Тема дисципліни




НазваТема дисципліни
Сторінка1/6
Дата конвертації22.08.2014
Розмір0.81 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Спорт > Документы
  1   2   3   4   5   6
Дисципліна: Охорона праці в галузі Заняття № 6

Тема дисципліни: Травматизм та професійні захворювання в галузі


ІНСТРУКЦІЯ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4


Тема заняття: порядок розслідування професійних захворювань та оформлення документації.

Мета заняття: закріпити теоретичні знання, отримані під час вивчення Положення про «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (Постанова Кабміну України від 25. 08. 2004 р. за № 1112), а також допом

^ Кількість годин: 2

Студенти повинні:

з н а т и мету та завдання розслідування нещасних випадків на виробництві, організацію розслідування, склад комісії, основні документи

в м і т и проводити розслідування нещасних випадків на виробництві

Матеріально - технічне забезпечення:

Постанова Кабінету Міністрів України « Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25.08.04. - № 1112.

Акти розслідування нещасного випадку форма Н - 1

^ ХІД РОБОТИ

Перелік


питань для контролю рівня знань студентів:

  1. Хто затверджує перелік професійних захворювань?

  2. В яких віпадках захворювання враховують професійними?

  3. Вкажіть причини виникнення професійних захворювань.

  4. Які випадки відносять до гострих захворювань


 


Теоретичне обґрунтування

Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання повідомлення (форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститутів гігієни праці й профзахворювань,спеціалізованих відділеннях професійної патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виниклозахворювання; санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворюванняпротягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводитьсякомісією в складі представників: санепідемслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підприємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваженого трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду.

Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) складається протягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірниках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій організації, членом якої є хворий; відповідній установі Держсанепідемслужби.
Перший примірник акта залишається на підприємстві і зберігається 45 років.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його працездатності.
Реєстрація й облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному журналі в таких місцях:

- на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їхнього розслідування;
- у лікувально-профілактичних установах.
Установи Держсанепідемслужби на підставі актів розслідування складають карти обліку профзахворювань за формою П-5, що зберігаються протягом 45 років. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворювань затверджуються Міністерством охорони здоров’я.

Завдання 1. Ознайомитися з порядком розслідування професійних захворювань та оформлення документації, користуючись Положенням про «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»Постанова Кабміну України від 25. 08. 2004 р. за № 1112. (Додаток 1) стр.

Дати відповіді на питання


  1. У яких випадках оформлюється карта обліку професійних захворювань за формою П-5?

  2. Який існує порядок проведення розслідування нещасного випадку комісією підприємства?

  3. Який існує порядок проведення спеціального розслідування нещасного випадку?

  4. Як здійснюється реєстрація та облік нещасних випадків та професійних захворювань?

  5. Як здійснюється аналіз та профілактика виробничого травматизму на підприємстві?



Завдання 2. Заповнити акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-5 (додаток 2).
Завдання 3.. Установити й обґрунтувати ступень вини за нещасний випадок підприємства й самого потерпілого (у відсотках).


^ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ
На підставі лекційного матеріалу , вивчення нормативно-правових актів потрібно:

3.1 Визначити поняття «нещасний випадок на виробництві» [3], «нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом (страховий)» [5,6], «нещасний випадок, не пов’язаний із виробництвом» [5]; як згідно з [5] проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом).

визначити відсотки провини в цьому нещасному випадку виробництва тапотерпілого й обґрунтувати їх [8]; 5

скласти акт Н-5 на цей нещасний випадок (форма акта Н-5 наведена в додатку 2 до МВ), прийнявши дані, яких не вистачає, самостійно; при складанні акта Н-5

вид події (п. 6) і причини нещасного випадку (п. 7) необхідно обирати за класифікатором і вказувати їхні коди (див. додаток 2 до МВ);

причин нещасного випадку має бути не менше двох (організаційні, технічні);
Обставини, за яких стався нещасний випадок: при виконанні оздоблювальних робіт під час ремонту фасаду громадського будинку робочий впав із підмостків із висоти 2,5 м та отримав закриті переломи голеностопних суглобів обох ніг (або черепно-мозкову травму).

Данні про працівника:

Вік – 40 років;

загальний стаж роботи 20 років;

стаж роботи за професією 15 років;

денна тарифна ставка 50 грн.;

наслідок нещасного випадку:

а) повне поновлення професійної працездатності 75 робочих днів;

перебування в лікарні 50 днів;

перебування на амбулаторному лікуванні 40 днів;

не своєчасно проводилось навчання й інструктажі з охорони праці;

відсутня наявність сп’яніння в потерпілого.і
^ 4. ПОЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ

Складаючи акт Н-5 необхідно:

- керуватися нормативними термінами інструктажів і перевірки знань з охорони праці працюючих ;

- обирати за класифікатором] вид події та причини нещасного випадку (додаток 2 до МВ) і вказувати їхні коди;

- пропонувати з заходів, викладених у (п. 12) тільки ті, які сприяють усуненню наведених в акті причин нещасного випадку.

^ СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання /К.Н. Ткачук,

М.О. Халімовський, В.В. Зацарний та ін.. – К.: Основа, 2006. -448 с.

2. Конспект лекцій з дисципліни «Онови охорони праці». Укладач – Заіченко

В.І. - Х, ХНАМГ, 2012. -156 с.

3. ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять. –

Київ. Держ. Стандарт. 1999 р.

4. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы.

Классификация.- М.: 1979г.

5. НПАОП 0.00-6.02-04. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних

випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (від 25.08.2004 р. № 1112).

6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності» (від 23.09.1999 № 1105-XIV).

7. НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про порядок проведення навчання і

перевірки знань з питань охорони праці (від 26.01.2005 №15).

8. Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу

«Охорона праці» в колективному договорі від 26.11.1993 р., м. Київ. 9

Додаток 1

^ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ



П О С Т А Н О В А
від 30 листопада 2011 р. N 1232
Київ



Деякі питання розслідування та
обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві



{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 829 ( 829-2012-п ) від 05.09.2012
N 868 ( 868-2012-п ) від 19.09.2012 }




Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що додається.

2. Надати право роз'яснювати вимоги Порядку, затвердженого цією постановою:

Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки - щодо розслідування та обліку нещасних випадків і аварій на виробництві;

Міністерству охорони здоров'я - щодо розслідування та обліку гострих, хронічних професійних захворювань і отруєнь.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 листопада 2011 р. N 1232

^ ПОРЯДОК
проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві




Загальні питання



1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства).

2. Дія цього Порядку поширюється на:

1) власників підприємств або уповноважені ними органи (далі - роботодавці);

2) працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до
роботи роботодавцем;

3) фізичних осіб - підприємців;

4) членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором,
укладеним відповідно до законодавства (далі - особи, що забезпечують себе роботою самостійно).

Дія цього Порядку також поширюється на працівників дипломатичної служби під час роботи у закордонній дипломатичній установі України та осіб, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки,
Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, МНС, Держспецзв'язку, Держтехногенбезпеки.

3. Дія цього Порядку не поширюється на:

1) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів Держспецзв'язку;

2) військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, Збройних Сил, Управління державної охорони, СБУ, Держспецтрансслужби;

3) осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ, курсантів (слухачів) навчальних закладів МВС;

4) осіб, що утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;

5) осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;

6) осіб рядового і начальницького складу Держтехногенбезпеки;

7) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту МНС;

8) військовослужбовців Адміністрації Держприкордонслужби та її регіональних управлінь, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, навчальних закладів, науково-дослідних установ та органів забезпечення Держприкордонслужби у період проходження ними військової служби.

4. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається МОНмолодьспортом за погодженням з відповідним профспілковим органом.

5. Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не
належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

6. Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

^ Розслідування та облік нещасних випадків



7. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних шкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.

8. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосереднього здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов'язаний:

терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі - статкування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних
випадків.

9. Лікувально-профілактичний заклад повинен передати протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на
нещасний випадок на виробництві за формою згідно з додатком 1:

1) підприємству, де працює потерпілий;

2) робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою - підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно;

3) територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку;

4) закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює потерпілий, або такому закладові за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою - підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Лікувально-профілактичний заклад обов'язково проводить у порядку, встановленому МОЗ, необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю
(наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп'яніння. Відповідний висновок чи витяг з протоколу, а також висновок про ступінь тяжкості травми (із зазначенням коду діагнозу згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ-10) подаються на запит роботодавця, Фонду до утворення комісії з проведення розслідування нещасного випадку (далі - комісія) або голови комісії після її
утворення протягом однієї доби з моменту одержання запиту.

10. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2:
Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);

керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-ідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

11. До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник
Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.
Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входить також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством. У разі відсутності на підприємстві, у фізичних осіб - підприємців чи в осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, необхідної кількості осіб для утворення комісії до складу комісії входять
представники роботодавця (роботодавець) та райдержадміністрації чи виконавчого органу місцевого самоврядування.
У разі настання нещасного випадку на судні морського або річкового чи рибопромислового флоту під час плавання або перебування в іноземному порту комісія утворюється капітаном
такого судна, про що повідомляється власник судна, який відповідно до вимог пункту 10 цього Порядку повідомляє Фонд про нещасний випадок за місцем реєстрації (приписки) судна.

У разі настання нещасного випадку в закордонній дипломатичній установі України комісія утворюється керівником такої установи або особою, яка його заміщає, про що повідомляється МЗС, яке відповідно до вимог пункту 10 цього Порядку повідомляє про нещасний випадок Фонд.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо
нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Голова комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії
запросити до співпраці.
Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого, та опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов'язані з проведенням розслідування.

12. У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), розслідування організовує Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

До складу комісії входять представник Фонду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники райдержадміністрації (у разі настання нещасного випадку в місті районного значення чи районі мм. Києва і Севастополя) чи облдержадміністрації (у разі настання нещасного випадку в місті обласного значення) (далі - місцева держадміністрація) за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії також входить представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання
нещасного випадку.

13. Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

До складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії також входить представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює
санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством.

14. Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:

обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з
виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;
скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 5.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку
викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.

У випадках, зазначених у пункті 31 цього Порядку, або у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.

У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Тема дисципліни iconТема дисципліни
Тема дисципліни: Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
Тема дисципліни iconТема дисципліни
Тема дисципліни: Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
Тема дисципліни iconТема дисципліни
Тема дисципліни: Основні законодавчі та нормативно правові акти з охорони праці
Тема дисципліни iconТема дисципліни
Тема дисципліни: Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
Тема дисципліни iconЛекція №1 Тема: Вступ до дисципліни. Основні поняття
Актуальність введення дисципліни «Модераторство у системі взаємодії «сім’я – освітні інституції»
Тема дисципліни iconТема дисципліни
Тема заняття: порядок розслідування нещасного випадку на виробництві та оформлення документації
Тема дисципліни iconТематичний план дисципліни Тема Підприємство в сучасній системі господарювання...
Передмова
Тема дисципліни iconТема дисципліни
...
Тема дисципліни iconТема дисципліни: Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці
Тема самостійної роботи: Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
Тема дисципліни iconТема дисципліни
Тема заняття: Підготовка пакету документів, необхідних для державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка