Предмет, структура та значення логіки




Скачати 146.98 Kb.
НазваПредмет, структура та значення логіки
Дата конвертації13.07.2013
Розмір146.98 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
Тема 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ.

План.

  1. Мислення як предмет вивчення логіки.

  2. Мислення і мова.

  3. Поняття форми мислення і закони мислення.

  4. Істинність і правильність мислення.

  5. Мова логіки.

  6. Значення логіки для судового пізнання.

Термін "логіка" походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум", "закономірність". Уперше термін "логіка" ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (бл.460— 170 рр. до н. е.), назвавши свою працю "Про логічне, або про правила".

Назначений термін має кілька значень. Його можна застосувати як до матеріальної дійсності, так і до мислення.

Під цим терміном розуміють:

  1. Об'єктивну закономірну послідовність речей і явищ, наприклад, коли говорять "невмолима логіка речей", "логіка фактів", "логіка суспільного розвитку" тощо.

  2. ^ Послідовність мислення. Коли, наприклад, кажуть, що „мислення логічне”, "в його міркуваннях залізна логіка" ін., то це означає, що мислення вирізняється зв'язністю, визначеністю, послідовністю. Навпаки, якщо говорять, що "його
    міркуванням бракує логіки", "йому бракує логіки", і т. д., то це означає, що мислення є безладне, непослідовне, суперечливе, тобто нелогічне.

  3. ^ Науку, яка вивчає мислення. Із цього можна дійти висновку, що предметом логіки як науки є мислення людини. Логіка — це наука про мислення. Але таке визначення логіки було б досить широким. Мислення – явище складне, різнобічне, є предметом вивчення багатьох наук. Тому недо­статньо сказати, що логіка вивчає мислення, необхідно ще з’ясувати, який бік мислення досліджує логіка, що в мисленні складає предмет саме логіки. Перш за все з'ясуємо, що таке
    мислення взагалі.

^ 1. Поняття мислення.

Мислення — властивість матерії, воно не існує поза нею. Мислення є функція людського мозку. Мозок — орган мислення людини. Але мислення за своєю природою суспільне. Воно виникає і розвивається разом із появою людини й людського суспільства. Поза людиною й людством мислення не існує. Вирішальна роль у виникненні мислення належить праці. Праця виділила людину з царства тварин, є основою виникнення і розвитку свідомості, мислення і мови.

Мислення є відбиття дійсності в думках людей у формі понять, суджень та умовиводів. Мислення — це вища форма відображення, пізнання. Воно суттєво відрізняється від та­ких форм віддзеркалення, як відчуття, сприйняття й уявлення.

Як відомо, пізнання є відображення в голові людини об'єк­тивного світу. Пізнання пов'язане з практикою, виникає з неї. Практика — мета пізнання і критерій істини. Пізнання — не окремий тимчасовий акт, а складний діалектичний процес проникнення людського розуму в суть речей, у їхні зако­номірні зв'язки і стосунки. Пізнання розпочинається із жи­вого споглядання, з відчуття, сприйняття і приводить до аб­страктного мислення.

У пізнанні виділяють два ступені: чуттєвий і раціональ­ний (абстрактне мислення).

Чуттєве пізнання відбувається у формі відчуттів, сприй­мань, уявлень.

Відчуття — перша елементарна форма чуттєвого пізнан­ня зовнішнього світу. Відчуття дають безпосереднє відобра­ження дійсності. Предмети і явища навколишнього світу, діючи на органи чуття людини, викликають різні відчуття — зорові, слухові, дотикові тощо. Відчуття відображають окремі ознаки, властивості, якості речей. На основі відчуттів вини­кає сприйняття.

Сприйняття — це дещо складніша, ніж відчуття, форма пізнання дійсності. Сприйняття є віддзеркалення предметів і явищ у їх наочній цілісності. Воно виникає з різних відчут­тів, але не є механічною сумою відчуттів. У сприйнятті різно­манітні відчуття не ізольовані одне від одного, а органічно пов'язані, злиті в цілісний образ. Сприйняття, як і відчуття, є відбиття наочне і безпосереднє. Воно має місце лише тоді, коли предмет безпосередньо діє на наші органи чуття. На базі відчуттів і сприйняття виникають уявлення, в яких відтворюються відчуття і сприйняття.

Уявлення — це чуттєвий образ тих предметів і явищ, які людина сприймала раніше. Уявлення виникають із чуттєвих сприймань, але, на відміну від них, вони безпосередньо не пов'я­зані з предметами. Утворення уявлень не потребує безпосеред­нього впливу речей на органи чуттів у даний момент. Уявлен­ня з'являються на основі минулого сприйняття предмета, образ дійсності. Чуттєве пізнання нездатне віддзеркалити сутність речей, процес розвитку руху. За допомогою мислення людина пізнає дійсність в усьому її розмаїтті, різноманітті зв'язків і опосередкованості.

Особливість мислення полягає також у тому, що воно є пізнанням активним і цілеспрямованим.

Відчуття і сприйняття виникає у нас під дією предметів і явищ на наші органи чуття незалежно від того, хочемо ми сприймати предмет або явище чи ні. Процес же мислення пов'язаний з постановкою певних пізнавальних завдань і проведенням різноманітних логічних дій і операцій. У про­цесі мислення ми висловлюємо судження, будуємо умовиво­ди, гіпотези, докази, створюємо поняття тощо.

^ 2. Мислення і мова

Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно.

Мислення у власному розумінні слова без мови неможли­ве. Абстрактне мислення — це мовне, словесне мислення.

Мова — необхідна умова виникнення думки і процесу мислення. За допомогою мови відбувається перехід від сприй­мання й уявлень до понять, здійснюється формування уза­гальненої думки.

Мова дає змогу закріплювати й зберігати набуті людьми знання, передавати їх із покоління в покоління, використову­вати у практичній діяльності і в подальшому пізнанні дійсності всю суму знань, нагромаджених людством,

Перебуваючи в єдності, мислення й мова нетотожні, це різні соціальні явища. Мова — звукова матеріальна оболон­ка думки, мова — означає мислення — віддзеркалює об'єктивну реальність. Мова — засіб повсякденного спілкування людей, важлива складова культури будь-якого народу.

Мислення вивчається формальною логікою, а мова — пред­мет мовознавства.

На базі природних мов виникли штучні мови науки.

Природні, або національні, мови — це звукові (мова), а пізніше і графічні (письмо) інформаційні знакові системи в кожній нації, що історично склалися.

Штучні мови — це спеціально створені мови. На відміну від природних ці мови конструюються цілеспрямовано для міжнародного спілкування (напр., інтерлінг, есперанто), автоматичної обробки інформації за допомогою ЕОМ (мови програмування, машинні мови), запису інформації (інформаційні мови), для вирішення інших завдань у галузі науки

^ 3. Поняття форми мислення і закони мислення

Мислення людини відбувається у певних логічних формах і підлягає певним законам логіки.

Форма мислення — це спосіб відображення предметів і явищ об'єктивної реальності.

Основними формами мислення є поняття, судження і умовиводи.

Поняття, наприклад, — це така форма мислення, яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках. Так, поняття „угода” відбиває угоду як явище дійсності в таких ознаках. „Угодою визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на установлення, зміну або припинення громадянських прав або обов'язків”. Те ж спостерігається під час розгляду будь-яких інших понять.

Судження — це інша форма відображення предметів і явищ дійсності, ніж поняття. Судження — форма мислення, яка відтворює не предмет у цілому, а окремі його ознаки, властивості, зв'язки і відношення у вигляді утвердження або заперечення належності предмету певної ознаки чи властивості. Предмети суджень такі:

  1. Дарування є договір.

  2. Угода, яка не відповідає вимогам закону, є недійсною і т. д.

Умовивід є зв'язок суджень. Це форма мислення, в якій з одного, двох чи більше суджень виводиться нове судження.

Наприклад:

Будь-який договір є угода.

^ Дарування — договір.

Отже, дарування є угода.

Логічну форму не можна розглядати як "чисту" форму, позбавлену змісту і незалежну від нього. Форми мислення (поняття, судження, умовиводи) є формами об'єктивного змісту, об’єктивних зв'язків і відношень між речами.

Форми мислення не є апріорними (додосвідними) логічними формами, не дані людині в готовому вигляді, а виникли процесі багатовікової пізнавальної практики людини.

Форми мислення — це форми не самих речей, а форми відображення предметів і явищ реальної дійсності на ступені абстрактного мислення. Форми думки не збігаються ;і формами існування предметів, що віддзеркалюються. Логічні форми — це форми ідеального існування предметів і явищ у мисленні людини. Форми думки у певних кордонах незалежні І від відмінностей у змісті окремих предметів, від конкретного матеріалу. Вони однакові і застосовні до найрізноманітніших предметів, до будь-якого конкретного матеріалу.

Будь-яка думка має конкретний зміст і певну будову (структуру). Зміст думки складає віддзеркалені в ній власти­вості і відношення конкретних предметів і явищ об'єктив­ної дійсності. Наприклад, зміст поняття "людина" становить такі ознаки людей, відтворені в цьому понятті, як:

1) здатність виробляти знаряддя праці, 2) здатність мис­лити і 3) володіти мовою. Зміст судження "Усі договори є юридичні угоди" становить належність усіх договорів до класу юридичних угод.

^ Структура думки це її будова, спосіб поєднання складових думки.

Кожна форма мислення має певну структуру. Для виразу структури думки у формальній логіці користуються символами.

Розгляньмо, що таке структура думки стосовно суджень і умовиводів. Візьмімо три судження: 1. Усі дерева є рослини. 2. Усі громадяни країни є правоздатні. 3. Усі злочини є діян­ня суспільно небезпечні.

Ясна річ, конкретний зміст наведених суджень різний, однак вони мають між собою й дещо спільне. Цим спільним є спосіб зв'язку складових суджень, їхня структура. Кожне з розглядуваних суджень має предмет судження (логічний суб'єкт): у першому судженні ним є поняття (слово) "дере­во", у другому — "громадяни країни", у третьому —"злочин". У кожному з цих суджень є предикат (логічний присудок), який відтворює ознаку, що належить предмету думки. У пер­шому судженні предикатом є поняття "рослина", у другому — "правоздатність", у третьому — "діяння суспільно небезпечні".

В усіх трьох випадках суб'єкт і предикат пов'язані сло­вом "є".

Розглянемо тепер такі два умовиводи:

  1. ^ Усі метали проводять електрику.

Олово – метал.

Отже, олово проводить електрику.

  1. Усі громадяни держави є правоздатні.

Петренко – громадянин цієї держави.

Отже, Петренко є правоздатним.

Конкретний зміст цих умовиводів різний, але в них є й загальне:

  1. обидва складаються з трьох суджень, із яких перші два є вихідними (засновками), а останнє – вивідним судженням (завершенням), оскільки воно утворене із понять, наявних у вихідних судженнях;

  2. у вихідних судженнях (засновках)обох умовиводів міститься одне спільне поняття (у першому ним є поняття „метал”, а в другому – поняття „громадянин держави”), яке відсутнє у вивідному судженні.

Це загальне у побудові різних за конкретним змістом умовиводів і утворює їхню структуру. Щоб записати її у вигляді формули, потрібно ввести позначення і записати формулу.

Процес виявлення структури думок, виведення формул, установлення всіх складових того чи іншого судження є формалізація думок. Формалізація дає змогу формулювати певні закони і правила.

Мислення людини безладне, воно підлягає певним законам, завдяки яким стає логічним. Основними законами логіки є: закон тотожності, закон суперечності (несуперечності), закон виключеного третього і закон достатньої підстави. Порушення (не дотримання) вимог будь-якого з цих законів призводить до того, що мислення стає нелогічним.


  1. Істинність і правильність мислення.


Розрізняють істинність і правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна сплутувати. Поняття „істинність” відноситься до змісту думки, а поняття „правильність” – до форми думки, її будови.

За конкретним змістом думка може бути або істинною, або хибною.

Істинна думка – це така думка, котра відповідає тому, що є насправді. Істинна думка правильно відтворює об’єктивну дійсність. Якщо ж думка не відповідає тому, що є в дійсності, викривлює її, то вона є хибною думкою.

За формою (структурою) мислення буває правильним або неправильним.

Розглянемо такі умовиводи:

  1. Кожний злочин є суспільно небезпечним.

Привласнення знайденого цінного майна, яке належить державі, є злочином.

Отже, привласнення знайденого цінного майна, яке належить державі, є дією суспільно небезпечною.


  1. Усякий договір купівлі-продажу пов’язаний з переходом права власності.

Заповіт на є договором купівлі-продажу.

Отже, заповіт не пов’язаний із переходом права власності.


  1. Усякий договір є відплата.

Дарування – договір.

Отже, дарування є відплата.
У першому умовиводі вихідні судження істинні, правила дотримані, а тому й висновок „Привласнення знайденого цінного майна, яке належить державі, є дією суспільно небезпечною” є істинним.

У другому прикладі обидва похідні судження (засновки) також істинні, але тут порушене правило першої фігури категоричного силогізму: менший засновок має бути судженням стверджувальним, а у нас воно негативне („Заповіт на є договором купівлі-продажу”). Тому й висновок („Заповіт не пов’язаний із переходом права власності”), добутий із двох істинних суджень, виявився хибним.

Істинність і правильність мислення органічно пов’язані між собою. Формальна правильність мислення є необхідною, але недостатньою умовою пізнання дійсності. Щоб у процесі пізнання було досягнено істини, необхідно дотримуватися таких двох умов: 1. Вихідні судження (засновки), з яких будується судження, мають бути істинними. 2. Структура думок має бути правильною. Досить порушити одну з цих умов, і наслідок наших суджень не буде необхідно істинним.


  1. ^ Мова логіки.


Логіка, вивчаючи структуру форм мислення (понять, суджень, умовиводів) використовує символи (знаки)для позначення структурних елементів думки.

Зі створенням штучної математичної логіки змінилася по суті й структура цієї логіки.

Для аналізу дедуктивних умовиводів математична логі­ка розробила логічні системи, одна з яких називається про-позиційною логікою, а друга — логікою предикатів.

^ Логіка висловлювання — це перша складова математич­ної логіки, котра досліджує операції із висловлюваннями. Під висловлюванням у цій логіці розуміється будь-яка пропози­ція, стосовно якої можна сказати, що вона або істинна, або хибна. Висловлювання в логіці висловлювання не членуєть­ся на суб'єкт і предикат, а приймається як ціле. Структурні елементи розглядаються як прості, які становлять частини, що висловлюються. Суб'єкт (S) і предикат (Р) у цих части­нах не виділяються. Складові частини висловлювання нази­ваються у логіці висловлюваннями атомарними, а висловлю­вання в цілому — складним (складовим). Будь-яке вислов­лювання в математичній логіці розглядається лише з точки зору того, якими є його складові атомарні частини — істинни­ми чи хибними. Істинність чи хибність атомарних частин висловлювання є єдиною основою для висновку про те, яким буде складне висловлювання: істинним чи хибним.

Виклад логіки висловлювання розпочинають з опису мови цієї логіки, його складають:
Логіка предикатів – розділ математичної логіки, який досліджує операції про висловлювання, розчленовані на суб’єкт і предикат. Логіка предикатів (обчислення предикатів) спирається на логіку висловлювань (обчислення висловлювань), включає її до складу і, таким чином, є розширенням логіки висловлювань.

^ 6. Значення логіки для судового пізнання.

Судове дослідження, як і будь-яке пізнання, відбувається за законами і правилами формальної логіки. З огляду на це знання законів формальної логіки і свідоме їх використання мають для судового пізнання виняткове значення.

Предметом судового пізнання є, як правило, подія, що мала місце в минулому і недоступна безпосередньому сприйманню. Судове пізнання – це в основному пізнання опосередковане, вивідне. Головна роль тут належить логічним засобам пізнання, і насамперед – умовиводу. Так, судове дослідження, спрямоване на установлення об’єктивної істини за карною справою, відбувається у формі висування і доказу судових версій. Щоб установити істину за справою, необхідно зібрати факти (докази), що відносяться до злочинної події, логічно їх опрацювати, висунути версії, розвинути їх. Перевірити і довести істинність однієї версії і хибність останніх.

Уся розумова діяльність слідчого і судді відбувається в певних логічних формах, підлягає законам і правилам логіки. Дотримання їх є необхідною умовою пізнання об'єктивної істини за судовою справою. Без дотримання правил логіки не може бути установлена об'єктивна істина за справою. Нігілістичне ставлення до законів логіки і процесу роз слідування може мати вкрай шкідливі наслідки для практичної слідчої роботи.

Наука логіка навчає, як правильно будувати умовиводи, прищеплює вміння оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Незнання законів і правил логіки, невміння користуватися ними у процесі судового пізнання нерідко призводять до різноманітних логічних помилок, котрі в судовій практиці із логічних перетворюються в судові помилки. Помилки ж у судовій практиці, І оскільки вони позначаються безпосередньо на долі конкретної людини, особливо неприпустимі. Мабуть, немає іншої сфери суспільного життя, де порушення законів логіки, побудова неправильних умовиводів, приведення хибних аргументів могли б заподіяти такої суттєвої шкоди, як у галузі права9. Тому законодавець визнав за необхідне закріпити вимоги основних законів логіки в нормах права, перевести їх до рангу нормативних вимог.

Логічна грамотність — необхідна риса освіченості. Юрист у своїй діяльності широко користується такими логічними категоріями, як поняття, судження, умовивід, дедукція, індукція, аналогія, версія, доказ і заперечення, знання яких значно І підвищують культуру мислення, професійний рівень дослідження правових явищ. Культура мислення — необхідна умова І культури дослідження, пізнання, культури обґрунтування здобутих висновків, висунутих положень. Логіка, підвищуючи культуру мислення, безпосередньо впливає на процес пізнання судової істини, на розслідування і розгляд судових справ.

Схожі:

Предмет, структура та значення логіки icon1. предмет І значення лотКИ
Нігілістичне ставлення до логіки інших пояснюється їх антипатією до знеособленого відношення суб'єкта суворо логічного міркування...
Предмет, структура та значення логіки iconОсновні розділи програми модуль І. Вступ до методології та логіки...
Об’єкт та предмет філософії науки, епістемології та методології. Значення епістемології для наукового пізнання. Особливості сучасної...
Предмет, структура та значення логіки iconПрактикум І предмет І значення логіки як науки Від якого слова походить...
Логика (др греч. λογική — «наука о правильном мышлении», «искусство рассуждения» от λόγος — «речь», «рассуждение», «мысль») — наука...
Предмет, структура та значення логіки icon1. Предмет І мова формальної логіки
Камаралі Г. В., Білецький В. В. Логіка: навчально-методичний посібник – Донецьк: ДонНУ, 2009. 104 с
Предмет, структура та значення логіки icon1. теоретичні основи конкурентних відносин в ринковій економіці
Предмет, структура та зміст дисципліни «Конкуренція та конкурентоспроможність» як наукової дисципліни І методи її пізнання. Значення...
Предмет, структура та значення логіки iconТема Предмет, структура І функції етики як науки
Етика, мораль, моральність, оптативна форма моралі, імперативна форма моралі, предмет етики, структура моралі, функції моралі, звичай,...
Предмет, структура та значення логіки iconПерелік орієнтовних питань для підготовки до семестрового екзамену з психології
Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука І навчальний предмет, її значення
Предмет, структура та значення логіки icon1. Предмет І метод політології Визначення політології, походження...
Предмет політології (універсалістськи-сумативний, аналітико-концептуальний, структурно-функціональний підходи.)
Предмет, структура та значення логіки iconПлани практичних занять тема Предмет, значення І завдання курсу мосдт....
Тема Предмет, значення І завдання курсу мосдт. Загальне право міжнародних організацій
Предмет, структура та значення логіки iconАстрономії. Її розвиток та значення в житті суспільства конспект...
Конспект уроку предмет астрономії. Ії розвиток та значення в житті суспільства. Методи та засоби астрономічних спостережень
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка