Закон України «Про заставу»




НазваЗакон України «Про заставу»
Сторінка8/8
Дата конвертації16.09.2014
Розмір0.6 Mb.
ТипЗакон
mir.zavantag.com > Банк > Закон
1   2   3   4   5   6   7   8
^

8. Припинення застави (іпотеки)


Відповідно до законодавства права застави (іпотеки) на майно припиняються на наступних підставах (ст. 593 ЦК, ст. 17 Закону «Про іпотеку»):

^ 1) Внаслідок припинення основного зобов’язання. Оскільки застава є акцесорним зобов’язанням, додатковим до основного, воно слідує долі основного (забезпечуваного зобов’язання). Підстави припинення зобов’язання перелічено в Главі 50 ЦК. До них належать:

― належне виконання зобов’язання (ст. 599 ЦК);

― припинення зобов’язання переданням відступного (ст. 600 ЦК);

― припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (ст. 601-603 ЦК);

― припинення зобов’язання за домовленістю сторін (зокрема, шляхом новації) (ст. 604 ЦК);

― прощення боргу (ст. 605 ЦК);

― поєднання в одній особі боржника та кредитора внаслідок правонаступництва (ст. 606 ЦК);

― припинення неможливістю виконання, за яке жодна сторона не відповідає (ст. 607 ЦК);

― припинення зобов’язання, що має особистий характер, смертю фізичної особи (ст. 608 ЦК);

― припинення зобов’язання ліквідацією юридичної особи (ст. 609 ЦК).

Нормальним способом припинення зобов’язання є його належне виконання.

За змістом закону, боржник має право для уникнення звернення стягнення на майно виконати зобов’язання до моменту фактичного звернення (тобто, до дня продажу майна з публічних торгів, тощо – ст. 42 Закону «Про іпотеку»). Але в цьому разі виконання має включати також сплату всіх витрат, сум неустойки, процентів, тощо (тобто, повне покриття вимог іпотекодавця).

Слід мати на увазі, що, за правилом ст. 528 ЦК у разі, якщо боржник доручить виконання іншій особі (за винятком особистих зобов’язань) (в порядку передоручення виконання), кредитор повинен прийняти виконання від цієї особи. Згідно зі ст. 42 Закону «Про іпотеку» зобов’язання за боржника можуть виконати майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель, і попередній іпотекодержатель повинен прийняти таке виконання.

2) ^ Звернення стягнення на предмет застави в установленому порядку. Реалізація майна в порядку публічних торгів або продажу іпотекодержателем також призводить до припинення прав та вимог інших осіб на нерухоме майно, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором (крім випадку придбання предмету застави іпотекодержателем) (ст. 50 Закону «Про іпотеку»).

3) ^ Втрата (знищення) предмета застави, за умови, що заставодавець його не відновив. У ст. 17 Закону «Про іпотеку» міститься застереження, що в разі іпотеки земельної ділянки разом із спорудами (будівлями) втрата будівель не припиняє іпотеки земельної ділянки.

4) ^ Набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Разом з тим перехід права власності на предмет застави від заставодавця до третьої особи застави не припиняє; обтяження переходить до покупця разом із майном.

5) ^ Визнання договору застави недійсним на підставах, передбачених цивільним законодавством, зокрема, через недотримання форми договору застави. Водночас, слід пам’ятати, що недодержання правила щодо реєстрації застави не тягне недійсності договору застави.

6) ^ В інших випадках, передбачених законом, зокрема, у разі, якщо перші публічні торги з продажу предмету іпотеки не відбулися, іпотекодавець протягом 10 днів не придбав предмет іпотеки шляхом заліку своїх вимог в рахунок ціни речі, другі прилюдні торги також не відбулися, і іпотекодавець знов не скористався своїм правом викупу майна (ст. 49 Закону «Про іпотеку»).

А. Література за темою

  1. Баранець О.М. Актуальні проблеми застави земельних ділянок // Вісник господарського судочинства. – 2003. - №1. – С. 182.

  2. Бершадська І. Правова природа застави в цивільному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 18-21.

  3. Бершадська І. Предмет застави при заставі цінних паперів // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 17-20.

  4. Благая М. Історія правового інституту застави і сучасність // Право України. – 1999. - №1. – С. 39.

  5. Богатырёв Ф.О. Залог прав // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 4 / Под ред. проф. М.И. Брагинского. – М.: Издательство «Норма», 2002. – С. 168-201.

  6. Богатырев Ф.О. Проблемы залога прав // Хозяйство и право. – 2000. - №7. – С.

  7. Василевская Л. Особенности правовой конструкции залога по российскому и германскому законодательству // Хозяйство и право. – 2003. – № 6. – С. 107.*

  8. Виговський О. Особливості застави товаророзпорядчих цінних паперів // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №2. – С. 34.

  9. Завидов Б., Курцев Н. Залог – один из способов обеспечения обязательств // Российская юстиция. - 1995. – № 8.

  10. Заржицький О., Левченко А. Застава як засіб забезпечення виконання зобов’язань // Право України. – 1996. - №7. – С. 35.

  11. Колесніченко К. Іпотека: правові проблеми // Право України. – 2001. - №10. – С. 77.

  12. Ляшенко В., Середюк А. Залог в условиях развития рыночных отношений // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. - №11.

  13. Оплачко Л. Застава як спосіб забезпечення кредитного договору // Вісник Академії правових наук України. – 2002. - №2(29). – С.204.

  14. Павлодский Е.А. Залог и ипотека // Хозяйство и право. – 1997. – № 2. – С. 79.

  15. Павлодский Е. Залог недвижимого имущества (ипотека) // Хозяйство и право. – 2000. – №4.

  16. Плешанова В.А. Права ипотечного кредитора: юридическая природа и основные положения // Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 2 / Под ред. М.И. Брагинского. – М.: Статут, 2000. – С. 72-100. **

  17. Пучковська І. Проблеми застави майнового комплексу підприємства // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - №1(32). – С.100.

  18. Слюсаревский Н. Имущественный поручитель – залогодатель, устанавливающий залог в обеспечение чужого обязательства // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №1. – С. 27.

  19. Шикова Е.А. Правовые проблемы залога ценных бумаг // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 4 / Под ред. проф. М.И. Брагинского. – М.: Издательство «Норма», 2002. – С. 202-237. *

Б. Контрольні питання

    1. У чому полягають особливості застави як виду забезпечення виконання зобов’язань?

    2. На якій підставі може виникати заставне правовідношення? Наведіть приклади.

    3. Хто може бути заставодавцем?

    4. Хто є заставодержателем у заставних правовідносинах?

    5. Яке майно не може бути предметом застави?

    6. Яке майно передається в заставу за особливими правилами?

    7. Які види застави виділяє законодавство? Чи є перелік видів застави, наведений у Законі «Про заставу», вичерпним? Доведіть, чому.

    8. Які особливі види застави передбачено законодавством? Чим вони регулюються?

    9. Які правові інститути є суміжними з інститутом застави? У чому полягають відмінності? Наведіть приклади.

    10. Яким був історичний розвиток інституту застави?

    11. Які правові інститути законодавства зарубіжних країн є аналогічними інституту застави за ЦК України? У чому полягають їх принципові відмінності?

    12. У чому полягає особливість форми договору застави? Чим вона регулюється? Якими є наслідки недотримання встановленої форми договору?

    13. У чому полягають вимоги щодо реєстрації застав? Якими є наслідки недотримання цих вимог?

    14. Перерахуйте основні права та обов’язки заставодавця.

    15. Назвіть основні права та обов’язки заставодержателя.

    16. У чому полягає особливість застави товарів в обороті та переробці?

    17. Назвіть особливості закладу.

    18. У чому полягають особливості застави майнових прав?

    19. У чому полягають особливості застави цінних паперів?

    20. Що таке іпотека? Що є предметом іпотеки?

    21. У чому полягає особливість форми іпотечного договору?

    22. Яким чином здійснюється нотаріальне посвідчення іпотечного договору?

    23. Що належить до істотних умов іпотечного договору?

    24. Що таке заставна? У якій формі вона складається та які реквізити вона має містити?

    25. У чому полягають юридичні наслідки та економічні переваги видачі заставної?

    26. Яким чином здійснюється реєстрація застав рухомого майна?

    27. Яким чином здійснюється реєстрація іпотек?

    28. На якій підставі відбувається звернення стягнення на заставлене майно? Коли закон дозволяє дострокове звернення стягнення?

    29. Які порядки звернення стягнення передбачено законом?

    30. У чому полягає особливість звернення стягнення на підставі виконавчого надпису нотаріуса?

    31. Яким чином відбувається задоволення вимог кредитора за рахунок заставленого майна?

    32. У чому полягає особливість звернення стягнення на жилі будинки (квартири)? Чим ці відносини регулюються?

    33. Що є підставами припинення заставного (іпотечного) правовідношення?

В. Питання для обговорення на семінарі

1. Застава є речовим чи зобов’язальним правом? Обґрунтуйте свою точку зору посиланнями на законодавство.

2. Відповідно до Закону «Про іпотеку» дозволяється звернення стягнення на жилі будинки та квартири передані для забезпечення повернення кредитів, що супроводжується виселенням усіх мешканців, при чому відсутність тимчасового житла для таких мешканців не є перешкодою для виселення. Чи сприяє, на Вашу думку, така норма розвиткові економіки країни?

3. Якій меті та захисту чиїх інтересів слугує реєстрація застав (іпотек)? У чому полягає її юридичне та практичне значення?

Г. Задачі

1. Підприємство ТОВ «Тур-Сервіс» (замовник) уклало із ТОВ «Монтаж-устаткування» (підрядник) договір про виконання будівельних робіт, який, зокрема, містив наступне положення: «У разі прострочення остаточної здачі об’єкта Замовникові Підрядник сплачує неустойку в розмірі 0,2% від договірної вартості об’єкту за кожен день прострочення. Якщо прострочення перевищує 30 днів, обов’язок Підрядника з уплати неустойки припиняється; натомість Підрядник зобов’язаний передати Замовникові складські приміщення, які знаходяться за адресою (…)».

Підрядник прострочив здачу об’єкту більше ніж на 1 місяць. Але коли Замовник звернувся до підрядника з вимогою передати йому річ, Підрядник повідомив, що будівлю складу вже було продано АТ «Мрія». Коли Замовник звернувся до АТ «Мрія» з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, йому в його вимогах було відмовлено на наступних підставах: 1) АТ «Мрія» не було нічого відомо про укладений договір застави; 2) навіть якщо договір застави і був укладений, було порушено обов’язкову нотаріальну форму його укладення, а отже договір є нікчемним.

Питання:

1) Чи було укладено між сторонами договір застави майна?

2) Яку пораду можна дати ТОВ «Тур-Сервіс» у даній справі?

3) Прочитайте рішення Верховного Суду України від 14 грудня 2005 року у справі про визнання права власності на будинок і відшкодування моральної шкоди. Чи можна застосувати таку ж саму логіку до даної задачі?
2. АТЗТ «Волинь» отримало від ТОВ «Стандарт-виріб» позику в розмірі 500 000 грн. Відповідно до договору позики АТЗТ у забезпечення вимог ТОВ передало позикодавцеві у заставу 20 верстатів із комп’ютерним управлінням, якими продовжувало користуватися. Через 9 місяців, на які було укладено договір позики, АТЗТ не повернуло суми боргу з нарахованими процентами. Отже, ТОВ зажадало повернення комп’ютерів. Але, як з’ясувалося, АТЗТ на порушення договору вже продало комп’ютери іншій компанії – ТОВ «Укрцегла». ТОВ «Стандарт-виріб» звернулося до ТОВ «Укрцегла» з позовом про звернення стягнення на заставлене майно. ТОВ «Укрцегла» проти позову заперечує на тій підставі, що воно при купівлі верстатів не знало і не могло знати про їх обтяження заставою, а отже є добросовісним набувачем.

Питання:

1) Що відбувається із заставою, якщо предмет, обтяжений заставою, реалізується третій особі?

2) Яким чином слід вирішити дану задачу?

3) Яку пораду Ви б дали кредиторові для захисту від подібного ризику в майбутньому?
3. Сторони принесли нотаріусу для посвідчення договір іпотеки, яким забезпечувався кредитний договір, у якому в умові про задоволення вимог кредитора за рахунок заставленого майна, зокрема, зазначалося: «Сторони погоджуються, що в разі прострочення іпотекодавцем повернення кредиту, наданого за забезпечуваним кредитним договором, більш ніж на 1 місяць предмет іпотеки автоматично переходить у власність іпотекодержателя. Якщо сума боргу за кредитним договором перевищує вартість предмету іпотеки, решту боргу іпотекодержатель стягує в загальному порядку. Якщо вартість предмету іпотеки є вищою за суму боргу за кредитним договором, різниця підлягає поверненню іпотекодавцеві». Нотаріус відмовився посвідчувати такий договір на тій підставі, що такого порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, як його автоматичне передання у власність іпотекодержателеві, законодавство не передбачає.

Питання:

1) У якому порядку відбувається звернення стягнення на предмет застави (іпотеки)?

2) Чи суперечать умови поданого сторонами договору іпотеки законодавству про іпотеку?

3) Яке рішення має прийняти нотаріус? Свою відповідь обґрунтуйте.

Д. Завдання для самостійної роботи

1. Знайдіть судову практику, в якій суд застосовує положення законодавства про заставу, проаналізуйте принаймні два судових рішення (одне щодо іпотеки, інше – щодо будь-якого іншого виду застави). Письмово прокоментуйте рішення суду; на основі рішення складіть задачу (щодо правил складення – див. Завдання для самостійної роботи студентів на с. Error: Reference source not found); до коментарю та складених задач долучіть відповідні рішення.

2. Зробіть порівняльну таблицю порядку та наслідків реєстрації застав у законодавстві різних країн (використовуючи Збірник нормативних актів та міжнародних документів). Зробіть висновок щодо тенденцій розвитку сучасного права.

3. Складіть порівняльну таблицю норм законодавства про заставу (іпотеку) України (Цивільний кодекс України, Закон «Про заставу», Закон «Про іпотеку») та положень Цивільного кодексу РФ (§3 Глави 23 «Залог» (ст.ст. 334-358). Знайдіть принципові відмінності у регулюванні цього правового інституту.

4. Складіть проект договору застави (або іпотеки), який би найбільшою мірою захищав інтереси кредитора-заставодержателя. Поясність своє рішення.



1 Див.: Постанова Вищого господарського суду України від 21 березня 2006 р. у справі № 22/389-48/373 за позовом ТОВ «Агроцукор» до АКБ «Росток-Банк» про визнання недійсним договору застави.

2 На відміну, наприклад, від німецького права, в якому предмет застави передається заставодержателеві (параграф 1205 Цивільного уложення). Це правило призвело до того, що застава сьогодні використовується на практиці дуже рідко, бо заважає комерційному оборотові. Так само, у цивільному праві Франції чітко розмежовуються поняття застави (при якій майно передається кредиторові) та іпотеки (коли майно залишається в боржника).

3 Старостина О.А. Правовая природа залога // Актуальные проблемы гражданского права. – Вып. 4 / Под ред. В.В. Витрянского. – М.: Статут, 2002. – С. 8-9.

4 Див., напр., рішення господарського суду м. Києва від 31 липня 2003 р. у справі № 34/394 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до АТ «Україна-Холдінг-Лізинг»; компанії «Дабл Ю Джей Грейн, Лтд» про визнання договору застави недійсним.

5 Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва»: Закон України від 23 грудня 2004 р. № 2286-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 136.

6 Див., наприклад, рішення Верховного Суду України від 14 грудня 2005 р. у справі за позовом Ш. до О. про визнання права власності на будинок і відшкодування моральної шкоди.

7 Верховний Суд України у постанові від 13.05.2003 р. у справі №17-2-32/02-8711 за позовом ВАТ «Племптахопідприємство «Роздільнянське»» до Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» про визнання договору недійсним дійшов висновку, що посвідчення нотаріусом договору застави нерухомого майна, яке знаходилося в межах його нотаріального округу, з виїздом за межі округу, не суперечить закону та не може бути підставою для визнання договору недійсним.

8 Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 р. № 671 //

9 Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 51. – Ст. 553.

10 Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 //

11 Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 830 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 27. – Ст. 1770.

12 Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 896.

13 Див.: Постанова Вищого господарського суду України від 21 березня 2006 р. у справі № 22/389-48/373 за позовом ТОВ «Агроцукор» до АКБ «Росток-Банк» про визнання недійсним договору застави.



1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Закон України «Про заставу» iconГенеральний директор тов “Альянс”
України «Про охорону праці», Закон України «Про освіту», Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування, Закон України...
Закон України «Про заставу» icon1 Дана інструкція є нормативним документом в межах відділу освіти
України «Про охорону праці», Закон України «Про освіту», Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування, Закон України...
Закон України «Про заставу» iconНе : Способи забезпечення виконання зобов’язань. Припинення зобов’язань
Закон України “Про заставу” №2654-xii від 02. 10. 1992 // Українська Інвестиційна Газета 2001, N27 від 03. 07. 2001
Закон України «Про заставу» iconЗакон України «Про інформацію»
Податковий кодекс України : від 02. 12. 2010 р. №2755-vi закон України «Про державний ринковий нагляд І контроль нехарчової продукції»...
Закон України «Про заставу» iconЗакон України "Про туризм"
Закон України "Про страхування": Збірник нормативно-правових актів. Т ужгород, 1999
Закон України «Про заставу» iconЗакон України "Про туризм"
Закон України "Про страхування": Збірник нормативно-правових актів. Т ужгород, 1999
Закон України «Про заставу» iconЗакон України „Про оперативно-розшукову діяльність” (ч ст. 6, ч ч...
План семінарських занять (С. 8) зі студентами 1 року денної форми навчання з дисципліни: Прокурорський нагляд за додержанням законів...
Закон України «Про заставу» iconЗакон України «Про освіту»
Закон України «Про загальну середню освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №28
Закон України «Про заставу» iconЗакон україни «Про вищу освіту»
Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює засади правового регулювання відносин у системі вищої освіти України
Закон України «Про заставу» iconЛекція з курсу розгляд окремих категорій
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі – Закон про банкрутство)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка