Закономірність




Скачати 277.01 Kb.
НазваЗакономірність
Сторінка2/3
Дата конвертації16.06.2013
Розмір277.01 Kb.
ТипЗакон
mir.zavantag.com > Право > Закон
1   2   3

^ Стаття 458. Право на наукове відкриття

Автор наукового відкриття мас право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.
Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.

1-2. Визначення понять «право на наукове відкриття», «охорона права на наукове від­криття» є дуже складними. Потрібно враховувати, що за автором наукового відкриття не можуть бути закріплені які-небудь виключні майнові права на наукове відкриття. Наукові відкриття як результат пізнання матеріального світу з моменту їх обнародування перехо­дять у суспільне надбання і можуть вільно використовуватися будь-якою зацікавленою особою. Таким чином, право на саме наукове відкриття не може бути власністю будь-кого, у той же час правовій охороні підлягають авторство на наукове відкриття, пріоритет наукового відкриття, його назва, включаючи право автора назвати відкриття своїм ім'ям або викорис­тати спеціальну назву за його бажанням. Коментована стаття не передбачає майнові права на наукове відкриття. Звідси слідує, що автор наукового відкриття не може розраховувати на виплату винагороди, що було пе­редбачено ст. 514 ЦК 1963 р. Норма ч. 2 указаної статті визначає, що право на наукове відкриття виникає на основі державної реєстрації, і цей юридичний факт супроводжується видачею охоронного доку­мента — диплома на наукове відкриття. Якщо наукове відкриття було зроблене у зв'язку з виконанням службових обов'язків, всі права належать його автору. Характерно, що відповідно до Положення в колишньому СРСР установі, де працював автор наукового відкриття, видавалося свідчення, яке свідчи­ло, що дане наукове відкриття зроблене в цій установі. Що стосується охорони права на наукове відкриття, то передбачається, що вона повин­на здійснюватися відповідно до загальних засобів захисту цивільних прав і інтересів, ви­значених в ЦК. У разі порушення права авторства на наукове відкриття або права на ім'я, автор має право вимагати відновлення його порушених прав, а також припинення дій, які порушують його права, у судовому порядку.

Як уже зазначалося, наукові відкриття в Україні до прийняття нового ЦК не мали правової охорони. Проблема надання правової охорони відкриттям справді досить складна. З одного боку, відкриття не може бути об'єктом виключного права, — воно визнається надбанням людства і може використовуватися кожним, хто забажає, без будь-якого дозволу і без виплати винагороди. Отже, саме відкриття не може бути чиєю-небудь власністю — це власність усього людства. Проте це не означає, що правовій охороні не підлягає авторство на відкриття, його авторський і державний пріоритет, назва відкриття та інші майнові і особисті немайнові права.
Вважаємо, що автору чи авторам відкриття мають належати певні майнові права за умови, що вони визначені чинним законодавством тієї чи іншої держави. Автор відкриття може мати право на заохочувальну премію, на додаткову житлову площу та інші пільги. Але автор відкриття не повинен мати права на винагороду за використання його відкриття. Держава може встановлювати й інші права і пільги для авторів відкриттів за заслуги у розвитку науки.
Саме відкриття не може бути об'єктом будь-якого виключного права будь-яких осіб чи держав. Проте права на пріоритет відкриття, право авторства, назви тощо, безперечно, підлягають правовій охороні, як і будь-яке інше право. Цей висновок грунтується на міжнародному визнанні відкриттів. Відповідно до Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ст. 2 Визначення, п. VIII) наукові відкриття включено до об'єктів інтелектуальної власності.
В Україні склалася досить парадоксальна ситуація: основна міжнародна угода з питань інтелектуальної власності наукові відкриття визнає об'єктом інтелектуальної власності, а в самій Україні правова охорона цих відкриттів була відсутня.
Відкриттям прийнято визнавати встановлення раніше невідомих об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що вносять докорінні зміни у рівень пізнання.
Отже, об'єктами відкриттів є закономірності, властивості та явища матеріального світу. Кожен із названих об'єктів відкриттів може бути визнаним відкриттям окремо. Проте закономірність, явище чи властивість можуть бути визнаними відкриттям лише за умови, що зазначені закономірність, властивість чи явище не були відомі раніше — вони виявлені вперше у світі.
Закономірність як об'єкт відкриття — це прояв дії об'єктивного закону. Зазначена закономірність у природі існувала, існує і буде існувати завжди. Об'єктом відкриття вона стає лише тоді, коли про існування цієї закономірності людина взнала, встановила її, виявила її об'єктивне існування. Зазначена закономірність стає об'єктом відкриття з моменту, коли її вперше було сформульовано.
Отже, закономірність матеріального світу як об'єкт відкриття — це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни у рівень пізнання, істотний і стійкий зв'язок між явищами або властивостями матеріального світу.
Більш повно цей зв'язок характеризується такими особливостями: це істотний, внутрішньо притаманний явищам або властивостям зв'язок та їх взаємна зумовленість. Він не повинен мати випадкового характеру. Закономірний зв'язок не проста констатація зв'язку яких-небудь явищ чи властивостей, а й встановлений його причинно-наслідковий характер; це певний стійкий зв'язок між явищами і властивостями. Він виражає таке відношення, за яким зміна одних явищ чи властивостей зумовлює цілком визначені зміни інших. У такому разі залежність між явищами чи властивостями виражається, як правило, певною математичною або функціональною залежністю; зв'язок повинен мати універсальний характер і задовольняти вимогу узагальнення і можливості поширення його на інші однорідні об'єкти. Явище матеріального світу як об'єкт відкриття — це невідома раніше об'єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матеріального світу (природи).
Явище і сутність перебувають в органічній єдності. Проте єдність сутності і явища не означає їх збігу, сутність зазвичай прихована за явищем. Внаслідок розкриття сутності стає можливим наукове пояснення самого явища. Сутність і явище об'єктивні, тобто вони існують незалежно від волі і свідомості людини. Немає такої сутності, яка б не проявилася зовні і була непізнаною, як нема і явища, яке не містило б у собі яку-небудь інформацію про сутність.
Властивість матеріального світу як об'єкт відкриття — це невідома раніше об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу. Кожний об'єкт має багато різноманітних властивостей як істотних, так і неістотних. Сукупність істотних властивостей об'єкта складає його якісну визначеність, що відрізняє його в цілому від інших об'єктів. Саме якісна визначеність виражає те спільне, що характеризує весь клас однорідних об'єктів. Які властивості проявляють даний об'єкт залежить від того, з якими об'єктами він вступає у взаємодію. Тому встановлення існування раніше невідомої властивості — необхідний, але недостатній елемент змісту відкриття. При цьому має бути доведено, чим викликана виявлена властивість, що вона спричиняє і при яких взаємодіях проявляється. Вимагається науково обґрунтована інтерпретація, що полягає у встановленні сутності цієї властивості і її закономірного характеру.
Отже, виявити нову істотну властивість об'єкта — означає встановити існуючу незалежно від волі і свідомості людини невідому раніше якісну визначеність об'єкта щодо інших об'єктів, з якими він вступає у взаємодію.

^ Стаття 457. Поняття наукового відкриття

1. Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

 

Наукове відкриття як об'єкт права інтелектуальної власності, якому присвячена Глава 38 ЦК України, належить до так званих нетрадиційних об'єктів права інтелектуальної власності. Не всі країни світу надають цьому результату інтелектуальної діяльності юридичне визнання і правову охорону на своїй території. А в тих, де така правова охорона надається, її сприйняття зі сторони наукової спільноти не обов'язково є схвальним, має місце критична оцінка відповідних юридичних механізмів. Наприклад, в СРСР, де охорона науковим відкриттям забезпечувалась з 1947 року1, в кінці 80-х років XX століття розгорнулась гостра дискусія щодо необхідності подальшого існування інституту охорони відкриттів як загалом, так і зокрема в такому вигляді, який був встановлений Положенням про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції 1973 року.Разом з тим, наукові відкриття, а також усі інші наукові знання у сферах пізнання матеріального світу включені до переліку потенційно охороноспроможних об'єктів права інтелектуальної власності, що міститься у ст. 2 Конвенції про заснування Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ), прийнятої на Стокгольмській конференції 14 липня 1967 р. Ця Конвенція не встановлює обов'язку для членів ВОІВ впроваджувати охорону всіх без винятку результатів інтелектуальної діяльності, згаданих у документі, залишаючи вирішення даного питання на самостійний розсуд кожного суверена. Елементом системи міжнародної правової охорони наукових відкриттів є також Женевський договір про міжнародну реєстрацію наукови






х відкриттів (1978 р.).В законодавстві України, яка є членом ВОІВ, передбачається забезпечення правової охорони наукових відкриттів, про що свідчать норми коментованої глави ЦК України. Проте на сьогоднішній день реалізація правових механізмів забезпечення такої охорони в державі перебуває на зародковій стадії. Термін "наукове відкриття" фігурує в надзвичайно невеликій кількості нормативно-правових актів, відповідні норми яких не утворюють цілісного правового інституту, оскільки самі акти, головним чином, присвячені іншим розрізненим предметам правового регулювання.Наукове відкриття є найвищого рівня науковим результатом. Останній, зокрема, визначається в Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність" як нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо. Правові засади проведення в Україні наукових досліджень визначаються, крім вищезгаданого Закону, також Законом України "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про освіту", "Про вищу освіту" та ін. Разом з тим, необхідно зазначити, що практичне функціонування юридичних інституцій і механізмів державної охорони наукових відкриттів в Україні припинилося з 1992 року, хоча норми про охорону відкриттів зберігались у ЦК УРСР 1963 р. до 2004 року, а в Законі України "Про власність" - до 2007 року.Норми Глави 38 діючого ЦК України 2003 р. спрямовані на реанімацію правової охорони наукових відкриттів в Україні в якості відносно самостійного інституту права інтелектуальної власності. Самостійність та відокремленість правового режиму наукових відкриттів в Україні випливає з того, що на ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції і відкриття не поширюється дія авторського права (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права"). Виключені відкриття та наукові теорії і з під дії Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі". Наукові відкриття окремо згадуються також в переліку об'єктів права інтелектуальної власності у ч. 1 ст. 420 ЦК України.У коментованій статті ЦК України (ст. 457) наводиться дефініція наукового відкриття як об'єкта права інтелектуальної власності. Це визначення має принципово важливе значення, оскільки на рівні закону закріплює найістотніші параметри охороноздатності наукових відкриттів. В якості охороноспроможного наукового відкриття за ст. 457 ЦК України може бути кваліфіковане лише те наукове знання, яке володіє наступними ознаками.Науковим відкриттям за ЦК України розуміється лише результат наукового пізнання. Науковим відкриттям в юридичному розумінні не буде вважатись процес наукового пошуку, не дивлячись на те, що в загальнонауковому розумінні такий процес нерідко позначається саме терміном "відкриття". До того ж, відсутність у здобутого в результаті дослідження нового наукового знання передбачених законом ознак наукового відкриття виключає можливість його юридичної кваліфікації в такій якості, хоча, знову ж таки, в науковому розумінні це наукове знання може іменуватись відкриттям. Тобто, юридичне розуміння поняття відкриття є вужчим від того, яке прийняте в науці.Відкриттям буде пізнання закономірностей, властивостей та явищ лише матеріального світу. Таке законодавче рішення локалізує сферу застосування правових механізмів наукового відкриття виключно галузями природничих наук. Не може стати відкриттям в юридичному розумінні встановлення тих чи інших наукових даних у сфері суспільних наук. Не в останню чергу таке обмеження сфери дії правового інституту пояснюється неможливістю об'єктивної перевірки тих чи інших нововстановлених даних про життя соціуму.Наукове відкриття полягає в отриманні нових знань, осмисленні та інтерпретації науково встановлених фактів у їх взаємозв'язку, відкритті істотних, необхідних і повторюваних зв'язків у матеріальному світі. Тобто наукове відкриття стосується лише отримання нових знань. Виявлення нових матеріальних об'єктів не є відкриттям. Відповідно, виявлення дослідниками таких матеріальних об'єктів у сферах географії, археології, палеонтології, відкриття корисних копалин та ін. не отримають охорони засобами правового інституту наукового відкриття.Охороноздатність та цінність наукового відкриття не пов'язується з можливістю його безпосереднього використання. Дана ознака відрізняє наукове відкриття від винаходу, який завжди має бути прив'язаний до практичної сторони свого втілення, виступати конкретним способом досягнення практичної цілі.Об'єктами відкриттів можуть бути явище, властивість та закономірність як окремо, так і в сукупності. Всі зазначені категорії є філософськими, а відтак мають загальнонаукове розуміння та тлумачення. Закономірність матеріального світу - це об'єктивно існуючий стійкий зв'язок між явищами та властивостями матеріального світу. Закономірність не може мати випадкового характеру.Властивість як об'єкт наукового відкриття являє собою невідому раніше об'єктивно існуючу якісну сторону об'єкта матеріального світу. Властивість виявляється у взаємозв'язку даного об'єкта з іншими об'єктами та явищами і не існує поза відношенням до інших властивостей. Отже, відкриття властивості передбачає пояснення такого взаємозв'язку.Явище як об'єкт відкриття - це об'єктивно існуюча форма прояву сутності об'єкта матеріального світу (природи). Дослідження явища дозволяє встановити сутність, виявлену в ньому. Відтак, не може бути визнаний відкриттям-явищем будь-який науково встановлений факт. Дослідник має вивести умови виникнення явища, його прояви та наслідки.Необхідною ознакою наукового відкриття є його абсолютна новизна у світовому масштабі. Науковим відкриттям може визнаватись лише встановлення тих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які не були відомі раніше. До того ж, наукове відкриття не може зводитись до звичайних, ординарних наукових положень, які хоч і володіють науковою новизною, проте кардинально не позначаються на ступені розвитку відповідної сфери знань. Наукове відкриття має вносити докорінні зміни у рівень наукового пізнання.Звичайно, ознака щодо внесення докорінних змін у рівень наукового пізнання є оціночною і включає в механізм правової охорони наукових відкриттів суб'єктивний фактор. Разом з тим, існують певні нароблені підходи до кваліфікації ступеня істотності наукового відкриття. Так, внесення докорінних змін у рівень наукового пізнання може виявлятись у появі нових напрямків у розвитку науки чи техніки, в появі принципово нових технологічних рішень, в поясненні раніше загадкових фактів чи експериментальних даних, в докорінній зміні або необхідності перегляду теоретичних положень у відповідній галузі знань тощо.Перелік необхідних ознак наукового відкриття, за наявності яких відкриття може отримати правову охорону, слід завершити ознакою достовірності. У ст. 457 ЦК України ця ознака виводиться зі словосполучення "об'єктивно існуючий". В міжнародних правових актах, а також в законодавстві окремих іноземних країн ця ознака визначається через доступність заявленого відкриття перевірці. Наукове відкриття має теоретично або експериментально доводитись.На сьогодні відомий ряд видів (типів) наукових знань, які не отримують правової охорони в якості наукових відкриттів, оскільки не володіють усіма ознаками останніх. Це, зокрема, такі знання або наукові положення, як: а) окремі факти та залежності, а також закономірності, властивості та явища, які не вносять корінних змін в рівень пізнання; б) гіпотези та наукові припущення; в) вирішення математичних задач, доведення теорем; г) положення, які уточнюють вже наявні знання; д) виявлення комет, планет та інших просторових утворень; е) результати, які стосуються предмету можливих заявок на патент чи інші охоронні документи у галузі права інтелектуальної власності та ін.
1   2   3

Схожі:

Закономірність iconУ сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень...
У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у...
Закономірність iconЗакономірність є проявом
У букальних мазках епітелію жінки виявлено в ядрі клітини 2 тільця Барра. Це характерно
Закономірність iconЧи можна вважати цілком обгрунтованим проведення меж природних зон на карті України?
Однією із загальних закономірностей розвитку географічної оболонки є ритмічність. Як враховується ця закономірність у суспільно-географічних...
Закономірність iconЗакономірність матеріального світу
Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, власти­востей та явищ матеріального...
Закономірність iconСистема знань про сутність, закономірність, дії та правила застосування...
Аналіз, що проводиться аналітиками, які є сторонніми людьми для підприємства й не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази...
Закономірність iconПравопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни
У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у...
Закономірність iconПредмет, структура та значення логіки
Термін "логіка" походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум",...
Закономірність iconЗакон І закономірність в історії. Проблема історичних законів здавна...
Відповідно до тих методів можемо визначити- об’єкт – річ (людина) або явище на яку скерована пізнавальна активність людини (свідомість...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка