Конспект лекцій з дисципліни «Міжнародна економіка»

УКООПСПІЛКА Хмельницький кооперативний торговельно – економічний інститут Конспект лекцій з дисципліни «Міжнародна економіка» для підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Галузь знань 0305 Економіка та підприємництво Хмельницький Укладач: старший викладач кафедри загальноекономічних дисциплін Мудра – Рудик Я.А. Обговорено і схвалено на засіданні кафедри загальноекономічних дисциплін Протокол №___ від ____ ________ 2011 р. ЗМІСТ Пояснювальна записка 4 Тематичний план 5 1 Міжнародна економічна система 6 2 Міжнародна економічна діяльність 9 3 Світовий ринок товарів і послуг 15 4 Світовий фінансовий ринок 28 5 Прямі інвестиції та міжнародне виробництво 37 6 Міжнародний кредит 45 7 Світовий ринок праці. Міжнародна трудова міграція 52 8 Світова валютна система 60 9 Міжнародні розрахунки 68 10 Платіжний баланс та макроекономічна рівновага 77 11 Міжнародна регіональна інтеграція 87 12 Глобалізація економічного розвитку 96 13 Інтеграція України у світову економіку 106 Література 113 ^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Навчальна дисципліна “Міжнародна економіка” спрямована на вивчення студентами основ міжнародних відносин та світової політики. В курсі відображено основні теоретичні і практичні проблеми міжнародної економіки. Професійна підготовка сучасних економістів передбачає розуміння ними закономірностей формування та розвитку відтворювальних процесів не лише на національному, але й на інтернаціональному та глобальному рівнях, причому у взаємозв’язку з динамізацією економічних, політичних, науково-технічних та гуманітарних відносин між державами. Розкриттю характеру та особливостей взаємодії національних економік у структурі світового господарства, а також механізмів регулювання міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили, функціонування світової валютної системи, формування та розвитку інтеграційних угруповань і присвячено курс міжнародної економіки як важливої компоненти фундаментальної підготовки фахівців економічного профілю. На досягнення зазначеної мети направлені такі завдання вивчення курсу студентами: Знати: сутність міжнародних економічних відносин, їх значення та еволюцію, чинники і рівні розвитку, особливості дії законів і принципів; понятійний апарат, що застосовується в світовій господарській практиці; особливості розвитку інтеграційних процесів та діяльності міжнародних економічних організацій; Вміти: творчо аналізувати стан сучасної системи світового господарства та місце України в ній; визначити проблеми й тенденції розвитку міжнародної економіки; використовувати одержані знання в умовах України та за кордоном, виходячи з цілей інтеграції нашої країни в сучасну систему світогосподарських зв’язків. Бути ознайомленим: із законодавчою базою України з питань, що вивчаються дисципліною, з історичним розвитком економічних процесів та явищ. Тематичний план № Назва теми Кількість годин 1 Міжнародна економічна система 2 2 Міжнародна економічна діяльність 2 3 Світовий ринок товарів і послуг 2 4 Світовий фінансовий ринок 4 5 Прямі інвестиції та міжнародне виробництво 4 6 Міжнародний кредит 2 7 Світовий ринок праці. Міжнародна трудова міграція 2 8 Світова валютна система 4 9 Міжнародні розрахунки 4 10 Платіжний баланс та макроекономічна рівновага 4 11 Міжнародна регіональна інтеграція 2 12 Глобалізація економічного розвитку 4 13 Інтеграція України у світову економіку 2 План лекції: Предмет курсу “Міжнародна економіка”. Міжнародна економічна система: сутність та структура. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори. Міжнародні економічні відносини (МЕВ): форми, рівня, принципи. Основні суб’єкти МЕВ. Ключові поняття: міжнародна економіка, міжнародні відносини. Список літератури: Дахно І.І. Світова економіка. – К.: ЦУЛ, 2006. – 264 с. Липов В.В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні відносини. Модуль І. Світова система господарювання. Навчально-практичний посібник. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 368 с. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 948 с. Після вивчення теми студенти повинні знати: Сутність загального поняття «Міжнародна економіка». Предмет теорії міжнародної економіки, його місце серед інших економічних дисциплін та структура. Форми й рівні міжнародних економічних відносин (МЕВ). Суб`єкти міжнародних економічних відносин та принципи їх взаємодії . Міжнародний поділ праці та його особливості на сучасному етапі. Проблеми участі України в МПП. 1. Предмет курсу “Міжнародна економіка”. Предметом курсу “міжнародна економіка” є багаторівневий комплекс економічних відносин між країнами, їх угрупованнями. Міжнародна економіка також вивчає відносини між окремими економічними суб’єктами, що знаходяться в різних країнах: окремими людьми, домогосподарствами, підприємствами, державними і громадянськими установами. International economics is concerned with the effects upon economic activity of international differences in productive resources and consumer preferences and the institutions that affect them. It seeks to explain the patterns and consequences of transactions and interactions between the inhabitants of different countries, including trade, investment and migration. Об’єктом вивчення міжнародної економіки є взаємодія господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, формуванні міжнародної економічної політики. Теоретичною основою вивчення міжнародної економіки є політична економія, мікро- і макроекономіка. Об’єднання цих дисциплін з теоріями міжнародного бізнесу, міжнародного маркетингу і менеджменту, міжнародних фінансів дало можливість створити теорію міжнародної економіки. ^ 2. Міжнародна економічна система: сутність та структура. Міжнародна економічна система (МЕС) являє собою сукупність елементів світової економіки. International Economic System (MES) is a collection of the world economy. Основними елементами МЕС є окремі країни, групи країн. Можна поділити МЕС на такі групи, як високорозвинуті країни (країни великої сімки, Європейського Союзу, країни – учасники Організації економічного співробітництва та розвитку), середньорозвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою. Між країнами існують різні відносини: політичні, наукові, культурні. Країни співробітничають в різних галузях: організують міжнародні виставки картин, обмінюються артистами, науковцями, досвідом в області техніки, захисту навколишнього середовища. ^ Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних границь. International Economic Relations (IER) are the system of economic relations on the production, distribution, exchange and consumption of food that went beyond national boundaries . Міжнародні відносини розподілу — це відносини, які виникають з приводу а) розподілу факторів виробництва (засобів виробництва, робочої сили) між країнами; a) allocation of production factors (capital goods, labor) between countries; б) розподілу продуктів економічної діяльності серед суб’єктів із різних країн; в) розподілу доходів між учасниками МЕВ. b) distribution of the products of economic activity among firms from different countries in) the distribution of income between members MeV. План лекції: Природа та визначення міжнародної економічної діяльності (МЕД). Класифікація форм міжнародної економічної діяльності. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності Ключові поняття: міжнародна економічна діяльність, макроструктура, диверсифікація організаційної структури, транснаціональні корпорації. Список літератури: Дахно І.І. Світова економіка. – К.: ЦУЛ, 2006. – 264 с. Липов В.В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні відносини. Модуль І. Світова система господарювання. Навчально-практичний посібник. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 368 с. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 948 с. Після вивчення теми студенти повинні знати: 1. Суть міжнародної економічної діяльності. 2. Форми і види міжнародної економічної діяльності. 3. Класифікаційні ознаки иформ міжнародної економічної діяльності. 4. Трактування мікро - , макро та наднаціонального рівня міжнародних економічних відносин. 1. Природа та визначення міжнародної економічної діяльності (МЕД). Міжнародна економічна діяльність — це поняття, яке застосовується і в практиці господарювання, що виходить за національні кордони, і в теорії, яка таку практику вивчає. Міжнародна економічна діяльність — це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов’язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу праці та факторного розміщення. Його синонімом є термін «зовнішньоекономічна діяльність», який певною мірою є анахронічним, а також таким, що абсолютизує певну функціональну обмеженість своїх суб’єктів. Феномен міжнародної економічної діяльності виникає там і тоді, де і коли має місце перетинання кордонів митних територій такими реальними об’єктами, як: товари; послуги; капітали; сировинні ресурси; люди. 2. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності Міжнародна економічна діяльність опосередковується численними формами співробітництва різних країн, виробничих, торговельних комерційних контактів, які виходять за межі окремих держав, а також засобів регулювання зазначених контактів з боку національних та міжнародних інституцій. Ці форми відповідають характеру традиційної спеціалізації, яка пов’язана із досягнутими рівнями економічного розвитку та розміщенням факторів виробництва, природних багатств, а також спеціалізації, яка формується згідно з уявленнями про доцільні напрями концентрації трудових зусиль для виробників та країн у цілому. Загальними формами міжнародної економічної діяльності є: міжнародна торгівля товарами; надання міжнародних послуг; транскордонний рух капіталів; міжнародний кредит; міжнародні валютно-фінансові відносини; міжнародна міграція робочої сили; участь у діяльності міжнародних економічних організацій; міжнародне співробітництво у виробничих, науково-техніч­них сферах; спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку. 3. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності Щодо рівнів економічної діяльності, то умовно можна виділити такі: мікроекономічний; макроекономічний; між- або наддержавний. На мікроекономічному рівні міжнародна економічна діяльність — це заходи ринкової політики з боку комерційних структур, які виходять за межі національної держави. Зауважимо, що поняття «мікроекономічний рівень» є певною мірою умовним. До його суб’єктів зараховують як підприємства малого бізнесу, галузеві фірми, які здійснюють експортно-імпортні операції, так і великі транснаціональні корпорації (ТНК), життєдіяльність яких уже за самою своєю природою не може не мати міжнародного характеру. Таким чином, щорічний комерційний обіг «мікроструктури», наприклад великої корпорації, може значно перевищувати ВВП «макроструктури» — невеликої та навіть середньої за розмірами країни. Окрему групу підприємницьких суб’єктів міжнародної економічної діяльності становлять кредитно-фінансові установи, які є не просто «гравцями», а й регуляторами ринку, отже відіграють подвійну роль. Така подвійна роль взагалі є характерною для банківських установ, агентств страхування та інших форм фінансового обслуговування. Щодо регулятивних мікроекономічних структур, то ними є об’єднання підприємців, інформаційні структури, аудиторські, юридичні фірми, організації сприяння бізнесу, у створенні яких могли більшою або меншою мірою брати участь державні організації. Розглядаючи суб’єктів міжнародної економічної діяльності на макрорівні, слід враховувати її подвійну природу. Адже це водночас і господарська, і регулятивна практика держави в особі повноважних її органів, які безпосередньо організовують рух через кордони предметів міжнародного співробітництва або діяльність яких спрямована на формування режиму такого співробітництва. Коли йдеться про макрорівень суспільного життя, то, як правило, мають на увазі державну політику, що захищає інтереси суспільства в цілому. Так само і стосовно макрорівня міжнародної економічної діяльності — він є сферою реалізації інтересів країни в цілому. Причому такі інтереси можуть як збігатися з інтересами окремих приватних учасників міжнародного співробітництва, так і суперечити їм. У першому випадку (збіг інтересів) типовими ситуаціями є укладання рамкових угод з іншими державами (угрупованнями держав) про розширення обсягів співробітництва, протекціоністський захист вітчизняних виробників (вочевидь всупереч інтересам зарубіжних конкурентів) через запровадження митних тарифів та нетарифних обмежень. Основним цільовим призначенням інститутів макрорівня є встановлення «правил гри», адекватних режиму міжнародної економічної діяльності. Тому методологічно значущим є офіційне тлумачення суб’єктності у сфері регулювання такої діяльності. У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» установлено, що, крім самих суб’єктів міжнародної економічної діяльності України на мікрорівні, які самі створюють правове поле через укладення відповідних координаційних угод, у регулюванні міжнародної економічної діяльності беруть участь: Україна як держава в особі її органів у межах їх компетенції; недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їхніх статутних документів. Але варто підійти до справи такої класифікації докладніше та уточнити передусім, які органи державної влади маються на увазі. Отже, у структурі державного апарату заведено виділяти такі класифікаційні групи органів: загальнодержавні — Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів; координаційні — Міністерство економіки, Національний банк, Міністерство фінансів та ін.; галузеві — міністерства та відомства, які відповідають за діяльність окремих секторів, галузей економіки; територіальні — регіональні, місцеві органи влади; спеціалізовані функціональні — інститути, які у своїй діяльності керуються національними інтересами, підтримуючи національних учасників міжнародного співробітництва. Сучасні тенденції розвитку світогосподарської системи зумовлюють дедалі більше перенесення регулятивних, управлінських повноважень на між- або наддержавний рівень міжнародної економічної діяльності. Поняття «міждержавний» та «наддержавний» зазвичай застосовуються як тотожні. Принаймні ними позначають одну й ту саму сферу економічного життя. Щоправда, можна помітити і певні семантичні відмінності. «Міждержавність» скоріше є характеристикою спільних дій, тоді як «наддержавність» означає підпорядкування та добровільну відмову держав від органічно властивого їм суверенітету. Отже, відбувається перенесення (делегування) деяких повноважень, які раніше традиційно вважалися такими, що належать до компетенції національних урядових структур, до структур, котрі за своєю природою є міжнародними. Можна також стверджувати про те, що на міжнародному рівні створюються інститути з новими регулятивними функціями, а це також зумовлює перерозподіл повноважень та реструктуризацію векторів впливу на економічні процеси. Перенесення повноважень від національних до міжнародних регулятивних структур відбувається відповідно до міжнародно-правового режиму, який утворюється дво- та багатосторонніми угодами між країнами як суверенами міжнародних відносин, а також статутними документами міжнародних організацій. Згідно із зазначеними угодами держави беруть на себе зобов’язання вдаватися (або не вдаватися) до певних дій, приймаючи в тій чи іншій формі міжнародний контроль за виконанням своїх зобов’язань. У разі утворення організаційних структур властиві макрорівню функції змінюють свою природу на наднаціональну. При цьому можливе своєрідне заміщення регулятивних функцій, коли виникнення нових міжнародних інституцій позбавляє державу необхідності виконувати певні заходи, утримувати відповідні контрольні та адміністративні штати. Саме це мало місце в процесі становлення та диверсифікації організаційної структури Євросоюзу, що привело до ліквідації взаємних митних обмежень і навіть прикордонного паспортного контролю для країн Шенгенської угоди (ця угода за участі семи країн набула чинності в 1995 р., хоча підписано її було ще в 1985 р. представниками Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, ФРН і Франції, а в 1992 р. до неї приєдналися Іспанія та Португалія).

Схожі:

	Конспект лекцій із дисципліни “Економіка праці й соціально трудові... Вступ		Конспект лекцій з дисципліни “ Економіка підприємства ” для студентів... Вступ
	Конспект лекцій з дисципліни «гроші та кредит» для студентів окр... Конспект лекцій з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів окр «молодший спеціаліст» всіх форм навчання галузі знань 0305 «Економіка...		1. Опис навчальної дисципліни Робоча програма з дисципліни «Політологія» для студентів за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 030503...
	Конспект Лекцій з дисципліни «Ринок фінансових послуг» Конспект лекцій з дисципліни «Ринок фінансових послуг» для студентів спеціальності 03050801 Фінанси та кредит / Упорядн.: ст викл....		Конспект лекцій з дисципліни "Управлінський облік" Конспект лекцій з дисципліни "Управлінський облік" / П. Й. Атамас. – Дніпропетровськ: дуеп, 2005. – 168 с
	Герасимчук В. Г. Міжнародна економіка: навч посіб Румянцев А., Климко Г., Рокоча В. Міжнародна економіка: Підручник/ К: Знання, 2006. 479 с. (ст. 162-204)		Опорний конспект з дисципліни “ економіка підприємства” для студентів... Опорний конспект розроблений викладачем економічних дисциплін мк сумду котенко а. В
	Козак Ю., Лук’яненко Д., Макогон Ю. та ін. Міжнародна економіка Румянцев А., Климко Г., Рокоча В. Міжнародна економіка: Підручник/ К: Знання, 2006. 479 с. (ст. 149-162)		Козак Ю., Лук’яненко Д., Макогон Ю. та ін. Міжнародна економіка Румянцев А., Климко Г., Рокоча В. Міжнародна економіка: Підручник/ К: Знання, 2006. 479 с. (ст. 139-149)