних шумів на боці травми в результаті розвитку пневмо- або гемотораксу.
Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

  1. Формування попереднього діагнозу

  2. Діагностична програма та аналіз одержаних даних

  3. Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

  4. Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

  5. ^ ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Післяопераційне лікування

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом – травми грудної клітини.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

  1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

  2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

    • обґрунтування попереднього діагнозу

    • визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

    • проведення диференційної діагностики

    • формування клінічного діагнозу

    • визначення програми лікування

  3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

Визначення патогномонічних симптомів пневмо- та гідротораксу, відкритих травмах грудної клітки, внутришньоплевральній кровотечі.

Аналіз рентгенологічних прояв при неускладнених переломах ребер, пневмо- та гідротораксі.
Інформаційна частина методичної розробки
Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

  1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика грудної клітки, легень, плевральних порожнин

  2. Фізіологія – функціональні особливості газзобміну в легенях

  3. Патологічна фізіологія – зміни в легенях та плеврі при травматичному ураженні

  4. Патологічна анатомія – морфологічні зміни в легенях та плеврі при травматичному ураженні

  5. Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного фактору у виникненні ускладнень трам грудної клітки та заживлення ран в післяопераційному періоді

  6. Рентгенологія – вміння аналізувати рентгенівські знімки органів грудної клітки (гідроторакс, пневмоторакс, перелом ребер)

  7. ^ Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень травми грудної клітки, (опитування хворого та фізикальне обстеження)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювання

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для травми грудної клітки.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми травми грудної клітки.

2.Визначення закритої та відкритої, неускладненої та ускладненої травми грудної клітки.

3.Причини та механізм розвитку порушень, які виникають при травмі грудної клітки.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) ускладнених та неускладнених травм.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при травмі грудної клітки.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ускладнень, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації травми грудної клітки та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Визначення патогномонічних симптомів пневмо- та гідротораксу, відкритих травмах грудної клітки, внутришньоплевральній кровотечі.

2. Аналіз рентгенологічних прояв при неускладнених переломах ребер, пневмо- та гідротораксі.

Пневмоторакс:

Клінічні прояви:

Скарги:

- біль у грудній клітці;

- зростаюча задишка;

- кашель;

- кровохаркання.

^ Об’єктивні ознаки захворювання: при незначному обсязі повітря, що потрапило у плевральну порожнину (до 15% від загального обсягу плевральної порожнини), превалюють клінічні прояви травми або поранення:

огляд:

- можлива наявність рани на грудній клітці;

- положення хворого вимушене: сидячи або напівлежачи;

- загальна слабкість;

- тахікардія;

- ціаноз губ і слизових (у пацієнтів із дифузним ураженням легенів або двостороннім пневмотораксом);

- задишка (більше 24 за хвилину);

- при напруженому пневмотораксі провідними клінічними симптомами є симптоми вираженої дихальної і серцево-судинної недостатності;

пальпація:

- розширення міжреберних проміжків на боці ураження при клапанному, напруженому пневмотораксі;

- підшкірна емфізема;

перкусія:

- коробковий звук або тимпаніт на стороні травми та пневмотораксу;

- при напруженому пневмотораксі - зміщення меж середостіння у бік, протилежний розвитку пневмотораксу;

аускультація:

- ослаблення або повна відсутність дихальних шумів на боці пневмотораксу.

^ Діагностична програма:

Лабораторні обстеження:

- клінічний аналіз крові - анемія при внутрішньоплевральній кровотечі;

- клінічний аналіз сечі - зміни залежать від характеру травми.

^ Додаткові методи обстеження:

- оглядова рентгенографія органів грудної порожнини;

- пункція плевральної порожнини;

- плевроманометрія;

- торакоскопія;

- електрокардіографія.

^ Диференційна діагностика:

Неускладнена травма грудної клітки.

Гемоторакс.

Забиття серця.

Забиття легені.

Ателектаз легені.

Вторинне ушкодження легені.

^ Лікувальна тактика у хворих із травматичним пневмотораксом:

Перша допомога при травматичному пневмотораксі:

- при відкритому пневмотораксі - герметизація рани грудної клітки оклюзійною пов’язкою, дренування плевральної порожнини;

- при клапанному пневмотораксі - перевести його у відкритий: пункція плевральної порожнини, її декомпресія і дренування.

Негайна госпіталізація в хірургічне або торакальне відділення.

При підтвердженні діагнозу:

при закритому пневмотораксі:

- невелика кількість повітря може самостійно розсмоктатися (1 см3 на добу);

- якщо легеня колабована більш ніж на 1/4 свого обсягу, то необхідно виконати плевральну пункцію і максимально видалити повітря;

при обмеженому пневмотораксі лікування може вестися пункційним методом;

пункція, дренування плевральної порожнини (в II міжребер’ї по середньо-ключичній лінії);

при значному пневмотораксі - екстрена операція в обсязі торакоцентезу із дренуванням плевральної порожнини з активною або пасивною аспірацією:

- активна аспірація виконується при герметичності плевральної порожнини;

- пасивна аспірація за Бюллау - при неможливості створити негативний тиск у плевральній порожнині;

дренаж із плевральної порожнини видаляється, якщо:

- легеня розправлена (підтверджено рентгенографією);

- відсутнє надходження газу і рідини із плевральної порожнини;

якщо легеня не розправляється протягом 3 діб - виконують торакотомію з ушиванням дефекту або резекцією частини легені.

Гемоторакс:

Клінічні ознаки гемотораксу залежать від важкості травми, ступеня крововтрати, обсягу компресійного ателектазу і зміщення середостіння:

Скарги:

- біль у грудній клітці на стороні ураження;

- задишка (менш виражена в порівнянні із пневмотораксом);

- кашель, іноді кровохаркання;

- загальна слабкість;

- запаморочення.

^ Анамнез захворювання:

- гострий початок;

- перенесена травма.

Об’єктивні ознаки захворювання (залежать від величини гемотораксу і об’єму крововтрати):

огляд:

- наявність рани або слідів травми грудної клітки;

- відставання в акті дихання грудної клітки на боці ураження;

- ціаноз, блідість шкірних покривів;

пальпація:

- болючість в зоні травми грудної клітки;

перкусія:

- притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах грудної клітки (на боці ураження);

аускультація:

- на боці ураження дихання послаблене або не прослуховується;

- знижений артеріальний тиск.

^ Діагностична програма у хворих з підозрою на гемоторакс:

Клінічні ознаки:

- скарги;

- анамнез захворювання;

- об’єктивні дані.

Лабораторні обстеження:

- клінічний аналіз крові - анемія, лейкоцитоз (відповідь на травму);

- гематокрит - зменшення (відповідає ступеню крововтрати);

- дефіцит ОЦК - відповідає ступеню крововтрати;

- дослідження крові із плевральної порожнини - еритроцити, кількість гемоглобіну (свідчить про час знаходження крові у плевральній порожнині, тому що із часом кров, що вилилась у плевральну порожнину, може бути розведена плевральною рідиною);

- проведення проби Ревілуа-Грегуара:

якщо кров, отримана із плевральної порожнини при пункції, згортається, це свідчить про триваючу кровотечу - проба позитивна;

якщо кров не згортається - проба негативна, кровотеча зупинена;

- визначення групи і резус-належності крові - з метою подальшого поповнення крово­втрати (після остаточної зупинки кровотечі);

- клінічний аналіз сечі - у початкових стадіях захворювання зміни відсутні.

^ Додаткові методи обстеження:

Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини:

- при малому гемотораксі - затемнення в синусі;

- при середньому гемотораксі - затемнення доходить до кута лопатки;

- при великому гемотораксі - затемнення доходить до III ребра, іноді займає всю плевральну порожнину;

- зміщення середостіння в здоровий бік;

Пункція плевральної порожнини.

Торакоскопія.

ЕКГ.

^ Диференційна діагностика:

Пневмоторакс.

Поранення серця (тампонада).

Гемопневмоторакс.

Ускладнення гемотораксу:

Зсілий гемоторакс - розвивається на 3-5 добу, при відсутності триваючої внутрішньо­плевральної кровотечі, коли кров згорнулася.

^ Компресійний ателектаз - неможливість розправлення колабіруваної легені в результаті скупчення крові у плевральній порожнині.

Iнфікований гемоторакс - розвивається при попаданні інфекції у плевральну порожнину при наявності зсілого гемотораксу: 1-2 тижні - при вогнепальних пораненнях, 3-4 тижні - після за­критої травми грудей.

^ Лікувальна тактика у хворих з гемотораксом:

При клінічних і рентгенологічних ознаках кровотечі у плевральну порожнину:

діагностична плевральна пункція: при одержанні крові проводиться проба Ревілуа-Грегуара:

- кров, отримана із плевральної порожнини, не згортається - проба Ревілуа-Грегуара негативна;

- кров, отримана із плевральної порожнини, згортається - проба Ревілуа-Грегуара пози­тивна;

при негативній пробі Ревілуа-Грегуара (кровотеча зупинена) - екстрена операція в об­сязі:

- первинна хірургічна обробка (ПХО) рани грудної клітки при пораненні;

- торакоцентез, дренування плевральної порожнини;

- активна аспірація крові, що вилилась у плевральну порожнину;

- динамічне спостереження за об'ємом крові, що виділяється по дренажу;

- динамічне спостереження за хворим (контроль АТ, ЧСС, ЧД);

- купірування больового синдрому (спиртово-новокаїнові блокади при переломі ребер, призначення аналгетиків при пораненні грудної порожнини).

Показання до торакотомії:

- великий (до III ребра) або середній (до середини тіла лопатки) гемоторакс;

- виділення по дренажу понад 250 мл крові за годину при позитивній пробі Рувілуа-Грегуара;

- гематома середостіння зі стисканням дихальних шляхів і магістральних кровоносних судин;

- одномоментне виділення по дренажу понад 1000 мл крові;

при позитивній пробі Ревілуа-Грегуара (кровотеча триває):

- торакотомія, евакуація гемотораксу, тимчасова та остаточна зупинка кровотечі, ушивання рани легені, перев’язка пошкодженої міжреберної артерії (обидва кінці);

- реінфузія крові (за показаннями);

- переливання кровозамінників і компонентів крові відповідно до ступеня крововтрати;

- гемостатична терапія;

- торакотомія закінчується дренуванням плевральної порожнини;

- дренаж із плевральної порожнини видаляють на 2-3 добу після торакотомії або торакоцентезу за умови повного клінічного і рентгенологічного розправлення легені і від­сутності виділень по дренажу;

при наявності зсілого гемотораксу:

- торакотомія;

- евакуація зсілого гемотораксу;

- при наявності нашвартувань фібрину виконується декортикація.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Які існують види травматичного пневмотораксу?

2. Який механізм розвитку патологічних порушень при закритому пневмотораксі?

3. Який механізм розвитку патологічних порушень при відкритому пневмотораксі?

4. Який механізм розвитку патологічних порушень при клапанному пневмотораксі?

5. Які фактори впливають на клінічні прояви травматичного пневмотораксу?

6. Які скарги хворих характерні для травматичного пневмотораксу?

7. Які об’єктивні клінічні ознаки травматичного пневмотораксу?

8. З якими патологічними станами слід диференціювати травматичний пневмоторакс?

9. Що повинна включати діагностична програма при травматичному пневмотораксі?

10. Який обсяг першої допомоги при травматичному пневмотораксі?

11. Які принципи лікування травматичного пневмотораксу?

12. Дайте визначення гемотораксу.

13. Які патологічні порушення розвиваються при гемотораксі?

14. Які суб’єктивні клінічні ознаки гемотораксу?

15. Які об’єктивні клінічні ознаки гемотораксу?

16. Які лабораторні методи дослідження і проби слід провести у хворих з гемотораксом?

17. Які додаткові методи обстеження показані при гемотораксі?

18. З якими патологічними станами слід диференціювати гемоторакс?

19. Які ускладнення можуть виникати при гемотораксі?

20. Яка лікувальна тактика при гемотораксі?

Література


Базова:

1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

  1. Матеріал лекції.

Допоміжна:

  1. М. В. Секела Практична торакальна хірургія. Монографія, Львів, Видавництво "Логос" 2003—315 с

  2. Торакальная хирургия. Под ред. Л.Н.Бисенкова. Из-во «Гиппократ» М., 2004 – 629 с.



Методичну розробку склав

доцент кафедри хірургії № 2

Корпусенко І.В.


Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.
Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.
Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.



Схожі:

Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconЗахворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування”
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconАхалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація....
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи...
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету icon«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна...
Учбовий елемент Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного...
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconГнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична...
Ня: Запальний синдром у торакальній хірургії це запалення органів, розташованих у грудній порожнині. Виникає внаслідок різних патологічних...
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconВроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази...
Вроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань. Сучасні...
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету icon«Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром,...
Учбовий елемент Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром, синдром черевної порожнини, колапс. Шок...
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconЗакономірності розвитку механічної травми. Травматичний шок. Синдром тривалого розчавлення
Перелік екзаменаційних питань з патофізіології для студентів медичного факультету№2 спеціальність «Медична психологія»
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconЛекція за темою травми опорно-рухового апарату з дисципліни “ Долікарська...
«Бакалавр» галузі знань (0304) “Право”, за напрямом 030402) “Правознавство” для курсантів І студентів 1-го курсу
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconРевматичні захворювання: системний червоний вовчак, дерматоміозит,...
Мета: удосконалити знання лікарів-педіатрів про сучасні погляди на механізми розвитку, клініко-параклінічні критерії діагностики...
Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога І тактика лікування.” для студентів V курсу медичного факультету iconТематичний план практичних занять з курсу " догляд за хворими дітьми...
Основні професійні обов’язки молодшого та середнього медичного персоналу в дитячих поліклініках та педіатричних стаціонарах. Принципи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка