Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ




Скачати 256.44 Kb.
НазваКримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ
Дата конвертації06.07.2013
Розмір256.44 Kb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Право > Документы
Кримінальна відповідальність

за жорстоке поводження

с тваринами

Автори-укладачі:

Вступ

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» з'явилась відносно злагоджена система правових норм в галузі регулювання утримання тварин в Україні, захисту їх від жорстокого поводження. До прийняття вказаного Закону на законодавчому рівні ці питання не регулювалися, за виключенням норм про кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Проте, не дивлячись на величезну кількість випадків жорстокого поводження з тваринами в Україні, що мають місце як з боку приватних осіб, так і органів місцевого самоврядування, більшість правопорушень у сфері жорстокого поводження з тваринами залишаються безкарними.

Жорстоке поводження з тваринами не лише завдає біль та страждання самим тваринам, але й значно шкодить суспільній моралі і тому це діяння становить суспільну небезпеку. Ця небезпека полягає у тому, що жорстокість по відношенню до тварин в результаті може стати нормою поведінки, поширитися і на взаємовідносини між людьми.

В даному посібнику викладено найбільш загальні поняття, пов’язані із захистом тварин від жорстокого поводження, надаються зразки процесуальних документів, а також викладаються способи притягнення винних у жорстокому поводження з тваринами до юридичної відповідальності.

До законодавства України про захист тварин від жорстокого поводження відносяться Закони України ««Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року № 3447-IV, «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року № 2894-III-ВР и т.д. При цьому, Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» є спеціальним законом в вказаній сфері.

Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачена ст. 299 УК України, и ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На наявність кримінальної, адміністративної і цивільно-правової відповідальності вказує ст. 35 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

§ 1. ^ Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами
У відповідності до ст. 35 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року № 3447-IV та ст. 36 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року № 2894-III-ВР особи, винні в порушенні законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, несуть адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність. У разі наявності складу злочину відповідальність за жорстоке поводження з тваринами настає за ст. 299 Кримінального кодексу України.

Кримінально-правова відповідальність за жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 Кримінального кодексу України) спрямована на охорону суспільної моралі у сфері гуманного ставлення до тварин.

У відповідності із статтею 299 Кримінального кодексу України, знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацьковування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів караються штрафом або арештом на строк до шести місяців. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього караються штрафом або обмеженням волі до двох років.

Слід зауважити, що ця норма була сформульована ще за радянський період, тай не зазнала жодних змін. Оскільки ст. 299 КК Україні була прийнята до ухвалення Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а вказаний Закон носить спеціальний характер, то він підлягає використанню при кваліфікації за ст. 299 Кримінального кодексу України.

Найбільш розгорнутий коментар ст. 299 Кримінального кодексу України дається в Науково-практичному коментарі Кримінального кодексу України за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація1.

Відповідно вказаному Науково-практичному коментарі Кримінального кодексу України, суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він посягає на загальноприйняті принципи моральності у сфері поводження з тваринами. Жорстоке поводження з тваринами, знущання над ними суперечить сформованим у суспільстві підвалинами гуманного ставлення до тварин і чинному законодавству.

Предметом злочину є будь які хребетні тварини, птахи чи інші живі істоти, які мають кісткових хребет, головний та спинний мозок, кровоносну та нервові системи, незалежно від їхньої належності і того, де вони мешкають та з якою метою використовуються. Ними можуть бути як дорослі тварини, так і молодняк, тварини домашні (собака, кіт), сільськогосподарські, а також дикі, які знаходяться як в стані природної свободи, так і в зоопарках і т.д. Закон однаково охороняє тварин, які утримуються в домашніх умовах, в зоопарках, на фермах, тих, які використовуються в сільському господарстві, в цирках, і тих, які безпритульні чи перебувають у природному середовищі.

При детальному розгляді даного злочину, жорстоке поводження з тваринами характеризується проявом в альтернативних ознаках (об’єктивна сторона злочину): а) знущання над тваринами, або б) нацьковування тварин одне на одного.

Знущання має місце у разі вчинення діяння, що завдає тварині істотного болю, має характер мучення. Знущання над тваринами полягає в жорстокому поводженні з ними, в об’єктивно не вимушеному заподіянні їм болі, систематичному побитті, в заподіянні фізичних страждань, залишенні без їжі та води, нанесенні їм ран та каліцтв, впливі термічних факторів та хімічних речовин.

Ознакою злочинного знущання є застосування жорстоких методів його вчинення тобто таких, які вчиняються особливо болючими способами, шляхом заподіяння травм, переломів кінцівок, термічного чи хімічного впливу тощо. Жорстокі методи знущання над тваринами характеризуються мученицьким заподіянням їм смерті, отруєнні, катуванням вогнем, позбавленням кінцівок та іншими діями, завідоммо пов’язаними із заподіянням сильних страждань, з особливою жорстокістю.

Крім того, жорстокі методи полягають у безжалісному поводженні з тваринами, тривалому впливі на них з метою хворобливого самозадоволення при спостереженні за стражданнями тварини.

Як правило, знущання проявляється в діях, бездіяльність може полягати в жорстокому поводженні з твариною, яке може бути вчинено у залишенні тварини без їжі, води з боку особи, яка повинна піклуватися про тварину.

Знущання визнається законом і діяння, що має характер мучення, вчинене з хуліганських мотивів. Ця суб’єктивна ознака є альтернативою застосування жорстоких методів його вчинення, але на практиці частіше має місце їх поєднання, але необов’язково. Тому саме, для кваліфікації за ст. 299 Кримінального кодексу України достатньо застосування жорстоких методів, кваліфікувати які можливо за допомогою положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Для кваліфікації злочину не має значення, вчиняються такі дії щодо своїх власних тварин, тих, які належать іншим особам (організаціям), тим що не мають господаря чи знаходяться у природному середовищі.

Однак ознаки цього злочину відсутні при відстрілі тварин на полюванні або іншому видобутку диких тварин, а також при забої домашніх тварин чи при використанні їх для медичних експериментів, якщо це здійснено з дотримання відповідних правил. Такі правила вказані у Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», тай нехтування ними дозволяє кваліфікувати дії за ст. 299 Кримінального кодексу України.

Нацьковування тварин одна на одну – це дії, спрямованні на те, щоб примусити чи привчити тварин битися між собою, кусатись, нападати на інших диких чи домашніх тварин заради втіхи або коли проводяться собачі або півнячі бої. Нацьковування проявляється в заохоченні тварин до взаємного нанесення ран, загризання і т.д.

Злочин згідно даної статті є закінченим в момент скоєння будь-якого із зазначених діянь незалежно від настання наслідків (смерті тварини і т.д.). Заподіяна шкода перебуває за межами складу злочину, але може бути врахована при визначенні покарання.

У відповідності з розглядуваною статтею також є караним незаконне полювання, поєднане із жорстоким поводженням із тваринами.

При розслідуванні і розгляді таких справ слід з’ясовувати не тільки характер, а й те, які правила чи інші нормативні акти порушені (статті 18-26 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року № 3447-IV-ВР).

Необхідно також вживати заходів для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, тим більше що за шкоду, заподіяну жорстоким поводження з тваринами, розмір відшкодування визначається півтора кратною сумою витрат на придбання тварин відповідного виду (Додаток № 6, ст. 6 Постанови КМ України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди...» від 21 квітня 1998 року № 521).

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що вона: а) знущається над твариною, що належить до хребетних, із застосуванням жорстоких методів та бажає цього, б) або те, що особа знущається над тваринами з хуліганських мотивів, або в) цькує таких тварин одне на одного з хуліганських або корисливих мотивів. При цьому винний бажає так вчиняти.

Хуліганський мотив при знущанні над тваринами є альтернативною, але кваліфікуючою ознакою, а при вчиненні злочину шляхом нацьковування тварин одна на одну хуліганські або корисливі мотиви визначенні в законі як обов’язкові ознаки суб’єктивної сторони.

Хуліганським мотивом є мотив явної неповаги до суспільства, корисливим мотивом є бажання отримати матеріальну вигоду (наприклад, організація для глядачів за їх плату кривавих змагань між бійцівськими собаками або іншими тваринами) або позбавитися від матеріальних затрат на утримання тварини.

Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка особа, що досягла 16-ручного віку.

У ч. 2 ст. 299 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, вчинене в присутності малолітнього. Ця норма спрямована на захист духовного здоров’я таких осіб від згубного впливу фактів жорстокого поводження з тваринами в їх присутності.

Наявність цієї кваліфікуючої ознаки припускає, що зазначені в законі діяння вчиняються в тому місті, де присутні одна чи кілька осіб, які не досягли 14-річного віку. Винний усвідомлює, що таке поводження з тваринами сприймається малолітнім і скоює дані дії, враховуючі ці обставини. При цьому винний повинен усвідомлювати неповноліття хоча б одного з присутніх підлітків. При вчиненні такого злочину, в осіб що його вчинили, спостерігається хуліганський мотив.

Крім того, жорстоке поводження з тваринами у деяких випадках може поєднається з хуліганством, з кваліфікацію за статтею 296 Кримінального кодексу України (наприклад, стрільба з пневматичної рушниці у місті по тваринам).

Хуліганством вважається грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені групою осіб, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Основний безпосередній об'єкт хуліганства – громадський порядок.

Кримінальний кодекс не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей вказує на грубість порушення громадського порядку.

Об'єктивна сторона хуліганства в самому Кримінального кодексу України не конкретизована. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини Кримінального кодексу України або КпАП. Об'єктивна сторона хуліганства визначається з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.

Кримінально караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на охоронювані правом цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси особи чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

При вчиненні цих злочинів треба звертатись із заявою (зразок додається) до органів внутрішніх справ України та прокуратури.

^ Таблиця стадій провадження:
Примітка: заява про порушення кримінальної справи може подаватися у міліцію і прокуратуру одночасно. Якщо міліція і прокуратура виносить постанову про відмову у порушенні кримінальної справи то ви можете її оскаржити у наступних інстанціях, а саме, у суді або в обласній прокуратурі.
§ ^ 2. Подання заяви. Порушення кримінальної справи
Ст. 299 КК України передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, і відповідно цього ви можете подати заяву про порушення кримінальної справи до органів внутрішніх справ. С заявою про порушення кримінальної справи до органів внутрішніх справ можуть звернутися такі категорії громадян як:

  1. Очевидці злочину;

2) Громадська організація, зоозахистна організація із засланням на заяву свідків злочину чи публікації в пресі.

3) Оперативна група – викликається за номером 102 та виявляє обставини справи, та після цього виписує протокол на підставі якого виникає можливість звернення до органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 94 КПК України заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян є приводом для порушення кримінальної справи.

Заяви окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву (тобто слідчий або працівник міліції). Письмова заява повинна бути підписана особою від якої вона подається. (ДОДАТОК № 1)

Повідомлення підприємств, установ, організацій посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.

Після прийняття заяви про злочин прокурор, слідчий, органи дізнання зобов’язані не пізніше триденного строку розглянути заяву та надати відповідь про порушення кримінальної справи чи про відмову в її порушенні, якщо немає необхідності в проведенні перевірки фактів зазначених у заяві.

До порушення кримінальної справи працівники органів внутрішніх справ можуть провести перевірку заяви про злочин в строк не більше 10 днів, шляхом відібрання пояснень у окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

У разі порушення кримінальної справи починається розслідування злочину, після якого справу може бути передано до суду.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 99-1 КПК України, постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено. (см. § 3)
§ 3. Оскарження дій слідчого, органів дізнання
Кримінально-процесуальним законодавством України передбачена можливість оскарження дій слідчого або органів дізнання під час виконання ними своїх повноважень. Стаття 234 КПК України прямо передбачає можливість оскарження дій слідчого прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого. Скарги за загальним правилом можуть бути як усні так і письмові, з обов’язковим занесенням усних скарг до протоколу. Якщо скарга подається через слідчого, то він зобов’язаний направити її прокуророві протягом доби, та подати власні пояснення.

Стаття 12 Закону України „Про прокуратуру” в свою чергу передбачає порядок розгляду заяв і скарг прокурором. Прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Також в статті 12 передбачена можливість подальшого оскарження: прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Після прийняття рішення по скарзі Генеральним прокурором України провадження по таких скаргах в органах прокуратури припиняється.

Що стосується нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, то статтею 30 Закону України «Про прокуратуру» передбачено що прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства:

1) додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;

2) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об’єктивне дослідження всіх обставин справи, з’ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом’якшують і обтяжують його відповідальність;

3) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Тому у скарзі можна посилатись на один із цих пунктів. Розглянувши скаргу, прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Що стосується строків розгляду скарг прокурором, то ст. 235 КПК України встановлює, що прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов’язаний розв’язати її і повідомити про результати скаржника. Відмова у задоволенні скарги повинна бути мотивована, а в протилежному випадку можна йти шляхом подальшого оскарження вищестоящому прокуророві.

Крім того, згідно ч.5 ст. 235 КПК України дії слідчого можуть бути оскаржені не лише прокуророві, але й до суду. Тоді такі скарги будуть розглядатись судом першої інстанції при розгляді самої кримінальної справи.


§ 4. Оскарження постанови про відмову у порушенні кримінальної справи у суді
На підставі 99-1 КПК України постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором – вищестоящому прокуророві. Строки подачі скарги – 7 днів з дня одержання копії постанови.

Варто зазначити, що в суді звертають увагу на дату отримання скаржником такої постанови. Оскільки на практиці зустрічаються такі випадки, коли відповіді у вигляді таких постанов можуть надходити на протязі місяця. Тому щоб в суді не повставало питання пропущення строків, дата отримання має бути зафіксована на поштовому конверті, а також в спеціально призначеному реєстраційному журналі.

На підставі ст. 236-1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови. Стаття 236-2 КПК передбачає що скарга на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушення кримінальної справи розглядається суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду.

Суддя може витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено у порушенні кримінальної справи, ознайомитися з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу. При розгляді скарги ведеться протокол судового засідання.

Після розгляду скарги суддя має вчинити наступні дії: 1) або скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повернути матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишити скаргу без задоволення.

На постанову судді протягом семи днів з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду (ст. 236-2 КПК).

Варто пам’ятати, що для оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи кримінально-процесуальним законодавством встановлені певні строки, а саме сім днів з дня отримання копії постанови. Якщо ви пропустили строки з поважних причин, якими за загальним правилом вважається хвороба, відрядження або стихійне лихо, то є можливість поновити строки, подавши до суду клопотання про поновлення строків. Якщо ж об’єктивних причин для поновлення строків немає, то можна повторно подати заяву до органів внутрішніх справ з проханням порушити кримінальну справу і оскаржувати в суді вже нову відмову в порушенні кримінальної справи, що з точки зору кримінально-процесуального законодавства буде правомірним.

§ 5. Апеляційне оскарження
Якщо суд першої інстанції не задовольнив вашу скаргу і ви прийняли рішення оскаржити постанову суду в апеляційному порядку, то ви маєте знати, що право на апеляцію вам гарантовано ст. 347 КПК України.

Згідно до ст. 348 КПК України апеляційну скаргу може подавати особа щодо якої винесено цю постанову.

Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом семи діб з моменту їх проголошення. Протягом цього строку суд зобов’язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Ст. 350 КПК України зазначає конкретний зміст апеляції, в ній зазначається:

1) назва суду, якому адресується апеляція;

2) особа, яка подає апеляцію;

3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив;

4) вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування;

5) прохання особи, яка подає апеляцію;

6) перелік документів, які додаються до апеляції.

Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень. Протягом п’яти діб з часу поміщення оголошення, зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією, їм роз’яснюється право протягом п’яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.

У разі подання апеляції з пропуском семиденного строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. Постанови суду апеляційної інстанції також можуть бути перевірені в касаційному порядку.

§ 6. Касаційне оскарження

Для перевірки постанов апеляційного суду, що постановлені ним в апеляційному порядку існує касаційне провадження, право на яке закріплене ст. 383 КПК України. Касаційна скарга подається особою, щодо якої винесено окрему постанову.

Згідно ст. 385 КПК України касаційні скарги розглядаються колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

За загальним правилом касаційні скарги на постанови суду апеляційної інстанції подаються протягом 6 місяців з моменту набрання ними законної сили, але в окремих випадках такий строк може становити лише 1 місяць. В разі подачі скарги з пропуском встановленого строку і при відсутності клопотання про його поновлення скарга постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду.

Касаційна скарга призначається до розгляду не пізніше 2 місяців з дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду.

У результаті касаційного розгляду суд може залишити скаргу без задоволення, скасувати постанову суду апеляційної інстанції і закрити справу, змінити постанову.

ДОДАТКИ:

1)Заява про порушення кримінальної справи:

В районе відділення міліції

ГУ ОМУ МВС України

в _______ області

П.І.Б.

адреса, телефон
Заява

Прошу порушити кримінальну справу по факту жорстокого поводження з тваринами, передбаченого ст. 299 КК України у зв’язку з наступними обставинами (викласти суть справи у хронологічній послідовності) і притягнути винних до кримінальної відповідальності.
Дата Підпис

2) Заява до районої прокуратури щодо оскарження дій слідчого:
Прокурору _____ району

П.І.Б.

адреса

Від кого (П.І.Б.)

Адреса, телефон

Заява

Прошу провести перевірку дотримання законодавства в сфері захисту тварин від жорстокого поводження та норм кримінально-процесуального законодавства з боку працівників органів дізнання (вказати кого саме) які беруть участь у розслідуванні кримінальної справи по факту жорстокого поводження з тваринами (коротко викласти суть справи). З огляду на вищевикладене прошу звернути увагу на дії (бездіяльність) співробітників органів дізнання та прийняти щодо них відповідні міри.
Дата Підпис


3) Заява до обласної прокуратури щодо оскарження дій слідчого:

Прокурору _____ області

П.І.Б.

адреса

Від кого (П.І.Б.)

Адреса, телефон

Заява

Прошу провести перевірку дотримання законодавства в сфері захисту тварин від жорстокого поводження та норм кримінально-процесуального законодавства з боку працівників органів дізнання (вказати кого саме) які беруть участь у розслідуванні кримінальної справи по факту жорстокого поводження з тваринами (коротко викласти суть справи). З огляду на вищевикладене прошу звернути увагу на дії (бездіяльність) співробітників органів дізнання та прийняти щодо них відповідні міри.

Також повідомляю вам, що раніше вже звертався із заявою до районної прокуратури, але рішення районної прокуратури не є вмотивованим і щодо винних не було застосовано ніяких мір.
Дата Підпис

4) заява до Генеральної прокуратури України:
Генеральному прокурору України

П.І.Б.

адреса

Від кого (П.І.Б.)

Адреса, телефон

Заява

Прошу провести перевірку дотримання законодавства в сфері захисту тварин від жорстокого поводження та норм кримінально-процесуального законодавства з боку працівників органів дізнання (вказати кого саме) які беруть участь у розслідуванні кримінальної справи по факту жорстокого поводження з тваринами (коротко викласти суть справи). З огляду на вищевикладене прошу звернути увагу на дії (бездіяльність) співробітників органів дізнання та прийняти щодо них відповідні міри.

Також повідомляю вам, що раніше вже звертався із заявами до районної та обласної прокуратур, але данні інстанції ігнорують мої звернення і не застосовують ніяких мір для покарання винних.
Дата Підпис

5) Зразок позовної заяви на оскарження постанови про відмову у порушенні кримінальної справи:
До Малиновського районного суду м. …….
65033 м……….., вул. Стуса, 2а
Скаржник: ФІП

м. Одеса, вул. 1, кв.1

тел. ……
Скарга

на постанову Малиновського районного відділу

ОМУ ГУ МВС України в ………….області
Я, Іванова Наталія Володимирівна 18 лютого 2009 року звернулася в Малиновський районний відділ ОМУ ГУ МВС України в …………області із заявою про злочин скоєний 16 лютого на СТО за адресою вул…………, де за вказівкою начальника вищезгаданого СТО було насильно поміщено в мішки і вивезено в невідомому напрямку двох собак. Ці собаки проживали на території СТО з 2005 року, а були зареєстровані, вакциновані і стерилізовані 28.12.2006 року. Собаки знаходилися під постійним наглядом і доглядом жителів прилеглих будинків.

У своїй заяві від 18.02.2009 я просила Малиновський районний відділ відповідним чином відреагувати на це діяння, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого ст. 299 ККУ, і провести відповідні перевірки. Проте на підставі формальної перевірки, в достовірності якої у мене є певні сумніви, мені було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Вважаю постанову №……… від 28.02.2009 р. неправомірною оскільки на це є ряд підстав:

1) Свої висновки співробітники міліції обґрунтовують проведеними перевірками, проте я вважаю їх неповноцінними, що підтверджується наступними обставинами;

2) Не вивчені інші докази, які підтверджують, що насильницький вивіз бездомних тварин носив організований характер; при проведенні перевірок не був здійснений запит в притулок, розташований на 6 км Овідіопольського шосе для підтвердження наявності реєстрації у цих собак від 28.12.2006г., що підтверджене відповідними мітками «К» і «06» на їх животах;

3) Не проведені повноцінні перевірки заяв громадян про особливості загибелі і зникнення собак, в яких констатуються випадки вивозу тварин;

4) Не вивчені показання свідків, що стверджують про причетність конкретних осіб до даних діянь.

Вважаю, що без досудового слідства, яке можливе лише в рамках порушеної кримінальної справи, встановити наявність або відсутність складу злочину є неможливим.

На підставі вищевикладеного і посилаючись на ст. 299 КК України, п.11 ст.6, ст. 90, ст. 236-1 КПК України, ПРОШУ:

  1. Визнати недійсним постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по фактах жорстокого поводження з бездомними тваринами на території Маліновського району, винесене 28.02.2009 р. лейтенантом міліції УЇМ Маліновського РО ОГУ УМВД України в …………обл. ФІП

  2. Призначити повторні перевірки для всебічного дослідження обставин справи, підтверджуючих наявність ознак складу злочину, передбаченого ст. 299 УК України.

  3. При підтвердженні наявності складу злочину передбаченого ст.299 УК України порушити кримінальну справу за фактом жорстокого поводження з тваринами.

  4. Звільнити мене від сплати судового збору, оскільки я є інвалідом II групи, що підтверджується відповідною медичною довідкою (якщо є підстави для звільнення від сплати судового збору).

Додатки:

1. копія позовної заяви;

2. копія паспорту;

3. копія медичної довідки про підтвердження інвалідності;

4. копія Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи № 0000 від 28.02.2009 р.
4 березня 2009 р. (Іванова Н.В.)
8) До обласної прокуратури:


«4» марта 2009 г.

Прокурору Суворовского района г. Одессы

Просим проверить правомерность отказа в возбуждении уголовного дела по фактам отравления бездомных животных на территории Суворовского района, вынесенное 18.02.2009 г. лейтенантом милиции УИМ Суворовского РО ОГУ УМВД Украины в ……………… обл……………...

Считаем, что данное постановление не соответствующим требованиям законодательства по следующим обстоятельствам.

  1. Выводы сотрудника милиции об отсутствии состава преступления основаны лишь на утверждении о невозможности проведения судебно-токсилогической экспертизы в связи с небольшим количеством материала, предоставленного для исследования. Вместе с тем, не изучены другие доказательства, подтверждающие, что отравления бездомных животных носят организованный, массовый и систематический характер.

  2. Всего погибло по оценкам жителей района около двухсот собак. Гибель животных происходит на территории отдельных микрорайонов Суворовского района г. Одессы на протяжении короткого времени.

  3. Не проведена проверка 66 заявлений граждан об особенностях гибели собак, в которых констатируются случаи отравления животных.

  4. Не изучены свидетельские показания лиц, утверждающих о причастности конкретных лиц к данным отравлениям.

  5. Не дана правовая оценка заключению Украинского научного центра экологии моря, содержащегося в Научно-техническом отчете Химико-аналитического исследования проб биоматериалов на содержание ядохимикатов, в котором указывается на наличие в тканях погибших собак наличие химического вещества изониазида (препарат для лечения туберкулеза, являющийся ядом для собак) и в мясе, изъятом 01.01.2009 на ул. Базарной на месте отравления собак.

  6. Не изучены заключения ветеринарных врачей, которые наблюдали симптоматику отравлений (15 заключений).

Таким образом, проверка представленных материалов фактически не была проведена.

Считаем, что без досудебного следствия, которое возможно лишь в рамках возбужденного уголовного дела, установить наличие или отсутствие состава преступления не представляется возможным.
На основании изложенного просим Вас:

1. Опротестовать отказ в возбуждении уголовного дела по данным фактам

2. Обязать провести проверку выявленных фактов в соответствии с действующим законодательством.
Вице-президент Зоозащитной организации Иванова И.Н.

Тел. ………..
Приложение: на ___ листах.


6) Клопотання про поновлення строків:
До Малиновського районного суду м. ……..
65033 м…….., вул. Стуса, 2а


Іванова Наталія Володимирівна

м.Одеса, вул. Шевченка 1, кв. 1

тел. 711-11-11

Клопотання
про відновлення строку на оскарження постанови Малиновського районного відділу ОМУ ГУ МВС України в ……….. області

Постановою Малиновського районного відділу ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від "28" лютого 2009р. було відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту жорстокого поводження з тваринами. З даним рішенням органу дізнання я не погоджуюсь і маю намір оскаржити його в судовому порядку. Однак, у встановлений законом строк я не змогла подати скаргу до суду у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідною медичною довідкою №1111.

Згідно зі ст. 90 КПК України.

ПРОШУ:

Відновити строк на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи до суду.

20 березня 2009р. (Іванова Н.В.)


1 Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та інші; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. третє, перероб. та доповн. – Х.: ТОВ «Одісей», 2007. – 1184 с.

Схожі:

Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconКримінальне право (оновлено) 18. 11. 2013
Кримінальна відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconКримінальне право (оновлено) 18. 11. 2013
Кримінальна відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconДо рішення двадцять другої сесії Полтавської міської ради шостого...
Полтавської міської ради шостого скликання «Про затвердження Програми поводження з тваринами та регулювання чисельності безпритульних...
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconЗакон України «Про охорону праці»
України «Про охорону праці», охорона праці, соціальний захист, соціальне страхування, державні нормативні акти про охорону праці,...
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconЮридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення
Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconВикласти суть справи у хронологічній послідовності
Прошу порушити кримінальну справу по факту жорстокого поводження з тваринами, передбаченого ст. 299 Кк україни у зв’язку з наступними...
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconДо Програми поводження з тваринами та регулювання чисельності безпритульних...
Виконання проектних робіт на будівництво притулку для безпритульних тварин на 250 місць
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconУ яких формах власності можуть перебувати природні ресурси?
За які види порушення норм земельного законодавства настає кримінальна відповідальність?
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconПоняття, значення та система Особливої частини кримінального права
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 Кк)
Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження с тваринами Автори-укладачі: Вступ iconКурс Медицина катастроф методичні матеріали до
Автори-укладачі: доц. Н. Д. Корольова, проф. В. С. Тарасюк, доц. М. В. Матвійчук, В. В. Поляруш, Н. В. Кривецька, С. Л. Малик
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка