Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування




Скачати 209.97 Kb.
НазваТема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування
Дата конвертації07.07.2013
Розмір209.97 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Финансы > Документы
Лабораторна робота №2.
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування Ci/С++.
Мета: Вивчення основної структури мови програмування Pascal.
Теоретичні відомості.

 (англ. C) — універсальна, процедурнаімперативна мова програмування загального призначення, розроблена у1972 році Денісом Рітчі у Bell Telephone Laboratories з метою написання на ній операційної системи UNIX.[1]

Хоча, С і було розроблено для написання системного програмного забезпечення,[2] наразі вона досить часто використовується для написання прикладного програмного забезпечення.

С імовірно, є найпопулярнішою у світі мовою програмування за кількістю вже написаного на ній програмного забезпечення, доступного під вільними ліцензіями коду та кількості програмістів, котрі її знають.[3][4] Реалізації компіляторів для мови С існують для багатьох операційних систем та апаратних архітектур. C здійснила великий вплив на інші мови програмування, особливо на C++, яка спочатку проектувалася, як розширення для С, а також наJava та C#, які запозичили у С синтаксис.

Зміст:
1. Філософія
2. Характеристика
3. Історія
4. Використання
5. Бібліотеки
6. Критика
7. Пов'язані мови
8. Див. також
9. Примітки

1. Філософія


С — мінімалістична мова програмування. Серед її головних цілей: можливість прямолінійної реалізації компіляції, використовуючи відносно простий компілятор, забезпечити низькорівневий доступ до оперативної пам'яті, формувати лише декілька інструкцій машинної мови для кожного елементу мови, і не вимагати обширної динамічної підтримки. У результаті, код Сі придатний для більшості системного програмного забезпечення, яке традиційно писалося асемблером.

Незважаючи на її низькорівневі можливості, мова проектувалася для машинно-незалежного програмування. Сумісна зі стандартами та машинно-незалежно написана мовою C програма, може легко компілюватися на великій кількості апаратних платформ та операційних систем з мінімальними змінами. Мова стала доступною для великої кількості платформ, від вбудованих мікроконтролерів до суперкомп'ютерів.
^

1. 1. Мінімалізм


Мова С проектувалась з розрахунком на те, щоб використовуватись у системному програмуванні. Отже, вона не вимагає додаткового часу на виконання перевірок різноманітних умов, які ніколи не відбудуться у правильно написаній програмі, а забезпечує простий, прямий доступ до адреси будь якого об'єкту (наприклад, карти пам'яті, пристрою контролю регістрів), і вираження її джерельного коду може бути переведене у вигляд простої, примітивної машинної операції.

Б'ярн Страуструп якось написав про неї: «С робить так, щоб вам було легко вистрілити собі в ногу»[5] Іншими словами, С дозволяє здійснення низки операцій, котрі часто є не бажаними, а тому чимало помилок у коді не виявляється компілятором, і не можуть бути очевидними під час виконання. Якщо під час програмування та підтримки програмного забезпечення не дотримуватись низки суворих правил, пізніше може виникнути немало проблем зі швидкодією, стабільністю та безпекою програмного забезпечення. (Хоча, виною подібних проблем найчастіше є програмісти, оскільки, С сама по собі забезпечує низький рівень захисту).

З часом було розроблено багато утиліт для додаткових перевірок коду на наявність помилок перед компіляцією на під час його роботи. Ніщо не заважає компілятору здійснювати додаткові перевірки коду, не передбачені специфікацією мови, однак, для деякого системного програмного забезпечення вони є неприпустимими, оскільки, зменшують швидкість виконання коду.

У відповідь на критику мови C, як сильно типізованої мови, Керніґан та Рітчі, послались на основу філософії дизайну C: «Тим не менш, C зберігає основний принцип, який передбачає, що програмісти добре знають, що вони роблять, і вимагає лише, щоб вони чітко давали компіляторові знати про свої наміри».[6][7]

2. Характеристика


Як і більшість імперативних мов, заснованих на традиції АЛГОЛ, C має можливості для структурного програмування і дозволяє здійснювати рекурсії, у той час, як система статичної типізації даних запобігає виникненню багатьох непередбачуваних операцій. У Сі увесь виконуваний код міститься у функціяхПараметри функції завжди передаються за значеннями. Передача параметрів за вказівником реалізовується шляхом передачі значення вказівника. Гетерогенні сукупності типів даних (структури) дозволяють пов'язаним типам даних бути об'єднаними і маніпулювати ними, як єдиним цілим.

Cі також має наступні специфічні властивості:

  • змінні можуть бути прихованими у вкладених блоках

  • слабка типізація; наприклад, символи можуть використовуватися, як цілі числа

  • низькорівневий доступ до оперативної пам'яті шляхом перетворення машинних адрес вказівники

  • вказівники на функції і дані підтримують динамічний поліморфізм

  • масив індексів як вторинне поняття, визначається у термінах арифметики вказівників

  • стандартизований препроцесор C для макроозначення, включення файлу з джерельним кодом, умовної трансляції, і т.д.

  • комплексна функціональність, як то I/O, маніпуляція рядками, і делегування математичних функцій бібліотекам

  • відносно невелика кількість зарезервованих слів (32 у С89, і 37 у C99)

  • Лексичні структури, які нагадують B більше за ALGOL, наприклад:

    • { ... } на відміну від ALGOL'івського begin ... end

    • знак рівності для призначення (копіювання), як це робиться у мові Fortran

    • два знаки рівності використовуються для перевірки рівності (подібно до .EQ. у Fortran'і або одного знаку рівності у BASIC)

    • && та || на відміну від ALGOL'івстких and та or (цим вона семантично відрізняється від бітових операторів & та |.

    • велика кількість операторів об'єднання, на кшталт +=, ++, ......
^

2. 1. Відсутня функціональність


Сі має брак наступних можливостей, які є в інших мовах програмування,(хоча далеко не завжди брак деяких можливостей, наявних в якихось мовах, є недоліком):

  • Відсутність нескалярних операцій, на зразок копіювання масивів або рядків.

  • Відсутність автоматичного керування пам'яттю (збір сміття)

  • Відсутня перевірка меж масиву

  • Відсутність напів-динамічних масивів аж до С99

  • Відсутність синтаксису для масивів, на зразок А..В, котрі використовують, як старіші, так і новіші мови програмування

  • Відсутність вкладених функцій (хоча, ця можливість є з деякими компіляторами, наприклад GCC. Однак знову ж, є суперечливою сама потреба вкладених функцій.)

  • Відсутність обробки винятків

  • Відсутність рудиментарної підтримки модульного програмування

  • Відсутність статичного поліморфізму у формі перевантаження функцій або операторів

  • Відсутність підтримки об'єктно-орієнтованого програмування

  • Відсутність вбудованої підтримки багатозадачності та роботи з мережами, хоча ці можливості забезпечуються популярними бібліотеками

  • Відсутність стандартних бібліотек для роботи з графікою та деяких інших бібліотек для прикладного програмування

Ці моменти абсолютно не завадили мові бути добре прийнятою спеціалістами.Швидко були створені компілятори для різних платформ. А в значній мірі низькорівнева природа мови, надала програмістам можливість якісно контролювати роботу програм, дозволяючи оптимізувати їх під конкретні завдання. Це дозволило кодові ефективно працювати на дуже обмеженому апаратному забезпеченні, такому як вбудовані системи, що сьогодні мають таку високу функціональність завдяки початковому використанню мови Сі.

Можливості мови підвищуються у спосіб використання сторонніх бібліотек. Більшість об'єктно-орієнтованих функцій включають спеціальний вказівник «цей»(this у C++,Java), який посилається на поточний об'єкт. Передаючи цей вказівник в якості аргументу функції у Сі, ті ж функціональні можливості можуть бути використані у Сі. Для прикладу, у C++ можна написати:

stack->push(val);

у той час, як у С це виглядало б, приміром, так:

push(stack, val);

де аргумент stack у С є вказівником на структуру (struct), що є еквівалентною цьому вказівнику у С++, який є вказівником на об'єкт.
^

 Історія

3. 1. Рання розробка


Початковий етап розробки Сі відбувся у стінах Bell Labs між 1969 та 1973 роками; Деніс Рітчі стверджує, що найбільш творчим був 1972 рік. Мову було названо «Сі» через те, що багато її можливостей було отримано від раніше створеної мови B.

Існує чимало легенд щодо походження мови Сі, і пов'язаної з нею операційної системи UNIX, серед них:

  • Розробка Сі стала результатом того, що його майбутні автори любили комп'ютерну гру, схожу на популярну гру Asteroids (Астероїди). Вони вже давно грали у неї на головному сервері компанії, який був недостатньо потужним, і повинен був обслуговувати близько ста користувачів. Томпсон і Рітчи порахували, що їм не вистачає контролю над космічним кораблем для того, щоб уникати зіткнень з деякими каменями. Тому вони вирішили перенести гру на вільний PDP-7, що стоїть в офісі. Проте цей комп'ютер не мав операційної системи, що змусило їх її написати. Врешті-решт, вони вирішили перенести цю операційну систему ще й на офісний PDP-11, що було дуже важко, оскільки її код був цілком написаний на асемблері. Було винесено пропозицію використати якусь високорівневу портативну мову, щоб можна було легко переносити ОС з одного комп'ютера на іншій. Мова B, яку вони спершу хотіли використати, виявилася позбавленою функціональності, здатної використовувати нові можливості PDP-11. Тому вони і зупинилися на розробці мови С.

  • Найперший комп'ютер, для якого була спочатку написана UNIX, призначався для створення системи автоматичного заповнення документів. Перша версія UNIX була написана на асемблері. Пізніше для того, щоб переписати цю операційну систему, була розроблена мова С.

До 1974 року мова С стала достатньо функціональною для того, щоб переписати на ній більшу частину ядра UNIX, котре спершу було написане на асемблері PDP-11. Це було перше ядро операційної системи реалізоване не наасемблері.

3. 2. K&R C


У 1978 році Рітчі та Керніган опублікували першу редакцію книги «Мова програмування Сі». Ця книга, відома серед програмістів як «K&R». Описану у ній версію мови Сі, часто називають «K&R». Друга редакція цієї книги присвячена пізнішому стандарту ANSI C, описаному нижче.

K&R описує наступні особливості мови:

  • Тип даних struct

  • Тип даних long int

  • Тип даних unsigned int

  • Оператор =- було змінено на -=, щоби позбутися семантичної двозначності створюваної конструкціями, на зразок i=-10, яка могла інтерпретуватися, як i =- 10 або i = -10

K&R часто вважають найголовнішою частиною мови, яку повинен підтримувати компілятор С. Багато років, навіть після виходу ANSI C, він вважався мінімальним рівнем, якого слід було дотримуватися програмістам, охочим добитися від своїх програм максимальної портативності, оскільки не всі компілятори тоді підтримували ANSI C, а код на K&R C був сумісним і з ANSI C.

У ранніх версіях Cі, лише функції, що повертають значення з типом відмінним від int повинні були бути оголошеними, якщо вони використовувалися перед визначенням функції; функції без попереднього оголошення повинні повертати лише ціле число.

Для прикладу: long int SomeFunction(); int OtherFunction();

int CallingFunction() { long int test1; int test2; test1 = SomeFunction(); if (test1 > 0) test2 = 0; else test2 = OtherFunction(); return test2; }

У цьому прикладі, як SomeFunction, так і OtherFunction були оголошені перед своїм використанням. У K&R оголошенням OtherFunction можна було знехтувати.

Оскільки декларація функцій у K&R C не включає ніякої інформації про аргументи функції, перевірка типу параметрів не виконується, хоча деякі компілятори видають попереджувальне повідомлення, якщо до локальної функції звертаються із неправильним числом аргументів, або якщо багаторазові виклики до зовнішньої функції використовувають різну кількість аргументів.

Наступні декілька років після публікації K&R C, до мови було додано декілька неофіційних можливостей (у той час, як офіційного нового стандарту не було), котрі підтримувалися компіляторами від AT&T та деяких інших постачальників. Серед них:

  • функції з типом результату void;

  • функції, що повертають значння типу struct або union (а не вказівник)

  • присвоєння для типу struct

  • Визначник const, котрий робив об'єкт доступним лише для читання

  • Перечислювані типи

Велика кількість доповнень і відсутність стандартної бібліотеки, разом із великою популярністю мови, створили нагальну потребу у стандартизації.
^

3. 3. ANSI C


Наприкінці 1970-х, мова C випередила BASIC, і стала найпопулярнішою мовою програмування для мікрокомп'ютерів. Протягом 1980-х, її прийняли для використання в IBM PC, і її популярність почала зростати досить стрімкими темпами. У той же час, Бьярн Страуструп та інші працівники Bell Labs розпочали роботу над доданням об'єктно-орієнтованих конструкцій до C, що призвело до виникнення C++.

У 1983Американський Національний Інститут Стандартів (ANSI) сформував комітет X3J11 для створення стандартної специфікації для мови C. У 1989, стандарт був ратифікований як ANSI X3.159-1989 «Мова Програмування C». Цю версію часто називають ANSI C, Стандартний C, або С89.

У 1990, стандарт (з декількома незначними модифікаціями) ANSI C ратифікувала Міжнародна Організація із Стандартизації (ISO), ISO/IEC 9899:1990. Цю версію іноді назвають C90. Тому, терміни «C89» і «C90» по суті, позначають одну мову.

ANSI, як і інші інститути із стандартизації, більше самотужки не займається розвитком стандарту мови програмування С. Прийняття стандарту національними інститутами, як правило, відбуваєтья протягом року після публікацію стандарту ANSI.

Одна з цілей процесу стандартизації мови С полягала у розробці надмножини над K&R C, яка включала б чимало неофіційних можливостей. Комітети зі стандартизації також додали чимало додаткових функцій, як то прототипи функцій (запозичені в C++), вказівники void, підтримку міжнародних наборів символів та мов і локалей, а також низку розширень для препроцесора. Синтаксис декларації параметрів також було розширено використовуючи запозичення з С++, хоча, інтерфейс K&R також допускається для збереження зворотньої сумісності зі старим кодом.

C89 наразі підтримується усіма компіляторами С, і більшість існуючого коду написано на базі даного стандарту. Будь яка програма на писана на стандартній С, і без використання апаратно залежних засобів може бути скомпільована і запущена на будь якій операційній системі та апаратній архітектурі без будь яких обмежень ресурсів.

3. 4. C99


Після процесу стандартизації ANSI, специфікація мови C протягом якогось часу залишилася відносно статичною, тоді як C++ продовжувала еволюціонувати, у значній мірі завдяки своїм власним зусиллям по стандартизації. Нормативна Поправка 1, створила новий стандарт для мови C у 1995, але лише для того, щоб виправити деякі деталі стандарту C89 і додати обширнішу підтримки міжнародних наборів символів. Проте, стандарт піддався подальшому перегляду в кінці 1990-х, привівши до публікації ISO 9899:1999 у 1999 році. Цей стандарт зазвичай іменують, як «C99». Він був прийнятий, як стандарт ANSI у березні 2000.

Стандарт C99 ввів декілька нових особливостей, багато з яких вже були реалізовані у декількох компіляторах:

  • Вкладені функції

  • Змінні можуть оголошуватися будь-де (як у C++)

  • Введено декілька нових типів даних, зокрма, long long int, явний логічний (булевий) тип даних, і комплексний тип для представлення комплексних чисел

  • Масиви зі змінними довжинами

  • Підтримка коротких, однорядкових коментарів, що починаються з //, як у BCPL та C++

  • Нові бібліотечні функції, як наприклад snprintf

  • Нові заголовні файли, як то stdbool.h та inttypes.h

  • Вдосконалена підтримка стандарту IEEE для роботи з плаваючою крапкою

  • Виправлено друкарські огріхи.

C99 сумісний з C90, однак, має деякі відмінності; зокрема, якщо в декларації ідентифікатора не вистачає специфікатора типу, змінна чи функція надалі не сприймається оголошеною неявно як int. Комітет стандартів вирішив, що важливіще, щоби компілятори діагностували неуважне упущення специфікатора типу, ніж мовчки обробляли код. На практиці, компілятори, ймовірно, діагностують упущення, але й приймають змінну оголошеною як int і продовжують переклад програми.

GCC та інші компілятори C наразі підтримують багато з нових можливостей C99. Проте, вони меншою мірою підтримуються компіляторами таких компаній, як Microsoft і Borland, котрі зосередилися переважно на C++, відтоді, якC++ забезпечує подібну функціональність.

4. Використання


Одним із наслідків значного поширення та ефективності С є те, що компілятори, бібліотеки та інтерпретатори багатьох інших високорівневих мов програмування реалізуються на С.

С використовується, як проміжна мова деякими високорівневими мовами програмування. Це здійснюється одним із двох наступним способів:

  • Продукується текст програми мовою C паралельно з іншим вихідним кодом: машинним, об'єктним та/або двійковим. Наприклад, така поведінка характерна для деяких діалектів мови Lisp (Lush).

  • Продукується виключно текст на С. Приклади: Eiffel, Sather; Esterel.

Вихідний текст програми на С передається компілятору С, який видає кінцевий машинний або двійковий код. Це зроблено задля переносимості (компілятори мови С існують майже для усіх платформ) і уникання необхідності розвитку специфічних для машини генераторів команд.


5. Бібліотеки


Мова програмування С використовує бібліотеки, як основний засіб свого розширення. У С, бібліотека — набір функцій, котрі містяться в одному файлі. Кожна бібліотека, за звичай має заголовочний файл, в якому містяться прототипи функцій, присутніх у бібліотеці, яка може використовуватися, а також декларації спеціальних типів даних і макро-символів, що використовують ці функції. Для того, щоб програма використовувала бібліотеку, заголовний файл цієї бібліотеки має бути оголошений вгорі файлу із сирцевим кодом, і бібліотека має бути злінкованою з програмою, що у багатьох випадках вимагає спеціальної опції для компілятора (наприклад, -lmath).

Загальною бібліотекою С є стандартна бібліотека С stdlib.h, що вказана у ISO та ANSI C стандартах, і розповсюджується з кожним сучасним компілятором мови С.

Іншим загальним набором функцій стандартної бібліотеки С є той, що використовується застосунками. Проектувалися вони для UNIX-подібних систем, у першу чергу, для забезпечення інтерфейсу до ядра. Ці функції деталізуються у різноманітних стандартах, на кшталт POSIX та Single UNIX Specification.

Відтоді, як С набула великої популярності, для неї було написано чимало інших бібліотек. Бібліотеки часто пишуться на С, оскільки компілятори C ґенерують ефективний об'єктний код; пізніше програмісти створюють інтерфейси до бібліотек таким чином, що ті можуть використовуватися високорівневими мовами, на кшталт JavaPerl та Python.

6. Критика


Незважаючи на її велику популярність, С часто критикується. В основному критика зосереджена на тому, що, використовуючи C, важко здійснити деякі бажані дії, і на тому, що, використовуючи C, дуже легко здійснити деякі небажані дії. Коротко кажучи, ефективне використання С вимагає від програміста більше навиків, досвіду та зусиль, ніж це потрібно для деяких інших мов програмування.
^

7. Пов'язані мови


Коли об'єктно-орієнтовані мови стали популярними, C++ і Objective-C були двома різними продовженнями C, які забезпечували об'єктно-орієнтовані можливості. Обидві мови спочатку функціонували, як препроцесори — написаний на них код спочатку переводився на C, а потім компілювася компілятором C.

7. 1. С++


Мова програмування C++ розроблена на основі С, і була отримана у наслідок додавання Б’ярном Страуструпом до неї об'єктно-орієнтованої функціональності із C-подібним синтаксисом.
^

7. 2. Objective-C


Objective-C — дуже «тонка» надбудова над С, який дозволяє об'єктно-орієнтоване програмування використовуючи гібрид динамічної/статичної парадигми типів. Основу синтаксису Objective-C склав синтаксис мови С, однак, синтаксис для його об'єктно-орієнтованих можливостей був запозичений у SmalltalkObjective-C та C++ відрізняються своєю філософією — для більшої інформації, читайте відповідні статті.

Порядок виконання роботи:

  1. Ознайомитися з теоретичними відомостями.

  2. Розробити мінімальну програму на мові С.

  3. Ознайомитися з основним командами та функціями мови С, використовуючи підручники зі списку літератури.

  4. Виконати завдання відповідно до варіанту.


Зміст звіту

  1. Мета

  2. Результати виконання роботи

  3. Висновки по роботі.


Індивідуальні завдання:

Розробити комп’ютерну програму для виконання:

  1. Сортування одновимірного масиву довжиною N.

  2. Сортування двовимірного масиву розміром NxM.

  3. Визначення типу трикутнику по довжинам трьох сторін.

  4. Визначення типу прямокутнику по довжинам сторін та кутами між ними.

  5. Визначення кількості цифри Х в одновимірному масиві.

  6. Визначення кількості цифри Х в одновимірному масиві.

  7. Виконати заповнення двовимірного масиву випадковими цифрами в діапазону від 1 до N.

  8. Визначення значення факторіалу N.

  9. Визначити довжину сторони прямокутного трикутника ю

  10. Визначення величини, яка рівна «возведением числа a степень b».

Список літератури:

  1. Проценко В.С. та ін. Техніка програмування мовою Сі : Навч. посібник / В.С. Проценко, П.Й. Чаленко, А.Б. Ставровський. К.: Либідь, 1993. –224с.

  2. А.Н. Маслов. Введение в язык программирования С. М.: 1991.

  3. Берри Р. Микииз Б. Язык Си: Введение для программистов / Пер. с англ. И предисл. Д.Б. Подшивалов. –М.: Финансы и статистика, 1988. –191с. ил.

  1. Романовская Л.М. и др. программирование в среде си для ПЭВМ ЕС / Л.М. Романовская, Т.В. Русс, С.Г. Свитковский. М.: Финансы и статистика, 1991. – 352с. ил.

  2. Мова програмування Си для персонального комп'ютера
    Автор: Бочків С. О., Суботін Д. М. 
    Видавництво: СП "Діалог", Радіо й зв'язок
    ISBN: 5-256-00974-5
    Рік: 1990
    Формат: doc
    Сторінок: 384
    Мова: Росіянин
    Розмір: 560 К

  3. Stewart, Bill (January 7, 2000). History of the C Programming LanguageLiving Internet. Процитовано 2006-10-31.

  4. Patricia K. Lawlis, c.j. kemp systems, inc. (1997). Guidelines for Choosing a Computer Language: Support for the Visionary Organization. Ada Information Clearinghouse. Процитовано 2006-07-18.

  5. Programming Language Popularity (2009). Процитовано 2009-01-16.

  6. TIOBE Programming Community Index (2009). Процитовано 2009-01-16.

  7. .http://www.research.att.com/~bs/bs_faq.html#really-say-that Stroustrup: FAQ

  8. Dennis Ritchie. The Development of the C Language. Процитовано 2006-07-26.

  9. Brian W. Kernighan and Dennis M. Ritchie: The C Programming Language, 2nd ed., Prentice Hall, 1988, c. 3.

Схожі:

Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconТема: Апаратне забезпечення бд
Процесор І пам’ять, які забезпечують зберігання та обробку даних та програмного забезпечення бд
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconЛекція №1
Мета: дати поняття мови програмування високого І низького рівня, інтерпретатора І компілятора, аргумента, результату, проміжної величини;...
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconТема: Складання та описування мовою програмування алгоритмів, в яких...
Ета: Закріпити вміння та навички роботи в середовищі програмування vba, використовувати форми та елементи керування. Навчитись використовувати...
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconРеферат з дисципліни «Об’єктне орієнтоване програмування» на тему:...

Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconТема : Розробка діаграм компонентів І діаграм розгортання
Насамперед необхідно розробити вихідний текст програми на деякій мові програмування. При цьому уже в тексті програми передбачається...
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconТема: Складання програм з розгалуженнями. Програмування циклічних обчислень
Мета: Навчитись працювати в інтегрованому середовищі розробки програм vba. Ознайомитись з основними формами опису алгоритмів, методами,...
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconТема: Складання та записування мовою програмування алгоритмів, в...
Мета: Навчитись працювати в інтегрованому середовищі розробки програм vba. Ознайомитись з основними елементами керування, методами,...
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconТема Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування...
Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови. Мова професійного спілкування як функціональний...
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconТема: Особливості використання сучасних технологій навчання у методиці...
Мета: Формування професійних компетенцій студентів для розробки та впровадження інноваційних технологій
Тема: Основи розробки програмного забезпечення за допомогою мови програмування iconОснови підприємництва І управлінської діяльності Т6
Контроль – це процес забезпечення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка