Тема : культура ділового мовлення юриста




Скачати 55.09 Kb.
НазваТема : культура ділового мовлення юриста
Дата конвертації16.06.2013
Розмір55.09 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

Тема: КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ ЮРИСТА

Мета: познайомитися з нормами літературної мови; визначати поняття плеоназм, тавтологія, калька, суржик, просторічна лексика, арго; навчитися укладати ухвали про закриття провадження у справі та ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

План

  1. Літературні норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення: лексичні норми, граматичні норми, орфографічні й пунктуаційні норми.

  2. Загальна характеристика понять плеоназм, тавтологія, калька, суржик, просторічна лексика, арго.

  3. Особливості перекладу типових мовних зворотів.

  4. Правопис апострофа і м'якого знака.

  5. Ухвала про закриття провадження у справі та ухвала про залишення позовної заяви без розгляду.


Завдання

1. Користуючись дидактичними матеріалами та посібником, виконайте самостійну роботу (пункт 4).

2. Зверніть увагу на запитання пункту 3. Уважно прочитайте посібник.

3. Виконайте вправи:

3.1. Знайдіть слова, які за своїм значенням не відповідають змістові речення. Виправте ці лексичні помилки.

1. Апарат Верховної Ради працює негідно. 2. Із списку скасовані чотири райони із шести. 3. Слід поліпшити протиріччя між практикою і законодавством. 4. Це призводить до повного розбаласування життя з законом. 5. Людина підпадає під кримінальну ситуацію, якщо не отримує свої гроші. 6. Ми повинні підняти роль і місце вчителя в суспільстві. 7. Не можна до законів відноситися неохайно. 8. У законі немає мови і речі про права і свободи учасників ринку цінних паперів. 9. Наше суспільство перебуває у тяжкому положенні. 10. Я рахую, що бездіяльність уряду веде до підриву економіки. 11. Передусім потрібно спростувати певні чутки, які мусуються в засобах масової інформації. Ні представники партії, ні я жодного відношення до приватизації енергетичних об’єктів не маємо. (Із виступів депутатів Верховної Ради).

3.2. Визначте слова, які не можуть вживатися в офіційно-діловому стилі. Доведіть свою думку.

Варіант 1. 1. Опікун. 2. Вчинок. 3. Поразка. 4. Оля. 5. Сторони. 6. Директорка. 7. Реалізація. 8. Галстук.

Варіант 2. 1. Недієздатний. 2. Телепень. 3. Рахувати. 4. Відомість. 5. Епідемія. 6. Завідувачка. 7. Слідуючий. 8. Ігнорувати.

Варіант 3. 1. Комісія. 2. Деканеса. 3. Стягнення. 4. Рапорт. 5. Відповідність. 6. Обобщити. 7. Керівник. 8. Жалібний.

3.3. Запишіть прийменникові сполучення українською мовою.

Прийти по делу; по собственной воле; при любой погоде; по закону; по указанию; по всем правилам; речь по вопросу; пришлось по вкусу; по последней моде; принять во внимание; принять к сведению; работать по схеме; на следующий день; по моим сведениям; послать по почте; в адрес; по прибытии; поступить в университет; по реке; в пять часов; по причине; в течение; журнал по криминалистике; юрист по призванию; скучать по родным; по поручению; по выходным; по понедельникам; дежурный по району; по возможности.

3.4. Спишіть, вставляючи на місці крапок, де потрібно, апостроф. Поясніть написання.

Бур..я, бур..ян, кров..ю, між брів..я, зор..яний, солов..їний, кам..яний, п..явка, мавп..ячий, торф..яний, надвечір..я, різдв..яний, духм..яний, пір..їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти, без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, об..їждчик, вітр..як, Св..ятослав, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, об..їзд, зв..яківець, св..ято, тьм..яний, верф..ю.

3.5.* Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м'який знак. Поясніть правила вживання м'якого знака.

Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близ..кий, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, пол..с..кий, в'юн..кий, держал..це, кружал..це, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., Хар..ків, сім..сот, одес..кий, кавказ..кий, брин..чати, різ..бяр.

Дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, вір..те, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гал..ці, Гал..ці, тіл..ки, міл..кий.

4. Індивідуальна робота: укладіть заяву про закриття провадження у справі та ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.


^ ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Вживання апострофа
Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б'ють, п'ять, п'є, в'язи, у здоров'ї, м'ясо, Стеф'юк.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться як і в тих же словах без префікса: зв'язок, підв'язати.

2. Після р: бур'ян, міжгір'я, кур'єр.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без'язикий, , від'їзд, об'єм, поз'яснити.

^ Апостроф не пишеться:

1) коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб'я, черв'як, торф'яний;

2) коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого приголосного з наступними, у, е: буряк, крякати, крюк;

3) після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, у, о: безіменний, загітувати, зекономити.
^ Правопис м'якого знака
М'який знак пишеться:

1. Після м'яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: кінь, мідь, кільце, молотьба, ганьба.

2. Після м'яких приголосних у середині складу перед о: дьоготь, льон.

3. У словах на:

- -зький, -ський, -цький, -зькість, -ськість, -цькість, -зько, -сько, -цько та ін: близький, по-українськи, по-французькому;

- -енька, -енько, -онька, -онько, -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький: рученька, свіжісінький, голівонька.

4. Після м'якого л перед наступним приголосним: їдальня, кільце, пальці.

5. У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м'якої групи І відміни й середнього роду на –ння, -це ІІ відміни: друкарень, пісень, бажань, сердець.

6. Коли м'який знак уживається у формі називного відмінка, то він зберігається й у всіх інших відмінках: Галька – Гальці, але: голка – голці.

6. У дієслівних формах дійсного та наказового способу: будить, будять, будь, будьте.
М'який знак не пишеться:

1. Після р у кінці складу або слова: вірте, кобзар.

2. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами –ств(о), -ськ(ий): інженер, кінчик, менший, тонший, селянський, громадянство.

3. Після м'яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м'які приголосні: вінця, сніг, ланцюжок, сьогодні, щастя.

4. Між подовженими м'якими приголосними: буття, гіллястий.

5. Після д, т, н перед суфіксами –ченк(о), -чук, -чишин: Степанчук, Гринчишин, Панченко.

Плеоназм (гр. надмірний) – зворот мовлення, у якому без необхідності повторюються слова, які частково або повністю збігаються за значенням: молодий юнак, побачити власними очима, квітень місяць. В окремих випадках плеоназм використовують для створення комічного, для підсилення емоційного ефекту.

Тавтологія (гр. та ж сама думка, мовлення) – риторична фігура, що представляє собою повторення одних і тих самих або близьких за значенням слів: повернутися назад, моя автобіографія. Часто назва "тавтологія" зустрічається там, де є повторення однокореневих слів. Від плеоназму відрізняється тим, що не обумовлена ні з логічної, ні з емоційної точки зору. Є лексичною помилкою.

Калька (фр. копія) – слово, яке створено питомими мовними засобами на зразок іншої мови: недолік – калька рос. недочёт, займенник калька лат. pronomen. Часто є помилкою: приймати участь (принимать участие)

Суржик – не кодифікований розмовно-побутовий стиль мови, який виник унаслідок масової тривалої контактної українсько-російської двомовності.

Жаргон – різновид мови, що використовується переважно в усному спілкуванні окремою соціальною групою, яка об'єднує людей за ознакою професії, звичок, занять, інтересів, суспільного становища чи віку. Сьогодні мовознавці виділяють жаргон молоді (сленг), програмістів, філателістів, мисливців, рибалок, декласованих елементів (арго). У відкритих групах жаргон є своєрідною "колективною грою". Замкнені групи (жебраки, злодії) за допомогою жаргону відокремлюються від іншої частини суспільства, жаргон допомагає членам групи розпізнавати "своїх" і "чужих", а також виконує функцію конспірації. Як синоніми використовують слова "сленг" (переважно в англомовних країнах) та арго для позначення способу спілкування декласованих елементів.


Схожі:

Тема : культура ділового мовлення юриста iconТема : культура ділового мовлення юриста
Мета: повторити вимоги до культури ділового мовлення І мовлення юриста, визначити ознаки цього мовлення; познайомитися з нормами...
Тема : культура ділового мовлення юриста iconТема: писемне ділове мовлення в юридичній діяльності: особливості та вимоги
Мета: з’ясувати поняття «писемне ділове мовлення»; визначити особливості писемного ділового мовлення; сформулювати вимоги до писемного...
Тема : культура ділового мовлення юриста iconРобоча програма з дисципліни культура ділового спілкування назва
Дисципліна «Культура ділового спілкування» («Етика ділової комунікації») ґрунтується на багатьох науках, зокрема на психолоії спілку­вання,...
Тема : культура ділового мовлення юриста iconБалега Тетяна Мова як засіб професійної діяльності юриста
Мовні засоби наукового, офіційно-ділового та розмовного стилів та специфіка їх використання в практичній діяльності юриста
Тема : культура ділового мовлення юриста iconЛекція 2-3
Отже, культура мовлення — це й культура мислення та культура суспільних (соціальних) І духовних стосунків людини
Тема : культура ділового мовлення юриста icon8. Формування звукової культури мовлення у дикторів (2 год.)
Орфоепічна правильність мовлення. Умови забезпечення орфоепічної правильності мовлення. Вимова в українській літературній мові та...
Тема : культура ділового мовлення юриста iconСпецифіка мовлення фахівця. Поняття ділового спілкування
Виникають нові функціональні різновиди, жанри та форми усного мовлення, вдосконалюються засоби І технічні можливості усно мовного...
Тема : культура ділового мовлення юриста iconТема: Мовленнєвий етикет. Культура усного та писемного мовлений....
Практичне заняття №9 Тема: Мовленнєвий етикет. Культура усного та писемного мовлений. Комунікативні ознаки культурного мовлення медичного...
Тема : культура ділового мовлення юриста iconТема: Культура мови. Культура мовлення під час дискусій
Особливе значення мають професійні дискусії, які мають призводити до вирішення певних професійних питань І т п. У зв’язку з цим виникає...
Тема : культура ділового мовлення юриста iconКультура мовлення вчителя. Чому слово вчителя відіграє визначальну...
Завдання 1 (на окремих аркушах для модуля). Прочитайте вислів К. Станіславського з книги «Робота актора над собою»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка