Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р




Скачати 127.75 Kb.
НазваЗвіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р
Дата конвертації01.11.2013
Розмір127.75 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова

Економіко-правовий факультет

Кафедра кримінального права, кримінального процесу та криміналістики

Звіт

Про проходження виробничої практики

Студентки I групи IV курсу

Денної форми навчання спеціальності «правознавство»

Рабінович Марини Львівни

м.Одеса, 2013р.

День 1. 24.06.2013р.

Проходження виробничої практики у Південноукраїнській філії адвокатського об’єднання “Arzinger” розпочалося із ознайомленням із порядком роботи на підприємстві, знайомства із співробітниками та інструктажу із техніки безпеки.

Адвокатське об’єднання “Arzinger” є провідною вітчизняною незалежною юридичною компанією, яка надає якісні юридичні послуги міжнародним та локальним компаніям. Наявність двох філій – у Південній та Західній Україні сприяє наданню юридичних послуг на всій території України. Компанія надає послуги у таких секторах бізнесу, як M & A, корпоративне право, нерухомість та будівництво, антимонопольне та конкурентне право, судове та арбітражне представництво, інтелектуальна власність, податкове право, банківське та фінансове право, , державні закупівлі, трудове право, відносини з державними органами, приватний капітал / інвестиції, ринки капіталу та IPO. Клієнти “Arzinger” задіяні у сферах фінансових послуг, енергетики, видобувної промисловості та природних ресурсів, фармацевтики, харчової промисловості, інвестиційно-банківської діяльності та корпоративних фінансів, телекомунікації, роздрібної торгівлі та розваг, готельного бізнесу, авіації та автомобілебудування, сільського господарства, страхування, інфраструктури і транспорту.

Із усього розмаїття практик АО “Arzinger" для проходження виробничої практики я обрала фармацевтичне та медичне право, адже я з першого курсу цікавлюся правовим регулюванням діяльності у сфері вироблення та обігу лікарських засобів, а також надання медичних послуг.

Вже в перший день практики я отримала завдання, пов’язане із наданням консультації юридичній особі-нерезиденту, яка займається виробленням косметики щодо входження на вітчизняний ринок. Під час роботи над консультацією мною було проаналізовано порядок сертифікації косметичної та парфумерної продукції в Україні, а також визнання в Україні сертифікатів якості, виданих іноземними органами сертифікації. Дані правовідносини регулюються Законом України «Про підтвердження відповідності», а також Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання № 28 від 01.02.2005р. «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні».

Другий пункт моєї консультації зосереджувався на порядку отримання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, який підтверджує безпеку продукції для здоров’я людей. Консультація з цього питання ґрунтувалася на Законі України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та Наказі Міністерства охорони здоров`я України від 14.03.2006р. № 120 “ Про Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи».

Наступне питання було пов’язане із порядком отримання ліцензії на імпорт косметичної продукції, засобів для макіяжу, манікюру, педікюру, догляду за волоссям тощо. Мною було проаналізовано Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про порядок ліцензування імпорту товарів в Україну, які є об'єктом застосування спеціальних заходів» № 232 від 01.08.2002 року, а також Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2013 рік» від 19 грудня 2012 р. № 1201.

Надалі мною було проведено аналіз відповідних положень Митного кодексу України та Закону України «Про єдиний митний тариф» із метою визначення суми митних платежів, що підлягають сплаті у зв’язку із планованим імпортом відповідних косметичних засобів на територію України.

Аналіз чинного законодавства (зокрема, податкового) показав, що для торгівлі косметичними та парфумерними товарами не потрібно отримувати спеціальні дозвільні документи на торгівлю, зокрема придбавати торговий патент.

Остання частина завдання була пов’язана із дослідженням правового регулювання такої форми торгівлі, як мережевий маркетинг. Відповідно до Класифікатору видів економічної діяльності, мережевий маркетинг можна класифікувати як «інші види торгівлі». Верховною Радою України у 2002 році розглядався проект Закону України «Про мережевий маркетинг», однак його не було ухвалено.
День 2. 25.06.2013р.

Під час другого дня моєї практики мною було здійснено переклад консультації з питань імпорту косметики в Україні англійською мовою, а також написано аналітичну статтю.

Метою написання аналітичної статті було здійснення детального опису складу злочину, передбаченого ст.321-1 Кримінального кодексу України «Порушення встановленого порядку до клінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів». Для виконання цього завдання я проаналізувала положення Кримінального кодексу України, Наказ МОЗ № 53/17348 «Про затвердження Порядку проведення до клінічного вивчення лікарських засобів і експертизи матеріалів до клінічного вивчення лікарських засобів», Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів та розмірів збору за їхню державну реєстрацію» № 376, Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». В якості додаткових джерел мною було використано Конвенцію Ради Європи про захист прав і гідності людини щодо застосування досягнень біології та медицини, а також ICH GCP – Правила Належної Клінічної Практики, прийняті Міжнародною конференцією з гармонізації технічних вимог для реєстрації лікарських засобів, що застосовуються людьми.

Результатом аналізу став детальний опис складу злочину, передбаченого ст.321-1 Кримінального кодексу України, що містить відомості про об’єкт злочину, чотири форми об’єктивної сторони, в яких може проявлятися відповідне протиправне діяння (порушення встановленого порядку до клінічного вивчення лікарських засобів, порушення встановленого порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів, фальсифікація результатів клінічних випробувань, а також порушення встановленого порядку державної реєстрації лікарських засобів).

День3. 26.06.2013р.

Під час третього дня моєї виробничої практики мною було здійснено переклад англійською мовою аналітичної статті щодо складу злочину, передбаченого ст.321-1 Кримінального кодексу України «Порушення встановленого порядку до клінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів».

Після цього я отримала завдання зробити письмову консультацію для широкого кола клієнтів, чия діяльність пов’язана із фармацевтичним ринком, щодо порядку сертифікації якості лікарських засобів для міжнародної торгівлі. Основним документом, чиї положення я аналізувала, був нещодавно затверджений наказ Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження Порядку сертифікації якості лікарських засобів для міжнародної торгівлі та підтвердження для активних фармацевтичних препаратів, котрі експортуються». Необхідність прийняття нового Порядку була зумовлена потребами гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу в галузі дозвільних процедур. Основною новелою порядку стало те, що наразі державна служба із лікарських засобів уповноважена видавати не лише сертифікати відповідності, але й підтвердження для активних фармацевтичних інгредієнтів, які експортуються, шляхом визнання відповідності їхньої якості та умов їхнього вироблення в Україні вимогам GMP (good manufactured practice), які еквівалентні відповідним вимогам, діючим на території ЄС.

Окрім даної новели мною було виокремлено ще ряд положень, які якісно відрізняють чинний Порядок від Порядку, що діяв до набрання ним чинності.

День 4. 27.06.2013 р.

29 червня 2013 року разом із одним із працівників Південноукраїнської філії АО «Arzinger» ми відвідали судове засідання у Приморському районному суді м.Одеса. Юрист АО «Arzinger» представляв інтереси позивача. Позивачка, фізична особа, уклала кредитний договір із банком. Однією з умов договору було укладення договору страхування життя і здоров’я позивачки. Відповідний договір було укладено.

Відповідно до умов даного договору, страховим випадком не вважалося загострення певних хронічних хвороб, які існували в особи до укладення договору. До 2007 року позивачка мала інвалідність, адже страждала на захворювання дихальної системи. Однак 2007 року вона не пройшла медичний огляд, та перестала вважатися інвалідом. Позовні вимоги позивачки до відповідача (страхової компанії) ґрунтуються на тому, що, починаючи із 2007 року, вона формально не страждала на хворобу дихальної системи, а, отже, захворювання дихальної системи, на яке вона страждала під час дії договору страхування, є страховим випадком, у зв’яжу з настанням якого відповідач має виплатити їй передбачену договором грошову суму. У свою чергу, відповідач не погодився із даним твердженням, та заявив, що факт того, що позивачкою не було пройдено медичний огляд, не означає того, що позивачка не страждала на відповідну хворобу безпосередньо до укладення договору. Задовольнивши клопотання відповідача по справі, судом було призначено судово-медичну експертизу, головним завданням якої стане визначення того чиє теперішня хвороба позивачки рецидивом хронічної хвороби, через яку було визнано інвалідність позивачки, чи хворобою, яка виникла безпосередньо під час дії договору страхування.

Наприкінці третього дня стажування я отримала завдання проаналізувати термінологічні проблеми, пов’язані із правовим регулюванням розповсюдження біологічно активних добавок до їжі. Важливість даної проблеми обумовлена тим, що від визначення категорії, до якої належить певна субстанція, залежать вимоги до відповідних дозвільних документів, зокрема у випадках експорту та імпорту, а також порядок рекламування певної добавки через ЗМІ.

День 5-6. 28.06.2013р., 1.07.2013

П’ятий день моєї виробничої практики був повністю присвячений аналізу термінологічних проблем регулювання розповсюдження біологічно активних добавок до їжі. Для виконання цього завдання мною було проаналізовано такі нормативно-правові документи як Закон України «Про лікарські засоби» та Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів». Крім того, особливу увагу я приділила вивченню положень спільного Проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України та державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України «Щодо виробництва, реєстрації та реалізації харчових біологічно активних добавок», а також нормативно-правових та підзаконних актів Російської федерації та Білорусі, присвячених питанням регулювання виробництва, реєстрації та реалізації харчових добавок.

В результаті проведеної роботи я дійшла до таких висновків щодо етапів вирішення проблеми правового регулювання виробництва, реєстрації та реалізації БАДів:

  1. Визначення поняття «лікарські домішки до харчових продуктів» з вказівкою на те, які саме речовини можуть входити до складу цих продуктів (зокрема, чи можуть певні живі організми входити до складу цих домішків)

  2. На базі цього визначення можна буде зробити висновок про те, чи можуть усі існуючі біологічно активні добавки, які неможливо класифікувати як «дієтичні добавки», бути віднесені до категорії лікарських домішків».якщо так, ми отримуємо дві категорії БАД, одна з яких регулюється законодавством про лікарські засоби, а друга – законодавством про безпеку та якість харчових продуктів. В такому разі можна виокремити два основних критерії віднесення БАД або до лікарських засобів, або до харчових продуктів:

    1. Склад

    2. Мета, з якою використовується БАД

Зауважимо, що недопустимим є застосування в цьому контексті лише формального критерію, а саме факту реєстрації певної субстанції в якості лікарського засобу.

  1. Якщо ж, ґрунтуючись на визначення лікарських домішків до харчових продуктів до цієї категорії неможливо віднести усі види БАДів, які не є «дієтичними добавками», треба взяти до уваги можливість створення спеціальних норм щодо регулювання виробництва, реєстрації, ліцензування та обігу БАДів в Україні. У цьому разі доцільним буде розглянути можливість співіснування таких правових категорій, як лікарські домішки до харчових продуктів, біологічно активна добавка та дієтична добавка або ж розробки спільного нормативного регулювання для БАД та дієтичних добавок.

День 7. 2.07.2013р.

Основним завданням, яке я отримала під час сьомого дня моєї виробничої практики став аналіз практичних проблем, із якими стикаються експортери вина за кордон.

Ще з кінця 2012 року перед вітчизняними суб’єктами ЗЕД, які займаються експортом вина за кордон, встала неабияка проблема, пов’язана із неможливістю отримання або продовження ліцензії на експорт вин за кордон. На ринку обговорюються різні версії причин того, через що Міністр економіки України не підписує відповідні документи. Зокрема, є версія, що Міністерство свідомо призупинило видачу ліцензій, через ймовірну чергову «торгівельну війну» із РФ, яка є найкрупнішим імпортером українського вина та нібито має претензії щодо якості продукції вітчизняного ринку вина. Відповідно до законодавства про ліцензування експорту, термін, протягом якого має бути прийняте рішення щодо видачі (продовження дії) ліцензії або відмову у видачі ліцензії не може перевищувати десять днів. Незважаючи на це, проблеми щодо отримання відповідної ліцензії спіткають українських експортерів вина протягом надзвичайно довго часу, що призводить не лише до очевидних матеріальних збитків через зірвані графіки, але й до втрати довіри партнерів.

Чи є вихід із даної ситуації? Наразі, вітчизняні експортери вина готують лист до Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва України з ініціативою щодо відміни відповідної ліцензії на експорт. Тим не менш, на нашу думку, така ініціатива не буде прийнята, адже необхідність додержання ліцензійних умов слугує однією з гарантій якості продукції, яка експортується. Для вирішення існуючої проблеми мною було запропоновано або оскаржувати бездіяльність відділу нетарифного регулювання Міністерства економіки та європейської інтеграції в адміністративному порядку або звертатися до відповідного адміністративного суду зі скаргою.

У своїй статті я також окремо зазначила, що існуючі посилання на зайнятість Міністра економіки є необґрунтованими, адже, відповідно до існуючого Порядку розгляду заявок на видачу ліцензій у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, відповідні ліцензії мають право підписувати мають право підписувати перший заступник Міністра, заступник Міністра - керівник апарату, заступник Міністра згідно з розподілом обов'язків, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності або особа, яка його заміщує.
День 8. 3.07.2013

Основною особливістю восьмого та наступних днів моєї практики було те, що вони були присвячені більш глибокому ознайомленню із практиками компанії, не пов’язаними із правовим регулюванням діяльності у галузі фармацевтики та медицини. Так, я отримала пропозицію взяти участь у розробці комерційної пропозиції для майбутніх клієнтів, пов’язаної із комплексним юридичним супроводженням експортно-імпортної діяльності.

Мною було розглянуто такі питання:

  • Вибір права при укладенні зовнішньоекономічного контракту

  • Управління відповідальністю по угодах ЗЕД

  • Проблеми, які виникають при взаєморозрахунках між сторонами

Під час розгляду питання щодо вибору права при укладення зовнішньоекономічного контракту я концентрувалася на таких питаннях, як форма угоди про право, проблеми вибору права федеративних держав, держав із англосаксонською правовою системою, а також невизнаних або частково визнаних держав. Особливу увагу я приділила проблемам, які виникають у разі, якщо сторонами не було укладено угоду про право, зокрема концепції «негативного вибору» і вирішення спору з огляду на транснаціональні правові принципи.

У розділі «Управління відповідальністю» я звернула увагу на розмаїття видів відповідальності та санкцій, які існують в різних системах права, а також на проблеми, пов’язані із арбітражним розглядом справи та виконання рішення арбітражу.

Здійснення взаєморозрахунків між сторонами є важливою проблемою відносин, пов’язаних із міжнародною торгівлею. Основну увагу в цьому контексті я приділила аналізу ризиків, які виникають під час застосування акредитивів у зовнішньоторгівельних відносинах, а саме можливим зловживанням як з боку кредитора, так і боржника.

Виконання даного завдання значним чином розширило мій кругозір щодо проблемних питань правового регулювання ЗЕД, фінансового та міжнародного приватного права.
День 9-10. 4.07.2013р.

Протягом двох останніх днів моєї виробничої практики я готувала статтю з тематики переваг та недоліків використання в бізнесі зон вільної торгівлі. Варто зазначити, що, незважаючи на те, що Україна має угоди про зону вільної торгівлі із значною кількістю країн, зокрема країнами ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі), на сьогодні, використання на практиці переваг, які надаються угодами про зону вільної торгівлі є досить обмеженим.

У своїй статті я висвітлила основні відомості щодо існуючих угод України про вільну торгівлю та переговорів, які на сьогодні ведуться урядом щодо укладення нових угод про вільну торгівлю. Значну увагу я приділила перспективі підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в частині Глибокої та Всеосяжної Зони Вільної Торгівлі (в цій частині Угода вступає в силу з моменту підписання сторонами), а також характеристиці переваг та недоліків Глибокої та Всеосяжної Зони Вільної Торгівлі та Митного Союзу для вітчизняного бізнесу. Окремо було висвітлено вплив членства України у Світовій організації торгівлі (СОТ) в контексті перспективи вступу в одне із вищеозначених економічних об'єднань.

Центральна частина статті була присвячена реальним перевагам, які отримає бізнес завдяки використанню режиму зони вільної торгівлі, а саме звільненню від митних платежів, кількісних обмежень у торгівлі, а також гармонізації відповідних технічних правил, які мають неабияке значення для торгівлі. Для опису даних переваг мною було проаналізовано ряд дійсних угод України про зону вільної торгівлі (зокрема, з СНД та ЄАВТ), а також відповідні положення митного законодавства.

На аналізі вищеозначених документів ґрунтувався також й опис критеріїв, яким має відповідати правочин для того, щоб можна було застосувати режим вільної торгівлі. Було проаналізовано такі критерії, як країна походження товару, статус резидента особи-декларанта, а також правил безпосередньої закупівлі та прямого відвантаження. Було вивчено випадки виключення певних товарів з дії угод про зону вільної торгівлі.

Вивчення відповідної практики АО “Arzinger” дозволило виокремити та проаналізувати практичні проблеми, які можуть виникати під час намагання застосувати положення угод про зону вільної торгівлі.
Таким чином, під час виробничої практики у Південноукраїнській філії АО “Arzinger” мною було отримано нові знання та досвід практичної юридичної роботи в таких галузях, як фармацевтичне і медичне право, а також правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, митне право та міжнародне приватне право.

Схожі:

Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconІндивідуальний план проходження виробничої практики студентки 4 курсу 3 групи
Зауважте!!!Це приклад проходження практики у суді, а у нас – в прокуратурі!!!!!!!!!
Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconРозподіл звітів з проходження виробничої практики для студентів денної форми навчання

Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconГрафік ліквідації академічних заборгованостей для студентів фем денної...

Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconВимоги до звіту Звіт про проходження практики
Звіт про проходження практики має висвітлювати, аналізувати й узагальнювати проведену під час практики навчальну, позакласну й методичну...
Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconРозподіл наукових керівників із виробничої практики для студентів 6 курсу денної форми навчання

Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconСумський Державний університет Кафедра агпфеб програма виробничої...
Програма проходження виробничої (переддипломної) практики для студентів спеціальності “Правознавство” окр «молодший спеціаліст»
Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconРапор т
Вас направити для проходження учбової (ознайомчої) практики студентів 2 курсу денної форми навчання Судово-адміністративного факультету...
Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconКонспект лекцій з курсу «Бізнес-планування»
Конспект лекцій з курсу «Бізнес-планування» для студентів: 2 І 4 курсів напрям підготовки 140101 «Готельно-ресторанна справа»; 030509...
Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconКримінальне виконавче право методичні вказівки щодо написання контрольних...
Методичні вказівки щодо написання контрольних робіт студентами денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” спеціальності...
Звіт Про проходження виробничої практики Студентки I групи IV курсу Денної форми навчання спеціальності «правознавство» Рабінович Марини Львівни м. Одеса, 2013р. День 24. 06. 2013р iconЗош І ііі ст. №56 м. Маріуполя
Адміністрація зош І – ІІІ ст. №56 м. Маріуполя не заперечує проти проходження педагогічної практики студенткою окр «Спеціаліст» спеціальності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка