1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках




Скачати 198.51 Kb.
Назва1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Дата конвертації08.02.2014
Розмір198.51 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Банк > Документы
Тема 1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках

1. Сутність банківської системи України. Зміст і вимоги до операційної діяльності в банках

2. Поняття бухгалтерського обліку в банках


3. Організація обліку в комерційних банках

4. Послідовність опрацювання комерційної інформації

5. Об’єкти бухгалтерського обліку комерційних банків

6. Основні положення та особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках

7. Організація аналітичного і синтетичного обліку в банках

8. Первинні документи, регістри обліку

9. Необхідність запровадження контррахунків та їх використання під час обліку



Сутність банківської системи України.

Банківська система – це сукупність банківських установ, що є внутрішньо організованими, об’єднаними загальною метою, які існують в межах єдиної фінансової системи та єдиного грошово-кредитного механізму. Банківська система – основна ланка кредитно-фінансової системи країни. В Україні банківська система – дворівнева.

Дайте відповідь на питання:

  1. Які ви знаєте види комерційних банків?

  2. Перерахуйте основні банківські операції.

  3. Які операції називають активними?

  4. Які операції називають пасивними?

  5. Якими бувають банки за формою власності?

  6. Що таке банківські ресурси?

  7. Назвіть найбільші банки України.

  8. Назвіть принципи функціонування комерційних банків.

  9. Назвіть мінімальний розмір статутного капіталу банківської установи


Зміст і вимоги до операційної діяльності в банках

Основний нормативний акт: Положення про організацію операційної діяльності в банках України затверджене Постановою правління НБУ від 18.06.2003 р. за №254.

Під операційною діяльністю банку слід розуміти сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформа­ції за операціями банку, їх реєстрацією у відповідних регістрах, перевіркою та вивіркою. Важливим елементом операційної дія­льності є також здійснення контролю за операційними ризиками, пов'язаними з порушенням банківських правил та/або систем ко­нтролю за обробкою, проведенням операцій, їх документацією. Загалом операційні ризики можуть виникати як унаслідок зовні­шніх причин, так і через помилки працівників банку.

^ Елементи операційних процедур:

• опис операції;

• розподіл повноважень між виконавцями операцій;

• окреслення відповідальності осіб, що здійснюють операції;

• документування інформації за операцією;

• механізми внутрішнього контролю за проведенням операції.

Іншими словами, операційні процедури базуються на конкре­тних принципах, які обов'язково передбачають наявність дозволу на здійснення операцій, їх запис та контроль виконання.

^ Банківські операції поділяються на:

внутрішньобанківські — ті, що виконуються за ініціативою банку, отже, їх зміст відбивається на рахунках синтетичного та аналітичного обліку, які не належать до клієнтських рахунків;

клієнтські — пов'язані з веденням клієнтських особових ра­хунків, за якими обліковуються кошти клієнтів банку.

До клієнтських рахунків належать:

— кореспондентські;

— поточні (зокрема рахунки за спеціальним режимом їх вико­ристання);

— вкладні (депозитні).

^ Всі банківські операції здійснюються за участі відповідально­го виконавця. Саме він відповідно до службових обов'язків та/або розпорядження керівництва банку має повноваження на здійснення конкретних операцій, отже, несе відповідальність за їх належне виконання. Повноваження відповідальних працівників банку щодо виконання ними функціональних обов'язків визначаються вну­трішніми документами та посадовими інструкціями. Право на підписання документів надається працівникам банку за роз­порядженням керівника. Оскільки структурні підрозділи тех­нологічно пов'язані єдиним контрольним процесом за ви­конанням операцій, то зразки підписів відповідальних вико­навців для виконання контролю, повинні мати всі задіяні під­розділи.

^ Надання права контрольного підпису тій чи іншій особі за одними операціями не позбавляє її права виконувати функції відповідального виконавця за іншими операціями. У цьому ра­зі відповідальний виконавець здійснює контроль за операція­ми, що їх виконує інший виконавець. У банках чітко дотриму­ються такого правила: одна особа не може виконувати повного комплексу функцій при здійсненні операції, починаючи з її ініціювання і закінчуючи відображенням результату за опера­цією в балансі. Це призвело б до порушення загального меха­нізму контролю за здійсненням кожної конкретної банківської операції.

Виконання банківських операцій забезпечується через функ­ціонування фронт- та бек-офісів банку. Якщо підрозділ або його уповноважені особи, які належать до фронт-офісів, ініціюють та/або організовують операцію через укладання відповідних угод, то бек-офіси (підрозділи або їх відповідальні виконавці) згідно з їхніми функціями забезпечують реєстрацію, перевірку, звіряння, облік операцій та контроль за процесом їх здійснення і завершення. Функції фронт-офісів можуть виконувати праців­ники казначейства, кредитного підрозділу, відділів операцій з цінними паперами, а також інших підрозділів банку, які відпо­відають за ініціювання активних і пасивних операцій з клієнта­ми банку.

^ Операції здійснюються у такій послідовності:

— надання (отримання) дозволу на проведення операції;

— безпосередньо виконання операції, укладання договорів, складання первинних документів, відкриття рахунків, запуск ін­формації в облікову систему, опрацювання інформації;

—здійснення внутрішнього контролю протягом усього опера­ційного процесу, від ініціювання до відображення інформації про операцію в облікових регістрах.

Оскільки працівники фронт-офісів є ініціаторами операцій, то вони забезпечують їх ідентифікацію, формування первинних до­кументів і виконують процедуру оцінювання ризику за операцією. У процесі ідентифікації операції проводять її докладний опис з метою надання різним підрозділам банку та внутрішньому ауди­ту потрібної інформації для здійснення контрольних процедур. Зокрема, в описі виокремлюється така інформація: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахун­ки за власними операціями); номер і дата договору, терміни по­чатку та завершення операції за договором; дані про контрагента; зміст операції (кредитна, депозитна, тип процентної ставки); пер­винні документи; відповідальні виконавці за ініціювання опера­ції, її реєстрацію, контроль за процесом здійснення.

Ефективність операції досягається завдяки взаємодії фронт-офісів із бек-офісами, які об'єднані загальною технологією вико­нання банківської операції. Працівники, які виконують функції бек-офісів, взаємодіють із податковими органами та органами статистики, а в технологічному процесі виконання операції без­посередньо відповідають за:

— перевірку документів на паперових та/або електронних но­сіях, отриманих від фронт-офісів, щодо достовірності наданої інформації;

—реєстрацію операцій і введення потрібних даних до автома­тизованої системи;

— перевірку підтверджень про здійснення операцій, що на­дійшли від контрагентів;

— надсилання підтвердження контрагенту про надходження коштів;

—своєчасну підготовку, перевірку та оформлення платіжних інструментів відповідно до нормативно-правових актів Націона­льного банку;

— вивіряння залишків за рахунками клієнтів;

— підготовку відповідних розпоряджень для здійснення роз­рахунків;

— перевірку правильності відображення операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку;

—зберігання інформації про операції;

— нарахування процентів за кредитами, депозитами, комісій­них (доходів, витрат);

— контроль за обробкою даних, здійснення розрахунків, ви­конанням договорів.

Усі операції, що їх здійснює банк, виконуються протягом опе­раційного дня, який складається з операційного часу та часу за­вершення технологічної обробки облікової інформації. При цьо­му формується оборотно-сальдовий баланс, регістри аналітич­ного обліку.

Оперативність системи бухгалтерського обліку досягається завдяки тому, що операції банку реєструються та відображаються в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) або у святкові чи вихідні дні.

^ Важливим елементом функціонування системи обліку є вста­новлення правил документообороту за операціями з урахуванням вимог нормативно-правових актів НБУ; договорів між банком і клієнтом, між банками-кореспондентами. Чіткий механізм доку­ментообороту забезпечує своєчасне формування (одержання) пер­винних документів, відображення інформації про операції в облі­кових регістрах та виконання процедур контролю.


^

Поняття бухгалтерського обліку в банках


Регулювання бухгалтерського обліку і звітності в банках здійснює Національний банк України.

Бухгалтерський (фінансовий) облік в банках України - це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації,

накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Бухгалтерський облік банку є складовою інформаційної системи банку та включає:

- облік операцій за відповідними рахунками на підставі автоматизованих та ручних проводок.

- складання агрегованих та детальних звітів.

^ Операція банку - дія або подія, яка викликає зміни в фінансовому стані банку.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах:

повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;

автономність - активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку.

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати - не занижуватимуться;

безперервність - оцінка активів банку здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені

для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

послідовність - постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними

положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

історична (фактична) собівартість - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком

немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.
Бухгалтерський облік у банках повинен забезпечувати своєчасне надання правдивої порівняльної інформації про активи, зобов'язання, фінансовий стан та результати діяльності банку.

Повнота та достовірність операцій у сфері обліку забезпечуються обліковою політикою і внутрішніми процедурами банку, що проводяться відповідно до законодавства України

Бухгалтерський облік повинен надавати можливість прогнозування і визначення стратегії розвитку діяльності банку шляхом порівняння статей балансу з показниками, встановленими

керівником банку, та аналізу їх динаміки.

^ Користувачами економічної інформації бухгалтерського обліку є:

- внутрішні (акціонери банку, Рада банку, Правління банку, внутрішні аудитори банку, працівники банку) користувачі інформації - з метою планування, оцінки та контролю за щоденними операціями

банку, зокрема за використанням його ресурсів відповідальними за це особами;

- зовнішні (Національний банк України, наявні та потенційні кредитори і банки-кореспонденти, наявні та потенційні клієнти (вкладники) й інші користувачі) користувачі інформації - з метою оцінки минулих та майбутніх результатів діяльності банку.

^ Види обліку та їх взаємозв'язок

Система обліку включає бухгалтерський (фінансовий), управлінський та податковий облік, які грунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю

розрахунку даних.

^ Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність.

Управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління. Банки самостійно обирають метод обліку витрат та калькулювання собівартості банківських продуктів, визначають зміст внутрішньої звітності, а також строки її подання на різні рівні управління. Організація управлінського обліку має забезпечувати перевірку ідентичності інформації і розрахунків, здійснених на основі фінансового обліку.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати відповідно до законодавства України і використовується для складання податкової звітності,

форма, правила, порядок і термін подання якої визначаються Державною податковою адміністрацією.

Відповідальність за організацію та ведення бухгалтерського обліку несе керівник банку.

^ Керівником банку є голова виконавчого органу - правління (ради директорів), який здійснює управління поточною діяльністю банку та несе відповідальність за ефективність його роботи відповідно до установчих документів та законодавства України.

^ Зокрема, керівник банку зобов'язаний:

  • створити необхідні умови для організації правильного ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності банку шляхом видачі внутрішніх розпорядчих документів;

  • забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог головного бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.


^ Основні функції служби бухгалтерського обліку

Структура служби бухгалтерського обліку визначається банком самостійно. Бухгалтерські операції можуть виконувати працівники будь-якого структурного підрозділу банку, якщо це передбачено їх

функціональними (посадовими) обов'язками. Всі працівники, які виконують операції з бухгалтерського обліку, з питань ведення бухгалтерського обліку підпорядковуються головному бухгалтеру банку.

На служби бухгалтерського обліку покладається виконання таких функцій:

- централізоване встановлення та підтримка єдиних правил бухгалтерського обліку для банківських операцій і розроблення правил для нових операцій, що плануються на підставі

нормативно-правових актів Національного банку України

- ведення регістрів бухгалтерського обліку відповідно до основних вимог Національного банку України та облікової політики банку;

- ведення та підтримка внутрішнього плану рахунків (план аналітичних рахунків), складеного на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку, встановленого для банків Національним

банком України;

- своєчасна підготовка, перевірка і надання фінансової звітності;

- встановлення централізованого бухгалтерського контролю за застосуванням правил облікової політики в різних підрозділах банку та достовірністю фінансової звітності.

На працівників служби бухгалтерського обліку не може покладатися відповідальність за зберігання і видачу матеріалів та інвентарю, реєстрацію і видачу шляхових листів, за інші господарські операції, які в подальшому відображаються ними у бухгалтерському обліку.

^ Головний бухгалтер банку очолює службу бухгалтерського обліку

Головний бухгалтер банку забезпечує:

- дотримання єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

- організацію контролю за відображенням в обліку всіх операцій, які здійснюються банком;

- складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

Головний бухгалтер має право вимагати від структурних підрозділів банку забезпечення правильної організації бухгалтерського обліку і контролю, подання необхідних документів щодо оформлення операцій, дотримання встановленого порядку прийняття, оприбуткування, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей, а також має право вимагати від будь-якого підрозділу банку надання пояснень, а за потреби й безпосередньо втручатися в його робочі процедури, якщо отримані дані викликають сумнів.

Головний бухгалтер (його заступник) організовує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах та інших підрозділах банку.

На головного бухгалтера, який виконує організаційні й контрольні функції, не можуть покладатися обов'язки керівника банку за тимчасової його відсутності, а також обов'язки щодо

безпосереднього виконання бухгалтерських операцій.

Головний бухгалтер бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестач, крадіжок і псування активів банку.

Головний бухгалтер бере участь у формуванні служби бухгалтерського обліку.

При звільненні головного бухгалтера проводиться передавання справ новопризначеному головному бухгалтеру із складанням відповідних документів.
Запитання:

  1. Які функції виконує бухгалтерська служба банку?

  2. Назвіть обов’язки керівника банку (згідно Положення №566)

  3. Що має забезпечити головний бухгалтер банку (згідно Положення №566)?

  4. Назвіть користувачів бухгалтерського обліку банку (наведіть приклади)

  5. Охарактеризуйте структуру Положення №566 (назвати структурні частини)

Організація обліку в комерційних банках

Бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

^ Банки самостійно обирають систему та підсистеми бухгалтерського обліку, виходячи з потреб управління банком, обсягу банківських операцій і кількості працюючих.

Будь-яка система обліку повинна забезпечити:

- дотримання принципів бухгалтерського обліку;

- єдину методологічну основу;

- взаємозв'язок даних синтетичного і аналітичного обліку;

- хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

- накопичення і систематизацію даних обліку в розрізі показників, необхідних для управління банком, а також складання звітності.

Банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю операцій, визначає права працівників на підписування документів, затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Для обмеження ризику при виконанні банківських операцій необхідно враховувати:

^ 1. Розподіл обов'язків та повноважень щодо здійснених операцій:

а) перелік операцій (готівкові, кредитні та інші);

б) список осіб, уповноважених на підписання документів;

в) обмеження щодо розпорядження активами;

г) делегування повноважень.

^ 2. Виконання операцій: технічна обробка; бухгалтерська обробка.

3. Контроль операцій: контроль повноважень; контроль технічної та бухгалтерської обробки даних (до використання коду доступу до обробки даних та після виявлення помилки).

Організація автоматизованої реєстрації і обробки даних повинна забезпечити суцільне і безперервне відображення всіх операцій, доказовість інформації, збереження узагальненої інформації на машинних носіях, а також можливість здійснення будь-якого подальшого контролю і одержання роздруковок на паперових носіях.

^ Банки (юридичні особи) можуть виділяти на окремий баланс філії, представництва та інші підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з подальшим включенням їх показників до фінансової звітності банку. Філії та підрозділи працюють за режимом, що визначається банком - юридичною особою для кожної філії чи підрозділу окремо (наказом, службовим розпорядженням тощо). При цьому банки повинні дотримуватися вимог, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України, щодо створення філій.
Облікова політика банку - це сукупність визначених у межах законодавства України принципів, методів і процедур, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності.

Положення про облікову політику банку затверджується наказом керівника до початку нового календарного року. Облікова політика банку доводиться до відома всіх філій та підрозділів банку.

Цим документом установлюється порядок ведення бухгалтерського обліку операцій, які здійснює банк згідно з законодавством України. У ньому мають бути повно відображені особливості організації та ведення бухгалтерського обліку банку. Внесення змін до Положення про облікову політику банку протягом року, як правило, не допускається (окрім випадків істотних змін у діяльності або правовій базі).
^ Вимоги основних положень облікової політики банку

Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких банки повинні дотримуватися при веденні рахунків і складанні зовнішньої

та внутрішньої звітності.

Банки ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату здійснення операції або складання звітності.

^ Операції повинні бути відображені в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, незалежно від дати руху коштів за ними.

Банки висвітлюють обрану ними облікову політику шляхом опису:

- принципів обліку статей звітності;

- методів оцінки окремих статей звітності;

- фактів, що стосуються змін в обліковій політиці.

Облікова політика банку має враховувати методи оцінки активів та зобов'язань.

Оцінка - це процес визнання тієї суми коштів, за якою статті фінансової звітності мають визнаватися і обліковуватися у балансі та звіті про фінансові результати.

Активи і зобов'язання мають бути оцінені та відображені в обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу банку, на наступні звітні періоди.

Активи і зобов'язання обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за первісною або справедливою вартістю).

При обліку за первісною (історичною) вартістю активи визнаються за сумою фактично сплачених за них коштів, а зобов'язання - за сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов'язання.

При обліку за справедливою (ринковою) вартістю активи визнаються за тією сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для придбання таких активів у поточний час, а зобов'язання - за тією сумою коштів, яка б вимагалася для проведення розрахунку у поточний час.

Приведення вартості активів у відповідність із ринковою здійснюється шляхом їх переоцінки.

Процедури бухгалтерського обліку повинні виключати можливість здійснення взаємозаліку (крім випадків, передбачених чиним законодавством) активів та зобов'язань, або доходів та видатків як у бухгалтерських записах, так і у фінансовій звітності, а саме:

- кредитів, депозитів й іншої кредиторської і дебіторської заборгованості різних юридичних та фізичних осіб;

- кредитів, депозитів й іншої кредиторської і дебіторської заборгованості одних і тих же юридичних та фізичних осіб, що враховуються в різних валютах та з різними строками погашення;

- депозитів та кредитів, наданих під заставу депозиту, якщо інше не визначене відповідними законодавчими актами;

- витрат та доходів тієї ж юридичної особи.

Банки мають обліковувати доходи та витрати відповідно до таких принципів:

- доходи та витрати обліковуються у періоді, до якого вони належать;

- отримані доходи, які належать до майбутніх періодів, обліковуються як відстрочені доходи;

- здійснені витрати та платежі, які належать до майбутніх періодів, обліковуються як відстрочені витрати.

Облікова політика визначає порядок створення та використання резервів на підставі законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України. Резерви під активи створюються за рахунок витрат банку та мають використовуватися лише на цілі, для яких вони були створені.

Обов'язково мають бути розроблені та затверджені основні складові облікової політики банку:

- характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;

- додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції (крім тих, що визначені в загальному порядку), включаючи форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

- правила документообороту та технології обробки облікової інформації;

- перелік визначених прав працівників банку на підписування документів;

- перелік операцій, що потребують додаткового контролю;

- порядок проведення інвентаризації і методи оцінки активів та зобов'язань;

- порядок контролю за здійсненими внутрішніми банківськими операціями;

- порядок розрахунків між філіями та іншими структурними підрозділами банку (внутрішньосистемні розрахунки);

- порядок фінансування (бюджетування) структурних підрозділів

банку;

- порядок консолідації фінансової звітності асоційованих та дочірніх компаній;

- порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та витрат (включаючи порядок амортизації активів банку, створення та використання резервів);

- політика банку щодо роботи з цінними паперами (як придбаними, так і емітованими);

- процедури вивірки та контролю (операцій, звітності тощо);

- порядок реєстрації договорів;

- інші документи та рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.
^ Зміни в обліковій політиці банку

Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, повинні бути описані з зазначенням їх причин і змін у відповідних статтях.

Зміни положень облікової політики на наступний рік та причини цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного звіту банку.

Не вважається зміною в обліковій політиці:

- нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;

- нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.

Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення.

Схожі:

1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках icon1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Сутність банківської системи України. Зміст І вимоги до операційної діяльності в банках
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках iconЛекція 1 Тема : Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Характеристика фінансового управлінського та податкового обліку їх взаємозв’язок
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках icon1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Банківська система – основна ланка кредитно-фінансової системи країни. В україні банківська система – дворівнева
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках icon1. Загальні основи І принципи бухгалтерського обліку в банках Організація...
Облік в банках” обирається для вивчення студентами спеціальності 050100 “Облік І аудит” за власним бажанням. Вивчення цієї дисципліни...
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках iconТема Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Групування синтетичних даних у табличній формі з розмежуванням на активи, капітал І зобов'язання здійснюють за допомогою такого методичного...
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках iconТема Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Групування синтетичних даних у табличній формі з розмежуванням на активи, капітал І зобов'язання здійснюють за допомогою такого методичного...
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках iconТема Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Групування синтетичних даних у табличній формі з розмежуванням на активи, капітал І зобов'язання здійснюють за допомогою такого методичного...
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках iconТема Система бухгалтерського обліку та звітності у банках
Групування синтетичних даних у табличній формі з розмежуванням на активи, капітал І зобов'язання здійснюють за допомогою такого методичного...
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках icon1. Метою ведення бухгалтерського обліку І складання фінансової звітності
Обов’язки головного бухгалтера по веденню бухгалтерського обліку І поданню фінансової звітності
1. Система бухгалтерського обліку та звітності у банках icon" Бухгалтерський облік І звітність у комерційних банках"
Основні положення та особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка