Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ




Скачати 195.04 Kb.
НазваТема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ
Дата конвертації04.07.2013
Розмір195.04 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Бухгалтерия > Документы


ТЕМА 8. КОНТРОЛЬ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І ЗАПАСІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ.

План

1. Завдання та напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів.

2. Перевірка стану збереження та обліку основних засобів.

3. Перевірка операцій з надходження та вибуття основних засобів.

4. Контроль правильності нарахування зносу необоротних активів.

5. Контроль витрат на ремонт основних засобів.

6. Контроль правильності розподілу запасів за групами.

7. Перевірка повноти оприбуткування запасів.

8. Перевірка правильності проведення переоцінки запасів.

9. Контроль за правильністю списання запасів.

10. Перевірка стану обліку запасів.
1. Завдання та напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів і запасів.

Завдання ревізії основних засобів і запасів:

  • дати оцінку стану збереження, ефективності використання;

  • виявити наявні факти порушень чинного законодавства щодо правомірності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних працівників ревізованої установи при придбанні, використанні, реалізації і ліквідації основних засобів і запасів;

  • розробити заходи з реалізації рішень, прийнятих за матеріалами ревізії: притягнення до відповідальності винних службових осіб з відшкодуванням збитків, нарахування і стягнення штрафних фінансових санкцій на користь державного бюджету за допущені порушення чинного законодавства на об'єкті контролю.

  • перевірка законності та правильності операцій пов’язаних з рухом ОЗ і ТМЦ та їх документального оформлення.

  • перевірка правильності віднесення активів до ОЗ.

  • перевірка правильності визначення зносу ОЗ.

  • перевірка правильності проведення переоцінки ОЗ і ТМЦ.

  • Перевірка правильності відображення в обліку операцій, пов’язаних з рухом ОЗ і ТМЦ.

  • Аналіз показників ефективності використання ОЗ.

  • Перевірка операцій пов’язаних з орендою ОЗ.

  • Перевірка операцій пов’язаних з ремонтом ОЗ.

Джерела ревізії:

1) первинні документи про надходження, передавання, реалізацію, інвентаризацію, нарахування зносу, ліквідацію об’єктів основних засобів і нематеріальних активів: накладні, акти приймання-передавання основних засобів, акти ліквідації основних засобів, відомості нарахування зносу, довідки, акти переоцінки, дефектні акти, акти виконаних робіт з ремонту основних засобів, кошториси та угоди на капітальний ремонт, технічне обслуговування основних засобів підрядними організаціями;

2) регістри аналітичного і синтетичного обліку: інвентарні картки з обліку з окремих об'єктів основних засобів і нематеріальних активів; описи інвентарних карток з обліку основних засобів; картки групового обліку основних засобів (для нарахування зносу по основних засобах); інвентарні списки основних засобів і нематеріальних активів, які ведуться матеріально відповідальними особами установ; оборотні відомості в бухгалтерії в розрізі груп, об'єктів основних засобів по матеріально відповідальних особах та установі; машинограми за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, Книга головах рахунків, баланс, звітність про рух майна підприємства.
2. Перевірка стану збереження та обліку основних засобів та запасів.

Надзвичайно важливе значення при організації ревізії основних засобів має оцінка стану бухгалтерського обліку та оперативного контролю за їхнім збереженням, який здійснює бухгалтерія установи.

Ревізор повинен перевірити дотримання норм Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 № 64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 № 30.

Ревізор не може розпочинати ревізію, якщо аналітичний облік основних засобів перебуває в занедбаному стані. Про неможливість проведення ревізії складається акт, у якому треба чітко конкретизувати недоліки в обліку на ревізованому підприємстві, подати відповідні пропозиції про поновлення та наведення порядку в обліку установити термін виконання цих указівок. Крім цього, ревізор повинен доповісти про це посадовій особі, яка призначила ревізію, або перенести термін проведення ревізії, вирішити питання про відповідальність винних осіб згідно з чинним законодавством.

Контроль повноти закріплення об'єктів основних засобів за матеріально відповідальними особами в структурних підрозділах підприємства здійснюється методом порівняння даних Книги головних рахунків про залишок на перше число місяця за рахунком 10 «Основні засоби» з підсумковими даними оборотної відомості про залишки основних засобів у розрізі матеріально відповідальних осіб. Використовуючи дані бухгалтерії щодо розрахунків з оплати праці матеріально відповідальних осіб, можна виявити факти порушень, коли ці працівники не несуть відповідальності за збереження основних засобів (у зв'язку з перебуванням у довгострокових відпустках для догляду за дитиною до трьох років або тривалим перебуванням на лікарняному, звільненням з роботи без передачі іншим працівникам матеріальних цінностей, які за ними значаться).

Ревізор повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на своєчасність їхнього проведення та оформлення, відображення результатів в обліку. Трапляються випадки формального проведення інвентаризації, коли дані про об'єкти інвентаризації переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток чи минулорічних інвентаризаційних описів. Повноту об'єктів інвентаризації встановлюють порівнянням інвентарних описів з даними аналітичного обліку в оборотних відомостях.

Для перевірки якості інвентаризації доцільно провести вибіркову інвентаризацію окремих об'єктів основних засобів. Повна інвентаризація призначається: коли встановлено факти відсутності актів приймання-передавання матеріальних цінностей при звільненні та прийнятті нових працівників, інші грубі порушення чинного законодавства.
3. Перевірка операцій з надходження та вибуття основних засобів.

Основні напрями ревізії операцій з надходжень та вибуття основних засобів:

  1. перевірка обґрунтованості придбання окремих об'єктів основних засобів (виходячи з виробничої необхідності, спеціалізації підприємства, ефективності подальшого використання);

  2. перевірка повноти та своєчасності оприбуткування, ураховуючи особливості документального оформлення операцій, пов'язаних із джерелами надходжень (нове будівництво, придбання устаткування, безкоштовне надходження);

  3. контроль правильності оцінки основних засобів у разі:

а) введення в експлуатацію в результаті капітального будівництва;

б) оренди через викуп державного майна;

в) приватизації державного майна;

г) безкоштовного одержання;

ґ) переоцінювання основних засобів;

  1. перевірка правомірності операцій з вибуття основних засобів:

а) під час ліквідації об'єктів основних засобів через непридатність для подальшого використання, знос;

б) при реалізації іншим організаціям (обґрунтованість ціни реалізації, правильність розрахунку ПДВ, акцизного збору, якщо оподатковується цей товар);

в) незавершеного будівництва державних підприємств (обґрунтованість оцінки, виходячи з аналізу діючих цін, наявність дозволу органів держмайна);

  1. контроль операцій в умовах оперативної оренди основних засобів (надання в оренду приміщень та устаткування іншим підприємствам, фізичним особам: рівень тарифів плати за оренду, оформлення угод на оренду, достовірність обсягів оренди, стан розрахунків);

  2. контроль відображення господарських операцій в обліку методом перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної в первинному документі.

При здійсненні контролю широко застосовуються методи нормативної перевірки на відповідність операцій з вибуття основних засобів вимогам чинного законодавства та їхня узгодженість щодо правил оцінки майна, умов реалізації, документального оформлення процесу продажу чи купівлі під час приватизації державного майна.

Як свідчать матеріали ревізій, до основних порушень операцій з надходження та вибуття основних засобів належать:

  1. заниження оцінки основних засобів під час реалізації майна державних підприємств, виходячи з діючих ринкових цін;

  2. завищення оцінки основних засобів, придбаних по імпорту від приватних фірм і підприємств у власність державного підприємства;

  3. заниження обсягів та оцінки матеріальних цінностей від ліквідації об'єктів основних засобів;

  4. необґрунтованість списання, заниження вартості автотранспорту (особливо легкового);

  5. неправильне визначення ПДВ, акцизного збору при реалізації об'єктів;

  6. використання не за виробничим призначенням офісних меблів, оргтехніки, засобів зв'язку;

  7. заниження тарифів орендної плати та обсягів приміщень, що здаються в оренду іншим підприємствам.


4. Контроль правильності нарахування зносу необоротних активів.

На необоротні активи, що знаходяться на балансі бюджетних установ та перебувають в експлуатації, нараховується знос.

Об'єктом для нарахування зносу є первісна (відновлювальна) вартість необоротних активів.

Знос не нараховується на:

1) земельні ділянки;

2) пам'ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, як об'єкти з невизначеним строком корисного використання;

3) багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку);

4) музейні цінності, як об'єкти з невизначеним строком корисного використання;

5) природні ресурси;

6) незавершене капітальне будівництво;

7) документацію з типового проектування незалежно від вартості;

8) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та інші).

На період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об'єкта необоротних активів нарахування зносу призупиняється.

Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100% вартості необоротних активів.

Знос, нарахований у розмірі 100% вартості необоротних активів, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу, які наведені у додатку (додається).

Знос експонатів зоопарків, виставок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, інвентарної тари, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей нараховується у першому місяці передачі у використання об'єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості - у місяці його ліквідації (списання з балансу).

Норми нарахування зносу та строки корисного використання об'єктів нематеріальних активів визначаються виходячи зі строку дії патента, свідоцтва та інших обмежень строків використання об'єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства України. На нематеріальні активи, строк корисного використання яких не визначений, знос не нараховується.

Знос необоротних активів відображається на рахунку 13 "Знос необоротних активів", з розподілом на субрахунки:

131 "Знос основних засобів";

132 "Знос інших необоротних матеріальних активів";

133 "Знос нематеріальних активів".

Сума зносу об'єктів необоротних активів визначається в останній робочий день грудня в гривнях за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році відповідно до норм зносу.

Місячна сума зносу необоротних активів визначається діленням річної суми зносу на 12.

На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер за типовою формою № 274 (бюджет), дані якого заносяться в книгу "Журнал-головна".

^ Послідовність і основні напрями контролю:

  1. Перевірка правомірності та правильності формування груп основних засобів як бази для нарахування зносу на перше число першого ревізованого періоду (кварталу року).

  2. Перевірка обґрунтованості та повноти включення або виключення об'єктів основних засобів у відповідних групах для формування бази даних (за їхньою первинною і залишковою вартістю для розрахунку обсягів зносу за звітний квартал, виходячи з надходжень та вибуття об'єктів основних засобів за попередній перед звітним квартал року).

  3. Контроль дотримання встановлених норм зносу для груп основних засобів і правильності визначення обсягу нарахування зносу у звітних кварталах.

  4. Контроль відображення в обліку операцій з нарахування зносу.

Правильність відображення в обліку зносу необоротних активів перевіряється методом контролю кореспонденції бухгалтерських рахунків, відображеної в меморіальному ордері № 9.

  1. Контроль витрат на ремонт основних засобів.

Основні напрями та послідовність контролю витрат на ремонт основних засобів:

  1. перевірка обґрунтованості включення до складу об’єктів для капітального ремонту;

  2. перевірка витрат на капітальний і поточний ремонт, що здійснюється підрядними організаціями;

  3. контроль витрат на ремонт при господарському методі ведення робіт;

  4. контроль відображення в обліку операцій, пов'язаних з витратами на ремонти, джерелами коштів на їхнє виконання.

Здійснюючи контроль витрат на ремонт основних засобів, потрібно визначити: чи ці об'єкти є власністю підприємства; якщо орендовані, то чи передбачено умовами договору про оренду здійснення ремонту. Первинні документи (акти технічного огляду, затверджені керівником підприємства; відомості дефектів, де вказано вузли, деталі, агрегати, які не придатні до експлуатації та які належить поновити; кошториси витрат на ремонт, договори з підрядними організаціями) мають бути оформлені належним чином. Детально аналізуються дані інвентарних карток за показниками: дата введення в експлуатацію, дата здійснення попереднього ремонту, терміни міжремонтних періодів, функціональне призначення об'єкта.

При перевірці капітального ремонту основних засобів, виконаного підрядним методом, треба встановити, чи є договір підряду, чи додержані строки виконання, чи не перевищена вартість ремонту, обумовлена договором.

Особлива увага звертається на ремонт легкових автомобілів, побутової техніки, будівель і квартир.

Щоб виявити факти неправомірних витрат на запасні частини, вузли, деталі, будівельні матеріали, слід широко використовувати контроль документів, що стосуються взаємопов'язаних операцій, зустрічну перевірку документів, вибіркову контрольну інвентаризацію виконаних ремонтних робіт, письмові запити підрядників, які виконували роботи.

Правильність обліку витрат на ремонти контролюється на підставі даних меморіалу № 9.


  1. Контроль правильності розподілу запасів за групами.

Контроль правильності розподілу запасів за групами полягає у перевірці дотримання бюджетними установами Наказу Міністерства фінансів та Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» № 114 від 10.12.1999 року зі змінами та доповненнями.

Запаси – оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію та витрачання яких планується здійснити протягом року.

На рахунку 20 "Виробничі запаси" обліковується обладнання, яке підлягає встановленню на об'єктах, що будуються або реконструюються, будівельні матеріали, конструкції, деталі та інші матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів, виділених на капітальне будівництво, матеріали для науково-дослідних робіт, а також спеціальне обладнання, придбане для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами.

Він розподіляється на субрахунки: 201 "Сировина і матеріали"; 202 "Обладнання, конструкції і деталі до установки"; 203 "Спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами"; 204 "Будівельні матеріали"; 205 "Інші виробничі запаси".

На рахунку 21 "Тварини на вирощуванні і відгодівлі" обліковуються усі види тварин і тварини на відгодівлі, птахи, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл незалежно від їх вартості з розподілом на субрахунки: 211 "Молодняк тварин на вирощуванні"; 212 "Тварини на відгодівлі"; 213 "Птиця"; 214 "Звірі"; 215 "Кролі"; 216 "Сім'ї бджіл"; 217 "Доросла худоба, вибракувана з основного стада"; 218 "Худоба, прийнята від населення для реалізації".

Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" розподіляється на субрахунки: 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації"; 222 "Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення".

Матеріали і продукти харчування, що знаходяться в установах за їх предметною характеристикою незалежно від коду економічної класифікації видатків, за рахунок якої вони були придбані, обліковуються на рахунку 23 "Матеріали і продукти харчування", який поділяється на субрахунки: 231 "Матеріали для учбових, наукових та інших цілей"; 232 "Продукти харчування"; 233 "Медикаменти і перев'язувальні засоби"; 234 "Господарські матеріали і канцелярське приладдя"; 235 "Паливо, горючі і мастильні матеріали"; 236 "Тара"; 237 "Матеріали в дорозі"; 238 "Запасні частини до машин і обладнання"; 239 "Інші матеріали".

Облік готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстернях, а також готової друкованої продукції ведеться на субрахунку 241 "Вироби виробничих (навчальних) майстерень" рахунку 24 "Готова продукція".

Облік протягом року продукції підсобних сільських і навчально-дослідних господарств ведеться на субрахунку 251 "Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств" рахунка 25 "Продукція сільськогосподарського виробництва".


  1. Перевірка повноти оприбуткування запасів.

При перевірці запасів, що отримані як гуманітарна допомога враховуються вимоги Закону України "Про гуманітарну допомогу", галузевих порядків, розроблених окремими міністерствами і затверджених постановами Кабінету міністрів України та "Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги", затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 року № 113. Запаси приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерії та представник організації вищого рівня. Комісія складає акт, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Бухгалтерією та матеріально відповідальними особами облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведеться за загальним порядком, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису доходів та видатків.

Механізм централізованого постачання визначається залежно від того, за рахунок яких коштів (загальний, спеціальний фонд) та якою установою (бюджетна, госпрозрахункова) проводиться централізоване постачання. Здійснення видатків з централізованого постачання бюджетними установами проводиться виключно на підставі кошторису, складеного і затвердженого за встановленими вимогами.

Установа-закупник проводить звірки з установами-замовниками про передані матеріальні цінності, придбані шляхом централізованого постачання, не менше одного разу в квартал та перед складанням річного фінансового звіту.

Операції з централізованого постачання матеріальних цінностей бюджетними установами відображаються в окремих звітах за формами звіту про виконання загального фонду кошторису установи(якщо використовувались кошти загального фонду) або відповідного звіту про надходження і використання коштів спеціального фонду кошторису.

Форми фінансового звіту про операції з централізованого постачання установи-закупники, які є бюджетними установами, складають за загальним порядком, установленим Державним казначейством України. У формах фінансового звіту відображаються суми: призначень для централізованого постачання, затверджених кошторисом на рік; асигнувань з бюджету для здійснення централізованих закупок; проведеної оплати за централізоване постачання матеріальних цінностей; фактичних видатків установи-закупника з централізованого постачання матеріальних цінностей, що відповідають даним їх бухгалтерського обліку.


  1. Перевірка правильності проведення переоцінки запасів.

У бухгалтерському обліку установ запаси, у т.ч. одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на: первісну вартість, справедливу вартість, відновлювальну вартість.

Балансова вартість - це вартість запасів, за якою вони відображаються у балансі.

Первісна вартість - це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість - первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.

Відновлювальна вартість - це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Переоцінка запасів установи може проводитися на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застарілі та у зв'язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна (справедлива, відновлювана) вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Переоцінка запасів установи проводиться комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник, керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують запаси, особи, на котрих покладена відповідальність за збереження запасів та інші посадові особи (на розсуд керівника установи). Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну не потрібні. При встановленні цін на однотипні предмети, вони встановлюються однаковими в межах однієї установи. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи. Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості запасів – на керівника установи і голову комісії.


  1. Контроль за правильністю списання запасів.

Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості.

Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному періоді запасів. Метод середньозваженої собівартості застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами. Обчислюється на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів.

Запаси в установах обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії. Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск запасів покладається на матеріально відповідальних осіб, призначених наказом керівника установи. При отриманні запасів матеріально відповідальна особа на документі постачальника або на акті про приймання запасів повинна розписатися в одержанні цих цінностей і прийняти їх на відповідальне зберігання.

Облік запасів установи за місцем відповідального зберігання (знаходження) ведеться матеріально відповідальними особами в Книзі складського обліку запасів за найменуваннями, сортами, кількістю. Працівниками бухгалтерії періодично здійснюється перевірка фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку.

Видача запасів з місць відповідального зберігання (знаходження) проводиться за документами встановленої форми, що затверджуються керівником установи. Для бюджетних установ, поряд з формами, встановленими наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 року № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" згідно з Наказом Державного казначейства України № 130 від 18.12.2000 "Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання", застосовуються такі форми:

1) накладна (вимога), що призначена для оформлення надходження запасів на склад та видачі запасів зі складу. Може застосовуватися при переміщенні запасів в установі. Накладна(вимога) виписується в двох примірниках;

2) меню-вимога на видачу продуктів харчування, яка призначена для видачі продуктів харчування зі складу. Меню-вимога складається щодня на підставі даних про кількість людей, що харчуються, та натуральних норм розкладки продуктів харчування. Меню-вимога з підписом осіб про видачу і одержання продуктів харчування передається в бухгалтерію в строки, встановлені графіком документообігу, але не рідше як п'ять раз на місяць. Приймаючи меню-вимогу бухгалтерія обов'язково проводить звірку кількості осіб, що харчувались згідно даних меню-вимоги, з фактичною наявністю на певну дату осіб, яким призначене харчування;

3) забірна картка призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично протягом місяця. Забірна картка виписується на кожного одержувача на декілька найменувань цінностей. Ця картка виписується в двох примірниках, один з яких з розпискою одержувача зберігається на складі, другий – в одержувача. При щоденному відпуску запасів забірна картка виписується строком на 15 днів, а при періодичному відпуску – строком на місяць. У межах установленого ліміту запаси видаються при пред'явленні одержувачем свого примірника забірної картки. Відпуск запасів понад установлений ліміт здійснюється за накладною(вимогою). Виходячи з планової потреби в запасах та норм витрат, ліміти встановлюються центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю, а за відсутності таких документів установою самостійно.

Списання витраченого пального здійснюється на підставі дорожніх листів за фактичною витратою але не більше норм витрат, установлених для окремих марок автотранспорту.
10. Перевірка стану обліку запасів.

У бухгалтерії облік запасів установи ведеться в кількісному і сумарному вимірах за найменуваннями запасів та в розрізі матеріально відповідальних осіб.

Бухгалтерія установи систематично звіряє свої записи про облік запасів із записами, які ведуть матеріально відповідальні особи за місцями зберігання (знаходження) запасів. Для цього матеріально відповідальними особами кожного місяця надаються в бухгалтерію прибуткові та видаткові документи з реєстром надання документів, який складається в двох примірниках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення первинних документів повертається матеріально відповідальній особі, а другий залишається в бухгалтерії.

Для аналітичного обліку запасів, у т.ч. матеріалів у дорозі, бухгалтерією та/або матеріально відповідальними особами бюджетних установ застосовуються: Книги кількісно-сумового обліку, Картки кількісно-сумового обліку, Книги обліку тварин, Книги складського обліку запасів, оборотні та накопичувальні відомості, Журнали реєстрації битого посуду. Картки кількісно-сумового обліку реєструються в Опису карток з обліку запасів. У централізованих бухгалтеріях такі Описи ведуться окремо за кожною установою, що обслуговується. При автоматизованому веденні бухгалтерського обліку книги кількісно-сумового обліку або картки можуть не застосовуватися.

Аналітичний облік запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду, ведеться за тими самими обліковими регістрами але окремо від операцій за рахунок коштів загального фонду.

Сировина, матеріали, паливо, корма, фураж, продукти харчування, медикаменти та інші запаси, що належать установі, підлягають систематичній інвентаризації у строки і за порядком, установлені нормативно-правовими актами України. Нині діє Типова інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. № 90. Інвентаризація проводиться у разі зміни відповідальної особи, в інших випадках передбачених чинним законодавством (при стихійних, лихах, крадіжках, відсутності матеріально відповідальних осіб та ін.). За результатами інвентаризації складається інвентаризаційний опис або акт, який затверджується керівником установи.

За результатами місяця операції з обліку, переміщення та вибуття запасів групуються у накопичувальні відомості – меморіальні ордери. Записи в ці відомості проводяться за кожним документом і відповідним субрахунком бухгалтерського обліку.

Облік операцій з вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається у Накопичувальній відомості про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф.439 (бюджет) - меморіальний ордер 10.

Операції з надходження продуктів харчування відображається у Зведенні накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. 398 (бюджет) – меморіальний ордер 11.

Для обліку операцій з вибуття та переміщення продуктів харчування призначено Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування ф. 411 (бюджет) – меморіальний ордер 12.

Вибуття та переміщення інших запасів (крім продуктів харчування та малоцінних і швидкозношуваних предметів) відображається у Накопичувальній відомості витрачання матеріалів ф.396 (бюджет) – меморіальний ордер 13.

Підсумки за субрахунками за результатами місяця з меморіальних ордерів записується до книги "Журнал-головна"ф.308 (бюджет).

Схожі:

Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconТема: Облік необоротних активів та запасів
Мета: визначити порядок надходження та вибуття основних засобів, нараховувати знос основних засобів, навчитися складати первинні...
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconТеоретичні питання до екзаменаційних білетів
Бухгалтерський баланс бюджетних установ. План рахунків бюджетних установ. Значення балансу
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconТема: «Облік бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням»
Бюджетне асигнування це повноваження розпорядника бюджетних коштів щодо розподілу між підвідомчими структурами виділених йому бюджетних...
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconДо дипломної роботи
Облік, аналіз та аудит наявності, руху та використання виробничих запасів в пат "Житомиргаз" м. Житомир"
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ icon1 Склад та характеристика власного капіталу
...
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconСамостійна робота №5 (14 годин)
Тема: Звітність бюджетних установ. Комп’ютеризація бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconБухгалтерський облік основних засобів
Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є своєчасне відображення на рахунках інформації про надходження й вибуття...
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconПлан рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ
Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Поря
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconПитання до екзамену з дисципліни «Фінансовий облік»
Відображення операцій з руху основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку
Тема контроль наявності та руху основних засобів І запасів бюджетних установ iconТема: «розрахунки показників ефективності діяльності суб ’ єктів...
Тема: «розрахунки показників ефективності діяльності суб’єктів господарювання. Визначення сум кошторисного фінансування бюджетних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка