«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету




Скачати 369.16 Kb.
Назва«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету
Сторінка1/3
Дата конвертації28.10.2013
Розмір369.16 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Физика > Документы
  1   2   3
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Учбовий елемент 2

«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного і хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці і лікуванні хірургічної інфекції.»

для студентів V курсу медичного факультету
Модуль 2. Торакальна, серцево-судинна хірургія. Загальні питання хірургії.

Змістовий модуль 3. Загальні питання хірургії.

Учбовий елемент 2. Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного і хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці і лікуванні хірургічної інфекції.

Визначення: Синдром гнійних захворювань шкіри і підшкірної клітковини проявляється візуально встановленими, місцевими гнійними і запальними процесами на шкірі і в підшкірній клітковині, а також загальними інтоксикаційними проявами, виразність яких залежить від поширеності гнійного процесу, стану імунобіологічних сил макроорганізму.

При виникненні гнійно-запального процесу на шкірі і в підшкірній клітковині необхідна хірургічна допомога, спрямована на розкриття і дренування гнійного вогнища, купірування запального процесу.

Найчастішими гнійними ураженнями шкіри і підшкірної клітковини є фурункул, карбункул, підшкірний абсцес, підшкірна флегмона, бешихове запалення, гідраденіт, еризипелоїд.

Фурункул - гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула, прилеглої І сальної залози і навколишніх тканин. Фурункул є частою формою гнійних захворювань шкірного покриву переважно відкритих частин тіла. Фурункули обличчя, що розташовуються вище лінії рота, належать до особливо небезпечного виду гнійної хірургічної інфекції.

^ Переважна локалізація фурункулів:

  1. Верхня кінцівка (передпліччя, тильна поверхня кисті).

Б) Задня поверхня шиї.

  1. Внутрішня поверхня стегон.

Г) Сідниці.

Д) Голова (обличчя, зовнішній вушний канал, присінок порожнини носа).

Сприятливі причини до виникнення фурункула:

  1. Незадовільна особиста, побутова і виробнича гігієна.

Б) Мікротравми.

  1. Ослаблення захисних сил організму при тяжких хронічних захворюваннях.

Г) Порушення обміну речовин (цукровий діабет, авітаміноз).

^ Механізм розвитку фурункула:

A)Процес починається з появи незначного болючого інфільтрату і
гіперемії над ним, в центрі інфільтрату знаходиться волосся.

Б) Запалення розповсюджується на поруч розташовані сальні залози і навколишню підшкірну тканину.

B) Субепідермально утворюється гнійна пустула.
Г) Волосина розхитується і гине.

Д) Навколо загиблого волосся розвивається циліндричний некроз (стрижень), що поступово піддається демаркації від навколишніх тканин.

Е) Навколо зони некрозу розвивається гнійний процес.

Є) Гній направляється назовні по ходу волосся, проривається через епідерміс, відторгається стрижень.

Ж) Утворений дефект тканини заповнюється грануляційною ткани­ною з утворенням рубця.

Клінічні прояви фурункула:

A)Скарги:

  • наявність запального інфільтрату;

  • постійний біль в ділянці інфільтрату і посилення його при фізичному навантаженні;

  • поступове підвищення температури тіла;

- озноб.

Б) Анамнез захворювання:

  • захворювання починається з легкого нездужання;

  • потім з'являється гнійна пустула.

B) Об'єктивні прояви:

  • конусоподібна припухлість у певній ділянці тіла темно-червоного кольору;

  • на верхівці припухлості епідерміс відшарований і під ним локалізується ділянка гнійного некрозу;

  • навколо вогнища некрозу визначається інфільтрат, над яким - гіперемія шкіри.

- посилення болю при пальпації.

Діагностична програма при фурункулі:

А) Клінічні прояви:

  • скарги;

  • анамнез захворювання;

  • об'єктивні прояви.

Б) Лабораторні дослідження:

  • клінічний аналіз крові;

  • клінічний аналіз сечі;

  • мікробіологічне дослідження гнійного вмісту.

Лікування фурункула:

  • антибіотикотерапія;

  • обмеження фізичної активності;

  • сухе тепло;

  • кератолітичні препарати на верхівку інфільтрату;

- при утворенні абсцесу – хірургічна операція.

Лікування фурункулів обличчя:

  • всі хворі повинні лікуватися в стаціонарі;

  • дотримання постільного режиму до відторгнення стрижня;

  • обмеження прийому твердої їжі, розмов;

  • крім місцевого лікування обов'язково призначають антибіотики, дезагреганти, за показання­ми - інфузійну і дезінтоксикаційну терапію.


Карбункул - гостре гнійно-некротичне запалення кількох волосяних цибулин і сальних залоз із утворенням єдиного інфільтрату і переходом запального процесу на підшкірну клітковину.

Фактори, що сприяють виникненню карбункула:

  • цукровий діабет, ожиріння;

  • неповноцінне харчування, авітаміноз;

  • переохолодження;

  • несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці і побуту.

Механізм розвитку карбункула:

A)Утворюється запальний інфільтрат, який захоплює кілька волосяних
фолікулів.


Б) Набряк навколишніх тканин.

B)Тромбоз навколишніх судин сприяє масивному некрозу тканин.
Г) Гній проривається назовні, утво­рюючи кілька отворів із гнійними виділеннями.

Д) Шкіра між отворами некротизується.

Е) Після відторгнення некрозу кар­бункул набуває вигляду виразки.

Є) Дефект поступово заповнюється грануляційною тканиною з утво­ренням рубця.

Найбільш часта локалізація карбункула:

  1. Задня поверхня шиї.

Б) Міжлопаткова ділянка.

  1. Спина, обличчя, поперекова ділянка.

Клінічна картина карбункула:
А) Скарги:

  • наявність запального інфільтрату;

  • постійний розпираючий біль в ділянці інфільтрату;

  • підвищення температури тіла до 38-39°С;

  • озноб.

Б) Анамнез захворювання:

  • поява швидко наростаючого запального інфільтрату;

  • поява симптомів інтоксикації з початку захворювання.

В) Об'єктивні прояви:

  • наявність інфільтрату значних розмірів;

  • шкіра над інфільтратом багряно-си­нього кольору, напружена;

  • є кілька отворів з незначним гнійним вмістом, між отворами - ділянки не­крозу шкіри;

  • більш виражені, ніж при фурункулі, у вигляді ознобу, високої температури, прискореного пульсу, головного болю, можливе блювання.

Діагностична програма при карбункулі:

А) Клінічні прояви:

  • скарги;

  • анамнез захворювання;

  • об'єктивні прояви.

Б) Лабораторні дослідження:

  • клінічний аналіз крові;

  • клінічний аналіз сечі;

  • мікробіологічне дослідження гнійних виділень.

Лікування карбункула:

A)На стадії інфільтрації - консервативне лікування, аналогічне лікуванню фурункула, обов'язкове призначення антибактеріальної і дезінтоксикаційної терапії.

Б)При прогресуванні припухлості, наростаючій інтоксикації, розширенні зони некрозу показана операція (проводиться під наркозом і полягає в розсіченні і висіченні карбункула.

B)Рановий дефект, що утворився, лікують за принципом лікування гнійної рани.
Г)Після операції продовжують антибактеріальну і дезінтоксикаційну терапію.

Абсцесом називається обмежене скупчення гною в тканинах і органах. Абсцес є частою патологією і може бути самостійною нозологічною формою або ускладнювати перебіг інших гнійних захворювань. У ряді випадків абсцес є наслідком медичних маніпуляцій (ін'єкції, пункції).

^ Причини розвитку абсцесів:

  1. Поранення шкіри і м'яких тканин.

Б) Сторонні предмети м'яких тканин.

  1. Порушення правил асептики при виконанні лікувальних маніпуляцій (ін'єкції, пункції та ін.).

Г) Гнійні шкірні захворювання (фурункул, карбункул, бешиха і т.п.).

Д) Наслідки травм (гематоми, сероми).

Е) Метастатичні гнійники при сепсисі, черевному тифі і т.п.

^ Механізм розвитку абсцесу:

  1. У місці проникнення інфекції з'являється обмежений запальний процес.

Б)У центрі запального інфільтрату з'являється обмежений некроз.

  1. Процес відмежовується від навколишніх тканин грануляційним валом.

Г)Грануляційний вал перетворюється у сполучнотканинну піогенну мембрану, що зсередини вистелена грануляційною тканиною.

Д)Вмістом порожнини абсцесу є гній і залишки тканинного некрозу.

Клінічні прояви абсцесу:

A)Скарги:

  • постійний локалізований біль;

  • нездужання, загальна слабкість;

  • підвищення температури тіла.

Б) Анамнез:

  • наявність причини (травма, ін'єкція і т.п.);

  • погіршення стану при прогресуванні процесу;

  • локальний характер місцевих проявів.

B)Дані обстеження:
- припухлість у зоні ураження;

  • гіперемія шкіри;

  • при глибокому розташуванні абсцесу ці ознаки можуть бути відсутні;

  • визначається інфільтрат із досить чіткими межами;

  • локальна болючість у зоні інфільтрату;

  • місцеве підвищення температури над інфільтратом;

  • при поверхневому розташуванні абсцесу чітко виявляється симптом флюктуації. Діагностична програма при абсцесі:

A)Клінічні прояви:

  • скарги;

  • анамнез захворювання;

  • об'єктивні прояви.

Б) Лабораторні дослідження:

  • клінічний аналіз крові (лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво);

  • клінічний аналіз сечі;

  • мікробіологічне дослідження гнійного вмісту, отриманого при пункції або після розкриття абсцесу.

B)Важливим методом діагностики, особливо при глибокому розташуванні гнійника, є пункція абсцесу. Суттєву допомогу для діагностики може надати ультразвукове дослідження.

Лікування абсцесу:

А) Загальне лікування:

  • антибактеріальна терапія;

  • дезінтоксикаційна терапія;

  • інфузійно-трансфузійна терапія;

  • імунокорекція (за показаннями).

Б) Місцеве лікування:

Оперативне:

  • розкриття абсцесу, по можливості, біля нижнього полюса гнійника;

  • санація порожнини гнійника;

  • адекватне дренування;

  • у ряді випадків можливе висічення абсцесу з навколишніми тканинами та наступни накладенням на рану швів.

Пункційний метод:

  • пункція абсцесу товстою голкою під анестезією;

  • аспірація гною і промивання порожнини гнійника;

  • введення в порожнину абсцесу антибіотиків, ферментних препаратів.

Флегмоною називається гостре розлите гнійне запалення клітковини та
клітковинних просторів (підшкірного, міжм'язового, заочеревинного та ін.). Флегмона є тяжким гнійним процесом, що часто ускладнюється сепсисом. В останні роки збільшилась частота флегмон, викликаних неклостридіальною анаеробною інфекцією з великим відсотком летальності.

Причини розвитку флегмони:

A)Поранення м'яких тканин.

Б)Гострі гнійні захворювання (фурункул, карбункул, лімфаденіт, остеомієліт і т.п.).

B)Порушення правил асептики при виконанні лікувальних маніпуляцій (ін'єкції, пункції та ін.

Механізм розвитку флегмони:

A) Збудником флегмони може бути аеробна (стафілококи, стрептококи та ін.), неклостридіальна анаеробна і полімікробна флора.

Б) Запальний процес починається в місці проникнення інфекції в клітковину.

B) Запальний ексудат поширюється по клітковині, переходячи з одного фасціального футляра на інший, через отвори для судинно-нервових пучків.

Г) Початковий серозний характер запалення може швидко трансформуватися в гнійний, гнильний.

Д) У ряді випадків запальний процес може набути некротичного характеру.

Е) Запальний процес може поширюватись не тільки поверхнево, але й проникати вглиб через різні анатомічні отвори фасцій.

Клінічні прояви флегмони:
А) Скарги:

  • постійний сильний біль у зоні ураження;

  • наявність припухлості, яка швидко поширюється (при поверхневих флегмонах);

  • лихоманка, висока температура;

  • різка загальна слабкість.

Б) Анамнез захворювання:

  • наявність причини захворювання (поранення, ін'єкції, гострі гнійні процеси);

- швидке прогресування запального процесу;

- швидке погіршення загального стану хворого.

В) Об'єктивні дані:

  • наявність розповсюдженої припухлості в зоні ураження;

  • гіперемія шкіри в зоні ураження без чітких меж;

  • порушення функції ураженої частини тіла;

  • наявність розповсюдженого інфільтрату без чітких контурів;

  • виражена болючість у зоні інфільтрату;

  • значне підвищення місцевої температури;

  • відсутність симптому флюктуації в перші дні хвороби;

  • висока температура тіла (38 - 39°С і вища), озноб;

  • тахікардія, тахіпное;

  • симптоми тяжкої ендогенної інтоксикації.

Діагностична програма при флегмоні:
А) Клінічні прояви:

  • скарги;

  • анамнез захворювання;

  • об'єктивні прояви.

Б) Лабораторні дослідження:

  • клінічний аналіз крові (лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво);

  • клінічний аналіз сечі (білок, лейкоцити, еритроцити, циліндри);

- мікробіологічне дослідження гнійного вмісту, отриманого при пункції або після розкриття флегмони.

Лікування флегмони:

Загальне лікування:

  • антибактеріальна терапія;

  • дезінтоксикаційна терапія;

  • екстракорпоральна детоксикація (за показаннями);

  • інфузійно-трансфузійна терапія;

  • імунокорекція.

Місцева терапія:

У початковій стадії (серозна, інфільтративна) - лікування консервативне:

  • іммобілізація;

  • сухе тепло;

  • УФ-опромінення, УВЧ-терапія.

При прогресуванні процесу - оперативне лікування:

  • знеболювання загальне;

  • розкриття флегмони на всю довжину запального інфільтрату;

  • висічення некротично змінених тканин;

  • при необхідності, роблять додаткові розтини і контрапертури;

  • обробка ранової поверхні 3% розчином перекису водню;

  • рихле дренування з розчинами антисептиків і протеолітичними ферментами і сорбентами;

  • можливе застосування проточно-промивних дренажів;

  • при флегмонах кінцівок - обов'язкова іммобілізація.
  1   2   3

Схожі:

«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету iconЗахворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна...
Захворювання середостіння. Класифікація. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи хірургічного лікування”
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету iconАхалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація....
Ахалазія, дивертикул, рубцеві звуження стравоходу. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Показання та методи...
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету iconГнійні захворювання легень І плеври. Абсцес І гангрена легень. Бронхоектатична...
Ня: Запальний синдром у торакальній хірургії це запалення органів, розташованих у грудній порожнині. Виникає внаслідок різних патологічних...
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету iconВроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази...
Вроджені та набуті вади серця. Класифікація. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань. Сучасні...
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету iconТравми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення....
Учбовий елемент 5 Травми грудної клітини. Класифікація. Ранні та пізні ускладнення. Диференційна діагностика. Перша лікарська допомога...
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету iconРевматичні захворювання: системний червоний вовчак, дерматоміозит,...
Мета: удосконалити знання лікарів-педіатрів про сучасні погляди на механізми розвитку, клініко-параклінічні критерії діагностики...
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету icon"Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму...
Навчальний елемент 12. Інфаркт міокарда, аневризма серця. Порушення провідності І ритму серця. Показання до хірургічного лікування....
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету iconПрактичного заняття Учбовий елемент 11
Учбовий елемент 11. Ішемічна хвороба серця. Діагностика. Покази до хірургічного лікування. Методи оперативних втручань
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету icon«Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром,...
Учбовий елемент Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-синдром, синдром черевної порожнини, колапс. Шок...
«Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна діагностика. Методи консервативного І хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці І лікуванні хірургічної інфекції.» для студентів V курсу медичного факультету icon1-2 Гострі гнійні захворювання м’яких тканин Навчальна дисципліна:...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка