Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови




Скачати 75.07 Kb.
НазваТема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови
Дата конвертації30.06.2013
Розмір75.07 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
mir.zavantag.com > Физика > Методичні рекомендації
Лабораторна робота № 6

Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови

Завдання

  1. Виконайте морфологічний розбір усіх частин мови в тексті.

  2. Виконайте морфемний та словотвірний розбір виділених слів у тексті.

Методичні рекомендації

Перед виконанням завдань повторіть схеми розборів повнозначних та службових частин мови.

Схема морфологічного аналізу прийменника

  1. Речення з прийменником для аналізу.

  2. Прийменник.

  3. З якою частиною мови вживається.?

  4. Значення в реченні (просторове, часове, причинове, мети тощо).

  5. Група за походженням: первинний (непохідний), вторинний (похідний).

  6. Група за морфологічною будовою: простий, складний, складений.

  7. Значення якого відмінка конкретизує в реченні?

Зразок аналізу:

З вирію вертались навесні (Д. Павличко)

З (вирію) – прийм., уживається з іменником, вказує на місце дії, первин. (не похід.), простий, із Р. в.

Схема морфологічного аналізу:

1. Речення зі сполучником для аналізу.

2. Аналізований сполучник.

3. Службова функція (сполучає однорідні члени речення (обов’язково вказати які) чи частини складного речення).

4. Група за походженням: первинний (непохідний), вторинний (похідний.

5. Група за морфологічним складом: простий, складний, складений.

6. Група за вживанням: одиничний, повторюваний, парний.

7. Група й підгрупа за значенням: сурядний (єднальний, протиставний, розділовий та ін..); підрядний (причино вий, мети, умови, допустовий, з’ясувальний та ін.).

^ Зразок для аналізу:

Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Олійник).

Та – сполучник, з’єднує предикативні частини складносурядного речення, первин. (непохід.), простий, одиничний, сурядний, протиставний.

Схема морфологічного аналізу:

  1. Речення з часткою для аналізу.

  2. Частка.

  3. Група за функційно-семантичними особливостями (модальна, словотворча, формотворча)

  4. Підгрупа модальних часток.

  5. Якщо словотворча, то яку частину мови утворює?

  6. Якщо формотворча, то яку граматичну форму утворює?

Позиція в реченні (препозитивна, постпозитивна).

Зразок для аналізу:

Хай сурми сплять і ждуть ясного дня обнови (О. Олесь)

Хай – частка, формотворча, утворює наказовий спосіб дієслова, препозитивна.

Схема морфологічного аналізу:

  1. Речення з вигуком для аналізу.

  2. Вигук.

  3. Група за походженням: первинний(непохідний), вторинний (похідний).

  4. Група за значенням (емоційний, спонукальний, вигук етикету, звуконаслідувальне слово та ін..).

Зразок для аналізу:

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю (П. тичина)

Ах – вигук, первин. (не похід.), емоційний.

Варіант 1

– Між людьми буває і гірше, без горя не зживеш віку, – пожалів батько свою норовисту дитину, і з доброго дива йому згадалася Тетянка, її уста, що пахли чорнобривцями, її ноженята, що приносили йому шматки пахучого вересня. Та весільні гості і клопоти одразу ж підкосили давній вересень, і його зорі, і підсинені трави… Щось же треба робити. Але що? В такій халепі і найрозумніший стане Оверком.

(М. Стельмах)

Варіант 2

На застелених столах, як живі вилежуються печені поросята і в звужених крихких повіках чаять насмішку до його весілля. У полив’яних мисках і полумисках чекає гостей продимлена в комині шинка, лискуча веприна, кільця ковбас, нагорблена індичатина, сліпоокий од жиру холодець, золоті злитки линини і застигла юшка з обезголовлених в’юнів. Їх навіть представники з району хвалять, запиваючи скаженою слив’янкою, від якої пересікається дух. А скільки ще варива мліє у печах, вигрівається на печах та мерзне в коморі. Кому достача, а кому один розор.

(М. Стельмах)

Варіант 3

Що ж тоді він скаже їй? Що?.. І вже тепер слова, як жорнове каміння, змовкали в ньому. Він тільки скаже, що хотів побачити її, та й більше нічого. А вона здогадається – і вжене в його душу насмішку, як ніж. Але чого насміхатись над його болем?.. Він знову й знов шеретує свої думки, на яких не тримається навіть пилок надії. Та не кожен з надіями йде до кохання, ідуть і з мукою. І хоч болить, та не дрібніє серце від цього: на болях його проростає і людяність, і незрадливість, і скарби душі. А що дісталося легко, легко й сходить. Як вода по камені.

(М. Стельмах)

Варіант 4

Надія і Богдан виходять із млина. І тут біля обкипілого шумовинням колеса, парубок відчув, що Надійчині коси так само пахнуть лугом, як пахли колись Яринині.

Вони мовчки минають два містки, під якими і тепер не спить вода, і заходять на просторе подвір’я.

– Годі, годі, бачу, що добрий, такий уже добрий, далі нікуди, – молодиця рукою заспокоює вірного сторожа і підходить до замкнених дверей. – А мій водяник ще з річки не приходив. І як там можна висидіти цілісінький день? – перегинаючи стан, дістає зі схованки дерев’яний ключ і одним порухом долоні відмикає сінешні двері.

(М. Стельмах)

Варіант 5

Хіба ж під вечоровими яворами, у головах яких стояли зорі, а в ногах жебоніла вода, таким ввижалося власне свято?.. А тепер їдь по болях своїх, по сльозах своїх. Ще так недавно і добре і недобре око завидувало на її вроду. А що з неї? Більше поговору, більше печалі, та й годі. От і зараз: скільки патякальних по-різному замарнословить про її втечу, скільки плесканів вечервлиться на її бездолі. І хай!.. Не родись красивим, а родись щасливим.

І знову осінь глянула у вічі, тільки не з лісу, а з туманцем підсиненого поля, де іскрилися-згасали пізні гречки і на стернях, прислухаючись до перелітних птахів, непокоїлись гуси.

(М. Стельмах)

Варіант 6

Ось і міст, звичайний дерев’яний міст з двома поручнями, щоб на них могли спочити руки людини, а під ним живе відлуння, і теж непокоїться вода, торкає коріння і явора, і калини, і тиші. За мостом на відділі ледь-ледь бовваніла неосвітлена хата Соломії. Він прислухався до оселі, та не почув ні в ній, ні біля неї жодного голосу. Певне, занесла його до сусідів чи в сон. Весна ж! Натомляться руки, натомляться ноги. О, чи не засувка обізвалася? Ні, то на хаті спросоння клацнув дзьобом лелека. І ти чогось засумував, як лелека після жнив. У молодості входиш у кохання, наче у весняний шум, пізніше, – як у повінь, не знаючи, куди вона занесе тебе.

(М. Стельмах)

Варіант 7

За вікнами ніч, нескінченна зимова ніч. Інколи з неї вихопиться острівець вогнів, і знову темінь, і качиний перестук коліс, і сумовитий посвист вітру-скрізняка. Під цей качиний перестук їде сон третього класу, їдуть лозові кошики, схожі на колиски, їдуть сонні матері, на руках у яких замовкли білі вузлики немовлят, їдуть печалі навколо стиснутих уст і їдуть надії на всміхнених лицях. А ти самотньо нагріваєш вікно головою, підкидаєш до мозку дровець, і він аж гуде від огню і чаду, і крутить, і крутить, і крутить оту стрічку спогадів, що має тільки один образ і одну синяву очей.

(М. Стельмах)

Варіант 8

Сьогодні на світанку його збудив сум зозулі, яка в цю пору вже не повинна б кувати. Що згадалось їй, грішниці нашого лісу? Напевне, давні любощі, бо кажуть, що після петрівки озиваються – згадують минуле – тільки старі зозулі.

Він потягнувся до того кування. Зозуле, зозуле, в чиєму ти саді ранкуєш?

– Ку-ку, ку-ку, – чітко одлічує досвіт чиїсь роки тривог і надій та й підводить зі сну турботи, і осміхненне кохання.

(М. Стельмах)

Варіант 9

За сусідським двором заскрипів журавель, із відра пролилася вода і сказала землі: жить-жить. Наперекір їй чиясь хвіртка, як відьма, дражливо прорипіла: смерть-смерть. Тоді журавель насварився на неї і ствердно відповів: жить-жить.

Потім сполохано прокинулися їхні двері, на подвір’я з кленовою дійницею вийшла осміхнена мати. Вона всі ці дні не розлучається з посмішкою: аякже, приїхав учений син, що перший із їхнього села закінчив інститут. Правда, вчилися по науках попівські та багацькі діти, а тепер і до бідноти дійшло.

(М. Стельмах)

Варіант 10

Міг він попишатися, але ранкує і зорює з косою – уже сорок вісім трудоднів викосив. Ще каже, викосить два та й почне збиратись у свою дорогу. Як там буде поміж людьми? Спасибі власті, що недалеко посилає, можна буде якось і свіжини передати. А їй треба до дівчат придивитись порадити щось, бо вже такі роки, що до внуків ідуть. От жаль: з Яриною не так вийшло. А була ж дівчина, як весняна година. Вона давненько накидала на Ярину оком, та й Богдан ніби тягнувся до неї, однак через сибірного Васюту не так склалось, як гадалось.

(М. Стельмах)

Варіант 11

Богдан, відриваючись від косаря, вже збирав у міжпліччі росу, і хоча відчував, що йому не втекти від нього, мав на душі нетривожний всеохоплюючий світ, мав літо в очах. Щось бриніло в йому не тільки жнивовицею, а й бентежними думками, добрим неспокоєм. Якось солодко вчувалося: іще покіс, іще другий, іще день, іще другий – і він увійде в довгождану таємницю, як тепер входить у золоті, з голубим повівом хліба. Шелести ж літечко, шелести, вигойдуй свій литий колос, свою прихильність до людей і ще щось…для нього. І не втома, а передчуття, слова, мов хміль, бродили в ньому.

(М. Стельмах)

Варіант 12

У молодості ми всі від дороги чекаємо казки. І вона справді, проходить чи пробігає дорогами твоєї юності і лише коли-не-коли зупиняється біля нас. Дорого, мила дорого, і сум верби, і тополина задума біля тебе, і блакитна з айстрами хмарин хустка неба над тобою – як усе це разом схоже на пристановище синього птаха! Тільки де він?..

Але сьогодні казка почалася не з дороги, а з візника, про яких уже стільки писалося в книжках. Не порушуючи традиції попередніх візників, в цей теж знайшовся в районному центрі на базарі, і теж був дотепним, і одразу ж здивував Богдана.

(М. Стельмах)

Схожі:

Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconЗайменник як частина мови
Займенник як лексико-граматичний розряд слів. Особливе місце займенника серед інших частин мови (узагальню вальний характер значення,...
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconПлан Поняття частки. Структурні різновиди часток. Функціонально-семантична...
Частки – це клас службових слів, що беруть участь, у вираженні окремих морфологічних форм слів, оформленні комунікативного, модального...
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconЗагальне поняття про сполучник. Сполучники сурядності І підрядності
Сполучником називається службова частина мови, що використовується для поєднання слів, словосполучень І частин складного речення....
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconТема Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування...
Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови. Мова професійного спілкування як функціональний...
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconЩо таке прислівник?
Від яких частин мови може утворюватись прислівник? Іменник(зима-узимку), прикметників(високий-звисока), числівників(троє-утроє),...
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconТема Історія формування звукового складу праслов’янської мови
Безкишкіна М. Т., Степаненко М.І. Історична граматика української мови: Навчальний посібник. — Полтава, 1997. — 134 с
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconТема Основні відомості про становлення числівника як частини мови
Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови (Нариси із словозміни та словотвору). – Ужгород, 1960. – 416 с
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconТема: методика української мови як наука І навчальна дисципліна
Методика української мови як наука І навчальна дисципліна. Предмет І завдання методики української мови, значення методики для викладання...
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconТема: методика української мови як наука І навчальна дисципліна
Методика української мови як наука І навчальна дисципліна. Предмет І завдання методики української мови, значення методики для викладання...
Тема. Морфологічний розбір повнозначних та службових частин мови iconТема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови Студенти повинні...
Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. 4-те видання, перероблене І доповнене. – К.: А. С. К.,2006
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка