Закономірність




Скачати 277.01 Kb.
НазваЗакономірність
Сторінка1/3
Дата конвертації16.06.2013
Розмір277.01 Kb.
ТипЗакон
mir.zavantag.com > Право > Закон
  1   2   3
Право інтелектуальної власності на наукове відкриття.

Поняття: науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Об’єкт: об'єктами відкриттів є закономірності, властивості та явища матеріального світу. Кожен із названих об'єктів відкриттів може бути визнаним відкриттям окремо лише за умови, що вони виявлені вперше у світі.

Закономірність як об'єкт відкриття — це прояв дії об'єктивного закону. Зазначена закономірність у природі існувала, існує і існуватиме завжди. Людина взнала, встановила її, виявила її об'єктивне існування. Закономірність стає об'єктом відкриття з моменту, коли її вперше було сформульовано. Закономірний зв'язок —це певний стійкий зв'язок між явищами і властивостями.

^ Властивість матеріального світу як об'єкт відкриття — це невідома раніше об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу.  Вимагається науково обґрунтована інтерпретація, яка полягає у встановленні сутності даної властивості і її закономірного характеру.

^ Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.

^ Проблема надання правової охорони відкриттям справді досить складна. З одного боку, відкриття не може бути об'єктом виключного права, — воно визнається надбанням людства і може використовуватися кожним, хто забажає, без будь-якого дозволу і без виплати винагороди Отже, саме відкриття не може бути чиєюсь власністю — це власність усього людства. Проте це не означає, що правовій охороні не підлягає авторство на відкриття, його авторський і державний пріоритет, назва відкриття та інші майнові і особисті немайнові права.

^ Права суб'єктів на наукове відкриття щодо результатів їхньої наукової творчості виникають лише на підставі державної реєстрації. Остання визнає заявлений результат об'єктом правової охорони і стверджує цей юридичний факт виданням охоронного документа — диплома. Саме охоронний документ визнає за заявником пріоритет заявленій пропозиції, авторство особи, що її розробила, і право власності на об'єкт правової охорони. Права, визначені охоронним документом, виникають у його власника саме від дати публікації про видачу охоронного документа.

^ Відкриття не може бути об'єктом будь-якого виключного права будь-яких осіб чи держав.

Проте права на пріоритет відкриття, право авторства, назви тощо, безперечно, підлягають правовій охороні, як і будь-яке інше право. Цей висновок ґрунтується на міжнародному визнанні відкриттів. Відповідно до Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ст. 2 Визначення, п. VIII), наукові відкриття включено до об'єктів інтелектуальної власності.

Під відкриттям розуміють виявлення невідомої раніше об’єктивно існуючої дійсності. Відкриття вирішують завдання пізнання, оскільки дають нові знання про оточуючий нас світ і слугують підставою для створення нових засобів впливу на природу. Однак правовій охороні підлягає не будь-яке відкриття, а лише в сфері природничих наук за умови відповідності певним вимогам.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності до об’єктів інтелектуальної власності відносить наукові відкриття.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК).

Об’єктами відкриттів є: по-перше, закономірність матеріального світу - це невідомий раніше, але об’єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв’язок між явищами або властивостями матеріального світу; по-друге, властивість матеріального світу - це невідома раніше об’єктивно існуюча якісна сторона об’єкта матеріального світу (необхідно встановити існуючу незалежно від волі і свідомості людини невідому раніше якісну визначеність об’єкта стосовно до інших об’єктів, з якими він вступає у взаємодію); по-третє, явище матеріального світу - це невідома раніше об’єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об’єкта матеріального світу (причому явище і сутність перебувають в органічній єдності).

Закономірності, властивості та явища матеріального світу об’єктивно існують незалежно від наявності чи відсутності знання про них, а об’єктом наукового відкриття стають з моменту виявлення і формулювання їх особою. Змістом відкриття є встановлення певних наукових фактів, які досить часто не достатньо просто констатувати, а необхідно ще й науково пояснити. Що стосується необхідності внесення корінних змін до рівня пізнання, то їх вносять саме закономірності, властивості та явища матеріального світу як такі, а не їх виявлення.

Основними ознаками відкриття є світова новизна, вірогідність і фундаментальність. Закономірності, властивості та явища матеріального світу можуть бути визнані відкриттям за наявності абсолютної світової новизни на дату пріоритету. При цьому пріоритет встановлюється за днем подачі заявки до органу реєстрації або за однією з більш ранніх дат: за офіційно затвердженою датою першого формулювання сутності відкриття, опублікування у пресі чи доведення відкриття іншим шляхом до третіх осіб (доповідь на конференції, захист дипломної роботи тощо).

Особливість наукового відкриття у порівнянні з іншими об’єктами інтелектуальної власності полягає в тому, що, по-перше, відкриття як об’єкт пізнання є цінним само по собі, незалежно від можливостей його безпосереднього використання, і по-друге, відкриття є надбанням людства у зв’язку з чим не може бути об’єктом виключного права певних осіб і тому будь-яка особа може безоплатно використовувати його на свій розсуд.

До особистих немайнових прав автора наукового відкриття відноситься право авторства, пріоритет, право на найменування відкриття (




автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву).

До майнових прав автора наукового відкриття належить право на винагороду за здійснене відкриття у формі матеріального заохочення, інші права та пільги, встановлені державою за заслуги в розвитку науки.

Документом, що підтверджує право на відкриття, є диплом.

Він видається на ім’я автора і засвідчує визнання виявлених закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу науковим відкриттям; пріоритет та авторство на наукове відкриття. Оскільки для наукового відкриття необхідна світова новизна, то законодавче закріплення державної реєстрації наукових відкриттів дає можливість закріпити пріоритет не лише автора наукового відкриття, а й держави в цілому.

Поняття наукового відкриття

1. Наукове відкриття як результат найвищого рівня наукової діяльності — свідчення високого рівня наукової діяльності тієї країни, де відкриття зроблено. Наукове відкриття, внесене до Державного реєстру наукових відкриттів, породжує право авторства. Право пріоритету авторського і державного прав дало підставу законодавцю України ці права назвати правом інтелектуальної власності на наукове відкриття, але не без певної підстави. Відповідно до Конвенції про заснування ВОІВ (n.III ст.2)  наукові відкриття включено до об'єктів права інтелектуальної власності. Право авторства, право пріоритету та право на назву наукового відкриття,безперечно, підлягають правовій охороні.

Проте саме наукове відкриття не може бути об'єктом будь-якого виключного права, в тому числі права інтелектуальної власності. Цей вищий результат наукової діяльності за загальним правилом зроблено на підставі наукових досягнень всього світу і тому наукове відкриття вважається надбанням всього людства. Воно може використовуватися в будь-якій суспільно доцільній діяльності будь-ким без будь-якого спеціального дозволу І виплати винагороди за його використання.

Наукове відкриття є встановленням невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Отже, об'єктами відкриття є закономірності, властивості та явища матеріального світу. Кожен із названих об'єктів відкриттів може бути визнаним науковим відкриттям окремо. Проте закономірність, властивість чи явище може бути визнано науковим відкриттям лише за умови, що зазначені закономірність, властивість чи явище не були відомі раніше — вони виявлені вперше у світі.

Наукове відкриття людиною не створюється, а лише встановлюється, виявляється, пізнається тощо, адже це об'єктивно існуюча, але раніше невідома закономірність, властивість чи явище матеріального світу.

2. Закономірність як об'єкт наукового відкриття — це прояв дії об'єктивного закону. Зазначена закономірність в природі Існувала,існує і буде існувати завжди. Об'єктом відкриття вона стає лише тоді, коли про існування цієї закономірності людина дізналася,встановила   її,   виявила   об'єктивне   існування.   Зазначена   закономірність стає об'єктом наукового відкриття з моменту, коли її вперше було сформульовано.

Закономірність матеріального світу як об'єкт наукового відкриття — це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий І такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв'язок між явищами або  властивостями матеріального світу.

3. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття —це невідома раніше об'єктивно існуюча І така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матеріального світу (природи).

Явище і сутність знаходяться в органічній єдності. Проте єдність сутності і явища не означає їх збігу, сутність зазвичай прихована за явищем. У результаті розкриття сутності стає важливим наукове пояснення самого явища. Сутність і явище об'єктивні, тобто вони існують незалежно від волі і свідомості людини. Немає такої сутності, яка б не проявилася зовні і була непізнаною, як нема явища, яке б не включало у себе яку-небудь інформацію про сутність.

4.  Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття — це невідома раніше об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу. Кожний об'єкт має багато різноманітних властивостей як істотних, так і неістотних. Сукупність істотних властивостей об'єкта становить його якісну визначеність, яка відрізняє його в цілому від інших об'єктів. Саме якісна визначеність виражає те спільне, що характеризує весь клас однорідних об'єктів. Які властивості має даний об'єкт залежить від того, з якими об'єктами він вступає у взаємодію. Тому встановлення існування раніше невідомої властивості — необхідний, але недостатній елемент змісту відкриття. При цьому повинно бути доведено, чим викликана виявлена властивість, що вона спричиняє і при яких взаємодіях проявляється.   Вимагається  науково  обгрунтована  інтерпретація,яка полягає у встановленні сутності даної властивості та її закономірного характеру.

5.  Правова охорона наукових відкриттів не поширюється па відкриття географічні,  археологічні,  палеонтологічні,  на  відкриття місцезнаходження корисних копалин і на відкриття у сфері суспільних наук.

 

2. Суб'єкти наукових відкриттів

Автором відкриття може бути лише людина або група людей, як правило, ті, які займаються науковою діяльністю.

Авторство наукового відкриття, його авторський і державний пріоритет засвідчується дипломом. Автор чи автори відкриттів можуть заохочуватися одноразовою премією. Права на винагороду за використання наукового відкриття автори не мають. Але вони можуть наділятися певними правами і пільгами. Якщо відкриття зроблено групою авторів, їм видається один диплом із зазначенням усіх співавторів.

Пріоритет наукового  відкриття визначається за датою,  коли вперше було сформульоване наукове положення, заявлене як відкриття, або за датою оприлюднення зазначеного положення в пyблікаціях, або за датою доведення його іншим шляхом до відомі третіх осіб.

Наукові відкриття є науковою основою для створення винаходів, корисних моделей та інших науково-технічних досягнень.

Сьогодні в Україні відповідно до ст.420 Цивільного кодексу України (ЦКУ), що набрав чинності з 1 січня 2004 року, відкриття входить в перелік охоронюваних об’єктів інтелектуальної власності і лише в двох його статтях розкриваються поняття і право на наукове відкриття (це питання пока що не набуло подальшого розвитку в законодавчих документах). Але з огляду на минулий 35-літній досвід нашої країни по охороні наукових відкриттів, познайомимося з основними поняттями цього об’єкта інтелектуальної власності.

Наукове відкриття – це встановлення закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу. До певної пори людина про ці, об'єктивно існуючі закономірності, властивості чи явища, просто не знала. В результаті, як правило, тривалих, копітких і дорогих науково-дослідних робіт зазначені закономірності, властивості, явища людиною виявляються, пізнаються, встановлюються. Отже, на відміну від винаходу та інших технічних рішень, які втілюють ідею людини, наукові відкриття людиною не створюються, вони існують в природі незалежно від волі людини, а людиною лише пізнаються. Цей процес вивчення навколишнього середовища, матеріального світу, людини тощо почався як тільки з'явилася сама людина і буде продовжуватися, поки людина буде жити на землі. Відкриття не втрачають свого значення з плином часу, так само як не може зупинитися здійснення самого відкриття.

Світова традиція склалася таким чином, що наукові відкриття в силу їхньої надзвичайно великої цінності для всього людства не визнаються об'єктами чийогось монопольного або якогось іншого виключного права.

Наукові відкриття – надбання всього людства і ними людство має користуватися безперешкодно. Саме цим пояснюється та обставина, що майже усі правові системи не передбачають спеціальної правової охорони наукових відкриттів.

Тут дуже важлива відмінність порядку встановлення пріоритету для відкриття у порівнянні з установленням пріоритету для винаходу. Якщо сутність винаходу, як правило, не можна обнародувати до дати подачі заявки в патентне відомство, то сутність відкриття необхідно обнародувати, тобто довести до відома третіх осіб, якомога раніше. При цьому необхідно будь-яким способом зафіксувати факт обнародування сутності відкриття, склад авторів і дату обнародування. Найпростіше опублікувати сутність відкриття в офіційно зареєстрованому виданні, або зареєструвати авторське права на наукову статтю, в якій описано відкриття.

Дуже важливий аспект у відношенні відкриттів, як об’єктів інтелектуальної власності, — відкриття не є об’єктом виключних прав. Ніхто не може установити монополію на використання відкриттів. Відкриття належать усьому світові.

Проте, автори відкриттів мають особисті немайнові права: право авторства — як честь вважатися першовідкривачем визначених знань; право на ім’я — як право на спеціальну назву відкриття або на визначену форму вказівки у відкритті імені автора: під своїм ім’ям, під умовним ім’ям або псевдонімом, а також анонімно.

Ст.458 ЦКУ: «Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом».

^ Стаття 457. Поняття наукового відкриття

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існую­чих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять доко­рінні зміни у рівень наукового пізнання.
1. Національне законодавство вперше дає визначення поняття «наукове відкриття». Од­нак багато авторів вважають, що наукове відкриття не може бути віднесене до об'єктів права інтелектуальної власності, враховуючи той факт, що жодне національне законодав­ство, жоден міжнародний договір не надають якого-небудь виключного, монопольного права власності на наукове відкриття. Науковим відкриттям визнається встановлення певного роду наукових фактів, тобто рішення завдань наукового пізнання (виявлення істотних, необхідних зв'язків, що повто­рюються в матеріальному світі, а не встановлення яких-небудь невідомих матеріальних об'єктів, якими є географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, а також відкриття корисних копалин). Не можуть бути віднесені до наукових відкриттів відкриття у сфері суспільних наук, оскільки їх істинність не піддається об'єктивній перевірці і може бути встановлена тільки суспільною практикою. Науковим відкриттям може бути визнаний не будь-який науковий результат, а тільки той, який встановлює невідомі раніше закономірності, особливості і явища матеріального світу. Закономірність матеріального світу як об'єкт наукового відкриття — це невідомий рані­ше, об'єктивно існуючий стійкий зв'язок між явищами і особливостями матеріального сві­ту, який істотно змінює рівень пізнання. Відкрити закономірність означає виявити цей зв'язок, встановити його і виразити мате­матичною, функціональною або іншою формулою. У природі така закономірність існувала завжди, але об'єктом відкриття вона може стати у випадку, якщо людина дізналася про іс­нування цієї закономірності, встановила або виявила її яким-небудь чином. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття — це невідома раніше, об'єк­тивно існуюча форма вияву суті об'єкта матеріального світу. Під суттю потрібно розуміти сукупність зв'язків і відносин, що визначають розвиток матеріального об'єкта. Внаслідок розкриття суті явища з'являється можливість його наукового пояснення. Суть і явища іс­нують об'єктивно, вони не залежать від волі людини, її свідомості і рівня її обізнаності. Не може бути визнане науковим відкриттям явище, яке є встановленим науковим фак­том. Вчений повинен довести причину цього явища, до чого воно приводить і при яких умовах виявляється. Особливості матеріального світу як об'єкт наукового відкриття — це невідома раніше, об'єктивно існуюча його якісна сторона. Особливість виявляється у відносинах даного об'єкта з іншими об'єктами і явищами. Кожен об'єкт має цілий ряд особливостей, як іс­тотних, так і неістотних, і саме сукупність цих особливостей об'єкта складає його якісну сторону. Ще одним критерієм для виникнення права інтелектуальної власності на наукове від­криття є його новизна, оскільки науковим відкриттям можуть бути визнані тільки раніше невідомі закономірності, особливості і явища матеріального світу. У цьому випадку під новизною розуміють абсолютну світову новизну наукового відкриття.
Необхідною вимогою для визнання наукового відкриття як об'єкта права інтелектуаль­ної власності є те, що воно повинно бути не рядовим науковим положенням, а таким, яке вносить докорінні зміни в рівень пізнання. Ще одним критерієм наукового відкриття для придбання права інтелектуальної власнос­ті на нього є його достовірність, тобто щоб наукове відкриття відповідало критерію істин­ності. Існування закономірностей, особливостей і явищ матеріального світу повинно бути не просто констатовано автором, але і доведено їм теоретично і (або) експериментально.
  1   2   3

Схожі:

Закономірність iconУ сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень...
У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у...
Закономірність iconЗакономірність є проявом
У букальних мазках епітелію жінки виявлено в ядрі клітини 2 тільця Барра. Це характерно
Закономірність iconЧи можна вважати цілком обгрунтованим проведення меж природних зон на карті України?
Однією із загальних закономірностей розвитку географічної оболонки є ритмічність. Як враховується ця закономірність у суспільно-географічних...
Закономірність iconЗакономірність матеріального світу
Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, власти­востей та явищ матеріального...
Закономірність iconСистема знань про сутність, закономірність, дії та правила застосування...
Аналіз, що проводиться аналітиками, які є сторонніми людьми для підприємства й не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази...
Закономірність iconПравопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни
У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у...
Закономірність iconПредмет, структура та значення логіки
Термін "логіка" походить від грецького слова "логос", яке перекладається на українську мову як "слово", "мисль", "поняття", "розум",...
Закономірність iconЗакон І закономірність в історії. Проблема історичних законів здавна...
Відповідно до тих методів можемо визначити- об’єкт – річ (людина) або явище на яку скерована пізнавальна активність людини (свідомість...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка