0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук




Скачати 434.16 Kb.
Назва0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук
Сторінка1/4
Дата конвертації18.06.2013
Розмір434.16 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
  1   2   3   4





Львівський державний університет внутрішніх справ

Навчально-методична література

Серія: МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ. Випуск: 12.00.02 - 1



«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор з навчальної

та методичної роботи

доктор юридичних наук,

професор _______ В.К.Грищук


^ ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАКОРДОННИХ КРАЇН
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

(Програма навчальної дисципліни,

Завдання для семінарських занять,

Завдання для самостійної роботи,

Індивідуальні навчально-дослідні завдання,

Бібліографія)

^ ДЛЯ КУРСАНТІВ ТА СТУДЕНТІВ
Спеціальність: 6.030402 “Правознавство”

Львів – 2010


ББК 67.400

УДК 342 (1-8)

П 168

Рекомендовано до друку Вченою радою

Львівського державного університету внутрішніх справ

(протокол № 2 від 30 вересня 2009 р.).

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри конституційного,

адміністративного та міжнародного права Навчально-наукового інституту права, економіки та психології

Львівського державного університету внутрішніх справ

(протокол № від 2012 р.).
Рецензенти:

Ситар І.М. – кандидат юридичних наук (Львівський державний університет внутрішніх справ)

Заяць І.Я. – кандидат юридичних наук, доцент (Львівський національний університет ім. І. Франка)

^ Панкевич О.З.

Державне право закордонних країн: Методичні матеріали для курсантів та студентів. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. – 36 с.
© Панкевич О.З., 2010

© Львівський державний

університет внутрішніх

справ, 2010

^ I. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„Державне право закордонних країн” викладається курсантам, студентам та слухачам всіх факультетів Львівського державного університету внутрішніх справ, які навчаються за спеціальністю „Правознавство”. Навчальна програма дає їм змогу розширити знання з конституційного права, теорії держави і права, засвоїти основні положення конституційної теорії та практики державотворення у зарубіжних країнах.

^ Мета курсу ― формування юриста з освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти „бакалавр”, вироблення у нього почуття інноваційного характеру і високих навиків професійної діяльності.

У результаті засвоєння курсантами, студентами та слухачами навчального матеріалу вони повинні ЗНАТИ:

а) на понятійно - аналітичному рівні основні тенденції розвитку проблем державного (конституційного) права, методологічні концепції конституційного права у закордонних країнах, місце і роль юриста у механізмі функціонування державних інституцій та муніципальних органів за рубежем;

б) на фундаментальному рівні зміст проблем конституційного права, особливості джерел державного права закордонних країн та практики їх застосування;

в) на практично-творчому рівні вимоги, які ставляться до юриста-керівника, юриста-педагога, причини неправомірної поведінки громадян та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування у закордонних країнах.

У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни знань курсанти, студенти та слухачі повинні ВМІТИ:

а) на репродуктивному рівні реалізувати вимоги держави щодо формування у керівників та науково-педагогічних працівників високої професійної культури;

б) на евристичному (алгоритмічному) рівні формувати власну точку зору з проблем конституційного права, здійснювати наукові дослідження;

в) на творчому рівні використовувати свої внутрішні якості у підвищенні ефективності професійної діяльності, формувати наукові пошуки.

^ Бути ознайомленим:

  1. З новими теоретичними та методичними розробками з проблем конституційного права зарубіжних країн;

  2. З особливостями практики державотворення та реалізації конституційних норм у різних закордонних державах.


^ МІСЦЕ ДИСЦИПЛІНИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Навчальний курс має спеціалізований, політико-правовий характер, його вивчення є важливою умовою не тільки юридичної, а й загальнотеоретичної підготовки курсантів, студентів та слухачів, формування та збагачення їхніх світоглядних уявлень. Курс має структурно-логічні зв'язки з предметами „Конституційне право України”, „Історія держави та права зарубіжних країн”, „Політологія”, „Теорія держави і права” та ін.

ІІ. РОЗПОДІЛ МАТЕРІАЛУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ НА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Теоретичні основи конституційного права.

Конституційно-правові основи суспільного устрою (ладу) та статусу особи у закордонних країнах
^ Тема 1. Державне (конституційне) право закордонних країн: поняття, предмет, джерела та система.
Поняття і предмет державного (конституційного) права закордонної країни як галузі права. Співвідношення понять „конституційне право” та „державне право”. Місце державного права у системі національного права кожної закордонної країни.

Конституційно (державно) - правові відносини та їх види. Загальна характеристика основних суб`єктів конституційно-правових відносин.

Система галузі конституційного права та загальна характеристика її елементів. Конституційно-правові інститути та конституційно-правові норми: види та особливості.

Джерела державного права в закордонних країнах: поняття та види. Формалізовані та неформалізовані джерела державного права. Конституції та конституційні, органічні і звичайні закони як джерела державного права. Парламентські регламенти, акти глави держави та уряду (укази, накази, ордонанси), судові прецеденти-формалізовані джерела державного права в закордонних країнах.

Конституційні угоди (звичаї) та їх особливості як джерел державного права.

Доктринальні джерела. Особливості джерел державного права в окремих закордонних країнах (Великобританія, Росія та ін.).

Державне право закордонних країн як юридична наука: поняття, предмет, завдання та методологічна основа. Значення навчальної дисципліни державного права закордонних країн.
^ Тема 2. Конституції закордонних країн.

Поняття та сутність конституцій закордонних країн. Юридична та фактична конституція. Неписані конституції як своєрідні правові феномени.

Функції конституцій. Об`єкти конституційного регулювання. Форма і структура конституцій. Кодифіковані і не кодифіковані, розгорнуті та нерозгорнуті конституції. Загальна характеристика структурних елементів кодифікованих конституцій (преамбула, основна частина, заключні, перехідні та додаткові положення).

Класифікація конституцій закордонних країн.

Порядок розробки та прийняття конституцій у закордонних країнах (установчі збори (конституційна асамблея), референдум, прийняття парламентом, октроїрувані конституції). Способи внесення змін і доповнень до конституцій різних закордонних країн. Жорсткі та гнучкі конституції.

Особливості еволюції конституцій за рубежем. Спільні особливості новітніх конституцій у закордонних країнах.
^ Тема 3. Конституційний контроль у закордонних країнах.

Поняття і значення конституційного контролю (нагляду) в закордонних країнах. Основні теорії щодо обґрунтування конституційного контролю (органічна, інституційна, природничо-правова). Конституційний контроль у широкому та вузькому трактуванні.

Основні моделі організації конституційного контролю у закордонних країнах. Загальна характеристика американської (децентралізованої) та європейської (австрійської) моделей конституційного контролю. Порядок утворення та структура органів, що здійснюють конституційний контроль у різних закордонних країнах (США, Японія, Швейцарія, Австрія, ФРН, Іспанія, Італія, Чехія). Класифікація форм конституційного контролю (попередній і наступний, обов`язковий і факультативний).

Юридичні наслідки актів органів, що здійснюють конституційний контроль (нагляд).
^ Тема 4. Конституційно-правові основи суспільного устрою (ладу) у закордонних країнах.

Співвідношення понять «конституційний лад», «державний лад», «суспільний лад».

Структура суспільного ладу.

Економічна система та її конституційно-правове регулювання. Положення основних законів закордонних країн про соціально-економічні права як важлива складова конституційної регламентації засад економічної організації суспільства.

Соціальна система, соціальна структура суспільства у закордонних країнах. Конституційно-правове регулювання міжнаціональних відносин та його форми. Заохочення і охорона інститутів шлюбу та сім`ї в законодавстві закордонних країн. Конституційно-правові принципи соціальної політики та особливості їх реалізації в окремих закордонних країнах.

Духовно-культурні відносини та їх законодавча регламентація в закордонних країнах. Взаємовідносини держави та церкви.

Політична система суспільства. Конституційно-правовий статус партії та його закріплення в законодавстві закордонних країн. Інституціоналізація партій.

Сутність, види і завдання неполітичних громадських об`єднань як складового елемента політичної системи закордонних країн.
^ Тема 5. Форми держави у закордонних країнах.

Поняття форми держави. Причини різноманітності форм держави у закордонних країнах.

Поняття „форма правління” та її види у закордонних країнах. Монархія: сутність та основні ознаки. Абсолютна, дуалістична, парламентська монархії у закордонних країнах. Виборна монархія. Інститут регентства.

Республіка: поняття та основні ознаки. Види республіканських форм правління у закордонних країнах.

Президентська (дуалістична) республіка та її головні ознаки. „Суперпрезидентські” республіки. Ознаки парламентської республіки. Змішані форми правління.

Президентсько-парламентські та парламентсько-президентські республіки. „Директоріальна” форма правління в Швейцарії.

Форми державного устрою в закордонних країнах: поняття та види. Унітаризм. Характерні ознаки унітарних держав. Децентралізовані та централізовані унітарні держави за рубежем.

„Обласна” держава (Італія, Іспанія) як перехідна форма державного устрою.

Федерація: поняття, сутність, основні ознаки. Правове становище суб`єктів федерації (штатів, земель, кантонів) у закордонних країнах. Особливості розмежування повноважень між федерацією та її суб`єктами у різних країнах.
^ Тема 6. Основи конституційно-правового статусу особи у закордонних країнах.

Поняття та принципи конституційного статусу особи в закордонних країнах. Проблема взаємозв`язку прав, свобод та обов`язків.

Поняття громадянства (підданства) та державної належності в закордонних країнах. Порядок та умови набуття громадянства. Філіація, натуралізація, оптація, реінтеграція. Громадянство осіб, які вступили в шлюб з іноземцями. Припинення громадянства. Порядок виходу з громадянства. Біпатризм. Апатризм.

Класифікація конституційних прав та свобод громадян (підданих) у закордонних країнах. Особливості закріплення основних прав і обов`язків у конституціях закордонних країн. Позитивний та негативний способи конституційного формулювання прав, свобод і обов`язків.

Гарантії реалізації прав і свобод громадян (підданих) у закордонних країнах. Види гарантій (соціально-економічні, політичні, юридичні).

Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Європейський Суд з прав людини.

Особливості правового становища громадян (підданих) в окремих закордонних країнах (США, Італія, Росія).
^ Тема 7. Виборче право та виборчі системи у закордонних країнах.

Демократія і вибори. Поняття виборчого права у закордонних країнах. Об`єктивне та суб`єктивне виборче право. Активне і пасивне виборче право.

Принципи суб`єктивного виборчого права та особливості їх застосування в різних закордонних країнах. Виборчий корпус (електорат) та його види: юридичний, фактичний, потенційний. Виборчі цензи. Вільна участь у виборах та обов`язковий вотум. Абсентеїзм. Принципи рівності виборчого права. Прямі (безпосередні) та непрямі (багатоступеневі) вибори у закордонних країнах. Таємне голосування та його практичне значення.

Поняття виборчого процесу та загальна характеристика його стадій у закордонних країнах. Порядок призначення виборів у різних державах. Визначення виборчих округів (дільниць, секцій). Утворення виборчих органів. Реєстрація виборців: публічна (обов`язкова) і особиста (добровільна). Порядок висунення кандидатів у депутати ( та інші виборні посади). Виборча застава. Роль політичних партій у виборчому процесі у закордонних країнах. Агітаційна компанія. Повторне голосування і повторні вибори.

Виборча система та її основні різновиди. Мажоритарна виборча система (абсолютної, відносної та кваліфікованої більшості). Пропорційна виборча система. Виборчий метр (квота). Зв`язані та вільні списки. Преференційне голосування. Кумулятивний вотум. Загороджувальний пункт (бар’єр).

Референдум: поняття і види. Конституційно-правове регулювання референдумів у різних закордонних країнах.
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Органи державної влади та місцевого самоврядування в закордонних країнах
Тема 8. Парламенти у закордонних країнах.

Місце і роль парламенту в системі вищих органів державної влади закордонних країн. Парламент і парламентаризм.

Склад парламентів та порядок їх формування. Правовий статус депутата. Вільний та імперативний мандати. Індемнітет та імунітет. Принцип несумісності парламентського мандата і певних посад у конституційній теорії та практиці закордонних країн.

Структура парламентів за рубежем. Одно і двопалатні парламенти. Загальна характеристика ролі верхніх палат у двопалатних парламентах.

Компетенція парламентів і загальна характеристика їх діяльності у закордонних країнах. Парламенти з абсолютно визначеною компетенцією, з абсолютно невизначеною компетенцією, з відносно визначеною компетенцією.

Законодавчий процес у парламентах закордонних країн, загальна характеристика його стадій (етапів).
^ Тема 9. Глава держави у закордонних країнах.

Поняття та місце інституту глави держави у закордонних країнах. Види глав держави. Колегіальний та одноособовий глава держави у закордонних країнах.

Монарх як глава держави. Системи престолонаступництва (салічна, кастильська, австрійська).

Президент як глава держави, його конституційно-правовий статус, строк повноважень. Системи виборів президента у різних країнах.

Компетенція глави держави у закордонних країнах з різними формами державного правління. Види вето. Інститути контрасигнатури та імпічменту.
^ Тема 10. Уряд у закордонних країнах.

Місце уряду в системі державних органів закордонних країн. Види урядів з точки зору політичного складу: однопартійні, коаліційні, безпартійні (службові).

Порядок формування уряду у закордонних країнах залежно від форм правління. Парламентський і позапарламентський способи формування уряду. Процеси формування уряду в окремих закордонних країнах (США, Великобританія, Бельгія, ФРН, Греція).

Континентальна та англосаксонська моделі внутрішньої структури урядів у закордонних країнах. Уряд і кабінет. Урядовий апарат. Відомства та комітети, що функціонують при уряді. Голова уряду в закордонних країнах та його політико-правовий статус.

Компетенція уряду та його функції у закордонних країнах. Управління державним апаратом, виконання законів, підготовка проекту і виконання бюджету, здійснення зовнішньої політики. Урядова правотворчість. Делеговане законодавство: суть, види та способи парламентського контролю за відповідними актами уряду в закордонних країнах. Юридичний і фактичний статус уряду.

Політична відповідальність уряду та його членів (колективна та індивідуальна). Відповідальність членів уряду в порядку імпічменту або інших подібних процедур у закордонних країнах.
^ Тема 11. Судові системи у закордонних країнах.

Судова влада як обов’язковий об’єкт конституційно-правового регулювання у сучасних закордонних країнах. Зміст і співвідношення понять “судова влада” та “правосуддя” в конституційному праві. Тенденція до полісистемності як одна з характерних особливостей організації правосуддя в сучасний період та форми її прояву в закордонних країнах.

Порядок формування та склад судових органів у різних країнах. Магістрати та службовці судових установ.

Конституційно-правові принципи організації і діяльності судів у закордонних країнах. Незалежність суддів та її гарантії. Принципи відправлення правосуддя тільки законно встановленими судами і заборона надзвичайних судів. Участь народу у відправленні правосуддя. Суд присяжних. Принцип інстанційності. Апеляція, касація, ревізія. Конституційні принципи судового процесу. Гласність (публічність, відкритість судових засідань). Принцип підкорення судді тільки Закону.

Порівняльна характеристика англосаксонської та континентальної моделей систем судів загальної юрисдикції.

Адміністративна юрисдикція і адміністративна юстиція у закордонних країнах. Конституційно-правові основи діяльності.
^ Тема 12. Місцеве самоврядування у закордонних країнах.

Поняття та юридична природа місцевого самоврядування у з закордонних країнах. Характеристика основних наукових концепцій щодо соціального призначення і юридичної природи місцевого самоврядування. Державницька концепція відродженого природного місцевого самоврядування; концепція муніципального дуалізму; концепція соціального обслуговування. Основні засади функціонування органів місцевого самоврядування за рубежем.

Внутрішня і зовнішня структура місцевого самоврядування у закордонних країнах. Порівняльна характеристика системи місцевого самоврядування в країнах англосаксонської і континентальної правових сімей.

Органи місцевого самоврядування в закордонних країнах: склад, порядок формування. Компетенція. Муніципальні вибори. Правовий статус муніципальних радників. Строки повноважень та чисельність муніципальних рад в різних країнах.

Структура виконавчого апарату місцевого самоврядування в закордонних країнах. Адміністративні органи загальної компетенції (колегіальні виконавчі органи, мери, адміністратори) та органи галузевої та спеціальної компетенції (департаменти, комітети, бюро). Системи самоврядування у містах США: „муніципальна рада - мер”, комітет міста, адміністратор міста. Організація муніципальної адміністрації ( Франція, Японія).

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з центральною владою у закордонних країнах. Основні напрямки втручання уряду в справи муніципалітетів.

ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ КУРСАНТІВ та СТУДЕНТІВ
Успішність навчання студентів та курсантів оцінюється за чотирьохбальною шкалою:

Відмінно” студент (курсант) глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, тісно ув'язує конституційно-правову теорію з практикою державотворення у різних зарубіжних країнах завданнями і діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування за рубежем, правильно обґрунтовує прийняття рішення, уміє самостійно узагальнити і викласти суть розглянутої проблеми, не відчуває труднощів з відповідями при зміні завдань, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь.

Адекватно вміє дати узагальнену характеристику державно-правовій теорії і практиці країн світу, насамперед розвинутих в економічному та правовому аспектах. Знає основні способи прийняття і внесення змін до Конституції за рубежем та особливості еволюції і змісту Конституції у закордонних країнах. Грамотно аналізує взаємовідносини особи і держави, різних вищих органів державної влади між собою та з органами місцевого самоврядування. Вміє переносити теоретичні знання у площину практики. Вміє робити правильні висновки. У процесі аналізу зарубіжного досвіду проявляє здатність використовувати його як своєрідне мірило для прогнозування конституційних процесів в Україні.

Із загального обсягу студент (курсант) правильно виконує 91-100 % завдань.

Добре” студент (курсант) твердо знає весь програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, але для визначення дійсного ступеня знань студента (курсанта) екзаменатор змушений задавати додаткові запитання і уточнити окремі відповіді.

Вміє розв’язувати ситуаційні завдання середньої важкості. Добре розрізняє різні форми державного правління, державного устрою та державного режиму, достатньо чітко розкриває зміст поняття „Конституція„ звертаючи особливу увагу на форми і структуру конституцій зарубіжних країн, а також здатний на середньому і вище середнього рівнях аналізувати зміст конституційної теорії і практики, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між державно-правовими явищами у зарубіжних країнах. Виявляє чинники розвитку науки конституційного права.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72-90 % завдань.

Задовільно”студент (курсант) знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.

Студент (курсант) спроможний розв’язати прості завдання. Із загального обсягу студент (курсант) правильно виконав 53-71 % завдань.

Незадовільно” студент (курсант) не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.

Він не вміє встановити причинно-наслідкові зв’язки у виникненні й розвиткові державно-правових явищ.

Із загального обсягу студент (курсант) правильно виконав не більше 53 % завдань.

Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер, тому екзаменатор оцінює ступінь знань студента (курсанта), враховуючи його поточну успішність та результати поточного контролю.

^ Формами та засобами контролю є:

  • письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення завдань, вправ тощо);

  • тестування знань курсантів, студентів, слухачів із певного модуля лекційного курсу;

  • усне опитування;

  • лабораторна робота;

  • виступ на семінарських заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);

  • захист індивідуального завдання;

  • виконання домашнього завдання;

  • захист курсової роботи;

  • модульний контроль.


^ ІV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
І. нормативно-правові акти


  1. Австрийская республика: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1985.

  2. Європейська хартія про місцеве самоврядування // Віче. - 1993. - № 6. - С. 33 - 39.

  3. Зарубежное законодательство о политических партиях. Сборник нормативных актов. - М.: Луч, 1993.

  4. Испания: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1982.

  5. Италия: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1988.

  6. Китайская Народная Республика: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1984.

  7. Конституции государств Европейского Союза / Под ред. Л.А. Окунькова. - М.: НОРМА – ИНФРА - М, 1999.

  8. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. В.В. Маклаков. - М.: БЕК, 2002.

  9. Конституции зарубежных стран / Сост. Дубровин В.Н. - М.: ООО Издательство “Юрлитинформ”, 2001. – 448 с.

  10. Конституції країн парламентської демократії / Кампо В.М., Гринчак В.А., Заяць І.Я. та ін. - К.: НМК ВО, 1992.

  11. Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский союз, США, Япония, Индия: учебное пособие /Сост. В.В. Маклаков. – 5-е изд. - М.: Волтерс Клувер, 2006.– 608

  12. Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 384 с.

  13. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. - К.: Українська Правнича Фундація: Право, 1996. – 544 с.

  14. Конституция Российской Федерации: официальный текст. - СПб.: Издательский Дом А. Громова, 1999.

  15. Мексиканские Соединённые Штаты: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1986.

  16. Права людини: основні міжнародно-правові документи. - К.: Наук. думка, 1989. Правовые исследования во Франции: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. Маклакова В.В. – М.: РАН. ИНИОН. Центр социальных науч. – информ. исслед. Отд. правоведения, 2007. – 212 с.

  17. Сборник законодательства по конституционному (государственному) праву Российской Федерации. - М.: Зевс, 1997.

  18. Французская республика: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1989. - 450 c.

  19. Швеция. Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1983.

II. спеціальна література

  1. Авакьян С.А. Пробелы и дефекты в конституционном праве и пути их устранения // Конституционное и муниципальное право. - 2007. - № 8. - С. 3 - 12.

  2. Авраменко С.Л. Новая конституция Швейцарской конфедерации: право и современность // Государство и право.- 2001. - № 7. – С. 77 – 83.

  3. Алебастрова И.А. Конституционное право зарубежных стран: Схемы и комментарии. - М.: Юриспруденция, 2002. – 208 с.

  4. Алебастрова И.А. Конституционные принципы: проблемы юридической природы и эффективности реализации // Конституционное и муниципальное право. - 2007. - № 7. - С. 5 - 12.

  5. Алебастрова И.А. Конституционные принципы: форма выражения, место в системе права и его источников // Конституционное и муниципальное право. - 2007. - № 8. - С. 12 - 16.

  6. Аль-Газали М. Права человека в исламе.- М.: Андалус, 2006. - 176 с.

  7. Барабаш Ю. Парламентська відповідальність Уряду в конституційній практиці країн ЄС та України // Право України. – 2007. - № 4.- С. 12- 16.

  8. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. – М.: Книжный мир, 2005.

  9. Білецька І. Канада: парламент у системі розподілу функцій влади // Віче. – 1997. - № 1. - С. 142 - 152.

  10. Боботов С.В., Колесова Н.С. Современная концепция прав и свобод гражданина во Франции // Государство и право. - 1992. - № 6. - С. 134-142.

  11. Богданова Н.А. К новой концепции преподавания конституционного права // Государство и право. – 1994. - № 7.

  12. Богданова Н.А. О значении конституционного права для юридического образования и практической деятельности юриста // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1995. - № 1. - С. 58 - 67.

  13. Бодрова І.І. Концептуальні засади організації муніципальної влади в зарубіжних країнах // Проблеми законності. Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. академія України, 2006. – Вип. 83. – С. 20 – 28.

  14. Бостан С.К., Сажнєв І.В. Державне право зарубіжних країн: навчально-методичний посібник для курсантів, студентів, слухачів. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2001. – 254 с.

  15. Бойко О.Ю. Правова регламентація фінансової діяльності політичних партій: світовий досвід і Україна // Держава і право: Зб. наук. пр. Юрид. і політичні науки. Вип. 20. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 515 – 523.

  16. Бромхед П. Эволюция британской конституции. - М.: Юрид. лит., 1978. Васильева Т.А. Областная автономия Италии. - М.: изд-во МГУ, 1987.

  17. Васильева Т.А. Областная автономия: итальянский и испанский вариант // Советское государство и право. - 1986. - № 11. - С.126-137.

  18. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: Астон, 2003. - 432 с.

  19. Головатенко В.І. Взаємовідносини глави держави і судової влади: порівняльно-правовий аспект // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Юридические науки. – 2005. – Т. 18. - № 3. – С. 10 -22.

  20. Графский В.Г., Страшун Б.Я. Федерализм в развивающихся странах - М.: Международ. отношения, 1968.

  21. Губрієнко О. Сучасні монархії у світі: загальний огляд. // Підприємництво, господарство і право. – 2005.- № 5. – С.33-37.

  22. Гураль П.Ф., Левицька Г. Р. Конституції та конституціоналізм у зарубіжних країнах. - Вип. 1. - Львів.: юридичний факультет ЛДУ, 1997.

  23. Гураль П.Ф., Панкевич О.З. Інститут конституційно-правового статусу особи у зарубіжних країнах. Частина 1: Громадянство у зарубіжних країнах: Навчально - методичні матеріали. - Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. – 96 с.

  24. Дахова І.І. Поняття конституційно-правового статусу уряду в зарубіжних країнах // Проблеми законності. Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. академія України, 2006. – Вип. 84. – С. 34 – 39.

  25. Дегтев Г.В. Некоторые теоретические закономерности становления института президенства на современном этапе // Государство и право. -2005. -№ 2.- С. 5-12.

  26. Дмитриев Ю.А. К вопросу об определении предмета отрасли конституционного права // Государство и право. - 2002. - № 7. – С. 13 – 22.

  27. Дудаш Т. Конституційна правоінтерпретація Верховного Суду США: спроба герменевтичного дослідження // Вісник Конституційного Суду України. - 2007. - № 3. - С. 71 - 80.

  28. Егоров С.А. Современная наука конституционного права США. - М.: Наука, 1987.

  29. Енгибарян Р.В. Сравнительное конституционное право: Учебное пособие. - М.: Юристъ, 2005. - 429 с.

  30. Жарраф М. Політичний аналіз конституцій Марокко: 1962 - 1996 рр. // Право України. - 2003. - № 9. - С. 147 - 149.

  31. Зайпт Е.В. Финляндский Основной Закон 1999 г. // Государство и право. – 2002. - № 3. - С. 75 - 83.

  32. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз. - К.: Програма Л, 1996.

  33. Златопольский Д.Л. Государственное право зарубежных стран Восточной Европы и Азии. Учебник для вузов. – М.: Зерцало, 1999. – 320 с.

  34. Зміст конституційних положень, які стосуються парламентської (депутатської) недоторканності (витяги з конституцій країн Європейського Союзу, США та країн СНД) // Віче. – 2007. - № 17. – С. 21 – 25.

  35. Иностранное конституционное право / Под ред. В.В. Маклакова. – М.: Юристъ, 1996. – 512 с.

  36. Исаев М.А. Основные формы конституционного контроля в странах Скандинавии // Государство и право . – 2003. - № 12 . – С. 76 – 85.

  37. Каленский В.Г. "Билль о правах" в конституционной истории США. - М.: Юрид. литература, 1983.

  38. Кампо В. Конституційний контроль. Засади, статус, механізм // Віче. – 1993.- № 6. - С.3-12.

  39. Каррі Д.П. Конституція США: Посібник для всіх / Пер. з анг. - К.: Веселка, 1993.

  40. Кашкин С.Ю. Политический режим в современном мире. Понятие, сущность, тенденции развития. - М.: Юрист, 1993.

  41. Кельман М.С. Конституційний контроль: історико-правовий порівняльний аналіз // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ . – 2000. – Вип. 1. – С. 23-30.

  42. Кельман М.С. Правові питання організації та діяльності конституційного контролю // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 3. – К.: Ін-тут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім „Юридична книга”, 2000. – С. 122- 131.

  43. Кельман М.С. Органи конституційного контролю як засіб захисту Конституцій // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 2. – С. 13-18.

  44. Кельман М.С. Підсумкові акти конституційної юрисдикції зарубіжних країн: їх юридична природа // Право України. - 2000. - № 10. - С. 124-127.

  45. Коваль В. Становлення парламентаризму в Європейському Союзі // Право України. – 2002.- № 2. - С. 143 - 147.

  46. Козлова Е.И., Кутафин Е.И. Конституционное право России. - М.: Юристъ, 1999.

  47. Колісник В.П. Конституційний механізм формування уряду: досвід європейських держав і сучасна українська модель // Проблеми законності. Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. академія України, 2006. – Вип. 81. – С. 51 – 59.

  48. Конституционное (государственное) право / Под ред. В.И. Лафитского.- М.: Юристъ, 1995.

  49. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. В 4 т. - Т. 1-2. / Отв. ред. Б.А. Страшун. - М.: БЕК, 1995.- 778 c.

  50. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. В 4 т. - Т. 3: Особенная часть. Страны Европы / Отв. ред. Б.А. Страшун. - М.: БЕК, 1998.

  51. Конституционное право в Российской Федерации: Курс лекций: В 9 тт. Т. 1. Основы теории конституционного права / М.П. Авдеенкова, Ю.А. Дмитриев. - М.: Весь Мир, 2005. - 384 с.

  52. Конституционное право. Энциклопедический словарь / Отв. ред. С.А. Авакьян. – М.: НОРМА, 2001. – 688 с.

  53. Конституция Российской Федерации: проблемный комментарий / Отв. ред. В.А. Четвернин. - М.: Центр конст. исслед. МОНФ, 1997.

  54. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.

  55. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Общая часть: Учебник для вузов / Отв. ред. Б.А. Страшун. – 4-е изд. - М.: Норма, 2007.- 896 c.

  56. Конституционное право зарубежных стран (конспект лекций в схемах). – М.: А-Приор, 2007. – 368 с.

  57. Косопкин А.С., Нефедова Т.И. Президент, конгресс, законодательство (опыт взаимодействия исполнительной и законодательной ветвей в США) // Государство и право. – 1998. - № 1. - С. 79 - 91.

  58. Костицький В. Соціально-економічні права людини // Нова політика. – 1996.- № 3. - С.46-47.

  59. Кривенко Л. Історико-порівняльний погляд на проблеми парламенту // Вісник Академії правових наук України. - 1999. - № 4. - С. 50 - 60.

  60. Кросс Р. Прецедент в английском праве. - М.: Юрид. литература, 1985.

  61. Лапшина И.Е. Формы взаимодействия центральных и местных органов управления Великобритании // Государство и право. - 2007. - № 5. – С. 77-83.

  62. Левин С.А. Коммуна как форма организации местного самоуправления в Бельгии // Конституционное и муниципальное право. - 2007. - № 9. - С. 32 - 35.

  63. Лексин И.В. Соглашения в системе австрийского федерализма // Конституционное и муниципальное право. - 2007. - № 9. - С. 29 - 32.

  64. Мартышин О.В. Идейно-политические основы современной Российской государственности // Государство и право.- 2006. - № 10. - С. 31-37.

  65. Марцеляк О. Міжнародний досвід функціонування деяких спеціалізованих омбудсманів // Право України. – 2003.- № 4.- С. 123 - 127.

  66. Мау В. Конституционное регулирование социально-экономических отношений // Вопросы экономики. – 1999.- № 4. - С. 27- 43.

  67. Медушевская А.Н. Сравнительное конституционное право и политические институты: Курс лекций. – М.: ГУ ВШЕ, 2002. – 512 с.

  68. Мигачев Ю.И., Шумков Д.М. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Альбом схем. - М.: Изд-во МНЭПУ, 2001. – 128 с.

  69. Михалева Н.А. Конституционное законодательство стран СНГ на современном этапе (динамика развития) // Государство и право. - 2004. - № 9. - С. 73-80.

  70. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. - М.: Белые альвы, 1996.- 400 с.

  71. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. - М.: Наука, 1984.

  72. Мишин А.А., Власихин В.А. Конституция США: политико-правовой комментарий. - М.: Международные отношения, 1986.

  73. Молдован А. Конституційні засади недоторканності особи в нових державах Європи // Право України. – 1999.- № 9.- С. 29 - 31.

  74. Мяловицька Н.А. Особливості конституційно-правового статусу автономних утворень у Швейцарії // Держава і право: Збірник наукових праць Юридичної і політичної науки. Випуск 39.- К.: Інститут держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2008.- С. 221 - 226.

  75. Нгуен Кань Хонь. Национальное собрание СРВ: вопросы перехода к парламентаризму // Государство и право. – 1998. - № 6. - С. 88 - 94.

  76. Невинский В.В. Правовое положение субъектов буржуазной федерации. На примере федеральных земель ФРГ. - Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1986.

  77. Орлов А.Г. Политические системы стран Латинской Америки. - М.: Международные отношения, 1982.

  78. Панкевич О.З. Взаємовідносини між Президентом та Конгресом США: питання війни та миру // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - 2000. - № 1. – С. 258-262.

  79. Панкевич О.З. Реалізація принципу розподілу влади у США (зовнішньополітичний аспект) // Наукові праці МАУП / Редкол.: М.Ф. Головатий (голов. ред.) та ін. – К.: МАУП, 2006.- Вип. 9 (14). – 2006.- с. 96 - 100.

  80. Панкевич О.З. Роль Президента і Конгресу США у регулюванні міжнародних договірних відносин // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - 2004. — № 1. – С. 192 - 200.

  81. Панкевич О.З. Соціальна держава: проблеми загальної теорії: Монографія / За ред. П.М. Рабіновича.- Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2004.- 176 с.

  82. Панкевич О.З. Соціальна держава: до загальнотеоретичної характеристики // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. - № 2-3. – С.29 – 41.

  83. Панкевич О.З. Соціальна держава та права людини „другого покоління” ( загальнотеоретичне дослідження). Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.: П.М. Рабінович (голов. ред.) та ін. – Серія І. Дослідження та реферати. Випуск 11. –Львів: Астрон, 2006. – 176 с.

  84. Панкевич О.З., Кілик М.П. Особливості обрання Європейського парламенту // Вісник Центральної виборчої комісії. - № 2. - С. 89-94.

  85. Перглер Т.Г. Соціальна держава як основа модернізаційного процесу у Німеччині // Нова політика. – 1998.- № 2. - С.28-32.

  86. Перегудов С. Социал-демократическая модель общественных отношений // Мировая экономика и международные отношения.- 1990.- № 5. - С.5-20.

  87. Пильгун Н. Становлення і розвиток принципу поділу влади у конституційному праві США // Вісник Конституційного Суду України. - 2007. - № 1. - С. 81 - 90.

  88. Пильгун Н. Конституційні основи кримінального судочинства США // Право України. - 2005. - № 12. - С. 133 - 138.

  89. Примуш М. Правова інституалізація політичних партій // Нова політика. - 1999. - № 6. - С.38-41.

  90. Протасова В. Республіканська форма правління: юридична природа й різновиди // Юридична Україна. - 2007. - № 6. - С. 19 - 25.

  91. Робер Ж. Развитие конституционной юстиции в Европе // Российская юстиция. - 1999. - № 11. - С.47-48.

  92. Романов А.К. Правовая система Англии: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2000. – 344 с.

  93. Саміло А. Порівняльний аналіз правового статусу політичних партій у деяких країнах світу в сучасний період // Вісник Академії правових наук України. - 2003. - № 4. - С. 291 - 299.

  94. Сосных С.А. Конституционные основы разграничения имущественных интересов федерации и её субъектов в развивающихся странах // Советское государство и право. – 1990. - № 7. - С.111-118.

  95. Скрипнюк О. Аналіз регулятивної функції в загальній системі функцій Конституції // Вісник Конституційного Суду України. – 2007. - № 6. – С.62 – 68.

  96. Сравнительное конституционное право / Отв. ред. В.Е. Чиркин. - М.: Манускрипт, 1996. – 720 с.

  97. Стецюк П.Б. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Частина перша: Посібник для студентів. – Львів: Астролябія, 2003. – 232 с.

  98. Сухонос В. Конституційно-правовий та історичний аспекти припинення повноважень глави держави: теоретико-методологічний аналіз // Підприємництво, господарство і право. - 2007.- № 6.- С. 122-125.

  99. Тимофеев Н.С. О некоторых идейных и научно-теоретических аспектах формирования предметов местного самоуправления // Конституционное и муниципальное право. - 2007. - № 10. - С. 29-34.

  100. Туряниця В., Личук В. Конституційний Суд Словаччини: досвід для України // Право України. - 2007. - № 8. - С. 126 - 129.

  101. Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. - М.: ИГП РАН, 1993.

  102. Чиркин В.Е. Государственная власть в развивающихся странах. - М.: Наука, 1990.

  103. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. - М.: Юристъ, 1997.

  104. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. Практикум. – М.: Юрист, 2002. - 429 с.

  105. Чиркин В.Е. Элементы сравнительного государствоведения. - М.: ИГП РАН, 1994.

  106. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. - Минск: Харвест, 1998.

  107. Халімов Є.Х. Основні напрями діяльності парламенту Республіки Узбекистан // Право України. – 1998.- № 6. - С. 90 - 93.

  108. Цуню Инако. Современное право Японии. - М.: Прогресс, 1981.

  109. Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. - К.: Програма Л., 1995.

  110. Шаповал В.М. Державний лад країн світу. - К.: Український центр Правничих студій, 1999.

  111. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. - К.: АртЕК, Вища школа, 1997.

  112. Шаповал В.М. Сучасний конституціоналізм: Монографія. - К.: Юридична фірма „Салком”, Юрінком Інтер, 2005. - 560 с.

  113. Эхтин Л.М. Разделение властей: опыт современных государств. - М.: Юрид. лит., 1995.

  114. Юридична енциклопедія. В 6т. - Т. 1- 6. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К.: Українська енциклопедія, 1998-2004.

  115. Яковлева Е.В. К вопросу о содержании конституционно-правового статуса иностранных граждан // Конституционное и муниципальное право. - 2007.- № 2.- С. 23-27.


^ V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I
Семінар 1. Державне (конституційне) право закордонних країн:

поняття, предмет, джерела та система.

  1. Поняття і предмет державного права закордонної (зарубіжної) країни як галузі права.

  2. Конституційно-правові відносини та їх суб’єкти.

  3. Система галузі конституційного права та загальна характеристика її елементів. Конституційно-правові інститути та норми.

  4. Джерела державного права закордонних країн.

  5. Державне право закордонних країн як юридична наука: поняття, предмет, завдання та методологія.
  1   2   3   4

Схожі:

0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук icon«затверджую» Проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук

0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук iconУкраїнська державність в роки національно-визвольних змагань 1917-1921 рр
Рецензенти: Головко О. М., доктор юридичних наук, перший проректор хнувс з навчальної та методичної роботи
0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук iconЗатверджую
Перший проректор Національної академії внутрішніх справ з навчально-методичної та наукової роботи
0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук iconВчень про право
Ярмиш О. Н. — перший проректор Національного університету внутрішніх справ мвс україни, чл кор. Апрн україни, доктор юридичних наук,...
0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук iconПерший проректор з науково-педагогічної та методичної роботи

0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук iconІ гл. З (§5); Новохатська Я. В
Рецензенти: Дзера О. В. — доктор юридичних наук, професор; Харитонов Є. О. — доктор юридичних наук, професор; Кройтор В. А. — кандидат...
0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук iconЗатверджую” Проректор з навчально-методичної роботи

0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук icon«затверджую» Розклад державних екзаменів
Проректор з навчально-методичної роботи (освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»)
0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук icon«затверджую» Розклад державних екзаменів
Проректор з навчально-методичної роботи (освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»)
0 2 1 «затверджую» Перший проректор з навчальної та методичної роботи доктор юридичних наук icon«затверджую» Розклад державних екзаменів
Проректор з навчально-методичної роботи (освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка